Звіт ОДПІ

1.      Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Спадщина.

Додаток 1

Загальні положення про спадкове право

Правові аспекти спадкового права регулюються главами 84 — 90 Цивільного кодексу. Спадкування — це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 цього Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Важливо! До складу спадщини не входять права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема:

• особисті немайнові права;

• право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

• право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

• права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

• права та обов’язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.

Статтею 1221 зазначеного Кодексу встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а якщо місце проживання спадкодавця невідоме — місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна.

В особливих випадках місце відкриття спадщини встановллюється законом.

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша ст. 1223 зазначеного Кодексу).

 

Додаток 2

Спадкування за заповітом

Статтею 1233 Цивільного кодексу визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Загальні вимоги до форми заповіту встановлено ст. 1247 цього Кодексу. Так, заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, за її дорученням у її присутності він підписується іншою особою. Підпис іншої особи засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких заповіт не може бути підписаний особисто (частина четверта ст. 207 Цивільного кодексу). Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 — 1252 Кодексу.

Важливо! Згідно зі ст. 1235 Цивільного кодексу заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У такому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

 Довідково

Статтею 1241 Цивільного кодексу визначено право на обов’язкову частку у спадщині.

Так, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

(Офіційне тлумачення положення частини першої ст. 1241 щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов’язкову частку у спадщині наведено у Рішенні Конституційного Суду № І-рп/2014 від 11.02.2014 р.).

До обов’язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов’язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов’язкову частку.

У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.

Водночас частиною другою ст. 1223 Цивільного кодексу передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування одержують особи, визначені у статтях 1261 — 1265 цього Кодексу.

 

Додаток 3

Спадкування за законом

Відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

Важливо! Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінено нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

 

Додаток 4

Черговість одержання права на спадкування за законом

Статтями 1261 — 1265 Цивільного кодексу установлено черговість спадкоємців за законом (табл. 1).

Таблиця 1

Черга за законом

Спадкоємці

Перша

Діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки

Друга

Рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері

Третя

Рідні дядько та тітка спадкодавця

Четверта

Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини

П'ята

Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа).

Утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї (утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування)

 

Додаток 5

Прийняття спадщини

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

При цьому малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежено, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою — четвертою ст. 1273 цього Кодексу.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

 

Додаток 6

Строки для прийняття спадщини

Згідно зі ст. 1270 Цивільного кодексу для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

 

Додаток 7

Відкриття спадщини

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

При цьому слід зазначити, що згідно зі ст. 1222 Цивільного кодексу спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

 

Додаток 8

Оформлення права на спадщину

Відповідно до ст. 1296 Цивільного кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Водночас відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Видачу свідоцтва про право на спадщину регламентовано главою 7 Закону про нотаріат, ст. 66 якої встановлено, що на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

Важливо! Статтею 1298 Цивільного кодексу визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

 

Додаток 9

Видача свідоцтва за законом

Статтею 68 Закону про нотаріат передбачено, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Спадкоємці за законом, позбавлені можливості подати документи, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємства, можуть бути за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину і подали докази родинних, шлюбних чи інших відносин із спадкодавцем, включені до свідоцтва про право на спадщину.

 

Додаток 10

Видача свідоцтва за заповітом

Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна. Нотаріус також перевіряє коло осіб, які мають право на обов’язкову частку в спадщині (ст. 69 Закону про нотаріат).

 

Додаток 11

Оподаткування доходу у вигляді спадщини

Податок на доходи фізичних осіб. Порядок оподаткування доходу, отриманого платником у результаті прийняття ним спадщини, регламентовано ст. 174 Податкового кодексу. Оподаткування такого доходу залежить від того, який саме вид об’єкта успадковується, родинних стосунків спадкоємця із спадкодавцем та резидентського стасусу спадкоємця та спадкодавця.

З метою визначення об’єкта оподаткування спадщина платника податку поділяється таким чином (табл. 2).

Таблиця 2

Об'єкт спадщини

Види об'єкта оподаткування

Нерухоме майно (об'єкти майна, які розташовано на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля)

Будівлі (приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями), які поділяються на:

будинки (в тому числі готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об'єкти туристичної інфраструктури);

квартири;

кімнати в багатосімейних (комунальних) квартирах;

індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах;

дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури

 

Споруди (об'єкти нерухомості, відмінні від будівель)

Рухоме майно

Предмет антикваріату або витвір мистецтва;

природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна

Комерційна власність

Цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката); корпоративне право;

власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс;

інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї; майнові та немайнові права

Сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця — учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення

 

Кошти

Готівкові кошти;

кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах; депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати; сертифікати фонду операцій з нерухомістю

 

Згідно з п. 174.7 ст. 174 Податкового кодексу вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, отриманих у спадщину чи дарунок, які підлягають оподаткуванню згідно з цією статтею, визначається у порядку, встановленому абзацом третім п. 173.1 ст. 173 цього Кодексу, тобто виходячи з середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Довідково

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Пунктом 174.2 ст. 174 Податкового кодексу встановлено, за якими ставками податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини.

Важливо! Розмір ставки податку, який застосовується до відповідного об'єкта спадщини, залежить від родинних стосунків спадкоємця зі спадкодавцем та від резидентського статусу спадкоємця чи спадкодавця (табл. 3).

Так, пп. 14.1.263 п. 14,1 ст. 14 Податкового одексу визначено ступеці споріднення фізичної особи, зокрема членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Таблиця З

Категорія спадкоємця — платника податку

Об'єкт спадщини

Ставка

податку,

%

Перша ступінь споріднення

Будь-який

0

Друга ступінь споріднення

 

5

Від нерезидента або отримано нерезидентом

 

15 (20)*

Інвалід 1 групи,

статус дитини-сироти

або дитини, позбавленої батьківського піклування

Нерухоме та рухоме майно, кошти

0

Дитина-інвалід

Нерухоме та рухоме майно

0

Спадкоемець-

резидент

Грошові заощадження, по­міщені до 02.01.92 р. в уста- нови Ощадбанку СРСР та дер­жавного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 р., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 р., державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадбанку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадбанку України та колиш­нього Укрдержстраху протягом 1992 — 1994 рр„ погашення яких не відбулося

0

 

⃰ Ставка податку становить 15% бази оподаткування для місячного оподатковуваного доходу, який не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. — 12 180 грн.).

