Матеріали ОДПІ від 4 червня 2015 року

1. Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Податкова соціальна пільга.

Застосування податкової соціальної пільги

Порядок надання та розмір податкової соціальної пільги, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу, встановлено п.. 169 Податкового кодексу.

Відповідно до п.. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї згідно із законодавством виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

Враховуючи, що Законом № 80 станом на 01.01.2015 р. прожитковий мінімум для працездатної особи (в розрахунку на місяць) установлено у розмірі 1218 грн., розмір доходу (заробітної плати), що дає право на податкову соціальну пільгу у 2015 р., становить 1710 грн. на місяць (1218 грн. х 1,4).

У разі перевищення місячної заробітної плати установленого розміру питання надання податкової соціальної пільги не розглядається.

Відповідно до п.. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, має право будь-який платник податку.

Згідно з п. 1 розділу XIX Податкового кодексу п.. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу набирає чинності з 01.01.2016 р. До 31.12.2015 р. для цілей застосування зазначеного підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку (у 2015 р. — 609 грн.).

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (з урахуванням норм абзацу першого п.. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу), на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100% суми пільги, визначеної п.. 169.1.1 п. 169.1 цієї статті (у 2015 р. — 609 грн.),на кожну таку дитину (п.. 169.1.2 зазначеного пункту).

При цьому граничний розмір місячного доходу (заробітної плати), який дає право на отримання податкової соціальної пільги у випадку та у розмірі, передбачених п.. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, визначається як добуток суми, визначеної п.. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті, та відповідної кількості дітей.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право (п.. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу). Правила подання документів та їх склад встановлено Порядком № 1227.

Згідно з п.. З п. 5 цього Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених п.. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає копію свідоцтва (дублікат свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства.

Право платника податку на застосування податкової соціальної пільги, який є батьком трьох спільних дітей, якщо шлюб між чоловіком та жінкою не зареєстровано

Виникнення прав та обов’язків матері, батька визначено у п.. 121 Сімейного кодексу, які ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до п.. 141 зазначеного Кодексу мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно зі п.. 180 Сімейного кодексу батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину може бути тільки за рішенням суду (п. 2 ст. 188 цього Кодексу).

Крім того, п.. 181 зазначеного Кодексу наведено способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину, зокрема за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій та (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька та (або) у твердій грошовій сумі.

Отже, у разі отримання у звітному податковому місяці батьком заробітної плати, розмір якої не перевищує 5130 грн. (1710 грн. х 3), він як платник податку при дотриманні всіх інших вимог п.. 169 Податкового кодексу та Порядку № 1227, у тому числі документального підтвердження виконання обов’язку утримання трьох дітей, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 1827 грн. (609 грн. х 3).

Право платника податку на застосування податкової соціальної пільги, який перебуває з дружиною у шлюбі та утримує двох її дітей від першого шлюбу, усиновлення яких не оформлено

Згідно зі п.. 141 Сімейного кодексу розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Водночас відповідно до п.. 208 зазначеного Кодексу дитина може бути усиновленою, що передбачає прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, яке здійснено на підставі рішення суду (статті 207 і 208 цього Кодексу).

Згідно зі п.. 217 Сімейного кодексу усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків, за виключенням випадків, наведених у п.. 219 цього Кодексу. При цьому письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.

Статтею 223 зазначеного Кодексу передбачено, що особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається.

Згідно зі п.. 225 Сімейного кодексу усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому самому обсязі, який мають батьки щодо дитини (п. 4 ст. 232 цього Кодексу).

Таким чином, оскільки чоловік не усиновив двох дітей дружини від першого шлюбу, у нього не виникає обов’язку щодо утримання цих дітей. У такому випадку він як платник податку не має права на застосування податкової соціальної пільги, передбаченої п.. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу.


ПДФО.

Оподаткування доходів, отриманих від операцій з обміну об’єктів нерухомого майна

Відчуження майна — це будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надано йому у користування (пп. 14.1.31 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Згідно з пп. 164.2.4 п. 164 ст. 164 цього Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається відповідно до положень статей 172 — 173 Кодексу.

Слід зазначити, що при визначенні бази оподаткування відповідно до п. 164.3 ст. 164 Податкового кодексу враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Статтею 715 Цивільного кодексу встановлено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який передає в обмін, і покупцем товару, який одержує замість нього. Договором може бути встановлено доплату за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання (ст. 716 Цивільного кодексу).

Статтею 172 Податкового кодексу визначено порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна.

Для цілей цієї статті під продажем слід розуміти будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Згідно з п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовано на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебуванняакого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в цьому пункті, відповідно до п. 172.2 цієї статті підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (п. 172.3 ст. 172 Податкового кодексу). Порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), визначається Кабінетом Міністрів України (п. 172.11 цієї статті).

При обміні об’єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна оподатковується згідно із пунктами 172.1 та 172.2 зазначеної статті.

Пунктом 172.4 цієї статті визначено, що нотаріус під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору.

Згідно з пп. «а» п. 172.5 ст. 172 Податкового кодексу сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, до нотаріального посвідчення договору міни.

Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно зі ст. 172 Податкового кодексу в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу (п. 172.9 ст. 172 Кодексу).

Таким чином, при недотриманні умов, визначених абзацом першим п. 172.1 ст. 172 цього Кодексу, оподаткуванню підлягає вартість кожного об’єкта обміну, зазначеного у договорі купівлі-продажу, але не нижче від оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку, за ставкою 5% — для резидентів та 15 (20)% — для нерезидентів.

Крім того, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій обміну майна при нотаріальному посвідченні договорів, за якими було сплачено податок відповідно до розділу IV цього Кодексу.


Електронне адміністрування ПДВ.

Електронні рахунки

Що таке електронні рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ?

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі — електронний рахунок) — рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Для кожного платника податку Казначейством відкрито один електронний рахунок.

Відкриття та обслуговування електронних рахунків Казначейством здійснюється на безоплатній основі. Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.

Датою початку використання електронного рахунку є 01.02.15 для суб'єктів господарювання, які зареєстровані платниками ПДВ до 01.02.15, а для суб'єктів господарювання, які будуть зареєстровані як платниками ПДВ до 01.02.15, а для суб’єктів господарювання, які будуть зареєстровані як платники ПДВ у будь-який період після 01.02.15 – дата їх реєстрації платниками податку.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 1 липня 2015 року (або з дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення перехідного періоду) на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.

Поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.

Кошти з електронного рахунку платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі до бюджету та/або на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Кодексу (далі - спецрежим), для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Кодексу (далі — спеціальні рахунки). Таке перерахування коштів здійснюється на підставі реєстрів платників ПДВ, який автоматично формується ДФС та надсилаєтеся Казначейству.


Застосування електронної системи адміністрування ПДВ

Як застосовується система електронного адміністрування ПДВ після закінчення тестового режиму?

3 1 липня 2015 року (або іншої дати згідно з рішенням ВРУ) до правил, що діють протягом тестового періоду (зазначені в попередньому розділі цього листа), додаються такі.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюватиметься в межах суми, обчисленої за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу, тобто для реєстрації податкових накладних в ЄРПН платник податку повинен мати достатню суму податкового кредиту, підтверджену зареєстрованими в ЄРПН «вхідними» податковими накладними, сплатою ПДВ при імпорті товарів та (за недостатності таких сум) коштами на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.

За порушення платниками податку до 15 днів терміну реєстрації податкових накладних, що підлягають нарахуванню покупцям — платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до них в ЄРПН застосовуватиметься штраф у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.

Платникам податку 01.07.15 (або на дату згідно з рішенням ВРУ) автоматично збільшується розмір суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, на суму середньомісячного розміру суми податку, задекларованої платником до сплати до бюджету за останні 12 звітних (податкових) місяців/4 квартали та погашеної. Розмір такої суми підлягає щоквартальному автоматичному перерахунку.

Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 1 липня 2014 року (або на дату згідно з рішенням ВРУ) автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, після чого вважаються погашеними. Одночасно такі суми зменшують розмір податкових зобов'язань, що підлягають сплаті в бюджет, або збільшують розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування за звітний період, в якому відбулося таке збільшення.


Електронне адміністрування ПДВ: зміни до загальних принципів справляння ПДВ

Які зміни до загальних принципів справляння ПДВ вносить система електронного адміністрування ПДВ?

Законом № 71 скасовано окремі норми Закону України від 31 липня 2014 року № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», з урахуванням змін, внесених до нього Законом України від 7 жовтня 2014 року № 1690-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності», пов'язані із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість, та одночасно запроваджено нові правила такого адміністрування.

З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі — Кодекс) Законом № 71, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу):

з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України (далі — рішення ВРУ) про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону № 71) — у тестовому режимі;

з 1 липня 2015 року —- на постійній основі.

Система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:

- сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), та розрахунках коригування до них;

- сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;

- сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Кодексом. Норми Кодексу, які визначають коло платників ПДВ, об'єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, залишаються незмінними.


Реєстрація податкових накладних в ЄРПН

Які особливості формування та реєстрації в ЄРПН податкових накладних у період тестового режиму?

Починаючи з 1 січня 2015 року, всі податкові накладні/розрахунки коригування до них складаються платниками податку виключно в електронному вигляді.

Складання податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.14 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.14 за № 1235/26012, із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 14.11.14 № 1129 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.14 за № 1455/26232.

До 1 лютого 2015 року платникам податку на додану вартість надано можливість реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) незалежно від суми податку на додану вартість, що міститься у податковій накладній/розрахунку коригування.

З 1 лютого 2015 року обов'язковій реєстрації в ЄРПН підлягатимуть всі податкові накладні, сформовані за операціями, датованими починаючи з 1 лютого 2015 року, в тому числі податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також податкові накладні, що не надаються покупцю, а також незалежно від суми ПДВ, вказаній в такій податковій накладній. Розрахунок коригування до таких податкових накладних також обов'язково реєструється в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу.

Отже, протягом дії тестового режиму системи електронного адміністрування ПДВ відсутні обмеження щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування. Тобто реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН протягом тестового режиму здійснюється незалежно від наявності «вхідних» податкових накладних, сплати ПДВ під час розмитнення товарів, а також без поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (абзац другий пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН не змінився та становить 15 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

Податкові накладні, складені за операціями, здійсненими після 01.02.15, можуть бути зареєстровані в ЄРПН після закінчення 15-денного терміну реєстрації із одночасним застосуванням штрафів, визначених пунктом 120¹.1 статті 120¹ Кодексу, але не пізніше 180 днів з дати їх складання. Штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН застосовуватимуться у таких розмірах:

20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до них в ЄРПН застосовуються у разі, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування до них підлягають наданню покупцям -— платникам податку на додану вартість.

Штраф, передбачений пунктом 120¹.1 статті 120¹ Кодексу (у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування в ЄРПН до 15 днів), не застосовуватиметься у період з 1 січня по 30 червня 2015 року.

Тобто якщо податкова накладна/розрахунок коригування зареєстровані протягом 30 календарних днів з дати їх складання, то з 01.02.15 по 01.07.15 штраф, передбачений пунктом 120¹.1 статті 120¹ Кодексу (у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування), не застосовується.

Покупці — платники податку мають можливість отримувати з ЄРПН електронні копії податкових накладних/розрахунків коригування, які зареєстровані в ЄРПН їх контрагентами — постачальниками.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає- в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

Податкова накладна, складена в електронному вигляді, яка отримана з ЄРПН покупцем, вважається такою, що отримана від постачальника.

Враховуючи те, що з 1 січня до 1 лютого 2015 року не всі податкові накладні/розрахунки коригування підлягають обов'язковій реєстрації в ЄРПН, а також те, що відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Кодексу однією із засад податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, штрафи, визначені пунктом 120¹.1 статті 120¹ Кодексу, в цей період не застосовуються.

Крім того, правило щодо формування податкового кредиту виключно за рахунок тих податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН, застосовуватиметься з 1 лютого 2015 року. При цьому слід враховувати, що податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими після 1 лютого 2015 року, та зареєстровані з порушенням встановленого строку, включатимуться до податкового кредиту того звітного періоду, в якому було здійснено їх реєстрацію в ЄРПН.

3 1 січня 2015 року платникам податків надано можливість виправлення помилок у податкових накладних шляхом складання розрахунку коригування до таких накладних.

У межах системи електронного адміністрування ПДВ з 01.02.15 запроваджується такий порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, виданої їх отримувачу — платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

1) постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

2) отримувачем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).

3 урахуванням вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Кодексу розрахунок коригування, складений постачальником товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу — платнику податку, та в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, підлягає реєстрації ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів (послуг) з 1 лютого 2015 року відповідно до пункту 16 Порядку № 569.

Реєстрація зазначених розрахунків коригування з 1 січня 2015 року до 1 лютого 2015 року здійснюватиметься постачальником, (продавцем) товарів/послуг.


ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних в ЄРПН

Які особливості формування та реєстрації в ЄРПН податкових накладних у період тестового режиму?

Починаючи з 1 січня 2015 року, всі податкові накладні/розрахунки коригування до них складаються платниками податку виключно в електронному вигляді.

Складання податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.14 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.14 за № 1235/26012, із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 14.11.14 № 1129 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.14 за № 1455/26232.

До 1 лютого 2015 року платникам податку на додану вартість надано можливість реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) незалежно від суми податку на додану вартість, що міститься у податковій накладній/розрахунку коригування.

З 1 лютого 2015 року обов'язковій реєстрації в ЄРПН підлягатимуть всі податкові накладні, сформовані за операціями, датованими починаючи з 1 лютого 2015 року, в тому числі податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також податкові накладні, що не надаються покупцю, а також незалежно від суми ПДВ, вказаній в такій податковій накладній. Розрахунок коригування до таких податкових накладних також обов'язково реєструється в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу.

Отже, протягом дії тестового режиму системи електронного адміністрування ПДВ відсутні обмеження щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування. Тобто реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН протягом тестового режиму здійснюється незалежно від наявності «вхідних» податкових накладних, сплати ПДВ під час розмитнення товарів, а також без поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (абзац другий пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН не змінився та становить 15 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

Податкові накладні, складені за операціями, здійсненими після 01.02.15, можуть бути зареєстровані в ЄРПН після закінчення 15-денного терміну реєстрації із одночасним застосуванням штрафів, визначених пунктом 120¹.1 статті 120¹ Кодексу, але не пізніше 180 днів з дати їх складання. Штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН застосовуватимуться у таких розмірах:

20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до них в ЄРПН застосовуються у разі, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування до них підлягають наданню покупцям -— платникам податку на додану вартість.

Штраф, передбачений пунктом 120¹.1 статті 120¹ Кодексу (у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування в ЄРПН до 15 днів), не застосовуватиметься у період з 1 січня по 30 червня 2015 року.

Тобто якщо податкова накладна/розрахунок коригування зареєстровані протягом 30 календарних днів з дати їх складання, то з 01.02.15 по 01.07.15 штраф, передбачений пунктом 120¹.1 статті 120¹ Кодексу (у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування), не застосовується.

Покупці — платники податку мають можливість отримувати з ЄРПН електронні копії податкових накладних/розрахунків коригування, які зареєстровані в ЄРПН їх контрагентами — постачальниками.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає- в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

Податкова накладна, складена в електронному вигляді, яка отримана з ЄРПН покупцем, вважається такою, що отримана від постачальника.

