Матеріали ОДПІ від 30 липня 2015 року

1. Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Туристична діяльність

Бухгалтерський облік господарських операцій у туроператора

Туроператор з метою формування туристичного продукту працює зі сторонніми постачальниками послуг згідно з посередницькими договорами. У цьому випадку вартість транспортних, готельних, екскурсійних послуг хоч і бере участь у формуванні вартості туристичного продукту, однак до складу собівартості наданих послуг, а також до будь-яких інших витрат не входить. Такі суми відображаються у розрахунках як транзитні. І заборгованість перед постачальниками послуг відображається кореспонденцією рахунків: Дт субрахунку 704 «Вирахування з доходу» — Кт субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Далі постачальники послуг одержують від туроператора належні їм кошти (за вирахуванням агентської винагороди): Дт субрахунку 685 — Кт субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Винагорода туроператора в бухгалтерському обліку відображається такими записами:

• Дт субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками» — Кт субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» — підписання акта на надання послуг між туроператором і постачальниками послуг;

• Дт субрахунку 685 — Кт субрахунку 361 — заборгованість перед постачальниками послуг зменшено на вартість винагороди туроператора.

Якщо туроператор реалізує туристичний продукт не самостійно, а через турагента, то їх взаємовідносини формуються на підставі посередницьких договорів. І основні кореспонденції рахунків будуть такими:

• Дт субрахунку 311 — Кт субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними» — відображено одержання на поточний рахунок коштів від турагента за реалізований турпродукт;

• Дт субрахунків 93 «Витрати на збут», 641/ПДВ — Кт субрахунку 685 — відображено заборгованість перед турагентом за належною йому агентською винагородою;

• Дт субрахунків 681 (у частині вартості реалізованого туристичного продукту), 685 (у частині винагороди, що належить турагенту) — Кт субрахунку 703 — відображено дохід від продажу турпродукта.


Бухгалтерський облік господарських операцій у турагента

Діяльність турагента в основному полягає в реалізації сформованого туроператором туристичного продукту. Доходом турагента є винагорода, отримана ним за надання послуг з продажу турпродукта. А кошти від реалізації туристичного продукту, отримані від туристів, є транзитними, вони перераховуються на адресу туроператора. Основні кореспонденції рахунків при відображенні операцій турагента є такими:

• Дт субрахунків 301 «Готівка в національній валюті», 311 — Кт субрахунку 681 — відображається одержання в касу або на поточний рахунок коштів від туристів за реалізований турпродукт;

• Дт субрахунку 681 — Кт субрахунку 703 — відображається дохід, отриманий у вигляді вартості реалізованого турпродукту (передані туристам путівки, ваучери);

• Дт субрахунку 704 «Вирахування з доходу» — Кт субрахунку 685 — відображається заборгованість перед туроператором за реалізований туристичний продукт у повному обсязі без вирахування агентської винагороди;

• Дт субрахунку 685 — Кт субрахунку 311 — відображається перерахування коштів туроператору за вирахуванням винагороди турагенту;

• Дт субрахунку 361 — Кт субрахунку 703 — відображається сума агентської винагороди, зазначена в акті про надання послуг між турагентом і туроператором;

• Дт субрахунку 685 — Кт субрахунку 361, здійснено взаємозалік заборгованостей на суму агентської винагороди.

Детальніше порядок відображення операцій як туроператора, так і турагента розглянемо на умовному прикладі.

Приклад. Туроператор ТОВ «Робінзон» уклав субагентский договір з турагентом ПП «Пілігрим», відповідно до якого турагент зобов’язаний від імені та за рахунок постачальників послуг (готелів, ресторанів) укласти з туристами договори з надання туристичних послуг (продати ваучер). Ваучери реалізовано на суму 120 000 грн., з яких винагорода турагента становить 12 000 грн. Для формування туристичного продукту з постачальниками послуг, зазначеними вище, у свою чергу, укладено агентські договори. Туроператор згідно з такими договорами зобов’язаний укласти з туристами від імені й за рахунок цих постачальників договори на надання туристичних послуг. Винагорода туроператора становить 45 000 грн. Безпосереднім постачальникам послуг перераховується (за винятком винагороди туроператора) сума 75 000 грн. (120 000 грн. - 45 000 грн.).

Крім того, туроператор і турагент понесли витрати, пов’язані із забезпеченням власної господарської діяльності (на оплату комунальних послуг, закупівлю канцелярських товарів, амортизацію оргтехніки й комп’ютерів в офісі, оренду офісу, заробітну плату та обов’язкові відрахування за нею тощо). У ТОВ «Робінзон» сума таких витрат становить 15 000 грн., крім того, ПДВ — 800 грн., у ПП «Пілігрим» — 6000 грн., крім того, ПДВ — 300 грн.

У туроператора ТОВ «Робінзон» прибуток, розрахований у бухгалтерському обліку, становить 12 500 грн. (37 500 - 15 000 - 10 000), ця сама сума є базою для розрахунків податку на прибуток, про що йтиметься нижче. ПДВ до сплати становить 4700 грн. (7500 - 2000 - 800). При цьому суми ПДВ з вартості послуг, які формують туристичний продукт, не беруть участі у формуванні податкових зобов’язань і податкового рахований за сумою агентської винагороди на користь туроператора. У формуванні податкового кредиту також беруть участь суми ПДВ, розраховані за винагородою турагента (тобто наявний так званий маржинальный підхід), а також суми ПДВ за витратами загальногосподарського характеру, які не беруть участі у формуванні вартості турпродукта. Про це також ітиметься нижче.

У турагента ПП «Пілігрим» прибуток, розрахований у бухгалтерському обліку, становить 4000 грн. (10 000 - 6000), він також є базою для розрахунку податку на прибуток. ПДВ до сплати становить 1700 грн. (2000 - 300), і при його розрахунках також застосовується маржинальный підхід.


Відображення операцій туроператора і турагента у податковому обліку

Податок на прибуток

Законом № 71 внесено низку змін до Податкового кодексу. Однією з кардинальних змін є нова редакція розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу, що передбачає гармонізацію (зближення) бухгалтерського та податкового обліків. Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об’єктом оподатковування є прибуток, отриманий із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподатковування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, що виникають відповідно до положень цього розділу. Тобто базою для розрахунків податку на прибуток є прибуток, розрахований у бухгалтерському обліку.


Податок на додану вартість

Оподаткування ПДВ операцій у туристичній діяльності в частині визначення бази оподаткування, формування податкового кредиту, дати виникнення податкових зобов’язань з цього податку здійснюється в особливому порядку, визначеному ст. 207 Податкового кодексу.

Розглянемо такі особливості детальніше.

Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України у сфері туризму визначено Законом про туризм.

Зауважимо, що в цілях оподаткування ПДВ туристичний продукт як комплекс туристичних послуг розглядається як єдина послуга.

Нагадаємо що згідно із зазначеним Законом під туристичним продуктом розуміють попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, розміщення та інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об’єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).


База оподаткування

В основу оподаткування ПДВ туристичного продукту (туристичної послуги) покладено маржинальний принцип визначення бази оподаткування, тобто базою оподаткування у туристичного оператора і туристичного агента є винагорода. Правила визначення бази оподаткування для різних операцій у туристичній діяльності встановлено пунктами 207.2 — 207.5 ст. 207 Податкового кодексу. Розглянемо їх детальніше.

Базою оподаткування у разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України або за її межами, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).

У разі здійснення туристичним оператором посередницької діяльності на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб’єктами туристичної діяльності базою оподаткування є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб’єктом туристичної діяльності, у тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди з коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг.

Туристичними агентами база оподаткування визначається з винагороди, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих таким агентом від споживача туристичного продукту (туристичної послуги).


Податковий кредит та податковий облік

Згідно з п. 207.6 ст. 207 Податкового кодексу суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються до вартості туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора і, відповідно, не відображаються у податковій декларації з ПДВ.

При цьому суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які не включаються до вартості туристичного продукту (туристичної послуги), включаються до податкового кредиту у визначеному Податковим кодексом порядку.

Отже, оскільки базою оподаткування туристичного оператора є отримана ним винагорода, то податковий кредит з ПДВ такий туристичний оператор має право формувати лише в частині його витрат на придбання товарів (послуг), безпосередньо пов’язаних з отриманням такої винагороди.

Датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються до вартості туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН).


Податкові зобов'язання та податкова звітність

Датою виникнення податкових зобов’язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги) (п. 207.6 ст. 207 Податкового кодексу).

Згідно з п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Отже, у такий день туристичним оператором, туристичним агентом складається податкова накладна на суму визначеної винагороди і нарахованих податкових зобов’язань, яка реєструється в ЄРПН не пізніше 15 календарних днів, що настають за датою їх складання.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу).

Починаючи з 01.07.2015 р. платник ПДВ має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, якщо загальна сума цього податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200ˡ.З ст. 200ˡ Податкового кодексу.

У разі якщо при реєстрації податкової накладної виявляється, що зазначена в ній сума ПДВ перевищує суму, обчислену згідно з вищезазначеним пунктом, реєстрація такої накладної можлива за умови перерахування потрібної (недостатньої) суми коштів зі свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

У разі якщо після постачання туристичного продукту (туристичної послуги) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації його вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у разі виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

У разі проведення туристичним оператором відповідного перерахунку податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними ст. 192 Податкового кодексу, результати такого коригування відображаються в рядках 8.1.1, 8.2.1 розділу І податкової декларації з ПДВ, форму та порядок заповнення якої затверджено наказом № 966 у редакції наказу № 13, і в додатку 1 до декларації «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)». Згідно з підпунктами 192.1.1, 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу у разі якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення/збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:

• постачальник відповідно зменшує/збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

• отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг або відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Зауважимо, що зменшення суми податкових зобов’язань платника податку — постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, які не були платниками ПДВ на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості.