Якщо перевищує — застосовується ставка 20%.

 

Військовий збір. Відповідно до п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з пп. 1.1 вищезазначеного пункту підрозділу платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу, зокрема фізична особа — резидент (нерезидент).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, а саме загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 163.1 зазначеної статті встановлено, що об’єктом оподаткування резидента (нерезидента) є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV цього Кодексу.

Водночас згідно з пп. 1.7 п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX Кодексу від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з вищезазначеним розділом не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Ставка збору становить 1,5% об’єкта оподаткування.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу.

Таким чином, якщо дохід у вигляді спадщини оподатковується за нульовою ставкою, то такий дохід звільняється від оподаткування військовим збором. Водночас доходи, які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, оподатковуються також військовим збором.

 

 

Додаток 12

Продаж спадкової нерухомості

Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого об’єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно з положеннями ст. 172 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 172.1 цієї статті дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.

Важливо! Дохід від операції з продажу (обміну) об'єкта нерухомості, зазначеного у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, який перебуває у власності фізичної особи менше ніж три роки, але був одержаний такою фізичною особою в спадщину, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Довідково

Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у таких розмірах:

• для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

• для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

• для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

• для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 га;

• для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 га.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в цьому пункті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 172.9 ст. 172 зазначеного Кодексу дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Таким чином, у разі продажу фізичною особою протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в цьому пункті, отриманих у спадщину, одержаний дохід оподатковуватиметься:

для резидентів — за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167: цього Кодексу, тобто 5%;

для нерезидентів — ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Кодексу, тобто 15 (20)%.

 

Додаток 13

Декларування спадщини (подарунків)

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу та з урахуванням положення п. 174.6 цієї статті особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (дарунок).

Дохід у вигляді вартості успадкованого (отриманого у дарунок) майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців (обдарованих) — нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини (дарунка), та спадкоємців (обдарованих), які отримали у спадщину (дарунок) об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями (обдарованими) — резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини (дарунка).

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається до 1 травня року, що настає за звітним (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу). Тобто дохід, отриманий у вигляді спадщини (дарунка) у 2015 р., має бути задекларовано до 1 травня 2016 р.

Форму податкової декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом № 793.

__________________________________________________________________

Важливо! ДФС України у 2015 р. з метою спрощення форм звітності для фізичних осіб розроблено (на заміну чинному наказу № 793) проект наказу Мінфіну України «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», яким передбачено, зокрема, зменшення кількості додатків (з 7 існуючих до 4 запропонованих) до податкової декларації про майновий стан і доходи (загальну кількість сторінок податкової декларації скорочено з 4 до 2 аркушів). Запропонованою формою нової податкової декларації заповнення окремого додатка для платників податку, які отримали спадщину або подарунок, не передбачено.

Крім того, нова форма податкової декларації передбачає заповнення платником податку сум військового збору, як утриманих податковим агентом, так і тих, що підлягають самостійній сплаті таким платником.

На сьогодні зазначений проект наказу проходить процедуру узгодження.

Довідково

Пунктом 179.2 ст. 179 Податкового кодексу передбачено, що відповідно до розділу IV цього Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема:

• від операцій дарування при нотаріальному посвідченні договорів, за якими було сплачено податок відповідно до цього розділу;

• у вигляді об'єктів спадщини, які згідно з цимрозділом оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 цього Кодексу.

__________________________________________________________________

Важливо! Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину (посвідчення договорів дарування) у порядку, встановленому розділом IV цього Податкового кодексу для податкового розрахунку.

---------------------------------------------------------------------------------------------------

Згідно з п. 179.5 ст. 179 Податкового кодексу податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

Крім того, на підставі п. 179.10 вищезазначеної статті платник податку до 1 березня року, що настає за звітним періодом, має право звернутися із запитом до відповідного контролюючого органу з проханням надати роз'яснення щодо заповнення річної податкової декларації, а контролюючий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.

 

Додаток 14

Сплата податку до бюджету

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 зазначеного Кодексу фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі посвідчення, договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам — за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв).

При цьому нотаріус видає спадкоємцю (обдарованому) — нерезиденту свідоцтво про право на спадщину (посвідчує договір дарування) за наявності документа про сплату таким спадкоємцем (обдарованим) податку з вартості об'єкта спадщини (дарунка) (абзац другий п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу).

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа у випадках, визначених цим розділом (пп. 168.4.8 п. 168.4 ст. 168 цього Кодексу).

 

         Електронні сервіси.

Додаток 15

Забезпечення збереження ЕЦП важливо для платників!

У зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) усі платники ПДВ, починаючи з 1 січня 2015 року, зобов’язані надавати до контролюючого органу податкову звітність з ПДВ в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (пункт 49.4 статті 49 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс)).

Електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП) за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) (стаття 3 Закону України від 22.05.2003 №852-IV «Про електронний цифровий підпис» з внесеними змінами (далі – Закон №852)).

ЕЦП використовується фізичними та юридичними особами – суб’єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі (стаття 4 Закону №852).

Відповідно до статті 1 Закону №852 ЕЦП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Конфіденційність інформації (неможливість доступу до неї будь-якої особи, що не володіє секретним кодом), зазначеної платником у звітних документах, наданих в електронному вигляді з використанням ЕЦП, забезпечується завдяки надійним криптографічним перетворенням. Безпека використання ЕЦП гарантується тим, що надійні засоби, які використовуються для роботи з ЕЦП, проходять експертизу у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України.

