Матеріали ОДПІ від 8.10.2015

1. Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Витрати на відрядження: бухгалтерський та податковий облік.

Загальні поняття про службові відрядження

Згідно з п. 1 розділу І Інструкції № 59 службове відрядження — це поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк в інший населений пункт для виконання службового доручення за межами місця його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Крім того, в Інструкції зафіксовано певні моменти, що стосуються службових відряджень працівників підприємств, організацій, установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, зокрема:

• у разі направлення працівника у відрядження його необхідно забезпечити авансом для здійснення поточних витрат під час відрядження (готівковими або безготівковими коштами з використанням платіжних карток);

• повинні бути встановлені граничні строки відряджень: не більше ніж 30 календарних днів при відрядженні в межах України та не більше ніж 60 календарних днів при відрядженні за кордон. Слід зазначити, що раніше також необхідно було вести спеціальний журнал реєстрації відряджень, проте змінами, внесеними наказом № 694 до Інструкції № 59, такий документ скасовано. Крім того, згідно із внесеними змінами, якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження за наказом, то з дозволу керівництва підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні. При цьому строк перебування такого працівника поза місцем роботи не повинен перевищувати строків, наведених у постанові № 98 (тобто не більше ніж 30 календарних днів при відрядженнях у межах України та 60 календарних днів при відрядженнях за кордон). Слід зазначити, що ці вимоги стосуються бюджетних підприємств.

Іншим суб'єктам господарювання різних форм власності слід керуватися Податковим кодексом, КЗпП, внутрішніми документами підприємства. Так, у ст. 121 КЗпП законодавчо закріплено такі гарантії та компенсації працівникам при службових відрядженнях: працівники мають право на відшкодування витрат і одержання інших компенсацій у зв'язку зі службовими відрядженнями; працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати на найм житла згідно із законодавством; за відрядженими працівниками протягом відрядження зберігається місце роботи (посада); працівникам, які направляються у відрядження, оплата праці здійснюється згідно з умовами трудового або колективного договору, її розмір не може бути меншим, ніж середній заробіток.


Роз'їзний характер роботи

Пунктом 2 розділу 1 Інструкції № 59 передбачено, що службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або носить роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями. Незважаючи на те що дія Інструкції № 59 поширюється на бюджетні підприємства, такий самий підхід застосовується і до госпрозрахункових підприємств. Так, згідно з листом № 5/13/116 при визначенні поняття «роз'їзний характер робіт» необхідно виходити з організації (характеру) виконання (проведення) зазначених робіт. Така організація робіт передбачає виконання робіт на об'єктах, які знаходяться на значній відстані від місця розташування організацій, що пов'язано з поїздками в неробочий час від місця знаходження організації (збірного пункту) до місця роботи на об'єкті й назад. Надбавки (доплати) за роз'їзний характер роботи встановлюються працівникам з метою відшкодування витрат, пов'язаних з постійним їхнім переміщенням (або переміщенням підприємства), а також відірваністю від постійного місця проживання. Крім того, такі надбавки можуть встановлюватися працівникам, які працюють на об'єктах, значно віддалених від місця розташування підприємства, у зв'язку з поїздками в неробочий час від такого місця розташування до місця роботи на об'єкті й назад.

Згідно зі ст. 7 Закону № 3356 питання розміру доплат за роз'їзний характер роботи необхідно вносити до колективного договору, як і питання організації інших виплат (доплат, надбавок, премій тощо).


Порядок оформлення службових відряджень

На госпрозрахункових підприємствах порядок оформлення службових відряджень регламентується, як правило, внутрішніми розпорядчими документами. Зазвичай це відбувається таким чином. Ініціююча сторона — це або сам відряджений, або його безпосередній керівник (начальник відділу, цеху тощо) — складає службову записку на ім'я керівника підприємства, у якій обґрунтовує необхідність конкретного службового відрядження. Після одержання згоди видається наказ (розпорядження) по підприємству про відрядження, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, посада відрядженого працівника, місце відрядження (населений пункт, підприємство), його строк і ціль, додаткові обмеження (наприклад, може встановлюватися максимальна вартість оплати за проживання, заборона на проїзд у вагонах СВ тощо). Крім того, у наказі доцільно навести розрахунки суми витрат на відрядження, які повинні бути видані відрядженому працівникові авансом. Працівник, який направляється у відрядження, знайомиться з наказом під розпис, одержує завдання на відрядження та аванс. Щодо видачі авансу на службові відрядження необхідно зазначити, що прямий обов'язок роботодавця видавати його відрядженому працівнику перед відрядженням. Це встановлено для бюджетних організацій (п. 4 Інструкції № 59). Для госпрозрахункових підприємств таку норму в чинному законодавстві не встановлено, не враховуючи обов'язку відшкодовувати понесені витрати, про що вже йшлося вище. Водночас з метою забезпечення виконання виробничих завдань, у тому числі завдань на відрядження, підприємство має право встановити обов'язок щодо видачі авансу перед відрядженням. Такий обов'язок можна закріпити внутрішнім документом, зокрема положенням про відрядження.


Видача коштів і порядок звітування

Згідно з п. 2.11 Положення № 637 видача готівки на відрядження, як і будь-яка інша видача грошей під звіт, здійснюється відповідно до законодавства України. Тобто вона провадиться з каси підприємства за видатковими касовими ордерами (видатковими відомостями) або шляхом перерахування коштів з поточного рахунку підприємства на банківську платіжну картку працівника. Також зафіксовано, що видача коштів здійснюється лише за умови подання підзвітною особою звіту за раніше отримані під звіт суми. На сьогодні чинні форма «Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» (далі — Звіт) і Порядок його заповнення, затверджені наказом № 845.

