Матеріали ОДПІ від 7 травня 2015 року

1. Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Податок на доходи фізичних осіб.

Ставки ПДФО, застосовувані до доходів працівників з 2015 р.

Відповідно до абзацу першого п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу ставка ПДФО становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.6 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі — мінімальна заробітна плата).

Абзацом другим цього пункту тепер визначено, що якщо база оподаткування, яка встановлена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу, щодо вищезазначених доходів у календарному місяці перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%. Нагадаємо, що до 01.01.2015 р. до таких доходів застосовувалася ставка ПДФО у розмірі 17%.

Оскільки згідно зі ст. 8 Закону № 80 станом на 01.01.2015 р. мінімальна заробітна плата в місячному розмірі — 1218 грн., протягом усього поточного року ставка ПДФО у розмірі 15% застосовується до бази оподаткування, що не перевищує 12 180 грн. (1218 грн. х 10) у розрахунку на місяць. Ставка ПДФО у розмірі 20% застосовується до бази оподаткування, що перевищує 12 180 грн. у розрахунку на місяць.


Визначення бази оподаткування та застосування ставок ПДФО при виплаті різних видів доходу

У разі якщо до складу загального місячного оподатковуваного доходу окрім заробітної плати включаються інші види доходів, щодо яких встановлено різні правила та/або ставки оподаткування, то з метою дотримання вимог п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу слід у першу чергу розглядати питання оподаткування доходів, що входять до складу заробітної плати, а далі формувати оподатковуваний дохід у міру виникнення у платника податків кожного з видів оподатковуваного доходу (на підставі підтвердження факту/дати виникнення доходу первинними документами, зокрема наказами про виплату/надання певних видів доходів).

Приклад. Оподаткування заробітної плати та лікарняних

Працівнику підприємства в січні 2015 р. за відпрацьовані 14 робочих днів цього місяця нараховано заробітну плату у розмірі 11 789,47 грн. (16 000 грн.119 роб. дн. х 14 відпр. дн.) і лікарняні у розмірі 4210,5 грн. (842,1 грн. х 5 роб. дн. хвороби, оскільки він хворів у період з 27 по 31 січня). Сумарний дохід працівника у січні становить 15 999,97 грн. (11 789,47 грн. + 4210,5 грн.). Ставка ЄСВ у вигляді утримань із заробітної плати становить 3,6%, з лікарняних — 2%.

Спочатку визначаємо суму ЄСВ, що підлягає утриманню із заробітної плати:

11 789,47 грн. х 3,6% = 424,42 грн.

Тепер визначаємо суму ЄСВ, що підлягає утриманню з лікарняних:

4210,5 грн. х 2% = 84,21 грн.

База оподаткування, до якої застосовується ставка ПДФО в розмірі 20%:

15 999,97 грн. - 424,42 грн. - 84,21 грн. - 12 180 грн. = 3311,34 грн.

Далі визначаємо суму, яка підлягає утриманню ПДФО:

за ставкою 15% оподатковується дохід у розмірі 12 180 грн., з якого ПДФО дорівнює:

12 180 грн. х 15% = 1827 грн.;

за ставкою 20% оподатковується дохід у розмірі 3311,34 грн., з якого ПДФО дорівнює:

3311,34 грн. х 20% = 662,27 грн.

Загальна сума ПДФО, що підлягає утриманню податковим агентом з місячного доходу платника податку:

1827 грн. + 662,27 грн. = 2489,27 грн.

Сума військового збору, що підлягає утриманню із заробітної плати та лікарняних:

15 999,97 грн. х 1,5% = 239,99 грн.

Сума місячного доходу, що підлягає виплаті працівнику, становить:

15 999,97 грн. - 424,42 грн. - 84,21 грн. - 2489,27 грн. - 239,99 грн. = 12 762,08 грн.

Приклад. Оподаткування заробітної плати та винагороди за виконану роботу за цивільно-правовим договором

Працівникові у січні 2015 р. нараховано заробітну плату у розмірі 10 000 грн. Крім того, цього місяця за виконання роботи за цивільно-правовим договором підприємство нарахувало йому винагороду в розмірі 6000 грн. Сумарний дохід працівника у січні становить 16 000 грн. (10 000 грн. + 6 000 грн.). Ставка ЄСВ у вигляді утримання із заробітної плати — 3,6%, з винагороди — 2,6%.

Спочатку визначаємо суму ЄСВ, що підлягає утриманню із заробітної плати:

10 000 грн. х 3,6% = 360 грн.

Тепер визначаємо суму ЄСВ, що підлягає утриманню з винагороди:

6000 грн. х 2,6% = 156 грн.

База оподаткування, до якої застосовується ставка ПДФО в розмірі 20%:

16 000 грн. - 360 грн. - 156 грн. - 12 180 грн. = 3304 грн.

Далі визначаємо суму, яка підлягає утриманню ПДФО:

за ставкою 15% оподатковується дохід у розмірі 12 180 грн., з якого ПДФО дорівнює:

12 180 грн. х 15% = 1827 грн.;

за ставкою 20% оподатковується дохід у розмірі 3304 грн., з якого ПДФО дорівнює:

3304 грн. х 20% = 660,80 грн.

Загальна сума ПДФО, що підлягає утриманню податковим агентом з місячного доходу платника податку:

1827 грн. + 660,80 грн. = 2487,8 грн.

Сума військового збору, що підлягає утриманню з заробітної плати та винагороди за ЦПД:

16 000 грн. х 1,5% = 240 грн.

Сума місячного доходу, що підлягає виплаті працівнику, становить:

16 000 грн. - 360 грн. - 156 грн. - 2487,80 грн. - 240 грн. = 12 756,20 грн.


Алгоритм застосування ставок ПДФО до доходів працівників

Абзацом другим п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу передбачено, що база оподаткування має бути визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого цього пункту під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які згідно з законом сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі — ПСП) за її наявності.

Звертаємо увагу на те, що відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу для цілей розділу IV цього Кодексу заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно з законом.

Складові заробітної плати для цілей оподаткування ПДФО відповідають складовим заробітної плати, наведеним у ст. 2 Закону про оплату праці, де зазначено, що в структуру заробітної плати входять: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До того ж цією статтею деталізовано виплати, які належать до складових заробітної плати, що необхідно враховувати роботодавцям, якщо у них виникають сумніви з приводу, відноситься конкретна виплата до заробітної плати чи ні.

Крім того, слід враховувати, що для цілей оподаткування ПДФО до заробітної плати прирівнюються й інші доходи, що виплачуються працівникам та відображаються у Податковому розрахунку (форма № 1ДФ) з ознакою «101», зокрема оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, і допомога з тимчасової непрацездатності, що надається за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі — «лікарняні»). До «лікарняних» як «зарплатних» виплат застосовується ПСП, оскільки відповідно до абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї згідно з законодавством виплати, компенсації та відшкодування).

Таким чином, база оподаткування заробітної плати визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму ЄСВ, ПСП (за її наявності) та страхових внесків до Накопичувального фонду (обов'язкові страхові внески до недержавного пенсійного фонду на даний час не сплачуються, оскільки не прийнято відповідних законодавчих актів).

Абзацом другим п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу встановлено, що при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД) за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного соціального внеску.

Щодо інших виплат працівникам (крім заробітної плати та винагород за ЦПД за виконання робіт, надання послуг), які можуть здійснюватися роботодавцями, то їх зменшення на суму ЄСВ (ПСП і т. д.) для визначення бази оподаткування ПДФО не передбачено. Водночас якщо такі доходи згідно з нормами Податкового кодексу оподатковуються за ставкою, зазначеною в абзаці першому п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, тобто за ставкою 15%, вони також враховуються в базі оподаткування ПДФО за вказаною ставкою.

Отже, якщо при виплаті працівникам доходу у вигляді заробітної плати та інших виплат у рамках трудових відносин, а також винагород за ЦПД та інших виплат, які оподатковуються за ставкою 15%, база оподаткування, обчислена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу (тобто зменшена на суму ЄСВ, ПСП (за її наявності) та страхових внесків до Накопичувального фонду), не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати (у 2015 р. — не перевищує 12 180 грн.), то застосовується ставка ПДФО у розмірі 15%. Якщо база оподаткування перевищує вказану суму — до суми перевищення застосовується ставка ПДФО в розмірі 20%.

Зверніть увагу, що на базу оподаткування при визначенні доходу, який підлягає обкладенню ПДФО за ставкою 20%, може впливати ПСП тільки в тому випадку, якщо її розмір досить великий (перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати), що трапляється вкрай рідко. Це може бути тільки у випадку, якщо у працівника більше 20 дітей (рідних, усиновлених, взятих під опіку, піклування) віком до 18 років і ПСП застосовується згідно з пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу (у 2015 р. — у розмірі 609 грн. у розрахунку на кожну дитину) або 14 і більше дітей із застосуванням ПСП у 2015 р. у розмірі 913,50 грн. у розрахунку на кожну дитину, якщо працівник належить до осіб, зазначених у пп. «а» пп. 169.1.3 цього пункту (одинока мати (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник) чи пп. «б» цього підпункту (особа, яке утримує дитину-інваліда)).

