Матеріали ОДПІ від 9 липня 2015 року

1. Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Податкова знижка

Право платника податку на отримання податкової знижки

Відповідно до ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі — Податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково має відображатися вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу. Оригінали вищезазначених документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом (пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 цього Кодексу).

Слід зазначити, що на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Податковій декларації (пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу).

Водночас зазначеним Кодексом установлено обмеження права на нарахування податкової знижки, зокрема її загальна сума, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.

Крім того, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.


ПРАВО БАТЬКА НА ЗНИЖКУ, ЯКЩО ДИТИНА НАВЧАЄТЬСЯ

Чи має право батько на податкову знижку за навчання дитини, якщо вона навчається у виші та паралельно протягом вересня — грудня 2014 р. працювала за цивільно-правовим договором?/

Відповідно до пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки суму коштів, сплачених ним на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Таким чином, однією з умов отримання податкової знижки членом сім'ї першого ступеня споріднення за навчання платника податку є неодержання таким платником заробітної плати.

Згідно з визначенням терміна «заробітна плата», наведеним у пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму відповідно до закону.

Статтею 21 КЗпП визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки й відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

При цьому трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; таким, що укладається на визначений строк, установлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Цивільно-правовий договір — це угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) про виконання першим певної роботи (а саме договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Отже, якщо студент протягом звітного податкового року одержував доходи за цивільно-правовим договором (договором підряду), який є відмінним від трудового договору (контракту), то члени його сім’ї і першого ступеня споріднення мають право на податкову знижку щодо сум, сплачених за навчання такого студента, за умови додержання всіх вимог, установлених статтями 166, 176 Кодексу.


СТУДЕНТУ ВИПОВНИЛОСЯ 23 РОКИ:ЧИ НАДАЄТЬСЯ ЗНИЖКА?

Чи має право один з батьків на отримання податкової знижки на навчання сина за 2014 р., якщо сину у квітні 2014 р. виповнилося 23 роки?

Статтею 23 Цивільного кодексу передбачено, що неповнолітня особа віком від 14 до 18 років має право вчиняти правочин за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Таким чином, один з батьків має право доручити своїй дитині здійснювати правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних йому коштів. При цьому фактичні витрати на оплату вартості навчання несуть батьки дитини, яка навчається.

Статтею 6 Сімейного кодексу передбачено, що правовий статус дитини особа має до досягнення нею повноліття. До цього батьки зобов'язані утримувати дитину (ст. 180 зазначеного Кодексу).

Згідно зі ст. 199 Сімейного кодексу якщо повнолітні діти продовжують навчатись і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. При цьому право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Отже, один з батьків має право на отримання податкової знижки за витратами, понесеними за навчання дитини до досягнення нею 23 років, тобто в даному випадку за витратами, понесеними на навчання за січень — квітень 2014 р.


ОПЛАТУ НАВЧАННЯ ЗДІЙСНЕНО В МИНУЛОМУ РОЦІ ЗА МІСЯЦІ ЗВІТНОГО РОКУ

Фізична особа навчається у вищому навчальному закладі на контрактній основі. Умовами договору (контракту) встановлено, що оплата навчання здійснюється щосеместрово до 15 серпня та 15 лютого навчального року. На виконання умов договору (контракту) платник податку за І семестр 2014 навчального року сплатив на користь закладу освіти кошти одним платіжним документом (квитанцією). Яку суму він має право включити до податкової знижки за наслідками звітного 2014 р., якщо до І семестру 2014 р. входять календарні місяці 2015 р.?

Згідно з частиною шостою ст. 73 Закону № 1556 розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються у договорі (контракті), що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов'язання щодо її оплати. Форма типового договору, що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою на строк навчання, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня. Семестр — це половина навчального року у вищих навчальних закладах. Отже, до навчального року (семестру) включаються місяці календарного року, наступного за звітним.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, встановлені договором (частина перша ст. 903 зазначеного Кодексу).

Таким чином, оскільки до податкової знижки за звітний 2014 р. дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за навчання протягом звітного 2014 р., а відповідно до умов договору (контракту) про надання освітньої послуги (навчання) платником здійснюється оплата за місяці навчального року, який включає місяці 2015 р., одним платіжним документом (квитанцією), то при включенні до податкової знижки за 2014 р. слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного 2014 р. Решту суми, сплаченої за таким платіжним документом (квитанцією),' може бути включено платником податку при реалізації права на податкову знижку в наступному, 2015 р.


НАВЧАННЯ В АСПІРАНТУРІ

Фізична особа навчається в аспірантурі та працює на підприємстві. Чи має вона право на податкову знижку за витратами, понесеними за оплату навчання в аспірантурі?

Платник податку має право включити до податкової знижки суми коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. При цьому така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2014 р. — 1710 грн.), у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Відповідно до ст. 58 Закону № 2984 (втратив чинність з 06.09.2014 р.) аспірантура (ад'юнктура) і докторантура є основними формами підготовки наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації, тобто не є формою здобуття вищої освіти.

Згідно з п. 1 ст. 5 Закону № 1556 (набрав чинності з 06.09.2014 р.) підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема, належить третій (освітньо-науковий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному її рівні є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти, зокрема доктора філософії.

Пунктом 6 цієї статті визначено, що доктор філософії — це освітній і водночас перший науковий ступінь, який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад'юнктурі).

Крім того, особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, є здобувачами вищої освіти (п. 1 ст. 61 Закону № 1556). Підпунктом 3 п. 2 ст. 61 зазначеного Закону передбачено, що здобувачами вищої освіти є аспіранти — особи, зараховані до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії.

Враховуючи викладене, навчання в аспірантурі відповідно до норм Закону № 1556 є одним з рівнів здобуття вищої освіти.

Отже, платник податку має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладів освіти, за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року в період дії норм Закону № 1556, тобто з 06.09.2014 р.


БЛАГОДІЙНІ ПОЖЕРТВУВАННЯ НА КОРИСТЬ УЧАСНИКІВ АТО

Фізичною особою протягом 2014 р. здійснювалися благодійні пожертвування на користь учасників АТО. Чи має право така фізична особа на податкову знижку за витратами, понесеними на пожертвування?

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу, до якого згідно з пп. 166.3.2 цього пункту належать суми коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі — Реєстр) на дату передачі таких коштів і майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Положенням № 37 передбачено, що при включенні до бази Реєстру таким організаціям присвоюється ознака неприбутковості, що підтверджується рішенням про внесення неприбуткової установи або організації до Реєстру.

Таким чином, платник податків має право на податкову знижку за витратами, які були здійснені у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів і майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року за наявності первинних документів, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача) з визначенням вартості таких товарів (робіт, послуг) та напряму використання.

Наприклад, якщо загальний оподатковуваний дохід за звітний рік становить 56 000 грн. і протягом року платником податків здійснено благодійні внески на користь благодійної організації на суму 4000 грн., то відповідно до норм пп. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право на податкову знижку за витратами не більше ніж 2240 грн. (56 000 грн. х 4%).


ПЕРЕОБЛАДНАННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

Які документи необхідні для отримання платником податків права на податкову знижку у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу?

Відповідно до пп. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу платник податків має право на податкову знижку за витратами, понесеними у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить йому, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизеля, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Постановою № 607 затверджено Порядок переобладнання транспортних засобів, відповідно до якого переобладнання проводиться суб'єктом господарювання, котрий має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС України та Мінінфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху (у разі переобладнання п'яти транспортних засобів і більше протягом року), або власником такого засобу в індивідуальному порядку. При цьому переобладнаний транспортний засіб необхідно перереєструвати у відповідних органах Державтоінспекції МВС (п. 18 зазначеного Порядку).

Відповідно до п. 8 Порядку № 1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі, зокрема, акта приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, виданого підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій відповідно до свідоцтва про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача. Крім того, державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про їх відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни). Документами про відповідність переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху для транспортних засобів, переобладнаних в індивідуальному порядку, а також транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газових паливах, є: акт технічної експертизи (крім переобладнаних автобусів) за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 1388 або сертифікат відповідності, виданий випробувальною лабораторією (центром), що має атестат акредитації відповідної галузі та повноваження щодо проведення перевірки технічного стану транспортних засобів, органом з оцінки відповідності, визнаним та призначеним в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, чи підприємством, яке має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції переобладнаного транспортного засобу умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання.

Переобладнання транспортних засобів для роботи на газових паливах провадиться виключно суб'єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність з переобладнання п'яти транспортних засобів і більше протягом року та мають свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу на відповідний вид переобладнання. Зазначені суб'єкти можуть проводити перевірку відповідності таких засобів вимогам технічних умов і технічної документації підприємства — виробника газобалонного обладнання.

Отже, законодавчо встановленими документами щодо підтвердження факту переобладнання транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизеля, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива є:

• акт приймання-передачі транспортних засобів, виданий підприємством, яке переобладнало чи встановилона транспортний засіб спеціальний пристрій, згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортногозасобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

• акт технічної експертизи.

