Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства

Експорт товарів

Експорт товарів: ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Підприємства, які експортують товари, отримують виручку в іноземній валюті при формуванні в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах, повинні керуватися нормами ПБО 21.

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат) (п. 5 ПБО 21). Нагадаємо, що наразі протягом одного дня діє лише один офіційний валютний курс, визначений Нацбанком України.

Тому якщо підприємство спочатку відвантажує товари покупцеві і визнає дохід від реалізації, а лише потім отримує оплату в іноземній валюті, то при визначенні суми доходу від реалізації у гривнях суми в іноземній валюті перераховуються із застосуванням валютного курсу на початок дня дати визнання доходів.

Зазначимо також, що згідно з п. 8 ПБО 15 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається за наявності всіх наведених нижче умов:

• покупцеві  передано  ризики  й   вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

• підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

• сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

• є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язаніз цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Щодо суми авансу, одержаної в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг), то вона не визнається доходами відповідно до пп. 6.4 п. 6 ПБО 15.

Згідно з п. 5 ПБО 21 підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

При здійсненні експорту товарів підприємство може спочатку отримати попередню оплату за товари, а лише потім їх відвантажити покупцеві. Відповідно до п. 6 ПБО 21 сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві не-монетарних активів  (робіт,  послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності одержання авансових платежів.

Таким чином, якщо підприємство спочатку отримує аванс (попередню оплату) в іноземній валюті, а лише потім відвантажує товари покупцеві і визнає дохід від реалізації, то при визначенні суми доходу від реалізації у гривнях суми в іноземній валюті перераховуються із застосуванням валютного курсу на початок дня дати отримання авансу (попередньої оплати). Якщо ж авансів (попередніх оплат) було отримано декілька, то сума доходу від реалізації у гривнях визнається із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності одержання авансових платежів (попередніх оплат).

Якщо підприємство спочатку відвантажує товари покупцеві і визнає дохід від реалізації, але ще не отримує валютної виручки, то у такого суб'єкта господарювання виникає дебіторська заборгованість, яка є монетарною статтею (адже очікується, що від покупця зрештою надійде в оплату за відвантажені товари відповідна сума іноземної валюти).

Підприємства, які здійснюють експорт товарів у межах операційної діяльності, повинні належним чином відобразити курсові різниці. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Інформація про доходи та витрати (втрати) від таких різниць узагальнюється відповідно на субрахунках 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та 945 «Втрати від операційної курсової різниці» (Інструкція № 291).

Якщо ж при здійсненні експорту товарів підприємство спочатку отримує аванс (попередню оплату) за товари, але ще не відвантажує їх покупцеві, то у такого суб'єкта господарювання виникає кредиторська заборгованість, яка є немонетарною статтею (адже очікується, що при погашенні такої кредиторської заборгованості використовуватимуться не гроші або їх еквіваленти, а товари). За таких обставин слід враховувати, що норми п. 8 ПБО 21 не вимагають визначати курсові різниці за немонетарни-ми статтями.

При експорті товарів підприємство отримує іноземну валюту, частина якої підлягає обов'язковому продажу. В Інструкції № 291, що регулює порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з іноземною валютою, встановлено таке:

• додатну різницю між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю належить відображати на субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти»;

• від'ємну різницю між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю слід відображати на субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».

Плата за послуги банків, а також витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти, згідно з п. 18 ПБО 16 належать до адміністративних витрат, відповідно відображаються за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати».

ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК

Податок на додану вартість

Визначення об'єкта оподаткування ПДВ здійснюється за нормами ст. 185 Податкового кодексу, згідно з пп. «г» п. 185.1 якої операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України є об'єктом оподаткування.

Підпунктом «а» пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу встановлено, що операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджено в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

У разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка (п. 195.2 ст. 195 Кодексу).

Слід також враховувати, що згідно з п. 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу тимчасово до 01.01.2017 р. від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування ПДВ.

Щодо дати виникнення податкових зобов'язань при здійсненні експорту товарів, зазначимо таке. Відповідно до пп. «б» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена згідно з вимогами митного законодавства. У листі № 917/6/99-99-19-03-02-15 роз'яснено, що з метою визначення згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу дати виникнення податкового зобов'язання з ПДВ у разі експорту товарів датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитка особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування — за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її на візуальну форму.

Нагадаємо також, що згідно з п. 187.11 ст. 187 Податкового кодексу попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які належать до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у встановлений Податковим кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 Кодексу).

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац третій п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом (абзац 11 п. 201.10 ст. 201 Кодексу).

Таким чином, при здійсненні операцій у митному режимі експорту платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну за такою операцією та у строк, визначений Податковим кодексом, зареєструвати її ЄРПН.

При складанні податкових накладних на операції з вивезення товарів за межі митної території України у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини: 07 — Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України (п. 8 Порядку № 1307).

Відповідно до п. 12 цього Порядку у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються назва (прізвище, ім'я, по батькові) нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстровано покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000».

Щодо надання контролюючому органу митних декларацій, пов'язаних з експортом товарів, зазначимо таке. Згідно з п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису згідно із законом.

 

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями розділу III цього Кодексу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III Податкового кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Ко­дексу).

Платникам податку, які здійснюють експортні операції, слід враховувати, що норми Податкового кодексу не передбачають виникнення різниць на підставі лише того факту, що здійснена ними операція є експортною. Отже, такі платники-експортери обчислюють податок на прибуток підприємств у загальному порядку.

Податок на прибуток підприємств

ЗМІНИ ДО ФОРМИ ДЕКЛАРАЦІЇ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

ЗАПОВНЕННЯ РЯДКА 26 ДЕКЛАРАЦІЇ

Нагадаємо, що із набранням чинності Законом № 909 авансові внески з податку на прибуток підприємств вже не сплачуються.

Водночас згідно з п. 9 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу за платниками податку залишено обов'язок сплачувати щомісячний авансовий внесок у січні — грудні 2015 р. відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2015 р.

Так, положеннями п. 38 підрозділу 4 Податкового кодексу встановлено, що платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31.12.2016 р. авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 р.

Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 р. При цьому визначена у розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Зазначені зміни знайшли своє відображення у викладеному в новій редакції рядку 26 Декларації: «Авансовий внесок у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісяця8 або авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток ((позитивне значення) рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) х 2/9), що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року9» (виноски 8 та 9 — у редакції Податкового кодексу).

Показники декларацій за звітний період 2013 та 2014 рр. платники податку можуть уточнювати, заповнюючи розрахунок щомісячного авансового внеску у розмірі 1/12 податку на прибуток.

Розрахунок авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток, що підлягає сплаті до 31.12.2016 р., заповнюється платником податку за три квартали 2016 р. Такий розрахунок здійснюється платниками, які звітують з податку на прибуток підприємств щокварталу.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПОКВАРТАЛЬНОГО ДЕКЛАРУВАННЯ

 

Пунктом 137.4 ст. 137 Податкового кодексу для податку на прибуток підприємств встановлено такі податкові (звітні) періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

При цьому Декларація розраховується наростаючим підсумком.

Подання Декларації за відповідні звітні (податкові) періоди: квартал, півріччя, три квартали та рік здійснюється протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 Податкового кодексу).

Для окремих категорій платників податку п. 137.5 ст. 137 цього Кодексу встановлено річний податковий (звітний) період.

Декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 Податкового кодексу).

У зв'язку із розмежуванням граничного строку подання декларації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, та граничного строку подання декларації протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, у полі 2 Декларації враховано можливість відображення платниками базового звітного періоду — календарний квартал або базового звітного періоду — календарний рік.

НОВА РЕДАКЦІЯ ДОДАТКА АВ

Викладення у новій редакції додатка АВ до Декларації (розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів) пов'язано із застосуванням формули.

Так, тепер спеціальна формула для розрахунку суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування наведено у рядку 4 цього додатка.

У складових цієї формули, якими визначається об'єкт оподаткування залежно від виду діяльності (рядки 04, 07, 09, 11, 13 та 14 Декларації), скасовано значення рядка 23ПН Декларації, в якому відображалася сума податків, які утримуються при виплаті доходів нерезидентам.

Зауважимо, що рядок 4 призначено для відображення суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за звітний рік, за результатами якого виплачуються дивіденди. При цьому цей рядок заповнюється платниками у разі, якщо грошове зобов'язання з податку на прибуток, нараховане за звітний рік, за підсумками якого виплачуються дивіденди, погашено.