Розглянемо алгоритм визначення бази оподаткування та застосування ставок ПДФО у розмірі 15 і 20% на конкретних прикладах.

Приклад. Оподаткування заробітної плати, якщо ПДФО сплачується тільки за ставкою 15%

Працівникові у січні 2015 р. нараховано заробітну плату у розмірі 12 634,85 грн. Ставка ЄСВ у вигляді утримання із заробітної плати становить 3,6%.

Сума ЄСВ, що підлягає утриманню із нараховано, заробітної плати:

12 634,85 грн. х 3,6% = 454,85 грн.

База оподаткування для ПДФО (нарахована заробітна плата, зменшена на суму ЄСВ):

12 634,85 - 454,85 = 12 180 грн.

Таким чином, база оподаткування дорівнює 10-кратному розміру мінімальної заробітної плати Оскільки в цьому випадку база оподаткування не перевищує 10-кратний розмір, до заробітної плати працівника застосовується ставка ПДФО тільки в розмірі 15%.

Визначаємо суму ПДФО, що підлягає сплаті:

12 180 грн. х 15% = 1827 грн.

Визначаємо суму військового збору, що підлягає утриманню із заробітної плати:

12 634,85 грн. х 1,5% = 189,52 грн.

Сума заробітної плати, що підлягає виплаті пра цівнику, становить:

12 634,85 грн. - 454,85 грн. - 1827 грн. - 189,52 грн. = 10 163,48 грн.

Як випливає з розрахунків, якщо ЄСВ утримується за ставкою 3,6%, то із заробітної плати, що в 2015 р нараховується в розмірі не більше 12 634,85 грн. (розраховується як 12 180 грн./(1 - 0,036)), ПДФО утримується лише за ставкою 15%.

Якщо ставка ЄСВ у вигляді утримання становить 6,1% (для працівників, що займають посади, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на отримання пільгової пенсії, для працівників — членів льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації і бортоператорів, які виконують спеціальні робот: в польотах), ПДФО утримується лише, за ставкою 15% із заробітної плати що в 2015 р. нараховується в розмірі не більше 12 971,25 грн. (12 180 грн./(1 - 0,061)).

Якщо ставка ЄСВ у вигляді утримання становить 2,85% (для працівників-інвалідів, що працюють на підприємствах УТОГ і УТОС), то ПДФО утримується лише за ставкою 15% із заробітної плати, як в 2015 р. нараховується в розмірі не більше 12 537,31 грн. (12 180 грн./(1 - 0,0285)).

Приклад. Оподаткування заробітної плати, з якої ПДФО сплачується за ставками 15 і 20%

Працівникові в січні 2015 р. нараховано заробітну плату в розмірі 19 000 грн. Ставка ЄСВ у вигляді утримання із заробітної плати становить 3,6%.

Спочатку визначаємо суму ЄСВ, що підлягає утриманню із заробітної плати:

19 000 грн. х 3,6% = 684 грн.

Визначаємо базу оподаткування для ПДФО:

19 000 грн. - 684 грн. = 18 316 грн.

Оскільки база оподаткування перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати (18 316 грн. > 12 180 грн.), сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 20%.

База оподаткування, до якої застосовується ставка ПДФО в розмірі 20%:

19 000 грн. - 684 грн. - 12 180 грн. = 6136 грн.

Далі визначаємо суму, яка підлягає утриманню ПДФО:

за ставкою 15% оподатковується дохід у розмірі 12 180 грн., з якого ПДФО дорівнює:

12 180 грн. х 15% = 1827 грн.;

за ставкою 20% оподатковується дохід у розмірі 6136 грн., з якого ПДФО дорівнює:

6136 грн. х 20% = 1227,20 грн.

Загальна сума ПДФО, що підлягає утриманню із заробітної плати працівника:

1827 грн. + 1227,20 грн. = 3054,20 грн.

Сума військового збору, що підлягає утриманню із заробітної плати:

19 000 грн. х 1,5% = 285 грн.

Сума заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику, становить:

19 000 грн. - 684 грн. - 3054,20 грн. - 285 грн. = 14 976,80 грн.

Приклад. Оподаткування заробітної плати, розмір якої перевищує максимальну базу нарахування єдиного соціального внеску

Працівникові у січні 2015 р. нараховано заробітну плату у розмірі 26 000 грн. Ставка ЄСВ у вигляді утримання із заробітної плати становить 3,6%.

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ у січні 2015 р. становить 20 706 грн. (1218 грн. х 17).

Для визначення розміру ПДФО, що підлягає утриманню, необхідно виконати такий алгоритм оподаткування заробітної плати:

визначаємо суму ЄСВ, що підлягає утриманню із заробітної плати:

20 706 грн. х 3,6% = 745,42 грн.;

визначаємо базу оподаткування для ПДФО:

26 000 грн. - 745,42 грн. = 25 254,58 грн.

Оскільки база оподаткування перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати (25 254,58 грн. > 12 180 грн.), то перевищення оподатковується за ставкою 20%.

База оподаткування, до якої застосовується ставка ПДФО в розмірі 20%:

25 254,58 грн. - 12 180 грн. = 13 074,58 грн.

Далі визначаємо суму ПДФО, яка підлягає утриманню:

за ставкою 15% оподатковується дохід у розмірі 12 180 грп., з якого ПДФО дорівнює:

12 180 грн. х 15% = 1827 грн.;

за ставкою 20% оподатковується дохід у розмірі 13 074,58 грн., з якого ПДФО дорівнює:

13 074,58 грн. х 20% = 2614,92 грн.

Загальна сума ПДФО, що підлягає утриманню із заробітної плати працівника:

1827 грн. + 2614,92 грн. = 4441,92 грн.

Сума військового збору, що підлягає утриманню з заробітної плати:

26 000 грн. х 1,5% = 390 грн.

Сума заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику, становить:

26 000 грн. - 745,42 грн. - 4441,92 грн. - 390 грн. = 20 422,66 грн.


Оподаткування доходу, наданого в негрошовій формі

Крім виплати доходу в грошовій формі працівникові може надаватися дохід і в негрошовій (натуральній) формі.

Пунктом 164.3 ст. 164 Податкового кодексу встановлено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Негрошовий дохід може відноситись як до заробітної плати, що оподатковується ПДФО на підставі пп. 164.2.1 п. 164.2 цієї статті, так і до інших видів доходів, наприклад, додаткового блага, яке оподатковується ПДФО згідно з пп. 164.2.17 цього пункту.

Відповідно до п. 164.5 зазначеної статті під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу. розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, що обчислюється за формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К — коефіцієнт;

Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Таким чином, у разі надання доходів у негрошовій формі база оподаткування збільшується на «натуральний» коефіцієнт, який при застосуванні до доходу ставки ПДФО в розмірі 15% становить 1,176471, а при застосуванні ставки ПДФО в розмірі 20% — 1,25.

До доходу, що надається у негрошовій формі, належить, наприклад, оплата роботодавцем навчання працівника у вузі, здійснювана шляхом перерахування коштів безпосередньо вузу (працівник отримує «натуральний» дохід у вигляді послуг освіти). При такій оплаті навчання з укладенням з працівником письмового договору про відпрацювання ним у роботодавця після закінчення вузу не менше трьох років, до оподатковуваногс доходу включається тільки вартість навчання яка в розрахунку на місяць перевищує граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП (пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу).

Одним з поширених видів «натурального» доходу є санаторна (туристична) путівка, надана роботодавцем працівникові безкоштовно. Якщо надання путівок працівникам за рахунок підприємства (не за рахунок профспілкової організації підприємства) передбачено в колективному договорі (трудових договорах, контрактах з працівниками) у розділі «Оплата праці» (у Положенні про оплату праці), то вартість цих путівок відноситься до заробітної плати (фонду оплати праці) в складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат, відповідно, оподатковується ПДФО у складі заробітної плати згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу і відображається у Податковому розрахунку (форма № 1ДФ) з ознакою доходу «101».

Якщо ж надання путівок працівникам за рахунок підприємства не передбачено в колективному договорі підприємства (трудових договорах, контрактах з працівниками) або передбачено в розділі «Соціальне забезпечення» («Соціальний пакет»), то вартість виданої підприємством путівки є додатковим благом працівника і оподатковується ПДФО на підставі пп. «є» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу (як вартість безкоштовно отриманих послуг). У Податковому розрахунку (форма № 1ДФ) такий дохід (додаткове благо) відображається з ознакою доходу «126».

Приклад. Оподаткування заробітної плати та додаткового блага, наданого в негрошовій формі

Працівнику (фінансовий директор), оклад якого становить 12 000 грн., у січні 2015 р. нараховано заробітну плату за відпрацьовані 8 робочих днів з 1 по 17 січня у розмірі 5052,63 грн. (12 000 грн./19роб. дн. х 8 відпр. дн.), відпускні за 14 календарних днів щорічної відпустки з 18 по 31 січня в сумі 5600 грн. (400 грн. х 14 кал. дн.), а також за рахунок підприємства надана туристична путівка за кордон вартістю 7000 грн. (внутрішніми документами підприємства надання такої путівки працівникам не передбачено). Ставка ЄСВ у вигляді утримання із заробітної плати становить 3,6%.