Таким чином, за наявності вищезазначених документів та документів про сплату за надані послуги з переобладнання транспортного засобу платник податків має право на податкову знижку відповідно до пп. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу.


Пільговий довготерміновий кредит

Родина отримала пільговий довготерміновий кредит, який надається молодим сім'ям для будівництва житла. Разом з понесеними витратами на будівництво здійснюються витрати на страхування майбутнього житла. Чи існує право на податкову знижку на понесені витрати?

Відповідно до п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки для зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (пп. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 цього Кодексу).

Надання громадянам державної підтримки на будівництво (придбання) доступного житла передбачено Законом № 800, ст. 4 якого визначено, що доступне житло — це збудовані й ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири. Державна підтримка будівництва доступного житла полягає в оплаті державою 30% вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або наданні пільгового іпотечного житлового кредиту. Пунктом 11 цієї статті передбачено зменшення податкового навантаження на громадян через поширення механізму податкового кредиту на видатки, понесені ними для будівництва (придбання) доступного житла.

Згідно з листом Мінрегіонбуду України від 25.07.2014 р. № 7/17-8969 діють дві бюджетні програми із забезпечення громадян доступним житлом.

Перша програма — «Надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла» (КПКВК 2751190), що реалізується згідно з постановою № 140, якою затверджено Порядок забезпечення громадян доступним житлом та Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла.

Друга програма — «Здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов» (КПКВК 2751470), у рамках виконання якої діє Порядок здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затверджений постановою № 343.

Тобто доступним є житло, на яке надається державна підтримка в рамках реалізації двох зазначених бюджетних програм.

Порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла регулює Положення № 584, яке розроблено відповідно до ст. 10 Закону № 2998, є реалізацією державної молодіжної політики в Україні щодо соціального становлення й розвитку молоді і є відмінним від норм Закону № 800.

Враховуючи викладене, на понесені витрати з придбання житла в межах Положення № 584 не поширюються норми пп. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу.

Водночас відповідно до пп. 166.3.1 зазначеного пункту платник податку має право включити до податкової знижки частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначаються згідно зі ст. 175 Податкового кодексу. Таке право виникає у разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Слід зазначити, що право на податкову знижку у зв'язку з понесеними витратами на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) у платника податків виникає лише за договорами довгострокового страхування життя (пп. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу).


Статутний капітал

ОПЕРАЦІЇ ЗІ СТАТУТНИМ КАПІТАЛОМ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ: особливості бухгалтерського та податкового обліку

Згідно з частиною першою ст. 87 Господарського кодексу статутний капітал господарського товариства — це сума вкладів його засновників та учасників. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, який прийнято відповідно до нього (частина друга зазначеної статті).

Відповідно до Інструкції № 291 для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу господарських товариств, державних і комунальних підприємств застосовується субрахунок 401 «Статутний капітал» рахунку 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал». За кредитом цього субрахунку відображається надходження внесків до оголошеного, але ще незареєстрованного статутного капіталу, за дебетом — зменшення статутного капіталу. Причому сальдо за цим субрахунком має відповідати розміру статутного капіталу підприємства, встановленому в його установчих документах. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться в розрізі акціонерів, засновників, учасників.

Для систематизації інформації про склад неоплаченого капіталу застосовується рахунок 46 «Неоплачений капітал». За дебетом цього рахунку відображається заборгованість учасників господарського товариства щодо внесків до статутного капіталу, за кредитом — погашення цієї заборгованості. Аналітичний облік за неоплаченим капіталом ведеться в розрізі кожного учасника і за видами розміщених неоплачених акцій — для акціонерних товариств.

З метою відображення в обліку здійснених витрат на викуп власних акцій акціонерними товариствами, часток у статутному капіталі іншими видами господарських товариств застосовується рахунок 45 «Вилучений капітал». На ньому відповідно до Інструкції № 291 ведеться облік вилученого капіталу при викупі власних акцій (часток) у акціонерів для їхнього перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо. За дебетом цього рахунку відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом — вартість анульованих або перепроданих акцій (часток). Рахунок 45 має такі субрахунки:

• 451 «Вилучені акції»;

• 452 «Вилучені вклади й паї»;

• 453 «Інший вилучений капітал».

Для обліку розрахунків з учасниками (засновниками) господарських товариств за різними правовідносинами, що виникають у процесі їх створення та функціонування, Інструкцією № 291 передбачено рахунок 67 «Розрахунки з учасниками». Він має субрахунки:

• 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» — на ньому обліковуються дивіденди, нараховані власникам простих і привілейованих акцій (часток у статутному капіталі) за рахунок прибутку або джерел, передбачених в установчих документах;

• 672 «Розрахунки за іншими виплатами» — на ньому ведеться облік інших виплат, нарахованих учасникам (засновникам) за користування майном (наприклад, майновим і земельним паєм), а також облік виплату зв'язку з одержанням належної частини активів підприємства учасникам, що вибули.

Аналітичний облік за субрахунками 671 і 672 ведеться в розрізі засновників (учасників) і видів виплат.


Відображення в бухгалтерському обліку основних операцій з формування та збільшення статутного капіталу

При формуванні статутного капіталу господарського товариства основними кореспонденціями рахунків є:

• Дт 46 Кт 40 — відображено зареєстрований в установчих документах статутний капітал;

• Дт 301, 311 Кт 46 — відображено внески засновників на поточний рахунок у банку або в касу;

• Дт 10, 12, 11 Кт 46 — відображено внески засновників необоротними активами (основними засобами, нематеріальними активами, іншими необоротними активами);

• Дт 20, 22, 28 Кт 46 — відображено внески засновників запасами (виробничими запасами, МШП,товаром).

Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається лише після внесення всіма учасниками внесків у повному обсязі (тобто спочатку встановлених в установчих документах товариства) (ст. 52 Закону про госптовариства).

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватися після реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій (частина друга ст. 15 Закону № 514). Частиною четвертою цієї статті передбачено, що збільшення статутного капіталу акціонерного товариства за наявності викуплених товариством акцій не допускається. Обов'язковою умовою збільшення статутного капіталу акціонерного товариства є відповідність його розміру після збільшення вимогам частини першої ст. 14 цього Закону (тобто мінімальний його розмір має становити 1250 мінімальних заробітних плат, що діяли на момент створення такого товариства).

При відображенні операцій зі збільшення статутного капіталу шляхом додаткових внесків коштами, запасами, необоротними активами кореспонденції рахунків будуть такими самими, як і при формуванні статутного капіталу (наведено вище). Джерелом збільшення статутного капіталу також можуть бути й дивіденди засновників, спрямовані на його поповнення відповідно до закріпленого спільного рішення.

При збільшенні статутного капіталу за рахунок реінвестиції дивідендів без зміни часток учасників кореспонденції рахунків будуть такими:

• Дт 443 Кт 671 — відображено заборгованість з виплати дивідендів перед учасниками;

• Дт 46 Кт 40 — у статуті товариства відображено та зареєстровано збільшення статутного капіталу;

• Дт 671 Кт 46 — проведено взаємозалік нарахованих дивідендів;

• Дт 441 «Прибуток нерозподілений» Кт 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» —відображено наприкінці звітногороку закриття сальдо за рахунком 443 відповідно до Інструкції № 291.

У разі якщо в результаті збільшення статутного капіталу частка учасника — фізичної особи збільшується, сума нарахованих дивідендів такій фізичній особі є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% (пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167, пп. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу), а також військовим збором за ставкою 1,5% (пп. 1.1 п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу). Отже, додаються кореспонденції рахунків: Дт 671 Кт 641/ПДФО і Дт 641 Кт 642/військовий збір.

При емісії акцій підприємство також несе витрати на придбання інструментів власного капіталу (до останніх належать прості акції, частки, інші види власного капіталу (п. 8 ПБО 13)). Такі витрати відображаються зменшенням додаткового вкладеного капіталу, а за його відсутності — зменшенням нерозподіленого прибутку (збільшенням непокритого збитку).

При цьому до таких витрат включаються тільки витрати на оплату послуг сторонніх організацій за операціями, результатом яких є зміна величини власного капіталу підприємства. Зазначені витрати відображаються таким чином:

• Дт 421 «Емісійний дохід» Кт 631, 685 — відображено витрати засновників на створення акціонерного товариства за рахунок зменшення додаткового капіталу;

• Дт 443 Кт 631, 685 — відображено витрати засновників на створення акціонерного товариства за рахунок нерозподіленого прибутку (збільшення непокритого збитку);

• Дт 631, 685 Кт 301, 311 — відшкодовано витрати засновників на створення акціонерного товариства.

Аналогічно в обліку відображаються і витрати (послуги сторонніх організацій), пов'язані з реєстрацією зменшень статутного капіталу (проте слід зазначити, що при зменшенні статутного капіталу замість субрахунку 421 може використовуватись і субрахунок 422 «Інший вкладений капітал») у кореспонденції із субрахунками 631, 685.


