Звіт ОДПІ

1.      Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Декларування – 2016.

 

Кампанія декларування у 2016 р. має свої відмінності від попередніх років. У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2015 р. норми Закону №71 щодо поширення на фізичних осіб порядку оподаткування доходів військовим збором за результатами 2015 р. фізичні особи визначають додаткові зобов'язання як з податку на доходи фізичних осіб, так і з військового збору. З цією метою з 01.01.2016 р. введено в дію нову податкову декларацію про майновий стан і доходи, форму якої затверджено наказом № 859. Про те, як задекларувати доходи, отримані у 2015 р., йтиметься у цій статті.

Кожен громадянин має право отримати безоплатні послуги із роз'яснення щодо порядку заповнення нової податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — декларація) та допомогу при її заповненні в контролюючому органі за місцем податкової адреси платника податків. При цьому контролюючі органи забезпечують платників податків бланками декларації безоплатно.

 

Додаток 1

Способи подачі декларації

Декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:

• особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

• надсилається поштою з повідомленням провручення та з описом вкладення не пізнішеніж за п'ять днів до закінчення граничногостроку подання;

• засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання.

Інформацію щодо порядку підготовки та подання податкової звітності в електронному вигляді, яка надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.

 

Додаток 2

Визначення податкових зобов’язань

Відповідно до ст. 163 Податкового кодексу оподаткуванню податком на доходи фізичнихосіб підлягає загальний річний оподатковуваний дохід, який включає доходи як з джерел їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пп. 1.2 п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу. Ставка збору — 1,5% об'єкта оподаткування. При цьому нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу. Підпунктом 168.2.1 п. 168.2 цієї статті передбачено, що платник податку, який отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Отже, за результатами звітного податкового року платник податку — фізична особа повинен подати декларацію та визначити податкові зобов'язання як з податку на доходи фізичних осіб, так і з військового збору.

Сума військового збору, що підлягає сплаті платником податків самостійно до бюджету за результатами звітного року, зазначається у рядку 24.1 розділу IV декларації, а сума податку на доходи фізичних осіб — у рядку 23.1 цього розділу.

 

Додаток 3

Строки подання декларації

Нова форма декларації передбачає визначення категорії, до якої належить платник податків (рядок 8 розділу І декларації): громадянин; особа, яка проводить незалежну професійну діяльність; підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (табл. 1). 1

 

ТАБЛИЦЯ 1. СТРОКИ ПОДАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ 1

Категорія особи

Строк подання

Громадяни

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність

До 1 травня

року, що настає за звітним

 

Підприємці

 

Протягом

40 календарних днів,

що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року)

 

Додаток 4

Обов’язок подання декларації

Основні випадки отримання доходів, за яких платник податків повинен подати декларацію:

• доходи від підприємницької діяльності (ст. 177 Податкового кодексу);

• доходи від провадження незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу);

• доходи, отримані від двох і більше податкових агентів, згідно з пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Кодексу;

• доходи, отримані від особи, яка не є податковим агентом (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

• іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

• доходи від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2ст. 170 Кодексу);

• доходи від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомості, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання (пп.  170.1.5 п.  170.1ст. 170 Кодексу);

• від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від осіб, які не є членами сім'ї першого ступеня споріднення, крім спадкоємців-нерезидентів (п. 174.3 ст. 174 Кодексу);

• за ухвалою суду, за яким прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (пп. 173.4ст. 173 Кодексу);

• у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

• у разі отримання благодійної допомоги відповідно до пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу у сумі, що перевищує граничний розмір, встановлений абзацом «б» пп. 170.7.8п. 170.7 ст. 170 Кодексу, або використану не за цільовим призначенням;

• у разі отримання цільової благодійної допомоги, не використаної та не повернутої благодійнику у строки, визначені законодавством (пп. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

• у разі отримання нецільової благодійної допомоги, у разі якщо загальна сума такої допомоги перевищує граничний розмір, установлений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

• у разі отримання додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредиторому сумі, що перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового  року (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

• доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, у випадках, передбачених пп. 165.1.24 п. 165.1ст. 165 Кодексу.

 

Додаток 5

Порядок оформлення додатків

Кількість додатків до нової декларації зменшено з семи до чотирьох. Додатки заповнюються лише при отриманні доходів, які передбачають особливий розрахунок оподатковуваного доходу.

• при отриманні доходів від двох та більше податкових агентів згідно з пп. «є» п. 176.1ст. 176 розділу IV Податкового кодексу (додаток Ф1);

• за операціями з інвестиційними активами (додаток Ф2);

• при отриманні іноземних доходів (додаток ФЗ);

• з доходів, отриманих самозайнятою особою (фізичною особою — підприємцем та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність) (додаток Ф4) (табл. 2).

Сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку, розраховується безпосередньо в розділі Ш нової декларації без заповнення додатка. При цьому не потрібно зазначати реквізити документів, які підтверджують понесені витрати, а зазначаються лише категорії понесених витрат та загальна сума фактично здійснених протягом звітного податкового року витрат (рядки 13 та 14 розділу Ш декларації).

Слід враховувати, що до доходів, отриманих у 2015 р., застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб:

15% бази оподаткуванні - щодо доходів (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 - 167.6 ст. 167 Податкового кодексу), які не перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року;

20% — якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, — до суми такого перевищення. Самозайняті особи застосовують ставку 20% до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати;

подвійна ставка податку (30%) — до доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею, грошових виграшів у спортивних змаганнях) на користь резидентів або нерезидентів;

20% — для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу). Перелік пасивних доходів визначено пп. 167.5.3 цього пункту, до яких, зокрема, відноситься інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;

5 та 0% бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV Кодексу, зокрема при операціях з успадкування (дарування) та операціях з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна.

При декларуванні доходів за результатами 2015 р. платникам податків слід враховувати, що розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, становить 1218 грн.

Обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

• від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

• від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Податкового кодексу;

• від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими було сплачено податок відповідно до цього розділу;

• у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок згідно з п. 174.3 ст. 174 Кодексу;

• зазначені у пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Кодексу доходи від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподаковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами, не перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. — 146 160 грн.).

 

ТАБЛИЦЯ 2. ВИДИ ДОХОДІВ, ПРИ ОТРИМАННІ ЯКИХ ЗАПОВНЮЮТЬСЯ

ДОДАТКИ ДО ДЕКЛАРАЦІЇ

Який дохід отримано

Який додаток заповнювати

Пояснення

Дохід від двох

та більше податкових

агентів

 

Ф1

 

З 01.01.2016 р. платник податку має право на повернення податку на доходи фізичних осіб при від'ємній різниці за результатами перерахунку податку відповідно до пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Кодексу. Додаток Ф1 до нової декларації доповнено рядком, в якому відображається сума податку, що підлягає поверненню з бюджету за результатами такого перерахунку

Дохід за операціями з інвестиційними активами

Ф2

 

У додатку Ф2 до нової декларації здійснюється розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами. У рядку 4.1 додатка Ф2 до нової декларації відображається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (інвестиційний прибуток), з якого розраховується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно за результатами декларування, відображається в рядках 5.2 та 5, а сума військового збору — в рядках 6.2 та 6 додатка Ф2 до нової декларації

 

Іноземний дохід

 

ФЗ

 

При отриманні протягом звітного податкового року доходів з джерел за межами України заповнюється додаток ФЗ нової декларації. У графі 8 додатка ФЗ до нової декларації відображається сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, без урахування сум податків, сплачених за кордоном, що зараховуються в Україні. Зменшення річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, здійснюється в декларації шляхом відображення такої суми у рядку 22 нової декларації. Сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно за результатами декларування, відображається в рядках 6.2 та 6 додатка ФЗ до нової декларації

Дохід, отриманий самозайнятою особою

 

Ф4

 

Розрахунок оподатковуваного доходу від провадження

підприємницької діяльності та провадження незалежної професійної

діяльності здійснюється окремо за доходами в додатку Ф4 до нової

декларації.