Нагадуємо, що чинним законодавством передбачено особливий порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, а саме: такий розрахунок, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яку видано їх отримувачу — платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, для чого постачальник (продавець) надсилає йому такий розрахунок. З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну відмітку «X», та надсилає його отримувачу (покупцю).

У разі збільшення суми компенсації або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації, розрахунок коригування реєструється в ЄРПН постачальником (продавцем) послуг.

Також слід зазначити, що розрахунки коригування, що складаються до всіх податкових накладних, які було складено до 01.02.2015 р., а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) — платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).


Особливості застосування спрощеної системи оподаткування туристичними агентами

Суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність туристичного агента, може застосовувати спрощену систему оподаткування у разі, якщо ним дотримано вимоги п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу.

Обрання групи платника єдиного податку туристичним агентом — фізичною особою — підприємцем має деякі особливості, які пов’язані з тим, що туристичний агент надає агентські послуги туристичному оператору.

Так, туристичний агент — фізична особа — підприємець може обрати другу групу платника єдиного податку лише у тому випадку, якщо туристичний оператор, якому надає послуги такий туристичний агент, є платником єдиного податку.

Зазначене обумовлено нормами п. 291.4 ст. 291.5 Податкового кодексу, відповідно до якого до другої групи єдиного податку належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що вони протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

• обсяг доходу не перевищує 1 500 000 грн.

У разі якщо туристичний оператор застосовує загальну систему оподаткування, туристичний агент — фізична особа — підприємець може обрати лише третю групу платників єдиного податку.

Визначення доходу для платників єдиного податку наведено у п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу. Зокрема, для фізичної особи — підприємця — це дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Водночас п. 292.4 вищезазначеної статті установлено, що за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Згідно зі ст. 295 Господарського кодексу комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

Комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, що грунтується на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. Тобто туристичний агент укладає угоду з надання туристичних послуг від імені туристичного оператора, а отже, і кошти за надані туристичні послуги від третіх осіб мають надходити на рахунок туристичного оператора, а не туристичного агента.

Статтею 296 Господарського кодексу визначено, що агентські відносини виникають у разі:

• надання суб’єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агенту на вчинення відповідних дій;

• схвалення суб’єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб’єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок.

Агентський договір має визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов’язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (ст. 297 Господарського кодексу).

Статтею 301 цього Кодексу передбачено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі якщо він бере на себе зобов’язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє.

Суб’єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.

Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода.

Для виконання агентського договору туристичний агент може залучати третіх осіб за умови дотримання вимог ст. 300 Господарського кодексу.

Положеннями цієї статті встановлено, що комерційний агент повинен особисто виконати дії, на які він уповноважений суб’єктом, якого він представляє. Якщо агентським договором не передбачено інше, комерційний агент не може передавати на свій розсуд іншим особам права, якими він володіє в інтересах того, кого він представляє.

Оподаткування доходів, отриманих за такими договорами, залежить від обсягу переданих субагенту обов’язків і характеру взаємовідносин з туристичним оператором та туристичним агентом.

Так, у разі коли туристичний агент передоручає виконання послуг агента субагентові та залишає собі лише функцію контролю за діяльністю субагента, то при взаємовідносинах такого роду розрахунок за надані субагентом послуги здійснює безпосередньо туристичний оператор.

У такому випадку і туристичний агент, і субагент надають послуги туристичному оператору, й обрання групи такими платниками єдиного податку залежатиме від того, чи є туристичний оператор платником єдиного податку. Якщо туристичний оператор є платником єдиного податку, агент або субагент — фізична особа — підприємець може обрати другу групу платників єдиного податку. Якщо туристичний оператор застосовує загальну систему оподаткування, то агент та/або субагент — фізична особа може обрати лише третю групу платників єдиного податку.

При цьому доходом у платника єдиного податку — агента та субагента є винагорода, яку кожен з них отримав на власний розрахунковий рахунок.

При другому виді взаємовідносин туристичний агент залучає субагента як співвиконавця власних агентських функцій. Розрахунки за надані субагентом послуги, як правило, здійснюються таким чином: туристичний оператор перераховує винагороду туристичному агенту, а вже потім туристичний агент з одержаної винагороди перераховує певну частку субагенту.

У такому випадку туристичний агент надає послуги туристичному оператору, а туристичний субагент — туристичному агенту.

Обрання групи оподаткування для туристичного субагента залежатиме від того, який спосіб оподаткування обрав туристичний агент (а обрання групи туристичним агентом залежатиме від того, який спосіб оподаткування обрано туристичним оператором). Якщо туристичний агент е платником єдиного податку, субагент — фізична особа може обрати другу групу платників єдиного податку. Якщо туристичний агент застосовує загальну систему оподаткування, то субагент — фізична особа може обрати лише третю групу платників єдиного податку.

Об’єктом оподаткування у туристичного агента в такому випадку буде вся сума агентської винагороди, отриманої від туристичного оператора. Ця сума не зменшується на суму винагороди, сплачену туристичним агентом субагентам.


Ведення обліку туристичними агентами (субагентами)

Туристичний агент — фізична особа — підприємець або субагент — фізична особа — підприємець ведуть книгу обліку доходів, форму якої затверджено наказом № 1637. Дані цієї книги використовуються платником для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

У книзі обліку доходів щодня за підсумками робочого дня відображають отримані доходи, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримані готівкою як оплата за надані послуги.

Тобто у книзі обліку доходів мають відображатися всі кошти, отримані платником.


Страхування туристичних ризиків

У туристичному бізнесі ризик настання небажаних подій та їх негативних наслідків є особливо великим, оскільки сам характер надання туристичних послуг часто пов'язано з перебуванням туристів у різних екстремальних і незвичних для них місцях, де буває важко передбачити наявність несприятливих для самопочуття туристів факторів або подій. До того ж при взаємодії великої кількості незалежних один від одного ділових партнерів (закордонні туроператори, консульські служби, адміністрації готелів, транспортні компанії та ін.) ймовірність настання страхових випадків зростає.

Законодавчі вимоги до туристичного страхування

Законодавче регулювання туристичної діяльності здійснюється відповідно до ст. 16 положень Закону про туризм, згідно з якою під час надання туристичних послуг обов’язковим є страхування туристів (медичне та від нещасного випадку), що забезпечується суб’єктами туристичної діяльності на підставі угод зі страховиками, які мають право на проведення такої діяльності, тобто мають відповідну ліцензію. Термін «туризм», установлений цим Законом, означає тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.

Отже, у разі придбання страхового полісу застрахованими особами стають як звичайні громадяни, так і працівники підприємств у відрядженні під час перебування за кордоном, які прирівнюються до туристів. Страхувальниками ж можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Крім того, ст. 9 Закону № 3857 установлено, що з метою створення умов, які гарантують відшкодування громадянину України витрат, пов’язаних із надзвичайними обставинами під час його перебування за кордоном, він має бути застрахований.

Водночас Законом про страхування у переліку обов’язкових видів страхування в Україні (ст. 7) особистого страхування туристів (медичного та від нещасного випадку) не передбачено. У зазначеному переліку є лише страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну. Однак за цим видом страхування страхувальником є суб’єкт туристичної діяльності (турагент, туроператор), визначений Законом про туризм.


Страхування працівників, які виїжджають за кордон 

Туристичне страхування пропонує широкий спектр послуг, необхідних для успішного функціонування індустрії туризму, особливо в сфері ділових поїздок.

Обов’язковими складовими кожної програми страхування осіб, які виїжджають за кордон, є медичне страхування і страхування від нещасного випадку (раптова, непередбачувана та незалежна від волі застрахованої особи подія), що передбачає страхову виплату у разі отримання тілесних ушкоджень чи травм, тимчасової втрати працездатності, сталої втрати працездатності (інвалідності) або смерті під час перебування за кордоном.

Залежно від обраних програм страхування страхова компанія забезпечує туристам такі послуги:

• організацію надання невідкладної медичної допомоги (швидкої, амбулаторної, стаціонарної, стоматологічної, пологової);

• транспортування застрахованої особи до медичного закладу або місця постійного проживання;

• організацію проїзду застрахованої особи до України у разі смерті її близьких родичів;

• візит осіб до застрахованого та організацію повернення близьких родичів застрахованої особи до України у разі смерті або тривалої хвороби застрахованої особи за кордоном;

• репатріацію застрахованої особи;

• відшкодування вартості юридичних послуг, послуг адвоката, внесення застави;

• відшкодування вартості послуг, пов’язаних із втратою чи викраденням документів або багажу;

• технічну допомогу в разі ДТП, аварії, крадіжки транспорту, що належить застрахованій особі, надання екстреної допомоги;

• відшкодування вартості придбання предметів першої необхідності у разі пропажі багажу;

• цілодобову інформаційну підтримку та ін.

Слід зазначити, що туристичні агентства часто пропонують «урізані» програми страхування, які включають мінімальні набори послуг, що можуть бути необхідними в разі захворювання або травми. Тобто підхід до ціноутворення та набору страхових послуг у туристичних агентств менш гнучкий, ніж безпосередньо у страховиків.