Враховуючи те, що з 1 січня до 1 лютого 2015 року не всі податкові накладні/розрахунки коригування підлягають обов'язковій реєстрації в ЄРПН, а також те, що відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Кодексу однією із засад податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, штрафи, визначені пунктом 120¹.1 статті 120¹ Кодексу, в цей період не застосовуються.

Крім того, правило щодо формування податкового кредиту виключно за рахунок тих податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН, застосовуватиметься з 1 лютого 2015 року. При цьому слід враховувати, що податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими після 1 лютого 2015 року, та зареєстровані з порушенням встановленого строку, включатимуться до податкового кредиту того звітного періоду, в якому було здійснено їх реєстрацію в ЄРПН.

3 1 січня 2015 року платникам податків надано можливість виправлення помилок у податкових накладних шляхом складання розрахунку коригування до таких накладних.

У межах системи електронного адміністрування ПДВ з 01.02.15 запроваджується такий порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, виданої їх отримувачу — платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

1) постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

2) отримувачем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).

3 урахуванням вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Кодексу розрахунок коригування, складений постачальником товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу — платнику податку, та в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, підлягає реєстрації ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів (послуг) з 1 лютого 2015 року відповідно до пункту 16 Порядку № 569.

Реєстрація зазначених розрахунків коригування з 1 січня 2015 року до 1 лютого 2015 року здійснюватиметься постачальником, (продавцем) товарів/послуг.


Погашення податкового боргу.

Оприлюднення інформації про осіб, які не сплачують податки

Пунктом 7 частини першої Закону № 71 ст. 35 «Порядок сплати податків та зборів» розділу І «Загальні положення» Податкового кодексу доповнено п. 35.4, згідно з яким на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику — Державну фіскальну службу України, покладено повноваження з оприлюднення інформації, зокрема, щодо суб'єктів господарювання, які мають податковий борг.

Запровадження такого заходу спрямовано на боротьбу з несплатою податків, попередження недотримання податкового законодавства, забезпечення сплати кожним платником податків належних сум платежів, а також як профілактичний захід, спрямований на недопущення виникнення податкового боргу та якнайшвидше його погашення.

Розміщувати інформацію про боржників з податкових і митних платежів перед бюджетом передбачено на офіційному веб-порталі ДФС України www.sfs.gov.uа.

Також встановлено щомісячну періодичність розміщення інформації про боржників з податкових і митних платежів перед бюджетом.

Згідно з Законом № 71 визначено основні параметри, з яких складається зазначена інформація:

• ідентифікатор суб'єкта господарювання, що має податковий борг;

• ідентифікатор керівника такого суб'єкта господарювання;

• загальна сума податкового боргу такого суб'єкта господарювання;

• сума податкового боргу такого суб'єкта господарювання у розрізі платежів;

• ідентифікатор територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику — органу державної фіскальної служби обласного рівня;

• ідентифікатор керівника такоготериторіального органу.

Також для реалізації зазначеної норми Закону № 71 на практиці передбачено затвердження форми інформації про суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, та порядку оприлюднення такої інформації. Повноваження щодо розробки відповідного підзаконного акта покладено на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики, — Мінфін України.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу визначено поняття податкового боргу — це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 55 Цивільного кодексу суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Виходячи з цього визначення, суб'єктами господарювання є:

• господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу, державні, комунальні та інші підприємства, створені згідно з цим Кодексом, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

• громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців проводиться шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру, створеного відповідно до Закону № 755, з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців з цього Реєстру.

Пунктом 1.6 Порядку № 1846/5 передбачено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття і закриття рахунків, накладення і зняття арештів на рахунки та майно.

Таким чином, до переліку боржників входять платники податків — юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які станом на перше число поточного місяця мають податковий борг у значенні, наведеному у ст. 14 Податкового кодексу.

Пунктом 10 ст. 7 Бюджетного кодексу передбачено принцип публічності та прозорості, який полягає в інформуванні громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання держбюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням держбюджету та місцевих бюджетів.

Згідно зі ст. 16 Закону № 2657 податкова інформація — це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності й необхідні для реалізації покладенні на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом.

Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом та іншими законами.

Статтею 70 цього Кодексу визначено, що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб — платників податків (далі — Державний реєстр).

Згідно з пп. 70.15.2 п. 70.15 ст. 70 Податкового кодексу відомості з Державного реєстру є інформацією з обмеженим доступом.

Пунктом 63.12 ст. 63 цього Кодексу встановлено, що інформація, яка збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 1.7 Податкового кодексу платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю.

Також пп. 21.1.6 п. 21.1 ст. 21 зазначеного Кодексу встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Згідно зі ст. 11 Закону № 2657 та ст. 14 Закону № 2297 не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Отже, надання податкової інформації є можливим за умови дотримання порядку, встановленого чинним законодавством України, яку згідно зі змінами, що відбулись у податковому законодавстві, дозволено розкривати стосовно боржників — юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які не сплачують податкові та митні платежі до бюджету. Таким чином, законодавчо легалізована акція щодо оприлюднення інформації про порушників податкового законодавства — боржників покликана, з одного боку, зняти суспільну напругу невдоволених платників податків, які на відміну від боржників сумлінно виконують конституційний обов'язок щодо сплати податків, а з іншого боку, довести до відома суспільства перелік боржників, які навмисно уникають сплати податків.


Стягнення податкового боргу за самостійно задекларованими грошовими зобов'язаннями без рішення суду

Пунктом 118 частини першої Закону № 71 підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу доповнено п. 32, яким на півроку запроваджено тимчасове положення, дія якого завершується 01.07.2015 р., що передбачає стягнення коштів за рахунок готівки, яка належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках, за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені цим Кодексом строки.

Пояснюється це тим, що самостійно задекларовані податкові зобов'язання не можуть бути оскаржені виходячи з вимог податкового законодавства, згідно з яким зазначені у декларації зобов'язання вважаються узгодженими. У свою чергу, податковий борг, що виникає в результаті несплати самостійно задекларованих сум грошових зобов'язань, які не можуть бути оскарженими, підлягає лише стягненню. Отже, втрачається сенс оскарження у судових інстанціях самостійно задекларованих платником податків грошових зобов'язань, оскільки воно лише відстрочує повернення платником податків до бюджету сум податкового боргу, а також створює додаткове навантаження на судові органи влади. Тобто достатнім документом для легітимного стягнення сум податкового боргу за деклараціями є відповідне рішення керівника контролюючого органу без попереднього звернення до суду.

При цьому обов'язковою умовою є те, що такий податковий борг виник у результаті несплати самостійно задекларованих платником податків грошових зобов'язань, а сума такого боргу має перевищувати 5 млн. грн.

Також обов'язковою умовою є відсутність зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

Загальні засади повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань передбачено ст. 43 Податкового кодексу, згідно з якою помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За наявності у платника податків податкового боргу не дозволяється здійснювати йому повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання (на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку), а така операція може проводитися лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Також обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

З цією метою платник податків має ініціювати подання заяви на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган (орган державної фіскальної служби) не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиден-ного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, затвердженому наказом № 882/1188.

За несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету контролюючий орган (орган державної фіскальної служби) несе відповідальність згідно із законом.

Також враховуючи положення Бюджетного кодексу, повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти було зараховано.

Виконання рішення про стягнення коштів залежно від виду коштів (безготівкові або готівкові) здійснюється у такому порядку:

• рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

• рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення про стягнення безготівкових коштів, що знаходяться на рахунках боржника:

• у банках — виконуються згідно з Інструкцією № 22;

• відкритих в органах державної казначейської служби — згідно з Порядком № 845.