Розділ І додатка Ф4 до нової декларації заповнюється фізичними

особами — підприємцями, крім осіб, що обрали спрощену систему

оподаткування, за результатами звітного податкового року

та підприємцями, які зареєстровані протягом року в установленому

законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування

на загальну систему оподаткування.

Слід зазначити, що фізичні особи — підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької

діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження

з України та іноземні доходи.

Розділ II додатка Ф 4 до нової декларації заповнюється особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

У додатку Ф4 до нової декларації передбачено визначення податкових

зобов'язань окремо для податку на доходи фізичних осіб та військового збору. У разі якщо за результатами остаточного розрахунку податку

на доходи фізичних осіб за результатами звітного податкового року

фізична особа — підприємець має надміру сплачені податки (від'ємне значення), така сума податку включається до рядка 5.2 додатка Ф4

та рядка 21 розділу IV нової форми декларації

 

Додаток 6

Відповідальність за несвоєчасну сплату зобов’язання

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу. Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошо­вого зобов'язання платником податків — після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим кодексом.

Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних сайкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки Нацбанку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 цієї статті).

 

Додаток 7

Право на податкову знижку

Метою декларування доходів фізичних осіб є не тільки сплата податку до бюджету, а й повернення платникам сум Податку на доходи фізичних осіб, надміру сплаченого з їх заробітної плати в минулому податковому році.

Повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації права на податкову знижку. Згідно з положеннями ст. 166 Податкового кодексу платники податку на доходи фізичних осіб мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати (табл. 3), підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема:

• квитанціями;

• платіжними дорученнями;

• фіскальними або товарними чеками;

• прибутковими касовими ордерами;

• меморіальними ордерами тощо.

Крім того, понесені витрати підтверджуються копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповните та подати декларацію до 31 грудня року, на ступного за звітним.

 

Таблиця 3. Витрати, дозволені до включення до податкової знижки за 2015 рік

Витрати

Підстава

Обмеження

Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом

 

Підпункт 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання

Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям

 

Підпункт 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Кодексу

Розмір внесків не повинен перевищувати 4% від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік

Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання

Підпункт 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу

Понесені витрати у 2015 р. на здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення не повинна перевищувати 1710 грн., у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року

Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення

 

Підпункт 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Кодексу

Понесені витрати у 2015 р. не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

при страхуванні платника податку —

1710 грн.;

при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня

споріднення — 855 грн.

Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій

Абзац другий пп. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Кодексу

 

Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік

Суми витрат на оплату державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита

Абзац третій пп. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Кодексу

Обмежень не встановлено

Суми коштів, сплачених

у зв'язку з переобладнанням

транспортного засобу

 

Підпункт 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Кодексу

Витрати, пов'язані з переобладнанням транспортних засобів, що належать платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизеля, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому переобладнаний транспортний засіб повинен бути перереєстрований у відповідних органах

Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним

Підпункт.166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Кодексу

Понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла

 

 

Додаток 8

Подання декларації фізичними особами – підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування

Згідно з п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу на фізичних осіб — підприємців покладено обов'язок щодо подання декларації за результатами звітного року, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Наказом № 859 запроваджено нову форму декларації, яка має кілька особливостей заповнення, зокрема, визначення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, обов'язкове заповнення додатку Ф4, обов'язкове зазначення кількості місяців, протягом яких фізична особа — підприємець одержувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Для заповнення додатка Ф4 до декларації використовується Книга обліку доходів та витрат, затверджена наказом № 481.

Відповідно до п. 177.6 вищезазначеної статті у разі якщо фізична особа — підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних нею видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку — фізичних осіб, та відображаються в одній декларації з обов'язковим заповненням додатків Ф1, Ф2, ФЗ, Ф4 до декларації, крім доходів, отриманих від провадження підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування.

За результатами 2015 р. фізичні особи — підприємці самостійно розраховують військовий збір у розмірі 1,5% чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб.

 

Додаток 9

Подання декларації фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність

Пунктом 178.4 ст. 178 Податкового кодексу встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в декларації.

Крім того, зазначені особи самостійно розраховують військовий збір, відобра­жають його в декларації та сплачуюті у терміни, передбачені для сплати подат ку на доходи фізичних осіб.

 

Додаток 10

Пам’ятка щодо термінів подання декларації та сплати податкового зобов’язання у 2016 році

 Категорія платника податку

Термін подання  декларації*

Граничний термін сплати податкового зобов'язання

Громадяни

До 01.05.2016 р.

30.07.2016 р.

Фізична особа — підприємець, яка здійснює загальну систему оподаткування

09.02.2016 р.

19.02.2016 р.

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність

до 01.05.2016 р.

30.07.2016 р.

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування 

09.02.2016 р.

19.02.2016 р.

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування

до 01.05.2016 р.

30.07.2016 р

 

*Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу).

 

Додаток 11

З 1 січня 2016 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2015 році

З початку 2016 року розпочалася кампанія деклару- вання громадянами доходів, отриманих у 2015 році.

Задекларувати свої доходи це – громадянський обов’язок кожного громадянина України. Декларування доходів – один з критеріїв партнерських взаємовідносин між платниками податків та державою.

Для створення комфортних умов щодо виконання платниками податків обов’язку з декларування доходів на період приймання податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – декларація) протягом січня – квітня 2016 року центри обслуговування платників (далі – ЦОП) функціонують за подовженим режимом роботи.

Інформація щодо контактних телефонів та адрес ЦОПів, які здійснюють приймання декларацій, у розрізі податкових інспекцій області та їх відділень розміщена на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» (dp.sfs.gov.ua) за посиланнями:

http://dp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/page2

http://dp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/page3

http://dp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/page4

http://dp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/page5

http://dp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/page6

Кожен громадянин має право отримати у податковому органі за місцем свого проживання безоплатні послуги із роз’яснення щодо порядку заповнення декларацій і допомогу при її заповненні. При цьому податкові органи забезпечують платників податків бланками декларацій безоплатно.

Нагадуємо, що з 1 січня 2016 року запроваджена нова форма декларації, в якій об’єднано звітність по податку на доходи фізичних осіб та військовому збору. тобто за результатами 2015 року податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору визначатимуться платником податків в одній податковій звітності.

Наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, яким затверджені нова форма декларації з додатками до неї, а також інструкція щодо її заповнення, розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України    (далі – ДФС України) за посиланням:

http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2016/normativno-pravova-baza/65107.html

Декларація подається громадянином за місцем свого проживання, за яким фізична особа береться на облік, як платник податку у контролюючому органі.

