ЗВІТ ОДПІ

1.      Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

 

Додаток 1

Трансфертне ціноутворення

ЗВІТ ПРО КОНТРОЛЬОВАНІ ОПЕРАЦІЇ: ЗА 2015 р.

ЗВІТУЄМО ЗА НОВОЮ ФОРМОЮ

Нова форма забезпечує можливість платникам податків, які здійснювали контрольовані операції, надати до контролюючих органів інформацію відповідно до нових норм ст. 39 Податкового кодексу.

Водночас в оновленому Звіті та Порядку його складання такожвраховано зауваження та пропозиції платників, надані за результатами двох звітних кампаній.

До Звіту має бути внесено інформацію щодо всіх контрольованих операцій, здійснених платником протягом звітного періоду (для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік).

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Звіт подається до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Слід зазначити, що структура самого Звіту не змінилась. Які раніше, він складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатка, які є його невід’ємною частиною, їх зміст та Порядок складання у більшості випадків майже збігається з попередніми документами, але є й суттєві відмінності, зокрема нові рядки, нові або більш конкретизовані вимоги щодо заповнення.

Розглянемо детальніше кожну частину Звіту.

Заголовна та основна частини графічно розміщені на першому аркуші Звіту, який підписується керівником та головним бухгалтером платника.

У заголовній частині зазначаються тип Звіту («звітний», «звітний новий», «уточнюючий») та загальні дані про платника, який подає Звіт.

Звіти з позначкою «звітний новий» та «уточнюючий» подаються у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті («звітний») інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки:

• «звітний новий» — у разі подання нового Звіту про контрольовані операції до 1 травня року, що настає за звітним;

• «уточнюючий» — у разі подання після 1 травня року, що настає за звітним.

При цьому Звіти з позначкою «звітний новий» та «уточнюючий» мають містити разом з виправленою інформацією й повну інформацію про всі інші контрольовані операції за звітний рік, як це передбачено при складанні основного Звіту (з позначкою «звітний»).

Дані про платника податків, який подає Звіт, включають його повне найменування, код згідно з ЄДРПОУ, основний код економічної діяльності за КВЕД, податкову адресу та найменування контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку.

Також у заголовній частині зазначається кількість додатків до Звіту (кількість яких має збігатися з кількістю контрагентів, зазначених в основній частині Звіту).

Основна частина Звіту містить інформацію щодо всіх контрагентів (із зазначенням реєстраційного коду, встановленого у країні їх реєстрації), з якими протягом звітного року здійснювалися контрольовані операції, та загальна сума таких операцій.

У графі 4 «Загальна сума контрольованих операцій з контрагентом» Звіту має бути зазначено лише суму контрольованих операцій, тобто без урахування інших господарських операцій, які не визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення. Наприклад, платник здійснював протягом 2015 р. операції з контрагентом — нерезидентом — непов’язаною особою, зареєстрованою у Швейцарії. Для розрахунку загальної суми контрольованих операцій мають бути враховані виключно операції, здійснені в період перебування Швейцарії у відповідних переліках Кабінету Міністрів України, тобто в період з 01.01.2015 р. по 16.09.2015 р.

Форма Звіту передбачає також деталізацію відомостей про контрольовані операції з кожним контрагентом в окремому додатку.

Додаток 2

ДОДАТОК (ДОДАТКИ) ДО ЗВІТУ

Додаток заповнюється окремо щодо кожної особи, яка береучасть у контрольованій операції. Як уже зазначалося, кількість додатків до Звіту має відповідати кількості контрагентів — сторін контрольованих операцій, зазначених в основній частині Звіту, при цьому порядковий номер додатка має збігатися з порядковим номером відповідного контрагента у таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції».

Для забезпечення ефективності обробки значного обсягу інформації, яка може міститися у додатку до Звіту, у разі якщо кількість рядків у додатку перевищує 20 тис. записів, він розбивається на порції (одна порція — не більше 20 тис. записів). У службовому полі «номер порції» зазначається номер порції додатка (від 01 до 99). Таким чином, максимальна кількість записів в одному додатку може становити 1 млн. 980 тис. записів, що є достатнім для відображення всіх контрольованих операцій з одним контрагентом.

Додаток графічно розміщено на другому аркуші Звіту та умовно складається з двох частин: відомостей про особу, яка береучасть у контрольованій операції, і табличної інформації про здійснені з цією особою протягом звітного року контрольовані операції.

Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях, містять:

• повне найменування контрагента відповідно до контракту (угоди), його ідентифікаційний код;

• назву та код країни, в якій зареєстровано контрагента відповідно до Класифікації країн світу, затвердженої наказом № 426, та адресу його місцезнаходження. З урахуванням віднесення до категорії нерезидентів осіб, які мають податкову адресу (місцезнаходження/місцепроживання) на території ВЕЗ «Крим»,для таких контрагентів передбачено можливість зазначати на-зву території — «ВЕЗ «Крим» із кодом 805;

• код підстави віднесення операції до контрольованої та код ознаки пов’язаності особи, які заповнюються відповідно до додатків 1 та 2 до Порядку складання Звіту.

У додатку 1 до цього Порядку зазначено всі чотири критерії віднесення операції до контрольованої відповідно до ст. 39 Податкового кодексу, а саме:

• господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — нерезидентами (пп. «а» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2ст. 39 Податкового кодексу), — код 010;

• господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — нерезидентами із залученням непов’язаних осіб (пп. 39.2.1.5пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу), — код 015;

• господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів (пп. «б» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу) — код 020;

• господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яку включено до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу), — код 030.

У разі якщо один контрагент одночасно відповідає декільком ознакам, зазначаються коди всіх підстав (наприклад, якщо контрагент — пов’язана особа, зареєстрована в Молдові, мають бути зазначені два коди — 010 та 030).

У додатку 2 до Порядку крім 13 ознак пов’язаності, зазначених у підпунктах «а» та «б» пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, передбачено можливість кодування випадків, коли платник на підставі абзацу 29 цього підпункту самостійно визнає себе та контрагента пов’язаними особами (код 514) або платника та контрагента визнано пов’язаними особами в судовому порядку відповідно абзацу 30 цього підпункту (код 515).

Також якщо одночасно ознак пов’язаності декілька, зазначаються коди всіх ознак (наприклад, контрольовані операції здійснюються між юридичними особами, в яких одна і та сама фізична особа безпосередньо володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 50 та 70% та одночасно має право на призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної з цих юридичних осіб; у Звіті має бути зазначено три коди — 502, 503, 506).

У разі якщо контрольовані операції здійснювалися з пов’язаною особою — нерезидентом (платником зазначено як підставу віднесення до контрольованих операцій коди 010 та/або 015) та інформацію щодо ознак пов’язаності з таким контрагентом зазначено у відповідному рядку «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» (коди 501 — 509 та 513), разом із додатком надається інформація про пов’язаність, у якій детальніше розкривається інформація про такі ознаки пов’язаності.