Відображення в бухгалтерському обліку основних операцій зі зменшення статутного капіталу

Залежно від варіантів зменшення статутного капіталу відображається в обліку такими кореспонденціями рахунків:

• при зменшенні розміру статутного капіталу у випадку, пов'язаному з поверненням частини внесків усім його учасникам:

Дт 401 Кт 672 — відображено зменшення розміру статутного капіталу і виникнення заборгованості перед учасниками; Дт 672 Кт 301, 311 — повернуто кошти учасникам;

• при зменшенні розміру статутного капіталу у зв'язку з виходом із товариства з обмеженою відповідальністю учасника (учасників):

Дт 401 Кт 452 — відображено зменшення статутного капіталу;

Дт 452 Кт 672 — відображено заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю передучасником на суму внеску до статутного капіталу;

Дт 672 Кт 301, 311 — повернуто кошти учаснику (учасникам);

• при зменшенні статутного капіталу акціонерного товариства шляхом анулювання або викупучастини акцій:

Дт 451 Кт 301, 311 — здійснено безпосередньо викуп акцій;

Дт 401 Кт 451 — відображено зменшення статутного капіталу;

• при зменшенні статутного капіталу з метою покриття збитків:

Дт 401 Кт 442 «Непокриті збитки» — відображено зменшення статутного капіталу, а також зменшення збитків;

• при зменшенні статутного капіталу з метою збільшення додаткового капіталу:

Дт 401 Кт 425 «Інший додатковий капітал» — відображено зменшення статутного капіталу і збільшення іншого додаткового капіталу.


Типові кореспонденції рахунків за участю підприємства у формуванні статутного капіталу іншої юридичної особи

Цілком можливо, що підприємство — суб'єкт господарювання виступає як засновник іншого підприємства, тим більше що законодавство таку можливість передбачає (частина друга ст. 79 Господарського кодексу). Кореспонденція рахунків при відображенні таких операцій також залежить від конкретних ситуацій. Розглянемо їх.

Ситуація 1. Підприємство придбаває частку в статутному капіталі іншого підприємства, а потім продає її з метою отримання прибутку:

• Дт 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» Кт 311 — відображено придбання частки в статутному капіталі іншої юридичної особи;

• Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» Кт 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій» — відображено продаж фінансової інвестиції;

• Дт 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій» Кт 352 — відображено собівартість придбаної та реалізованої фінансової інвестиції;

• Дт 311 Кт 377 — зараховано кошти від продажу фінансової інвестиції на поточний рахунок.

Ситуація 2. Підприємство вносить кошти для придбання частки в статутному капіталі іншого підприємства, щоб стати одним з учасників (засновників):

• Дт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі» Кт 685 «Розрахункиз іншими кредиторами» — відображено заборгованість за внеском до статутного капіталу;

• Дт 685 Кт 311 — перераховано кошти на сплату за частку в статутному капіталі.

Ситуація 3. Підприємство вносить як внесок до статутного капіталу іншого підприємства об'єкт основних засобів (обладнання):

• Дт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі» Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» — відображено заборгованість за внеском до статутногокапіталу;

• Дт 131 «Знос основних засобів» Кт 104 «Машини та обладнання», Дт 286 «Необоротні активи та групи вибуття, що утримуються для продажу» — відображено списання об'єкта основних засобів і переведення в товари з метою подальшої передачі до статутного капіталу іншого підприємства;

• Дт 685 Кт 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» —відображено передачу до статутного капіталу;

• Дт 712 Кт 641/ПДВ — нараховано податкові зобов'язанняз ПДВ;

• Дт 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» Кт 286 — відображено собівартість (залишкову вартість) переданого об'єкта основних засобів.


Податковий облік операцій зі статутним капіталом

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є прибуток, відображений у фінансовій звітності підприємства, відкоригований на податкові різниці, наведені в розділі III цього Кодексу. Щодо операцій зі статутним капіталом, то передбачено такі податкові різниці:

• сума нарахованих доходів від участі в капіталі та у вигляді дивидендів, які підлягають одержанню підприємством від інших підприємств — платників податку на прибуток, — на цю суму фінансовий результат до оподатковування підлягає зменшенню (пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу);

• сума втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, які розраховано за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації — на цю суму фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню (пп. 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу).

З вищенаведеного випливає:

по-перше, якщо доходи від участі в капіталі, а також дивіденди отримано від підприємств, що не є платниками податку на прибуток (тобто отримано від підприємств, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а також від нерезидентів), то фінансовий результат підприємства до оподаткування не підлягає коригуванню;

по-друге, якщо інвестиції здійснено іншим підприємствам, ніж асоційовані, дочірні та спільні, або методи розрахунків відрізняються віл наведених, то фінансовий результат підприємства також не підлягає коригуванню.

Єдинии податок

Відповідно до частини другої п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу з метою оподаткування доходом є будь-який дохід у грошовій, матеріальній і нематеріальних формах. У п. 292.11 цієї статті наведено перелік сум і коштів, що не включаються до складу таких доходів. До них, зокрема, належать суми коштів і вартість майна, внесених засновниками або учасниками підприємства як внесок до статутного капіталу (абзац восьмий п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу).

З вищевикладеного випливає, що суми коштів і вартість майна, внесені засновниками (учасниками) підприємства як внесок до статутного капіталу, не є об'єктом оподаткування.

Податок на додану вартість

Якщо підприємство як внесок вносить майно (товари, об'єкти основних засобів або нематеріальних активів) до статутного капіталу іншого підприємства, то для нього така операція прирівнюється до продажу — це випливає з пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, відповідно до якого до продажу товарів належать операції за господарськими і цивільно-правовими договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари за плату або компенсацію. А компенсацією в цьому випадку є отримані корпоративні права. Отже, операція з передачі майна до статутного капіталу іншого підприємства є для підприємства — платника ПДВ об'єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної вартості (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу), тобто вартість корпоративних прав встановлюється в статуті підприємства-емітента (або змінах до нього).

У підприємства-емітента операція з отримання товарів як внеску до статутного капіталу прирівнюється до його придбання. Тому відповідно до абзацу «б» ст. 198 Податкового кодексу таке підприємство має право на податковий кредит на дату отримання майна у вигляді внеску до статутного капіталу.


Зовнішньоекономічна діяльність

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ СТРОКІВ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВАЛЮТНИМИ КОНТРАКТАМИ

Система валютного контролю є однією з важливих сфер державного регулювання в Україні, метою якої є захист економічних інтересів держави у сфері зовнішньоекономічних відносин. Валютний контроль є невід'ємним елементом фінансового та податкового контролю. Розрахунки в сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі — ЗЕД) мають свої особливості. За порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами суб'єктів господарювання може бути притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді пені. Крім того, до суб'єктів ЗЕД можуть застосовуватися спеціальні санкції. Розглянемо, за які правопорушення суб'єкти ЗЕД притягуються до відповідальності.

Нарахування пені

Основним законом, що регулює порядок, встановлює строки розрахунків при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність у разі їх порушення, є Закон № 185.

Згідно зі ст. 1 цього Закону виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки сплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Здійснення резидентами імпортних операцій за зовнішньоекономічними договорами, які передбачають відстрочення поставки, відповідно до ст. 2 Закону № 185 у разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, також потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому Нацбанк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою статей 1 та 2 Закону № 185.

Відповідальність за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортно-імпортними операціями визначено ст. 4 цього Закону.

Так, зазначеною нормою передбачено, що за порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення АТО на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону № 185 або встановлених Нацбанком України відповідно до цих статей, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості.

При цьому слід мати на увазі, що днем виникнення порушення (заборгованості) є перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Також необхідно мати на увазі, що загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Фінансова відповідальність у вигляді пені також застосовується до суб'єктів господарювання, які здійснюють товарообмінні (бартерні) операції у галузі зовнішньоекономічної діяльності у разі порушення строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором (180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, фактично експортованих за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг — з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг).

Пеня нараховується за кожний день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Крім того, неповідомлення суб'єктом господарювання органу державної фіскальної служби — митниці інформації про факт експорту або імпорту робіт, послуг за бартерним договором у галузі зовнішньоекономічної діяльності протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, тягне за собою нарахування пені у розмірі 1% вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Порядок здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності регулюється Законом № 351.


Спеціальні санкції

За порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності ст. 37 Закону № 959 передбачено такі спеціальні санкції:

• індивідуальний режим ліцензування;

• тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Індивідуальний режим ліцензування застосовується до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності у випадку порушення такими суб'єктами Закону№ 959 та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів такої діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачає здійснення індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, зазначеної в ст. 4 Закону № 959.

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону № 959 та/або пов'язаних з ним законів України, та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності застосовується до українських суб'єктів такої діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, та передбачає позбавлення права займатися всіма видами зовнішньоекономічної діяльності, передбаченими ст. 4 Закону № 959, за винятком:

• завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, за яких з боку українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності було перераховано коштидо застосування цієї санкції;

• завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, відправлену за межі України українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або в Україну іноземними суб'єктами господарської діяльності до застосування цієї санкції.