У разі якщо грошове зобов'язання з податку на прибуток, нараховане за звітний рік, за підсумками якого виплачуються дивіденди, не погашено, то у рядку 4 додатка АВ до Декларації зазначається вся сума дивідендів, що підлягає виплаті. Якщо дивіденди виплачуються одразу за декілька років, сума перевищення обчислюється за формулою окремо за кожним роком, і у рядку 4 додатка АВ до Декларації проставляється сума позитивних значень відповідних перевищень.

ДОДАТОК ПН

Зміни у додатку ПН (податок нерезидентів) пов'язано з доповненням його новими рядками таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України», а саме:

• проценти, дохід (дисконт) на державні цінні папери, або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, які продано (розміщено) нерезидентами за межами території України через уповноважених агентів нерезидентів відповідно до пп. 141.4.10 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу;

• проценти за отримані державою або до бюджету АР Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Держбюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Нацбанку України, або за кредити (позики), які отримані суб'єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями відповідно до вищезазначеного підпункту;

• доходи за операціями з розміщення державних деривативів та доходи, що виплачуються за державними деривативами, відповідно до умов правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом відповідно до п. 37 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу.

ДОДАТОК РІ

Зміни, внесені до додатка РІ (різниці), пов'язані, зокрема, з тим, що на період дії Закону про фінансову реструктуризацію у додатку передбачено різниці, які коригують фінансовий результат до оподаткування:

• на суму нарахованих доходів від участів капіталі інших платників податкуна прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи (пп. 140.4.1п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу);

• на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів (вищезазначений підпункт).

Крім того, розділ 4 «Інші різниці» цього додатка доповнено різницями

що збільшують фінансовий результат до оподаткування:

• на суму витрат платника податку, якийє боржником (позичальником) за зовнішніми кредитами (позиками), залученими під державні гарантії, обслуговування та погашення якого здійснюються за рахунок коштів Держбюджету України, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, внаслідок здійснення правочинів, зазначених у п. 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 80, що виникають за правилами бухгалтерського обліку при списанні безнадійної дебіторської заборгованості за поставлені товари (роботи, послуги), які підлягали оплаті за рахунок коштів Держбюджету України, — в розмірі, що не перевищує суму доходів, визначену у рядку 4.2.13 розділу 4 «Інші різниці» цього додатка (п. 36 підрозділу 4 розділу Податкового кодексу);

• на одну третю частину суми доходів, визнаних у зв'язку із зменшенням (розформуванням) резервів, на яку зменшувався фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 1 п. 39 підрозділу 4 розділу Податкового кодексу, в кожному з трьох років, що настають за роком, у якому було погоджено план реструктуризації згідно із законом щодо фінансової реструктуризації або затверджено план санації згідно зі ст. 6 Закону № 2343 з урахуванням особливостей, встановлених Законом про фінансову реструктуризацію (п. 39 підрозділу 4 розділу XX Кодексу); що зменшують фінансовий результат до оподаткування:

• на суму доходу, що виникла у платника податку, який є боржником (позичальником) за зовнішніми кредитами (позиками), залученими під державні гарантії, обслуговування та погашення якого здійснюється за рахунок коштів Держбюджету України, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, внаслідок здійснення правочинів, зазначених у п. 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 80 (п. 36 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу);

• на суму доходів, визнаних відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у зв'язку з розформуванням резервів  внаслідок реструктуризації зобов'язань відповіднодо плану реструктуризації, погодженого згідно із Законом про фінансову реструктуризацію, або плану санації, затвердженого згідно зі ст. 6 Закону № 2343 з ура­хуванням особливостей, встановлених Законом про фінансову реструктуризацію, якщо оподаткування таких резервів регулюється нормами п. 139.3 ст. 139 Кодексу (п. 39 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу);

• на суму доходів, визнаних відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок списання податкового боргу, анулювання (прощення) та/або розстрочення (відстрочення) зобов'язань платника відповідно до положень п. 37 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу та Закону про фінансову реструктуризацію (п. 39 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).

ДОДАТОК ЗП

Додаток ЗП викладено у новій редакції (зменшення нарахованої суми податку).

Зауважимо, що у цьому додатку знайшли відображення суми нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у минулих періодах, не враховані у зменшення податку.

Найбільша кількість змін унесених до рядків додатка ЗП до декларації стосується авансових внесків у зв'язку із виплатою дивідендів, тому розглянемо його детальніше.

Цей додаток заповнюється і подається платниками податку на прибуток, які у звітному (податковому) періоді нараховували та сплачували хоча б один із платежів, зазначених у таблиці.

Назва платежу

Номер рядка додатка ЗП до Декларації

Податок на прибуток, отриманий з іноземних

джерел, сплачений за кордоном

16.1, в якому відображається податок на прибуток, отриманий з іноземних джерел. Згідно

з пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу податок на прибуток, отриманий з іноземних

джерел, що сплачений суб'єктом господарювання за кордоном, зараховується під час сплати ним

податку в Україні.

Водночас розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного)

періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником

протягом такого періоду

Авансові внески

у зв'язку із виплатою

дивідендів

Відповідно до пп. 57.1 1.2 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у декларації за звітний (податковий) рік. У зв'язку із цим у додатку ЗП знайшов відображення механізм зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, що сплачуються при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток. У змінах до Декларації наводяться рядки, які дозволяють зменшити податкове зобов'язання з податку на прибуток у звітному (податковому) періоді на суми авансових внесків при виплаті дивідендів, не зараховані у зменшення податкових зобов'язань минулих періодів (р. 16.3), а також відобразити суми таких внесків, які не зараховані у звітному періоді, та які переносяться на майбутні періоди (р.16.4.2)

Податок на нерухоме майно

16.5, в якому відображається сума нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно. При цьому скасовано обмеження, пов'язані з відображенням суми, яка не більше позитивного значення податку на прибуток, за мінусом суми щомісячного авансового внеску

Авансові внески

з податку на прибуток

 

16.6, заповнюється платниками податку, які сплачують авансовий внесок з податку на прибуток
підприємств у розмірі 2/9 цього податку, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 р.

Запитання-відповіді по темі «Податок на додану вартість»

СПИСАННЯ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Чи має змогу платник ПДВ відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ у разі списання кредиторської заборгованості за отриманими авансовими платежами у зв'язку із закінченням строку позовної давності?

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу загальну позовну давність встановлено тривалістю у три роки (1095 днів).

Підпунктом «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця товарів/послуг податкових зобов'язань з ПДВ.

У разі якщо після надходження авансового платежу операція з постачання товарів/послуг фактично не відбувається та раніше перераховані кошти не зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які були або будуть поставлені/надані, об'єкт оподаткування ПДВ у постачальника за такою операцією відсутній.

Отже, якщо постачальником товарів/послуг на дату отримання авансового платежу від покупця цих товарів/послуг було визначено податкові зобов'язання з ПДВ та у подальшому виникли обставини, внаслідок яких договір постачання товарів/послуг не виконано, товари/послуги не поставлено протягом терміну позовної давності, і постачання інших товарів/послуг, в оплату яких можуть бути зараховані ці кошти, не здійснюватиметься, а кредиторська заборгованість за отриманим авансом списується, то об'єкт оподаткування (операція з постачання товарів/послуг) відповідно відсутній.

У такому випадку постачальник має право зменшити раніше нараховану суму податкового зобов'язання з ПДВ на підставі складеного розрахунку коригування до податкової накладної та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН). При цьому такий розрахунок коригування до податкової накладної підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу).

ПОСЛУГИ МІЖНАРОДНИХ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

Яким чином оподатковуються ПДВ операції з надання послуг під час здійснення розрахунково-касових операцій, які надаються банкам міжнародними платіжними системами (Уіза, МаБїегСагоІ) з використанням спеціальних платіжних засобів?

Згідно з підпунктами «а», «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом опо­даткування ПДВ є операції платників подат­ку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 цього Кодексу розташовано на митній території України.

При цьому п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу визначено, що місцем постачання послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання.

Під постачанням послуг слід розуміти будь-яку операцію, що не є постачанням товарів, чи іншу операцію з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав щодо таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Відповідно до вимог п. 180.2 ст. 180 цього Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташовано на митній території України, є отримувач послуг.

Підпунктом 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу визначено, що не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов'язаних з переказом коштів, з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських порук особою, що надала такі кредити, гарантії або поруки. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Нацбанком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Постановою № 400 затверджено Перелік типових операцій з розрахунково-касового обслуговування (далі — Перелік), які відповідно до пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 зазначеного Кодексу не є об'єктом оподаткування, згідно з пп. 6.6 п. 6 якого до таких операцій віднесено послуги платіжних систем з використанням спеціальних платіжних засобів.