Інформація про пов’язаність заповнюється за встановленою формою (графічно це окрема форма на трьох аркушах), в якій обов’язково зазначається номер додатка, до якого вона надається, та дублюється інформація щодо платника податків та його контрагента. Інформація не заповнюється, якщо ознаки пов’язаності визначаються за кодами 510 — 512 та 514 — 515, оскільки в цих випадках інформації достатньо із загального опису ознаки пов’язаності.

Особливості заповнення інформації про пов’язаність досить детально розкриваються у розділі VI Порядку. Слід зазначити, що у разі опосередкованого володіння корпоративними правами має розкриватися весь ланцюжок осіб (із зазначенням їхньої назви та країни реєстрації), через яких здійснюється опосередковане володіння.

Усі розглянуті вище частини Звіту не мають викликати особливих труднощів при заповненні. Найскладнішою частиною Звіту, яка містить основну інформацію щодо здійснених контрольованих операцій, є розділ додатка «Відомості про контрольовані операції».

Найсуттєвішими змінами у розділі «Відомості про контрольовані операції» та порядку його заповнення є:

по-перше, можливість здійснювати групування контрольованих операцій (п. 6 розділу І та розділ V Порядку).

Платники податків можуть відобразити у Звіті узагальнену інформацію щодо декількох контрольованих операцій. Здійснити групування контрольованих операцій у їх сукупність можливо за умови використання платником для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» методів ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку, розподілення прибутку. Одночасно в контрольованих операціях мають збігатись умови поставок та інші показники цих операцій, що відображаються у графах 2 — 6, 9 — 11, 21, 22 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до звіту.

Чинна редакція Порядку складання Звіту також зберегла норми щодо можливості сумарного відображення (тобто фактичне проведення групування) декількох контрольованих операцій в одному рядку додатка (п. 18 розділу IV Порядку).

Отже, 4 насамперед можливість відобразити інформацію щодо здійснених контрольованих операцій відповідно до норм п. 6 розділу І та розділу V Порядку буде цікава для компаній, які придба вають (реалізують) протягом звітного року за кількома контрактами товари широкої номенклатури (наприклад, санітарно-гігієнічні вироби або вироби із пластмаси) з різною ціною, та які як метод трансферного ціноутворення використовують метод чистого прибутку (ціни перепродажу, «витрати плюс»);

по-друге, обов’язок відображення у Звіті інформації про показник рентабельності контрольованих операцій.

У разі використання платником методів ціни перепродажу, «витрати плюс» або чистого прибутку в графах 22, 23 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка необхідно зазначати застосований показник рентабельності та його цифрове значення.

Тобто вже на момент заповнення Звіту платник податків повинен мати документацію з трансфертного ціноутворення щодо здійснених контрольованих операцій або щонайменше — проведений функціональний, економічний та порівняльний аналіз контрольованих операцій, який дасть розуміння найдоцільнішого методу трансфертного ціноутворення та фінансового показника, відповідно до яких компанія обґрунтовуватиме відповідність принципу «витягнутої руки».

Додаток 3

ІНШІ ЗМІНИ У ДОДАТКУ ДО ЗВІТУ

Формат розділу додатка до Звіту «Відомості про контрольовані операції» не змінився — це таблична форма, яка містить 24 графи, з яких 21 графа залишилася незмінною з попереднього Звіту. Відтепер не потрібно буде зазначати інформацію щодо коду за Державним класифікатором продукції та послуг, курсу валюти, коду підстави для визнання ціни звичайною, коду джерела інформації для визначення звичайної ціни, звичайної ціни за одиницю.

Водночас додано нові графи: показник рентабельності (графа 22), цифрове значення показника рентабельності (графа 23), інформація щодо групування контрольованих операцій у їх сукупність (графа 24).

Новою формою Звіту та Порядком його складання усунуто проблемне питання, з яким стикались бухгалтери під час розрахунку вартості контрольованих операцій для внесення інформації до додатка та основної частини Звіту (необхідність розраховувати загальну вартість операції згідно з формулою із урахуванням курсу Нацбанку України на дату оформлення митної декларації, що викликало розбіжність у разі зміни курсу валюти на момент отримання передоплати і завершення розрахунків між даними бухгалтерського обліку та інформацією у додатку).

Чинною редакцію Порядку складання Звіту встановлено, що вартісні показники контрольованих операцій платника податків з кожним контрагентом протягом звітного періоду зазначаються згідно з даними бухгалтерського обліку платника. Водночас залишається вимога, що загальний вартісний показник усіх контрольованих операцій, зазначених у додатку (підсумок графи 20), має збігатися з вартісним показником, зазначеним у графі 4 Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту у рядку відповідної особи.

Звертаємо увагу, що Звіт про контрольовані операції, здійснені платником у 2015 р., подається за новою формою, затвердженою наказом № 8. Наразі розробляються електронні форми Звіту, які забезпечать можливість платникам заповнити та надати звіт в електронному вигляді. Водночас значний обсяг роботи з підготовки інформації, яка зазначатиметься у Звіті, можливо та необхідно зробити вже зараз.

                                                                                                                                             Додаток 4

Погашення податкового боргу

ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ З ПДВ ЗА РАХУНОК

КОШТІВ НА ЕЛЕКТРОННОМУ РАХУНКУ

Законом № 643 внесено зміни до п. 87.1 ст. 87 та п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, якими:

• визначено джерелом погашення податкового боргу з ПДВ кошти платника на його електронному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ;

• передбачено, що погашення податкового боргу з ПДВ за рахунок коштів на електронному рахунку здійснюється Держказначейством України на підставі реєстру, надісланого ДФС, сформованого на підставі рішень суду, направлених до виконання ДФС, у розмірі суми податкового боргу або його частини;

• встановлено, що порядок формування та надсилання такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.

Порядок формування та надсилання реєстру платників податків для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ в умовах дії системи електронного адміністрування ПДВ затверджено наказом № 1009, який набрав чинності з дня його офіційного опублікування, — 31.01.2015 р.

Зазначеним Порядком визначено механізм формування та надсилання ДФС України реєстру для перерахування Держказначейством України коштів з рахунків платників податку, відкритих усистемі електронного адміністрування ПДВ, до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ таких платників податку.

Формування реєстру здійснюється за наявності:

• рішення суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг;

• суми податкового боргу з ПДВ у платника податку, стосовно якого прийнято вищезазначене рішення про стягнення коштів, станом на дату формування реєстру.

Реєстр формується на підставі рішень суду про стягнення коштів, які надійшли до органів ДФС, та не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем його формування, надсилається ДФС до Казначейства в електронному вигляді з дотриманням вимог законодавства щодо захисту інформації.

Коригування показників раніше надісланого реєстру відбувається з урахуванням стану виконання такого реєстру шляхом надсилання ДФС Казначейству реєстру з виправленими відповідними показниками.

Списання коштів з електронного рахунку платника податку, відкритого у системі електронного адміністрування ПДВ, відповідно до реєстру здійснюється Казначейством у межах залишку коштів, що обліковуються на такому рахунку.