Для завершення таких операцій українському суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності необхідно у встановленому порядку отримати разову (індивідуальну) ліцензію центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону № 959 та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти такої діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Таким чином, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні експортно-імпортних та бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності повинні мати на увазі, що неповернення у законодавчо встановлений строк валютної виручки за експортований товар або ненадходження у встановлений строк товару за імпортом, а також товарів, що імпортуються за бартерними договорами, тягне за собою не лише фінансову відповідальність (у вигляді пені), а й застосування спеціальних санкцій.


РРО

НАДАННЯ ПОСЛУГ З ПЕРЕКЛАДУ

Чи потрібно фізичній особі — підприємцю — платнику єдиного податку третьої групи, що надає послуги з перекладу, застосовувати РРО? Якщо так, то як визначити, який саме РРО слід використовувати?

Закон про РРО визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а його дія поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з п. 6 ст. 9 зазначеного Закону РРО та розрахункові книжки (далі — РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які належать відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Змінами, внесеними абзацами тринадцятим і чотирнадцятим п. 110 розділу І Закону № 71 до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу, встановлено, що платники єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО. Вимоги щодо застосування РРО набирають чинності для платників єдиного податку третьої групи з 01.07.2015 р., для платників єдиного податку другої групи — з 01.01.2016 р.

Пунктом 1 ст. З Закону про РРО передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбованів установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.

Таким чином, при здійсненні розрахунків за надані послуги з перекладу фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи зобов'язана з 01.07.2015 р. застосовувати РРО згідно з вимогами Податкового кодексу та Закону про РРО. Водночас у разі здійснення розрахунків за надані послуги з перекладу через банківські установи виключно у безготівковій формі такий суб'єкт господарювання має право не застосовувати РРО.

Пунктом 9 розділу II «Прикінцеві положення» Закону про РРО зазначено, що тимчасово, до 01.07.2015 р., суб'єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Слід також зауважити, що згідно зі ст. 12 Закону про РРО на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включено до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній і програмній документації виробника.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій затверджено постановою № 1315.

Згідно з Положенням № 1315 Державний реєстр РРО — перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Кожна модель для конкретної сфери застосування включається до Державного реєстру РРО лише один раз.

Для обрання правильного РРО платникам слід керуватися Державним реєстром РРО, затвердженим наказом № 302, до переліку якого включено 128 моделей.


Спрощена система оподаткування для фізичних осіб.

ПОРУШЕННЯ УМОВ ПЕРЕБУВАННЯ У ДРУГІЙ ГРУПІ ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

Чи вважається порушенням умов перебування у другій групі платників єдиного податку фізичної особи — підприємця, яка надала послуги іншій фізичній особі (працівнику юридичної особи), що перебувала у відрядженні?

Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу до платників єдиного податку другої групи належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасноне перевищує 10 осіб;

• обсяг доходу не перевищує 1 500 000 грн.

Дія зазначеного підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать винятково до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, установленим для такої групи.

Для юридичних осіб об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Згідно з ПБО 16 витрати на відрядження може бути включено до складу загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут або інших операційних витрат.

Підпунктом 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу встановлено, що витрати на відрядження, понесені фізичною особою, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, підлягають відшкодуванню в межах фактичних витрат, а саме на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

При цьому зазначені витрати не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, у тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Враховуючи вищезазначене, якщо фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку другої групи було надано послуги працівнику юридичної особи під час відрядження і вартість послуг оплачується особисто таким працівником, то порушення умов перебування у другій групі платників єдиного податку не виникає.

Однак якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку другої групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманого працівника, що перебуває у відрядженні, то порушуються умови перебування фізичної особи — підприємця у другій групі платників єдиного податку.

Незалежна професійна діяльність


ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОХОДИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ

Для отримання соціальної допомоги в органах соціального захисту необхідно щопівроку подавати довідку про доходи. Розглянемо, чи може фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, подати декларацію про доходи за перше півріччя?

Пунктом 178.4 ст. 178 Податкового кодексу передбачено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Так, за результатами звітного року фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, до 1 травня року, що настає за звітним, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом № 793, та відповідно до п. 179.7 ст. 179 цього Кодексу самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплачують суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

Отже, подання декларації про майновий стан і доходи за інший податковий період чинним законодавством України не передбачено.

При цьому відповідно до п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі — Книга), форму якої затверджено наказом № 481, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та понесені витрати від здійснення незалежної діяльності. Дані зазначеної Книги використовуються для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

За вибором фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, Книга ведеться в паперовому або електронному вигляді. У разі обрання ведення у паперовому вигляді прошнурована, пронумерована Книга безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою.

На титульному аркуші Книги зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), податкова адреса, номер та дата свідоцтва про право на здійснення незалежної професійної діяльності.

У разі ведення Книги в електронній формі фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, отримує посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованими центрами сертифікації ключів, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді, укладає договір про визнання електронних документів з контролюючим органом і формує заяву на отримання Книги та надсилає її до контролюючого органу за місцем податкового обліку засобами електронного зв'язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Контролюючий орган за місцем податкового обліку реєструє заяву фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, на отримання Книги у реєстрі поданих заяв та надсилає повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера Книги та дати її реєстрації.

Таким чином, для отримання соціальної допомоги фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, може надавати Книгу до органів соціального захисту.


НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ І РРО: застосовувати чи ні?

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу самозайнята особа — це платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Розглянемо, чи потрібно фізичним особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність, застосовувати РРО.

Відповідно до п. 178.1 ст. 178 Податкового кодексу особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік в органах ДФС за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 цього Кодексу.

Пунктом 178.2 вищезазначеної статі передбачено, що доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року та ведуть Книгу обліку доходів і витрат, форму якої затверджено наказом № 481. Дані зазначеної Книги використовуються для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

За результатами звітного року фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, до 1 травня року, що настає за звітним, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом № 793, та відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплачують суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом про РРО, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно зі ст. 55 Господарського кодексу суб'єктами господарювання є:

• господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Податкового кодексу, Цивільного кодексу, державні, комунальні та інші підприємства, створені згідно з цим Кодексом, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

• громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно зі ст. З Господарського кодексу господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва — підприємцями.

Законом про РРО визначено, що встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій іншими законами, крім Податкового кодексу, не допускається.

Таким чином, оскільки фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не є суб'єктами господарювання в розумінні Господарського та Податкового кодексів, вони не зобов'язані застосовувати РРО при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.


ЄСВ

НАРАХУВАННЯ ЄДИНОГО ВНЕСКУ НА ЛІКАРНЯНИЙ

Працівник частину місяця або повний місяць перебував на лікарняному. Розглянемо особливості нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід) такого працівника.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ визначено, що базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною дев'ятою ст. 9 цього Закону обчислення і сплата єдиного внеску за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які внесок нараховано. Відповідно до частини шостої ст. 8 цього Закону у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Право на допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) за рахунок коштів Фонду соціального страхування України мають особи, які є застрахованими в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією видається листок непрацездатності, де зазначаються календарні дні, за якими здійснюється розрахунок.

Пунктом 1.3 Інструкції № 455 передбачено, що листок непрацездатності видається, зокрема, громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачуються за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування України (допомога по тимчасовій непрацездатності).

Обов'язок щодо нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи також передбачено і у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами).

Для працівника (за основним місцем роботи), який перебував на лікарняному повний місяць, у якому сума нарахованого лікарняного менше за мінімальний розмір заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується лікарняний, єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується лікарняний, та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до ст. 8 Закону про ЄСВ (1218,00 х 33,2%).

Для працівника (за основним місцем роботи), який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, де загальна сума нарахованого доходу (сукупна сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати. Сума єдиного внеску розраховується таким чином:

• єдиний внесок на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності розраховується як добуток суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до ст. 8 Закону про ЄСВ;

• єдиний внесок на суму нарахованої заробітної плати розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), зменшеної на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності за цей місяць, та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Якщо у працівника (за основним місцем роботи) початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (суму лікарняних буде визначено після надання листка непрацездатності).

Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

При цьому утримання єдиного внеску з лікарняного найманого працівника здійснюється з фактично нарахованої суми.


РОЗРАХУНОК ПОНИЖУЮЧОГО КОЕФІЦІЄНТА, ЯКЩО НА ПІДПРИЄМСТВІ Є МОБІЛІЗОВАНІ

Чи включаються до бази нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці та середньомісячної кількості застрахованих осіб виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, при розрахунку підприємством понижуючого коефіцієнта?

Пунктом 95 розділу VIII Закону про ЄСВ передбачено, що до 31.12.2015 р. при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивіьно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах розмір єдиного внеску, встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої ст. 8 цього Закону для платників єдиного внеску, визначених в абзаціх другому, третьому, четвертому та сьомому пункту першого частини першої ст. 4 зазначеного Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом, якщо платником виконуються одночасно певні умови.

Однією з обов'язкових умов для застосування понижуючого коефіцієнта при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах є збільшення бази нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці на 20% і більше порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 р. у розрахунку на одну застраховану особу.

База нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці — це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 р., поділена на кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 р., яким нараховано виплати.