Відповідно до пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу форма Звіту встановлюється контролюючим органом. Також у цьому підпункті зазначається, що Звіт подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому працівник закінчує відрядження. За наявності залишку невитрачених коштів вони підлягають поверненню в касу або зарахуванню на поточний банківський рахунок підприємства до або при поданні Звіту. Також установлено окремі строки у разі, якщо видача коштів під звіт проводилася з використанням банківських платіжних карток, банківських або іменних чеків. Якщо під час службового відрядження готівку отримано підзвітною особою з використанням платіжних карток, то подання Звіту і повернення невикористаної суми повинні бути здійснені до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження (абзац «а» пп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу). Якщо під час службового відрядження підзвітна особа використовувала платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання Звіту не перевищує 10 банківських днів, підприємство-роботодавець за наявності поважних причин має право продовжити цей строк до 20 банківських днів (для встановлення причин розбіжностей між відповідними звітними документами) (абзац «б» пп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу).


Обмеження в готівкових розрахунках

Згідно з п. 2.3 Положення № 637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у межах сум розрахунків готівкою, установлених відповідно до п. 1 постанови № 210. Слід зазначити, що таке обмеження не поширюється на використання коштів, виданих на відрядження. Це також зафіксовано в п. 2.3 Положення № 637. Якщо ж у період перебування у відрядженні підзвітній особі довелося витратити кошти на виробничі (господарські) потреби підприємства, обмеження застосовується лише до суми таких коштів. Отже, таку операцію може бути здійснено в межах 10 000 грн. (гранична сума розрахунків готівкою підприємств (підприємців) одне з одним, кількість підприємств (підприємців) при цьому не обмежено).


Особливості видачі коштів при службових відрядженнях за кордон

У разі службових відряджень за кордон аванс в іноземній валюті на витрати на відрядження, а також на представницькі витрати видається підприємством з поточного рахунку, відкритого в іноземній валюті (п. 2.1 Правил № 200). Згідно з п. 2.2 цих Правил видача здійснюється на підставі заяви на видачу готівки, довіреності представнику підприємства на одержання іноземної валюти в касі банку, а також листа-розрахунку витрат із зазначенням прізвища, імені та по батькові відрядженого (інших осіб), що виїжджають за кордон.

Підприємство також має право придбавати дорожні чеки на суму витрат на відрядження і представницьких витрат, для цього необхідно скласти заяву в довільній формі, а також надати документи, наведені вище (п. 2.3 Правил № 200).

Якщо відрядження здійснюється на транспортному засобі, який є на балансі підприємства (або на орендованому), то таке підприємство має право також використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для забезпечення експлуатаційних витрат, пов'язаних з експлуатацією транспортних засобів за кордоном (п. 3.1 Правил № 200). У цьому випадку до банку необхідно подати такі документи:

• заяву на видачу готівки;

• довіреність представнику підприємства на одержання іноземної валюти в касі банку;

• лист-розрахунок, де зазначено: мета виїзду; прізвище, ім'я та побатькові (за наявності) особи, яка вивозить готівку для забезпечення експлуатаційних витрат, розрахунки експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном (п. 3.2 Правил№ 200).

Необхідно зазначити, що операції з придбання будь-яких товарно-матеріальних цінностей за готівку в іноземній валюті в період перебування у відрядженні за кордоном працівник не може здійснювати, оскільки такі операції належать до торговельних. А розрахунки в межах торговельного обігу здійснюються тільки через уповноважені банки (ст. 7 Декрету № 15-93).

Не використаний після закінчення відрядження залишок готівкової іноземної валюти підлягає зарахуванню безпосередньо на поточний рахунок в іноземній валюті протягом п'яти банківських днів з моменту оприбуткування в касі підприємства, далі вона може використовуватися підприємством лише на аналогічні цілі (тобто відрядження та/або експлуатаційні витрати за транспортними засобами за кордоном) або продаватися (п. 8.4 Правил № 200, п. 11 розділу III Положення № 281). Якщо ж працівник — резидент України використовував у відрядженні за кордоном власні кошти, витрати йому відшкодовуються в гривневому еквіваленті за курсом Нацбанку України, що діє на момент виплати. Виняток становлять працівники-нерезиденти, яким за їх бажанням виплати можуть здійснюватись як в іноземній валюті, так і у валюті України (п. 2.5 Правил № 200).


Документи, що підтверджують службові відрядження та понесені витрати

Слід зазначити, що наказ № 260, яким було затверджено форму «Посвідчення про відрядження», втратив чинність ще в 2011 р. Тому підприємства мають право самостійно розробляти й використовувати форми первинних документів (п. 2.7 Положення № 88). Зокрема, це може бути посвідчення, що містить реквізити завдання на відрядження з наказу. Також можна використовувати окремо бланк з відмітками про прибуття та вибуття. Такі відмітки, завірені підписамита печатками в місцях відрядження, дають змогу визначити фактичний строк перебування у відрядженні. Крім цих документів як підтвердні можуть слугувати готельні рахунки, транспортні квитки, інші документи, що підтверджують понесені витрати, а також час перебування у відрядженні. Наприклад, для водіїв і експедиторів це можуть бути товарно-транспортні накладні з відмітками про одержання товару, дорожній лист вантажного автомобіля (за його наявності) — на сьогодні така форма не є обов'язковою, але підприємства мають право її застосовувати.