У разі якщо суми коштів на електронному рахунку платника податку, відкритому у системі електронного адміністрування ПДВ, недостатньо для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу такого платника, сума боргу, зазначена у реєстрі, обліковується Казначейством до виконання її в повному обсязі.

Слід зазначити, що на цей час триває робота з налагодження міжвідомчої взаємодії між ДФС та Держказначейством України щодо вирішення технічних питань практичної реалізації положень нормативно-правового акта з питань погашення податкового боргу з ПДВ за рахунок коштів платника на його електронному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Додаток 5

ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ ВПЛИВУ ТА

СТЯГНЕННЯ З МОБІЛІЗОВАНИХ ОСІБ

З 01.01.2016 р. набрав чинності Закон № 909, яким внесено зміни до окремих законодавчих актів. Зокрема, пп. «и» п. 4 частини 2 цього Закону внесено зміни до п. 92 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ, який було доповнено абзацами сьомим та восьмим.

Змінами передбачено, що під час особливого періоду, визначеного Законом N° 3543, для платників єдиного внеску, зазначених у ст. 4 Закону про ЄСВ, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк військової служби зупиняється застосування норм ст. 25 Закону про ЄСВ.

Відповідно до ст. 1 Закону № 3543 термін «особливий період» вживається в такому значенні — період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 25 Закону про ЄСВ визначено, зокрема, положення щодо:

• стягнення недоїмки з єдиного внеску;

• нарахування пені та застосування штрафних санкцій;

• списання суми недоїмки;

• оскарження вимоги про сплату недоїмки та/або рішення органів доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів;

• застосування терміну давності тощо.

Згідно з внесеними Законом № 909 змінами підставою для зупинення застосування норм ст. 25 Закону про ЄСВ є копія військового квитка або документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка подається до органів ДФС цим державним органом протягом десяти днів після мобілізації.

Визначення термінів «мобілізація» та «демобілізація» наведено у ст. 1 Закону № 3543, а саме:

мобілізація — комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

демобілізація — комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу та функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати мирного часу.

Відповідно до листа N° 322/2/7142 основним документом, що підтверджує проходження військової служби військовослужбовцем в особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов’язаних, є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки про призов/мобілізацію та їх дату.

Якщо можливості надати військовий квиток немає, то документами, що підтверджують призов на військову службу під час мобілізації, можуть бути:

для військовозобов’язаних — довідка про призов військовозобов’язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, із зазначенням дати мобілізації, підписана начальником (командиром) та скріплена печаткою, повістка, мобілізаційне розпорядження, контракт про проходження військової служби;

для резервістів — витяг із наказу про зарахування до списків особового складу військової частини із зазначенням дати мобілізації, підписаний начальником (командиром) та скріплений печаткою, чи довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Зазначені документи можуть видаватися також і родинам військовозобов’язаних та резервістів для пред’явлення їх за місцем вимоги.

Датою початку мобілізації (військової служби) особи є:

для військовозобов’язаних — день призову на військову службу в районному військовому комісаріаті;

для резервістів — день зарахування до списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка.

Датою закінчення військової служби є день виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини, про що у військовому квитку робиться відповідний запис з датою такої відмітки.

Отже, з метою забезпечення виконання на практиці вимог п. 92 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ щодо зупинення застосування норм ст. 25 цього Закону платники податків повинні своєчасно інформувати органи ДФС про мобілізацію та демобілізацію і надавати копії відповідних документів (у тому числі через представників такого платника на підставі закону або довіреності), а органи ДФС, у свою чергу, — у разі отримання документа, що підтверджує інформацію про мобілізацію фізичної особи — підприємця, забезпечувати належну організацію роботи.

Додаток 6

Запитання – відповіді по темі «Декларування доходів громадян»

ПОДАТКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Протягом 2015 р. платник податку отримував доходи від двох податкових агентів. Загальна річна сума доходу становить 157160 грн. Чи потрібно подавати декларацію про майновий стані доходи за 2015 р.( якщо з 01.01.2016 р.норму щодо обов'язку подання декларації відповідно до пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу виключено?

Згідно п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених розділом IV цього Кодексу. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Кодексом (пп. 164.1.1 цього пункту).

Тобто оподаткування податком на доходи фізичних осіб здійснюється за правилами, встановленими на момент нарахування (виплати, надання) доходів, які включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Протягом 2015 р. до доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплаті винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, застосовувалися прогресивні ставки податку —15/20%. Отже, якщо загальна річна сума оподатковуваних доходів, отриманих одночасно від двох та більше податкових агентів, перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. — 146 160 грн.), такий платник зобов’язаний подати декларацію та здійснити перерахунок податку на доходи фізичних осіб відповідно до пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податковогокодексу.

Слід зазначити, що у 2015 р. база оподаткування для доходів у формі заробітної плати визначалась як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 164.6 ст. 164 Кодексу).

 

Додаток 7

Дарунки від різних податкових агентів

Протягом 2015 р. платник податку отримав дарунок від двох підприємств: перший — на суму 600 грн., другий — 450 грн. Чи повинен вінподавати декларацію та сплачувати податки?

Підпунктом 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу передбачено, що якщо вартість дарунків не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. — 609,00 грн.), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі, такі доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

У даному випадку при отриманні дарунків у різні місяці року вартість таких дарунків не перевищуватиме 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), а отже, відповідно до пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу такі операції не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи у платника податків не виникає.

Водночас якщо дарунки платником податків отримано в одному місяці, то їх загальна сума перевищуватиме установлений пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу граничний розмір, тобто підлягає оподаткуванню.

Відповідно до пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну податкову декларацію.

Якщо загальна сума дарунків перевищує граничний розмір, установлений пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, такий платник податків зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію.

Додаток 8

 

Онукою отримано у спадщину будинок від бабусі за правом представлення (перша ступінь споріднення). Чи необхідно сплачувати податкита подавати декларацію?

Визначення термінів, що вживаються для цілей оподаткування, встановлено ст. 14 Податкового кодексу, пп 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 якого передбачено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей оподаткування вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї вважаються такими, що мають другий ступень споріднення.

Отримання спадщини за правом представлення від бабусі у розумінні цього Кодексу є успадкування спадкоємцем, який не є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Тобто такі операції оподатковуються податком на доходи фізичнихосіб за ставкою, визначеною ст. 167.2 Кодексу (5%) та військовим збором (1,5%) (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 та пп. 1.3 п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу). Водночас якщо об’єкт спадщини успадковується спадкоємцем-нерезидентом, ставка податку на доходи фізичних осіб встановлюється відповідно до пп. 174.2.3п. 174.2 ст. 174 Кодексу (у 2015 р. — 15/20%).

При цьому дохід у вигляді вартості успадкованого майна зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини);

 

Додаток 9

Продаж автотранспортних засобів

Платник податків має намір продати легковий автомобіль та мотоцикл безпосередньо в сервісних центрах МВС України у присутності адміністраторів, причому договір нотаріально не посвідчуватиметься. Чи потрібно в даному випадку сплачувати податки і подавати декларацію?