Згідно з пп. 2.3.4 п. 2.3 розділу 2 Інструкції № 5 вартість путівок працівникам за рахунок коштів підприємства належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат фонду оплати праці, тому вартість путівки оподатковується ЄСВ. Однак для цілей оподаткування ПДФО вартість туристичної путівки за кордон є додатковим благом (не заробітною платою і не виплатою за ЦПД), тому при визначенні бази оподаткування вартість путівки на суму ЄСВ не зменшується.

Відпускні з метою оподаткування ПДФО включаються до складу заробітної плати, яка в січні становить:

5052,63 грн. + 5600 грн. = 10 652,63 грн.

Визначаємо суму ЄСВ, що підлягає утриманню із заробітної плати:

10 652,63 грн. х 3,6% = 383,49 грн.

База оподаткування заробітної плати:

10 652,63 грн. - 383,49 грн. = 10 269,14 грн.

Оскільки зазначена база оподаткування не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати (10 269,14 грн. < 12 180 грн.), до неї застосовується ставка ПДФО у розмірі 15%.

Загальний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати та вартості путівки (до застосування до вартості путівки «натурального» коефіцієнта):

10 269,14 грн. + 7000 грн. = 17 269,14 грн.

Оскільки зазначений загальний оподатковуваний дохід перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати (17269,14грн. > 12 180грн.), то перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 20%.

База оподаткування, до якої застосовується ставка ПДФО в розмірі 20% (фактично включає тільки вартість путівки):

17 269,14 грн. - 12 180 грн. = 5089,14 грн.

База оподаткування у вигляді вартості путівки, до якої застосовується ставка ПДФО в розмірі 15% (включає частину вартості путівки):

12 180 грн. - 10 269,14 грн. (база оподаткування зарплати) = 1910,86 грн.

Визначаємо базу оподаткування вартості путівки, застосовуючи «натуральний» коефіцієнт:

для оподаткування ПДФО за ставкою 15%:

1910,86 грн. х 1,176471 = 2248,07 грн.;

для оподаткування ПДФО за ставкою 20%:

5089,14 грн. х 1,25 = 6361,43 грн.

Далі визначаємо суму, яка підлягає утриманню ПДФО:

за ставкою 15%:

(10 269,14 грн. (зарплата) + 2248,07 грн. (частина вартості путівки)) х 15% = 1877,58 грн.;

за ставкою 20%:

6361,43 грн. (частина вартості путівки) х 20% = 1272,29 грн.

Загальна сума ПДФО, що підлягає утриманню з місячного доходу працівника:

1877,58 грн. + 1272,29 грн. = 3149,87 грн.

Сума військового збору, що підлягає утриманню із заробітної плати та вартості путівки:

(10 652,63 грн. + 7000 грн.) х 1,5% = 264,79 грн.

Сума заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику, становить:

10 652,63 грн. - 383,49 грн. - 3149,87 грн. - (7000 грн. х 3,6% (ЄСВ з вартості путівки дорівнює 252 грн.)) - 264,79 грн. = 6602,48 грн.

Одним з видів доходів, які надаються працівникам у негрошовій формі, є подарунки.

Згідно з пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу не включається до оподатковуваного доходу платника податків (не оподатковується ПДФО) вартість подарунків, якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Оскільки, як зазначалося вище, станом на 01.01.2015 р. розмір мінімальної заробітної плати — 1218 грн., то в 2015 р. не включається до оподатковуваного доходу (не оподатковується ПДФО) вартість «натуральних» подарунків у сумі 609 грн. (1218 грн. х 50%). Вартість «натуральних» подарунків, обчислена із застосуванням «натурального» коефіцієнта на підставі норм п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу, у вигляді перевищення 609 грн. у 2015 р. оподатковується ПДФО як додаткове благо відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 цієї статті (вартість безоплатно отриманих товарів). У Податковому розрахунку (форма № 1ДФ) такий дохід (додаткове благо) відображається з ознакою доходу «126».

Приклад. Оподаткування заробітної плати та подарунка в негрошовій формі

Працівнику (головний інженер) з нагоди ювілею — 25 років безперервної роботи на підприємстві — у січні 2015 р. підприємство вручило подарунок — відеокамеру вартістю 5000 грн. Також цього місяця працівнику нараховано заробітну плату в розмірі 11 000 грн.

Визначаємо суму ЄСВ, утримуваного із заробітної плати:

11 000 грн. х 3,6% = 396 грн.

База оподаткування заробітної плати:

11 000 грн. - 396 грн. = 10 604 грн.

Оскільки зазначена база оподаткування не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати (10 604 грн. < 12 180 грн.), то до неї застосовується ставка ПДФО в розмірі 15%.

Незважаючи на те, що вартість подарунка оподатковується ЄСВ (згідно з пп. 2.3.4 п. 2.3 розділу 2 Інструкції № 5 виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, що має індивідуальний характер, відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат фонду оплати праці), для цілей оподаткування ПДФО база оподаткування, яка визначається за вартістю подарунка, на суму ЄСВ не зменшується.

Оскільки у 2015 р. вартість подарунка у сумі 609 грн. (1218 грн. х 50%) не оподатковується ПДФО, до загального місячного оподатковуваного доходу працівника включається вартість подарунка, яка становить:

5000 грн. - 609 грн. = 4391 грн.

Загальний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати та подарунка (до застосування до оподатковуваної вартості подарунка «натурального» коефіцієнта):

10 604 грн. + 4391 грн. = 14 995 грн.

Оскільки зазначений загальний оподатковуваний дохід перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати (14 995 грн. > 12 180 грн.), то перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 20%.

База оподаткування, до якої застосовується ка ПДФО у розмірі 20% (включає тільки вартість подарунка):

14 995 грн. - 12 180 грн. = 2815 грн.

База оподаткування у вигляді вартості подарунк, до якої застосовується ставка ПДФО в розмірі 15 (включає частину вартості подарунка):

12 180 грн. - 10 604 грн. = 1576 грн.

Визначаємо базу оподаткування вартості подарунка, застосовуючи «натуральний» коефіцієнт:

для обкладення ПДФО за ставкою 15%: 1576 грн. х 1,176471 = 1854,12 грн.;

для обкладення ПДФО за ставкою 20%: 2815 грн. х 1,25 = 3518,75 грн. Далі визначаємо суму, яка підлягає утриманню ПДФО:

за ставкою 15%:

(10 604 грн. (зарплата) + 1854,12 грн. (частина вартості подарунка)) х 15% = 1868,72 грн.;

за ставкою 20%:

3518,75 грн. (частина вартості подарунка) х 20% = = 703,75 грн.

Загальна сума ПДФО, що підлягає утриманню з місячного доходу працівника:

1868,72 грн. + 703,75 грн. = 2572,47 грн.

Сума військового збору, що підлягає утримать: із заробітної плати та вартості путівки:

(11 000 грн. + (5000 грн. - 609 грн.)) х 1,5% = 230,86 грн.

Сума заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику, становить:

11 000 грн. - 396 грн. - 2572,47 грн. - 5000 грн. > х 3,6% (ЄСВ з вартості подарунка дорівнює 180 грн.) - 230,86 грн. = 7620,67 грн.

Якщо при визначенні бази оподаткування або застосування ставок ПДФО у попередніх податковил періодах були допущені помилки, то згідне з пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період і в будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, має платник податків право на ПСП чи ні.


СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ для юридичних осіб.

З 01.01.2015 р. відповідно до змін, внесених Законом № 71 до Податкового кодексу, із шести груп платників єдиного податку залишилося чотири. Крім того, зазначеним Законом два спеціальні режими об'єднано в один.


Третя група платників єдиного податку

Юридичні особи, що перебували на обліку в органах ДФС до 01.01.2015 р. як платники четвертої та шостої груп єдиного податку, без обмеження середньо-облікової чисельності працівників вважаються платниками єдиного податку третьої групи (п. 4 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу). Право на застосування спрощеної системи оподаткування мають ті платники, у яких обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 20 млн. грн.

Слід зазначити, що для платників третьої групи зменшено ставки єдиного податку, які встановлено у таких розмірах:

• 2% доходу — у разі сплати ПДВ відповідно до норм Податкового кодексу;

• 4% доходу — при включенні ПДВ до складу єдиного податку.

У разі одержання доходу, що перевищує його граничний обсяг, застосування іншого способу розрахунків, ніж у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), здійснення видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, п. 293.5 ст. 293 Податкового кодексу передбачено застосування подвійного розміру зазначених ставок. Крім того, такі платники зобов'язані у порядку, встановленому главою 1 розділу XIV Податкового кодексу, перейти на сплату інших податків і зборів, установлених цим Кодексом (подати заяву не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу).

Платники мають окремо відображати в податковій декларації обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу.

Також Законом № 71 встановлено обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування для суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора).

З 1 січня 2015 р. змінився порядок визначення доходів платників єдиного податку — юридичних осіб при продажу основних засобів. Так, у разі продажу основних засобів юридичними особами — платниками єдиного податку доходом вважається вся сума коштів, отримана від такого продажу.