При цьому, дуже важливо використовувати отримані ЕЦП відповідно до вимог чинного законодавства та за наявності підстав для блокування та/або скасування посиленого сертифіката відкритого ключа підписувача своєчасно звертатись до акредитованих центрів сертифікації ключів для негайного скасування сформованих ними посилених сертифікатів ключів. Перелік таких підстав викладено у статті 13 Закону №852. Так, зокрема, акредитований центр сертифікації ключів негайно скасовує сформований ним посилений сертифікат ключа у разі компрометації особистого ключа, тобто будь-якої події та/або дії, що призвела або може призвести до несанкціонованого використання особистого ключа.

На сьогоднішній день питання конфіденційності інформації, яка надається платниками засобами телекомунікаційного зв’язку з використанням ЕЦП, та надійність системи захисту використання ЕЦП, як ніколи актуальні.

З 1 липня поточного року СЕА ПДВ запроваджена на постійній основі та забезпечує автоматичний облік у розрізі платників ПДВ, зокрема, суми поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ (пункт 2001.1. статті 2001 Кодексу).

Платникам ПДВ Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) автоматично на безоплатній основі у СЕА ПДВ відкриваються рахунки (далі – електронний рахунок) виключно на підставі реєстру платників ПДВ, який Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника ПДВ надсилає Казначейству (пункти 4 та 5 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі – Положення №569)).

На електронний рахунок таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з електронного рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок

Відповідно до пункту 211 Положення №569, якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються у заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ, або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з ПДВ.

Для відповідного перерахування коштів ДФС України надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.

Враховуючи, що надання документів з ПДВ до контролюючих органів здійснюється виключно в електронній формі з використанням ЕЦП, звертаємо увагу посадових осіб підприємств та платників ПДВ – фізичних осіб, а також усіх суб’єктів господарювання, які надають звітність засобами телекомунікаційного зв’язку з використання ЕЦП, на необхідність додержання простих запобіжних заходів щодо забезпечення збереження ЕЦП, а саме:

- не передавати особистих ключів іншим особам;

-  не залишати носії ЕЦП без нагляду;

- не залишати без супроводу відвідувачів офісу;

- при реєстрації на будь-яких ресурсах, у тому числі і на сайті, держпослуг не зберігати автоматичне введення пароля у браузері;

- не використовувати носій ЕЦП на чужих комп’ютерах.

У разі втрати електронного цифрового підпису його власником, з метою запобігання шахрайств з ЕЦП, необхідно негайно інформувати про цей факт акредитований центр сертифікації ключів, в якому він був отриманий, для негайного скасування посиленого сертифіката такого ЕЦП.

 

Додаток 16

Електронні сервіси для користування системою електронного адміністрування ПДВ

Державною фіскальною службою України (далі – ДФС України) запроваджено ланку сервісів щодо отримання платниками податків інформації з системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ). Платники податку засобами клієнтського програмного забезпечення направляють електронні запити щодо отримання відомостей з системи електронного адміністрування ПДВ: 1). Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1300103). Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1400103), який надається платнику, містить інформацію щодо: виданих та/або отриманих податкових накладних та розрахунках коригування до податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, як на вказану дату, так і в розрізі контрагентів із зазначенням дати та номеру документа, а також суми податку. 2). Запит про стан рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та суми податку, на яку мають право зареєструвати  податкові накладні та/або розрахунки коригування (J/F1301204). Витяг з системи електронного адміністрування (J/F1401204), який надається платнику, містить інформацію щодо: стану рахунку (залишок на рахунку/заборгованість), суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати  податкові накладні та/або розрахунки коригування, складових формули розрахунку такої суми. 3). Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ΣНакл), за рахунок сум від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року, що були задекларовані платником у додатку 2 до декларації з ПДВ (J/F1301301). Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних (J/F1401301), який надається платнику, містить інформацію щодо: суми збільшення на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати  податкові накладні та/або розрахунки коригування, реєстраційний номер та дату декларації, в якій було задекларовано таке збільшення. 4). Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1301402). Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1401402), який надається платнику, містить інформацію щодо: виданих податкових накладних та розрахунків коригування зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації за запитуваний період та податкові накладні за вказаним кодом філії. 5). Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1301901). Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1401901), який надається платнику, містить інформацію щодо: типу операції, дату та номер документа, суму операції. Електронні формати документів розміщені на головній сторінці офіційного сайту ДФС України у розділі (банер) «Електронне адміністрування ПДВ» («До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення»).

 

Додаток 17

Сервіс ДФС України «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»

Електронний сервіс Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» (далі – сервіс) розміщено на головній сторінці офіційного порталу ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/businesspartner

Зазначений сервіс дозволяє здійснити перевірку надійності ділових партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету.

Стосовно роботи цього електронного сервісу зазначаємо наступне:

- податковий сервіс функціонує за централізованим принципом, що передбачає пошук інформації про наявність у платника податків податкового боргу у єдиній базі даних ДФС, в якій перевірка здійснюється в цілому по Україні (за основним місцем обліку платника податків та за усіма неосновними місцями обліку такого платника та його відокремлених структурних підрозділів), а вихідний результат щодо такого платника податків формується в узагальненому вигляді без його деталізації за регіональною ознакою;

- у податковому сервісі синхронізується інформація з єдиної бази даних ДФС, яка наповнюється даними з інтегрованих карток платників податків;

- оновлення інформації щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом в центральній базі даних відбувається щоденно (крім вихідних та святкових днів) після проведення розрахунків зведених показників за результатами попереднього банківського дня;

- податковий сервіс містить інформацію про наявність податкового боргу незалежно від суми такого боргу, на яку поширюються законодавчі обмеження щодо здійснення заходів стягнення (сума податкового боргу, менше якої не надсилаються податкові вимоги та не застосовується податкова застава, становить 340 гривень);

- податковий борг є динамічним показником, що може змінюватися у залежності від будь-яких змін облікових показників, з яких він формується, який не нараховується в інтегрованій картці платника податків, а виникає автоматично у разі несплати узгоджених сум грошових зобов’язань.

Отже, цей податковий сервіс містить актуальну інформацію про податкові борги платників податків, що обліковується в інформаційній системі органів ДФС.