Проте оскільки понижуючий коефіцієнт не застосовується до ставки єдиного внеску для підприємств, установ, організацій за працюючих інвалідів (8,41%) та до всіх ставок єдиного внеску у вигляді утримання (3,6, 6,1, 2,6, 2, 2,85%), то при розрахунку всіх показників кількість працюючих інвалідів та нарахована їм заробітна плата (дохід) не враховуються. Відповідно база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці визначатиметься як сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 р., зменшена на суму нарахованої заробітної плати працюючих інвалідів (за наявності), поділена на кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 р., яким нараховано виплати, зменшену на кількість працюючих інвалідів (за наявності), яким у звітному місяці нараховано виплати.

Згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону про ЄСВ єдиний внесок не нараховується на виплати та не утримується з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призивом під час мобілізації, на особливий період.

Порядком № 105 визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

При цьому у додатку 2 до Порядку № 435 передбачено нові коди категорій застрахованих осіб, зокрема «Код категорії ЗО» — 48, за яким роботодавець відображає (у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435) мобілізованих найманих працівників, яким нараховує середній заробіток, та подає звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету і відповідно отримує такі компенсації. Суми, відображені щодо зазначеої категорії застрахованих осіб, визначаються лише у графі 1.1 з перенесенням до графи 1 додатка 4. Тобто у графі 2 додатка 4 до Порядку № 435 та у полі «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати» мобілізовані наймані працівники, що отримують компенсаційні виплати із бюджету, не відображаються.

Враховуючи вищезазначене, виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, не включаються до бази нарахування єдиного внеску та середньомісячної кількості застрахованих осіб при розрахунку понижуючого коефіцієнта.


Митна справа

Поміщення товарів у митний режим переробки на митній території Укаїни: заборони та обмеження

Які заборони та обмеження встановлено чинним законодавством при поміщенні товарів у митний режим переробки на митній території?

Відповідно до частини третьої ст. 148 Митного кодексу обмеження або заборони щодо ввезення окремих видів товарів на митну територію України з метою переробки встановлюються законом. За обґрунтованої необхідності Кабінет Міністрів України має право визначати:

• товари, при поміщенні яких у митний режим переробки на митній території застосовуються фінансові гарантії відповідно до розділу X цього Кодексу;

•продукти переробки та/або товари, продукти переробки яких підлягають обов'язковому реекспорту за межі митної території України;

• мінімальне співвідношення вартості іноземних та українських товарів для окремих категорій товарів, що піддаються операціям з переробки;

• перелік товарів, які не можуть бути допущені до переробки для вільного обігу на митній території України;

• товари, поміщення яких у митний режим переробки на митній території забороняється.

Так, на сьогодні постановою № 295 встановлено таке:

• фінансові гарантії відповіднодо розділу X Митного кодексу застосовуються при поміщенні у митний режим переробки на митній території України товарів групи 17 згідно з УКТ ЗЕД (цукор і кондитерські вироби з цукру);

• продукти переробки, отриманів результаті переробки іноземних товарів, щодо яких встановлено особливі види мита на підставі рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України, підлягають обов'язковому реекспорту за межі митної території України;

• перелік товарів, заборонених для поміщення у митний режим переробки на митній території України, до якого внесено:

м'ясо та їстівні субпродукти групи 02 згідно з УКТ ЗЕД; одяг та інші вироби, що використовувалися, за кодом 6309 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;

товари групи 25 — 97 згідно з УКТ ЗЕД, у результаті переробки яких отримуються продукти переробки (крім залишків і відходів, зазначених у ст. 157 Митного кодексу), за кодами згідно з УКТ ЗЕД, визначеними у ст. 1 Закону № 441.

У разі встановлення відповідно до частини третьої ст. 148 Митного кодексу заборон чи обмежень щодо переробки відповідних товарів на митній території України переробка таких товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, завершується на умовах, що діяли на момент поміщення цих товарів у зазначений митний режим (частина четверта ст. 148 цього Кодексу).


ПЕРЕМІЩЕННЯ ТОВАРІВ З АР КРИМ НА ІНШУ ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ

Як здійснюється митне оформлення товарів при їх переміщенні з АР Крим на іншу територію України?

3 27.09.2014 р. набрав чинності Закон № 1636, яким запроваджено вільну економічну зону «Крим» (далі — ВЕЗ «Крим»), функціонування якої на період тимчасової окупації здійснюється з урахуванням особливостей, визначених розділом II «Перехідні положення» зазначеного Закону, та врегульовано інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами.

Пунктом 5 частини четвертої ст. 12 Закону № 1636 визначено, що поставка товарів з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України з метою їх вільного обігу здійснюється у митному режимі імпорту із застосуванням норм законодавства України про державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний, радіологічний контроль, інших заходів тарифного і нетарифного регулювання, з урахуванням положень ст. 6 цього Закону.

Відповідно до п. 6.6 ст. 6 розділу І «Вільна економічна зона «Крим» Закону № 1636 товари, які згідно з розділом II Митного кодексу відповідають критеріям повністю вироблених, достатньо перероблених чи ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України та вільно переміщуються на іншу територію України без застосування будь-якого мита, передбаченого главою 42 Митного кодексу, за умови подання сертифіката про походження товару з України форми У-1, що видається торгово-промисловими палатами на іншій території України.

Листом № 5626/7/99-99-24-01-06-17 надано відповідні роз'яснення щодо особливостей здійснення митних формальностей, пов'язаних з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим».

Так, у п. З цього листа зазначено, що при переміщенні товарів з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України застосовуються типи митних декларацій з урахуванням митного режиму, дозволеного Митним кодексом, в який поміщуються товари.

Для випуску у вільний обіг на іншій території України товарів з території ВЕЗ «Крим» застосовується митна декларація типу «ІМ 40 XX», де XX — відповідний літерний код типу декларації згідно з Класифікатором типів декларацій, затвердженим наказом № 1011.

При цьому якщо митне оформлення товарів у відповідний митний режим (крім внутрішнього транзиту) проводиться не Херсонською чи Запорізькою, а іншою митницею, то доставка товарів до такої іншої митниці оформлення здійснюється за митною декларацією типу «ТР 81 АА» або документом, що використовується для декларування товарів і транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту відповідно до ст. 94 Митного кодексу (в установлених законодавством випадках — за умови обов'язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платежів) з подальшим поданням до підрозділів митного оформлення митної декларації типу «ІМ 40 АА».


ПДВ

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Уточнення переробними підприємствами показників 2014 року

Повідомляємо, що починаючи з 01.01.2015 р. уточнення (коригування) податкових декларацій з ПДВ (переробного підприємства) з позначкою 0140 у частині внесення змін до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту (зокрема, включення до складу податкового кредиту податкових накладних, дата складання яких припадає на 2014 р.) здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку за формою, діючою станом на 31.01.2015 р., затвердженою наказом Мінфіну України від 23.09.2014 р. № 966. Роз'яснено особливості складання та заповнення такого уточнюючого розрахунку.


Уточнення показників додатка 2 до податкової декларації з ПДВ

Повідомляємо, що якщо підприємством у табл. 1 додатка 2 до декларації з ПДВ за лютий 2015 р. помилково не було відображено непогашений залишок сум ПДВ, що були заявлені до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за звітні (податкові) періоди до 01.01.2015 р., платник може виправити таку помилку шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої декларації (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України) із поданням додатка 2, який містить інформацію про уточнені показники, зокрема у графі 5 табл. 1. Надалі суми, відображені у цій графі, можуть бути спрямовані лише для врахування у розрахунку реєстраційної суми і не можуть бути передекларовані як бюджетне відшкодування.


МИТНИЙ КОНТРОЛЬ

Ввезення підакцизних товарів

Повідомляємо, що при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред'явлення цих товарів органу доходів і зборів, яким оформлено таку попередню митну декларацію, є обов'язковими. Крім того, при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом товарів за переліком, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України 21.05.2012 р. № 461, обов'язковим є надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів. Розроблено Алгоритм форматно-логічного контролю прийняття в ЄАІС (Інспектор-2006) митних декларацій на підакцизні товари після ввезення їх в Україну. Зазначено, що у разі незаповненої графи 40 митної декларації або відсутності в цій графі реквізитів попередньої митної декларації або єдиного транспортного документа митна декларація в ЄАІС (Інспектор-2006) не приймається.


БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Основні засоби

Мінфіном України повідомлено, що придбаний об'єкт основних засобів, вартість якого без ПДВ становить 2400 грн., має обліковуватися на субрахунку 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Пунктом 2 розділу IV НП(С)БО в державному секторі 121 «Основні засоби» встановлено, що незавершені капітальні інвестиції не підлягають амортизації. Зазначено, що оприбуткування об'єктів основних засобів та нематеріальних активів відображається за Дт субрахунків 101 — 122 та Кт субрахунків 141 — 143; водночас відображаються зміни в капіталі за Дт субрахунку 402 Кт субрахунку 401.

Інші роз’яснювальні матеріали.