Якщо основні засоби продано після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Змінами, внесеними до п. 292.4 ст. 292 Податкового кодексу, встановлено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу за місцем податкової адреси податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу встановлено, що за результатами провадження господарської діяльності за останній звітний (податковий) період 2014 р. платники податків подають податкові декларації (розрахунки) з відповідних податків та зборів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, за податковий період IV кварталу 2014 р. платники єдиного податку — юридичні особи, що перебували на обліку у контролюючих органах як платники четвертої та шостої груп, нараховують та сплачують податок за ставками, встановленими до 01.01.2015 р. для відповідної групи, та подають до контролюючого органу за місцем податкової адреси декларацію за формою, затвердженою наказом № 1688.

Платникам, які залишатимуться на спрощеній системі оподаткування, не потрібно подавати заяву до органів ДФС — зміна груп здійснюватиметься в автоматичному режимі.


Четверта група платників єдиного податку

До четвертої групи платників єдиного податку віднесено сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (колишні платники ФСП).

Водночас передбачено обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання:

• у яких понад 50% доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

• які провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 —2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

• які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

При цьому права власності/користування земельними ділянками мають бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), а для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) — нормативна грошова оцінка ріллі в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року.

Підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані Державного земельного кадастру та/або дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Слід зазначити, що порівняно з минулим роком розмір ставок для сільськогосподарських товаровиробників підвищено втричі. Так, розмір ставок податку з 1 га сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду становить:

• для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонахта на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ,що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництвана закритому ґрунті, або наданіїм у користування, у тому числіна умовах оренди) — 0,45;

• для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, —0,27;

• для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) — 0,27;

• для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, —0,09;

• для земель водного фонду — 1,35;

• для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числіна умовах оренди, — 3.

Оскільки проводиться індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок станом на 1 січня 2015 р., сільськогосподарські підприємства повинні звернутися до територіальних органів Держземагентства України за місцем знаходження земельних ділянок і отримати інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які використовуються ними у сільськогосподарському виробництві.

Умови перебування у четвертій групі єдиного податку, терміни звітування щодо податку залишилися такими самими, які були у платників ФСП.

Для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подаються:

• загальна податкова декларація з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ)), — контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

• звітна податкова декларація з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

• розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідка) про наявність земельних ділянок, у яких зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 295.9 Податкового кодексу платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Згідно з п. 9 розділу II Закону № 71 Кабінету Міністрів України необхідно протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

З огляду на викладене буде затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи. До затвердження форми податкової звітності сільськогосподарським товаровиробникам рекомендовано подати декларації на 2015 р. за формою, затвердженою наказом N9 864.


Податковий контроль: з урахуванням останніх змін.

Права контролюючих органів при проведенні перевірок платників податків

Законом № 404 внесено зміни до ст. 20 Податкового кодексу, згідно з якими контролюючі органи, зокрема, мають право:

• запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну й іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

• під час проведення перевіроку платників податків — фізичних осіб, а також у посадових осіб платників податків — юридичних осіб та платників єдиного внеску перевіряти документи, що посвідчують особу, а також документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції;

• вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки;

• здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання встановлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;

• доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;

• вимагати під час проведення перевірок від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також фізичних осіб — підприємців

та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, усунення виявлених порушень законодавства.

До уваги платників! З метою захисту прав та інтересів платників податків у частині підтвердження повноти й правомірності фіксування фактів господарської діяльності у відповідних документах, а також відображення її результатів у податковій звітності пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу з урахуванням змін, внесених Законом № 4834, передбачено можливість надавати пояснення з питань, що виникають під час проведення перевірок. Такі пояснення дадуть представникам контролюючого органу можливість винесення повної та неупередженої оцінки того чи іншого встановленого факту під час проведення перевірок платників податків.

Таким чином, забезпечений Податковим кодексом відкритий діалог між контролюючими органами та платниками податків під час проведення перевірок має приводити до усунення (зменшення кількості) випадків формулювання неправильних висновків щодо встановлених за результатами перевірок фактів.


Строки направлення документів, які підтверджують показники, відображені у податковій звітності, та заперечень до акта перевірки

Змінами, внесеними Законом № 5083 до п. 44.7ст. 44 Податкового кодексу, усунуто невідповідність норм цього пункту щодо строків (раніше три робочі дні, а зараз — п'ять) подання до контролюючого органу документів, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, нормам п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу щодо строків (протягом п'яти робочих днів) подання заперечень до акта перевірки.

На сьогодні платник податків має право протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки подати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Крім того, внесеними Законом № 4834 змінами до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).


Порядок подання уточнюючих розрахунків під час проведення перевірок платників податків

Згідно з п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу платник податків під час проведення документальних планових і позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Законом № 5503 внесено зміни до п. 50.3 зазначеної статті, згідно з якими у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складання довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової платника податків за відповідний період.


Звернення до платників податків із запитами про подання інформації

Згідно з п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік і підстави подання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

З 1 січня 2015 р. змінами, внесеними Законом № 71 до Податкового кодексу, передбачено, що такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

• підстави для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

• перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується подати;

• печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

• за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать пропорушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

• для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 Податкового кодексу (зміни, внесені Законом № 408);

• виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків (зміни, внесені Законом № 3609);

• щодо платника податків подано скаргу про ненадання ним податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної (зміни, внесені Законом № 3609);

• у разі проведення зустрічної звірки (зміни, внесені Законом № 3609);

• в інших випадках, визначених Податковим кодексом (зміни, внесені Законом № 3609).


Перевірки контролюючих органів

З 1 січня 2015 р. змінами, внесеними Законом № 71 до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу, встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Законом № 408 внесено зміни до пп. 75.1.2 зазначеного пункту Податкового кодексу, згідно з якими не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені ст. 39 цього Кодексу.

Згідно зі змінами, внесеними Законом № 5503 до Податкового кодексу, запроваджено такий вид перевірок, як документальна невиїзна позапланова електронна перевірка (електронна перевірка).

З 1 січня 2015 р. Законом № 71 внесено зміни до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу, до якого раніше було внесено зміни Законом № 5503. Змінами встановлено, що документальна невиїзна позапланова електронна перевірка за заявою платника податків проводиться на підставі заяви, поданої платником податків із незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку.

Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: тих, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб'єктів господарювання мікро-, малого, середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Реалізація електронної перевірки дасть змогу платнику податків на підставі даних бухгалтерського обліку провести перевірку правильності поданої звітності з урахуванням інформації, що міститься в базах даних органів державної фіскальної служби.

Це, у свою чергу:

• дасть змогу вирішити проблеми дистанційного обслуговування платників податків і звільнити їх від необхідності особисто відвідувати територіальні податкові інспекції;

• мінімізує спілкування з працівниками контролюючих органів;

• сприятиме економії часу, зменшенню фінансових витрат і поліпшенню якості послуг, що надаються контролюючими органами;

• мінімізує вплив людського фактора;

• підвищить якість і зменшить термін проведення перевірки;

• надасть як платникам податків, так і контролюючим органам упевненість у правильності та повноті оподаткування здійснених фінансово-господарських операцій;

• знизить адміністративне навантаження на платника податків, уніфікує процеси податкового аудиту.

Зважаючи на складність запровадження електронної перевірки, як матеріально-технічну, так і організаційно-кадрову, впровадження цього сервісу для платників податків здійснюватиметься після проведення ДФС України відповідних заходів з розробки та тестування програмного забезпечення, а також встановлення необхідного обладнання, про що платників податків буде повідомлено додатково.

Законами № 3205, № 3609 та № 5083 було внесено зміни до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу, згідно з якими фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розміщення господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).


Підстави та порядок проведення документальних позапланових перевірок

До п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу вносилися зміни законами № 4652, 4834, 408, 657, 71, 72. Враховуючи ці зміни, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

• за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншогозаконодавства, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (зі змінами, внесеними Законом № 71 з 1 січня 2015 р.);

• платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом (зі змінами, внесеними Законом № 72 з 1 січня 2015 р.);

• платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

• виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та її документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних, та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (зі змінами, внесеними Законом № 657);

• платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки та об'єктивний розгляд яких неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

• розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, у тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (зі змінами, внесеними Законом № 657);

• платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Податкового кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. Документальна позапланова перевірка у даному випадку проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше ніж 100 тис. грн. (зі змінами, внесеними Законом № 4834);

• щодо платника податку подано скаргу про ненадання ним накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються інформація зі скарги або інформація про порушення правил заповнення податкової накладної з дня його отримання (зі змінами, внесеними Законом № 657);

• отримано рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (зі змінами, внесеними Законом № 4652);

• контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, якщо стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (зі змінами, внесеними Законом № 4652);

• у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат і відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;

• у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у порядку, передбаченому пп. 39.5.1.1 пп. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу (зі змінами, внесеними Законом № 72 з 1 січня 2015 р.);

• неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 ст. 39 Податкового кодексу (зі змінами, внесеними Законом № 72 з 1 січня 2015 р.);

• отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповіднодо п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення (зі змінами, внесеними Законом № 72 з 1 січня 2015 р.);

• платником податків не подано в установлений п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків (зі змінами, внесеними Законом № 71 з 1 січня 2015 р.).