Поряд з тим, існують також інші альтернативні шляхи перевірки та підтвердження стану розрахунків платника податків з бюджетом за податками.

Звірення даних контролюючого органу та платника податків щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском можливо провести звернувшись до контролюючого органу, в якому такий платник перебуває на податковому обліку, відповідно до вимог Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 217/24994).

Тобто, перевірити відповідність інформації про стан розрахунків з бюджетом, що обліковується в центральній базі даних органів ДФС, та за даними обліку платника податків (наприклад, щодо нарахування пені, наявності переплат, тощо) можливо шляхом проведення звірення.

Порядком видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (далі – Довідка), затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №567 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1842/24374) (далі – Порядок №567) передбачено, що Довідка за встановленою формою видається органом ДФС за основним місцем обліку платника податків, який звертається за наданням послуги.

Такий орган визначає наявність/відсутність у платника податків податкового боргу на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності такого боргу в інформаційних системах органів доходів і зборів за основним та неосновним місцем обліку платника податків (пункт 5 Порядку №567).

Отже, при видачі Довідки одним органом ДФС та забезпеченні таким органом перевірки податкового боргу, що обліковується за таким платником у всіх органах ДФС, забезпечується принцип повноти, цілісності та достовірності відображення інформації про наявність/відсутність податкового боргу платника податків.

За наявності у платника податків податкового боргу (незважаючи на розстрочення/відстрочення або реструктуризацію податкового боргу на підставі закону та/або рішення суду) органи ДФС не мають підстав для видачі Довідки про відсутність такого боргу.

 

            Інші роз’яснювальні матеріали.

Додаток 18

Фізичні особи декларують свої доходи за 2015 рік по-новому

Фізичні особи – платники податків декларують свої доходи, отримані у 2015 році, за новою формою декларації про майновий стан і доходи (далі – нова декларації).

Нова форма декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (зареєстрований Міністерством юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743) і вводиться в дію з 1 січня 2016 року.

Для спрощення та зменшення часу для заповнення декларації обсяг нової декларації зменшено з 2-х аркушів до 1-го, а кількість додатків – з 7-ми до 4-х.

Додатки заповнюються лише при отриманні доходів, які передбачають особливий розрахунок оподатковуваного доходу, а саме:

- при отриманні доходів від двох та більше податкових агентів заповнюється додаток Ф1;

- при операціях з інвестиційними активами заповнюється додаток Ф2;

- при отриманні іноземних доходів заповнюється додаток Ф3;

- при отриманні доходів самозайнятими особами заповнюється додаток Ф4.

У новій формі декларації відображається інформація щодо отриманих доходів, відомості щодо утриманого (сплаченого) податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору та визначені податкові зобов’язання за операціями з нерухомим/рухомим майном, спадщини (дарування) та надання майна у лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).

Крім того, відомості про власну нерухомість та/або нерухомість, яка надається в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) зазначається у розділі VII нової декларації, а відомості про власне рухоме майно та/або рухоме майно, яка надається в оренду (суборенду) зазначається у розділі VIІІ нової декларації.

Звертаємо увагу, що у графі «Категорії об’єктів» нерухомого/рухомого майна у розділах VII та VIІІ нової декларації тепер зазначаються не назви об’єктів, а номер, що відповідає категорії об’єкта.

Так, наприклад, для нерухомого майна земельні ділянки зазначаються у декларації з категорією «1»; житлові будинки з категорією «2»; квартири – «3»; садовий (дачний) будинок – «4»; гараж – «5»; водойми – «6»; інше нерухоме   майно – «7».

Сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права та податкову знижку, розраховується лише у розділі III нової декларації без заповнення додатка. При цьому не зазначаються реквізити документів, які підтверджують понесені витрати, а вказуються лише категорії понесених витрат (вказуєтьсмя позначка «Х» на відповідних категоріях «1», «2», «3», «4», «5», «6», «7», «8») та загальна сума фактично здійснених протягом звітного податкового року витрат (рядки 13 та 14 декларації).

Акцентуємо увагу, що норма підпункту 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) щодо права на податкову знижку за витратами, понесеними для компенсації вартості платних послуг з лікування (категорія витрат за номером «4»), відповідно до пункту 1 розділу XIX Прикінцевих положень Кодексу набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

На сьогодні такий закон не прийнято, а, отже, платники податків не мають право на отримання знижки згідно з підпунктом 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 Кодексу. Відповідно, за 2015 рік категорія витрат за номером «4» розділу III нової декларації платниками податків не заповнюється.

Слід зазначити, що з 01.01.2016 платник податку має право на повернення ПДФО при від’ємній різниці за результатами перерахунку податку відповідно до підпункту «є» пункту 176.1 статті 176 Кодексу. Додаток Ф1 до нової форми декларації доповнено рядком, в якому відображається сума ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету за результатами такого перерахунку.

 

Додаток 19

Особливості надання послуг електронного цифрового підпису за довіреністю!

З метою упередження спроб отримання в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС послуг електронного цифрового підпису шахраями з використанням фіктивних реєстраційних документів та захисту інтересів заявників представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, має здійснюватись особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально.

 

Додаток 20

Хто є платником єдиного внеску під час виконання договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи?

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 статті 1130 глави 77 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути довірено одному з учасників (частина друга статті 1134 ЦКУ).

Підпунктом «ґ» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податків.

Таким чином, платником єдиного внеску під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа – один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету.

Відповідне питання-відповідь розміщене у розділі «ІНТЕРАКТИВНА МАПА» за напрямом «Єдиний соціальний внесок» – «Платники ЄВ, їх права та обов’язки» (підкатегорія 301.01), що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням:

http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&selcat=583

 

Додаток 21

Щодо звітування за новою формою декларації про майновий стан і доходи

Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743 (далі – наказ №859), затверджена нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація).

Наказ №859 набрав чинності 17.11.2015 (опублікований в «Офіційнийному віснику України» від 17.11.2015 №89).