Водночас банківські установи, крім послуг платіжних систем під час здійснення розрахунково-касових операцій, оплачують відповідно до Правил платіжних систем Vіsа та МаstегСагd інші послуги.

Такі послуги за своєю суттю не належать до послуг, що не є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу, та не зазначені у Переліку.

Таким чином, операції з надання послуг під час здійснення розрахунково-касових операцій, які надаються банкам міжнародними платіжними системами (Vіsа, МаstегСагd) з використанням спеціальних платіжних засобів, не є об'єктом оподаткування ПДВ. Водночас інші послуги (крім роялті), що постачаються нерезидентами на митній території України чи місце постачання яких визначено на митній території України, прямо не пов'язані з переказом коштів, є об'єктом оподаткування ПДВ.

ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ НА ПІДСТАВІ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ДОВІДКИ

У яких випадках платник ПДВ може включити суму ПДВ до складу податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки та як це відображається у податковій звітності з ПДВ?

Відповідно до п. 36 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 р., що не були включені до складу податкового кредиту до 01.07.2015 р. при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких до 01.07.2015 р. було визначено податкові зобов'язання відповідно до  п. 198.5 ст. 198  зазначеного  Кодексу у редакції, що діяла до 31.01.2015 р., у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися після 01.07.2015 р. повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі у разі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу встановлено, що для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг.

Згідно з п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни), а за товарами/послугами — виходячи з вартості їх придбання.

З метою застосування п. 36 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу податковий кредит визначається на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону про бухоблік.

Пунктом 2 ст. З цього Закону передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 6 розділу III Порядку № 21 дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, платник податку згідно з п. 36 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у вартості необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 р., що не були включені до складу податкового кредиту до 01.07.2015 р. при придбанні або виготовленні таких необоротних активів, виходячи з їх залишкової вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого такі необоротні активи почали використовуватись в оподатковуваних операціях (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни), за наявності податкової накладної, складеної за операцією з постачання таких необоротних активів, зареєстрованої в ЄРПН.

При цьому згідно з пп. 1 п. 4 розділу V Порядку № 21 до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10 та 11 податкової декларації з ПДВ, далі — декларація) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ (рядки 10.1 та 10.2) або без ПДВ (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 11.4).

Таким чином, у декларації дані бухгалтерської довідки за вищезазначеними операціями відображаються відповідно у рядках 10.1, 10.2 та 11.1, 11.2.

При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 подається додаток 5 до декларації, у таблиці 2 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%» розділу II «Податковий кредит» якого зазначаються дані такої бухгалтерської довідки:

РОЗРАХУНОК ПИТОМОЇ ВАГИ ВАРТОСТІ СІЛЬГОСПТОВАРІВ

Чи враховуються обсяги податкових зобов'язань, нарахованих сільськогосподарським товаровиробником — суб'єктом спеціального режиму оподаткування відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу, при розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послугу загальній вартості поставлених платником товарів/послуг?

Згідно з п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 цієї статті (далі — сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

З метою застосування спеціального режиму оподаткування сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 % вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (п. 209.6 вищезазначеної статті).

Відповідно до п. 5 розділу І Порядку № 21 платники ПДВ, які згідно зі ст. 209 Податкового кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім податкової декларації з ПДВ з позначкою «0110», подають декларацію з позначкою «0121 »/»0122»/»0123», яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого цією статтею.

Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг здійснюється у додатку 9 до декларації з позначкою «0121»/»0122»/»0123» (пункти 10 та 13 розділу III Порядку № 21).

Для розрахунку такої питомої ваги враховуються загальні обсяги постачання (без ПДВ) та обсяги постачання (без ПДВ) сільськогосподарських товарів/послуг.

Пунктом 198.5 ст. 198 Податкового кодексу встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 зазначеного Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р., — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку було включено до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися у неоподатковуваних операціях.

Таким чином, нарахування сільськогосподарським підприємством податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу не пов'язано з постачанням товарів/послуг, а тому обсяги таких податкових зобов'язань при розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості поставлених платником товарів/послуг не враховуються.

Акцизний податок

РЕАЛІЗАЦІЯ ВТОРИННОГО ВИНОРОБСТВА ВЕРМУТІВ

Відповідно до пп. 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий.

З вермутів, які класифікуються у товарній позиції 2205 згідно з УКТ ЗЕД — вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів, справляється акцизний податок, який обчислюється за ставкою 7,16 грн за 1 л, встановленою пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу.

Про те, чи є особливості в оподаткуванні операції з реалізації підприємством вторинного виноробства вермутів, читайте далі.

Особливості оподаткування спирту етилового, який використовується для виробництва алкогольних напоїв, визначено у статтях 225 та 229 зазначеного Кодексу.

Розглянемо, які саме норми статей 225 та 229 Податкового кодексу стосуються підприємств, що виробляють вермути.

Пунктом 225.1 ст. 225 цього Кодексу встановлено обов'язок суб'єктів господарювання до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів): сплатити акцизний податок або подати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов'язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму акцизного податку, розраховану за ставками для цієї продукції. Підпунктом «а» пп. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу встановлено ставку акцизного податку у розмірі 0 грн за 1 л 100 % спирту із спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів. При цьому відповідно до пп. 22.9.1.2 зазначеного пункту податковий вексель видається на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи зі ставки, визначеної у п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу, тобто ставки на спирт етиловий.

Згідно з пп. 229.1.5 п. 229.1 ст. 229 Податкввого кодексу податковий вексель може бути виданий, зокрема, підприємством первинного виноробства, яке є виробником виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів.

Таким чином, у підприємства вторинного виноробства, тобто яке не має первинного виноробства, оподаткування вермуту акцизним податком має здійснюватись із урахуванням ст. 225 Податкового кодексу, якою встановлено загальний механізм сплати акцизного податку з алкогольних напоїв (на відміну від виноматеріалів та вермутів, які виготовляються підприємствами первинного (змішаного) виноробства, та для яких ст. 229 цього Кодексу визначено інший механізм оподаткування).

Відповідно до п. 217.1 ст. 217 Податкового кодексу суми акцизного податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок акцизного податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Згідно з п. 216.1 ст. 216 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених, зокрема у ст. 225 цього Кодексу.

ЗАПОВНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ

Щодо заповнення декларації акцизного податку, то відповідно до Порядку № 14 при складанні декларації акцизного податку суб'єктами господарювання, які отримують спирт етиловий неденатурований для переробки на алкогольні напої (додаток 3 до декларації акцизного податку, затвердженої наказом № 14), податкові зобов'язання відображаються у податковій звітності таким чином:

 

у графі 7

«Оподатковуваний оборот (л), усього»

зазначається оподатковуваний оборот алкогольних напоїв у літрах (гр. 5 х гр. 6)

у графі 9 «Ставки акцизного податку (у гривнях за 1 л 100-відсоткового спирту)»

проставляється ставка акцизного податку в гривнях, яка діє згідно з чинними нормами для обчислення акцизного податку на одиницю виміру продукції

у графі 10

 

зазначається сума акцизного податку за векселями, виданими відповідно до порядку, встановленого у ст. 225 Податкового кодексу, термін оплати яких настав у звітному періоді (або фактично погашеними у звітному місяці), або проставляється сума, попередньо сплачена грошовими коштами без оформлення податкового векселя

у графі 16 «Сума податкового зобов'язання підлягає сплаті до бюджету, грн»

зазначається сума акцизного податку,

що визначається в підсумку

(гр. 10 - гр. 11 (+ або -) гр. 12 - гр. 13 -

- гр. 14 + гр. 15),

де, зокрема гр. 12 — це сума акцизного

податку, обчислена у зв'язку зі зміною

ставок акцизного податку, на яку

зменшується або збільшується сума

акцизного податку

У разі реалізації виробником готової алкогольної продукції після зміни розміру ставок акцизного податку, залишків готової спиртовмісної продукції та продукції, виробленої із залишків спирту, спиртової суміші, які утворилися до зміни розміру ставок, акцизний податок обчислюється виходячи з обсягів реалізації такої продукції та ставок акцизного податку, чинних на момент реалізації незалежно від стану погашення податкового векселя (погашений чи непогашений).

Таким чином, з графи 1 по графу 7, в графі 9 додатка 3 до декларації акцизного податку декларуватимуться обороти, які фактично відбулися у звітному періоді, з урахуванням чинних у цей період ставок акцизного податку. Сума акцизного податку, обчислена у зв'язку зі зміною ставок цього податку, зазначається у графі 12. Обчислена сума акцизного податку до сплати (графа 16) вноситься до розділу А декларації акцизного податку.