Рішення про стягнення готівкових коштів виконуються відповідно до Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою № 1244, додатком до якого затверджено форму такого рішення. Зазначене рішення вручається безпосередньо платнику податків і є підставою для стягнення готівки в рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Відповідно до глави 12 Інструкції № 22 списання коштів з рахунків клієнтів здійснюється банкамі: на підставі оформленого і наданого стягувачем розрахункового документа встановленої форми - інкасового доручення (розпорядження). Форму такого доручення затверджено додатком 24 до цієї Інструкції.

Згідно з Указівками щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива (додаток 8 до Інструкції № 22) дата і номер рішення органу або посадової особи, уповноважених на прийняття такого рішення, про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках має бути наведено у реквізиті 19 «Призначення платежу».

Тобто у визначених випадках рішення приймається керівником органу державної фіскальної служби і виконується відповідно до вимог чинного податкового законодавства.

Отже, після прийняття Правлінням Нацбанку України змін до Інструкції № 22 в частині списання коштів з рахунків клієнтів банків на підставі відповідного рішення керівника органу державної фіскальної служби згідно з інкасовим дорученням (розпорядженням), а також затвердженням урядом змін до постанови № 1244 щодо форми рішення керівника органу державної фіскальної служби про стягнення коштів органи державної фіскальної служби отримають змогу здійснювати погашення податкового боргу, визначеного п. 32 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу.


ПДВ: в запитаннях та відповідях.

Обов’язкова реєстрація платником ПДВ

У яких випадках та в які терміни особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ?

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у разі:

якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи.

Проведення нею операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, шо за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, 1 000 000 грн, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу.не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1 000 000 грн.


Реєстрація платниками ПДВ ЖКГ

Чи є житлово-будівельні контори платниками ПДВ?

Згідно з пп. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі —Кодекс) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Якщо житлово-будівельним кооперативом або житлово-експлуатаційною конторою надаються будь-які послуги чи здійснюється постачання товарів, місце поставки яких розташоване на митній території України, то такі операції є об'єктом оподаткування і оподатковуються за правилами, встановленими Кодексом.

При цьому відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу житлово-будівельний кооператив або житлово-експлуатаційна контора повинна зареєструватися як платник ПДВ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі нарахована (сплачена) такій особі протягом. 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи.

Якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 Кодексу).


Порядок заповнення реєстраційної заяви ф. №1-ПДВ

Який порядок заповнення реєстраційної заяви ф. №1-ПДВ?

Відповідно до п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню (п. 3.5 р. З Положення №1130).

Тому, у разі виникнення у особи запитань щодо заповнення певних розділів реєстраційної заяви за ф. №. 1-ПДВ, пов'язаних із діяльністю виключно такої особи у конкретному випадку, їй необхідно звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).


Реєстрація платником ПДВ

Який термін реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ?

Відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку.

З бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку.

З першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний, (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено.

З бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4, що відповідають вимогам, визначеним п.181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.


Порядок перереєстрації платника ПДВ

Як здійснюється перереєстрація платника ПДВ у разі зміни будь-яких даних про такого платника ПДВ?

У разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ.

У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V ПКУ.

У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація».


Термін подання заяви за ф. №1-ПДВ

Які терміни подання заяви за ф. № 1- ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?

Відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку може бути подана державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця. Електронна копія реєстраційної заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців». У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку. При цьому згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.


Інші роз’яснювальні матеріали.

Оновлено порядок надання послуг електронного цифрового підпису

Згідно з положеннями оновленого Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, при заповненні реєстраційних документів для отримання електронного цифрового підпису заявнику необхідно зазначати свої контактні дані, зокрема, контактний номер телефону та діючу електронну адресу, які дозволяють зв’язатися з ним.

У разі звернення довіреної особи, для запобігання доступу сторонніх осіб до ключової інформації підписувачів, довірена особа разом з комплектом реєстраційних документів має надати конверти з розрахунку один конверт для одного носія особистого ключа підписувача.


Продовження термінів подання податкових декларацій

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Кодексом.

Так, відповідно до пункту 102.6 статті 102 Кодексу граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, зокрема якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування внаслідок обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Відповідно до наказу ДПА України від 24.12.2010 №1044 (далі - Наказ №1044), яким затверджено Порядок застосування пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 Кодексу, обставинами непереборної сили (форс-мажорні обставини) є непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Відповідно до пункту 4 Наказу №1044, продовження граничних строків для подання, зокрема, податкової декларації здійснюється, якщо такий платник податків був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк виконати грошове зобов'язання та/або скористатися податковими правами .

Відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації може бути пов'язана з обставинами непереборної сили, підтвердженими документально.

Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

Згідно з пунктом 7 наказу №1044 за наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій.

Така заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів. У заяві надається вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ). Заява подається платником податків тільки разом із документальним підтвердженням.

Вимоги до змісту заяви платника податків про продовження граничних строків та порядок подання зазначено у пункті 8 наказу №1044, а саме :

1) заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів. У заяві надається вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ). Заява подається платником податків тільки разом із документальним підтвердженням.

У разі необхідності продовження граничних строків для подання податкової декларації платником податків у заяві вказуються вид платежу, податковий період та суми грошового зобов'язання.

При оскарженні рішення органу державної податкової служби вказуються реквізити (дата, номер) такого рішення та найменування органу державної податкової служби, рішення якого оскаржується.

За відсутності документального підтвердження, а також у разі невідповідності вимогам цього пункту така заява не розглядається, про що орган державної податкової служби повідомляє платника податків не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання заяви;

2) у заяві юридичної особи обов'язково вказуються повне найменування юридичної особи, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження юридичної особи, номери телефонів (факсів, e-mail) посадових осіб (за наявності).

Заява підписується керівником юридичної особи або особою, що його заміщує, та завіряється печаткою юридичної особи. Заява повинна мати реєстраційний номер та дату складання;

3) у заяві фізичної особи обов'язково вказуються прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку у паспорті), місце проживання, номери телефонів (факсів, e-mail) - службовий та домашній (за наявності), місце основної роботи. Заява підписується фізичною особою та повинна мати дату складання. Заява подається фізичною особою до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - органу державної податкової служби за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування. У заяві фізичної особи - суб'єкта господарювання також вказуються дата видачі та номер свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця;

4) платники податків мають право надіслати заяву органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення або подати особисто.

Враховуючи викладене, з метою продовження граничних термінів подання податкової звітності у зв'язку з неможливістю подання такої звітності внаслідок дії обставин непереборної сили платник податку зобов'язаний протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили, звернутись до податкового органу за місцезнаходженням з відповідною заявою та документальним підтвердженням, отриманим від Торгово-промислової палати України. При цьому, штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з пунктом 102.6 статті 102 Кодексу.

У разі якщо до платника податків контролюючим органом до моменту подання ним документів, що підтверджують обставини непереборної сили, застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової звітності, які згідно зі статтею 60 Кодексу не можуть бути відкликані, та внаслідок застосування яких у платника виник податковий борг у зв'язку з їх несплатою, то такий податковий борг на підставі підпункту 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Кодексу визнається безнадійним та підлягає списанню у порядку, визначеному Кодексом.


ЄСВ при сумісництві

Для сумісників базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. Роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи.

У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу. Тож, нараховуємо єдиний внесок за ставкою 36,76 % та утримуємо 3,6 %.


Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається в електронній формі

На офіційному веб-порталі ДФС України розміщено оновлене програмне забезпечення для формування та подання платниками податків відповідно до п.220.2 ст.220 Податкового кодексу України Декларації про максимально роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.03.2015 року №359 в електронному вигляді.