Згідно із законодавством турист має право відмовитися від полісу, запропонованого туристичною фірмою, та купити його самостійно у страховій компанії. Це регулюється ст. 16 Закону про туризм, якою передбачено, що турист має право самостійно укласти договір з будь-якою страховою компанією, яка має відповідну ліцензію.

Вартість страхового полісу залежить від:

• країни перебування;

• мети перебування (активний відпочинок, заняття професійним спортом, робота);

• віку застрахованої особи;

• обраної програми страхування;

• терміну перебування.

Страховий поліс може бути короткостроковим (у якому чітко зазначається кількість днів перебування за кордоном), а також страховики пропонують довгострокові поліси (наприклад, мультиполіс), які дозволяють застрахувати за один раз усі подорожі протягом тривалого часу (півроку, рік). Це дуже зручно для тих, у кого трапляються раптові закордонні відрядження, а часу на оформлення полісу обмаль.

Крім того, під час оформлення страхового полісу особливу увагу туристу слід звертати на такий пункт, як франшиза. Це установлений ціновий поріг, після якого починає діяти страхове відшкодування. Якщо лікування коштує менше цієї суми, то доведеться лікуватися за свій рахунок.

Франшиза буває двох типів — умовна та безумовна.

Умовна франшиза означає, що клієнту повністю оплатять лікування, якщо його вартість перевищила суму франшизи.

Безумовна франшиза — це коли турист у будь-якому випадку змушений буде платити лікарю при кожному зверненні в межах суми франшизи, страхова ж компанія оплатить лише те, що перевищує цю суму.

Витрати на планове лікування або проведення заздалегідь узгоджених операцій за кордоном не підлягають страховій компенсації. Також страховиком не здійснюватимуться виплати у разі хронічних інфекційних та рецидивних захворювань (серцево-судинні, онкологічні, туберкульозні й інші хвороби) та відшкодування витрат на протезування (стоматологічне й офтальмологічне), косметичну або пластичну хірургію.

Крім того, за кордоном поширено дві форми страхового обслуговування туристів: сервісне (асис танс) і компенсаційне.

Асистанс — це особливий вид міжнародного сервісного обслуговування туристів на території страхування з метою надання їм допомоги на місці в межах договору страхування (медичної, медико-технічної, юридичної та ін.). Оскільки через непередбачуваність настання страхових випадків і розмаїття маршрутів закордонних поїздок туристів страхові компанії самі не спроможні забезпечити екстрену допомогу потерпілим, то під час поїздки туристів за кордон вони надають їм увесь комплекс страхових послуг через посередників — закордонних сервісних медичних асистанс-компаній, з якими укладено договори. Сервісне обслуговування не потребує від туриста додаткових грошових витрат. Усі витрати при цьому виді страхування туристів несе страховик.

Компенсаційне страхування — це страхування, яке передбачає оплату страхових випадків у країні тимчасового перебування самими туристами. Як правило, це нескладні випадки захворювання, лікування яких вимагає незначних коштів. Якщо у разі настання страхового випадку турист самостійно купив потрібні ліки й інші медичні препарати, то для одержання компенсації за страховим полісом йому потрібно протягом 30 днів після повернення з поїздки подати до страхової компанії всі оригінали рахунків, довідок, чеків, що підтверджують витрати.

Слід пам’ятати, що будь-яке відшкодування витрат можливе лише за умови, якщо турист має страховий поліс.

Також нагадаємо, що у разі виїзду працівника підприємства до відрядження на транспортному засобі за межі України підприємство-страхувальник зобов’язано укласти договір міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності «Зелена картка», якщо користування транспортним засобом за межами України потребує обов’язкового страхування цивільної відповідальності на умовах країн відрядження. Практично в усіх європейських країнах страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є обов’язковим. Обсяг відповідальності у зв’язку із заподіяною шкодою регулюється, як правило, чинним у цих країнах законодавством.


Податковий облік страхових внесків

Розділ III Податкового кодексу з 01.01.2015 р. викладено у новій редакції. З цього моменту для визначення об’єкта оподаткування береться фінансовий результат до оподаткування (бухгалтерський прибуток або бухгалтерський збиток без витрат з податку на прибуток). При цьому якщо підприємство має дохід, що перевищує 20 млн. грн., цей показник коригують на різниці за деякими господарськими операціями. Тобто порядок розрахунку оподатковуваного прибутку орієнтовано на бухгалтерські правила, встановлені ПБО або МСФЗ.

Платники податку з річним доходом, що не перевищує 20 млн. грн., які приймають рішення про незастосування коригувань фінансового результату об’єкта оподаткування, по суті оподатковуватимуть бухгалтерський прибуток.

Щодо витрат на страхування, то якщо підприємство для отримання візи своєму працівнику, який від’їжджає у відрядження за кордон, зобов’язано придбати страховий поліс з медичного страхування та від нещасного випадку, то витрати на купівлю такого полісу включаються до податкових витрат підприємства за наявності оригіналів правильно оформлених страхових полісів.

Крім того, у разі виїзду працівника підприємства у відрядження на транспортному засобі за межі України підприємство-страхувальник укладає договір міжнародної автоцивілки «Зелена картка», і витрати у вигляді страхових внесків за зазначеними договорами також включаються до податкових витрат, якщо службові транспортні засоби безпосередньо використовуються працівниками (водіями) у відрядженні за кордоном для виконання їх службових обов’язків. Статтею 7 Закону про страхування встановлено, що максимальні розміри страхових платежів за договорами міжнародної автоцивілки установлює Кабінет Міністрів України. В межах цих розмірів Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) встановлює обов’язкові для своїх повних членів єдині розміри страхових платежів за такими договорами.

Звертаємо увагу, що на сьогодні заборонено виїжджати з України без договору міжнародного страхування, укладеного зі страховиком — повним членом МТСБУ, і сертифіката «Зелена картка» (ст. 16 Закону № 1961).


Страхування відповідальності туроператора

Страхування як складова системи безпеки в туристичній індустрії сприяє не тільки безпеці туристичних подорожей туристів як в Україні, так і за її межами, а й безпеці діяльності туристичних підприємств.

Статтею 15 Закону про туризм установлено, що з метою забезпечення законних інтересів споживачів туристичних послуг туроператор і турагент зобов’язані здійснити фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності (гарантія банку або іншої кредитної установи) перед туристами.

Так, мінімальний розмір фінансового забезпечення туроператора має становити суму, еквівалентну не менше ніж 20 000 євро, турагента — не менше ніж 2000 євро. Якщо туроператор надає послуги виключно з внутрішнього чи в’їзного туризму, то розмір фінансового забезпечення має становити суму, еквівалентну не менше ніж 10 000 євро. Це одна з ключових умов отримання ліцензії на здійснення туристичної діяльності.

Отже, суб’єкт туристичної діяльності зобов’язаний відшкодувати туристу збитки, понесені ним з вини цього суб’єкта туристичної діяльності або його партнерів з організації обслуговування в разі надання туристичних послуг не в повному обсязі, неналежної якості чи ненадання їх взагалі.

Водночас найпростішим, найдоступнішим і найшвидшим способом захисту майнових інтересів туристів і туристичних компаній є страхування.

Нагадаємо, що в переліку обов’язкових видів страхування, передбачених ст. 7 Закону про страхування, міститься такий вид, як відповідальність суб’єкта туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну, хоча цей страховий продукт нереалізований, тобто навряд чи стане обов’язковим. На сьогодні Лігою страхових організацій України розроблено Концепцію страхування суб’єктів туристичної діяльності, якою запропоновано варіант добровільного страхування відповідальності туроператорів.

Не завжди добросовісне виконання своїх обов’язків туроператорами і турагентами перед туристами зумовлює неабияку доцільність страхування відповідальності суб’єктів туристичного бізнесу. Чинне законодавство України у сфері туризму відшкодування збитків туристу на випадок зупинення діяльності туристичного підприємства не передбачає, а лише внаслідок порушення процесу про визнання його банкрутом. Наразі ця проблема перебуває на стадії обговорення в рамках розроблення нового законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про туризм».

Попри те що витрати туристичних підприємств зі страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності пов’язано з господарською діяльністю таких платників податку і включаються до податкових витрат страхувальників, до страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності вдавалися лише найбільші «гравці» страхової галузі. Однак не дивлячись на загальну зацікавленість страхових компаній у розвитку і розповсюдженні цього нового страхового продукту, страховики не поспішають його впроваджувати, оскільки у разі настання страхового випадку (неплатоспроможності туроператора) фінансові втрати страховиків будуть дуже значними, а перестрахувати такі ризики на сьогодні досить складно. Туроператори також не дійшли єдиної думки, оскільки проблемним і гострим є питання доцільності включення такої страховки до вартості туристичних поїздок.

Сподіваємося, що учасники страхового і туристичного ринків до кінця поточного року знайдуть спільну мову і домовляться про механізми запровадження страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності в Україні.


Туристичні послуги: проведення розрахунків із застосуванням РРО

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон про РРО, дія якого поширюється на всіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, що здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Розрахунковий документ — це документ встановлених форми і змісту (касовий, товарний чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених вищезазначеним Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО.

Згідно з п. 1 ст. З Закону про РРО суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

При цьому слід зазначити, що Законом № 71 внесено зміни до п. 1 ст. 9 Закону про РРО, згідно з якими скасовано пільгу щодо незастосування РРО та розрахункових книжок (далі — РК) суб’єктами господарювання при наданні послуг, у тому числі туристичних.

На виконання вимог ст. 10 Закону про РРО Кабінетом Міністрів України визначено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі — Перелік № 1336).