Як повідомляє Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) на головній сторінці офіційного веб-порталу (sfs.gov.ua), нова форма декларації запроваджується з 1 січня 2016 року.

Для зручності фізичних осіб у новій декларації об’єднано звітність по податку на доходи фізичних осіб та військовому збору. Враховуючи це, за результатами 2015 року фізичні особи, які отримували доходи не від податкових агентів (зокрема, від інших фізичних осіб) та іноземні доходи, визначають податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військовому збору в одній податковій звітності. При цьому подання будь-якої додаткової звітності не передбачається.

Для спрощення та зменшення часу для заповнення декларації її обсяг зменшено з 2 аркушів до 1, а кількість додатків – з 7 до 4.

Одним з нововведень є те, що платник податків самостійно визначає свій статус: громадянин; особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність; підприємець, який перебуває на загальній системі.

Нагадуємо, що за результатами 2015 року фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі, подають декларацію про майновий стан і доходи до 10 лютого 2016 року, в якій разом з доходами від підприємницької діяльності декларують іноземні та інші доходи.

Громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, подають  декларацію про майновий стан і доходи за результатами 2015 року до       1 травня 2016 року.

Більше інформації щодо особливостей заповнення нової декларацій і додатків до неї та терміни її подання розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням:

http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/226606.html

 

Додаток 22

Умови списання безнадійного податкового боргу платників податків

Відповідно до підпункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Пунктом 101.2 статті 101 Кодексу визначено, що під терміном «безнадійний» розуміється:

- податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

- податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

- податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

- податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків – на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

У разі, якщо фізична особа, яка у судовому порядку визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з’являється або, якщо фізичну особу, яка перебувала у розшуку понад 720 днів, розшукано, списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню та стягненню у загальному порядку з дотриманням строків позовної давності починаючи з дня відновлення такого податкового боргу (пункт 101.3 статті 101 Кодексу).

Органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу (пункт 101.4 статті 101 Кодексу).

Органи державної фіскальної служби щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

 

Додаток 23

Доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги, не оподатковуються

З метою заохочення громадян до підтримки захисників України підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не оподатковуються доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги.

Однак, така допомога повинна бути надана благодійниками, які надали її, відповідно до вимог Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Також, передбачається пільга і для самих благодійників – не оподатковуватимуть доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО, згідно з підпунктом «б» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ.

Поряд з цим, відповідно до підпункту 165.1.56 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.

Згідно з абзацом 2 підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПКУ України, пенсії людей, які стали інвалідами під час АТО, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих через АТО, – не підлягають оподаткуванню.

 

Додаток 24

Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції списання знищеного, зіпсованого, втраченого підакцизного товару?

Об’єктом оподаткування акциз- ним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат, визначені Кабінетом Міністрів України.

Датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта.

Втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.

У той же час, податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом.

Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Додаток 25

Особливості звітування самозайнятих осіб на загальній системі оподаткування про доходи, отримані у 2015 році

Фізичні особи – платники податків декларують свої доходи, отримані у 2015 році, за новою формою декларації про майновий стан і доходи (далі – нова декларація).

Нова форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (зареєстрований Міністерством юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743) і вводиться в дію з 1 січня 2016 року.

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Отже, останній день подання декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік – 09.02.2016.

Звертаємо увагу, що у новій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи з обов’язковим заповненням відповідних додатків.

Розрахунок оподатковуваного доходу від провадження підприємницької діяльності та провадження незалежної професійної діяльності здійснюється окремо за доходами у додатку Ф4 до нової декларації.

Розділ І додатка Ф4 до нової декларації заповнюється фізичними особами – підприємцями, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, за результатами звітного податкового року та підприємцями, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування.

Розділ II додатка Ф4 до нової декларації заповнюється особами, які провадять незалежну професійну діяльність (наприклад, приватні нотаріуси, адвокати, наукова, літературна, художня діяльність).

У додатку Ф4 до нової декларації передбачено визначення податкових зобов’язань окремо для податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору.

У разі, якщо за результатами остаточного розрахунку ПДФО за результатами звітного податкового року фізична особа – підприємець має надміру сплачені податки (від’ємне значення), така сума податку включається до рядка 5.2 додатка Ф4 та до рядка 21 нової декларації.

Якщо фізичною особою – підприємцем, були отримані також доходи, наприклад, від операцій з інвестиційними активами, то розрахунок податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору з таких доходів здійснюється у додатку Ф2 до нової декларації.

У рядку 4.1 додатка Ф2 до нової декларації відображається позитивне значення загального фінансового результату операцій із інвестиційними активами (інвестиційний прибуток), з якого розраховується ПДФО та військовий збір. Сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету самостійно за результатами декларування, відображається у рядках 5.2 та 5, а сума військового збору – у рядках 6.2 та 6 додатка Ф2 до нової декларації.

Доходи, отримані від операцій з інвестиційними активами, та сума нарахованого ПДФО і військового збору, що підлягають сплаті, відображаються у рядку 10.4 «Інвестиційний прибуток (додаток Ф2)» нової декларації.

При отриманні протягом звітного податкового року доходів з джерел за межами України заповнюється додаток ФЗ нової декларації.

У графі 8 «Сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 ПКУ» додатка ФЗ до нової декларації відображається сума ПДФО, нарахованого за ставками, визначеними у пункті 167.1 статті 167 Кодексу, без врахування сум податків, сплачених за кордоном, що зараховуються в Україні.

Зменшення річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, здійснюється в декларації шляхом відображення такої суми у рядку 22 «Сума податків, сплачених за кордоном, на яку зменшуються податкові зобов’язання згідно з підпунктом 170.11.2 пункту 170.11 статті 170 ПКУ (графа 7 додатка Ф3, але не більше значення рядка 18)» нової декларації.

Сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно за результатами декларування, відображається у графі 9 додатка ФЗ до нової декларації.