Декларація про максимально роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) («J(F)0207703» (для запровадження ціни з 15 числа місяця) та «J(F)0208901» (для запровадження ціни з 1 числа місяця) в електронному вигляді формується та подається за адресою: офіційний веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) Електронна звітність Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».


Відображення виплачених доходів іншій фізичній особі — підприємцю у формі № 1ДФ

Податковими агентами щодо податку на доходи фізичних осіб виступають юридичні особи (їхні філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайняті особи, представництва нерезидента — юридичної особи, інвестори (оператори) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно - правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, встановленому ст. 18 та цим розділом зазначеного Кодексу.

Самозайнята особа — це платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Особи, які відповідно до Податкового кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за їх рахунок, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок (форма № 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу).

Тобто у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку (форма № 1ДФ) такі виплачені доходи на користь усіх платників податків, у тому числі на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб — підприємців та осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність).

Під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторін договору може бути прирівняно до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (п. 177.8 ст. 177 цього Кодексу).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у наказі № 49, суми, виплачені самозайнятій особі (пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, статті 177 та 178 зазначеного Кодексу), відображаються у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) за ознакою доходу «157».

Таким чином, фізична особа — підприємець є податковим агентом щодо доходів, які вона нараховує та виплачує самозайнятим особам. Якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності — підприємця, податковий агент (фізична особа — підприємець) подає до контролюючого органу за місцем реєстрації податковий розрахунок (форма № 1ДФ), де зазначає суму нарахованого і виплаченого доходу з ознакою доходу «157», проте податок на доходи фізичних осіб не утримується і не сплачується.


Кому необхідно РРО?

Наголошуэмо на необхідності придбання платни- ками єдиного податку РРО. Згідно змін до Податкового кодексу платники єдиного податку другої групи з 1 січня 2016 року, а єдинники третьої групи – з 1 липня 2015 року при здійсненні готівкових розрахунків в обов'язковому порядку повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій.

РРО не застосовують платники єдиного податку першої групи, а також другої – третьої груп, якщо вони здійснюють торгівлю на ринках або продають товари через засоби пересувної торгівлі.

Суб’єкти господарювання які вроздріб реалізують підакцизні товари повинні врахувати, що у чеку РРО обов’язково повинна відображатися сума на роздрібну продажу підакцизних товарів.

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що з 27.04.2015 р. набрав чинності наказ ДФС України, яким затверджено в новій редакції Державний реєстр РРО. Контрольно-касові апарати, які реалізуються на вторинному ринку обов’язково повинні пройти технічне обслуговування у сервісних центрах, адже по перше строк роботи апарата РРО обмежується семи роками експлуатації.


Щодо змін у корупційному законодавстві

Звертаємо увагу державних установ, організацій, підприємств, інших юридичних осіб публічного права, що до частини 9 статті 12 Закону України N3206-VI від 7 квітня 2011 року «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі – Закон №3206), внесені зміни, які набрали чинності з 01.01.2015.

Положення частини 9 статті 12 Закону №3206, становлюють, що для здійснення перевірки достовірності зазначених у декларації за минулий рік відомостей, державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, інша юридична особа публічного права протягом десяти днів з дня одержання декларації від суб'єкта декларування надсилає її копію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Перевірка достовірності зазначених у декларації відомостей здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, визначеному цим органом, який, відповідно до положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375, затверджується наказом Міністерства фінансів України.

Порядок здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 2015 року №333, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2015 року за N418/26863 (далі – Порядок).

Пунктом 5 Порядку визначено, що перевірки проводяться апаратом Державної фіскальної служби України, а також їїтериторіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання (реєстрації, податковою адресою) суб'єкта декларування.

Відповідно підпункту 1 пункту 5 Порядку, перевірки отриманих копій декларацій проводяться апаратом Державної фіскальної служби України щодо посадових осіб вищого ешелону влади, а згідно підпункту 2 пункту 5 Порядку територіальними органами (державними податковими інспекціями) інших суб'єктів декларування за місцем їх проживання (реєстрації, податковою адресою).

Окремо звертаємо увагу, що проведення такого виду перевірок на рівні ГУ ДФС у Дніпропетровській області (обласному рівні) законодавством не передбачено, тому копії декларацій слід надсилати до відповідних державних податкових інспекцій за місцем реєстрації проживання суб'єктів декларування, тобто за їх податковою адресою.


Порядок списання або розстрочки податкового боргу

Відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 щодо проведення заходів з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України.

Під час проведення таких заходів платникам податків, у яких існує ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) або відсутня можливість їх сплати у зв'язку з непередбачуваними обставинами, рекомендуємо скористатися такими законодавчими нормами.

Кодексом передбачені права:

- платників податків - на отримання відстрочення (розстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) (підпункт 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Кодексу);

- органів ДФС (доходів і зборів) - на прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Кодексу).

Згідно із статтею 32 Кодексу строк сплати податку та збору може бути змінено шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Загальні засади розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків передбачені статтею 100 Кодексу.

Перелік обставин, що є підставами для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу), та підтверджуючих ці обставини документів, наведено у постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин" (далі - постанова №1235).

Відповідно до розділу II постанови №1235 доказом, що підтверджує факт настання (існування) обставин непереборної сили, що є підставою для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків, є висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили.

Порядок та умови надання платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1853/24385 (далі - наказ №574).

Згідно з пунктом 3.1 розділу III наказу №574 для ініціювання відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з:

- письмовою заявою, форма якої наведена нижче. У заяві обов'язково повинні бути зазначені суми платежів (податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені), сплату яких платник податків просить розстрочити, а також строк розсточення та періоди сплати таких платежів. При цьому суми, строк сплати яких ще не настав, та строк сплати яких вже минув, вказуються окремо;

- економічним обґрунтуванням, яке складається з: переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів керівник (заступник керівника) органу ДФС (доходів і зборів) протягом 30 календарних днів з дати подання заяви або приймає рішення про розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу), або відмовляє платнику у розстроченні в письмовій формі за відсутності підстав для надання розстрочення та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених наказом №574.

Розстрочення (відстрочення) надається окремо за кожним податком, збором, штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом), пенею. Строки сплати розстрочених (відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення змін до договору розстрочення (відстрочення).

Також зазначаємо, що на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення відстрочення грошового зобов'язання (податкового боргу). Згідно із пунктом 1.6 розділу I наказу №574 на суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником відстроченням грошових зобов'язань (податкового боргу).

Додаток 1
до Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків
(пункт 3.1)

 

 

 

ЗАЯВА

щодо надання _________________________________________________________________________
(вказати: розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу))
_____________________________________________________________________________________
(найменування платника податків (прізвище, ім'я, по батькові), код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку у паспорті))
_____________________________________________________________________________________

Прошу надати ________________________________________________________________________
(вказати: розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та
найменування податку, збору, штрафної (фінансової) санкції, пені)
_____________________________________________________________________________________
у сумі ____________________, строк сплати якої ще не настав, на строк _______________________
з періодами сплати ____________________________________________________________________;

у сумі ____________________, строк сплати якої вже минув, на строк _________________________
з періодами сплати ____________________________________________________________________
згідно з пунктом __________ розділу ______ переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин та зобов'язуюся сплатити проценти за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), нараховані відповідно до пункту 100.1 статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

Керівник платника податків
(уповноважена особа)
або фізична особа (її представник)

Дата

М. П.

______________________
(підпис)

 

Крім того, 15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України від 02 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» (далі – Закон №1669), статтєю 10 якого передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом0 що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення анти терористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Підпунктом 2 частини четвертої статті 11 Закону №1669 внесено зміни до Закону України від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати України» (далі – Закон №671), якими передбачено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб, а також видає сертифікати щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Законом №1669 визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини потягом семі днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини переборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин переборної сили) затверджено рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014 №40(3) та розміщено на офіційному сайті ТПП України за адресою: www.ucci.org.ua.

Податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний відповідно до статті 101 Кодексу. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376 (далі - наказ №577), згідно з яким платник податків може звернутися до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу ДФС (доходів і зборів) за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу. Списання безнадійного податкового боргу проводиться органами ДФС (доходів і зборів) щоквартально.


Про боргові зобов`язання, звільнені від податку на прибуток

З 27.05.15 р. набув чинності Закон України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами за борговими зобов`язаннями". Згідно із Законом не підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов`язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, продані або розміщені нерезидентам за межами території України через уповноважених агентів нерезидентів, або процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету АРК чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Держбюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі НБУ, або за кредити (позики), які отримані суб`єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями. Крім цього, передбачено, що сума вищезазначених доходів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.


5 кроків до застосування РРО

Новомосковська ОДПІ звертає увагу платників на те, що з 1 січня 2015 року сфера застосування РРО суттєво розширилася. З 01.07.2015 року платники єдиного податку ІІ та ІІІ груп повинні застосовувати в своїй господарський діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Першим кроком суб’єктів господарювання, які мають наміри використовувати реєстратори розрахункових операцій, є вивчення документації щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності, а потім вже їх придбання.

Другим кроком є обрання центру сервісного обслуговування та укладання з ним договору.

Третім кроком є звернення до податкової за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання та подання:

- заяви про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;

- копії документа, що підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО;

- копії документа на право власності або права перебування (оренди) в приміщенні, де будуть використовувати касовий апарат;

- копії договору із ЦСО (центром сервісного обслуговування);

- отримання довідки про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО.

Четвертим кроком протягом 5 робочих днів із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО є звернення до ЦСО, аби касовий апарат опломбували та ввели в експлуатацію.

П’ятим кроком є подання копії згаданої довідки та акту до закінчення вищезазначеного п’ятиденного строку до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.


Нова звітність з ЄСВ

З 01.06.2015 року звіт з ЄСВ необхідно здавати за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435. У таблиці 1 звіту за формою №Д4 передбачені спеціальні поля для інформації про зниження ставки. Необхідно поставити відмітку про застосування понижувального коефіцієнта — «ТАК» або «НІ». У реквізиті «20» зазначається середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 рік.

У рядках 2.1–2.4 таблиці 1 та їх розшифрованих складових має бути зазначена фактична сума нарахованого доходу, із якої стягують єдиний внесок, тобто в межах максимальної величини, але без доведення до розміру мінзарплати, а суми різниці між мінінімальною зарплатою та фактичною величиною нарахованих виплат необхідно зазначати в рядках 2.5.1–2.5.5. Звертаємо увагу на необхідності заповнення в таблиці 6 нарахування єдиного внеску окремо за кожною застрахованою особою. Відображення утримань необхідно зазначати в графі 20. Также таблицю 6 доповнили реквізитом «24»: ознака неповного робочого часу (1 — так, 0 — ні).


Чи потрібно сільгоспвиробникам застосовувати реєстратори розрахункових операцій?

У 2015 році сільгоспвиробник надає сільськогосподарські послуги, які підпадають під спеціальний режим (оранка, сівба та інше). Замовник розраховується готівкою.

РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Таким чином підприємства, які надають послуги та проводять розрахункові операції в готівковій формі, мають застосовувати РРО.

Додаток 28

Оподаткування військовим збором

Новомосковська ОДПІ звертає увагу, що оскільки до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку у 2015 році не включаються сума пенсії у розмірі 3654 грн., вартість дарунків, яка не перевищує розмір 609 грн., та сума профспілкових виплат, яка не перевищує 1710 грн., то сума таких доходів не є об’єктом оподаткування військовим збором. Якщо розмір цих виплат перевищує у 2015 році зазначені розміри, то частини таких перевищень оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5%


Транспортний податок

Шановні мешканці Новомосковського регіону, звертаємо вашу увагу на те, що згідно змін до Податкового кодексу України з 01.01.2015 року транспортний податок для громадян застосовується вперше. В зв’язку з цим Новомосковська ОДПІ рекомендує власникам легкових автомобілів, що зареєстровані (використовуються) до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. не чекати вручення повідомлення-рішення Новомосковською ОДПІ, а добровільно до 1 липня завітати до ЦОП для звірки даних податкового зобов’язання з транспортного податку.


Рахунки не змінено

Новомоскоська ОДПІ звертає увагу платників єдиного внеску, що у 2015 році платники продовжують сплачувати ЄСВ на небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я органів доходів і зборів та введені в дію з 1 жовтня 2013 року. Відкриття нових рахунків 3719 на ім’я територіальних органів ДФС буде здійснено централізовано після завершення реорганізації територіальних органів Міндоходів та утворення всіх без винятку територіальних органів ДФС.


2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Роман Насіров: Ми пропонуватимемо випуск ОВДП для погашення заборгованості з ПДВ

«Ми знаємо про існуючі проблеми з відшкодуванням податку на додану вартість. Ми не закриваємо очі на значний борг та не ігноруємо запити підприємців. Наша мета – допомогти бізнесу, тому зусилля керівництва фіскальної служби максимально направлені на вирішення цієї задачі», - прокоментував ситуацію новопризначений Голова ДФС Роман Насіров.

На сьогодні заборгованість з відшкодування ПДВ перед металургами складає більше 7 млрд. гривень. Найбільшими серед них є підприємства: ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» (1,4 млрд. грн.), ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (1,1 млрд. грн.), ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (860 млн. грн.), ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (720 млн. грн.), ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського (911 млн. грн.) та ін.

Заборгованість перед аграріями сягає майже 4 млрд. гривень, також існує борг і перед іншими підприємствами, серед яких ПАТ «Одеський припортовий завод» із залишком невідшкодованих сум ПДВ більше 1 млрд. гривень та ін.

Цей борг накопичувався роками. З року в рік бюджетного ресурсу не вистачало для задоволення всіх запитів. Нажаль, тут задіяно багато чинників – як складна економічна ситуація, так і незбалансованість бюджетної політики попередніх років.

«Заради відновлення балансу в економіці та підтримки підприємців необхідно раз і назавжди вирішити це питання», - наголосив Голова ДФС України. Він зазначив, що з метою погашення великого обсягу накопиченої заборгованості з відшкодування ПДВ фіскальна служба звернулася до Міністерства фінансів з пропозицією випуску ОВДП.

Цей фінансовий інструмент надасть змогу підприємствам отримати ліквідність та оборотні кошти.

Окрім того, не зважаючи на нинішню складну ситуацію в країні, суб’єкти господарювання отримують бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Так, у січні – квітні 2015 року відшкодовано 16,5 млрд. грн., що на 26% більше, ніж за аналогічний період 2014 року, з них в автоматичному режимі – 73%, або 11,9 млрд. грн., що на 43%, або на 3,6 млрд. грн. більше, ніж торік.

Відшкодування ПДВ проводиться з урахуванням бюджетного ресурсу, встановленого Міністерством фінансів України та наявних коштів на єдиному казначейському рахунку.

Одночасно з цим заявлені суми відшкодування ПДВ проходять ретельну перевірку на предмет наявних кримінальних проваджень, сум нанесених державі збитків, користування «схемами» ухилення від оподаткування та наявності податкового боргу.


Про марки акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів

Днями в медіа-центрі «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «В Україні з 1 липня 2015 року запроваджено марки акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів» за участі начальник відділу акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткування акцизним податком Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ольги Вишньовки.

Марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

За словами Ольги Вишньовки: "Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв з вмістом спирту від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Акцизні марки для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором."