Порядок отримання Довідки про відсутність заборгованості

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Порядок видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (далі – Порядок №567) затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №567, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1842/24374 (далі – наказ №567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №567 Довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (далі – Довідка) видається територіальними органами ДФС за встановленою формою за основним місцем обліку платника податків, який звертається за наданням зазначеної адміністративної послуги.

Довідка видається безоплатно на підставі заяви платника податків про видачу Довідки, форма якої затверджена наказом №567 (пункт 3 Порядку №567).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, що передбачає надання органом ДФС Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків.

Необхідність отримання суб’єктом господарювання Довідки передбачена, зокрема, але не виключно, нормативно-правовими актами, перелік яких наведений в Інформаційній картці №23-01.

Інформаційна картка №23-01, форма заяви та зразок її заповнення розміщені на Головній сторінці суб-сайту Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області у розділі «Діяльність», підрозділ «Адміністративні послуги».

Довідка видається у паперовому або електронному вигляді.


Порядок надання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує.

Порядок надання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – звіт по ЄВ) регламентується наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (далі – Порядок №435).

Пунктом 1 розділу II Порядку №435 визначено, що звіт по ЄВ до фіскальних органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах в один із таких способів:

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі подання звіту по ЄВ в електронній формі він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання звіту, передбачений Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з внесеними змінами та доповненнями (далі – Закон №2464);

- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти;

- надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти.

У разі надсилання звіту по ЄВ поштою страхувальник зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного фіскального органу не пізніше, ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання звіту, передбаченого Законом №2464 та у розділі ІІІ Порядку №435.

Така звітність вважається поданою у день отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Електронна форма звіту по ЄВ, що подається на електронних носіях, повинна бути ідентичною звіту на паперових носіях (пункт 7 розділу II Порядку №435).

Відповідно до пункту 8 розділу II Порядку №435 звіт по ЄВ страхувальником повинен подаватися у повному обсязі.

Звіт по ЄВ, складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 розділу II, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту по ЄВ є страхувальник (пункт 15 розділу II Порядку №435).


Обов’язкові реквізити звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до пункту 8 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (далі – Порядок №435), звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – звіт по ЄВ), складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов’язкових реквізитів не вважається звітом і вважається таким, що не подавався,

Перелік обов’язкових реквізитів визначений пунктом 6 розділу II Порядку №435.

Звіт по ЄВ повинен містити такі обов’язкові реквізити:

- тип форми («додаткова», «початкова», «ліквідаційна», «скасовуюча», «призначення пенсії»);

- звітний період, за який подається звіт;

- повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) страхувальника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а також інші категорії страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з внесеними змінами та доповненнями (далі – Закон №2464);

- код за ЄДРПОУ або податковий номер/серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

- код основного виду економічної діяльності, відповідно до якого встановлено клас професійного ризику;

- клас професійного ризику виробництва;

- місцезнаходження (місце проживання) страхувальника;

- код фіскального органу, до якого подається звіт;

- дата подання звіту;

- ініціали, прізвища, податкові номери або серія та номер паспорта посадових осіб страхувальника;

- середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (за наявності);

- кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати (за наявності);

- штатна чисельність працівників (за наявності);

- кількість створених нових робочих місць у звітному періоді (за наявності);

- застосування коефіцієнта (за наявності);

- розмір коефіцієнта (за наявності);

- середньомісячна заробітна плата, на яку нараховується єдиний внесок у розрахунку на одну застраховану особу за 2014 рік (при застосуванні коефіцієнта);

- середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 рік (при застосуванні коефіцієнта);

- підписи страхувальника - фізичної особи та/або посадових осіб страхувальника, засвідчені печаткою страхувальника (за наявності).

Зазначені реквізити мають бути обов’язково заповнені в усіх таблицях додатків до звіту по ЄВ, де вони передбачені.


З 1 липня розпочалося звітування за 2 квартал та півріччя 2015 року

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу (у тому числі у разі сплати квартальних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно з пунктом 257.1 статті 257 Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для рентної плати є календарний квартал.

Пунктом 251.1 статті 251 Кодексу визначено, що рентна плата складається з:

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за спеціальне використання води;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Таким чином, платники рентної плати з 1 липня по 10 серпня 2015 року повинні надати до територіального органу ДФС податкові декларації:

а) з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за 2 квартал 2015 року):

- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

- за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, у межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;

б) з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр (за 2 квартал 2015 року);

в) з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України – за місцем податкової реєстрації (за 2 квартал 2015 року);

г) з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації (за півріччя 2015 року);

д) з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – за місцезнаходженням лісової ділянки (за півріччя 2015 року);

е) з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України – за місцем його податкової реєстрації (за 2 квартал 2015 року). 

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 252.23 статті 252 Кодексу податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, в якому такий платник отримав спеціальний дозвіл. Податкові декларації з рентної плати під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи подаються уповноваженою особою, визначеною відповідно до пункту 252.1 цієї статті, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.

Платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води (підпункт 255.11.19 пункту 255.11 статті 255 Кодексу).

До затвердження Міністерством фінансів України нової форми податкової декларації рентної плати, платникам податку застосовувати форми податкових декларацій (розрахунків), затверджених:

- наказом ДПА України від 24.12.2010 №1011 «Про затвердження форм податкових розрахунків з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за №81/18819;

- наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2012 №1000 «Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.10.2012 за №1732/22044;

- наказом ДПА України від 24.12.2010 №1018 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №28/18766;

- наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 №1403 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за №123/22625;

- наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 №1404 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за №172/22704.


Визначення понижуючого коефіцієнта для зменшення єдиного внеску

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує.

Законом України від 02.03.2015 №219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» (далі – Закон №219) передбачено більш лояльні умови понижуючої ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Платники єдиного внеску при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами можуть застосовувати розмір єдиного внеску з урахуванням понижуючого коефіцієнта (далі – коефіцієнт), якщо виконуються одночасно наступні умови:

- база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно із середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік у розрахунку на одну застраховану особу;

- після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці складе не менше, ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

- кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік.

Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно. Якщо у результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше, ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.

Коефіцієнт застосовується також при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, тобто нарахована заробітна плата (дохід) сумісникам також включається для розрахунку понижуючого коефіцієнта.

При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, поданої відповідно до вимог Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з внесеними змінами та доповненнями.

З урахуванням того, що Закон №219 набув чинності з 13.05.2015, застосовувати коефіцієнт за новими правилами можна при нарахуванні заробітної плати (доходів) за березень 2015 року.


Платники збору за місця для паркування транспортних засобів звітують за півріччя 2015 року з 1 липня

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до підпункту 2681.5.3 пункту 2681.5 статті 2681 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) базовим податковим (звітним) періодом для платників збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір за паркування) є календарний квартал.

Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках (підпункт 2681.1.1 пункту 2681.1 статті 2681 Кодекс).

Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до контролюючого органу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу).

Таким чином, платники збору за паркування у термін з 1 липня по 10 серпня поточного року повинні надати до територіального органу ДФС за місцезнаходженням об’єкту оподаткування податкову декларацію збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – декларація збору за паркування).

До затвердження Міністерством фінансів України нової форми декларації збору за паркування, платники збору застосовують форму податкової декларації, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 №866 «Про затвердження форм Податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за №141/24918.

Відповідно до підпункту 2681.5.1 пункту 2681.5 статті 2681 Кодексу сума збору за паркування, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Строки сплати податкового зобов’язання, зазначені платником податків у поданій ним податковій декларації, визначені статтею 57 Кодексу.

Так, відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації.

Таким чином, збір за паркування, нарахований платником за 2 квартал 2015 року та зазначений у декларації збору за паркування за півріччя 2015 року, повинен бути сплачений платником цього збору не пізніше 20.08.2015.


Квартальні платники ПДВ починають звітувати за 2 квартал 2015 року з 1 липня

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує.

Згідно з пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) звітним (податковим) періодом для платників податку на додану вартість є календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Кодексом, календарний квартал.

Такі особливі випадки визначені пунктом 202.2 статті 202 Кодексу.

Тобто квартальний податковий період можуть вибрати платники ПДВ які:

- відповідно до підпункту «б» пункту 154.6 статті 154 Кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року;

- сплачують єдиний податок.

Заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому, квартальний податковий період починає застосовуватись з першого податкового періоду наступного календарного року.

Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу).

Таким чином, платники ПДВ, які відповідно до вимог Кодексу вибрали квартальний податковий (звітний) період, з 1 липня по 10 серпня 2015 року повинні надати до територіального органу ДФС, в якому вони перебувають на обліку, податкову декларацію з податку на додану вартість (далі – декларація з ПДВ) з необхідними додатками до неї за 2 квартал поточного року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Мінфіну від 23.01.2015 №13) «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції 14.10.2014 за №1267/26044 (далі – наказ №966).

Відповідно до вимог пункту 49.4 статті 49 Кодексу податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками цього податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 3 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом №966, платник податку зобов’язаний здійснити відправлення податкової звітності з ПДВ на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання податкової декларації.