Сума добових визначається таким чином:

• при відрядженні в межах України та до країн, в'їзд громадян України на територію яких не вимагає наявності візи, — згідно з наказом по підприємству про відрядження та відповідним первинним документом;

• при відрядженнях до країн, в'їздна територію яких здійснюється за наявності візи, — згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої особи Держприкордонслужби України в закордонному паспорті або документі, що його заміняє. У разі відсутності відповідних підтвердних документів або відміток Держприкордонслужби України сума добових включається до об'єкта оподаткування ПДФО.


Бухгалтерський облік витрат на службові відрядження

Відповідно до положень ПБО 16 витрати на оплату службових відряджень є витратами звітного періоду та залежно від належності працівника до відповідного підрозділу підприємства можуть бути включені до складу таких витрат:

• собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) як інші прямі витрати, які можна віднести до конкретного об'єкта витрат (пункти 11, 14 ПБО 16), якщо відрядженими працівниками є, наприклад, наладчики устаткування при наданні послуг безпосередньо на об'єкті, будівельники при виконанні будівельно-монтажних робіт тощо;

• загальновиробничих при відрядженнях персоналу дільниць, цехів (п. 15.1 ПБО 16);

• адміністративних, якщо відряджені працівники задіяні в управлінні та обслуговуванні підприємства (п. 18 ПБО 16);

• витрат на збут, якщо відряджаються працівники, зайняті збутом (п. 19 ПБО 16).

Для обліку розрахунків з підзвітними особами, у тому числі за витратами на службові відрядження, Інструкцією № 291 передбачено субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами». За Дт субрахунку 372 відображаються видача коштів під звіт та/або відшкодування понесених витрат, за Кт — дані відповідно до затверджених авансових звітів, а також повернення коштів у касу підприємства та/або утримання із заробітної плати. Основними кореспонденціями рахунків при відображенні понесених витрат у зв'язку із службовими відрядженнями є:

• Дт субрахунку 372 — Кт субрахунків 301 (311) — при видачі коштів у гривнях під звіт та/або відшкодування понесених витрат;

• Дт субрахунку 372 — Кт субрахунків 302 (312) — при видачі коштів в іноземній валюті підзвіт;

• Дт рахунків 23, 91, 92, 93 — Кт субрахунку 372 — відображаються понесені витрати (добові, проїзд, проживання, страхування тощо) у складі витрат звітного періоду;

• Дт субрахунків 203, 205, 207, 209 — Кт субрахунку 372 — відображається придбання запасів для господарських потреб у період відрядження;

• Дт субрахунку 641/ПДВ — Кт субрахунку 372 — відображаються суми ПДВ за понесеними витратами;

• Дт субрахунку 661 — Кт субрахунку 372 — утримання невикористаних коштів із заробітної плати.


Податковий облік витрат на службові відрядження: податок на доходи фізичних осіб

Слід зазначити, що суб'єкти господарювання, які не фінансуються за рахунок бюджетних коштів, можуть самостійно встановлювати розміри добових витрат. Про таке рішення необхідно зазначити у внутрішніх документах (колективному договорі, Положенні про відрядження) або наказі про відрядження. Але при цьому слід пам'ятати, що для цілей податкового обліку суми добових, що перевищують норми, установлені пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу, є об'єктом оподаткування ПДФО.

Не включаються до об'єкта оподаткування ПДФО добові витрати в таких розмірах:

• при відрядженнях у межах території України — не більш як 0,2 мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня звітного року, за кожний календарний день відрядження;

• при відрядженнях за кордон — не більш як 0,75 мінімальної заробітної плати.

Нагадаємо, що станом на 01.01.2015 р. мінімальну заробітну плату встановлено в розмірі 1218 грн. Отже, максимальний розмір добових у межах України на сьогодні становить 243,60 грн. (1218 х 0,2), при відрядженнях за кордон — 913,50 грн. (1218 х 0,75).

В абзаці «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу наведено перелік витрат, пов'язаних зі службовими відрядженнями, суми за якими не є доходами, а отже, об'єктом оподаткування ПДФО. До них належать: витрати на проїзд (у тому числі на бронювання транспортних квитків і перевезення багажу) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті); оплата вартості проживання в готелях (мотелях) і витрати на харчування або побутові послуги (прання, чищення, лагодження й прасування одягу, білизни, взуття), витрати на наймання інших житлових приміщень; оплата телефонних переговорів; оформлення закордонний паспортів, дозволів на в'їзд (виїзд); витрати на обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду й перебування в місці відрядження, у тому числі податки і збори, які підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Причому всі перелічені витрати не є об'єктом оподаткування ПДФО лише за наявності відповідних підтвердних документів:

• транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона і документа про оплату за всіма видами транспорту (у тому числі чартерних рейсів);

• рахунків, отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення і проживання (у тому числі бронювання місць), страхових полісів тощо. Окремо виділено витрати на відрядження, не підтверджені документально: до них належать витрати на харчування та фінансування інших особистих потреб (добові витрати).

Згідно з пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до складу оподатковуваного доходу включається також сума надміру витрачених коштів, отриманих на відрядження та не повернутих у встановлений термін. І розмір, і строки встановлено в п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу.

Якщо говорити конкретно, то до складу оподатковуваного доходу включаються суми надміру витрачених і не повернутих у строк коштів, а також такі виплати: добові в частині перевищення встановлених максимальних розмірів (243,60 грн., 913,50 грн.); добові в повному розмірі у разі відсутності відповідних первинних документів і оцінок Держприкордонслужби України; витрати на проїзд, проживання, телефонні переговори, оформлення закордонних паспортів та інші витрати, понесені у зв'язку зі службовим відрядженням, за відсутності підтвердних первинних документів.