Згідно з п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

З 1 січня 2015 р. змінами, внесеними Законом № 71 до п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу, у разі, якщо питання, які є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Законом № 4652 внесено зміни до п. 78.3 ст. 78 Податкового кодексу, згідно з якими працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових і позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться в межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом № 2135, Кримінальним процесуальним кодексом та іншими законами України.

З 1 січня 2015 р. згідно зі змінами, внесеними Законом № 72 до п. 78.9 ст. 78 Податкового кодексу, перевірка платника податків з питань повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених ст. 39 цього Кодексу.


Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних і фактичних перевірок

Згідно зі змінами, внесеними Законом № 3609 до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Податковим кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

• направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу (зі змінами, внесеними Законом № 5519);

• копії наказупро проведення перевірки;

• службових посвідчень осіб, зазначених у направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених п. 81.1 ст. 81 Кодексу, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (зі змінами, внесеними Законом № 4834).

Змінами, внесеними Законом № 657 до п. 81.3 вищезазначеної статті, встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог Податкового кодексу.


Проведення фактичної перевірки

Змінами, внесеними Законом № 4834 до п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу, встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених у вищезазначеному пункті.

Зокрема, згідно з внесеними законами № 3205, № 3609 і № 5083 змінами до підпунктів 80.2.1 та 80.2.2 зазначеного пункту фактичні перевірки можуть проводитись:

• у разі якщо за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

• у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органівабо органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

З 1 квітня 2015 р. наберуть чинності зміни, внесені Законом № 71 до пп. 80.2.5 п. 80.2ст. 80 Податкового кодексу, згідноз якими фактична перевірка проводиться у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства у частині виробництва, обліку, зберігання і транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.


Перевірки контрольованих операцій

З 1 січня 2015 р. Законом № 72 внесено зміни до ст. 39 Податкового кодексу.

Підпунктом 39.5.2.4 пп. 39.5.2 п. 39.5 цієї статті встановлено, що контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки контрольованої операції одного платника податків протягом календарного року.

Проведення перевірки контрольованих операцій не перешкоджає проведенню перевірок, визначених ст. 75 Податкового кодексу (пп. 39.5.2.6 пп. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 Кодексу).

Тривалість перевірки контрольованих операцій не має перевищувати 18 місяців.

Кожні шість місяців проведення перевірки контрольованих операцій контролюючий орган подає платнику податків інформацію про поточний стан проведення перевірки (пп. 39.5.2.8 зазначеного підпункту).


Подання платниками податків документів

Змінами, внесеними Законом № 3609 до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу, передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.

Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до Податкового кодексу пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат і порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Змінами, внесеними Законом № 657 до п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу, встановлено, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії мають бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).


Оформлення результатів перевірок

Змінами, внесеними Законом № 5503 до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу, встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (за наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із внесеними Законом № 4834 змінами до п. 86.4 вищезазначеної статті Податкового кодексу акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Внесеними зазначеним Законом змінами до п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу передбачено, що у разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) у цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрацї: актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Підписання акта (довідки) фактичної перевірки особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) за результатами фактичної перевірки протягом 10 робочих днів з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки — приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (зі змінами, внесеними Законом № 4834 до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу).

Законом № 5503 внесено зміни до п. 86.11 зазначеної статті Податкового кодексу, згідно з якими за результатами електронної перевірки складається довідка у двох примірниках, що підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом трьох робочих днів з дня закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованш сплаті, — протягом п'яти робочих днів).

Довідка електронної перевірки після її реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам для ознайомлення та підписання протягом п'яти робочих днів з дня вручення.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними у довідці, складеній за результатами електронної перевірки, вони зобов'язані підписати таку довідку та мають право подати свої заперечення, які є невід'ємною частиною такої довідки, разом з підписаним примірником довідки.

Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів з дня їх отримання, та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Така відповідь є невід'ємною частиною довідки про проведення електронної перевірки. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що він зазначає у поданих запереченнях.

Результати перевірок платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій оформлюються з урахуванням особливостей, визначених ст. 39 зазначеного Кодексу.


Вручення повідомлень-рішень платникам податків

З метою забезпечення прав платника на своєчасне отримання податкових повідомлень-рішень контролюючого органу Законом № 3609 доповнено п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу нормою, згідно з якою у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Таким чином, контролюючий орган несе відповідальність за правильне направлення прийнятих податкових повідомлень-рішень за податковою адресою платника податків і у разі допущення будь-яких помилок в адресі зобов'язаний усунути недоліки та повторно направити їх. Лише після цього податкові повідомлення-рішення вважатимуться належним чином направленими.


Оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку

Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства (п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу).

При цьому змінами, внесеними законами № 404 та № 5083 до п. 55.2 зазначеної статті Кодексу, передбачено, що контролюючими органами вищого рівня є:

• центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, — для контролюючих органів в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць;

• контролюючі органи в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи — для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення.

Законом № 404 внесено зміни до п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу, згідно з якими скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, на сьогодні прийняті податкові повідомлення-рішення оскаржуються не до контролюючих органів, що їх прийняли, а одразу до органу вищого рівня.


Акцизний податок

Щодо бази об'єкта оподаткування та ставки акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів

База оподаткування— це вартість (з податком на додану вартість) реалізованих через роздрібну торговельну мережу підакцизних товарів (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок, — є дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).

Згідно з Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

До повноважень сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення в межах, визначених Кодексом, ставок акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 12.4.4 п. 12.4 ст. 12 Кодексу).

Водночас п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено, що для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості підакцизних товарів (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Відповідно до п. 4 розділу II Прикінцевих положень Закону № 71 органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році ставок акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно із пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу в разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняли рішення про встановлення акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими відповідно до норм Кодексу, такий податок до прийняття рішення справляється з огляду на норми Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Таким чином, акцизний податок за ставкою 5 відсотків сплачується починаючи з 1 січня 2015 року, незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Кодексом передбачена єдина ставка 5 відсотків.


Щодо дотримання умов продажу тютюнових виробів, на які встановлено максимальні роздрібні ціни

Відповідно до пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Кодексу максимальні роздрібні ціни — ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів)). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

За порушення цієї норми ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачена відповідальність у вигляді штрафів, а саме у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, — 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Оскільки відповідно до пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний податок — це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), то 5 відсотків акцизного податку має бути включено до вартості тютюнових виробів з урахуванням податку на додану вартість, які реалізовуються в роздрібній торгівлі.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу для податку на додану вартість визначається база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками —суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Разом з цим пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Таким чином, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг з ПДВ включає загальнодержавні податки та збори (в т.ч. акцизний податок) (п. 188.1 ст. 188 Кодексу), а базою оподаткування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів (пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).

З метою забезпечення єдиного підходу до застосування зазначених норм Кодексу та з урахуванням положень пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Кодексу повідомляємо, що роздрібна ціна тютюнових виробів, що реалізуються в роздрібній торгівельній мережі та вище якої не може здійснюватися їх продаж, формується таким чином:

Обчислення граничної роздрібної ціни тютюнових виробів (ГРЦТВ):

ГРЦТВ= МРЦ: 100x105.

Фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби (ФРЦТВ), має дорівнювати або бути меншою, ніж ГРЦТВ.

Якщо суб'єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж тютюнових виробів, зареєстровані платниками ПДВ, то ФРЦТВ обчислюється таким чином:

ФРЦТВ = (РЦТВ : 100 х 120) : 100 х 105, де

РЦТВ — роздрібна ціна тютюнових виробів без ПДВ.

Сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів за реалізовані тютюнові вироби (ПЗа) становитиме:

ПЗа = ФРЦТВ : 105x5.

Сума податкового зобов'язання з ПДВ (ПЗпдв) складатиме:

ПЗпдв = (ФРЦТВ - ПЗа) : 120 х 20;

— не зареєстровані платниками ПДВ:

ФРЦТВ = РЦТВ : 100 х 105;

— сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів складатиме: ПЗа = ФРЦТВ : 105 х 5.

Зобов'язуємо терміново довести зміст цього листа до платників акцизного податку та голів обласних та Київської міської держадміністрації, сільських, селищних, міських рад.


Щодо платників податку та їх реєстрації контролюючими органами

Платниками цього податку є суб'єкти роздрібної торгівлі, які реалізують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування такі підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі— Кодекс), зокрема нафтопродукти, насамперед бензин та дизельне пальне, паливо моторне альтернативне, біодизель, скраплений газ, тощо (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Відповідно до п.п. 212.3.1¹ п. 213.1 ст. 213 Кодексу платниками податку є особи — суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб'єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних зазначених товарів. Реєстрація здійснюється не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється реалізація таких товарів.

Отже, реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюється автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.


Щодо подання декларації та сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів

Відповідно до п. 223.1 ст. 223 Кодексу базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

Суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п. 223.2 ст. 223 Кодексу).

Отже, декларації з акцизного податку подаються до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Тобто кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

Перша подача декларації за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не пізніше 20 лютого 2015 року.

Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом (пп. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 Кодексу), для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Особа — суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (пп. 222.3.2 п. 222.3 ст. 222 Кодексу).

Отже, сплата податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.

Перша сплата задекларованих сум податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку не пізніше 2 березня 2015 року.