Зокрема, п. 24 цього Переліку встановлено, що РРО та РК не застосовуються при організації прийому й обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також наданні туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності.

Тобто суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО при здійсненні розрахунків за надані туристичні послуги, визначені п. 24 Переліку № 1336.

Статтею 1 Закону про туризм установлено, що туристичний продукт — це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, розміїцення та інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об’єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Супутні туристичні послуги і товари — це послуги і товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без їх реалізації туристам.

Статтею 5 Закону про туризм визначено, що суб’єктами, які здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі — суб’єкти туристичної діяльності), є:

• туристичні оператори (далі — туроператори) — юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;

• туристичні агенти (далі — турагенти) — юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність з реалізації характерних та супутніх послуг;

• інші суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійні, розважальні та інші туристичні послуги.

За договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов’язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичних продуктів) (ст. 20 Закону про туризм).

Формою письмового договору на туристичне або екскурсійне обслуговування, яку можна використовувати відповідно до Закону про туризм, є ваучер.

При проведенні розрахунків за туристичні продукти з прийняттям готівкових коштів, платіжних карток туроператори, турагенти зобов’язані застосовувати РРО відповідно до вимог Закону про РРО.

Водночас РРО не застосовується у разі здійснення розрахунків виключно через банківські установи, а саме шляхом перерахування коштів покупцями туристичних продуктів на розрахунковий рахунок туроператорів, турагентів.

Слід врахувати, що Згідно з п. 14.19 ст. 14 Закону № 2346 суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.

Отже, на місці проведення розрахунків покупець туристичних послуг (продуктів) повинен мати можливість розрахуватися платіжною карткою. Ця норма діє з 18.10.2012 р.

Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.

Крім того, постановою № 727 встановлено адміністративну відповідальність для суб’єктів господарювання у разі відмови споживача розрахуватися за товари (послуги) електронними засобами платежу.

Щодо розрахунків із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі — ПТКС), то до Закону про РРО внесено зміни, згідно з якими операції з приймання готівкових коштів через ПТКС для подальшого їх переказу мають здійснюватися з обов’язковим застосуванням РРО, якщо такий ПТКС не відповідає вимогам, установленим для РРО відповідно до Закону про РРО.

Також розрахунки за туристичний продукт туроператори, турагенти, суб’єкти господарювання мають право здійснювати з використанням мережі Інтернет.

Згідно з п. 2 ст. З Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.

При цьому зазначимо, що Законом № 71 із Закону про РРО вилучено п. 13 ст. 9 щодо звільнення від застосування РРО при продажу товарів (послуг) у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.

Крім того, п. 4 розділу І Положення № 705 визначено, що система електронної торгівлі (комерції) — це сукупність правил, процедур і програмно-технічних засобів, використання яких дає змогу користувачу здійснити віддалений доступ до прейскурантів торговців, подати замовлення на поставку та оплату замовлених товарів (послуг).

Розділом VII зазначеного Положення установлено загальні правила документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів.

Так, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються у платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути у паперовій та/або електронній формі. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів і їх оброблення визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Нацбанку України.

Під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів у системах електронної комерції та інших системах дистанційного обслуговування (Інтернет) дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням електронного платіжного засобу за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа і можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків за надані туристичні послуги суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону про РРО застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет.

При цьому розрахункові документи під час продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у разі безпосереднього надання споживачу цих товарів (послуг) або кур’єром (службою доставки).

Якщо неможливо визначити місце розрахунків, проведених на підставі рахунка у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visа, МаsterСагd, РРО при наданні послуг за допомогою мережі Інтернет не використовується.

Таким чином, туроператори, турагенти, суб’єкти господарювання при здійсненні розрахунків за туристичні послуги (продукти) зобов’язані з 01.01.2015 р. застосовувати РРО відповідно до вимог Закону про РРО та дотримуватися вимог вищезазначених законодавчих та нормативно-правових актів.

Крім того, нагадаємо, що згідно з п. 9 «Прикінцеві положення» Закону про РРО тимчасово, до 01.07.2015 р., суб’єкти господарювання звільнялися від санкцій за порушення вимог цього Закону при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.


СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ПДВ

Як вчинити, якщо реєстраційний ліміт має від'ємне значення

У витягу від ДФС прийшла інформація, що ліміт "мінус" 1000 грн. Чи зможу я зареєструвати податкову накладну?

ВІДПОВІДЬ: Ні, ви не зможете відразу зареєструвати податкову накладну. Вам слід обрати один із варіантів:

- переказати на електронний рахунок платіж, який покриє від'ємне значення в рядку 2 Витягуз системи електронного адміністрування ПДВ (-1000 грн) та суму ПДВ у податковій накладній. Тоді ви збільшите реєстраційний ліміт до необхідного рівня;

- зачекати, доки ваші постачальники не зареєструють на вас як на покупця податкову накладну (одну або ж кілька) з достатньою сумою ПДВ. Однак тримати паузу задовго невдасться: на реєстрацію податкової накладної ви маєте 15 календарних днів після дати її складання.

Звісно, можна скомбінувати обидва варіанти: частину коштів переказати самостійно, а іншу — "узяти" із вхідних податкових накладних.


Який негативний наслідок у реєстрації податкової накладної із запізненням

Якщо податкову накладну, наприклад, за 30.06.15 р. із типом причини 01-17 (окрім 14) зареєструють із запізненням, чи буде сума ПДВ за нею двічі врахована в системі електронного адміністрування, тобто в ряд. 6 та ряд. 8 Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ? Чи можна взагалі не реєструвати таких податкових накладних, щоб не виникало задвоєння? Адже штраф буде тільки адміністративний, а санкцію за ст. 120ˡ Податкового кодексу України не застосовуватимуть для таких податкових накладних. А ПДВ усе одно потрапить до формули через ряд. 8 Витягу.

ВІДПОВІДЬ: Так, можливо, що сума ПДВ із податкової накладної, яку не було своєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, спочатку опиниться у формулі розрахунку реєстраційного ліміту як показник суми перевищення задекларованих зобов'язань над сумою ПДВ із податкових накладних у реєстрі (це відомості у ряд. 8 Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ). Надалі після реєстрації податкової накладної цей показник збільшить значення ПДВ із зареєстрованих податкових накладних (ряд. 6 Витягу). Зрозуміло, одночасно в системі мали б зменшити дані про показник перевищення (ряд. 8 Витягу). Однак алгоритм роботи системи невідомий загалу, тому немає впевненості, що таке зменшення відбудеться. Тож погоджуємося з вами: можливий вихід у тому, щоб не реєструвати із запізненням податкової накладної, яку все одно не видають покупцеві. Вас не повинні оштрафувати за прострочення реєстрації в розмірі від 10% до 50% суми ПДВ. Сподіваємося, податківці посприяють прозорості функціонування системи електронного адміністрування та нададуть платникам податків докладну інформацію про алгоритм обчислення складових реєстраційної суми.


У податковій накладній завищено суму постачання: чи є податковий кредит

Податкову накладну помилково виписано на більшу суму, ніж оплата. її вчасно зареєстровано. А розрахунок коригування до неї виписано та зареєстровано в іншому місяці. Чи можна віднести ПДВ до податкового кредиту в періоді виписки податкової накладної, а відкоригувати вже в іншому?

ВІДПОВІДЬ: Ми проти того, щоби формувати податковий кредит на підставі податкової накладної, яка містить хибні відомості. У вашій ситуації не було ні авансу, ні отримання товару чи послуги на суму, зафіксовану в податковій накладній. Тож штрафонебезпечно відносити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену в податковій накладній без наявності першої події, і коригувати цю суму тільки в наступному місяці. Для податкового кредиту потрібна податкова накладна, показники в якій відповідатимуть фактичній операції, тобто сумі авансу.


 Червневу податкову накладну не встигли своєчасно зареєструвати: чи буде штраф

Акт на виконання послуг датовано 26.06.15 р. Податкову накладну не вдалося зареєструвати вчасно. Ми вже підпадаємо під штраф 10% за несвоєчасну реєстрацію?

ВІДПОВІДЬ: Якщо акт складено 26 червня і не зареєстровано протягом 15 календарних днів у Єдиному реєстрі, однак ви встигнете зареєструвати його протягом 30 календарних днів, на наш погляд, до вас не повинні застосовувати штрафну санкцію в розмірі 10% від суми ПДВ. Згідно з п. 35 підрозділу 2 р. XX Податкового кодексу України норми про названий штраф "не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, складених у період з 1 лютого 2015 по 1 липня 2015 року". Таку думку висловили й контролери у відповіді в підкатегорії 101.31 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу zir.minrd.gov.ua: "Відповідно до п. 35 підр. 2 р. XX ПКУ норми абзацу другого п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених у період з 1 лютого 2015 по 1 липня 2015 року".

Однак у такому випадку ви задекларуєте податкові зобов'язання в червні — на дату складання акта, а ваш покупець зможе скористатися податковим кредитом тільки в липні — у періоді реєстрації податкової накладній у Єдиному реєстрі (п. 198.6 Податкового кодексу України).


Як повернути гроші з електронного рахунку

Як можна повернути гроші з електронного рахунку в Казначействі на поточний рахунок підприємства?