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна встановлено ст. 173 Податкового кодексу, згідно з п. 173.1 якої дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Тобто при продажу протягом року одного легкового автомобіля та одного мотоцикла об’єкт оподаткування у платника податків не виникає. Дохід, отриманий платником від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу (абзац другий п. 173.2 ст. 173 Кодексу).

Відповідно до пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

При цьому обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими було сплачено податок (п. 179.1 ст. 179 Кодексу).

Оскільки продаж автотранспортних засобів передбачається здійснювати за посередництвом юридичної особи (сервісних центрів МВС України) без нотаріального посвідчення договорів, то платник податків, у якого виникають зобов’язання щодо сплати податків (зборів), не звільняється від обов’язку подання декларації за наслідками звітного податкового року. Водночас якщо у платника податку об’єкт оподаткування не підпадає під оподаткування, декларацію подавати не потрібно.

Додаток 10

Сплата податкових зобов’язань за результатами декларації

При нотаріальному оформленні дарунка у вигляді будинку від дідуся сплачено податок на доходи фізичних осіб. Чи потрібно сплачувати військовий збір і в які строки та до якого бюджету?

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

При цьому відповідно до пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Кодексу фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема:

• у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам — за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

• в інших випадках — за її податковою адресою.

Згідно з пп. 1.4 п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 цього Кодексу.

При цьому платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Кодексу, пп «в» п. 176.1 якої передбачено, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу IV Податкового кодексу таке подання є обов’язковим.

Таким чином, з урахуванням норм пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п. 174.3 ст. 174 Кодексу платники податків, які отримали доходи у вигляді вартості подарованого майна, що підлягає оподаткуванню, та не сплатили військовий збір до нотаріального оформлення, повинні виконати свої зобов’язання шляхом декларування доходів у річній податковій декларації.

Згідно з Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженою наказом Мінфіну України від 02.10.2015 р. № 859, у графі 4 рядка 10.5 цієї декларації зазначається сума податку на доходи фізичних осіб, сплаченого платником податку самостійно при нотаріальному посвідченні договору. Сума військового збору, що підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування, зазначається у графі 7 рядка 10.5 декларації, а загальна сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного року, — у рядку 24.1 декларації.

Сплата податкових зобов’язань за результатами декларації здійснюється з урахуванням пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу за податковою адресою платника податків, у строки, встановлені п. 179.7 ст. 179 цього Кодексу, тобто до 1 серпня року, що настає за звітним.

Додаток 11

 

РРО, Каса, Розрахунки

 

РРО ДЛЯ ОБМІННИКІВ ТА ТЕРМІНАЛІВ САМООБСЛУГОВУВАННЯ: ВИВЧАЄМО ВИМОГИ

 

Чекали, чекали та нарешті дочекалися!

Урядовці своєю постановою № 149, затвердили два документи:

1) Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій, що застосовуються під час здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (далі — Вимоги до РРО в обмінних пунктах);

2) Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій, що застосовуються під час здійснення операцій з приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування (далі — Вимоги до РРО в ПТКС).

Подібне рішення стало довгоочікуваним подарунком! Адже п. 2 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р.№ 265/95-ВР (далі - Закон про РРО) передбачає обов'язкове застосування касових апаратів під час здійснення операцій:

а) із купівлі-продажу іноземної валюти не вкасах уповноважених банків;

б) комерційними агентами банків та небанківських фінустанов із приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі — ПТКС).

Ба більше, ст. 13 Закону про РРО наголошує: вимоги щодо реалізації фіскальних функцій касовими апаратами встановлює Кабмін. Уже багато років усі звичайні підприємства послуговуються Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою КМУ від 18.02.02 р. № 199. А для заправок є окремі Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій із додатка 7 до протокольного рішення Держкомісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.02 р. № 13. Ось, нарешті, й обмінники та ПТКС отримали своє! Які новації принесе постанова № 149? Розгляньмо докладно!

Додаток 12

РРО в обмінних пунктах

Загальні вимоги до РРО. Достеменно відомо, що до касового апарата в обмінниках мають входити такі основні функціональні блоки (п. З Вимог до РРО в обмінних пунктах):

- фіскальний блок;

- механізм друкування розрахункових документів і звітів;

- носій електронної стрічки;

- вбудований модем, розташований під кожухом реєстратора;

- індикатор клієнта;

- інтерфейс зв'язку для забезпечення можливості передачі пакетів інформації, що розташовані в носії електронної стрічки, на зовнішні пристрої (комп'ютер, зовнішній накопичувач тощо);

— інтерфейс зв'язку з керуючим пристроєм.

Усі блоки (крім індикатора клієнта) повині розміщуватися в єдиному корпусі.

Вимоги до фіскального блока та збереження інформації. Ви повинні чітко розуміті що фіскальний блок касового апарата в пуні ті обміну валюти складається з таких функцп нальних вузлів (п. 9 Вимог до РРО в обмінні пунктах):

— фіскальна пам'ять;

— оперативна пам'ять або її частина, де зберігають опис валюти, фіскальну інформацію, а також дані для формування розрахункових документів та звіти РРО;

- годинник-календар з елементом жилення;

- процесор, який керує механізмом друкування, іншими вузлами РРО, виконує операції з формування розрахункових документів та звітів, а також занесення інформації до оперативної та фіскальної пам'яті;

- запам’ятовуючий пристрій, що містить внутрішнє програмне забезпечення РРО (програмну пам'ять);

— модуль безпеки, який забезпечує контроль за відсутністю зміни або знищення даних про здійснені розрахункові операції.

Фіскальний блок РРО є моноблочною конструкцією, яка не дасть можливості вносити в неї зміни або знищувати певні дані, у т.ч. під час технічного обслуговування та ремонту касового апарата.

Фіскалізація та блокування роботи РРО. Спочатку слід нагадати, що фіскалізація — це перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора. Вона шлях в один бік, оскільки здійснюється один раз за весь період експлуатації касового апарата. Під час проведення фіскалізації до фіскальної пам'яті РРО заносять фіскальний номер та індивідуальний податковий номер платника, а також дати їх внесення.

Важливо! Програмне забезпечення РРО має не давати можливості вносити дані до фіскалізації.

Є низка ситуацій, при настанні яких усі функції РРО мають блокуватися. Зокрема, ідеться про: відключення механізму друкування; спроби зміни дати; перевищення максимальної тривалості зміни; спотворення інформації у фіскальній пам'яті; технічну несправність модема; неможливість передачі контрольно-звітної інформації протягом 72 годин тощо (п. 23 Вимог до РРО в обмінних пунктах).