Про акцизний податок у розмірі 5%

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, що вони підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного строку подання декларації акцизного податку за місяць, у якому провадиться господарська діяльність.

До підакцизних товарів, що реалізують у роздрібній мережі, належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну;

нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.


РРО

Типові помилки при користуванні РРО

Під час проведення розрахункових операцій іноді виникають помилки, які можуть призвести до значних штрафів. Виправити помилки, допущені під час проведення розрахункових операцій, не завжди просто, але можливо. ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Якщо у фіскальному режимі РРО під час реалізації товарів було вибито чек, у якому неправильно зазначено кількість товару суб'єкту господарювання необхідно скасувати помилково проведену суму роздруковавши ще один чек, у якому зазначається помилково вибита сума зі знаком «–», тобто у фіскальній пам'яті РРО реєструється від’ємна сума розрахунків або застосувати операцію «Службова видача» на суму вибитого чека скасувавши проведення помилкової суми через РРО. Після цього касир повинен роздруковати чек із потрібною (виправленою) сумою та видати чек покупцеві. ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на необхідності складання акта про скасування помилково проведеної через РРО суми (якщо сума операції перевищує 100 грн.). Форма акта може бути довільною, але містити інформацію про помилкову суму проведених розрахунків і реквізити помилково вибитого чека та дані про товар, який передбачалося продати.

Після складання акт або передається до центральної бухгалтерії, або прикріпляється до останньої сторінки КОРО (якщо в суб'єкта господарювання немає бухгалтерії). Строк зберігання такого акта – не менше трьох років.


Скасування реєстрації касового апарату

Перед скасуванням реєстрації РРО до територіального органу ДФС необхідно подати заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання, довідку Центра обслуговування операторів про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає територіальному органу ДФС реєстраційне посвідчення. У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО: поштою або безпосередньо в територіальний орган ДФС.


Електронна касова книга

Підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

У разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік.

Після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир зобов’язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги».

«Вкладний аркуш касової книги» протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.


Кому необхідно РРО?

Новомосковська ОДПІ наголошує на необхідності придбання платни- ками єдиного податку РРО. Згідно змін до Податкового кодексу платники єдиного податку другої групи з 1 січня 2016 року, а єдинники третьої групи – з 1 липня 2015 року при здійсненні готівкових розрахунків в обов'язковому порядку повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій.

РРО не застосовують платники єдиного податку першої групи, а також другої – третьої груп, якщо вони здійснюють торгівлю на ринках або продають товари через засоби пересувної торгівлі.

Суб’єкти господарювання які вроздріб реалізують підакцизні товари повинні врахувати, що у чеку РРО обов’язково повинна відображатися сума на роздрібну продажу підакцизних товарів.

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що з 27.04.2015 р. набрав чинності наказ ДФС України, яким затверджено в новій редакції Державний реєстр РРО. Контрольно-касові апарати, які реалізуються на вторинному ринку обов’язково повинні пройти технічне обслуговування у сервісних центрах, адже по перше строк роботи апарата РРО обмежується семи роками експлуатації.


Інші роз'яснювальні матеріали

Платникам екологічного податку про дозволи

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонар- ними джерелами здійснюється на підставі дозволів. Строк їх дії залежить від групи, до якої належить об’єкт суб’єкта господарювання. Зокрема, строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, — сім років, об'єкт якого належить до другої групи, — десять років, об'єкт якого належить до третьої групи, — необмежений.


Право на нарахування податкової знижки не переноситься

Новомосковська ОДПІ нагадує студентам про можливість до 31 грудня 2015 року подати документи на отримання податкової знижки за навчання. І звертає увагу, якщо платник податку до кінця податкового року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Платник податків, який навчається в декількох навчальних закладах України має право скористатися податковою знижкою на навчання. Платники податків які навчаються за кордоном права на податкову знижку в частині витрат у вигляді суми коштів, сплачених на користь закордонних закладів освіти не мають.


УВАГА ПЛАТНИКІВ!

В зв’язку з внесеними змінами до Податкового кодексу України починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І квартал) формування податко- вого кредиту у платників ПДВ відбувається на підставі електронних податкових наклад- них та обмежених випадках готівкових розрахунків/ документів (п.198.6 ст. 198 Кодексу) і податкових накладних, які складені постачальником товарів/ послуг у січні 2015 року.

Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (п.198.3 ст.198 Кодексу).

Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання.

З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма щодо збереження права на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту виключно шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу.

Таким чином, до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за січень п. р. платник не має права включити суми ПДВ по податкових накладних минулих періодів.

Приклади виправлення показників січня 2015 року:

Якщо платником податку податковий кредит січня 2015 року сформовано за рахунок податкових накладних минулих звітних періодів (наприклад: вересня 2014 року у сумі ПДВ 20 000 грн.) приведення у відповідність показників січня п.р. із позитивним значенням декларування ПДВ відбувається двома способами:

- самостійно платником;

- за результатами перевірки контролюючого органу.

У разі самостійного виправлення показників шляхом подання уточнюючого розрахунку за січень п.р. (ст. 50 Кодексу):

платник сплачує ПДВ всього 20 600 грн., з якої

- сума недоплати - 20 000 грн.

- штраф у розмірі 3 відсотки - 20 000 *3% = 600 грн.

У разі перевірки контролюючого органу:

платник сплачує ПДВ всього 25 000 грн., з якої

- донараховану суму ПДВ - 20 000 грн.

- штраф у розмірі 25 відсотків - 20 000 грн. *25% = 5000 грн.

Таким чином, оптимальний варіант збереження обігових коштів платника – самостійне виправлення помилки.


Щодо змін у корупційному законодавстві

Звертаємо увагу державних установ, організацій, підприємств, інших юридичних осіб публічного права, що до частини 9 статті 12 Закону України N3206-VI від 7 квітня 2011 року «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі – Закон №3206), внесені зміни, які набрали чинності з 01.01.2015.

Положення частини 9 статті 12 Закону №3206, становлюють, що для здійснення перевірки достовірності зазначених у декларації за минулий рік відомостей, державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, інша юридична особа публічного права протягом десяти днів з дня одержання декларації від суб'єкта декларування надсилає її копію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Перевірка достовірності зазначених у декларації відомостей здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, визначеному цим органом, який, відповідно до положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375, затверджується наказом Міністерства фінансів України.

Порядок здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 2015 року №333, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2015 року за N418/26863 (далі – Порядок).

Пунктом 5 Порядку визначено, що перевірки проводяться апаратом Державної фіскальної служби України, а також їїтериторіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання (реєстрації, податковою адресою) суб'єкта декларування.

Відповідно підпункту 1 пункту 5 Порядку, перевірки отриманих копій декларацій проводяться апаратом Державної фіскальної служби України щодо посадових осіб вищого ешелону влади, а згідно підпункту 2 пункту 5 Порядку територіальними органами (державними податковими інспекціями) інших суб'єктів декларування за місцем їх проживання (реєстрації, податковою адресою).

Окремо звертаємо увагу, що проведення такого виду перевірок на рівні ГУ ДФС у Дніпропетровській області (обласному рівні) законодавством не передбачено, тому копії декларацій слід надсилати до відповідних державних податкових інспекцій за місцем реєстрації проживання суб'єктів декларування, тобто за їх податковою адресою.


Про застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої і третьої груп

Нагадуємо, Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265).

можливим порушенням з боку суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари (послуги).

Основною зміною є те, що відповідно до пункту 296.10 Кодексу платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО).

У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи-підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати РРО. При цьому зазначені зміни, відповідно до Прикінцевих положень Закону №71 вступають в силу:

для платників єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року

для платників єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016 року

Для виконання вимог чинного законодавства рекомендуємоплатникам єдиного податку фізичним особам-підприємцям другої і третьої груп (окрім визначених Законом винятків протягом травня - червня 2015 року зареєструвати РРО, та застосовувати його при розрахунках з покупцями при продажу товарів, наданні послуг.

Продаж та сервісне обслуговування касової техніки здійснюють Центри сервісного обслуговування РРО.

Додатково наголошуємо, що платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи -підприємці) груп, крім визначених у пункті 296.10 Кодексу, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм цього Кодексу перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.

Також повідомляємо про оновлення Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, який затверджений наказом ДФС України №302 від 27.04.2015.


Розраховуємо податок на нерухоме майно

Приклад алгоритму розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- у фізичної особи у власності перебуває квартира, житлова площа якої 123 м2, а загальна 220 м2, пільга зі сплати податку (120 м2), ставку податку встановлено у розмірі 1% мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 р. (12,18 грн.).

- за 2014 р. сума податку розраховується:

I квартал - (123 м2 - 120 м2) 12,18 грн. / 12 міс. 3 міс. = 9,14 грн.

II - IV квартали - (220 м2 - 120 м2) 12,18 грн. / 12 міс. 9 міс. = 913,5 грн.

За 2014 р. сума податку становить 922,64 грн. (9,14 грн. + 913,5 грн.).

Фізичній особі буде надіслано податкове повідомлення-рішення про сплату податку в сумі 922,64 грн., яку необхідно сплатити протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.