За вибором платника податків декларація подається до такого контролюючого органу в один із способів:

1) особисто платником податку або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Звертаємо увагу, що поштою документи потрібно надсилати не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання. Якщо ж декларація подається в електронній формі, то надсилати її потрібно не пізніше закінчення останньої години граничного строку подання.

Граничний термін надання декларації для громадян – до 1 травня 2016 року.

Детальна інформація про особливості деклараційної кампанії 2016 року, розміщена на спеціальному банері «Декларуємо по-новому», який розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (sfs.gov.ua) за посиланням:

http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2016/

 

            Особливості сплати ПДВ сільськогосподарськими підприємствами у 2016 році.

 

Додаток 12

Спеціальний режим оподаткування

Законом № 909, зокрема, внесено зміни до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу, відповідно до яких у 2016 р. у межах спеціального режиму оподаткування запроваджено часткову сплату сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки. Розмір суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, залежить від виду сільськогосподарської продукції, що реалізується.

Так, розподіл позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду здійснюється таким чином:

---------------------------------------------------------------------------------------------------

                                                                                              Розмір суми                            Розмір

ПДВ, що спрямовується       суми ПДВ

на спеціальні рахунки           що перера

                                                                                              сільськогосподарських         ховується

                                                                                              підприємств                            до держав

ного бюджету

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

за операціями із зерновими культурами товарних

позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД

(далі — зернові культури) та технічними культурами                           15%                                85%

товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД

(далі — технічні культури)

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

за операціями з продукцією тваринництва

товарних позицій 0102 і 0401 згідно                                                           80%                              20%

з УКТ ЗЕД (далі — продукція тваринництва)

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

за операціями із сільськогосподарськими

товарами/послугами, крім зернових і

технічних культур та продукції                                                                     50%                             50%

тваринництва (далі — інші

сільськогосподарські товари/послуги)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Для забезпечення вказаних розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарським підприємствам — суб'єктам спеціального режиму оподаткування Казначейством відкрито додаткові електронні рахунки:

3754 — для здійснення операцій із зерновими і технічними культурами, 85% коштів з яких перераховуються на електронні рахунки платників, 15% — на спеціальні рахунки таких платників;

3755 — для здійснення операцій з продукцією тваринництва, 20% коштів з яких перераховуються на електронні рахунки платників, 80% — на спеціальні рахунки таких платників;

3753 — для здійснення операцій з іншими сільськогосподарськими товарами/послугами, 50% коштів з яких перераховуються на електронні рахунки платників, 50% — на спеціальні рахунки таких платників.

Вказаний перерахунок коштів здійснюється Казначейством автоматично протягом операційного дня, що настає за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки (п. 23 Порядку № 569).

Слід звернути увагу, що реквізити спеціального рахунка суб'єкт спеціального режиму оподаткування зобов'язаний зазначати у податковій звітності з ПДВ, в якій відображаються операції в межах спеціального режиму оподаткування (0121 — 0123). Перерахування коштів з додаткових електронних рахунків на спеціальний рахунок здійснюватиметься лише у разі надання достовірної інформації про реквізити такого спеціального рахунка (п. 23 зазначеного Порядку).

Для новостворених платників податку — суб'єктів спеціального режиму оподаткування або платників податку — суб'єктів спеціального режиму оподаткування, що не подавали відповідної податкової звітності з ПДВ або не зазначали в ній достовірні реквізити спеціального рахунка, датою початку здійснення операцій з перерахування коштів з додаткового електронного рахунка на спеціальний рахунок є робочий день, що настає за днем прийняття від платника податкової декларації з ПДВ, у якій відображаються операції в межах спеціального режиму оподаткування (0121 — 0123), або уточнюючого розрахунку до раніше поданої податкової декларації з податку, в яких зазначено достовірні дані про реквізити його спеціального рахунка (п. 23 Порядку № 569).

 

Додаток 13

Загальні положення для сільгосппідприємств

Відповідно до п. 23 Порядку № 569 суб'єкти спеціального режиму оподаткування та платники — сільськогосподарські підприємства, які відповідають п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу, ведуть окремий податковий облік операцій із:

• зерновими  та  технічними  культурами (ведуть тільки суб'єкти спеціального режиму оподаткування);

• продукцією тваринництва;

• іншими сільськогосподарськими товарами/послугами.

Тобто з метою визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні/поточні рахунки платників, суб'єкти спеціального режиму оподаткування та платники — сільськогосподарські підприємства, які відповідають п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду визначають за кожним видом операцій.

При цьому у разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виробництва зернових культур і технічних культур, та/або частково для виробництва продукції тваринництва, та/або частково для інших сільськогосподарських товарів/послуг, сума сплаченого(нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів (пп. «а» пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу).

Таким чином, у разі придбання/виготовлення у 2016 р. суб'єктами спеціального режиму оподаткування та платниками — сільськогосподарськими підприємствами, які відповідають п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу, товарів/послуг, основних фондів для їх використання частково для виробництва зернових і технічних культур, та/або частково для виробництва продукції тваринництва, та/або частково для інших сільськогосподарських товарів/послуг, такі платники податку повинні здійснити розрахунок питомої ваги вартості таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

Такий розрахунок питомої ваги передбачається здійснювати в додатку 9 до податкової декларації з ПДВ, в якій відображаються  результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування (0121 - 0123)/діяльності в межах п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу (0130).

З урахуванням значення розрахованої питомої ваги сума сплаченого (нарахованого) ПДВ при придбанні/виготовленні товарів/послуг, основних фондів відноситься до податкового кредиту за операціями із зерновими і технічними культурами, та/або операціями з продукцією тваринництва, та/або операціями з іншими сільськогосподарськими товарами/послугами пропорційно частці (питомій вазі) вартості постачання таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості постачання усіх сільськогосподарських товарів/послуг.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством виключно для виробництва одного виду товарів/послуг (зернових і технічних культур, або продукції тваринництва, або інших сільськогосподарських товарів/послуг), сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту у зв'язку з таким виготовленням/придбанням повністю відноситься до складу податкового кредиту за відповідним видом операцій.

У випадку позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду платника податку за окремим видом операцій така сума підлягає сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування (поточний рахунок платника — сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу) у відповідних розмірах.

При від'ємному значенні різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду платника податку за окремим видом операцій така сума враховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду за цим самим видом операцій та не зменшує позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду платника податку за іншими видами операцій.

З метою забезпечення ведення окремого податкового обліку за видами операцій передбачається затвердження додатка до податкової декларації з ПДВ, у якому суб'єкти спеціального режиму оподаткування та платники — сільськогосподарські підприємства, які відповідають п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу, визначатимуть суми податкових зобов'язань, податкового кредиту, їх різницю, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету, перерахуванню на спеціальний/поточний рахунок платника або включенню до податкового кредиту наступного звітного/періоду за окремими видами операцій.