Трудові відносини

Додаткові гарантії учасникам АТО

РОЗРАХУНОК КВОТИ

Підприємства, установи та організації з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб повинні забезпечити квоту у розмірі 5 % середньоЬблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для працевлаштування осіб, зазначених у частині першій ст. 14 Закону про зайнятість, у тому числі учасників бойових дій.

Квота розраховується роботодавцем самостійно. Для цього роботодавець не пізніше 1 лютого після звітного року подає до державної служби зайнятості відповідний звіт — «Інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню» за формою, затвердженою наказом № 271.

Після розрахунку роботодавцю стає зрозуміло, скільки саме працівників, зазначених у частині першій ст. 14 Закону зайнятість, він має працевлаштувати у поточному році для виконання квоти. Укомплектувати штат роботодавець може самостійно або за сприянням державної служби зайнятості.

У разі невиконання 5 % квоти працевлаштування роботодавцем протягом року з нього стягується штраф за кожну необгрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

ПРИВІЛЕЇ ДЛЯ РОБОТОДАВЦЯ

Відповідно до ст. 26 Закону про зайнятість роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце громадян, зазначених у частиш першій ст. 14 цього Закону (крім тих, які визначені п. 7 частини першої ст. 14) та яким надано статус безробітного, за направленням центрів зайнятості (строком не менше ніж на два роки), щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.

Механізм компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Порядком № 347.

Проте претендувати на компенсацію, визначену ст. 26 Закону про зайнятість, не можуть бюджетні установи — на них ця норма не поширюється (п. 1 Порядку № 347).

Актуально для платників екологічного податку!

Новомосковська ОДПІ повідомляє наступне.

Державною фіскальною службою України під час попереднього аналізу податкової звітності з екологічного податку за 2-й квартал 2016 року встановлено непоодинокі методологічні помилки заповнення податкової звітності, а саме:

1. Платниками під час заповнення додатків до Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497) (далі – Декларація), не враховано, що з 1 січня 2016 року Законом України від 24.12.2015 №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» збільшено на 26,7% ставки екологічного податку у порівнянні з тими, що діяли у 2015 році.

2. У випадках, коли коефіцієнт дорівнює «1», у колонці 5 «коефіцієнт» додатка 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти» (далі – додаток 2) та колонках 5 і 6 «коефіцієнти» додатка 3 «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах»   (далі – додаток 3) до Декларації платниками замість «1» зазначається «0».

3. У колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації коефіцієнт платниками зазначається інший, ніж передбачено Податковим кодексом України (далі – Кодекс), або замість коефіцієнта зазначається ставка податку.

4. У додатках 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» (далі – додаток 1), 2 та 3 до Декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів).

5. У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка іншої.

6. Платниками заповнюється замість одного додатка до Декларації інший додаток.

Враховуючи вищевикладене, платники екологічного податку при заповненні Декларації та додатків до неї повинні дотримуватись вимог Кодексу та порядку заповнення зазначеної звітності, зокрема, у частині правильності заповнення усіх реквізитів звітності, застосування ставок та коефіцієнтів.

Про електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»

Новомосковська ОДПІ нагадує, що на офіційному веб-порталі ДФС України діє електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Цей сервіс надає можливість отримати інформацію про назву платника податків (у разі його пошуку за кодом ЄДРПОУ) та про перебування його на обліку в органах ДФС, а також перевірити надійність ділових партнерів, як фізичних так і юридичних осіб, у частині сумлінності сплати ними податків до бюджету, тобто наявності/відсутності податкового боргу.

Для цього достатньо знати код згідно з ЄДРПОУ – для юридичної особи (реєстраційний номер облікової картки платника податків – для фізичної особи) або точну назву партнера, ввести відому інформацію в одне з відповідних полів. За цією інформацією система здійснить пошук з баз даних, доступних для публічного використання, та повідомить про результати пошуку.

З 11.07.2014 оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

До якого органу ДФС переселенцю із тимчасово окупованої території необхідно подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою реалізації права на податкову знижку?

Відповідно до підпункту 166.1.2 п.166.1 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи   (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 ст.49 ПКУ).

Пунктом 45.1 ст.45 ПКУ встановлено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з пунктом 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 (далі – Порядок), повернення помилково та/або надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб здійснюється на підставі поданої платником податків Декларації до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплачених сум.

Отже, законодавством України не передбачена подача платником податку Декларації, за результатами відповідного звітного податкового року, більше ніж за однією податковою адресою.

Крім того, повернення помилково та/або надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб здійснюється лише органом ДФС, до якого подана така податкова декларація.

У зв’язку з ситуацією, яка склалася у Донецькій та Луганській областях, та на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014   №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» із змінами та доповненнями та наказу Державної фіскальної служби України від 07.11.2014 №256 «Про переміщення та закінчення простою» із змінами та доповненнями (далі – Наказ №256) функціональні обов’язки з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку у територіальних органах, що переміщуються, покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, відповідно до додатка до Наказу №256.

Водночас, процедуру та порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та перелік необхідних для цього документів передбачено Законом України від 11.12.2003 №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон №1382).

Абзацом дев’ятим ст.3 Закону №1382 передбачено, що документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, це – паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Документи, до яких вносяться відомості про місце перебування, це – довідка про звернення за захистом в Україні, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (абзац десятий ст.3 Закону №1382).

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визначено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 із змінами та доповненнями.

Пунктом 70.7 ст.70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №779, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви за формою №5ДР.

Враховуючи викладене вище, з метою реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно надати до органу ДФС за місцем його реєстрації, як тимчасового переселенця, відповідні документи про зміну місця проживання та Декларацію.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 103.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Податковий календар з 15 по 20 вересня 2016 року

Новомосковська ОДПІ нагадує, що

15 вересня, четвер, останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за серпень 2016 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;

- довідки про використані розрахункові книжки за серпень 2016 року;

- заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 4-го кварталу 2016 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік

19 вересня, понеділок, останній день подання:

- коригування попередньої заявки-розрахунку про потребу у марках акцизного податку на листопад 2016 року

20 вересня, вівторок,

останній день подання:

- податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- декларації акцизного податку за серпень 2016 року;

- податкової декларації рентної плати за серпень 2016 року з розрахунком:

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за серпень         2016 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у серпні 2016 року;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 (місячна)) за серпень 2016 року;

- заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з ІV кварталу       2016 року;

останній день сплати:

- авансового внеску з єдиного податку на вересень 2016 року платниками, віднесеними до першої та другої груп;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за серпень 2016 року (крім гірничих підприємств);

- доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за серпень 2016 року *

_____________

* Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку у сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу України (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 Кодексу).

Платники ПДВ у вересні поточного року звітують за новою формою

Новомосковська ОДПІ нагадує, що платники податку на додану вартість за звітний період серпень 2016 року вперше подають оновлену форму декларації з податку на додану вартість, яку змінено відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 25.05.2016 №503 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.06.2016 за №843/28973).

Звертаємо увагу, що граничний термін подання звітності з ПДВ за серпень  2016 року – 20 вересня 2016 року.

Платники ПДВ, які звітують поквартально, оновлену декларацію з ПДВ вперше подадуть за 4-й квартал 2016 року.

Нагадуємо, що детальніше про внесені зміни до форми податкової декларації з ПДВ йдеться у листі Державної фіскальної служби України від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi-dps/259990.html

Як оподатковується вартість майна, отриманого внаслідок поділу спільної сумісної

власності подружжя?

Відповідно до підпункту 165.1.13 пункту 165.1 статті Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 103.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Щодо термінів сплати податку на додану вартість

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Кодексу);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Згідно з п. 49.20 ст. 49 Кодексу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Кодексом.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Кодексу).

Відповідно до ст. 202 Кодексу звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість (далі – ПДВ) є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Кодексом, календарний квартал.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Кодексу податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 Кодексу для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Кодексу).

Окремої норми щодо перенесення граничного терміну сплати податкового зобов’язання з ПДВ Кодексом не передбачено.

При цьому, п. 126.1 ст. 126 Кодексу визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу).

(Лист ДФС України від 05.09.2016 № 19222/6/99-95-42-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69605.html)

Щодо внесення змін до облікових даних платників податків

Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

-          інформація органів державної реєстрації;

-          документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок).

Згідно з п. 9.2 розд. IX Порядку у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами №1-ОПП, №5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою №1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».

Платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати реєстраційну заяву за формою №1-ОПП з позначкою «Зміни» з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.9 ст. 183 Кодексу, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою №1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи (п. 9.3 розд. IX Порядку).

Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР:

-          інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;

-          інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за ф. №1-ОПП з позначкою «Зміни» та уточнених документів або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін).

Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника та/або головного бухгалтера оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за ф. №1-ОПП.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 119.6 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».      