Навчання та семінари, як додаткове благо працівника

Кошти, сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищують у 2015 році 1710 грн. за кожний місяць навчання у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника) й не обкладаються ПДФО. Кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи, прирівнюються до додаткового блага й оподатковуються за ставкою 15% (20%). У разі якщо запрошеною стороною семінару (конференції) й за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума, сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції), не є доходом такого працівника й об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Якщо за умовами договору запрошеною стороною й отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який входить до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу й оподатковується за ставкою 15% (20%).


Пам’ятка для роботи бухгалтеру на 2015 рік

- Прожитковий мінімум – 1176,00 грн.

- Мінімальна зарплата – 1218,00 грн.

- Максимальний розмір доходів для нарахування ЄСВ:

- січень-листопад – 20 706,00 грн.

- грудень – 23 426,00 грн.

- Розмір податкової соціальної пільги – 609,00грн.


Податкова знижка

Фізична особа – підприємець отримує власний дохід та дохід у формі заробітної плати, чи бути податковій знижці?

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

Право на податкову знижку має фізична особа – підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.


2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Звернення начальника Новомосковської ОДПІ Геннадія Ткачука до ветеранів Новомосковщини з нагоди Дня Перемоги

Шановні ветерани!

Від усієї душі поздоровляю Вас з Днем Перемоги! Це свято увійшло в наші серця як символ героїзму та мужності народу, відстоявшого мир на рідній землі. Нема родини, якої б не торкнулася війна. Ми свято шануємо пам’ять всіх, хто не повернувся з поля битви. Ми дякуємо захисникам усіх поколінь, присвятивши себе служінню Батьківщині.

День великої народної Перемоги – свято, яке не згасне з роками, в якому всі ми стаємо єдині та горді за той далекий подвиг наших рідних!

Від щирого серця бажаю Вам щасливого, довгого та мирного життя, спокійної та безхмарної старості! Миру та злагоди всім Вашим сім’ям!

 

З повагою, начальник Новомосковської ОДПІ головного управління ДФС у Дніпропетровській області Г.А. Ткачук


Про актуальне за «круглим столом»

В передостанній день квітня поточного року заступник начальника Новомосковської ОДПІ Андрій Сіленко зібрався з представниками бізнесу Новомосковського регіону за «круглим столом».

Передусім, мова йшла про попередні підсумки кампанії декларування доходів громадян, отриманих у 2014 році. Андрій Сіленко зауважив, що до закінчення Кампанії залишилося кілька днів. І тим, хто ще не вспів задекларувати свої доходи необхідно поквапитися і виконати свій громадянський та конституційний обов’язок. Також він, нагадав, що декларації для отримання права на податкову знижку приймаються до кінця поточного року.

Під час зустрічі за «круглим столом» мова йшла про обов’язкове застосування платниками єдиного податку ІІІ групи з 01 липня 2015 року реєстраторів розрахункових операцій. Андрій Сіленко підкреслив, щоб дана категорія платників з 01.07.2015р. почала нормально вести господарську діяльність то вже зараз необхідно готуватися до даного процесу. Для цього Новомосковською ОДПІ проводиться з січня поточного року широкомасштабна роз’яснювальна робота для платників різними формами та методами: через мережу Інтернет, ТБ, радіо, пресу, а також через безпосередній діалог фахівців інспекції з платниками податків.

Також говорили про податок на нерухоме майно (транспортний податок; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; плата за землю), роботу територіальних органів, направлену на боротьбу з корупцією, легальні трудові відносини в регіоні тощо.


Гарячий телефонний зв’язок

03 квітня 2015 року в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбувся черговий сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Застосування реєстраторів розрахункових операцій». На запитання платників податків, які цього дня зателефонували, відповідав заступник начальника Новомосковської ОДПІ Андрій Сіленко.

Телефонувавших цього дня цікавили відповіді на такі питання: чи мають право СГ з 1 січня 2015 року використовувати РРО, які створюють контрольну стрічку виключно в друкованому вигляді? (відповідь: дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів ДФС України по дротових або бездротових каналах зв'язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам'яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів. Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.15 електронних контрольно-касових апаратів, шо подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків); я приватний підприємець на єдиному податку Ш групи. Чи обов’язково мені застосовувати реєстратор розрахункових операцій? (відповідь: так, з 01.07.15 при продажу товарів, наданні послуг (у тому числі в мережі Інтернет), для категорії платників, що сплачують єдиний податок та знаходяться на III групі, застосування РРО є обов'язковим. Слід також відмітити, що згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку II і III (фізичні особи — підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі, через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податки першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій); чи потрібно у фіскальному кассовому чеку окремо відображати акцизний податок (5%), у зв'язку зі змінами до Податкового кодексу України з 01.01.15? (відповідь: акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у фіскальному чеку як окрема податкова група).


Гарячий телефонний зв’язок

17 квітня 2015 року в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбувся черговий сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Нарахування та сплата ЄСВ». На запитання платників податків, які цього дня зателефонували, відповідав начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб Олександр Лук'яненко.

Телефонувавших цього дня цікавили відповіді на такі питання: фізична особа —підприємець, що перебуває на загальній системі оподаткування, не провадить діяльність та не отримує дохід. Чи необхідно сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування? (відповідь: абзацом першим частини другої статті 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році, єдиний внесок не сплачується); чи можна застосовувати понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ, якщо підприємство у 2014 році заробітну плату не нараховувало і не сплачувало? (відповідь: застосовувати понижуючий коефіцієнт зможуть лише платники, які вели діяльність і нараховували зарплату протягом усього 2014 року); чи потрібно нараховувати ЄСВ з мінімальної заробітної плати, якщо на підприємстві тільки директор і заробітна плата йому не нараховувалась? (відповідь: частиною 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 № 2464-VI визначено вичерпний перелік платників єдиного внеску. Зокрема, платниками єдиного внеску є роботодавці та наймані працівники. У разі якщо директор є найманим працівником, то йому потріб нараховувати заробітну плату. Якщо заробітна плата менше мінімальної, відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону № 2464, потрібно донараховувати таку заробітну плату до мінімальної і нараховувати ЄСВ).


УВАГА! Конкурс!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області оголошує про конкурсний добір кандидатів для вступу на денну форму навчання на факультеті податкової міліції Національного університету державної податкової служби України (м. Ірпінь, Київська область) за напрямом підготовки „Правоохоронна діяльність”.

У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які мають середню або середню спеціальну освіту, придатні до військової служби, віком від 17 років.

Вступники складають іспит з фізичної підготовки та беруть участь у конкурсному відборі за сертифікатами Українського центру оцінювання якості освіти з історії України, української мови і літератури, математики чи іноземної мови.

З питань оформлення документів необхідно звертатися

до 15 червня 2015 року за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська 17-а, тел. 370-10-73, 370-10-75 – відділ проходження служби у податковій міліції та інспекції з особового складу управління персоналу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.


Податкова починає перевірку декларацій про доходи держслужбовців та представників самоврядування

Згідно Закону України "Про запобігання корупції" Державна фіскальна служба України розпочинає перевірку податко- вих декларацій державних службовців. Про це на прес-конференції для ЗМІ повідомив радник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровькій області Ігор Ломако. «Ці декларації про доходи державні службовці заповнювали щорічно, і вони залишалися у відділах кадрів. Але, починаючи з 2015 року декларації про доходи за минулий рік держслужбовців перевірятимуться державними податковими інспекціями за місцем проживання» - пояснив зміст змін Ігор Ломако.

Загалом, крім декларацій про доходи держслужбовців, на сьогодні органами фіскальної служби України ведуться перевірки декларацій про прибутки осіб, які претендують на державні посади та декларації, що подаються, відповідно Закону України "Про очищення влади". В цю категорію входять не лише держані службовці, але і представники місцевого самоврядування. «Фахівці податковї служби розглядають такі зміни у законодавстві, як обов’язковий крок до загального декларування. Планується розробити графік перевірок декларацій про доходи, яких близько сорока тисяч та до кінця року перевірити декларації усіх осіб, які підпадають під дію цього закону» - зазначив Ігор Ломако.

Радник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ігор Ломако наголосивши, що перевірку декларацій будуть проводити податкові інспекції за місцем проживання фізичної особи запевнив, що ця робота буде вестись неупереджено і професійно.


Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від ліцензування понад 11 млн. грн.

За три місяці поточного року місцева казна Дніпропетровської області поповнилася на 11,7 млн. грн. від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими вироба- ми, з яких 10,7 млн. грн. від ліцензування роздрібної торгівлі.

Наразі, роздрібний ринок Дніпро- петровської області складають 5025 суб’єктів господарювання, що мають 9850 діючих ліцензій, з яких: 4883 ліцензії на алкоголь та 4967 - на тютюн.

В той же час, з початку 2015 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області призупинено дію 341 ліцензії за несвоєчасну сплату чергового платежу, анульовано 312 ліцензій, з яких 8 - за порушення законодавства в частини продажу алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.


На Дніпропетровщині плата за землю поповнила місцеві бюджети більш як на 540 мільйонів гривень

У першому кварталі поточного року власники та орендарі земельних ділянок Дніпропетров- ської області поповнили місцеві бюджети майже на 541 млн. грн. А це на 88,5 млн. грн., або на 19,5% більше, ніж за січень – березень 2014 року.