Базу оподаткування ПДФО у разі надміру витрачених коштів, виданих на відрядження та несвоєчасно повернутих підприємству, згідно з п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу необхідно збільшити на натуральний коефіцієнт 1,176471 при ставці ПДФО 15% і 1,25 при ставці ПДФО 20%. У звіті за формою № 1ДФ, затвердженою наказом № 4, такий дохід і ПДФО за ним відображаються із присвоєнням коду 118 «Кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, у тому числі надміру витрачені та не повернуті у встановлені законодавством строки (підпункт 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 та підпункт 165.1.11 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу)». Щодо строку перерахування ПДФО до бюджету, то тут необхідно керуватися пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу, яким передбачено, що при нарахуванні (виплаті) доходу у негрошовій формі або з каси в готівковій формі ПДФО сплачується до бюджету протягом наступного після такого нарахування (виплати) банківського дня. У цьому випадку — протягом наступного банківського дня після затвердження авансового звіту.


Податковий облік витрат на службові відрядження: військовий збір

Відповідно до пп. 1.1 п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу, зокрема фізичні особи — резиденти, які одержують доходи із джерела їх походження в Україні.

Податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язано утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5% (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу).

Як ми вже зазначали вище, установи та організації, які не фінансуються за рахунок бюджетних коштів, можуть установлювати розмір добових на свій розсуд. При цьому суму, яка перевищує максимальний розмір добових у межах України (243,60 грн.) і за кордон (913,50 грн.), слід розглядати як інші (компенсаційні) виплати, які нараховуються (виплачуються, надаються) платникові у зв'язку із трудовими відносинами. Такі виплати підлягають оподаткуванню військовим збором. Отже, сума, на яку збільшено розмір добових витрат на відрядження понад установлені норми на підставі рішення керівництва, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

Крім того, оподаткуванню військовим збором підлягає і сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлений законодавством термін, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу (пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). Таким чином, сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлений законодавством термін, підлягає оподаткуванню військовим збором.


Податковий облік витрат на службові відрядження: ЄСВ

Базу нарахування ЄСВ визначено в ст. 7 Закону № 2464, згідно з якою, зокрема, ЄСВ оподатковується сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі. Слід зазначити, що повний перелік виплат, які належать або не належать до фонду оплати праці, визначено в Інструкції № 5. Відповідно до цієї Інструкції витрати на відрядження, у тому числі добові (у повному обсязі), до фонду оплати праці не належать (п. 3.15 Інструкції № 5).

Крім того, питання необхідності нарахування й утримання ЄСВ за сумами витрат на службові відрядження врегульовано Переліком № 1170, згідно з яким добові в повному обсязі, витрати на проїзд, наймання житла належать до таких виплат, на які ЄСВ не нараховується (п. 6 розділу І Переліку № 1170).


Плата за землю.

Припинено діяльність

Чи повинні ЮО — власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками), що є платниками ЄП, сплачувати земельний податок у разі тимчасового припинення господарської діяльності?

Юридичні особи — власники земельних ділянок (землекористувачі), що є платниками єдиного податку, не є платниками земельного податку у разі тимчасово припинення господарської діяльності.


Коли орендар починає платити за землю

3 якої дати необхідно сплачувати оренд- ну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня його реєстрації?

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем із дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме від дати реєстрації договору оренди земельної ділянки.


Чи платити земподаток власникам кіосків та яток

Чи є платником плати за землю ФОП, яка має тимчасову споруду (кіоск, палатку тощо)?

Якщо фізична особа — підприємець має паспорт прив'язки тимчасової споруди, то він повинен мати і правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки), по яких розраховується плата за землю.


Чи платити земподаток за ділянку фізособи, використовувану в підприємницькій діяльності

Чи є платником земельного податку ФОП — платник ЄП за земельну ділянку, яка надана в установленому порядку ФО (акт на право власності оформлено на ФО) для здійснення господарської діяльності і використовується ФОП за призначенням?

У разі надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, тобто підприємницька діяльність наймодавців провадиться обов'язково за рахунок здачі в оренду майна і земельної ділянки, то така фізична особа — підприємець (власник нежитлового приміщення) теж звільняється від нарахування (сплати) та подання податкової звітності з земельного податку.


Чи платити підприємцю – єдиннику земподаток, передаючи ділянку в оренду

Чи є платником земельного податку в ФОП — платник ЄП за земельну ділянку, що перебуває у власності такої особи, при наданні її в оренду?

Фізична особа — підприємець — власник земельної ділянки, що є платником єдиного податку, у разі надання в оренду цієї земельної ділянки іншому суб'єкту господарювання не є платником земельного податку, оскільки земельна ділянка використовується платником єдиного податку в господарській діяльності з метою отримання доходу.


Електронні сервіси

ДФС запроваджує новий електронний сервіс

З 1 вересня 2015 року у штатному режимі працює новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису». Фізична особа – платник податків для отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум своїх отриманих доходів та утриманих податків матиме можливість сформувати запит в електронному вигляді. Сформований запит підписується електронним цифровим підписом та відправляється на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС». За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів. Детальніше з інформацією щодо роботи сервісу можна ознайомитися за посиланням http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.