Щодо включення до податкової знижки сума витрат фізичної особи у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям

Відповідно до пп. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно із пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому, ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (далі - ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. 

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. 

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 103.06.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Вірно заповнені розрахункові документи – запорука вчасного надходження

платежів за призначенням

Новомосковська ОДПІ нагадує, що при сплаті платниками  податків платежів до бюджету поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється  з урахуванням  вимог наказу  Мінфіну  від 24.07.2015р. N666 «Про затвердження  Порядку заповнення  документів на переказ у разі сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

Окремо повідомляємо, що застосування коду виду сплати 140 «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску» буде можливим після затвердження  ДФС відповідного Порядку взаємодії структурних підрозділів органів ДФС у процесі визначення напряму сплати сум платниками, які мають податковий борг.

Звертаємо увагу платників на  недопущення випадків  неправильного заповнення реквізитів платіжного документа для оперативного надходження платежів за призначенням.  

З наказом Міністерством фінансів України від 24.07.2015 №666 «Про затвердження порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» можна ознайомитись за посиланням: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0974-15

Довідково: відповідно втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 №609 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському

господарстві у 2016 році

Новомосковська ОДПІ нагадує, що Державною фіскальною службою України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" повідомлено про окремі особливості перерахування у 2016 році коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті суб’єктами спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві.

Роз’яснення з цих питань викладено у листі Державної фіскальної служби України від 05.01.2016 № 203/7/99-99-19-03-02-17 «Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/65869.html).

Про окремі особливості застосування касового методу визначення дати виникнення

податкових зобов'язань та податкового кредиту

Новомосковська ОДПІ нагадує, що Державною фіскальною службою України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 24 листопада 2015 року № 812-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу та забезпечення стабільності розрахунків підприємств енергетичної галузі" повідомляє про окремі особливості застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту підприємствами енергетичної галузі (пункт 44 підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу).

Касовий метод визначення податкового кредиту відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу застосовується платниками податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Податковий кредит за касовим методом визначається такими платниками як по операціях з придбання безпосередньо товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, так і товарів/послуг, які використовуються для здійснення операцій з їх постачання.

При формуванні податкового кредиту за касовим методом слід приймати до уваги, що за правилами, встановленими пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, податковий кредит визначається на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, в звітному податковому періоді, в якому було здійснено списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надано постачальнику інші види компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг), але не пізніше, ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Суми податку на додану вартість, сплачені/нараховані до 1 січня 2016 року у зв’язку з придбанням товарів/послуг, включаються до складу податкового кредиту за правилами, які були діючими до вказаної дати, на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати їх складання.

            Роз’яснення з цих питань викладено у листі Державної фіскальної служби України від 22.01.2016 № 2055/7/99-99-19-03-02-17 «Про окремі особливості застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту».

Щодо оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження

або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки

Новомосковська ОДПІ інформує.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу строку, є особа, що видала таку суму, зокрема, на відрядження – у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з цим підпунктом.

Разом з тим, п. 164.5 ст. 164 Кодексу передбачено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Водночас, відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються кошти, отримані ним на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Не включаються до оподатковуваного доходу платника витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження (п.п. «а» 170.9.1 п. 170.9 Кодексу).

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену цим підпунктом.

Крім того, будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Отже, сума добових, отримана платником податку на відрядження і розрахована згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника. У разі якщо сума добових перевищує суму, розраховану згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу, то сума перевищення вважається сумою надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відряжнення і оподатковується на підставі п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу із застосуванням  коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу, та у порядку, встановленому п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

(Лист ДФС України від 30.08.2016 № 15006/5/99-99-13-02-03-16 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid...)

Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку

Новомосковська ОДПІ нагадує.

Згідно п. 296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

-          першої групи;

-          другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1000000 грн. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1000000 грн.) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до п.292.1 ст.292 Кодексу включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

До уваги суб’єктів господарювання, які реалізують алкогольні напої та тютюнові вироби

З метою усунення проблем, пов’язаних із складністю заповнення форм звітів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», Міністерством фінансів України розроблено проект наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року №49» (проект наказу), який розміщено на офіційній сторінці Міністерства фінансів України в мережі Інтернет (www.minfin.gov.ua) в рубриці «Аспекти роботи. Проекти регуляторних актів для обговорення – 2016».

Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Щодо результатів проведення операції «Урожай 2016»

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що станом на 01.09.2016 року проведено роботу з 374 юридичними особами, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства, за результатами співбесід ними додатково оформлено 726 найманих працівника, 535 найманим працівникам підвищено розмір заробітної плати.

За рахунок проведеної роботи легалізовано доходу за рахунок добровільного оформлення найманих працівників та підвищення заробітної плати 6051,3 тис.грн. Додатково надійшло до бюджету за рахунок добровільного оформлення найманих працівників та підвищення рівня заробітної плати: ПДФО –1089,2 тис.грн. та ЄСВ – 1331,3  тис.грн.

Додатково задекларовано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 71,2  тис.грн.

Також, станом на 01.09.2016 року сільгоспвиробниками Новомосковського району додатково укладено, зареєстровано, переглянуто договорів оренди земельних ділянок (рілля, сіножаття, пасовища та багаторічні насадження, паїв) у кількості 152 на загальну площу 661,1 га. Додаткові надходження по єдиному податку складають 135,7 тис.грн.

Актуальні питання щодо сплати акцизного податку під час «гарячої лінії»

Нещодавно Новомосковською ОДПІ проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань сплати акцизного податку та інших питань, що цікавлять платників податків.

На запитання платників податків відповіді надавала головний державний ревізор-інспектор по контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Новомосковської ОДПІ Інна Булава.

Доброго дня, Інно Анатоліївно! Прошу відповісти, суб'єкт господарювання (орендар) орендує техніку (трактор) з екіпажем (трактористом). Орендодавець компенсує всі витрати, крім витрат на пальне, які взяв на себе суб'єкт господарювання. Чи прирівнюється договір оренди до договору підряду? Чи потрібно суб'єкту господарювання реєструватися платником акцизного податку?

У разі заправки суб'єктом господарювання орендованої техніки власним пальним, а саме при здійсненні фізичного відпуску з АЗС та/або АГЗС пального, розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі за яке не здійснюються, такі операції не є операціями з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пального), а підприємство не є платником акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу (ст. 798 зазначеного Кодексу).

Щодо витрат, пов'язаних з використанням транспортного засобу, ст. 801 Цивільного кодексу передбачено, що наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 цього Кодексу передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Платником акцизного податку з реалізації пального є особа, яка здійснює операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі господарських і цивільно-правових договорів (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 та абзац другий пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Отже, оскільки у разі заправлення орендованого транспортного засобу таке заправлення відбувається за рахунок витрат, пов'язаних з використанням орендарем транспортного засобу, він не є платником акцизного податку з реалізації пального за умови відсутності інших операцій.

Чи прирівнюється договір оренди майна до договору про надання послуг під час здійснення реалізації пального?

Згідно зі ст. 798 Цивільного кодексу предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Загальними положеннями про найм (оренду) передбачено, що за такими договорами наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу).

Щодо договорів про надання послуг, то відповідно до ст. 901 зазначеного Кодексу за договором про надання послуг одна сто­рона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, згідно з договором оренди (найму) орендар отримує техніку у користування, а за договором про надання послуг здійснюється виконання певного обсягу роботи виконавцем. Це означає, що договір оренди майна та договір про надання послуг не є однаковими, оскільки такі договори різні по суті.

 «Єдине вікно» на митницях – під відеонаглядом

Система «Єдине вікно» передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дозволяє різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про вантаж, який проходить через кордон України та про результати його державного контролю.

Система «Єдине вікно», запроваджена за ініціативи прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, запрацювала на українських митницях. У четвер міністр фінансів Олександр Данилюк і голова Державної фіскальної служби Роман Насіров продемонстрували роботу «Єдиного вікна» на митному посту «Столичний» Київської міської митниці.

Про це повідомляє сьогодні Урядовий портал. «Це було велике рішення Уряду. Ми тут дуже дякуємо прем’єр-міністру України, бо він взяв персональну ініціативу, персональну відповідальність за те, щоб зробити в Україні так, як це відбувається у більшості розвинених країн світу», – заявив голова ДФС Роман Насіров під час презентації роботи «Єдиного вікна».