ВІДПОВІДЬ: Така можливість передбачена в пп. «б» п. 200ˡ.6 Податкового кодексу України. Якщо на дату подання декларації з ПДВ сума коштів на електронному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (рядок 1 Витягу із системи електронного адміністрування ПДВ) перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до декларації (рядок 25.1 декларації 0110), платник податків має право подати до контролюючого органу в складі такої податкової декларації заяву про перерахування різниці на поточний рахунок, реквізити якого зазначить у заяві (щоправда, якщо є податковий борг, то спочатку погасять його).Такою заявою виступає заключна частина додатка Д4 до декларації з ПДВ. Однак зверніть увагу, що спроба повернення грошей з електронного рахунку на поточний одразу відобразиться на реєстраційному ліміті: його буде зменшено вже на дату подання заяви (додатка Д4 до декларації). А гроші Казначейство перерахує протягом 5 днів після граничного терміну сплати податкових зобов'язань. Тобто з моменту зменшення реєстраційного ліміту до перерахування грошей пройде приблизно два тижні.


Як врахувати долипневу переплату в декларації з ПДВ

Як правильно заповнити декларацію з ПДВ за червень, якщо сума переплати більша від суми, що зазначена в рядку 18? Тобто як заповнити рядки 20,21 та 24, якщо необхідно показати суму до сплати в рядку 25?

ВІДПОВІДЬ: Спочатку про декларацію за червень. У ній вам слід повністю задекларувати показники за червень 2015 р., незважаючи на переплату станом на 01.07.15 р. Тобто вивести суму до сплати в рядку 25.1.

Далі податківці самі погасять цю суму за рахунок переплати (оскільки вона навіть перевищує ПДВ до сплати до бюджету). Про такий механізм ідеться в листі ДФСУ від 22.06.15 р. № 22408/7/99-99-19-03-01-17.

Різницю між переплатою та ПДВ за червень (із рядка 25.1) ви маєте врахувати в рядку 20.2 декларації за липень 2015 р. Докладніше див. також у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 61 за 2015р.,стор.34.


ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЕКСПОРТ ЧЕРЕЗ КОМІСІОНЕРА: ЯК СКЛАСТИ ПОДАТКОВУ НАКЛАДНУ

Наше підприємство (платник ПДВ) експортує до Польщі товари через комісіонера.

Підкажіть, будь ласка, коли ми повинні виписати податкову накладну (далі — ПН) та як її правильно заповнити?

ВІДПОВІДЬ: ПН варто виписати на дату фактичного вивезення товарів за кордон, заповнивши її реквізити як при звичайному експорті. Пояснимо.

Почнемо з того, що в експортних операціях, у яких бере участь посередник (комісіонер, торговий агент тощо), право на нульову ставку з ПДВ належить комітентові (п. 200.16 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). При цьому для таких операцій не діють посередницькі ПДВшні правила: передача товару комісіонерові для експорту не є об'єктом оподаткування (п. 189.6 ПКУ).

От і виходить, що комітент має виписати ПН як при звичайному експорті. А це означає:

По-перше ПН складають на дату фактичного вивезення товару за межі України (пп. 195.1.1 ПКУ)ˡ . Її можна впізнати за написом на звороті експортної митної декларації (далі — МД) "Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі", засвідченим підписом та особистою номерною печаткою митного інспектора. Якщо декларацію подавали в електронному вигляді, то таку інформацію митники надсилають електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи митниці, на е-mail декларанта (п.п. 31 і 32 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.12 р. № 450). Копії цих документів повинен надати комісіонер разом зі своїм звітом.

По-друге Таку ПН не видають покупцеві, а тому в ній зазначають тип причини 07 (п. 9 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 22.09.14 р. № 957, далі — Порядок № 957). Окрім того, не забуваймо, що вона підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі ПН у встановлені п. 201.10 ПКУ строки – протягом 15 днів, наступних за виписуванням ПН (п.11 підрозділ 2 р.ХХ ПКУ).

По-третє Реквізити ПН заповнюють у так спосіб (п. 12 Порядку № 957):

уполі "Особа (платник податку) —покупець» зазначають найменування нерезидента, якому продано Ваші товари;

- у полі "Місцезнаходження (податкова адреса) покупця" — країну, резидентом якої він є (усі ці дані можна взяти з МД, якою оформлено експорт);

- у комірках для індивідуального податкового номера покупця проставляють умовний номер "300000000000”;

- у полі "Вид цивільно-правового договору від №" вписують договір комісії, згідно з яким здійснено вивезення товарів, — так радять робити податківці в роз'ясненні з підкатегорії 101.19 Загальнодоступного інформаційного ресурсу. Однак вважаємо цілком допустимим тут зазначити вид та реквізити ЗЕД-контракту, укладеного між комісіонером і нерезидентом-покупцем можна знайти в МД, копію якої Вам зобов'яза надати посередник.

Табличну частину ПН заповнюють у звичайному порядку. Щоправда, базою оподаткування за експортними операціями є договірна вартість товарів, що практично в 100% випадків установлена в інвалюті (п. 188.1 ПКУ). А от ПН заповнюють у гривнях. Тут і постає запитання: за яким курсом перераховувати інвалюту в гривні? ПКУ із цього приводу анічичирк. Податківці деякий час стверджували що обсяг постачання за експортними операціями треба визначати виходячи з митної вартості товарів, що вивозяться, перерахованої в гривні курсом НБУ на дату оформлення МД. От лишень аргументів із приводу цього не наводили.

На нашу думку, допустимі два варіанти — договірну вартість можна перерахувати в гриві курсом НБУ на дату оформлення ПН (тобте вивезення товарів) або ж за курсом НБУ зазначеним в експортній декларації. І все-таки другий варіант привабливіший — він не призведе до розбіжностей між показниками в експортній декларації та Єдиному реєстрі ПН, що доступні податківцям в їхній інформаційній системі. А отже,у фіскалів не з'явиться нового приводу та підстав звернути Вас із запитом за п. 1 п. 73.3 ПКУ


Сільське господарство

Як аграріям розподіляти податковий кредит 

Наше сільгосппідприємство перейшло на ПДВшний спецрежим.

Підкажіть, будь ласка, чи потрібно нам розподіляти ПДВ у частині адмінвитрат, що не стосуються виробництва сільгосппродукції і (ремонт, заправка авто директора, мобільний зв'язок, офісні комунальні платежі тощо)?

І якщо так, то що потрібно ділити — податковий кредит (далі — ПК) чи податкові зобов'язання (як це з липня роблять ті, хто здійснює пільгові операції)?

ВІДПОВІДЬ: Звичайно, якщо підприємство постачає як власну сільгосппродукцію, так й інші товари, доведеться розподіляти ПК із ПДВ. Для сільгосппідприємств у цьому порядок розподілу залишився старим.

Докладніше про це далі.

Сільгосппідприємства знають: вхідний ПДВ за всіма купівлями, спрямованими на постачання сільгосппродукції, фіксують у спеціальній декларації з ПДВ із кодами 0121 — 0123, а за придбаннями, спрямованими на здійснення інших постачань, — у загальній із кодом 0110. Про це сказано в п. 2, пп. 1 п. 4 р. V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 23.09.14 р. № 966 (далі — Порядок № 966). А крім того, такий висновок випливає зі ст. 209 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), у якій прописано спецрежимні правила.

Але досить часто аграрію ті чи інші витрати не вдається пов'язати з конкретним видом здійснюваної ним діяльності (сільгоспдіяльності або загальної). Це, зокрема, і витрати на легковик директора, оплата комунальних послуг адмінприміщень тощо. Усі ці витрати спрямовані на здійснення як сільськогосподарських постачань, так й інших. У таких витратах, як правило, сидить ПДВ. І якщо витрати спрямовані на різні види діяльності, постачання за якими фіксують у різних деклараціях, то і вхідний ПДВ слід розділяти між цими деклараціями. Причому розділяють саме вхідний ПДВ. Про це говориться в пп. 209.15.1 ПКУ Тобто частину вхідного ПДВ, що сидить у зазнаних витратах, включають до спецдекларації, а частину — до загальної.

В абз. 2 пп. "а" пп. 209.15.1 ПКУ сказано: "Уразі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів''

Таким чином, як випливає із цитати, для розрахунку коефіцієнта розподілу беруть обсяги постачань за попередні 12 податкових періодів. Інакше кажучи, для цих цілей використовують додаток ДС9 до декларації періоду, що передує звітному періоду, у якому зазнано витрат подвійного призначення.

А ось новозареєстрований аграрій, який пропрацював менше 12 місяців, виходячи з абз. "а" п. 209.6 ПКУ коефіцієнт розподілу (питома вага сільгосптоварів) визначає за підсумками кожного окремого звітного періоду.

Звичайно, виникає запитання: розподіляти ПДВ потрібно в періоді першої події чи в періоді фактичного зазнання витрат? Із наведеної цитати зрозуміло, що законодавець не пов'язує дату зазнання витрат із розподілом податкового кредиту. Тут сказано: якфо в принципі купівлю спрямовано на подвійне використання, слід розподілити податковий кредит. Тому ми вважаємо, що розподіляти вхідний ПДВ потрібно на дату першої події авансування або фактичного придбання (зазнання витрат). Тим більше що такий підхід легко вписується в загальні ПДВшні правила.

Що стосується придбання об'єкта для будь-якого виду діяльності й подальшої передачі для використання як у загальній, так і в сільгоспдіяльності, то ПДВ потрібно перерозподілити на дату такої передачі виходячи з обсягів постачань, що передують періоду зміни напрямку використання.

Як ми вже зазначали: ті, хто працює більше року, коефіцієнт розподілу беруть із додатка ДС9 попереднього періоду.

Вхідний ПДВ, що відноситься до спецдекларації, визначають множачи загальну суму ПДВ на показник із гр.3 рядка «Питома вага (%)».