Іноземні доходи, одержані фізичною особою – платником податків, а також сума ПДФО та військового збору, що нарахована та підлягає сплаті платником самостійно, відображаються у рядку 10.6 «Доходи, одержані (нараховані) з джерел за межами України (додаток Ф3)» нової декларації.

 

Додаток 26

Щодо подання податковим агентом уточнючого розрахунку за формою №1ДФ, якщо минув строк позовної давності

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 Кодексу, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пункт 102.1 статті 102 Кодексу).

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку за формою №1ДФ за періоди, за якими минув строк позовної давності (1095 днів), Кодексом не передбачено.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 103.25 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Додаток 27

Актуально для користувачів РРО!

У суб’єктів господарювання, які використо- вують реєстратори розрахунко- вих операцій (далі – РРО), залишився час до кінця грудня 2015 року, щоб обладнати місця торгівлі касовими апаратами, що забезпечують створення конт- рольної цифрової стрічки та подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Отже, користувачі РРО, які не встигли вивести з експлуатації касову техніку, яка не відповідає зазначеним вище вимогам, мають до 01.01.2016 встановити нову або доопрацювати наявну.

Відповідно до пункту 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) платникам податків дозволено до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.

Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік (з 01.01.2015 по 31.12.2015), для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 5 статті 17 Закону №265 передбачена відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

 

2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Додаток 28

Новомосковські платники податків збільшили надходження до бюджетів

Про це мова йшла під час нещодавньої зустрічі начальника Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрія Шульги з представниками бізнесу регіону.

Андрій Шульга наголосив, що головним завданням Новомосковської ОДПІ було і лишається розуміння потреб платників податків, професійне консультування та надання підприємцям та громадянам сучасних послуг. І бізнес регіону сумлінно виконує свої податкові зобов’язання перед бюджетом, що, в свою чергу, дозволяє місцевій владі спрямовувати кошти на розвиток Новомосковського регіону та своєчасно фінансувати важливі соціальні програми на державному рівні.

«Так, за одинадцять місяців поточного року платниками податків Новомосковського регіону до державного бюджету спрямовано 974,2  мільйона гривень, а це на 179% більше ніж у аналогічному періоді минулого року та на 32,5% понад план. До місцевого бюджету надійшло 325,8 мільйона гривень, що на 47,6 відсотка або на 39,4 мільйона гривень більше, ніж за відповідний період минулого року. Місцева скарбниця поповнилась, в основному, за рахунок податку на доходи фізичних осіб, частка якого становить майже 64,5% усіх надходжень. Крім того, платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з початку року сплачено 601,5 млн. грн. внеску», - зазначив Андрій Шульга.

Крім того, в ході зустрічі начальник Новомосковської податкової інспекції проінформував присутніх, що найближчим часом буде запущено нову модель Податкового кодексу України, що обумовлено податковою реформою – 2016 та обговорили основні аспекти очікуваних податкових змін, визначених у даному реформаційному документі. Говорили, також, про пріоритетність добровільної сплати податків, про недопущення виникнення заборгованостей перед бюджетом та про роботу фіскальних органів, спрямовану на боротьбу з корупцією.

 

Додаток 29

Збільшено надходження з плати за землю

Місцеві бюджети Новомосковщини за одинадцять місяців 2015 року отримали майже 45,6 млн. грн. плати за землю. Планове завдання було виконано на 116,6 %. Тобто, місцеві бюджети регіону додатково отримали 6,5 млн.. грн.

«Спостерігається позитивна динаміка щодо збільшення надходжень земельного податку і в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Так, за січень – листопад 2015 року ново московські платники спрямували в місцеві бюджети на 36% плати за землю менше ніж у поточному році, тобто надходження у поточному році зросли майже на 12,1 млн. грн.», - повідомив начальник Новомосковської ОДПІ Андрій Шульга. 

 

Додаток 30

Операція «Урожай-2015» на Новомосковщині

Наразі на Новомосковщині триває операція «Урожай-2015», мета якої: виявлення необлікованих найманих працівників, легалізація заробітної плати, перевірка повноти нарахування і сплати земельного податку та орендної плати за землю, упередження схем ухилення від оподаткування суб’єктами господарювання тощо.

Зусилля фахівців Новомосковської ОДПІ направлені на охоплення максимального кола сільгоспвиробників Новомосковського регіону для отримання позитивних результатів цьогорічної операції «Урожай».

І хоча операція «Урожай-2015» у самому розпалі певні результати вже є.

Так, на сьогодні проведено роботу з 473 юридичними особами, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства. В результаті цими аграріями добровільно оформлено 521 найманого працівника та 358 – підвищено заробітну плату.

За рахунок їх добровільного оформлення легалізовано 2 млн. 418 тис. грн. доходу, при цьому бюджет отримав податку на доходи фізичних осіб – майже 343 тис. грн. та єдиного соціального внеску – 766,4 тис. грн.

Робота в даному напрямку продовжується і надалі. Фахівці Новомосковської ОДПІ триматимуть на особливому контролі дотримання норм податкового та трудового законодавства новомосковськими аграріями.

 

Додаток 31

Надходження від єдиного внеску у поточному році зросли на 160,6 млн. грн., або на 36,4 відс.

Протягом одинадцяти місяців 2015 року платники Новомосковського регіону сплатили до бюджету 601,5 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зокрема, у листопаді цього року бюджет отримав 61,5 млн. грн. єдиного внеску.

Вкотре, нагадаємо, що на веб-порталі ДФС України працює он-лайн сервіс «Реєстр страхувальників», завдяки якому платники єдиного внеску можуть оперативно отримати дані про взяття на облік, реєстраційний номер платника єдиного внеску та його клас професійного ризику виробництва.

Для отримання інформації з Реєстру страхувальників достатньо знати ім’я, прізвище та по батькові платника, його податковий номер або серію та номер паспорта.

 

Додаток 32

Підтримка української армії від новомосковців

З початку 2015 року від новомосковських платників надійшло 26,7 млн. грн. військового збору, а це на 29% більше ніж планувалося, з них у листопаді поточного року – 2,6 млн. грн.