«Реформа митниці – це найбільш очікувана реформа серед головних реформ в Україні, в фінансовому секторі. Реформа, яка передбачає впровадження «Єдиного вікна», – це, я вважаю, найбільш важлива реформа в рамках реформи митниці, – зазначив Міністр фінансів України Олександр Данилюк. – Це командна робота. Над цим працювала велика група людей – Міністерство фінансів, ДФС, колеги з Кабінету Міністрів і, звичайно, цим опікувався персонально Прем’єр-міністр. Це показує, що коли усі націлені на результат, цей результат усі бачать і він є позитивним для усіх».

Доручення про розробку системи «Єдине вікно» дав прем’єр-міністр України Володимир Гройсман за результатами наради 21 квітня щодо реформування митних органів за стандартами Європейського Союзу, спрощення митних процедур та збільшення надходжень митних платежів.

«Мінфіну, ДФС, Мінекономрозвитку, Мінагрополітики, Мінприроди, Мінкультури, МОЗ за участю Національного банку утворити робочу групу під головуванням Міністра Кабінету Міністрів України Олександра Саєнка О. С. з питання запровадження «єдиного вікна» під час митного контролю та митного оформлення товарів і за результатами внести в тритижневий строк відповідний проект акта Уряду, який передбачатиме скорочення строків проведення та спрощення контрольних процедур, а також їх відеофіксацію», – йдеться у протокольному дорученні.

Довідково

Система «Єдине вікно» передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дозволяє різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про вантаж, який проходить через кордон України та про результати його державного контролю.

На виконання доручення Прем’єр-міністра України була розроблена та прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 364 від 25.05.2016 «Деякі питання реалізації принципу «Єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю».

У цій Постанові також затверджено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «Єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації.

1 серпня Державна фіскальна служба запровадила систему «Єдине вікно» на митницях. До цього часу IT-експерти завершили розробку необхідного програмного забезпечення та запустили його. Також було проведено ознайомлення адміністраторів суміжних служб з особливостями роботи системи.

З початку року органами ДФС Дніпропетровщини донараховано

майже 312 мільйонів гривень

За вісім місяців 2016 року працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 163 перевірки суб’єктів господарювання з питань дотримання діючого законодавства щодо регулювання виробництва і обігу, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

В ході проведених перевірок встановлено 102 порушення законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів, з яких 42 – порушення за безліцензійну торгівлю підакцизними товарами. Загалом, за результатами проведених перевірок донараховано 311 мільйонів 988,3 тисячі гривень.

Крім того, протягом восьми місяців поточного року, вилучено з незаконного обігу товарів підакцизної групи на загальну суму 11,2 мільйони гривень.

На Дніпропетровщині ліквідовано підпільний цех

по виготовленню алкогольного фальсифікату

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках проведення операції «Акциз-2016» та розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.204 КК України, припинено діяльність підпільного цеху з виготовлення алкогольної продукції в м. Кам’янське.

Під час проведених заходів здійснено 6 обшуків в приватних домоволодіннях, гаражі та автомобілі фігурантів провадження.

За результатами обшуків виявлено та вилучено 98 дал фальсифікованої алкогольної продукції, 50 дал спирту та обладнання загальною орієнтовною вартістю 200 тис. гривень.

Тривають слідчі дії.

Підвищення рівня заробітної плати працівникам сільського господарства та легалізація

доходів – одні з основних напрямків проведення операції «Урожай-2016»

Нещодавно в приміщенні Новомосковської ОДПІ проведено зустріч з представниками сільськогосподарських підприємств з питань легалізації заробітної плати. Зустріч відбулася за участю заступника начальника інспекції - Андрія Валентиновича Сіленка.

Питання легалізації заробітної плати на теперішній час є надзвичайно важливим – зазначив Андрій Сіленко. Усі сільськогосподарські підприємства певним чином використовують при проведенні польових робіт працю найманих осіб, з яким у переважній більшості трудові відносини не оформлені належним чином.

Найчастіше факти використання тіньової зайнятості зустрічаються під час проведення перевірок суб’єктів  господарювання.

Від неналежного оформлення трудових відносин, перш за все, страждає особа, яка погоджується на таку працю. Адже громадянин працює, отримує певну грошову винагороду та не має можливості на повноцінне забезпечення свого майбутнього. Праця без оформлення трудових відносин не впливає на стаж роботи і відповідно не дає можливості отримати у подальшому соціальні гарантії.

Неукладені належним чином трудові відносини призводить до: ненадходження податків до місцевих бюджетів, які б направлялись на добробут громади, на реалізацію програм соціально-економічного розвитку району та міста; нестабільності та невпевненості у майбутньому громадян (відсутність належного розміру пенсій, інших соціальних виплат); не наповненню фондів соціального страхування."

Зустріч виявилась досить конструктивною, присутні прийняли участь у обговоренні вказаного питання, погодилися з необхідністю укладення угод цивільно – правового характеру з громадянами при залученні їх до виконання тимчасових робіт та виплати найманим працівникам легально високої заробітної плати, яка  забезпечить нашим громадянам  достойні стандарти життя та соціального захисту.

Підсумовуючи зустріч, Андрій Сіленко закликав присутніх усвідомити відповідальність перед своїми підлеглими та переглянути своє ставлення до оплати їх праці .

За результатами перевірочної роботи до бюджету додатково надійшло

близько 1 млн. грн., нарахованих за порушення суб’єктами

господарювання оформлення митних декларацій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 8 вересня в медіа-центрі «МОСТ – ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Результати проведення пост – митного аудиту» за участі начальника відділу митного аудиту управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олександра Гребьонкіна.

За його словами: «Відповідно до Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Однією з форм митного контролю є проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів».

Контролюючі органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

«З початку року управлінням аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 30 перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. За результатами проведених таких перевірок донараховано до бюджету 5 042,9 тис. грн. з яких вже надійшло 987 тис. грн.», – зазначив Олександр Гребьонкін.

У Дніпропетровській області викрито незаконну реалізацію

паливно-мастильних матеріалів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках проведення операції «Акциз-2016» та розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.204 КК України за фактом зберігання та реалізації пально-мастильних матеріалів, проведено 4 обшуки в гаражному приміщенні.

В даному приміщенні зберігалися пально-мастильні матеріали та 5 спеціально обладнаних транспортних засобів, з яких здійснювали реалізацію пального без відповідних дозвільних документів.

Встановлено, що з спеціально переобладнаних під пересувні автозаправники (встановлені пластикові ємності та обладнання для розливу палива), автомобілів «VolksWagen Transporter» та «Mercedes Benz Sprinter», які належать фігуранту справи, здійснюється реалізація дизельного пального сумнівного походження в місцях значного скупчення маршрутного автотранспорту м. Кривий Ріг.

За результатами проведених заходів вилучено 12,7 м3 дизельного пального (234 тис. грн.), 5 мікроавтобусів «VolksWagen Transporter» та «Mercedes Benz Sprinter» (773 тис. грн.) загальною орієнтовною вартістю 1 млн. гривень.

Тривають слідчі дії.

На Дніпропетровщині вилучено алкогольні напої іноземного виробництва

без акцизних марок на 503 тис. грн.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках проведення операції «Акциз-2016» та розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.204 КК України, встановлено факт зберігання та реалізації фігурантами справи елітних алкогольних напоїв імпортного виробництва, розлитих в тетрапаки без марок акцизного податку України.

Проведено 5 обшуків в офісному приміщенні, місцях зберігання, реалізації та транспортних засобах, які використовувались в протиправній діяльності.

За результатами обшуків виявлено та вилучено 1,7 тис. літрів алкогольних напоїв іноземного виробництва без марок акцизного податку України загальною орієнтовною вартістю 503 тис. гривень.

Слідчі дії тривають.

Понад 7,4 тисячі мешканців Дніпропетровщини за результатами декларування доходів громадян отримають 8,9 млн. грн. податкової знижки

З початку року від мешканців регіону до органів ДФС Дніпропетровщини надійшло 47902 декларації про майновий стан та доходи, отримані у 2015 році. Загальна сума задекларованих доходів за минулий рік склала майже 3,4 млрд. грн.

"Так, за результатами кампанії «Декларування – 2016» податок на доходи фізичних осіб до сплати складає 77,53 млн. грн., що на 5,7 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає 13,08 млн. грн. При цьому, повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 7489 громадян на загальну суму 8,9 млн. грн." - зазначив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук.

Про одержані минулого року понад мільйонні статки повідомили 296 мешканців Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає майже 1,4 млрд. грн. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати склала 16,82 млн. грн., сума військового збору  - 1,85 млн.грн.

Нагадуємо, на відміну від обов’язкового декларування доходів, яке закінчилося 04 травня 2016 року, правом скористатися податковою знижкою зможе кожен громадянин впродовж усього року.