А ось підприємства, зареєстровані «як суб’єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців», розраховують питому вагу для спецрежимної реєстрації за підсумками поточного звітного періоду (абз. «а» п. 209.6 ПКУ). Тож молодим аграріям потрібно проводити розподіл вхідного податку, використовуючи цей показник (конкретного звітного періоду).


Підприємницька діяльність 

ВИЗНАЧЕННЯ ДОХОДУ У РАЗІ ВИКОРИСТАННЯ ПРИ РОЗРАХУНКАХ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ 

Розрахунки пластиковими картками вже давно стали звичайним явищем. Дедалі більша кількість клієнтів віддає перевагу розрахункам за товари та послуги у безготівковій формі. Розглянемо, що є доходом фізичної особи — підприємця, яка застосовує спрощену систему оподаткування, за надані стоматологічні послуги у разі отримання коштів від клієнта за допомогою еквайрингу (сума, яка визначена за послуги чи яка надійшла на розрахунковий рахунок такого підприємця, але зменшена на суму комісії банку)?

Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону про РРО еквайринг — це послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.

Згідно зі ст. 2 цього Закону розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Порядок здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів визначено Положенням № 705, згідно з п. 2 розділу V якого еквайр зобов’язаний забезпечити технологічне, інформаційне обслуговування суб’єктів господарювання та інших осіб і проведення розрахунків з ними за операції, здійснені між торговцями та користувачами з використанням електронних платіжних засобів, на підставі договору.

Договір між еквайром і суб’єктом господарювання надає право такому суб’єкту господарювання приймати до оплати електронні платіжні засоби певної платіжної системи з дотриманням її правил та виконувати інші операції, визначені цим договором.

Однією з обов’язкових умов, яка зазначається у такому договорі, є розмір комісійної винагороди, яку торговець сплачує еквайру за розрахункове обслуговування.

Водночас п. 2 ст. З Закону про РРО визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Доходом фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до п. 292.6 цієї статті визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є, зокрема, дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Таким чином, фізична особа — підприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, при здійсненні розрахунків з клієнтами за допомогою електронних платіжних засобів включає до доходу всю суму коштів, що надійшла на його розрахунковий рахунок в оплату зазначених послуг.


Військовий збір

Грошове забезпечення військовослужбовців 

З 09.07.2015 р. набрали чинності зміни, внесені до пп. 1.7 п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, якими передбачено звільнення від оподаткування військовим збором доходів у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Нацгвардїї України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Держприкордонслужби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб, які беруть безпосередню участь в АТО на період її проведення.

Закон вводиться в дію через два місяці після набрання ним чинності. 


Інші роз’яснювальні матеріали.

У наступному році запрацюють сучасні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні 

Найближчим часом розпочнеться будівництво міжнародних автомобільних пунктів пропуску на ділянці кордону Україна-Румунія у рамках Угоди про фінансування спільної операційної програми транскордонного співробітництва «Україна – Румунія – Молдова».

За довгий час існування проекту «Розвиток інфраструктури кордону між Україною та Румунією», сьогодні розпочинається його практична реалізація і вже в 2016 році ми матимемо сучасні пункти пропуску на кордоні з Румунією.

У 2010 році майже всі пропускні пункти на кордоні з Румунією закрили, з того часу ця ділянка залишилася у занедбаному стані – на сьогодні з 6-ти на спільній ділянці працює лише 1 автомобільний пропускний пункт. Тому проблема навколо застарілості постів, їх відбудови, зносу техніки – потребувала негайного прийняття рішень.

Саме з цією метою керівництвом ДФС активізовано роботу з колегами з Румунії. І вже наступного року планується запуск двох міжнародних автомобільних пунктів пропуску «Красноїльськ» та «Дяківці». Передбачено повне оновлення та модернізація: будівництво 7-ох сучасних павільйонів для митного контролю, 8-ми – для паспортного та 4-ох для пішоходів.

Пропускна спроможність пропускних пунктів «Дяківці» та «Красноїльські»:

- до 550 громадян на добу,

- 100 автотранспортних засобів на добу з них:

- 10 - вантажних автомобілів;

- 90 - легкових автомобілів та автотранспорту з обмеженою вантажопідйомністю до 3,5 т.

Автомобільні пункти пропуску будуть оснащені сучасним спеціалізованим рентгенівським обладнанням, ваговими комплексами, системами відео-контролю та супутникового зв’язку.

Окрім того в рамках реалізації проекту передбачаються проведення спільних тренінгів, навчання та спеціалізовані семінари між українськими та румунськими митниками.

Таким чином вже наступного року на кордоні з Румунією з’являться сучасні європейські пропускні пункти, а українсько-румунський кордон відновить сполучення європейських економічних шляхів.


Оголошення

До уваги суб’єктів господарювання та громадян!

Інформаційно-довідковий департамент ДФС повідомляє, що відтепер Ви маєте можливість надіслати керівнику Контакт-центру ДФС пропозиції або зауваження щодо роботи Контакт-центру електронною поштою на адресу idd@sfs.gov.ua, зазначивши в полі «ТЕМА» код «7777».


Електронні сервіси для платників податків

 

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що для якісного обслуговування платників податків на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) (електронна адреса: sfs.gov.ua) функціонують електронні сервіси:

«Електронний кабінет платника податків» – це персональне автоматизоване робоче місце платника, за допомогою якого можна підготувати, заповнити та подати звітність в електронному вигляді та переглянути дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків) у режимі реального часу;

«Дані реєстру платників ПДВ» – щоденно оприлюднюється інформація про платників ПДВ;

«Митна статистика» – можна отримати статистичну інформацію по 6-ти показниках;

«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» – сервіс для перевірки надійності ділових партнерів (наприклад, наявність податкового боргу);

«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» («ЗІР») – сервіс, який забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності (оподаткування, митна справа, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), електронний цифровий підпис) шляхом перегляду за певні періоди інформації не лише по запитаннях-відповідях, розміщених у Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів;

«Анулювання реєстрації платника ПДВ» – сервіс, який надає можливість отримати інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду;

«Антикорупційний сервіс «Пульс» – «гаряча» телефонна лінія, за якою по телефону (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання цілодобово мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

«Заповнення декларації громадянами» – сервіс, який надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи, яку подають до органів ДФС фізичні особи – підприємці та громадяни, та надіслати її до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку у режимі он-лайн;

«Реєстр платників єдиного податку» – щоденно оприлюднюється інформація про платників єдиного податку;

«Акредитований центр сертифікації ключів» – інформація щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС), який безкоштовно надає послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП); отримання ЕЦП; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати та подати звітність в електронному вигляді (ОПЗ), електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» та інші програмні забезпечення, в яких реалізовано можливість використання посилених сертифікатів, сформованих АЦСК ІДД ДФС та інше;

«Електронна звітність» – інформація щодо порядку надання звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати, подати податкову звітність і реєстр отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді (ОПЗ), актуальні нововведення;

«Електронна митниця» – передбачає здійснення митних процедур в електронному вигляді, використання електронних документів, у тому числі митних декларацій, засвідчених ЕЦП;

«Реєстр страхувальників» – інформація про взяття на облік платника ЄСВ, його реєстраційний номер, код КВЕД, по якому призначений клас ризику та клас професійного ризику;

«Дані про взяття на облік платників податків» – формується інформація по запиту щодо взяття на облік платника.


Суми, що не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.

При застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідно до пункту 292.11 статті 292 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, визначеного цією статтею Кодексу, не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі у межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом – заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Кодексом;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Кодексом.


Порядок повернення на поточний банківський рахунок помилково (надміру) перерахованих коштів на електронний рахунок 

Підпунктом «б» пункту 2001.6 статті 2001 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, якщо на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація з ПДВ) сума коштів на електронному рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації з ПДВ, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню, зокрема, на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає у заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044, із змінами та доповненнями (далі – Порядок №966), заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, є додаток 4 (Д4) до декларації з ПДВ (далі – Заява).

Згідно з пунктом 11 розділу Х Порядку №966 додаток 4 подається лише до декларації 0110, тобто загальної декларації з ПДВ.

Відповідно до пункту 211 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість», для відповідного перерахування коштів Державна фіскальна служба України надсилає Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунку (у разі подання платником податку Заяви).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.


Змінився граничний розмір орендної плати

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

З 24 липня 2015 року, тобто з дня, наступного за днем опублікування, набрав чинності Закон України від 30.06.2015 №557-VIII «Про внесення зміни до статті 288 Податкового кодексу України щодо граничного розміру орендної плати» (далі – Закон №557) (опублікований у газеті «Голос України» від 23.07.2015 №131).

До набрання чинності Закону №557 пунктом 288.5 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Кодексу);

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Кодексу).

Законом №557 пункт 288.5 статті 288 Кодексу доповнено підпунктом 288.5.3, відповідно до якого річна сума платежу може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.


Порядок заповнення форми №1ДФ по мобілізованих працівниках

Відповідно до підпункту «и» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошової допомоги (у тому числі у натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та/або компенсаційні виплати з бюджету у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 105 (далі – Постанова №105).

Компенсаційні виплати з бюджету відповідно до Постанови №105 зазначаються у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «128».

Звертаємо увагу, що Довідник ознак доходів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556.


За несвоєчасне подання або неподання форми №1ДФ – штраф

Нагадуємо, відповідно до підпункту «б» пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Таким чином, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку за формою №1ДФ за 2 квартал 2015 року податкові агенти повинні надати до територіальних органів ДФС області за місцем свого розташування з 1 липня по 10 серпня поточного року.