Нагадуємо, що оподаткування військовим збором продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Ставка податку у 2015 році залишається на рівні 1,5 відсотка. В той же час, об’єктом оподаткування збором є доходи, які визначаються по аналогії з доходами, що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

 

Додаток 33

З початку року казна Дніпропетровської області поповнилась майже на 10,9 мільярдів гривень

Це на 1 мільярд 577 мільйонів гривень, або на 17 відсотків більше, ніж за січень – листопад 2014 року.

Як і торік, головним джерелом наповнення місцевої казни Дніпропетровського регіону залишається податок на доходи фізичних осіб. З початку року цього податку мобілізовано 5 мільярдів 324 мільйони гривень, або майже 49 відсотків від загальних надходжень.

Від плати за землю надійшло 2 мільярди 68 мільйонів гривень, що на 321 мільйон гривень більше, ніж за одинадцять місяців минулого року. Податку на прибуток суб’єктами господарювання сплачено майже 868 мільйонів гривень, що на 819 мільйонів гривень більше фактичних надходжень минулого року.

Представники малого та середнього бізнесу сплатили понад 811 мільйонів гривень єдиного податку. Цей показник на 263 мільйони гривень перевищує надходження одинадцяти місяців минулого року.

 

Додаток 34

В День Святого Миколая співробітники фіскальної служби Дніпропетровщини підтримали добру традицію піклування про дітей

Невеличке свято до Дня Святого Миколая підготували дітям Перещепинського навчально - виховного комплексу «Родина» співробітники ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Дітям, що залишилися без батьківської опіки податківці і митники Дніпропетровщини не лише подарували солодощі, але і для кращих учнів старших класів підготували пізнавальну екскурсію до Дніпропетровська.

Дійсно святковий для школярів школи – інтернату з Перещепино день розпочався з екскурсії до державної податкової інспекції Жовтневого району міста Дніпропетровська. Співробітники інспекції, разом з податківцями управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області, не лише розповіли про призначення та роботу інспекції, але і дали змогу школярам заглянути за віконця операційного залу, де проходить основна робота співробітників Центру обслуговування платників.

З історією митної справи діти школи – інтернату ознайомилися у музеї історії української митниці, який розташовано у стінах Дніпропетровського університету митної справи і фінансів. Діти наочно змогли ознайомитися з тим, як з плином часу змінювались не лише умови роботи митників, але і відношення до людей і товарів, які перетинали у різні епохи кордони держави. Про митні платежі у різних країнах та боротьбу з контрабандою. А роботу митників Дніпропетровщини вже в наш час школярі побачили на митному посту «Дніпропетровськ – Лівобережний» міста Дніпропетровська. Митники посту провели екскурсію не лише в операційному залі посту, але і на площадці, де проводиться огляд товару, який переміщується через кордони держави. А вже наприкінці провели дітей до загону з екзотичними птахами – страусами, яких більшість вихованців школи – інтернату на власні очі бачили вперше в житті.

А щоб діти відчули не лише людську турботу, але і духовний зміст Дня Святого Миколая, діти на території Головного управління фіскальної служби області відвідали храм апостола Матфея. Настоятель храму не лише провів богослужіння і благословив дітей, але і розповів про духовний зміст свята. Історію виникнення християнської традіції обдаровувати і піклуватися про дітей.

І хоча День Святого Миколая для школярів інтернату минув швидко, але податківці і митники області і в подальшому будуть підтримувати добрі традиції.

 

Додаток 35

З початку 2015 року ДФС сплатила до держбюджету 92,3 млн. грн. від розпорядження майном, що переходить у власність держави

Протягом січня – жовтня 2015 року Державна фіскальна служба забезпечила надходження до держбюджету у сумі 92,3 млн. грн. за результатами розпорядження майном, що переходить у власність держави.

Зокрема, реалізація конфіскованого майна принесла бюджету країни 20,3 млн. грн. Також 2,4 млн. грн. зараховано до бюджету від реалізації органами Державної виконавчої служби майна, яке безпосередньо митницями не вилучалось, але було конфісковано у справах про порушення митних правил.

У свою чергу, від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого за фактами порушення митних правил, а також майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся) держава отримала додатково 2,7 млн. грн. надходжень.

За звітний період митницями реалізовано товарів по закінченню термінів зберігання та розміщених у митний режим відмови на користь держави на загальну суму 7,9 млн. грн., які також перераховані до бюджету країни.

Крім того, за десять місяців 2015 року до держбюджету зараховано валюти та цінностей на суму 59 млн. грн.   

 

Додаток 36

Боротьба з конвертаційними центрами у Дніпропетровській області

06 листопада 2015 року в інформаційному агентстві "Мост-Днепр" відбулася прес - конференція на тему: "Боротьба з конвертаційними центрами" за участі начальника відділу викриття економічних злочинів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Романа Стародубцева.

За його словами: "У Дніпропетровській області з початку року ліквідовано 7 центрів конвертацій. Сума проконвертованих коштів складає близько 947 млн. грн. Ймовірні втрати до бюджету склали 156,3 млн.грн. Загальна сума арештованих грошових коштів складає 7,1 млн. грн. Встановлено 38 осіб, причетних до діяльності центрів «конвертацій», з яких 6 оголошено про підозру у здійсненні злочинів. Також, встановлено 73 підприємства транзитних-конвертацій".

Роман Стародубцев додав, що за 10 місяців в регіоні відкрито 29 кримінальних проваджень: 8 з яких – по статті 205 КК України; 10 – по статті 212 КК України; 11 – по інших статтях. Крім того, виявлені 320 підприємств-вигодонабувачів по центрах конвертацій. На відпрацюванні знаходиться 364 підприємства.

"Підрозділами податкового і митного аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 44 перевірки підприємств-вигодонабувачів, з яких 22 підприємства – по взаємостосунках з СПД, що входять в центри «конвертацій», ліквідовані в поточному році та 22 підприємства – по конвертаційним центрам, ліквідованим в минулих роках. Всього по актах перевірок донараховано і стягнуто до бюджету 26,6 млн. грн.», - зазначив Роман Стародубцев.