Результати такого обліку зазначатимуться у податковій декларації з ПДВ, у якій відображаються операції в межах спеціального режиму оподаткування (0121 - 0123)/діяльності в межах п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу (0130), які переноситимуться із зазначеного додатка. Тобто в декларації відображатиметься загальна сума за всіма видами діяльності, що підлягає:

• сплаті до бюджету;

• перерахуванню на спеціальний/поточний рахунок;

• включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Слід зазначити, що з метою реалізації визначеного Податковим кодексом механізму часткової сплати сум ПДВ до бюджету та на спеціальні/поточні рахунки платників, а також ведення окремого податкового обліку за видами операцій ДФС розроблено проект наказу про затвердження форм податкової звітності з ПДВ, який крім нової форми податкової декларації з ПДВ передбачає, зокрема, внесення змін до додатка 9 до декларації та затвердження нового додатка для ведення податкового обліку за окремими видами операцій.

Перерахування сум ПДВ з електронних рахунків платників до державного бюджету/на поточні рахунки платників податків здійснюється Казначейством на підставі реєстрів ДФС, сформованих на підставі даних податкових декларації з ПДВ, в якій відображаються операції в межах спеціального режиму оподаткування (0121 — 0123)/діяльності в межах п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу (0130), поданих платниками до контролюючих органів.

 

Додаток 14

Сплата ПДВ сільгосппідприємствами, що відповідають п. 209.18 ст. 29 Податкового кодексу України

Для сільськогосподарських підприємств, зазначених у п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу (підприємств, які відповідають критеріям, визначеним ст. 209 цього Кодексу, але не обрали спеціального режиму оподаткування, і на загальних підставах вважаються платником ПДВ), запроваджено часткову сплату сум ПДВ до бюджету та на поточні рахунки за операціями з реалізації молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також з реалізації молочних продуктів, молочної сировини та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Так, позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду спрямовується:

80%      20%

                                                                                  Розмір суми ПДВ,                 Розмір суми ПДВ,

                                                                                  що, спрямовується                що перераховуєть

                                                                                  на поточні рахунки               ся до державного

                                                                                  сільськогосподарських         бюджету

                                                                                  підприємств

---------------------------------------------------------------------------------------------------

за операціями з продукцією тваринництва

(товарні позиції 0102 і 0401 згідно з                    80%                            20%

УКТ ЗЕД)

---------------------------------------------------------------------------------------------------

за операціями з іншими товарами,

зазначеними у п. 209.18 ст. 209 Податкового      50%                           50%

кодексу (крім товарних позицій 0102 і 0401

згідно з УКТ ЗЕД)

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

Вказані розрахунки сільськогосподарських підприємств, які відповідають п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу, з бюджетом та перерахування коштів на поточні рахунки таких підприємств здійснюються з електронних рахунків на підставі відповідних реєстрів, що формуються ДФС на основі поданої податкової звітності, в якій відображаються результати діяльності в межах п. 209.18 ст. 209 Кодексу (0130).

Для цього сільськогосподарські підприємства, які відповідають п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу, у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їх електронні рахунки коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на поточний рахунок на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах п. 209.18 ст. 209 цього Кодексу (0130).

Слід також звернути увагу, що для отримання можливості перераховувати кошти з електронних рахунків сільськогосподарських підприємств, які відповідають п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу, на їх поточні рахунки такі підприємства повинні у податковій декларації з ПДВ, в якій відображаються результати діяльності в межах п. 209.18 ст. 209 цього Кодексу (0130), зазначати реквізити власного поточного рахунка.

 

         Підприємницька діяльність.

Додаток 15

Здійснення розрахунків з фізичними особами - підприємцями

Законом про держреєстрацію передбачено ведення єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — Єдиний державний реєстр).

Відомості, що містяться в ньому, використовуються для ідентифікації фізичної особи — підприємця під час провадження нею господарської діяльності. Єдиний державний реєстр є відкритим та загальнодоступним, інформація з нього надається у формі відкритого доступу через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, до актуальних на момент запиту та на визначену дату відомостей Єдиного державного реєстру шляхом їх пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування (статті 18 та 20 Закону про держреєстрацію).

На сьогодні для фізичних осіб — підприємців існує дві системи оподаткування доходів, одержуваних від здійснення підприємницької діяльності, кожна з яких регулюється окремими статтями Податкового кодексу і має певні обмеження та переваги, а також різний порядок оподаткування таких доходів, ведення обліку доходів і витрат.

 

Додаток 16

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця

Зняття з обліку фізичних осіб — підприємців у контролюючих органах здійснюється на підставі надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — Єдиний державний реєстр).

За результатами опрацювання відомостей державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця та аналізу карток особових рахунків (КОР) платників податків до Реєстру самозайнятих осіб вноситься інформація про дату і номер запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця та встановлюється обліковий стан «припинено, але не знято з обліку (КОР пусті або не закриті)».

Фізичні особи — підприємці можуть бути зняті з обліку в контролюючому органі у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи.

Останнім звітним періодом для платників, що перебували на спрощеній системі оподаткування (перша та друга групи), вважатиметься базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному року, в якому було прийнято рішення про припинення.

При цьому згідно з пп. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу державна реєстрація припинення підприємницької діяльності або внесення до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань і застосування санкцій за їх невиконання.

Фізичні особи, стосовно яких починаючи з 08.07.2014 р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, подають податкові декларації за останній звітний період у строки, визначені п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу, залежно від обраної групи платників єдиного податку, а саме:

• платники першої та другої груп — протягом 60 календарних днів, що настаютьза останнім календарним днем звітного(податкового) року;

• платники третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно зі змінами, внесеними Законом № 1258 до Закону № 2464, зняття з обліку платників єдиного внеску фізичних осіб — підприємців здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та остаточного розрахунку (абзац сьомий частини першої ст. 5 Закону № 2464).

Пунктом 8 розділу III Порядку № 435 встановлено, що у разі державної реєстра­ції припинення підприємницької діяльності фізичні особи — підприємці зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до абзацу першого п. 6 пп. 11.32 розділу XXI Порядку № 1588 після внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємцем підприємницької діяльності така фізична особа із зазначеної дати до дати зняття з обліку продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи — платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом (абзац третій п. 6 пп. 11.32 розділу XXI Порядку № 1588).

Перелік підстав, які дають право контролюючим органам призначити позапланову документальну перевірку, визначено ст. 78 Податкового кодексу. Зокрема, пп. 78.1.7 п. 78.1 цієї статті установлено, що документальна позапланова перевірка може здійснюватися у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця або подання заяви про зняття з обліку платника податків.

Пунктом 78.2 зазначеної статті також передбачено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширщоться на перевірки, що проводяться на звернення такого платника.

З 01.01.2015 р. набрав чинності Закон №71, яким установлено мораторій на здійснення контролюючими органами перевірок фізичних осіб — підприємців з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній календарний рік, за винятком окремих обмежень.

Так, відповідно до п. З розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 71 у 2015 та 2016 рр. перевірки фізичних осіб — підприємців з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються винятково з дозволу Кабінету Міністрів України за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності, не належить до категорії фізичних осіб — підприємців. Отже, дія мораторію на таку особу не поширюється.

Однак фізична особа може ініціювати проведення перевірки його діяльності на підставі звернення (заяви) про проведення перевірки, яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку. Зазначене не суперечить ст. 78 Податкового кодексу, Закону № 71 та Порядку № 1588.

Водночас право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у разі, коли йому до початку її проведення вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу).