Переможці та лауреати Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Майбутнє країни – у мріях дитини»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

З січня 2015 року Державною фіскальною службою України (далі – ДФС України) проводиться Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Майбутнє країни – у мріях дитини» (далі – Конкурс).

Конкурс проводиться з метою:

- вивчення та розуміння підростаючим поколінням ролі, значення та місця податків, зборів та платежів у житті держави і суспільства;

- формування економічної грамотності та податкової культури у школярів – майбутніх платників;

- зміцнення позитивного іміджу органів ДФС України.

Тематика Конкурсу – сплата податків, зборів та платежів – економічна функція у житті країни.

Конкурс проводиться протягом січня – серпня поточного року у три етапи:

- І етап – районний рівень;

- ІІ етап – регіональний рівень;

- ІІІ етап – Всеукраїнський рівень.

Конкурс проводиться за такими напрямами дитячої діяльності з податкової та митної тематики:

- художні твори;

- комп’ютерна графіка (комп’ютерна анімація);

- літературні твори.

При цьому, у Конкурсі взяли участь учні загальноосвітніх навчальних закладів таких вікових категорій:

- І категорія: станом на 1 січня 2015 року виповнилося 9 – 11 років;

- ІІ категорія: станом на 1 січня 2015 року виповнилося 12 – 15 років.

У рамках проведення III етапу Конкурсу 25 червня 2015 року відбулося засідання жюрі Конкурсу, на якому визначено переможців та лауреатів Конкурсу на Всеукраїнському рівні.

Автори робіт, які посіли перші місця на другому етапі Конкурсу (регіональний рівень), стають лауреатами Всеукраїнського рівня (далі – лауреати).

По Дніпропетровській області переможцем Конкурсу стала Філіпова Катерина (II вікова категорія) (м. Павлоград). Її художній твір «Від кожної родини на благо країни» (масло) відмічений спеціальною відзнакою від дитячого видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га».

Інформація щодо переможців та лауреатів Конкурсу на Всеукраїнському рівні розміщена на офіційному суб-сайті Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області за електронною адресою:

http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/204667.html.


Реєстрація та взяття на облік в ДФС – за 1 день

Для спрощення умов ведення бізнесу зменшено до одного дня строк державної реєстрації юридичних осіб та взяття на облік в органах ДФС юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

На сьогодні процедура відкриття бізнесу триває один день та складається з таких етапів:

І. Державна реєстрація юридичної особи або фізичної особи – підприємця.

Термін – у день надходження документів для проведення державної реєстрації (для юридичних осіб), або не пізніше наступного робочого дня після надходження документів (для фізичних осіб – підприємців).

ІІ. Передача відомостей з ЄДР про проведення реєстраційних дій до контролюючих органів.

Термін – у день проведення реєстраційної дії.

ІІІ. Взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців в органах ДФС як платників податків та платників єдиного внеску.

Термін – у день отримання відомостей з ЄДР.

IV. Передача до ЄДР даних про взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців в органах ДФС, реєстраційний номер платника єдиного внеску та клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності.

Термін – у день отримання відомостей з ЄДР.

V. Видача (надсилання поштовим відправленням з описом вкладення) державним реєстратором юридичній особи або фізичній особі – підприємцю витягу з ЄДР, який містить інформацію про державну реєстрацію та взяття на облік в органах ДФС.

Термін – протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, після отримання державним реєстратором від органів ДФС та статистики даних про взяття на облік.

Тобто на сьогодні отримати витяг з ЄДР з даними про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця та взяття на облік в органах ДФС можливо не пізніше наступного робочого дня з дня подачі документів державному реєстратору для проведення державної реєстрації.


До уваги платників єдиного податку – ФОП, які торгують пивом

Нагадуємо відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) з 1 липня 2015 року набрала чинність зміна до підпункту 14.1.144 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) стосовно віднесення пива до алкогольних напоїв.

У зв’язку з цим виробництво, експорт, імпорт, оптова та роздрібна торгівля пивом з 01.07.2015 регулюється Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (з внесеними змінами та доповненнями) та підлягає ліцензуванню на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

При цьому, у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається, зокрема, перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення.

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, з 1 липня 2015 року повинні мати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та при розрахунках готівкою зобов’язані застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.


Верховна Рада України прийняла зміни щодо касових апаратів

Повідомляємо Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (реєстраційний №1088 від 28.11.2014) (далі – Закон).

Цей Закон направлено на підпис Президенту України.

Законодавчим актом тимчасово звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону:

- суб’єкти господарювання при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції) – до 1 липня 2015 року;

- суб’єкти господарювання при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються не в касах уповноважених банків, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування – до 1 січня 2016 року.

Законом пункт 296.10 статті 296 Податкового кодексу України викладено у такій редакції:

«Реєстратори розрахункових операцій не застосовують платники єдиного податку:

першої групи;

другої та третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку».

2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.


Дніпропетровські митники ДФС виявили порушень митних правил на суму майже 6,5 млн. грн.

Впродовж січня - червня 2015 року працівниками Дніпропетровської митниці ДФС виявлено та зафіксовано 44 порушення митних правил на суму 6 мільйонів 485 тисяч гривень.

Дніпропетровською митницею ДФС розглянуто 28 справ про порушення митних правил та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 342,3 тисячі гривень

Протягом І півріччя 2015 року на розгляд до суду співробітниками Дніпропетровської митниці ДФС передано 18 справ про порушення митних правил на суму 5 мільйонів 767 тисяч гривень.

За результатами розгляду 13 справ судом прийнято рішення про конфіскацію безпосередніх предметів правопорушень на суму 97,4 тисяч гривень та накладено штрафів на суму 82,1 тисяч гривень.

Протягом 6 місяців до Держбюджету перераховано кошти від штрафів митниці та суду на суму 389,6 тисяч гривень

Також на реалізації у Державній виконавчій службі знаходиться конфісковане майно, передане дніпропетровськими митниками за рішеннями судів, на загальну суму 8,3 мільйонів гривень. З початку року від реалізації конфіскованого майна до бюджету надійшло 200,6 тисяч грн.


Новомосковська ОДПІ за перше півріччя 2015 року забезпечила надходження до Державного бюджету на 129,6 відсотків

Протягом першого півріччя поточного року Новомосковською ОДПІ забезпечено надходження до Державного бюджету майже 469,2 млн.грн. податкових платежів.

Основну частину надходжень забезпечили: рентна плата за користування надрами для видобування природного газу – 322,7 млн.грн., що склало 126,2 відсотка виконання індикативного показника; податок на доходи фізичних осіб – 33,2 млн.грн., що на 8,7 млн.грн. більше від планового показника.

Загалом, поточні надходження до Державного бюджету в порівнянні з відповідним періодом минулого року зросли на 362,5 млн.грн., або на 339,8%.


Стабільне зміцнення казни Новомосковщини

Протягом січня – червня 2015 року Новомосковською ОДПІ забезпечено надходження до місцевих бюджетів Новомосковщини більше ніж 152 млн.грн. податкових платежів.

Основну частину надходжень забезпечили: податок на доходи фізичних осіб – 99,5 млн.грн., що на 6,7 млн. грн., або на 7,2% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року; плата за землю склала 24,3 млн.грн., що майже на 8,1 млн.грн., або на 49,7% більше ніж у аналогічному періоді минулого року. Надходження єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва за шість місяців поточного року склали рівно 14,0 млн.грн., що на 4,5 млн.грн., або на 47,3% більше ніж у аналогічному періоді минулого року.

Загалом, поточні надходження до місцевих бюджетів в порівнянні з відповідним періодом минулого року зросли на 30,0 млн.грн., або на 24,5%.


Костянтин Лікарчук: Західні митниці вилучили з незаконного обігу товарів майже на 81 млн. гривень

Діяльність правоохоронних підрозділів митниць зорієнтована не тільки на перевірку законності переміщення товарів, вже випущених у вільний обіг, а й на посилення контролю за переміщенням товарів у режимі реального часу. Про це повідомив заступник Голови ДФС Костянтин Лікарчук під час наради з керівниками силових структур та правоохоронних органів прикордонних областей західної України під головуванням Президента Петра Порошенка.

За словами Костянтина Лікарчука, це сприяло вилученню з незаконного обігу з початку поточного року товарів на суму майже 81 млн. грн., що у 3 рази більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.

«Сьогодні діяльність митниць західного регіону орієнтована на попередження та виявлення порушень митного законодавства безпосередньо у ході здійснення заходів контролю при переміщенні конкретних партій товарів через митний кордон України та їх митному оформленні», - зазначив заступник Голови ДФС.

Він наголосив, що результати цих заходів є підставою для обміну інформацією з митними органами іноземних держав, особливо, з митними адміністраціями держав на суміжному кордоні (Львівська – з Польщею, Закарпатська – з Словаччиною, Чернівецька – з Румунією).


Система електронного адміністрування ПДВ працює в звичайному режимі 24/7/365

Система електронного адміністрування ПДВ передбачає реєстрацію всіх податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Основними відмінностями функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість у вказані періоди є те, що з переходом системи на звичайний режим:

- реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється із застосуванням обмеження сумою, визначеною за формулою відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу (далі – формула);

- застосовується штраф у розмірі 10 відс. суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, за порушення платниками податку до 15 днів терміну реєстрації податкових накладних, та розрахунків коригування до них в ЄРПН.