Звіти РРО. Касовий апарат повинен забезпечувати формування та друкування Z-звіту, фіскального, службового й періодичного звітів. Вони зобов'язані містити таку загальну інформацію:

— найменування суб'єкта господарювання, який проводить купівлю-продаж інвалюти;

- місцезнаходження пункту обміну іноземної валюти;

- фіскальний номер, перед яким друкують великі літери "ФН";

— заводський номер РРО, перед яким розміщують великі літери "ЗН";

- дату і час друкування документа;

- логотип виробника.

Майте на увазі! Суми нацвалюти у звітах фіксують у гривнях, а інвалюти — у відповідних грошових одиницях. У разі повернення коштів за операціями "сторно" суми за такими операціями зазначають у звітах зі знаком або написом " сторно".

Додаток 13

РРО у ПТКС

У фіскальному режимі роботи РРО, вбудований у ПТКС, повинен забезпечувати (п. 5 Вимог до РРО в ПКТС):

а) занесення до оперативної пам'яті фіскального блока описів послуг та даних про отримувачів;

б) накопичення в оперативці сум переказів коштів за кожним отримувачем окремо;

в) формування розрахункових документів та їх друкування по завершенні процедури ініціювання переказу коштів;

г) створення контрольної стрічки в електронній форміта передачу до ДФС контрольно-звітної інформації (п. 7 ст. 3 Закону про РРО);

ґ) щоденне формування фіскальних звітних чеків у разі здійснення розрахункових операцій та друкування (у разі потреби): усіх звітів, які формує платіжний комплекс; Х-, Z-звіту, звіту про переказ коштів та інших звітів із моменту фіскалізації вбудованого РРО автономно без його підключення до керуючого пристрою.

Зважте на таку інформацію! Чеки періодичних — повного та скороченого — звітів повинні, крім загальних та додаткових даних, також містити дані про суму комісійної винагороди за надання послуг із переказу коштів у гривнях за звітний період (п. 6 Вимог до РРО в ПКТС).

 

Запитання - відповіді

Додаток 14

ПІДПРИЄМСТВО СТВОРЕНО: ЧИ ПОВІДОМЛЯТИ

ПОДАТКІВЦІВ ПРО БУХГАЛТЕРА

Чи необхідно новоствореній ЮО, яка не є платником ПДВ, після проведення державної реєстрації подати до контролюючого органу заяву за ф. № 1-ОПП з інформацією про головного бухгалтера?

ВІДПОВІДЬ: Платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов'язані подати реєстраційну заяву за формою № 1-ОПП з позначкою "Зміни" з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються  контролюючими органами у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п.183.9 ст. 183 ПКУ,  та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бузгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Додаток 15

ЯКІ ЗАЯВИ ДЛЯ ОБЛІКУ ПЛАТНИКІВ МОЖНА НАДСИЛАТИ ПОШТОЮ

 

Чи має право СГ надіслати поштою документи, які передбачено порядком обліку платників податків (ф. 1-ОПП, 5-ОПП, 20-ОПП тощо)?

ВІДПОВІДЬ: Подання заяви за ф. № 1-ОПП поштою окремою категорією платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (далі – Порядок), не передбачено, оскільки згідно з п.п.4.10 – 4.11 Порядку одночасно з поданням заяви та копій документів пред’являються оригінали відповідних документів.

Заява за ф. № 5-ОПП подається фізичною особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, особисто, через уповноважену особу або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення.

Повідомлення за ф.№20-ОПП платник може надіслати поштою.

Додаток 16

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

Податковий вексель

Сума акцизного податку, яка повинна бути сплачена виробником алкогольних напоїв з метою придбання марок акцизного податку, розраховується виходячи із ставок податку на одиницю готової продукції (яка класифікується за кодом 2208 90 69 00 УКТ ЗЕД), місткості тари та міцності готової продукції (тобто сукупного вмісту спирту у такій продукції). Сума податку за податковим векселем сплачується не пізніше терміну, зазначеного у векселі (не більше 90 днів), частинами при придбанні марок акцизного податку в період дії такого векселя, і вексель вважається погашеним у разі сплати податку в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

Додаток 17

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

 

Застосування спецрежиму оподаткування

У разі необхідності визначення відповідності власновиробленої сільськогосподарської продукції відповідному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для правильного відображення обсягів постачання таких товарів у податковій декларації з ПДВ та її додатках платник податку — суб’єкт спеціального режиму оподаткування має змогу отримати висновок від Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.

При цьому у разі, якщо такий платник здійснює операції з вивезення власновиробленої сільськогосподарської продукції за межі митної території України у митному режимі експорту, то, враховуючи ст. 69 Митного кодексу України (далі — Митний кодекс), така продукція підлягає митному оформленню та класифікується митними органами ДФС шляхом визначення кодів відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Рішення митних органів ДФС щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають виключно інформаційний або довідковий характер.

Додаток 18

 

Оподаткування орендної плати

Повідомляємо, що здійснювати перерахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, до місцевого бюджету повинен виключно орендар, який уклав з відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування договір оренди земельної ділянки.

Зазначено, що оскільки орендна плата за договором суборенди земельної ділянки державної або комунальної власності не надходить безпосередньо до відповідного бюджету, а зараховується на банківський рахунок платника податку (особи, що уклала договір суборенди землі), то вартість наданих послуг у межах договору суборенди (орендна плата) є об’єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню за основною ставкою 20%.

Додаток 19

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Оподаткування подарованого майна

У разі отримання фізичною особою — резидентом, яка не є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, доходу у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, такий дохід є об’єктом оподаткування ПДФО за ставкою 5% та військовим збором 1,5%.

Зокрема, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити ПДФО та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

Додаток 20

РЕЄСТРАТОРИ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Розрахункові документи

З 11.03.2016 р. набрав чинності наказ Мінфіну України, яким затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядок подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форму Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) та інструкцію щодо його заповнення. Установлено, що Положенням про форму та зміст розрахункових документів визначено форми і зміст цих документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, а також комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами при прийманні готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі — ПТКС), за винятком ПКТС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, та розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Крім того, передбачено, що Порядок подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) поширюється на звітність, пов’язану із використанням розрахункових книжок при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Визнано таким, що втратив чинність, наказ ДПА України від 01.12.2000 р. № 614.

Додаток 21

Шановні платники податків!

 

На виконання підпункту 200.7.3 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України і постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 22.02.2016 №68 ДФС оприлюднено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Інформація розміщена на офіційному порталі Державної фіскальної служби України в підрозділі «Повідомлення про Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначені у підпункті 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України» розділу «Відшкодування ПДВ» http://sfs.gov.ua/diyalnist-/vidshkoduvannya-pdchv/povidomlennya-pro-reestri-zayav.

Додаток 22

Як задекларувати доходи: ставки податку на доходи фізичних осіб

 

Нагадуємо, що до 1 травня 2016 року триває кампанія декларування доходів громадян, яка розпочалася з початку 2016 року.

До доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у 2015 році, застосовуються наступні ставки податку на доходи фізичних осіб:

- 15% відсотків бази оподаткування – щодо доходів (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.6 статті 167 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)), які не перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного 2015 року (пункт 167.1 статті 167 Кодексу);

- 20% відсотків, – якщо база оподаткування у календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, – до суми такого перевищення. (пункт 167.1 статті 167 Кодексу);

- подвійна ставка податку (30%) – до доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею, грошові виграші у спортивних змаганнях) на користь резидентів або нерезидентів (пункт 167.3 статті 167 Кодексу);

- 20% – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 Кодексу).

Перелік пасивних доходів визначено підпунктом 167.5.3 пункту 167.5 статті 167 Кодексу, до яких, зокрема, відноситься інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;

- 5% та 0% бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV Кодексу, зокрема, при операціях з успадкування (дарування) та операціях з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна.

При декларуванні доходів за результатами 2015 року платникам податків слід враховувати, що розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2015, становить 1218 гривень.

Додаток 23

 

Щодо тимчасового ввезення громадянами-резидентами України автомобілів, які належать іноземним компаніям та мають іноземну реєстрацію

 

У зв’язку із неодноразовими зверненнями громадян щодо тимчасового ввезення громадянами-резидентами України автомобілів, які належать іноземним компаніям та мають іноземну реєстрацію ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Питання тимчасового ввезення таких транспортних засобів врегульовано положеннями Митного Кодексу України та Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 року).

Відповідно до пункту 60 статті 4 Кодексу транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

Статтею 1 Додатка С до Конвенції визначено, що приватне використання означає перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання.

Статтею 1 Конвенції та пунктом 35 статті 4 Кодексу встановлено, що поняття «особа» означає юридичну та фізичну особу.

Таким чином, особисте користування (приватне використання) не обмежується виключно інтересами фізичної особи, а може здійснюватися і в інтересах юридичних осіб.

З огляду на викладене вище, згідно із положеннями Кодексу та Конвенції транспортні засоби, що належать іноземним компанія і мають іноземну реєстрацію, які тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-резидентами в службових цілях, а не для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів через митний кордон України, не відносяться до транспортних засобів комерційного призначення. Митне оформлення таких транспортних засобів здійснюється згідно із частиною третьою статті 380 Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 380 Кодексу тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД,  та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

 

Додаток 24

До відома суб’єктів господарювання, що використовують РРО!

Нагадуємо, що суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти), зобов’язані подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

При цьому, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 РРО, що подають до органів ДФС тільки інформацію фіскальних звітних чеків, встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, що забезпечує подання по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

З 1 січня 2016 до суб’єктів господарювання, які створюють контрольну стрічку виключно в друкованому вигляді та не забезпечують подання до органів ДФС звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, за рішенням відповідних органів ДФС, застосовується фінансова санкція у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма визначена п.7.ст.3 та п. 9 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

 

Додаток 25

Відповідальність за порушення термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків

 

З 01.03.2016 запроваджена системи електронного адміністрування реалізації пального та електронної акцизної накладної при реалізації пального.

 Із запровадженням акцизної накладної та електронного адміністрування реалізації пального запроваджені нові штрафи:

- за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних - від 2,0 до 40,0 відсотків суми акцизного податку;

- за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних / розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну / розрахунок коригування, - 50,0 відсотків суми акцизного податку.

Така відповідальність не застосовується при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у перехідний період - з 1 березня 2016 року до 1 квітня 2016 року.

Зазначена норма визначена стаття 120 - 2 Податкового кодексу України.

Додаток 26

 

Податковий календар на березень 2016 року

 

31 березня, понеділок останній день сплати:

податку на додану вартість за лютий 2016 року;

акцизного податку за лютий 2016 року;

податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за лютий 2016 року;

військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за лютий 2016 року;

рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану за лютий 2016 року;

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом  за лютий 2016 року;

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України  за лютий 2016 року.

Додаток 27

Сільськогосподарське підприємство може відмовитись від застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ

 

Звертаємо увагу, що сільськогосподарське підприємство за добровільним рішенням може відмовитись від застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства і перейти на загальну систему оподаткування ПДВ.

Для виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму ПДВ сільськогосподарське підприємство повинно подати до фіскального органу, за місцем реєстрації як суб'єкта спеціального режиму, заяву про реєстрацію його платником ПДВ на загальних умовах за формою № 1-ПДВ з позначкою "Перереєстрація", якщо не було допущено перевищення встановлених граничних обсягів поставки несільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх поставлених товарів/послуг (не вище 25%).

Датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах у разі переходу за добровільним рішенням сільськогосподарського підприємства - платника ПДВ із спеціального режиму на загальну систему оподаткування ПДВ, є дата виключення такого підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму.

Зазначений порядок роз’яснено листом ДФС України від 11.02.2016 р. №4698/7/99-99-19-03-02-17.

 

                                                                                                                                                         Додаток 28

Держава зробила крок на зустріч бізнесу, бізнес виведе заробітну плату

з тіні та легалізує робочі місця

 

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року №909-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909), яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Безумовним позитивом в податкових змінах є запровадження єдиної ставки  (22 відсотка) нарахування єдиного соціального внеску.

Зменшення ставки єдиного внеску, це по перше зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, що дозволяє суб’єктам господарювання збільшувати інвестиції у виробництво, підвищувати заробітну плату (посилювати мотивацію праці і підвищувати купівельну спроможність населення).

А в сукупності це призведе до підвищення ефективності виробництва, збільшення доходів підприємств, зростанню товарообігу, а отже і до збільшення надходжень податків та зборів до бюджету.

Проте головною метою прийняття закону є виведення заробітної плати з тіні, легалізації робочих місць. Зі зниженням податкового навантаження немає сенсу використовувати незаконні ризиковані механізми та схеми ухилення від сплати податків та зборів. Таким чином, знижуючи ставку єдиного внеску Держава зробила відповідальний крок назустріч бізнесу.

Незважаючи на складну соціально-економічну ситуацію в країні та розраховуючи на відповідальність платників податків перед Державою ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертається до керівників підприємств вийти з тіні, підняти рівень заробітної плати та легалізувати робочі місця згідно з вимогами діючого законодавства.

Цим кроком ви подбаєте про добробут своїх працівників, про їх соціальний захист, гідне пенсійне забезпечення у майбутньому.

Дніпропетровщина — наш спільний дім, а щоб у рідному домі було затишно та комфортно жити слід працювати, отримувати за свій труд гідну заробітну плату та виконувати свій Конституційний обов’язок перед Державою в частині своєчасної сплати податків та зборів.

                                                                                                                                                         Додаток 29

 

Електронний сервіс ДФС України надає можливість громадянам  

дізнатись про свої доходи у режимі онлайн

Нагадуємо, що за допомогою електронного сервісу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису» (далі – сервіс) фізична особа – платник податків може отримати в електронному вигляді відомості про себе з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) щодо сум отриманих доходів та утриманих податків.

Зазначена електронна послуга функціонує у штатному режимі з 01.09.2015.

Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по кварталам), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

Для отримання цих відомостей про себе з ДРФО фізична особа – платник податків формує запит в електронному вигляді, підписує сформований запит електронним цифровим підписом та відправляє на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».