 

Додаток 37

Від Дніпропетровської митниці ДФС у січні – листопаді 2015 року надійшло до бюджету понад 15 мільярдів гривень

Надходження митних платежів до державного бюджету за одинадцять місяців поточного року склали 15 мільярдів 79,8 мільйонів гривень, що в порівнянні з відповідним періодом 2014 року більше на 5 мільярдів 560 мільйонів гривень, або на 58,4 відсотків. Зокрема, у листопаді 2015 року суб’єкти зовнішньо – економічної діяльності перерахували до бюджету 1 мільярд 470,5 мільйонів гривень, що на 39,1 відсотків більше, ніж минулоріч. Про це повідомив начальник Дніпропетровської митниці ДФС Вадим Писарєв.

З початку року послугами Дніпропетровської митниці ДФС скористались 2208 підприємств, що на 13 суб’єктів зовнішньо – економічної діяльності більше, ніж в 2014 році.

Щодо співвідношення експорту та імпорту, то експорт у Дніпропетровській митниці ДФС по оформленим вантажам у ваговому показнику за січень – листопад 2015 року складає 76,8 відсотків, імпорт – 23,2 відсотки.

 

Додаток 38

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Боротьба з митними правопорушеннями»

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу провадження у справах про порушення митних правил управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС Віталія Аксютінана тему: «Боротьба з митними правопорушеннями»

Питання. Яка відповідальність настає за порушення митних правил?

Відповідь. Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Митним кодексом України чи іншими законами України, і за які Митним кодексом України передбачена адміністративна відповідальність.

При цьому адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Митним кодексом України, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Питання. Які є особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил?

Відповідь. Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 Митного кодексу України), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.

Також, перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 Митного кодексу України), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

 

Питання. Які на теперішній час є види адміністративних стягнень за порушення митних правил?

Відповідь. За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Питання. Хто може бути захисником у справі про порушення митних правил?

Відповідь. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а у разі необхідності - свідка та надавати їм необхідну юридичну допомогу.

Як захисники допускаються адвокати та інші фахівці у галузі права, які згідно із законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Захисниками можуть бути також близькі родичі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідка, їх опікуни або піклувальники.

Повноваження захисника на участь у справі підтверджується:

1) адвоката - довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписом сторін договору;

2) інших фахівців у галузі права, які згідно із законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, - угодою або дорученням юридичної особи;

3) близьких родичів, опікунів або піклувальників - заявою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідка про їх допуск до участі у справі як захисників.

Захисник допускається до участі у справі на будь-якій стадії провадження.

Як захисники свідка, запрошені ним для надання правової допомоги під час опитування чи проведення інших процесуальних дій за участю свідка, допускаються особи, які відповідають вимогам зазначеним в Митному кодексі України.

Захисник під час участі у справі користується усіма правами, зазначеними у статті 498 Митного кодексу України, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо особою, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, і не може бути доручена захиснику.

Питання. Чи можливо будь-яким шляхом припинити провадження у справі про порушення митних правил?

Відповідь. За відсутності в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак злочину провадження у справі про це правопорушення може бути припинено шляхом компромісу. Компроміс полягає в укладенні мирової угоди між зазначеною особою та митним органом, посадова особа якого здійснює провадження у справі.

За умовами мирової угоди сторони зобов'язуються:

1) особа, яка вчинила порушення митних правил, - у визначений строк, який не може перевищувати 30 днів, внести до державного бюджету кошти в сумі, що дорівнює сумі штрафу, передбаченого санкцією відповідної статті Митного кодексу України, та/або задекларувати в митний режим відмови на користь держави товари - безпосередні предмети порушення митних правил, а у відповідних випадках - також товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Якщо за висновком митного органу реалізація зазначених товарів, транспортних засобів є неможливою, а також якщо ці товари, транспортні засоби не можуть бути випущені у вільний обіг, вони підлягають декларуванню в митний режим знищення або руйнування;

2) митний орган - припинити провадження у справі про порушення митних правил щодо цієї особи та здійснити митне оформлення задекларованих нею товарів відповідно до заявленого митного режиму.

Товари, транспортні засоби, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути предметом мирової угоди лише за умови, що особа, яка вчинила порушення митних правил, є власником цих товарів, транспортних засобів або уповноважена розпоряджатися ними.

Особа, яка вчинила порушення митних правил, звертається до керівника митного органу із заявою довільної форми з проханням про припинення справи про це порушення митних правил шляхом компромісу. Факт подання такої заяви фіксується у порядку, визначеному частинами третьою і четвертою статті 264 Митного кодексу України. У разі відсутності законних підстав для припинення справи про порушення митних правил шляхом компромісу митний орган протягом одного робочого дня, наступного за днем подання заяви, надає заявнику вмотивовану відповідь про причини незастосування процедури компромісу.

Мирова угода укладається у письмовій формі. Право її підписання від імені митниць надається керівникам цих митниць або їх заступникам, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, - посадовим особам, уповноваженим на це відповідно до посадових інструкцій. Типова мирова угода затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

У разі невиконання особою, яка вчинила порушення митних правил, у визначений мировою угодою строк, який не може перевищувати 30 днів, дій, зазначених у частині другій цієї статті, угода вважається недійсною і провадження у справі про порушення митних правил поновлюється.

Мирова угода у справі про порушення митних правил оскарженню не підлягає.

У разі припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу особа, яка вчинила це правопорушення, вважається такою, що не була притягнута за нього до адміністративної відповідальності.

Питання. Яким чином можливо здійснити оскарження постанов у справах про порушення митних правил?

Відповідь. Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, припиняється.

Постанова центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або судом.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, прокурором або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Питання. Які є особливості розгляду судом справ про порушення митних правил?

Відповідь. Справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.

У справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 Митного кодексу України.

У разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету.

 

Відділ з питань внутрішньої політики, інформації та прес-служби