 

            Підприємницька діяльність: РРО.

Додаток 17

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу, де передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію згідно із Законом про держреєстрацію (п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 177.10 цієї статті фізичні особи — підприємці застосовують РРО згідно із Законом про РРО та видають розрахункові документи, які підтверджують вартість здійснених господарських операцій (продаж товарів, робіт, послуг), а саме: транспортні квитки/транспортні рахунки, електронні квитки, рахунки готелів/мотелів, чеки тощо.

 

Додаток 18

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу.

Згідно зі ст. 291 цієї глави спрощена система оподаткування обліку та звітності — це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.

Законом № 569 внесено зміни до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу, якими передбачено, що РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що наступає за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації платника єдиного податку.

РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій (п. 6 ст. 9 Закону про РРО).

Водночас п. 15 ст. З Закону про РРО визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону № 1023.

Таким чином, фізична особа — підприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, зобов'язана надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюється Положенням № 637.

Абзацом другим п. 2.6 цього Положення зазначено, що оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, здійснюється на підставі прибуткових касових ордерів.

З метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу та усі надходження, зокрема, видачу або прийом готівки відображати у касовій книзі з оформленням прибуткового та видаткового касового ордеру.

При цьому відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касові книги не ведуть (підпункти 4.1 та 4.2 глави 4 Положення № 637).

Отже, фізичні особи — підприємці не ведуть касові книги та відповідно не оформлюють прибуткові касові ордери.

Відповідно до пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи — підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу.

Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу).

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 зазначеного Кодексу).

Згідно з п. 299.13 цієї статті з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

• податковий номер (для юридичної особи);

• найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи;

• дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

• ставку єдиного податку;

• групу платника податку;

• види господарської діяльності;

• дату  виключення  з  реєстру  платників єдиного податку.

Отже, з метою уникнення порушень норм чинного законодавства суб'єктам господарювання, які мають господарські відносини з фізичними особами — підприємцями — платниками єдиного податку, достатньо на дату виплати доходів таким платникам наявності відомостей про них у реєстрі платників єдиного податку, оприлюдненому на офіційному веб-порталі ДФС України.

 

            Зміни до Податкового кодексу України.

Додаток 19

Актуально для фізичних осіб – підприємців

У зв’язку з прийняттям Закону України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909) у новій редакції викладено підпункт 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме:

«Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується» (підпункт 2) пункту 35 розділу I Закону №909).

Таким чином, для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) під час заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743 (далі – наказ №859), у додатку Ф4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою», не виникає обов’язку розрахунку квартальних авансових платежів по податку на доходи фізичних осіб. Отже, ФОП не заповнюється рядок 6 розділу II додатку Ф4.

До внесення змін до підпункту 12) пункту 5 розділу IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, яка затверджена наказом №859, Державною фіскальною службою України рекомендовано платникам податків не здійснювати розрахунок авансових платежів.

Звертаємо увагу, що доходи, отримані самозайнятими особами після 01.01.2016, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу у редакції Закону №909 у розмірі 18 відсотків.

 

Додаток 20

До уваги платників акцизного податку

Державна фіскальна служба України у зв’язку з численними запитами платників податків у листі від 31.12.2015 №48131/7/99-99-19-03-03-17 «Про виправлення помилок при адмініструванні акцизного податку з роздрібних продажів» (далі – лист ДФС України №48131) повідомила щодо:

- методики нарахування 5-відсоткового акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами;

- порядку відображення у фіскальному чеку реєстраторів розрахункових операцій суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами;

- подання декларації акцизного податку, коригування задекларованих податкових зобов’язань, сплати задекларованої суми акцизного податку, повернення помилково сплаченої суми платниками податків, що знаходяться на обліку у Міжрегіональному головному управлінні ДФС – Центральному офісі з обслуговування великих платників.

З листом №48131 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:

http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/230682.html

 

Додаток 21

Внесені зміни до Податкового кодексу України

01.01.2016 набрав чинності Закон України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909).

При цьому, відповідно до пункту 1 розділу II Закону №909 зміни, внесені:

- до пунктів 200.7 та 200.18 статті 200 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо запровадження реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування набирають чинності з 1 лютого 2016 року;

- до підпунктів 215.3.1 – 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу щодо ставок акцизного податку на алкогольні напої, тютюнові вироби, пального набирає чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 01.03.2016;

- до Кодексу про доповнення його статтями 231 та 232 стосовно запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального, набирають чинності з 01.03.2016.

Законом №909 внесені зміни до Кодексу, зокрема, у частині податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку (спрощена система оподаткування), акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю, екологічного податку та рентної плати.

Закон №909 опубліковано у газеті «Голос України» від 31.12.2015 №250.

 

Додаток 22

Модель спрощеної системи оподаткування у 2016 році

На 2016 рік зберігається існуюча модель спрощеної системи оподаткування, у частині кількості груп платників єдиного податку. Суб’єкти госпо- дарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, як і раніше, на чотири групи платників єдиного податку.

При цьому, Законом України від 24.12.2015 №909-VIІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909), який набрав чинності з 01.01.2016, внесені, зокрема, наступні зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

1. Для платників єдиного податку третьої групи (фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) та юридичних осіб)

а) збільшено ставки єдиного податку (пункт 293.3 статті 293 Кодексу):

- для платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) – з 2% до 3%;

- для неплатників ПДВ – з 4% до 5%;

б) зменшено річний обсяг доходу, що дає право на перебування у 2016 році на спрощеній системі – з 20 мільйонів гривень до 5 мільйонів гривень (підпункт 3) пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

2. Для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників):

а) збільшено в 1,8 рази розмір ставок податку (пункт 293.9 статті 293 Кодексу), а саме:

- для ріллі, сіножатей і пасовищ – з 0,45% до 0,81%;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, та для багаторічних насаджень – з 0,27% до 0,49%;

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – з 0,09% до 0,16%;

- для земель водного фонду – з 1,35% до 2,43%;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, – з 3,0% до 5,4%;

б) для платників єдиного податку четвертої групи виключено вимогу щодо обов’язкового оформлення та реєстрації відповідно до законодавства права власності/користування земельними ділянками (зміни до пункту 2921.1 статті 2921 Кодексу);

в) для платників єдиного податку четвертої групи база оподаткування єдиним податком у 2016 році визначається з урахуванням таких особливостей (пункт 5 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу):

- для сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу;

- для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

 

Додаток 23

Cтавки ПДФО, які застосовуються під час декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2015 році

До доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у 2015 році, застосовуються наступні ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО):

- 15% відсотків бази оподаткування – щодо доходів (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.6 статті 167 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)), які не перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного 2015 року (пункт 167.1 статті 167 Кодексу);

- 20% відсотків, – якщо база оподаткування у календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, – до суми такого перевищення. Фізичні особи – підприємці та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю, застосовують ставку 20% до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (пункт 167.1 статті 167 Кодексу);

- подвійна ставка податку (30%) – до доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею, грошові виграші у спортивних змаганнях) на користь резидентів або нерезидентів (пункт 167.3 статті 167 Кодексу);

- 20% – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 Кодексу).