Так, для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва акцизні марки виготовляються в зеленій та червоній кольоровій гамі.

Для маркування алкогольних напоїв імпортного виробництва – фіолетовій та помаранчевій кольоровій гамі.

Для маркування тютюнових виробів вітчизняного виробництва – в зеленій кольоровій гамі.

Для тютюнових виробів імпортного виробництва - синій кольоровій гамі.

На кожну марку наносяться обов’язкові реквізити - слова "УКРАЇНА", "МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ", "ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ".

"Вартість марок акцизного податку нового зразка не змінюється. Розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв становить 0,1926 гривні, для тютюнових виробів - 0,091 гривні. Марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв і тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання" - відмітила Ольга Вишньовка.


ДФС України та митна служба Республіки Корея зміцнюватимуть співпрацю у митній сфері

Про посилення співпраці у митній сфері між Україною та Кореєю домовилися Голова ДФС України Роман Насіров та Посол Республіки Корея в Україні Сол Кьон-Хун під час робочої зустрічі.

«Для України надзвичайно цікавий досвід Кореї у впровадженні та застосуванні сучасних засобів митного контролю та ІТ-технологій у митній справі, що сприяє прискоренню перетину митного кордону громадянами та переміщення товарів», – зазначив Голова ДФС Роман Насіров.

За його словами, українська сторона також розраховує на технічну підтримку Республіки Корея в процесі реформування та модернізації ДФС України.

Учасники зустрічі висловили готовність до удосконалення співпраці щодо питань взаємодопомоги в митних справах та перевірки митної вартості товарів.

Голова ДФС та Посол Республіки Корея також обговорили основні аспекти взаємодії у рамках Всесвітньої митної організації (ВМО) та вибори керівника Директорату з питань торгівлі та тарифів ВМО, в яких бере участь представник митної служби Республіки Корея.


Управління власної безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє

Співробітниками Генеральної прокуратури України, СБУ, Головного управління власної безпеки ДФС України та управління власної безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області 27 травня 2015 року, в рамках кримінального провадження з правовою кваліфікацією ч.4 ст.368 КК України, проведені масштабні скоординовані заходи щодо документування та припинення кримінального правопорушення, пов’язаного з вимаганням та отриманням незаконної винагороди одним з заступників начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська. В результаті міжвідомчої взаємодії затримано на гарячому заступника начальника ДПІ при отриманні ним 2 200 000 грн. незаконної винагороди від посадових осіб підприємства за сприяння в закритті досудового розслідування по одному з кримінальних проваджень з правовою кваліфікацією ч.3 ст.212 КК України.

Управлінням власної безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області проводяться подальші відповідні заходи щодо встановлення повного кола осіб, причетних до даного резонансного злочину. Досудове розслідування триває.

Крім того, з метою недопущення корупційних проявів в службовій діяльності працівників територіальних і структурних підрозділів ГУ ДФС області, на протязі 4 місяців 2015 року УВБ проведено 16 перевірок стану охорони приміщень підрозділів ГУ ДФС області, 183 лекції та співбесіди зі співробітниками та кандидатами на вступ до лав служби тощо.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що за допомогою сервісу ДФС України «Пульс» за номером (044) 284-00-07 ви маєте можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів фіскальної служби. Телефонний номер лінії сервісу «Пульс» працює цілодобово.


Державною фіскальною службою Дніпропетровщини забезпечено понад 30,5 мільярдів гривень надходжень до бюджетів усіх рівнів

Державною фіскальною службою області за cічень - травень 2015 року до бюджетів усіх рівнів (з урахуванням єдиного соціального внеску) мобілізовано 30 мільярдів 545,9 мільйонів гривень.

До державного бюджету протягом січня - травня поточного року мобілізовано 18 мільярдів 67,1 мільйонів гривень, що у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року більше на 7 мільярдів 235,1 мільйонів гривень, або на 66,8 відсотків.

До місцевих бюджетів надійшло 4 мільярди 804,1 мільйонів гривень, що на 895,7 мільйонів гривень або на 22,9 відсотків більше аналогічного періоду 2014 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за протягом звітного періоду надійшло 7 мільярдів 674,6 мільйонів гривень, що на 427,6 мільйонів гривень більше минулого року.


Викрито міжрегіональний «конверт-центр» з обігом в 1 млрд. гривень

Як повідомив Перший заступник Голови ДФС України Сергій Білан, податковою міліцією викрито діяльність міжрегіонального конвертаційного центру, який надавав послуги з ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.

Клієнтами центру були платники ПДВ з п’яти регіонів – м. Кіровоград, м. Харків, м. Миколаїв, м. Одеса та м. Нікополь Дніпропетровської області, яким порушники «допомагали» незаконно формувати податковий кредит від підприємств з ознаками фіктивності.

Під час обшуків за місцями здійснення незаконної фінансово-господарської діяльності вилучено 2,9 млн. грн. та 17,8 тис доларів США готівкою, 54 печатки, 5 печаток нерезидентів, 17 системних блоків комп’ютерів, бухгалтерські документи, 2 ключі доступу до клієнт-банків, чорнові записи.

На рахунках підприємств арештовано грошові кошти у розмірі 2 млн. грн. та 185 тис доларів США.

Загальний обсяг проконвертованих коштів складає 1 млрд. гривень. Проводяться подальші слідчі дії.

«Ми дійдемо до кожного конвертатора, тому раджу реальному сектору економіки не користуватися фіктивним податковим кредитом», – підкреслив Сергій Білан.


ДФС викрито махінації з кредитними коштами на суму понад 1,1 млрд. грн.

У ході дослідження фінансово – економічної діяльності одного з підприємств Вінничини, підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Вінницькій області встановлено отримання зазначеним підприємством банківського кредиту на суму понад 1,1 млрд. грн.

Під час слідства з`ясувалось, що у якості застави, банк отримав майнові права на нафтопродукти, які були ніби – то поставлені позичальнику двома підприємствами Дніпропетровської області.

Однак, при перевірці фінансової звітності постачальників, оперативники ДФС виявили відсутність на їх балансі жодних необоротних активів, виробничих запасів чи готової продукції. Крім того, підприємства не були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Тобто підприємства – постачальники є «фіктивними», а поставка товару, який передано банку у заставу, не відбувалась.

За результатами розгляду зазначених матеріалів до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Триває слідство.


Співробітниками ДФС припинено діяльність міжрегіонального "конвертаційного центру"

У Київській області 29 травня 2015 в рамках кримінального провадження припинено діяльність міжрегіонального "конвертаційного центру" що надавав послуги суб’єктам господарювання м. Києва, Київської, Львівської та Одеської області, створеного організованою групою з 7 осіб.

Зазначені особи зареєстрували та придбали корпоративні права на 21 транзитних суб’єкта підприємницької діяльності.

Встановлено що, легальні підприємства перераховували безготівкові грошові кошти за нібито придбані товарно-матеріальні цінності, надані послуги та виконані роботи на розрахункові рахунки "фіктивних" підприємств, які в подальшому знімали готівкою учасники центру (нібито з метою закупівлі ТМЦ) для передачі посадовим особам реального сектору економіки, за винятком 6-10% за конвертацію.

Орієнтовний обіг проконвертованих коштів склав понад 282 млн. гривень.

28 травня 2015 року проведено 14 санкціонованих обшуків в офісних приміщеннях, за місцями проживання та автомобілях фігурантів, де вилучено 718тис. гривень і 13 тис. доларів США готівкою, 25 печаток, 1 з яких нерезидента, 19 електронних носіїв інформації, 11 мобільних телефонів, комп’ютерну техніку та тіньову документацію, що підтверджує їх протиправну діяльність.