Цей запит формується за допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС»» (далі – ПЗ), яке розміщене на офіційному веб-порталі ДФС України («Головна сторінка» – «Фізичним особам» – «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді») за посиланням:

http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/.

За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Звертаємо увагу, що фізична особа – платник податків відповідно до норм Закону України «Про захист персональних даних» може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе,інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається.

Детальну інформацію щодо цього електронного сервісу, порядку формування запиту щодо отримання відомостей з ДРФО про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, інструкцію щодо користування ПЗ, електронні форми запиту та відповіді на запит про доходи розміщено на офіційному порталі ДФС України за посиланням:

http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/

 

2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Додаток 30

За перші місяці 2016 року надходження єдиного соціального внеску від новомосковських платників склали 82477,6 тис.грн.

Надходження єдиного соціального внеску від юридичних та фізичних осіб Новомосковського регіону за період січень – лютий 2016 року становить 82 477,6 тис. грн., або 126,9 % планового завдання в 65 000,0 тис. грн.

 

Додаток 31

Новомосковська ОДПІ звітує про попередні підсумки деклараційної кампанії

Наразі в Україні триває кампанія декларування доходів громадян, одержаних протягом 2015 року. По результатам січня-березня, як показує практика, не можна оцінити хід кампанії декларування і активність громадян Новомосковського регіону. Але, звісно, перші результати вже є. На сьогодні (22.03.2016 р.) декларації подали: загальна кількість поданих декларацій – 519 (сума задекларованого доходу 58269,1 тис. грн., з них:

-          податкова знижка (повернення коштів (навчання, іпотека, страхування та інше) – 106 декларацій, сума до повернення ПДФО – 91,4 тис. грн.;

-          податкові зобов’язання (до сплати ПДФО) – 436 декларація, сума до сплати – 705,0 тис. грн..

Сподіваємося, що надалі громадяни регіону активізуються і усвідомлять важливість даного процесу.

Шановні громадяни! Закликаємо вас зробить свідомий крок – задекларувати доходи та нагадуємо, що своєчасно сплачені податки – це шлях до підвищення добробуту кожного!

Додаток 32

Боротьба з порушеннями митного законодавства в зоні діяльності Дніпропетровської області

 

Начальник відділу провадження у справах про порушення митних правил управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС Віталій Аксютін повідомив, що з початку року Дніпропетровською митницею ДФС складено 28 протоколів про порушення митних правил. на загальну суму понад 81 млн. грн. під час проведення прес-конференції в ІА "Мост-Днепр".

"Серед складених протоколів - 11 відносяться до окремої категорії на суму 72,492 млн. грн., де кожне правопорушення складає понад 50 тис. грн. Ще 5 протоколів - на загальну суму у 2 млн. грн. Основними правопорушеннями при перетині кордону є подача документів з неправдивими відомостями щодо вартості і кількості товару і його найменувань (побутова техніка, транспортні засоби тощо)" - зазначив він.

Додаток 33

З початку року сплачено 19,8 млрд. грн. єдиного внеску

 

Протягом січня-лютого поточного року фіскальні органи забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 19,8 млрд. грн., що на 3,8 відс. перевищує заплановані показники.  

Зокрема, у лютому надійшло майже 9,5 млрд. грн.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Додаток 34

У Дніпропетровській області припинено діяльність міжрегіонального «конвертцентру»

 з обігом майже 60 млн. грн.

 

Працівниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.205, ст.27, ст. 212, ст.358 КК України, припинено діяльність «конвертаційного центру», який діяв на території Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Київської областей та м. Києва.

Встановлено, що центр організовано групою осіб, які створили та зареєстрували на підставних осіб низку суб’єктів підприємницької діяльності.

Орієнтовний обіг проконвертованих протягом 2015-2016 р. коштів склав близько 60 млн. грн. Ймовірні втрати бюджету складають понад 12 млн. грн.

На підставі ухвал суду проведено обшуки в офісних приміщеннях, філії банку (м. Дніпропетровськ), автомобілі та за іншими адресами, пов’язаними з діяльністю центру.

Під час обшуків виявлено та вилучено 12 мобільних телефонів, 2 системні блоки, 9 печаток, 3 ноутбуки, 3 планшети, 5 флеш накопичувачів, чорнові записи та документи фінансово-господарської діяльності.

Слідчі дії тривають.

Додаток 35

У Дніпропетровську за кордон нелегально реалізовувались

зернові культури на 300 млн. грн.

 

Прокуратурою Дніпропетровської області спільно з працівниками СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС в області в рамках кримінального провадження, розпочатого за ч.1 ст.205 КК України (фіктивне підприємство) викрито діяльність групи фіктивних підприємств у Дніпропетровську.

Встановлено, що підприємства здійснювали закупівлю різного роду зернових культур та насіння соняшника за готівкові кошти у населення без відповідного відображення даних фінансово-господарських операцій у податковій та бухгалтерській звітності.

Частина придбаних за готівкові кошти «товарів» на загальну суму понад 300 млн. грн. в подальшому експортувалась закордон.

Під час проведення обшуків в офісних приміщеннях підприємств виявлено та вилучено документи та чорнові записи щодо незаконної діяльності, комп’ютерну техніку та печатки підприємств.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває

Додаток 36

 

ДФС та Американська торгівельна палата в Україні підпишуть меморандум про співпрацю

в частині контролю за ринком зерна

 

Чергова зустріч зернотрейдерів та представників ДФС відбулася сьогодні, 23 березня в фіскальній службі. Вона стала продовженням серії діалогів з бізнесом для врегулювання діяльності на аграрному ринку та ліквідації тіньового бізнесу у цій сфері.

Одним із кроків у напрямі контролю на ринку зерна учасниками зустрічей було визначено підписання відповідного меморандуму про співпрацю про ДФС та Американської торгівельною палатою в Україні. Саме обговорення основних положень цього документу, мети та головних завдань стало темою сьогоднішньої зустрічі представників двох організацій.  

На думку учасників зустрічі, меморандум, який наразі розробляється, повинен забезпечити рівні умови праці для всіх зернотрейдерів та створити механізм для боротьби з нелегальним ринком зерна.

Сторони домовилися спільно розробити критерії для визначення ризиковості контрагентів, які допоможуть представникам бізнесу уникнути операцій з фіктивними підприємствами. При цьому в ДФС закликали представників АТПУ проводити перевірку своїх контрагентів, адже деякі з них припиняють свою діяльність через невеликий проміжок часу після підписання угоди з компанією.

Зі свого боку ДФС оперативно надаватиме інформацію щодо ризиків по контрагентах, але виключно у тому вигляді та у тому обсязі, які визначені законодавством.

Під час зустрічі також розглядалися можливості ліквідації лазівок для проведення незаконних валютних операцій при експорті зерна.