Електронні сервіси для користування системою електронного адміністрування ПДВ

Державною фіскальною службою України (далі – ДФС України) запроваджено ланку сервісів щодо отримання платниками податків інформації з системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ). Платники податку засобами клієнтського програмного забезпечення направляють електронні запити щодо отримання відомостей з системи електронного адміністрування ПДВ: 1). Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1300103). Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1400103), який надається платнику, містить інформацію щодо: виданих та/або отриманих податкових накладних та розрахунках коригування до податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, як на вказану дату, так і в розрізі контрагентів із зазначенням дати та номеру документа, а також суми податку. 2). Запит про стан рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та суми податку, на яку мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (J/F1301204). Витяг з системи електронного адміністрування (J/F1401204), який надається платнику, містить інформацію щодо: стану рахунку (залишок на рахунку/заборгованість), суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, складових формули розрахунку такої суми. 3). Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ΣНакл), за рахунок сум від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року, що були задекларовані платником у додатку 2 до декларації з ПДВ (J/F1301301). Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних (J/F1401301), який надається платнику, містить інформацію щодо: суми збільшення на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, реєстраційний номер та дату декларації, в якій було задекларовано таке збільшення. 4). Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1301402). Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1401402), який надається платнику, містить інформацію щодо: виданих податкових накладних та розрахунків коригування зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації за запитуваний період та податкові накладні за вказаним кодом філії. 5). Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1301901). Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1401901), який надається платнику, містить інформацію щодо: типу операції, дату та номер документа, суму операції. Електронні формати документів розміщені на головній сторінці офіційного сайту ДФС України у розділі (банер) «Електронне адміністрування ПДВ» («До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення»).


ПДФО

ПОМИЛКА У СУМІ ПДФО, зазначеній у довідці про доходи орендодавця — приватного нотаріуса

Приватний нотаріус здає в оренду нежитлове приміщення юридичній особі. З'ясуємо, чи потрібно у разі виявлення помилки у сумі ПДФО, зазначеній у виданій орендарем орендодавцю довідці про доходи, донарахувати суму ПДФО та включити її до Податкової декларації приватного нотаріуса?

Правовий порядок відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлюються Податковим кодексом.

Перш за все необхідно розподілити доходи приватного нотаріуса за джерелами їх походження.

Сума орендної плати, отримана приватним нотаріусом від надання в оренду нежитлового приміщення, не включається до доходу приватного нотаріуса, отриманого протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності.

Отже, сума орендної плати є доходом приватного нотаріуса як фізичної особи та оподатковується згідно з вимогами, установленими ст. 170 Податкового кодексу.

Згідно з пп. 170.1.2 п. 170.1 цієї статті податковим агентом фізичної особи — орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку, є юридична особа — орендар.

Доходи від надання в оренду об'єктів нерухомості оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу (пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 цього Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу встановлено ставку податку 15% бази оподаткування. Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20% (у 2014 р. — 17%).

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу доходи, нараховані на користь платника податку, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) згідно з наказом № 4.

У разі виявлення помилки щодо нарахованої (перерахованої) до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб, що збільшує та/або зменшує суми податкових зобов'язань, податковий агент повинен подати уточнюючий податковий розрахунок (форма № 1ДФ).

Згідно з п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.

При цьому слід зазначити, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, до 1 травня року, що настає за звітним, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом № 793, в якій поряд з доходами від незалежної професійної діяльності відображають інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплачують суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.


НАВЧАННЯ ПРАЦІВНИКА за профілем діяльності підприємства

Чи є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб сума коштів, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання працівника, за участь працівника у семінарі, конференції, проведених за профілем діяльності юридичної особи?

Відповідно до ст. 6 Закону№ 4312 організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності згідно з вимогами законодавства.

Професійне навчання працівників здійснюється безпосередньо у роботодавця, на договірній основі у професійно-технічних або вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях. При цьому роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників.

Формальне професійне навчання працівників робітничим професіям включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, — перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації. За результатами такого навчання видається документ про освіту, зразок якого затверджено постановою № 1260.

Неформальне професійне навчання працівників — це набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання, яке здійснюється за їх згодою безпосередньо у роботодавця за рахунок його коштів з урахуванням потреб власної господарської чи іншої діяльності. За результатами неформального навчання видається довідка, в якій зазначаються професія (спеціальність), за якою здійснювалось навчання, напрям підвищення кваліфікації, строки навчання.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу, пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено, що не включається до складу оподатковуваних доходів таких фізичних осіб сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу (у 2015 р. — 1710 грн.), на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки.

Слід врахувати, що якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку, визначеному розділом IV Податкового кодексу (абзац другий пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу).

Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Податкового кодексу), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу).

Також згідно з пп. 165.1.37 п. 165.1 ст. 165 зазначеного Кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку відповідно до закону.

Таким чином, кошти, сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищують у 2015 р. 1710 грн. за кожний місяць навчання за умови дотримання інших норм, визначених у пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу, та витрати роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника). У разі порушення умов та в частині перевищення суми, визначених пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи, прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються за ставками 15 (20)%.

Щодо участі працівника у семінарах та конференціях можна зазначити таке. У визначенні Українського юридичного термінологічного словника семінар — це форма групової роботи за участю запрошених, мета якої — обмін інформацією з певної теми. Конференція — це великі засідання тривалістю один чи декілька днів, присвячені одному ключовому питанню або темі, поділеним на вужчі питання. Участь у семінарах (конференціях) передбачає отримання інформаційно-консультаційних послуг на підставі укладеного договору з організатором семінару (конференції).

Отже, у разі якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума, сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції), не є доходом такого працівника та об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставками 15 (20)%.


Право на податкову соціальну пільгу

Чи має право платник податку, що є особою, на яку поширюється дія Закону № 3551, на застосування податкової соціальної пільги, передбаченої ст. 169 Податкового кодексу?

Закон № 3551 визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Розділом II цього Закону визначено ветерани війни та критерії, за якими вони мають відповідний статус, зокрема учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Крім того, ст. 10 Закону № 3551 визначено члени сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інші особи, зазначених у цій статті, на яких поширюється чинність цього Закону.