При цьому 508,2 млн. грн. сплачено юридичними особами і 32,8 млн. грн. – фізичними особами. Фактичні показники І кварталу минулого року перевищено юридичними особами на 85,9 млн. грн., фізичними особами – на 2,6 млн. грн.

Нагадаємо, плата за землю включає в себе два види обов’язкових платежів – земельний податок та орендну плату. Перший повинні сплачувати власники землі та землекористувачі, другу – орендарі земельних ділянок, як фізичні, так і юридичні особи.


Сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему: «Використання РРО»

З 1 січня 2015 року сфера застосування РРО суттєво розширилася, і запитань стає більше. Начальником управління комунікацій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Осиповою Манушак Валеріївною проведено телефонну «гарячу лінію» на тему: «Використання РРО».

Раніше без РРО можна було працювати фізичним особам - підприємцям, які перебували на єдиному податку.

Платники єдиного податку ІІ та ІІІ груп, які не пізніше 30.06.2015 р. почнуть застосовувати в своїй господарський діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм ПКУ перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО. Практичні знання та уважність допоможуть як касиру так і суб’єкту господарювання уникнути штрафних санкцій у сфері застосування РРО. Тож, пропонуємо ознайомитися з деякими нюансами, які виникають під час роботи РРО.

Модель мого РРО нещодавно виключено з Державного реєстру РРО, що тепер робити?

Необхідно придбати новий та зареєструвати його, а на даний момент ви повинні проводити розрахункові операції з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.

Втратила КОРО, що робити?

Використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій, передбачає, зокрема, наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків. У разі втрати розрахункової книжки суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити орган доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.

Скасування книги ОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі викрадення, втрати, непридатності для користування тощо. Заяву про скасування книги ОРО суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування. У разі викрадення книги ОРО суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування книги ОРО надає до органу доходів і зборів копію відповідного документа органу внутрішніх справ.

У разі скасування реєстрації книги ОРО на господарську одиницю посадова особа органу доходів і зборів здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації, який засвідчує підписом та печаткою органу доходів і зборів.

Який порядок роздрукування Z-звіту, якщо тривалість зміни (робочого дня) суб’єкта господарювання 24 години?

Якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (Z-звіт) повинен роздруковуватися кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Як правильно вести журнал використання РРО?

Журнал використання реєстратора розрахункових операцій слід вести в такому порядку:

- на початку використання журналу на титульній сторінці зазначати дату, на сторінках 3 - 4 записати повний перелік осіб, які мають право доступу до РРО;

- підклеювати на відповідних сторінках усі Z-звіти у день їх друкування;

- обліковувати в розділі 2 журналу перевірки з питань порядку проведення розрахунків при здійсненні валютних операцій, при цьому посадова особа контролюючого органу заповнює графи 1-4 на початку проведення перевірки, графи 5 - 6 - наприкінці перевірки, а графу 7 заповнює наприкінці перевірки особа, у присутності якої проводилася перевірка;

- обліковувати ремонти та технічне обслуговування в розділі 3 журналу, при цьому графи 1-2 заповнює касир обмінного пункту безпосередньо після виходу РРО з ладу, графи 3-5 - представник центру сервісного обслуговування (у разі проведення ремонту чи технічного обслуговування) після відновлення використання РРО до початку реєстрації першої розрахункової операції; графи 6-7-касир обмінного пункту після виконання Z-звіту;

- обліковувати в розділі 3 журналу відключення електроенергії, при цьому всі графи заповнює касир обмінного пункту;

- після використання всіх сторінок у будь-якому розділі закінчувати використання журналу, зазначаючи на титульній сторінці відповідну дату.

Чи зобов’язані СГ щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку?

Так. Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

(п.9 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»).

Чи потрібно якісь документи зберігати суб’єктугосподарювання при використанні РРО?

Обов’язково. Суб’єкти господарювання зобов’язані:

- зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії;

- у кінці робочого дня (зміни) друкувати на реєстраторі розрахункових операцій (далі – РРО) (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

- друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;

- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

Чи обов’язково при реалізації товарів чи наданні послуг використовувати цінники?

Відповідно до п.8 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Я не зберігав фіскальні звітні чеки, наскільки це важливо?

У разі невиконання щоденного роздрукування декількох фіскальних звітних чеків до суб’єктів господарювання буде застосовано фінансова санкція лише за один нероздрукований чек.


Державною фіскальною службою Дніпропетровщини забезпечено майже 24 мільярди гривень надходжень до бюджетів усіх рівнів

Державною фіскальною службою області за cічень - квітень 2015 року до бюджетів усіх рівнів (з урахуванням єдиного соціаль- ного внеску) мобілізовано 23 мільярди 928,4 мільйонів гривень.

До державного бюджету протягом січня - квітня поточного року мобілізовано 14 мільярдів 71,6 мільйонів гривень, що у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року більше на 6 мільярдів 159,7 мільйонів гривень, або на 77,9 відсотків.

До місцевих бюджетів надійшло 3 мільярда 690 мільйонів гривень, що на 668,9 мільйонів гривень або на 22,1 відсотків більше аналогічного періоду 2014 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за протягом звітного періоду надійшло 6 мільярдів 166,9 мільйонів гривень, що на 364,6 мільйонів гривень більше минулого року.


З початку року митницями ДФС заведено понад 4 тис. справ про порушення митних правил

У січні – березні 2015 року митницями ДФС заведено 4224 справи про порушення митних правил на суму 286,6 млн. грн. Тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму понад 143,8 млн. грн. по 2134 справах.

У цей період зафіксовано 909 випадків переміщення через митний кордон України продовольчих товарів з порушенням митного законодавства на суму понад 23,8 млн. грн.

Порушення митного законодавства виявлено у 671 випадку під час переміщення промислових товарів на суму 61,6 млн. грн., при переміщенні через митний кордон України валюти – у 196 випадках на суму понад 43,7 млн. грн., при переміщенні транспортних засобів – у 71 випадку на суму майже 14,7 млн. гривень.

Також митницями ДФС розглянуто 1318 справ про порушення митних правил та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму майже 21,6 млн. грн.

Протягом І кварталу 2015 року на розгляд до суду митницями ДФС передано 2176 справ про порушення митних правил на суму 292,2 млн. гривень.

За результатами розгляду справ судом прийнято рішення про конфіскацію безпосередніх предметів правопорушень на суму 99,6 млн. грн. та накладено штрафів на суму майже 60 млн. гривень.


Працівники ДФС виявили факт несплати податків у сумі 9 млн. гривень

Центральним офісом з обслуговування великих платників у м. Львові встановлено факт порушення податкового законодавства, яке призвело до несплати податків на суму 9 млн. грн.

Посадові особи львівського підприємства, яке здійснює діяльність на ринку розподілення електроенергії, документально, без фактичного проведення, провели операції з отримання послуг з обслуговування електрогосподарства від підприємств, які мають «ризиковий» статус.

За даним фактом зареєстровано кримінальне провадження про ухилення від сплати податків.

Триває слідство.


За час проведення операції «Акциз – 2015» працівниками ДФС з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму 52 млн. грн.

За час проведення операції «Акциз – 2015» оперативними підрозділами Державної фіскальної служби з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму 52 млн. грн. Зокрема, спирту – на 6,1 млн. грн., лікеро – горілчаних виробів – на 8,1 млн. грн., тютюнових виробів – на 37 млн. грн. та паливно – мастильних матеріалів – на 750,1 тис. грн. У Єдиному реєстрі зареєстровано 38 кримінальних проваджень за ст.. 204 ККУ (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів).

Так, у Волинській області у зоні митного контролю митного поста «Ягодин» під час огляду вантажного автомобіля марки «Mercedes-Benz», який транзитом прямував територією України з Молдови до Польщі, оперативниками ДФС виявлено 520 тис. пачок цигарок іноземного виробництва без марок акцизного податку. Загальна вартість знахідки становила 6,2 млн. грн. На підакцизний товар накладено арешт.

Факт незаконного перевезення підакцизної продукції встановлено й на Луганщині. Під час обшуку вантажного автомобіля «MAN» виявлено та вилучено 5,6 тис. пляшок лікеро-горілчаних виробів іноземного та вітчизняного виробництв і 6,5 тис. пачок цигарок вітчизняного виробництва на суму близько 1,1 млн. грн. Продукція була прихована за безалкогольними напоями та продуктами харчування.

Крім того, оперативниками ГУ ДФС у Луганській області спільно з фахівцями відділу оперативного сектору «А» АТО Головного управління по роботі на окремих територіях у рамках кримінального провадження проведено огляд складського приміщення у селищі Станиця Луганська.

Під час огляду виявлено та вилучено 12,7 тис. пляшок лікеро-горілчаних виробів без належно оформлених документів, загальною орієнтовною вартістю 596 тис. грн.

Нагадаємо, що спецоперація з припинення незаконного виробництва та розповсюдження підакцизної продукції «Акциз – 2015» стартувала 10 квітня 2015 року. ДФС звертається до усіх громадян з проханням повідомляти про виявлені факти незаконного виготовлення чи реалізації підакцизних товарів на сервіс «Пульс» за тел.: (044) 284 00 07.

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області