За результатами обговорення було вирішено підготувати проект меморандуму з урахуванням усіх пропозицій. Крім того,  у разі виникнення окремих моментів, вирішення яких потребуватиме участі інших міністерств та відомств, до підписання документу також заплановано залучити й інших учасників.

 

Додаток 37

Діалог із ЗМІ про головне

 

            23 березня 2016 року в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбулася зустріч першого заступника начальника Ігора Саханова з редактором КП «Новомосковська радіоредакція» Ольгою Кібаровою.

            Свою розмову з представником ЗМІ Ігор Саханов розпочав з виділення ключових пріоритетів та напрямків роботи фіскальних органів та Новомосковської ОДПІ зокрема. Він наголосив, що надання високоякісних адміністративних послуг та сервісів платникам, наповнення бюджетів без жодного тиску на бізнес, виключно методом конструктивного діалогу, викорінення корупції – головні цілі та напрямки роботи сьогоднішніх фіскальних органів. Наразі ДФС працює над поліпшенням процесу адміністрування податків, шляхом створення автоматизованих систем для інтелектуального адміністрування податків. Вже багато чого впроваджено і активно працює і наше завдання на сьогодні, додав Ігор Саханов, надати платникам якомога більше роз’яснювальної інформації чим полегшити бізнесу ці перехідні процеси. Тому, задля досягнення позитивних результатів та недопущення проблемних ситуацій та надзвичайних подій органи ДФС та ЗМІ повинні тісно взаємодіяти один-з-одним.

            Крім того, в ході зустрічі говорили про порядок декларування доходів громадян за 2015 рік в регіоні, яка триває вже три місяці тощо.

Також, Ігор Саханов підкреслив, що дуже важливо щоб платники податків та громадяни знали свої права та обов’язки та усвідомлювали свою значимість в наповненні місцевої та державної скарбниць. Тільки за рахунок злагодженої співпраці платників податків, фіскальних органів та ЗМІ можна досягти позитивних результатів і підняти свій регіон та країну, в цілому, до європейських стандартів життя та праці.

 

Додаток 38

Фантом попередив перевезення 4 млн. 800 тис. російських рублів

через лінію розмежування

 

Співробітники спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» на КПВВ «Зайцеве» 17 березня 2016 р. оглянули транспортний засіб.

Під час огляду з’ясувалося, що мешканець м. Стаханов, Луганської області намагався приховано перемістити через лінію розмежування велику суму грошей - 4 млн. 800 тис. російських рублів (майже 1,9 млн. грн.).

За словами затриманого водія, грошові кошти, які він віз на тимчасово окуповану територію, є його доходом від здійснення підприємницької діяльності.

Триває перевірка.

Додаток 39

 Плідна співпраця Новомосковської ОДПІ та бізнесу

 

Як повідомив заступник начальника Новомосковської ОДПІ Андрій Сіленко під час нещодавньої зустрічі з бізнесовими колами Новомосковського регіону, протягом трьох місяців 2016 року, завдяки сумлінному виконанню платниками своїх обов'язків перед бюджетом, підкреслив він, місцева скарбниця з початку року отримала близько 105 млн. грн., що на 20 млн. грн. більше ніж заплановано та на 35 млн.грн. більше ніж у минулому році (+33%).

«Новомосковській ОДПІ вдається втримати високий темп щодо наповнення бюджетів усіх рівнів. Позитивним результатам сприяє злагоджений та конструктивний діалог між Новомосковською ОДПІ та бізнесом. Вже три місяці поспіль ми, разом з бізнесом, працюємо в руслі податкових змін і нововведень. І нам майже все вдається. Звісно, виникають запитання  і проблеми різного формату, але це нормальний робочий процес. Професіоналізм фахівців Новомосковської ОДПІ та обізнаність і розуміння бізнесу дозволяє кожному виконувати свої зобов’язання в повному обсязі та оперативно вирішувати проблемні ситуації. Кожен громадянин та суб’єкт господарювання повинен розуміти, щоб жити та працювати в цивілізованій європейській країні, треба з початку навчитися виконувати свої зобов’язання перед державою та суспільством», - зазначив Андрій Сіленко.

Крім того, в ході зустрічі Андрій Сіленко окремо зупинився на питанні щодо суб’єктів господарювання, що використовують РРО, а саме нагадав, що суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти), зобов’язані подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

При цьому, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 РРО, що подають до органів ДФС тільки інформацію фіскальних звітних чеків, встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, що забезпечує подання по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

З 1 січня 2016 до суб’єктів господарювання, які створюють контрольну стрічку виключно в друкованому вигляді та не забезпечують подання до органів ДФС звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, за рішенням відповідних органів ДФС, застосовується фінансова санкція у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма визначена п.7.ст.3 та п. 9 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Говорили, також, і про легальні трудові правовідносини суб’єктів господарювання з найманими працівниками, переваги застосування податкового компромісу, порядок декларування доходів громадянами за 2015 рік тощо.

Наприкінці зустрічі присутні мали змогу отримати відповіді на всі питання, які їх турбували.

 

Додаток 40

 З початку 2016 року 95 громадян Дніпропетровської області скористалися сервісом ДФС України «Пульс»

 

Протягом січня – лютого поточного року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» надійшло 95 звернень від мешканців Дніпропетровського регіону, що на 8 звернень менше, ніж за два перших місяців 2015 року.

Всі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Найактуальніша тема, яка хвилювала платників області - звітність та реєстрація накладних. З цього приводу на сервіс ДФС України „Пульс” надійшло 46 звернень, або 48,4% від загальної кількості звернень по Дніпропетровській області.

Крім того, дзвінки на сервіс «Пульс» лунали з приводу роботи системи електронного адміністрування ПДВ (21 звернення), організації роботи територіальних органів ГУ ДФС області (18 звернень) тощо.

Нагадаємо, номер телефону антикорупційного сервісу ДФСУ «Пульс»  (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Додаток 41

 

Припинено діяльність транзитно-конвертаційної групи

 

Співробітниками Головного управління внутрішньої безпеки ДФС України спільно з працівниками Головного слідчого управління фінансових розслідувань та Головного оперативного управління фіскальної служби припинено діяльність підприємств-транзитерів безготівкових коштів.

Встановлено, що вказані суб’єкти господарської діяльності надавали свої послуги у схемі фінансових операцій від замовників конвертації коштів до підприємств реального сектору економіки.

У рамках досудового розслідування проведено обшуки, за результатами яких вилучено 300 печаток підприємств, що мають ознаки фіктивності, реєстраційні документи цих підприємств, 10 одиниць комп’ютерної техніки та 6 телефонів.

Крім того під час обшуків виявлено та вилучено 1,3 мільйона гривень та 5,7 тисяч доларів США готівкою.

Також накладено 14 арештів на розрахункові рахунки зазначених підприємств.

Подальші слідчі дії спрямовуються на встановлення повного кола посадових осіб фіскальної служби, причетних до протиправної діяльності транзитно-конвертаційної групи, та притягнення конкретних осіб до кримінальної відповідальності.

 

Відділ з питань внутрішньої політики, інформації та прес-служби