Для кожної категорії таких осіб розділом III Закону № 3551 передбачено пільги, зокрема звільнення від сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету згідно з податковим та митним законодавством.

Податкове законодавство складається, зокрема, з Податкового кодексу.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 цього Кодексу податкова пільга — це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг, є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Податкова соціальна пільга (далі — ПСП) застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї згідно із законодавством виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу).

Оскільки Держбюджетом-2015 на 01.01.2015 р. прожитковий мінімум для працездатної особи (у розрахунку на місяць) установлено у розмірі 1218 грн., розмір доходу (заробітної плати), що дає право на податкову соціальну пільгу у 2015 р., становить 1710 грн. на місяць (1218 грн. х 1,4).

У разі перевищення місячної заробітної плати понад установлений розмір (у 2015 р. — 1710 грн.) незалежно від соціального статусу платника податку питання надання ПСП не розглядається.

Розміри ПСП наведено у п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, відповідно до пп. 169.1.1 якого будь-який платник податку має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

При цьому згідно з п. 1 розділу XIX Податкового кодексу пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу набирає чинності з 01.01.2016 р. До 31.12.2015 р. для цілей застосування цього підпункту ПСП надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку (у 2015 р. — 609 грн.).

Також відповідно до пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу платник податку має право на ПСП у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 зазначеного пункту (у 2015 р. — 1218 грн.), якщо він є, зокрема, учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону № 3551, крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 цього пункту.

Розмір ПСП для осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, дорівнює 200% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 цього пункту, для платника податку, який є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551.

Слід зауважити, що ПСП не може застосовуватися до доходів, визначених пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу.

Отже, платники податків, визначені п. 169.1 цієї статті, на яких поширюється дія Закону № 3551, залежно від свого статусу мають право на ПСП у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму розміру ПСП за умови дотримання всіх норм зазначеної статті.


Інші роз’яснювальні матеріали

Рахунки змінено!

Новомосковська ОДПІ звертає увагу платників, що з 15 вересня 2015 року діють нові рахунки для зарахування коштів ЄСВ. Реквізити рахунків розміщені на субсайті Територіальні органи ГУ ДФС у Дніпропетровській області (www.dp.sfs.gov.ua) у розділі «Бюджетні рахунки», а також у Центрі обслуговування платників Новомосковської ОДПІ.


Увага! Змінено порядок заповнення платіжних документів

З 1 вересня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666. Цим наказом затверджено Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі - Порядок). Відповідно попередній наказ із зазначених питань від 22.10.2013 №609 визнано таким, що втратив чинність. Так, у Порядку наведено алгоритм і приклади заповнення поля «Призначення платежу» розрахункового документу при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів. Також, зокрема, Порядком визначено, що при заповненні полів розрахункового документу не допускаються пропуски (пробіли) між словами і службовими знаками. Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ. З повним текстом Порядку Ви можете ознайомитись перейшовши за посиланням: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0974-15.


Спеціальні мита щодо імпорту в Україну відповідних транспортних засобів – скасовані!

30.09.2015 набрало чинності рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) від 10.09.2015 №СП-335/2015/4442-06 «Про скасування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту» (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 12.09.2015 № 68).

Відповідно до цього рішення скасовуються спеціальні мита щодо імпорту в Україну автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених переважно для перевезення людей (категорія М1 – транспортні засоби, що мають не менше ніж 4 колеса, які використовуються для перевезення пасажирів та мають не більше 8 місць для сидіння, крім сидіння водія), з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 1000 см3, але не більш як 2200 см3, нові, які класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 8703 22 10 00 та 8703 23 19 10, що мають гібридну силову установку (електродвигун з приводом на колеса автомобіля).

Спеціальні заходи застосовувались згідно з рішенням Комісії від 28.04.2012 №СП-275/2012/4423-08 терміном на три роки.


До уваги приватних нотаріусів!

Наказом Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) від 17.07.15 №507 затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо подання до контролюючого органу фізичними особами, які здійснюють приватну нотаріальну діяльність, інформації про посвідчені договори продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами, продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами), про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчені договори дарування (далі – Узагальнююча консультація №507).

При нотаріальному посвідченні договорів продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами, продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, видачі свідоцтв про право на спадщину та/або нотаріальному посвідченні договорів дарування приватний нотаріус повинен щокварталу подавати до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), у строки встановлені для податкового кварталу.

Узагальнююча консультація №507 розміщена на офіційному порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-p....


Податковий календар на жовтень 2015 року

9 жовтня поточного року останній день подання:

- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма №1-РС);

- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС);

- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма №3-РС);

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв (форма №1-ОА);

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів (форма №1-ОТ).


Про використання свідоцтв платників ПДВ

Державною фіскальною службою України у листі від 31.08.2015 №32216/7/99-99-11-01-01-17 (далі – лист ДФС України №32216) надано роз’яснення щодо використання свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Законом України від 24.10.2013 №657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» з 1 січня 2014 року були відмінені свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та забезпечено право платників ПДВ отримати витяги із реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) в контролюючих органах (пункт 183.9 статті 183 розділу Податкового кодексу України (далі – Кодекс)). Витяг діє до внесення змін до Реєстру.

До 19.11.2014, як витяги з Реєстру могли застосовуватись свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

На сьогодні у випадках, коли законодавство передбачає надання особою витягу з Реєстру чи його копії, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ чи іншого документального підтвердження факту реєстрації платником ПДВ, має надаватись чинний витяг з Реєстру. Порядок отримання платником ПДВ витягу з Реєстру визначений пунктом 7.6 розділу VII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 №1130, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233, який набрав чинності 19.11.2014.