Таким чином, з 1 липня 2015 року податкові накладні/розрахунки коригування можуть бути зареєстровані в ЄРПН на суму „вхідного” ПДВ, зазначеного в отриманих податкових накладних та податку, сплаченого на митниці. У випадку недостатності цієї суми для забезпечення реєстрації платнику необхідно поповнити свій рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ на суму недостачі.

Система електронного адміністрування ПДВ працює в режимі 24/7/365 (без перерв на святкові та вихідні дні) та забезпечує в розрізі платників податку автоматичний розрахунок суми по формулі.

Для уникнення відволікання обігових коштів платників ПДВ передбачено збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі (формули):

- 1 липня 2015 року – на суму середньомісячного розміру податку, задекларованого та погашеного платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців (так званий „овердрафт”);

- протягом тестового періоду (та в подальшому) – за бажанням платника на суму від’ємного значення, яке виникло за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року;

до 10 липня 2015 року – на суму надміру зарахованих до бюджету коштів станом на 1 липня 2015 року.

Окрім того, 1 липня формулу збільшено на показник „овердрафт” на суму 7,35 млрд.грн по 153 тисячах платників. На сьогодні 24 тисячі платників використали з такої суми біля 1 млрд.грн. для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН.

За дві з половиною доби роботи в системі електронного адміністрування ПДВ у звичайному режимі в ЄРПН зареєстровано 1,2 млн. податкових накладних та розрахунків коригування на суму ПДВ 4,5 млрд. грн. Зареєстровано 6,5 тис. митних декларацій на суму ПДВ 1,3 млрд. грн., а також здійснено 10 тис. операцій поповнення електронних рахунків на суму 650 млн. грн.

Нагадуємо, що система електронного адміністрування ПДВ відповідно до законодавства з 1 липня працює в звичайному режимі.


У першому півріччі 2015 року до зведеного бюджету надійшло 263,9 млрд. грн.

За оперативними даними у першому півріччі 2015 року до зведеного бюджету надійшло (збір) 263,9 млрд. грн., що на 66,2 млрд. грн., або на 33,5 відс., більше січня-червня попереднього року, у т. ч. до державного бюджету забезпечено 219,4 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 44,6 млрд. гривень.

Надходження (збір) до загального фонду державного бюджету склали 219,3 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 106,0 відс., додатково забезпечено 12,4 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на 113,7 відс. (+6 млрд. грн.), податку на додану вартість із ввезених на територію Україні товарів – 105,0 відс. (+2,9 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 105,9 відс. (+1,2 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 102,6 відс. (+0,5 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – 101,1 відс. (+0,2 млрд. грн.), ввізного мита – 106,5 відс. (+1 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – 102,6 відс. (+0,3 млрд. грн.), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності – 105,9 відс. (+0,1 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 236,6 відс. (+1,1 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у першому півріччі 2015 року приріст до відповідного періоду 2014 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 41,6 відс. (+18 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених на території України товарів (робіт, послуг) – на 23,3 відс. (+9,4 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 34,8 відс. (+4,5 млрд. грн.), ввізного мита – у 3,3 раза (+10,9 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – у 8,4 раза (+9,3 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 59,6 відс. (+4,4 млрд. грн.), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності – на 45,3 відс. (+0,5 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – у 2,4 раза (+1,1 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 26,7 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 86,5 млрд. гривень.


Новомосковською ОДПІ зібрано в першому півріччі єдиного внеску майже на 86,0 млн. грн. більше ніж планувалося

Протягом першого півріччя поточного року від новомосковських платників надійшло 298,9 млн.грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зокрема, від платників Новомосковського регіону в аналогічному періоді минулого року надійшло вже 204,1 млн.грн. єдиного внеску. Тобто, надходження поточного року в порівнянні з минулим роком зросли на 94,8 млн.грн., або на 46,4%.


Власна безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 100 службових розслідувань та перевірок

Протягом січня - травня поточного року управлінням власної безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 100 службових розслідувань та перевірок, за результатами яких встановлено 62 факти порушень вимог діючих законодавчих та нормативно-правових документів з боку співробітників територіальних та структурних підрозділів ГУ ДФС області.

За матеріалами управління власної безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області розпочато 23 кримінальних провадження, у тому числі 4 за одержання незаконної винагороди; винесено 48 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 26 працівників служби.

З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у поточному року проведено перевірки 274 кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 8 претендентам відмовлено у прийомі на службу.


Впровадження електронного адміністрування ПДВ збільшило надходження до бюджету майже на 30 відс.

ДФС фіксує зростання надходжень до бюджету за період функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість в тестовому режимі.

Так, протягом березня-червня поточного року збір з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) збільшився на 29,4 відс. порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Нагадаємо, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» система електронного адміністрування ПДВ з 1 лютого поточного року діяла в тестовому режимі. Вже з 1 липня 2015 року система працює у звичайному режимі.


Стабільне надходження військового збору від новомосковців

За перше півріччя 2015 року на підтримку української армії від новомосковських платників надійшло 12,9 млн.грн., а це на 50,5% більше ніж планувалося.

Нагадуємо, що оподаткування військовим збором продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Ставка податку у 2015 році залишається на рівні 1,5 відсотка. В той же час, з цього року об’єктом оподаткування збором є доходи, які визначаються по аналогії з доходами, що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.


В системі електронного адміністрування ПДВ вже зареєстровано 3,4 млн. податкових накладних

ДФС України з урахуванням сплати ПДВ за травень місяць в СЕА оновлено показник «сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати податку до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців».

Станом на 08.07.2015 сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати податку до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців складає 7,83 млрд. грн по 161 тисячі платників.

На 8:00 год. 08 липня в СЕА додано суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01.07.2015 року в розмірі 2,5 млрд.грн. по 147 тисячах платників, які автоматично збільшили суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Сьогодні станом на 10:00 год. в системі електронного адміністрування ПДВ зареєстровано 3,4 млн. податкових накладних та розрахунків коригування на суму ПДВ 11,6 млрд.грн., 16,2 тис. митних декларацій на суму ПДВ 2,9 млрд.грн., а також поповнено ПДВ рахунки на суму 1,77 млрд. грн.

Система електронного адміністрування ПДВ працює в режимі 24/7/365 без перерв на святкові та вихідні дні.

Нагадуємо, що система електронного адміністрування ПДВ відповідно до законодавства з 1 липня працює в звичайному режимі.


Надання адміністративних послуг Новомосковської ОДПІ в ЦОП.

Кількість наданих адміністративних послуг за 2 квартали 2015 рік складає – 72862.

Основну питому вагу адміністративних послуг станом на 01.07.2015 року складають:

- видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків – 2472,

- реєстрація платника єдиного податку – 170

- надання витягу з реєстру платника єдиного податку – 282;

- видача довідок про відсутність заборгованості – 348;

- реєстрація книг обліку доходів і витрат – 278,

- реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 447;

- реєстрація розрахункових книжок – 409,

- видача ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями – 215;

- видача ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами – 207


Податковою міліцією викрито ухилення від сплати податків на 247,5 мільйонів гривень

Податковою міліцією Центрального офісу зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків одним з підприємств. Зазначене підприємство здійснює діяльність з обслуговування наземного залізничного транспорту.

Встановлено, що протягом 2011 – 2014 років підприємство документально, без фактичного проведення, оформило операції з придбання за державні кошти устаткування та запчастин до залізничних локомотивів, трамвайних моторних вагонів і рухомого складу. Ці дії призвели до ухилення від сплати податків на суму 247,5 млн. гривень.

Досудове розслідування триває.


З 1 липня пиво прирівняють до алкоголю

Заступник начальника відділу ліцензування та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Дніпропетровській області Андрій Першої розповів про те, як у Дніпропетровській області проводиться контроль за обігом та обігом підакцизних товарів. Про це він заявив на прес-конференції в ІА «МОСТ-ДНІПРО».

«З початку 2015 співробітники фіскальної служби провели 56 перевірок, в ході яких було виявлено ряд порушень. Мова йде про 23 фактах торгівлі алкогольними напоями, за цінами нижче встановлених і 2 фактах торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від роздрібних. Також було зафіксовано по 7 випадків торгівлі алкогольними напоями, або тютюновими виробами без ліцензії і торгівлі сигаретами поштучно. До всіх порушників були застосовані санкції, загальна сума яких перевищує 2 млн. 817 тис. грн., - сказав він.

Також він додав, що на території Дніпропетровської області було вилучено товари підакцизної групи на суму, що перевищує 2 млн. грн.

«Примітно, що з 1 липня набувають чинності зміни в Законі України « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту », згідно з яким пиво буде ставитися до алкогольних напоїв. Відповідно, з моменту його вступу в силу, торгівля цим видом алкоголю може здійснюватися виключно за наявності ліцензії », - зазначив він.

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області