Мій рід, частина історії України

3 квітня читальний зал центральної міської бібліотеки зібрав учасників клубу любителів історії «Відлуння» на чергове засідання - історичний екскурс «Мій рід, частина історії України». Родовід, рід, родина, рідня... Слова одного кореня, які здавна в Україні вважалися святими.

Портрет на стiнi дідуся чи бабусі – не просто данина сімейній традиції, це пам'ять про тих, хто творив історію нашої Батьківщини, і з кого треба брати приклад. А чи ж багато ми знаємо про своїх предків? Родовід - це не лише розповідь про батьків, але і генеалогічне дерево багатьох поколінь роду, яке складається століттями. Зобразити його не так вже й важко: потрібні родинні світлини, папір, ручка і, трішки терпіння.

Ми запропонували нашим учасникам клубу переглянути сімейні архіви і згадати пам’ятні, визначні факти з життя своїх батьків і прабатьків. Про свої родовідні коріння розповіли активні учасники клубу: М.І. Триленко, В.Я Григоренко, І.І. Головатий, Л.Г. Мачковський, Л.І. Волкова, В.В. Затишняк. Вони ділись спогадами про дідів – прадідів, а старі пожовклі світлини, давні листи були переконливими свідками вже ставших історією фактів їх життя.

Учасники зібрання переглянули на телеекрані фото родин О.Е. Поймьонова, К.В. Мешка, Т.О. Варченко. А ведуча екскурсу, провідний біблілотекар Н.А. Дегтяр, крім фотоматеріалів показала родинні реліквії: бабусині рушники ХІХ століття, рубель, яким прасували рушники, монети доби Катерини ІІ. Адже пожовклі світлини, старовинні візерунки на сімейних рушниках, давно забуті листи - все пам’ятають, нагадують нам звідкіля ми, чийого ми роду.

Розповіді присутніх вдало доповнювали музичні відеокліпи: «Сік землі», «Родина», «Українська родина».

Родовід єднає наше минуле, сьогодення і майбутнє, тому що без минулого не можна жити сьогоденням і уявляти своє майбутнє.

Відділ з питань внутрішньої політики, інформації та прес-служби
Фото події