Отримання всіма платниками ПДВ витягу із Реєстру не є обов’язковим. Дані із Реєстру щоденно оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua). За запитом в електронній формі платнику ПДВ можуть бути надані довідки із Реєстру про реєстрацію його контрагентів як платників ПДВ. Окрім того, платник ПДВ може отримати витяг із Реєстру в електронному вигляді.

Лист ДФС України №32216 розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/samozaynyatim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/list....


2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Суд прийняв сторону Новомосковської ОДПІ

Наприкінці вересня поточного року представникам Новомосковської ОДПІ прийшлося в судовому порядку відстоювати законність своїх дій в частині винесення податкового повідомлення – рішення в розмірі 25000 грн. по транспортному податку на ім’я фізичної особи «Л».

Суть справи полягала в тому, що фізична особа «Л» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської ОДПІ про визнання протиправним та скасування відповідного податкового повідомлення-рішення. У відкритому судовому засіданні Новомосковській ОДПІ вдалося обґрунтувати свої дії та доказати їх законність, в результаті чого фізичній особі «Л» в позові було відмовлено. І податкове зобов’язання по транспортному податку в розмірі 25000 грн. їй прийдеться сплатити, хоча право на оскарження рішення суду за нею залишається.

Нагадаємо, що згідно змін до Податкового кодексу України з 01.01.2015 року транспортний податок для громадян застосовується вперше. В зв’язку з цим легкові автомобілі, що зареєстровані (використовуються) до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. є об’єктом оподаткування. Ставка транспортного податку встановлюється в розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування. Після обчислення суми податку контролюючим органом за місце реєстрації платника податку надсилається (вручається) податкове повідомлення-рішення на сплату суми транспортного податку в розмірі 25000 грн до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). І у платника (фізичної особи) для сплати є 60 днів з дня вручення відповідного податкового повідомлення-рішення.


Операція «Урожай-2015» на Новомосковщині

Наразі на Новомосковщині триває операція «Урожай-2015», мета якої: виявлення необлікованих найманих працівників, легалізація заробітної плати, перевірка повноти нарахування і сплати земельного податку та орендної плати за землю, упередження схем ухилення від оподаткування суб’єктами господарювання тощо.

Зусилля фахівців Новомосковської ОДПІ направлені на охоплення максимального кола сільгоспвиробників Новомосковського регіону для отримання позитивних результатів цьогорічної операції «Урожай».

І хоча операція «Урожай-2015» у самому розпалі певні результати вже є..

Так, на сьогодні проведено роботу з 315 юридичними особами, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства. В результаті цими аграріями добровільно оформлено 299 найманих працівників та 192 – підвищено заробітну плату.

За рахунок їх добровільного оформлення легалізовано 749,9 тис. грн. доходу, при цьому бюджет отримав податку на доходи фізичних осіб – 100,9 тис. грн. та єдиного соціального внеску – 231,4 тис. грн.

Робота в даному напрямку продовжується і надалі. Фахівці Новомосковської ОДПІ триматимуть на особливому контролі дотримання норм податкового та трудового законодавства новомосковськими аграріями.


За вісім місяців 2015 року платникам Новомосковшини надано 10042 адміністративних послуги

Як і в попередні звітні періоди найбільш актуальною залишається послуга з видачі реєстраційного номера облікової картки платника податків та внесення таких даних до паспорта громадянина України з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Так, протягом січня-серпня 2015 року було видано 3551 реєстраційних номери.

Крім того, ЦОП Новомосковської ОДПІ за вісім місяців 2015 року було зареєстровано 263 платника єдиного податку та надано 441 витяг з реєстру платників єдиного податку; видано 453 довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом; зареєстровано 497 книг обліку доходів і витрат; видано 325 ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та 259 – тютюновими виробами тощо.

 


В Новомосковській ОДПІ надано відповіді на 8 звернень громадян

Саме стільки громадян з початку року письмово звернулося до Новомосковської ОДПІ. Протягом відповідного періоду 2014 року таких звернень було також 8. Усі громадяни, без винятку, зверталися щодо перевірки нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб.

Разом із цим, наголошуємо, що з набранням чинності 1 вересня 2015 року Закону України від 17 липня 2015 року № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» внесено зміни до статей 52 та 53 Податкового кодексу України щодо надання податкових консультацій платникам податків.

Зокрема зміни полягають у тому, що консультації, крім узагальнюючих, надаються:

- в усній формі – контролюючими органами;

- у письмовій або електронній формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (тобто Державною фіскальною службою України).

Таким чином, консультації у письмовій чи електронній формі підлягають обов'язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який їх надав, протягом 10 календарних днів після дня надання таких консультацій без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, проводить Міністерство фінансів України та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі на його офіційному веб-сайті, протягом 5 календарних днів.

Крім того, нововведення, внесені Законом №655, надають право платнику податків оскаржити до суду як надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладену в письмовій або електронній формі, так і наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.


Надходження до бюджетів усіх рівнів від дніпропетровських платників перевищили 55 мільярдів гривень

Органами ДФС у Дніпропетровській області у січні - вересні 2015 року забезпечено надходження в бюджети усіх рівнів (з урахуванням ЄСВ) 55 млрд. 427,3 млн. грн., що на 14 млрд. 310,5 млн. грн., або майже на 35 % більше, ніж за дев’ять місяців 2014 року. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олександр Лукін.