Згідно з пунктом 119.2 статті 119 Кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 Кодексу.


Переваги подання звітності в електронному вигляді 

Надання платниками податків податкових декларацій (розрахунків) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, забезпечує суб’єктам господарювання наступні переваги.

1. Всебічну економію ресурсів та удосконалення бізнес-процесів на підприємстві.

Ведення електронного документообігу на підприємстві істотно зменшує обсяги паперової бухгалтерської документації, економить час співробітників і витрати підприємства, пов’язані з укладанням договорів, оформленням платіжних документів, та їх пересиланням.

Документи можуть бути підписані електронним цифровим підписом (далі – ЕЦП) і передані за призначенням протягом декількох секунд.

2. Простота і зручність використання

Використання ЕЦП доступне будь-якій людині незалежно від рівня володіння персональним комп’ютером, освіти та роду занять.

3. Конфіденційність інформації

Конфіденційність інформації (неможливість доступу до неї будь-якої особи, що не володіє секретним кодом) забезпечується завдяки надійним криптографічним перетворенням.

4. Безпека інформації

Безпека використання ЕЦП гарантується тим, що надійні засоби, які використовуються для роботи з ЕЦП, проходять експертизу у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України.

5. Можливість ведення електронного документообігу з державними структурами

Зручність використання одних і тих ж засобів ЕЦП при обміні даними з усіма міністерствами, відомствами, при поданні звітності у будь-які контролюючі органи, що приймають звіти в електронній формі на території Україні.

6. Ведення ділових відносин на сучасному рівні

Використання ЕЦП істотно прискорює проведення будь-яких комерційних операцій і виключає необхідність додаткових зустрічей і багатогодинних переговорів.

Повна інформація щодо порядку надання звітності в електронному вигляді розміщена на офіційному порталі Державної фіскальної служби України на головній сторінці у розділі «Електронна звітність» (електронні сервіси) за електронною адресою:

http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/.


Для платників єдиного податку змінені умови застосування РРО

З 23 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 01.07.2015 №569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований у газеті «Голос України» від 23.07.2015 №131) (далі – Закон №569).

Законом №569 пункт 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) викладено у такій редакції:

«Реєстратори розрахункових операцій не застосовують платники єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку».

Крім того, відповідно до змін, внесених Законом №569 до пункту 9 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 06.07.2015 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), тимчасово звільняються від санкцій за порушення вимог Закону №265:

- суб’єкти господарювання при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції) – до 1 липня 2015 року.

При цьому санкції за порушення вимог цього Закону у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб’єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, і ввели в експлуатацію такі РРО у порядку, встановленому цим Законом, до 1 січня 2016 року;

- суб’єкти господарювання при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються не в касах уповноважених банків, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування – до 1 січня 2016 року.

Законом №569 доручено Кабінету Міністрів України до 1 вересня 2015 року затвердити Порядок здійснення органами ДФС контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями) обсягу доходу відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (підпункт 2) пункту 3 Закону №569).


Виправлення платником податків помилок, допущених у звіті про суми податкових пільг

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2010 №1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (далі – Порядок №1233).

Порядок №1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання (далі – СГ), які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням пільг (пункт 1 Порядку №1233).

Пунктом 2 Порядку №1233 визначено, що СГ, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1233 Звіт подається СГ за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.

У разі, коли СГ пільгами не користується, Звіт не подається.

Отже, платники податків, які користувались податковими пільгами за січень – червень 2015 року зобов’язані надати до податкової інспекції за місцем реєстрації Звіт за шість місяців поточного року у термін не пізніше 10 серпня 2015 року.

Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених СГ до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2011 №167, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.04.2011 за №483/19221 (далі – Порядок №167).

Формою Звіту, яка затверджена Порядком №1233, та Порядком №167 не передбачено механізм подання платником уточнюючого Звіту у зв’язку з виправленням допущених помилок. З урахуванням того, що звіт про суми податкових пільг складається наростаючим підсумком з початку року, то помилки, допущені платником податків протягом року, необхідно виправляти у наступному Звіті у межах звітного року.


З’явився об’єкт оподаткування: необхідно своєчасно повідомити про нього орган ДФС

Пунктом 8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 №462), що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (далі – Порядок №1588) визначено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місце обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України (пункт 8.2 розділу VIII Порядку №1588).

Відповідно до пункту 8.4 розділу VIII Порядку №1588 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – повідомлення за формою №20-ОПП) (додаток 11 до Порядку №1588) подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття таких об’єктів.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою №20-ОПП подається юридичною особою до контролюючого органу за основним місцем свого обліку протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу.

Відповідно до вимог пункту 8.7 розділу VIII Порядку №1588 Перелік типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за електронною адресою:

http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html.

Крім того, рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (пункт 8.7 розділу VIII Порядку №1588)


Правильно заповнюйте реквізити платіжних документів 

Новомосковська об'єднана ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 05.11.2013 року набрав чинності наказ Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 року №609 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (далі – наказ №609), погоджений з Національним банком України.

Враховуючи викладене, Новомосковська об’єднана ДПІ переконливо просить Вас здійснити необхідні організаційні заходи, з метою уникнення проблемних питань при виконанні банком та його філіями розрахункових документів та неухильно дотримуватись Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, зокрема поля "Призначення платежу" розрахункового документа.

В Центрах обслуговування платників, що працюють про кожній ДПІ області, на інформаційних і тематичних стендах розміщено інформацію щодо рахунків, на які необхідно перераховувати податки, збори (обов’язкові платежі.


До уваги платників рентної плати – звітуйте за чинними формами 

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує.

Пунктом 251.1 статті 251 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що рентна плата складається з:

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за спеціальне використання води;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Листом Державної фіскальної служби України від 21.07.2015 №26467/7/99-99-15-04-01-17 «Про справляння у II кварталі 2015 року рентної плати» (далі – лист ДФС України №26467) надані роз’яснення щодо порядку звітування платників рентної плати (далі – Плата) за 2 квартал та півріччя 2015 року.

Станом на 22.07.2015 нову форму податкової декларації з рентної плати (далі – декларація з Плати) не затверджено.

До затвердження нової форми декларації з Плати рекомендовано платникам рентної плати залежно від об’єкта оподаткування звітуватися за формами, затвердженими наказами:

- ДПА України від 24.12.2010 №1011 «Про затвердження форм податкових розрахунків з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за №81/18819 (далі – форма №1011);

- ДПА України від 24.12.2010 №1018 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №28/18766 (далі – форма №1018);

- Міністерства фінансів України від 17.09.2012 №1000 «Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.10.2012 за №1732/22044 (далі – форма №1000);

- Міністерства фінансів України від 21.12.2012 №1403 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за №123/22655 (далі – форма №1403);

- Міністерства фінансів України від 21.12.2012 №1404 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за №172/22704 (далі – форма №1404).


Особливості звітування платників рентної плати за 2 квартал та півріччя 2015 року

Державною фіскальною службою України листом від 21.07.2015 №26467/7/99-99-15-04-01-17 «Про справляння у II кварталі 2015 року рентної плати» (далі – лист ДФС України №26467) надані роз’яснення щодо порядку звітування платників рентної плати (далі – Плата) за 2 квартал та півріччя 2015 року.

До затвердження нової форми податкової декларації з рентної плати (далі – декларація з Плати) рекомендовано платникам рентної плати залежно від об’єкта оподаткування звітуватися за чинними формами.

Проте, податкові розрахунки з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами (далі – форма №1011-1) та податкові розрахунки з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України (далі – форма №1011-2), а також податкові розрахунки збору за користування радіочастотним ресурсом (далі – форма №1018) передбачають базовий податковий (звітний) період – календарний місяць.

Відповідно до листа ДФС України №26467 до визначення для складання звітності нової форми декларації з Плати запропоновано рекомендувати платникам подати розрахунки за діючими формами №№1011-1, 1011-2 та №1018 із зазначенням у рядку 1 «податковий період» цифри «6», що буде означати подання розрахунків за 2 квартал 2015 року з граничним строком подання – 10.08.2015 та граничним терміном сплати – 19.08.2015.

При цьому, при заповненні форм №1011-1 та №1011-2 платники мають дотримуватись наступних рекомендацій (лист ДФС України №26467):

- у рядку 4 «Податкове зобов’язання за звітний період» розділу II необхідно зазначати зобов’язання за звітний квартал;

- у рядку 3 «об’єкт оподаткування» додатка до форми №1011-1 та у рядку 6 «об’єкт оподаткування» додатка до форми №1011-2 зазначати об’єкт оподаткування за три місяці 2 кварталу поточного року.

Податкові декларації збору за спеціальне використання води та податкові розрахунки збору за спеціальне використання лісових ресурсів передбачають базовий податковий (звітний) період перше півріччя 2015 року.

Згідно з пунктом 46.4 статті 46 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс), якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.

У разі необхідності, платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації у паперовому вигляді, складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Щодо подання податкового розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (далі – розрахунок за видобування газу) у листі ДФС України №26467 зазначено, що оскільки фактична ціна реалізації для газу природного протягом звітного кварталу має тенденцію до змін (внаслідок щомісячного встановлення цін НКРЕКП), пропонується подавати до розрахунку за видобування газу три додатки з відповідним розрахунком податкових зобов’язань по кожному місяцю звітного кварталу.

Податковий розрахунок з рентної плати за видобування нафти та газового конденсату подається одним квартальним розрахунком у зв’язку з тим, що відповідно до пункту 252.8 статті 252 Кодексу фактична ціна реалізації для нафти та газового конденсату визначається за податковий (звітний) період станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом (лист ДФС України №26467).