На Дніпропетровщині ліквідовано центр мінімізації митних платежів з обігом 200 млн. грн.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує. Співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за  ст.212 КК України, припинено діяльність центру мінімізації митних платежів.

Встановлено, що група осіб, використовуючи підприємства, які входять до транзитно-конвертаційних груп, з метою ухилення від сплати податків і митних платежів, підроблювали документи, необхідні для митного оформлення товарів (інвойси, технічна документація). Окрім того, вказані особи здійснювали ввезення з Китаю та Індії товару для сільгосптехніки, будівельних інструментів та побутової хімії в митному режимі „імпорт” за ціною, значно нижчою від ринкової.

Обсяг товарних операцій за 2014-2016 роки склав близько 200 млн. гривень.

За результатами проведених обшуків вилучено комп’ютерну техніку, печатки, мобільний телефон, документацію, побутову хімію в асортименті, будівельні інструменти та товари для сільгосптехніки загальною орієнтовною вартістю понад 8 млн. гривень.

На 1,2 млн. гривень на розрахункових рахунках підприємств, які входять до складу центру мінімізації митних платежів, накладено арешт.

Тривають слідчі дії.

Міжрегіональна митниця

Для посилення контролю над роботою місць митного оформлення та кардинального зменшення зловживань створена "Міжрегіональна митниця" Державної фіскальної служби України. Відповідне рішення було прийнято 8 серпня під час засідання уряду України.

Новостворений орган своїми функціями та повноваженнями буде суттєво відрізнятися від інших діючих митниць. Працівники міжрегіональної митниці можуть, за потреби, втручатися у роботу будь-якої митниці країни. Зокрема, міжрегіональна митниця матиме право здійснювати повний митний контроль, перевіряти відомості у митних деклараціях та правильність нарахування митних платежів, виявляти та припиняти порушення законодавства. Під час перебування працівників міжрегіональної митниці, місцеві митники відсторонюються від виконання своїх обов’язків. Створення міжрегіональної митниці не передбачає збільшення штату ДФС.

Переконаний, що всі ці новації запроваджені лише за останні два місяці, значно покращать роботу митниць, максимально усунуть корупційні прояви, пожвавлять бізнесову активність і посилять довіру між митною службою та підприємцями, а згодом дадуть відчутний економічний ефект. Українська митниця крокує шляхом кардинальних реформ, щоби згодом стати важливою складовою єдиної європейської митної системи.

Роман Насіров: ДФС активізувала діяльність щодо протидії корупції в митній сфері

«Антикорупційна діяльність завжди була одним із найважливіших пріоритетів у роботі ДФС, але нині ми суттєво активізували програму мінімізації корупційних ризиків у митній сфері. Тому зустріч в рамках проекту «Twinning» як ніколи актуальна та вчасна», – про це зазначив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров під час круглого столу з представниками проекту «Twinning».

На зустрічі були присутні в. о. заступника Голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан, представники Департаменту організації митного контролю ДФС, Головного управління внутрішньої безпеки ДФС, представники НАБУ, Генеральної прокуратури, іноземні колеги з Литви, Німеччини та США.

Роман Насіров відзначив, що для фіскальної служби України важливий досвід європейських, зокрема литовських колег, у запобіганні корупційних ризиків, який був набутий ними за останні 20 років.

«У рамках цього етапу проекту ми маємо на меті обговорити та  прийти до рекомендацій, які будуть носити як стратегічний і тактичний  характер, так і містити пропозиції, які можна реалізувати вже сьогодні», - зазначив Роман Насіров.  

Під час заходу сторони обговорили проблеми виявлення загроз і ризиків корупції в ДФС, а також можливі рішення для зменшення її рівня.

Під час обговорення головним чинниками, які визначають рівень корупції в України, були визнані соціально-економічні фактори, зокрема, рівень заробітної платити.

Нагадаємо, проект Twinning «Підтримка Державної фіскальної служби України у розвитку елементів інтегрованого управління кордонами у митній сфер» - це дворічний проект за участі України з однієї сторони та консорціуму європейських партнерів у складі Німеччини, Польщі та Литви з іншої. Головним виконавцем визначено Державну фіскальну службу України.  Метою проекту є сприяння Державній фіскальної службі України в питаннях більш ефективного контролю в митній сфері та поліпшення системи боротьби з корупцією.

Олексій Василенко: Уніфікація законодавства та мотивація працівників ДФС – складові

боротьби з корупцією

Ефективна боротьба з корупційними проявами в органах фіскальної служби не можлива без мотивації праці її працівників та уніфікації податкового та митного законодавства. Про це заявив директор департаменту організації митного контролю ДФС Олексій Василенко під час засідання круглого столу з представниками проекту «Twinning» за участі керівництва ДФС, представників НАБУ, Генеральної прокуратури, експертів з Литви, Німеччини та США.

За його словами, недоброчесні посадові особи державної служби та окремий сегмент бізнесу мають можливість працювати не дотримуючись діючого законодавства. Здійснювати такі порушення дозволяють деякі норми законодавства, які мають двозначне тлумачення. Внаслідок цього бюджет країни зазнає значних збитків від начебто «законної» діяльності таких платників. Саме тому одним із першочергових завдань на сьогодні є уніфікація законодавства.

«І фіскальна служба, і представники бізнесу неодноразово порушували питання щодо «сірого» імпорту. Тобто коли товар ввозиться на територію України напівлегально. Внаслідок цього збитки завдаються як бюджету державі, так і доброчесним підприємствам, виробникам», – підкреслив Олексій Василенко.

Посадовець відзначив, що ДФС підготовлено законопроект, в якому враховано пропозиції бізнесу, у тому числі представників Американської Торгівельної Палати та Європейської бізнес асоціації, щодо чіткого визначення норм та умов переміщення товарів.

«У своєму законопроекті ми запропонували внесення змін до частини 2 статті 347 Митного кодексу України, а саме: «Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, була відсутня в Україні більше, ніж 48 годин, та в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 7 діб…», – розповів Олексій Василенко.

Крім того, за його словами, для виключення корупційної складової під час розподілу декларацій при оформленні товарів запроваджено електронну чергу. Уникненню корупційних

Перекрито найбільший канал постачання товарів бойовикам із щомісячним обігом

близько 200 млн. грн.

В Донецькій області в районі проведення АТО співробітники податкової міліції спільно із Центром спецоперацій СБУ та Збройними силами України провели безпрецедентну спецоперацію, в результаті якої було перекрито найбільший канал постачання бойовикам продуктів харчування, медпрепаратів, паливно-мастильних матеріалів та товарів народного споживання.

Слідчі дії проходили в містах Бахмут, Краматорськ, Слов’янськ та в селищі Новолуганське, яке знаходиться в «сірій зоні».

Під час прес-конференції, яка відбулася сьогодні, 8 вересня 2016 року в м. Бахмут, перший заступник начальника ГУ ДФС у м. Києві Ігор Скороход повідомив, що складність даної операції полягала в необхідності її проведення в «сірій зоні», в безпосередній близькості до блок-поста бойовиків, де активно працюють диверсійно-розвідувальні груп противника, тому час і місце її проведення тримались в секреті.

За його словами, в селище Новолуганське, населення якого складає дещо більше 3,1 тисячі чоловік, тільки впродовж липня - серпня проїхало більше 2,5 тисяч вантажних автомобілів з товарами. Таким чином, щомісячно в селище поставлялося близько чотирьох тисяч тонн продуктів на суму близько 200 мільйонів гривень. Це свідчить про те, що кожен житель селища нібито споживає 1,3 тонни продуктів харчування щомісяця.

«90% товаропотоку, який нібито поставляли в Новолуганське, відразу перевозили на тимчасово окуповану територію, де розподіляли по складах бойовиків, а також продавали в магазинах", - сказав Скороход.

Він також підкреслив, що усі підприємці, які займалися постачанням товарів на непідконтрольну Україні територію, перебували на спрощеній системі оподаткування. Проте, як показала перевірка, усі вони перевищили максимально допустимі обсяги обігу товарів.

Участь у спецоперації взяли більше 100 співробітників податкової міліції, Центру спецоперацій СБУ і військовослужбовців ЗСУ.

Було проведено 20 обшуків, а також 50 оглядів транспортних засобів і перевалочних баз, в результаті яких було виявлено і вилучено первинну документацію, чорнову документацію, готівку, а також товари, які планували доставити на тимчасово окуповані території.

"Підсумком цієї спецоперації, спланованої Державною фіскальною службою, стало перекриття найбільшого каналу постачань товарів на тимчасово непідконтрольну Україні територію", - резюмував Ігор Скороход.