Так, до загального фонду державного бюджету впродовж трьох кварталів 2015 року мобілізовано 32 млрд. 491,1 млн. грн., що на 12 млрд. 185,0 млн. грн., або на 60% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Надходження, що формують місцеві бюджети Дніпропетровської області склали 8 млрд. 680,7 млн. грн. Це на 1 млрд. 235,4 млн. грн. (або на 16,6%) більше фактичних надходжень січня - вересня минулого року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 14 млрд. 255,5 млн. грн. Порівняно з 2014 роком надходження зросли на 6,7%, або на 890,1 млн. грн.


Підтримка української армії від новомосковців

З початку 2015 року від новомосковських платників надійшло 21,2 млн. грн. військового збору, а це на 26,8% більше ніж планувалося, з них у вересні поточного року – 2,8 млн. грн.

Нагадуємо, що оподаткування військовим збором продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Ставка податку у 2015 році залишається на рівні 1,5 відсотка. В той же час, об’єктом оподаткування збором є доходи, які визначаються по аналогії з доходами, що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.


На Дніпропетровщині викрито факт легалізації незаконно одержаних коштів на суму майже 6,1 млн. гривень

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з Кіровським РВ ДМУ ГУ МВС України встановлено протиправну діяльність посадо- вих осіб одного з комунальних підприємств м. Дніпропетровська.

Як з’ясувалося, протягом 2014-1015 років зазначені особи отримували значні суми грошових коштів від населення за надані послуги у сфері обслуговування об’єктів комунальної власності. Отримані кошти для подальшої легалізації перераховувалися через низку інших підприємств на рахунок товариства, яке мало ознаки фіктивності та створювалося для конвертації грошових коштів.

Загалом на рахунок фіктивного підприємства було перераховано майже 6,1 млн. гривень.

За вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст. 191 та ч.2 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Здійснюється кримінальне провадження.


Державна фіскальна служба та бізнес-асоціації обговорили проблемні питання митного оформлення

Пройшла зустріч представників бізнес-асоціацій - Європейська бізнес асоціація та Американська Торгова Палата – щодо проблемних питань, пов’язаних із введенням у дію Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №724 «Про тимчасові заходи щодо формування орієнтовних показників митної вартості товарів».

Представники державної фіскальної служби зустрілися з представниками бізнесу для того, щоб пояснити основні спірні питання, які виникали під час митного оформлення протягом декількох днів. Проблеми дійсно були, але Державна фіскальна служба застосувала всі необхідні заходи задля їх усунення. ДФС провела селектори з регіональним митницями. В свою чергу, регіони зібрали підприємців з метою роз’яснення норм постанови. Бізнес визнає, що проблеми дійсно виникали перші декілька днів, але зараз питань до самого нормативного документа вже не має.

Представники асоціацій висловили побажання і надалі вести конструктивний діалог за напрямом розробки законодавчих норм щодо вдосконалення процедури митного оформлення та визначення митної вартості, зокрема. Представники ДФС підтримали таку ініціативу бізнесу.


З початку 2015 року митницями ДФС вилучено сигарет на суму понад 13 млн. грн.

З початку 2015 року митницями Державної фіскальної служби зафіксовано 1 621 випадок переміщення сигарет через митний кордон України з порушенням митного законодавства. У справах про порушення митних правил вилучено 32 млн. шт. сигарет загальною вартістю понад 13 млн. грн.

Переважна більшість випадків незаконного переміщення сигарет виявлено у зоні діяльності митниць західного регіону – Львівська, Чернівецька, Волинська, Закарпатська митниці ДФС.

Цими митницями зафіксовано 1 402 випадки (87% від загальної кількості) переміщення сигарет через митний кордон України з порушенням митного законодавства на суму 10,5 млн. грн. Зокрема, у зв'язку з незаконним ввезенням сигарет – 204 випадки на суму 457 тис. грн., у зв'язку з незаконним вивезенням – 1 198 випадків на суму 10 млн. грн.

Вказане обумовлено тим, що вартість сигарет у країнах Євросоюзу є значно вищою, ніж в Україні.

Довідково. Митним кодексом України за правопорушення, пов'язані з переміщенням через митний кордон України товарів, у тому числі сигарет, передбачені стягнення у вигляді штрафів та конфіскації.

Зокрема, у разі незаконного переміщення сигарет через "зелений коридор" до правопорушників застосовуються санкції у вигляді штрафу на суму 1700 грн. та конфіскації сигарет, при переміщенні сигарет з приховуванням від митного контролю, а так само при недекларуванні сигарет сума штрафу становить 100% вартості сигарет та їх конфіскацію.

Якщо переміщення через митний кордон України відбувалось поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю в спеціально виготовлених в транспортних засобах тайниках, то додатково передбачена санкція у вигляді конфіскації транспортних засобів, що переміщували товари поза митним контролем, або у яких сконструйовані спеціально виготовлені сховища, тайники.


Викрито махінації підприємства, яке не сплатило 17,1 млн. грн. податків

Працівниками податкової міліції Центрального офісу у м. Запоріжжі зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом порушення податкового законодавства посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері виробництва олії та тваринних жирів.

Як з’ясувалося, зазначені особи з 2014 по 2015 рік при придбанні насіння соняшника у підприємства, в ланцюгу постачальників якого є підприємства з ознаками фіктивності, занизили свої податкові зобов’язання. Це дало їм змогу ухилились від сплати податків на загальну суму 17,1 млн. гривень.

Тривають слідчі дії зі становлення кола осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення.


Шановні платники та жителі міста Дніпропетровська!

У місті Дніпропетровську з’явилася група шахраїв, які видають себе за працівників органів державної фіскальної служби Дніпропетровщини, не маючи до них жодного відношення, та телефонують суб’єктам господарювання з вимогами сплати грошових коштів.

У разі виявлення та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за телефоном (056) 370-10-32.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області