Перелік пасивних доходів визначено підпунктом 167.5.3 пункту 167.5 статті 167 Кодексу, до яких, зокрема, відноситься інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;

- 5% та 0% бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV Кодексу, зокрема, при операціях з успадкування (дарування) та операціях з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна.

При декларуванні доходів за результатами 2015 року платникам податків слід враховувати, що розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2015, становить 1218 гривень.

 

Додаток 24

Зміни в адмініструванні акцизного податку

Державна фіскальна служба України у листі від 03.02.2016 №3495/7/99-99-19-03-03-17 «Щодо змін в адмініструванні акцизного податку»  (далі – лист ДФС №3495) повідомила про деякі зміни в адмініструванні акцизного податку, що стосуються платників акцизного податку – реалізаторів пального, пов’язані із прийняттям Закону України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», а саме:

- про порядок подання декларації та сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України;

- про оподаткування пального, при виробництві якого в якості сировини використані інші оподатковувані підакцизні товари.

У листі ДФС №3495 також наведені приклади заповнення додатків 6 та 9 до декларації акцизного податку.

З листом №3495 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/234869.html

 

Додаток 25

Змінено Порядок обліку платників єдиного внеску

12.01.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2015 №1105 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загально- обов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.12.2015 за №1577/28022 (далі – Наказ №1105).

Наказ №1105 вніс зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та до Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за №1553/26330).

Зокрема, взяття на облік платників єдиного внеску, на яких поширюється дія Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб –  підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), здійснюється контролюючим органом за їх місцезнаходженням чи місцем проживання на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із        Законом №755, у день отримання зазначених відомостей контролюючим органом (до змін: не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей).

Наказ №1105 опубліковано в офіційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.01.2016 №2.

 

Додаток 26

До уваги платників єдиного соціального внеску

Законом України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909), який набрав чинності 01.01.2016, зокрема, внесені зміни до частини п’ятої статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Для платників, визначених частиною першою статті 4 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) встановлено у розмірі 22% до бази нарахування, визначеної статтею 7 Закону №2464.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №2464 наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №453 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.09.2013 за №1602/24134) затверджено Порядок прийняття банками до виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати  (далі – Порядок), який є підзаконним нормативно-правовим актом.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.

Якщо в розрахункових документах або документах на переказ готівки сума єдиного внеску менша, ніж 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки та/або платіжні доручення, та/або інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати разом з оригіналом довідки-розрахунку, погодженим з органом доходів і зборів за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок складається платником єдиного внеску у трьох примірниках за формою згідно з додатком 1 до Порядку (пункт 3 Порядку).

Оскільки на сьогодні змінюється частка сплаченого єдиного внеску, що підлягає контролю банками на виконання вимог статті 24 Закону №2464, Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) направлено до Національного банку України лист від 15.01.2016 №526/5/99-99-17-03-01-16 «Про єдиний внесок» з проханням до приведення Порядку у відповідність до законодавства при прийнятті від платників єдиного внеску грошових чеків, платіжних доручень та інших розрахункових документів на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок, контролювати сплату єдиного внеску, яка має становити 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної у розрахункових документах, відповідно до додатка 1 до Порядку.

Територіальні органи ДФС до приведення Порядку у відповідність до законодавства погоджують сплату єдиного внеску, яка має становити 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної у грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах, та підтверджують додаток 1 до Порядку з приміткою «Погоджено відповідно до встановленого з 01.01.2016 Законом України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Додаток 27

Актуально для платників єдиного соціального внеску

Законом України від 24.12.2015 №909-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909), який набрав чинності 01.01.2016, зокрема, внесено зміни до абзацу 2 частини 14 та абзацу 2 частини 15 статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) щодо термінів сплати платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сум пені та штрафів, передбачених Законом №2464.

Згідно з внесеними змінами суми пені та штрафів, що передбачені Законом №2464, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення, винесеного територіальним органом доходів і зборів (абзац 2 частини 14 та абзац 2 частини 15 статті 25 Закону №2464).

Враховуючи викладене, термін сплати по рішеннях, винесених територіальним органом Державної фіскальної служби України по 31.12.2015 включно, становитиме 10 робочих днів, винесених з 01.01.2016, становитиме 10 календарних днів.

До приведення Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі – Інструкція №449), яка є підзаконним нормативно-правовим актом, у відповідність до норм Закону №2464, існуватиме певна суперечність норм Інструкції №449 нормам Закону №2464 у частині сплати штрафів та пені платниками єдиного внеску.

Листом Міністерства юстиції України від 30.01.2009 №Н-35267-18 надано роз’яснення щодо юридичної сили закону як основного джерела права.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплено Конституцією України.

Отже, у разі суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

До приведення Інструкції №449 у відповідність до Закону №2464, територіальні органи ДФС повинні використовувати форми рішень про застосування штрафних санкцій, передбачені Інструкцією №449, та обов’язково повідомляти платника єдиного внеску про зміну термінів сплати такого рішення та підстави такої зміни.

Повідомлення про зміну термінів сплати рішення про застосування штрафних санкцій вручається (надсилається) платнику єдиного внеску одночасно з рішенням.

 

2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Додаток 28

Новомосковська ОДПІ звітує про попередні підсумки деклараційної кампанії

Наразі в Україні триває кампанія декларування доходів громадян, одержаних протягом 2015 року. По результатам січня, як показує практика, не можна оцінити хід кампанії декларування і активність громадян, так як першу частину місяця охопили свята. Але, звісно, перші результати вже є. На сьогодні декларації подали 61 громадянин Новомосковського регіону. Сума задекларованого ними доходу склала 307,3 тис. грн.

Сподіваємося, що надалі громадяни регіону активізуються і усвідомлять важливість даного процесу.

Шановні громадяни! Закликаємо вас зробить свідомий крок – задекларувати доходи та нагадуємо, що своєчасно сплачені податки – це шлях до підвищення добробуту кожного!

 

Додаток 29

Січневі надходження єдиного соціального внеску від новомосковських платників склали 41,1 млн. грн.

У Новомосковському регіоні у січні 2016 року від платників надійшло 41,1 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що на 13,1 млн. грн. (+46,8%) більше ніж було заплановано.

 

Додаток 30

Співпраця Новомосковської ОДПІ з місцевими ЗМІ

Днями в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбулися дві зустрічі заступника начальника Андрія Сіленка з редактором КП «Новомосковська радіоредакція» Ольгою Кібаровою та згодом - з редактором ТРК «Самарь» Катериною Брумірською.

На початку зустрічі, Андрій Сіленко повідомив про досить високий темп щодо наповнення бюджетів по результатам січня поточного року. Так, зазначив він, з початку року місцеві бюджети регіону отримали від новомосковських платників 33,5 млн. грн., що на 94,3% більше ніж у аналогічному періоді минулого року та на 62,9% понад план. Додаткові надходження склали близько 13 млн. грн. Позитивна тенденція спостерігається і у надходженнях до Державного бюджету., які у січні 2016 року склали 97,8 млн. грн., що на 280,5% більше ніж надійшло у січні 2015 року.

Далі говорили про кампанію декларування – 2016. Андрій Сіленко нагадав, що з 1 січня 2016 року стартувала кампанія декларування доходів громадян, отриманих протягом 2015 року. Вже є і перші результати. Хоча по результатам січня не можна оцінити хід кампанії декларування і активність громадян, так як першу частину місяця охопили свята. Проте, продовжив він, на сьогодні декларації подали 61 громадянин Новомосковського регіону. Сума задекларованого ними доходу склала 307,3 тис. грн.