Слідчими ДФС по направлених до суду кримінальних провадженнях відшкодовано 324,4 млн. грн. завданих державі збитків

У січні - квітні поточного року в провадженні слідчих фінансових розслідувань Державної фіскальної служби перебувало 4 742 кримінальних провадження, з яких 2 305 – про тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Безпосередньо у поточному році розпочато 2 745 проваджень. Протягом зазначеного періоду 1 300 проваджень закінчено, з них 404 – направлено до суду.

У направлених до суду кримінальних провадженнях слідчими ДФС забезпечено відшкодування збитків у сумі 324,4 млн. грн. Це на 110,2 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.

Також, у зв`язку зі сплатою податків, зборів (обов`язкових платежів), а також відшкодуванням шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня), за 4 місяці 2015 року на підставі ч. 4 ст. ст. 212 і 212-1 ККУ до суду направлено 85 кримінальних проваджень. Сума відшкодованих за ними збитків складає 285,2 млн. грн.

У закінчених провадженнях арештовано коштів та майна в розмірі 155 млн. грн., що 72 млн. грн. більше, ніж за 4 місяці 2014 року.


Підрозділ податкової міліції «Фантом» напередодні свят вилучив алкоголь, що транспортувався на непідконтрольні території

Підрозділом податкової міліції ДФС України «Фантом» спільно зі співробітниками СБУ та прикордонною службою попереджено постачання на непідконтрольні території двох великих партій спиртних напоїв.

Алкоголь намагалися перевезти через лінію розмежування у секторі «Б», поза пунктом пропуску «Бугас». При огляді вантажівки було виявлено вино, горілку та коньячні вироби в асортименті кількістю понад 4,3 тис. пляшок загальною вартістю більш, ніж 172 тис. гривень. Водій вантажівки, який виявився водночас і власником вантажу, мав намір реалізувати спиртне на непідконтрольних територіях. Ні супровідної документації на товар, ані дозвільних документів на такий вид підприємницької діяльності він надати не зміг.

Практично в той же день правоохоронці затримали іншу вантажівку, яка в аналогічний спосіб намагалась проїхати поза межами офіційного пункту пропуску «Бугас». Власник вантажу, що знаходився за кермом автівки, намагався вивезти для збуту на непідконтрольних територіях 5,4 тис. пляшок вина, горілки та коньяку на суму понад 152 тис. грн. Будь-яка документація на спиртні напої була відсутня.


Понад 1 мільйон послуг отримали у ЦОПах платники податків з початку 2015 року

На сьогодні обслуговування платників податків та громадян здійснюється 465 ЦОПами, якими надається 93 адміністративні слуги (57 податкових та 36 митних). Протягом січня – квітня 2015 року Центрами надано понад 1 млн. таких послуг. Зокрема, у квітні – понад 268 тис. послуг.

Серед них, найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. За вказаний період було надано понад 458 тис. таких карток, з яких понад 117 тис. – у квітні.

Також користується попитом у суб`єктів господарювання послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій. З початку поточного року ЦОПами надано 106 тис. таких послуг.

Не менш затребувана платниками така послуга, як видача довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються фіскальними органами. Так, за чотири місяці 2015 року Центрами обслуговування платників було надано понад 95,6 тис. зазначених довідок.


Протягом січня-травня поточного року до зведеного бюджету надійшло 220,2 млрд. грн.

За оперативними даними у січні-травні 2015 року до зведеного бюджету надійшло (збір) 220,2 млрд. грн., що на 54,0 млрд. грн., або на 32,5 відс. більше січня-травня попереднього року, у т. ч. до державного бюджету забезпечено 183,2 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 37,0 млрд. гривень.

Надходження (збір) до загального фонду державного бюджету склали 183,2 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 106,9 відс., додатково забезпечено 11,8 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію Україні товарів – 106,9 відс. (+3,3 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 115,4 відс. (+5,6 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 108,3 відс. (+1,5 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 102,8 відс. (+0,5 млрд. грн.), ввізного мита – 106,8 відс. (+0,8 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – 103 відс. (+0,3 млрд. грн.), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності – 107,7 відс. (+0,1 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 175,2 відс. (+0,6 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-травні 2015 року приріст до відповідного періоду 2014 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 43,2 відс. (+15,4 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених на території України товарів (робіт, послуг) – на 22,5 відс. (+7,7 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 34,8 відс. (+3,6 млрд. грн.), ввізного мита – у 3,2 раза (+8,6 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – у 8 разів (+7,6 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 63,1 відс. (+3,9 млрд. грн.), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності – на 42,2 відс. (+0,4 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 78,7 відс. (+0,6 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 21,4 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 70,0 млрд. гривень.


Співробітники податкової міліції викрили схему незаконного виробництва та збуту паливно-мастильних матеріалів

Співробітниками податкової міліції у рамках операції «Рубіж» встановлено факт незаконного виробництва та збуту паливно-мастильних матеріалів одним з підприємств-імпортерів Дніпропетровщини.

Як з’ясувалося, підприємство імпортувало на митну територію нафтопродукти під виглядом товарів «Реформат» та «Платформат», ухиляючись таким чином від сплати акцизного податку. В подальшому незаконно ввезені на територію України нафтопродукти використовувались для виробництва та продажу високооктанових марок бензину.

Під час обшуку промислового майданчика вказаного підприємства було виявлено та вилучено металеві ємності заповнені нафтопродуктами в кількості 573,9 тонн на загальну суму 11,5 млн. гривень.


Працівниками підрозділу власної безпеки ДФС України викрито схему ухилення від сплати митних платежів

Працівники Управління власної безпеки Головного управління ДФС у Київській області викрили злочинну схему ухилення від сплати обов’язкових митних платежів, яка функціонувала за сприяння посадових осіб митного поста «Аеропорт «Бориспіль»» Київської митниці ДФС.

Зокрема, працівники одного з комерційних підприємств Київської області систематично впродовж 2012-2014 років здійснювали митне оформлення імпортованої сировини із заниженням її митної вартості шляхом внесення в товаро-супровідну документацію неправдивих відомостей.

При цьому, службовими особами Київської митниці ДФС огляд товару жодного разу не здійснювався та не проводилась експертиза на відповідність фактично імпортованої продукції до заявленої в документах. Внаслідок службової недбалості митників державі нанесено збитків на суму понад 650 тис. гривень.

За матеріалами підрозділу власної безпеки ГУ ДФС у Київській області зареєстровано кримінальне провадження за ознаками умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також підроблення документів. У рамках провадження проводяться слідчі дії.

Найближчим часом планується відкриття кримінального провадження стосовно посадових осіб митного поста «Аеропорт «Бориспіль» Київської митниці ДФС за фактами зловживання службовим становищем при виконанні митних формальностей.


Протягом січня - квітня 2015 року Контакт - центром ДФС надано понад 518 тис. відповідей на запитання платників податків

З початку 2015 року Контакт-центром Державної фіскальної служби надано 518,4 тис. відповідей на запитання суб’єктів господарювання та громадян. Більшість з них надано у телефонному режимі - 500,1 тис. Електронною поштою та факсом надано 16,1 тис. відповідей. З використанням автовідповідача користувачі отримали 2,2 тис. відповідей на свої запитання.

Найчастіше суб`єктів господарювання цікавили питання податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств.

Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства відповіді надаються з використанням Бази знань. Це автоматизована база уніфікованих відповідей на запитання суб’єктів господарювання та громадян, яка постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані.

У січні-квітні 2015 року з використанням Бази знань платникам податків було надано 288 письмових консультацій. Станом на 1 травня База знань налічує 12,8 тис. запитань - відповідей.

Для зручності суб`єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби у розділі «Запитання-відповіді» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

З початку року за допомогою ЗІР самостійно знайшли відповіді на свої запитання 963,8 тис. клієнтів офіційного веб-порталу ДФС.

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області