Мирослав Продан: Маємо працювати на упередження корупційних ризиків

Найбільшим небезпечним соціально-економічним фактором, який впливає корупційні ризики у митній сфері сьогодні є низький рівень оплати праці працівників ДФС. Про це заявив в.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі у форматі круглого столу в рамках проекту Twinning за участі представників ДФС, правоохоронних органів, міжнародних та громадських організацій.

«Наше основне завдання – працювати на упередження корупційних ризиків. Посилення мотиваційної складової протидії корупції (підвищення рівня заробітної плати працівників митниць) повинно відбуватись одночасно з посиленням контролю та відповідальності за протиправні дії, а також мінімізацією можливостей для ризикових операцій», - підкреслив Мирослав Продан.

Своїм досвідом та баченням можливих шляхів підвищення ефективності протидії корупційним проявам та обмеження ризиків у цій сфері поділилися представники НАБУ, Генеральної прокуратури, експерти з Литви, Німеччини та США.

Представники громадських та міжнародних організацій, які брали участь у діалозі, відзначили взаємопорозуміння з ДФС у питаннях протидії корупції та наголосили на необхідності удосконалення взаємодії правоохоронних органів, підвищення мотивації працівників ДФС, а також нормативно-правового врегулювання для уникнення прогалин у законодавстві, завдяки яким існують високі корупційні ризики.

Нагадаємо, проект Twinning «Підтримка Державної фіскальної служби України у розвитку елементів інтегрованого управління кордонами у митній сфер» -  дворічний проект за участі України з однієї сторони та консорціуму європейських партнерів у складі Німеччини, Польщі та Литви з іншої.  Метою проекту є сприяння Державній фіскальній службі України у питаннях більш ефективного контролю в митній сфері та поліпшення системи боротьби з корупцією.

Митницями ДФС порушено майже 15 тис. справ про порушення митних правил

Протягом 8 місяців 2016 року митницями ДФС порушено 14 968 справ про порушення митних правил на суму понад 1,5 млрд. грн. Про це повідомив в.о. директора департаменту боротьби з митними правопорушеннями ДФС Дмитро Горячов.

За його словами, в 5 160 справах реально вилучено предмети правопорушень на суму понад 387,06 млн. грн.

Так, промислових товарів вилучено на суму понад 201,67 млн. грн., продовольчих товарів – понад 38,28 млн. грн. Крім того, виявлено випадки незаконного переміщення через митний кордон валюти на суму понад 111,61 млн. грн.

Митницями ДФС також розглянуто 7 699 справ про порушення митних правил та застосовано штрафів на суму понад 423,20 млн. грн.

На розгляд до суду митницями ДФС передано 5 657 справ про порушення митних правил на суму майже 1,3 млрд. грн.

«За результатами вже розглянутих  справ судом прийнято рішення про конфіскацію безпосередніх предметів правопорушень на суму понад 235,76 млн. грн. Також накладено штрафів на суму понад 203,73 млн. грн.», – розповів Дмитро Горячов.

Він також повідомив, що до правоохоронних органів митницями ДФС направлено 1022 повідомлення про виявлення ознак кримінальних правопорушень. З них 26 повідомлень про виявлення ознак злочину, передбаченого ст. 212 КК України; 106 повідомлень – за ст. 201 КК України, 294 повідомлення – ст. 305 КК України, 596 повідомлення про виявлення ознак інших злочинів.

Незабаром розпочне роботу Центр партнерства ДФС, - Роман Насіров

Важливим чинником  реформ  ДФС є курс на створення належних умов для обслуговування платників податків, поліпшення сервісів і послуг, підвищення довіри суспільства до служби. Відкриття «Центру партнерства» ДФС, яке відбудеться незабаром, стане черговим кроком у цьому напрямі. Про це заявив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.

«Центр партнерства» буде універсальним місцем для обслуговування платників податків. Підприємці, які звертатимуться до Центру, зможуть отримати там необхідну консультацію стосовно роботи ДФС, а також матимуть можливість скористатися всіма сервісами фіскальної служби», - наголосив очільник відомства.

За його словами, сервіси і послуги, які надаються ДФС, тепер будуть сконцентровані в одному місці. «Досі подібних Центрів не існувало. Центр буде озброєний сучасним обладнанням, а підготовлений персонал допоможе отримати необхідні консультації з податкового та митного напрямів», - додав Роман Насіров.

Також «Центр партнерства» організує особистий прийом громадян та прийом платників при розгляді скарг чи апеляцій.

Весь процес буде організовано так, щоб все необхідне надавалося у стислі терміни і у повному обсязі. 

Юрій Шеремет: ДФС проведено більше 2 тисяч службових розслідувань

Упродовж січня-серпня 2016 року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки розпочато 378 кримінальних проваджень. Це – 90% від загальної кількості розпочатих проваджень всіма правоохоронними органами (420). У 2015 році цей показник дорівнював 85%. Про це повідомив начальник Головного управління внутрішньої безпеки ДФС Юрій Шеремет. 

«У цьому році підрозділами внутрішньої безпеки виявлено 69 фактів одержання працівниками служби неправомірної вигоди та 162 – зловживання владою або службовим становищем з боку працівників органів ДФС», - зазначив Юрій Шеремет.

«До суду з обвинувальним актом направлено 68 кримінальних проваджень. Це в 2,5 рази більше, ніж у січні-серпні 2015 року (27)», - додав  начальник ГУВБ ДФС.

Також, за його словами, судом винесено вироки стосовно 17 службових осіб, що понад ніж в 2 рази більше результату попереднього року.

Крім того, стосовно посадових осіб органів ДФС за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки складено та направлено до суду 30 протоколів за скоєння правопорушень, пов'язаних з корупцією, за якими до адміністративної відповідальності притягнуто 17 осіб.

«Для з’ясування причин і обставин вчинення посадовими особами фіскальної служби  правопорушень у сфері службової діяльності підрозділами внутрішньої безпеки проведено понад 2,2 тис. службових розслідувань (перевірок). За їх результатами керівникам територіальних органів ДФС направлено 850 подань про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 311 службових осіб,  звільнено – 148», - повідомив Юрій Шеремет.

Також перевірено 169  повідомлень про можливі неправомірні дії посадових осіб, що надійшли на антикорупційний сервіс «Пульс», з них підтвердилось – 28. За результатами перевірок до дисциплінарної відповідальності притягнуто 6 посадових осіб, 3 – звільнено та у 3 випадках розпочато кримінальні провадження.

Перевірено 901 скаргу (звернень) фізичних та юридичних осіб щодо можливих неправомірних дій, вчинених співробітниками органів ДФС, з них 187 підтвердилися.

«Заходом профілактики корупційних ризиків є проведення добровільного психофізичного інтерв’ю з використанням поліграфу. Результати таких досліджень враховуються при призначенні та переведенні працівників. Так, за результатами співбесіди не погоджено призначення на посади 58 осіб, що відносяться до номенклатури Голови ДФС, в діях яких виявлено схильність до можливої участі у вчиненні корупційних правопорушень, а також 20 особам, що відносяться до номенклатури територіальних підрозділів», - додав посадовець.

До кінця року плануємо зменшити термін відшкодування ПДВ до двох місяців, - Роман Насіров

У серпні ДФС забезпечено збір коштів до загального фонду державного бюджету у розмірі  59,3 млрд гривень. Про це повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров в інтерв’ю журналу «Фокус».

«Це другий по успішності місяць після березневих 60 млрд гривень», - наголосив очільник відомства.

Він зазначив, що у січні-серпні цього року відшкодування ПДВ  платникам збільшено на 16,5 млрд грн. порівняно з минулим роком. «Що стосується обсягів невідшкодованого ПДВ, якщо в минулому році ця цифра наближалася до 30 млрд гривень, то на сьогодні ми прийшли до 14 млрд. Намагаємося прискорити цей процес», - зазначив Роман Насіров.

Він додав, що наразі процес відшкодування ПДВ  відбувається наступним чином: «Підприємство подає заявку на відшкодування, далі у нас є місяць камеральної перевірки і місяць хронологічної черги, в результаті ПДВ відшкодовується на третій місяць. До кінця року ми хочемо зменшити цей термін до двох місяців. Питання частково впирається в погашення цих 13-14 млрд гривень, через які і формується черга. Якщо її прибрати, то ми почнемо відшкодовувати ПДВ відразу після місяця камеральної перевірки».

Крім того, до бюджету у січні-серпні 2016 року надійшло 83,6 млрд гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

«Ставка ЄСВ зменшилася в 2 рази, до 22%, а збори тільки на третину: якщо в минулому році ми збирали в середньому 15 млрд гривень, то зараз близько 10 млрд. Це хороша динаміка, якщо говорити про детінізацію», - наголосив Роман Насіров.

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області