Вкотре Андрій Сіленко звернув увагу представників ЗМІ на злагодженості дій та охопленні максимального кола декларантів. Він вважає, що саме такі дії допоможуть кампанії декларування-2016 набрати необхідних обертів та досягти позитивних результатів. Тому, Новомосковська ОДПІ сподівається на подальшу підтримку місцевих засобів масової інформації в даному процесі.

Крім того, в ході даних заходів мова йшла про роботу органів ДФС, спрямовану на подолання корупції та про зміни внесені до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення бюджетних надходжень у 2016 році.

 

Додаток 31

Підтримка української армії від новомосковців

З початку поточного року від новомосковських платників надійшло близько 3 млн. грн. військового збору, а це на 80,3% більше ніж планувалося та на 142% більше ніж у аналогічному періоді минулого року.

Нагадуємо, що оподаткування військовим збором продовжено і у 2016 році. Цей податок, як і у 2015 році, необхідно сплачувати за ставкою 1,5% із доходів, які обкладають податком на доходи фізичних осіб.

 

Додаток 32

Лютнева зустріч з представниками бізнесу в Новомосковській ОДПІ

Нещодавно, заступник начальника Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрій Сіленко провів зустріч з представниками малого та середнього бізнесу Новомосковського регіону.

            Зустріч з бізнесом Андрій Сіленко розпочав з питання легалізації трудових відносин в регіоні. Він повідомив, що є неприпустимою практикою використання праці найманих робітників без належного оформлення. І вкотре нагадав, що всі хто погоджуються на такі умови праці втрачають в подальшому соціальні гарантії та пенсійне забезпечення. Втрати несе і бюджет. Це не є європейським рівнем трудових відносин, а є свідченням низького рівня податкової культури громадян – платників податків.

            Враховуючи коло запрошених представників бізнесу в ході даного заходу особлива увага була приділена питанню застосування спрощеної системи оподаткування, враховуючи зміни які набули чинності з 1 січня 2016 року. Отже, присутніх було проінформовано, що на 2016 рік зберігається існуюча модель спрощеної системи оподаткування, у частині кількості груп платників єдиного податку. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, як і раніше, на чотири групи платників єдиного податку. При цьому, Законом України від 24.12.2015 №909-VIІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 01.01.2016, внесені, зокрема, наступні зміни до Податкового кодексу України у частині спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Для платників єдиного податку третьої групи (фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб) збільшено ставки єдиного податку: для платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) – з 2% до 3%; для неплатників ПДВ – з 4% до 5%; зменшено річний обсяг доходу, що дає право на перебування у 2016 році на спрощеній системі – з 20 мільйонів гривень до 5 мільйонів гривень. Для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників): збільшено в 1,8 рази розмір ставок податку. Виключено вимогу щодо обов’язкового оформлення та реєстрації відповідно до законодавства права власності/користування земельними ділянками та база оподаткування єдиним податком у 2016 році для цієї категорії платників визначається з урахуванням таких особливостей: для сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу; для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

            Також говорили і про інші чинні зміни: про кардинальні зміни в сплаті ЄСВ, про підвищення максимальної ставки податку на нерухомість до 3% мінзарплати, установленої на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування, про новації ставок земельного податку  для земель, які мають нормативну грошову оцінку, про запровадження єдиної ставки ПДФО 18% та інше

 

Додаток 33

Гарячий телефонний зв’язок в Новомосковській ОДПІ

03 лютого 2016 року в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбувся черговий сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Новації в податковому законодавстві». На запитання платників податків, які цього дня зателефонували, відповідав перший заступник начальника Новомосковської ОДПІ Ігор Саханов.

Телефонувавших цього дня цікавили відповіді на такі питання:

які зміни відбулися в реєстрації платником ПДВ? (відповідь: Законом України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, у частині реєстрації платників податку на додану  вартість (далі – ПДВ), які набрали чинності з 01.01.2016. Законом №909 скорочено перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку, а саме – виключено підпункт «ж» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. З урахуванням зазначеного, з 01.01.2016 не може бути анульована реєстрація платника ПДВ виключно у зв’язку з тим, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу);

за якою ставкою нараховувати єдиний внесок у 2016 році? (відповідь: відповідно до внесених змін єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, визначених частиною 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), встановлено у розмірі 22% до бази нарахування (частина 5 статті 8 Закону №2464). Таким чином, з 01.01.2016 введена єдина ставка єдиного внеску для усіх видів доходів у розмірі 22%, крім:

- підприємств, установ і організацій для працюючих інвалідів, для яких розмір ставки єдиного внеску складає 8,41% (частина 13 статті 8 Закону №2464);

- підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема, товариств УТОГ та УТОС – 5,3% (частина 14 статті 8 Закону №2464);

- підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (за умов, визначених частиною чотирнадцятою статті 8 Закону №2464) для працюючих інвалідів – 5,5% (частина 14 статті 8 Закону №2464).

Починаючи зі звітного періоду січня 2016 року, утримання єдиного внеску із нарахованого доходу застрахованих осіб скасовано);

чи змінилися ставки єдиного податку для платників четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників) з настанням 2016 року ? (відповідь: Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, як і раніше, на чотири групи платників єдиного податку. При цьому, Законом України від 24.12.2015 №909-VIІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 01.01.2016, внесені, зокрема, наступні зміни до Податкового кодексу України у частині спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників): збільшено в 1,8 рази розмір ставок податку. Виключено вимогу щодо обов’язкового оформлення та реєстрації відповідно до законодавства права власності/користування земельними ділянками та база оподаткування єдиним податком у 2016 році для цієї категорії платників визначається з урахуванням таких особливостей: для сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу; для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу).

 

Додаток 34

Про роботу Дніпропетровської митниці ДФС щодо захисту прав інтелектуальної власності

Протягом 2015 року фахівцями Дніпропетровської митниці ДФС приймалося рішення про призу- пинення митного оформлення щодо 132 об’єктів інтелектуальної власності. З яких 5 об’єктів – корисні моделі, 50 – промислові зразки, 76 – знаки для товарів і послуг, а також на 1 винахід. Це на 11 відсотків більше, ніж за 2014 рік. Про це на прес-конференції у інформаційному агенстві «Мост-Днепр» повідомив головний державний інспектор відділу з питань захисту прав інтелектуальної власності та експортного контролю управління організації митного контролю та оформлення Дніпропетровської митниці ДФС Максим Разумей. Більшість категорій товарів - це косметика, побутова техніка, транспортні засоби, вироби санітарно-технічного призначення (насоси, двигуни, монітори) та інше. Можна відмітити, що за січень 2016 року призупинення митного оформлення застосовувалось до об’єктів права інтелектуальної власності, кількість яких у 2,5 рази частіше, ніж у січні 2015 року.

Призупинення розмитнення за ознакою порушення інтелектуальних прав не стосується особистих речей, а лише товарів, які оформляються з метою подальшої підприємницької діяльності. Законодавство України в частині захисту прав інтелектуальної власності при переміщенні через митний кордон повністю відповідає європейському, і, у зв’язку з угодою про асоціацію з ЄС, постійно удосконалюється завдяки рекомендаціям фахівців митниць європейських держав.

«Дніпропетровська митниця ДФС постійно удосконалює свою діяльність за напрямком сприяння захисту прав інтелектуальної власності. На сьогодні, перш за все, правовласники зацікавленні в ефективній взаємодії з митницею. Наприклад, коли необхідно оперативно перевірити товар, який містить ознаки об’єктів інтелектуальної власності, в деяких випадках це можна швидко зробити в он-лайн режимі» - зазначив Максим Разумей.

Будь-який суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності може зв’язатися з фахівцями Дніпропетровської митниці ДФС для отримання попередньої консультації у телефонному режимі за номером: (056) 236-74-24.

 

Додаток 35

На Дніпропетровщині у січні власна безпека провела 19 службових розслідувань та перевірок

Протягом січня поточного року відділом власної безпеки при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області ГУВБ України проведено 19 службових розслідувань та перевірок, за результатами яких розпочато 4 кримінальних провадження у відношенні працівників фіскаль- ної служби; винесено 6 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області щодо вжиття заходів реагування, усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 8 працівників територіальних підрозділів ГУ ДФС області.

В ході профілактичних заходів щодо недопущення корупційних проявів з боку працівників ГУ ДФС області, відділом власної безпеки проведено понад 80 лекцій та співбесід з ними та кандидатами на вступ до лав служби.

З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у першому місяці 2016 року проведено перевірки 14 кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 1 претенденту відмовлено у прийомі на службу.

 

Додаток 36

За місяць на сервіс «Пульс» звернулося 39 дніпропетровських платників

У січні поточного року на антикорупційний сервіс Держав- ної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 39 заявників Дніпропетровського регіону. Порівняно з відповідним періодом 2015 року їх кількість зменшилась на 14.

Усі звернення розглянуто та вирішено згідно з чинним законодавством.

Найчастіше платники порушували питання щодо подання звітності та реєстрації накладних (16 звернень). Крім того, громадяни цікавились системою електронного адміністрування ПДВ (13 звернень), організацією роботи територіальних органів ГУ ДФС області (7 звернень). По одному дзвінку на сервіс «Пульс» пролунало від мешканців Дніпропетровщини з питань перевірки суб’єкта господарювання, реєстрації платником єдиного податку.

Нагадаємо, сервіс ДФСУ «Пульс» попереджує та дозволяє уникнути труднощі в спілкуванні, некоректне ставлення, перевищення повноважень, неякісне обслуговування. Номер телефону сервісу ДФСУ «Пульс» (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

 

Додаток 37

На Дніпропетровщині викрито факт ухилення від сплати понад 108,8 млн. грн. податків

Працівниками податкової міліції Дніпропетровської області внесе- но відомості до ЄРДР про вчинення кримінального право- порушення за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків.

Встановлено, що посадові особи підприємства, яке працює у сфері перероблення та консервування фруктів та овочів, протягом 2012-2013 років під час здійснення фінансово-господарської діяльності занизили податкові зобов’язання зі сплати податку на додану вартість та з податку на прибуток, порушивши таким чином вимоги Податкового кодексу України.

Загальна сума заниження складає понад 108,8 млн. грн. (48 млн. 154 тис. грн. - ПДВ та 60 млн. 663 тис. грн. – податок на прибуток).

Триває досудове слідство.

 

Додаток 38

Питання збільшення надходжень до бюджету стали основними на черговому засіданні Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Четвертого лютого пройшло чергове засідання Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Членами ради розглянуто цілу низку актуальних питань, пов’язаних з наповненням державного і місцевого бюджетів.

Одним з основних при обговоренні стало питання щодо порушення вимог законодавства України у сфері розміщення та функціонування тимчасових споруд на території Дніпропетровської області.

Розглянуті нововведення у податковому законодавстві, які набрали чинність з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України №909 – VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», а також про внесення змін, які впливають на формування місцевих бюджетів.

Зокрема, на засіданні Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області, виконуючий обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук окреслив основні аспекти та особливості кампанії декларування 2016 року.

 

Додаток 39

Роман Насіров: Ми визначили чіткі критерії оцінки роботи керівних осіб служби

Про одну з основних складових реформи фіскальної служби – кадрове оновлення йшла мова сьогодні, 15 лютого, під час прес-конференції Голови ДФС Романа Насірова та директора Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом ДФС Олени Кропив’янської.

За словами Голови ДФС, основним завданням кадрової реформи було не просто скорочення кількості працівників, але й залучення до роботи у службі найкращих з них, особливо серед керівників усіх рівнів, які забезпечать імплементацію реформ та зроблять зміни незворотними.

Для об’єктивної оцінки кадрового потенціалу було проведено тестування із залученням найкращих HR-експертів. За цей час опитування пройшли майже 900 керівників центрального апарату та територіальних органів.

«За результатами тестування відмінні та задовільні показники мають 49% опитаних. При цьому найкращі з них були у людей, призначених на посади протягом останніх 4-5 місяців. За результатами тестування сформовано резерв на позиції управлінців. Не пройшли тест на благонадійність 39% тих, хто проходив опитування», – зазначив Роман Насіров. 

Кандидати на керівні посади відбиралися за такими критеріями як професіоналізм, лідерство та благонадійність. Ці критерії розроблені Виконавчим комітетом, який був створений в ДФС за ініціативою МВФ, для прозорості та об’єктивності процедури призначень в оновлену структуру служби.

Для ефективного проведення кадрової реформи наразі здійснюється вивчення навантаження праці на кожну особу по територіальним органам. За словами директора Департаменту кадрової політки та роботи з персоналом ДФС Олени Кропив’янської, система навантаження, яку наразі створюють в службі, допоможе  обґрунтовано та об’єктивно визначити чисельність персоналу у кожному підрозділі.

За її словами, в ДФС також  активно працюють над автоматизацією кадрових процесів. Планується, що до кінця року кожний працівник матиме свій електронний кабінет та цифровий підпис, що значно збереже час фахівцям служби. Наразі ця система вже проходить етап тестування.

Для керівного складу служби сформовано основні цілі, на виконання яких вони мають зосередити усі свої зусилля. Окрім основного завдання з наповнення бюджету, це – виконання плану реформ та підвищення задоволеності платників рівнем якості сервісу, який надає фіскальна служба.

У свою чергу для контролю за виконанням керівниками зазначених завдань ДФС домовилася з міжнародними донорами, зокрема, німецьким фондом GIZ, про проведення дослідження рівня задоволеності платників податків роботою ДФС. «Ми розраховуємо на отримання даних не тільки по країні в цілому, але й по кожному регіону і по напрямам. Нам важливо отримати об’єктивну інформацію, побачити картину очима платників, зафіксувати де ми є зараз і як це буде змінюватися», – зазначив Роман Насіров.

За його словами, проведення таких досліджень в майбутньому планується кожні півроку. Це дасть змогу об’єктивно вимірювати прогрес і реальний ефект від впроваджених реформ. В основу дослідження будуть покладені міжнародні стандарти, що дозволить порівняти роботу фахівців ДФС з роботою їхніх колег в інших європейських країнах.

 

 

 

Відділ з питань внутрішньої політики, інформації та прес-служби