Закон про ліцензування видів господарської діяльності

Закон України від 02.03.2015 №222-VIII «Про ліцензування господарської діяльності» (далі – Закон №222) набрав чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто з 28.06.2015 (опублікований у газеті «Голос України» від 28.03.2015 №56).

Цей закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності (пункт 1 статті 2 Закону №222).

Статтею 7 Закону №222 визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Відповідно до Закону №222 ліцензуванню підлягає 30 видів господарської діяльності, зокрема, виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, що ліцензується відповідно до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481) (підпункт 7 пункту 1 статті 7 Закону №222).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 №1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» з внесеними змінами та доповненнями (далі – Постанова №1698) затверджено перелік органів ліцензування.

Відповідно до пункту 33 Переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою №1698, органи Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) видають ліцензії на:

- виробництво спирту етилового (у тому числі біоетанолу), коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв;

- оптова торгівля спиртом етиловим (у тому числі біоетанолом), коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями;

- виробництво тютюнових виробів, оптова торгівля тютюновими виробами;

- роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами.


З 1 липня 2015 року пиво – алкогольний напій: придбайте ліцензію та акцизні марки

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) з 1 липня 2015 року набрала чинність зміна до підпункту 14.1.144 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) стосовно віднесення пива до алкогольних напоїв.Поняття «алкогольні напої» визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Кодексу та в абзаці сьомому статті 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» з внесеними змінами та доповненнями (далі – Закон №481), згідно з яким алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.У зв’язку з цим виробництво, експорт, імпорт, оптова та роздрібна торгівля пивом з 01.07.2015 регулюється Законом №481 та підлягає ліцензуванню на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

Чинним законодавством не передбачено отримання окремої ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову та роздрібну торгівлю пивом у разі наявності у суб’єкта господарювання (далі – СГ) ліцензії на виробництво імпорт, експорт, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Для ліцензування діяльності, передбаченої Законом №481, використовуються бланки ліцензії єдиного зразка, встановленого Кабінетом Міністрів України.

При цьому, у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями СГ вказуються, зокрема, перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення.

Тому, з 01.07.2015 роздрібна торгівля пивом може здійснюється при наявності у СГ реєстратора розрахункових операцій, що зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи (стаття 1 Закону №481, стаття 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з внесеними змінами та доповненнями).

Крім того, відповідно до пункту 226.6 статті 226 Кодексу та частини 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 з внесеними змінами та доповненнями, маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об’ємних одиниць не здійснюється.

Таким чином, маркуванню підлягає пиво міцністю понад 8,5 відсотків об’ємних одиниць.

Згідно з пунктом 226.11 статті 226 Кодексу ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв забороняється.


Учасники АТО не будуть сплачувати військовий збір 

Законом України від 18.06.2015 №548-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподатку- вання військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції» (далі – Закон №548) тимчасово, на період проведення антитерористичної операції (далі – АТО), звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб – учасників АТО.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.

Закон №548 набрав чинності 09.07.2015 (опублікований у газеті «Голос України» від 08.07.2015 №120) та вводиться в дію через два місяці після набрання ним чинності, тобто з 10.09.2015.


 ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ОТРИМАННЯ ЗАПИТІВ ПРО СТАН РАХУНКУ ПДВ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ

З метою спрощення отримання інформації про стан рахунків в системі електронного адміністрування ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків мають можливість самостійно дізнатися про стан рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ та розмір суми, на яку він може зареєструвати податкову накладну/коригування, здійснивши запит в електронному вигляді до ДФС України за наступними формами запитів: 

Код форми

Назва сервісу

J/F1300103

Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних

J/F1400103

Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (надається як на вказану дату, так і в розрізі контрагентів із зазначенням дати на номеру документа та суми податку)

J/F1301204

Запит щодо отримання реквізитів рахунку та відомостей про стан рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

J/F1401204

Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ

J/F1301301

Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ΣНакл), за рахунок сум від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 1 лютого

2015 року, що були задекларовані платником у додатку 2 до декларації з ПДВ

J/F1401301

Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення , на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних

J/F1301401

Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних

J/F1401401

Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (надається по виданих податковим накладним та розрахункам коригування зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації за запитуваний період)

J/F1301901

Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ

J/F1401901

Витяг в розрізі операцій з системи електронного

адміністрування ПДВ

 


2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

З 1 вересня 2015 року в ДФС працюватиме перманентний едвайзер МВФ

Про це повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров під час засідання Колегії Міністерства фінансів України, яка відбулася 27 липня 2015 року за участю Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка.

За його словами Державною фіскальною службою України разом з Міжнародним валютним фондом та Міністерством фінансів України був розроблений детальний План інституційних реформ, який почали втілювати в життя більше місяця тому.

Окрім того, в ДФС вже тиждень працює технічна місія МВФ високого рівня. Співпраця ДФС та МВФ спрямована не лише на планування майбутніх змін, а й на детальний аналіз процесу їх втілення. При цьому обговорюються проблеми, які виникають під час їх здійснення, а також обговорюються кроки, які необхідно зробити для реального втілення даного плану в життя.

«МВФ погодився з 1 вересня цього року надати спеціально для фіскальної служби перманентного едвайзера. Це фахівець, співробітник МВФ, з достатнім досвідом проведення реформ у країнах, які вступали до Європейського Союзу» - підкреслив Голова ДФС.

Серед основних змін, проведених у ДФС, він виділив зміну більш, ніж 50% керівного складу територіальних органів ДФС та початок функціонування нового кадрового сервісу: «Ми розпочали також великий проект НR-сервісу ДФС. Перший етап ми запустили. Через 3-4 тижні у нас буде автоматизована система, завдяки якій ми будемо залучати нових працівників, робити тестування тих існуючих працівників, які в нас є» - наголосив Роман Насіров.

Він також окреслив основні цілі, які ставить перед собою ДФС у найближчій перспективі:

- спрощення податкового декларування;

- повна гармонізація податкового та митного законодавства з нормами та стандартами ЄС;

- дієва система адміністрування податків;

- прозорий процес збору податків;

- виконання боргових зобов’язань перед платниками;

- забезпечення наповнення бюджету;

- знищення корупції та відновлення довіри до ДФС;

- перетворення ДФС на клієнто-орієнтовану сервісну службу.


 З 1 липня в ЄРПН зареєстровано 19,2 млн. податкових накладних та розрахунків коригування

За три тижні роботи системи електронного адміністрування ПДВ у звичайному режимі станом на 27 липня в системі зареєстровано 19,2 млн. податкових накладних та розрахунків коригування на суму ПДВ 55,1 млрд. грн., та 57,2 тис. митних декларацій на суму ПДВ 10,5 млрд. грн. Також поповнено ПДВ рахунки на суму 9,7 млрд. грн.

48,8 тисяч платників скористалися сумами переплат та овердрафту при реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування на суму 2,6 млрд. грн., тобто без поповнення рахунку коштами.

З метою удосконалення роботи СЕА ДФС України з урахуванням сплати ПДВ за травень місяць оновлено показник «сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати податку до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців».

Станом на 8 липня сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати податку до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців, складає 7,83 млрд. грн. по 161 тисячі платників податків. Цього ж дня в СЕА додано суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 1 липня в розмірі 2,5 млрд. грн. по 147 тисячах платників, які автоматично збільшили суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН.


Затримано 20 фур з продуктами харчування, які прямували на непідконтрольні території 

Зведеною мобільною групою у складі підрозділу ДФС України «Фантом», співробітників СБУ, прикордонників та військової прокуратури вилучено одну з найбільших за останній час партій продуктів харчування, що прямувала на непідконтрольні території.

Двадцять фур з харчами намагались перетнути лінію розмежування поза межами пункту пропуску об’їзними дорогами. Правоохоронцям вдалося затримати їх на території середньої школи у селищі Новосілка Донецької області, де водії стали на ночівлю. При цьому у спецоперації силовиків взяв участь батальйон МВС України «Київ-1».

У вантажівках знаходились м'ясопродукти, пиво, мінеральні та солодкі води, молочна продукція тощо. Жодних супровідних документів водії не надали.

Наразі встановлюється повне коло осіб, причетних до незаконного транспортування товару. Триває перевірка.


Вже з 1 серпня підприємці запрацюють за новою удосконаленою системою електронного адміністрування ПДВ

Вчора, 28 липня Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» №643-VIII.

Також, нещодавно, Глава держави доручив пришвидши реалізацію податкової реформи. Зокрема, він чітко дав зрозуміти, що реформа має використовуватися виключно для стимулювання вільного підприємництва та економічного розвитку. Жодного податкового навантаження на економіку та збільшення податкового тиску. Про те, як виконуються ініціативи Президента України в податковому законодавстві, розповіли на спільному брифінгу заступник Глави АПУ Дмитро Шимків та Голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, 29 липня 2015 року.

Глава АПУ привітав підписання такого важливого законодавчого акту. За його словами, це третій закон, підписаний Президентом України, з низки законів про адміністрування податку на додану вартість. Метою яких є припинення зловживання з ПДВ та незаконного відшкодування цього податку.

Ці кроки, перш за все, спрямовані на прозорість та зрозумілість процедури адміністрування. При чому важливим є те, що вчорашній Закон – став результатом співпраці з бізнесом.

У свою чергу, Голова ДФС Роман Насіров доповів, що електронна система адміністрування ПДВ працює в звичайному режимі вже місяць. За цей час зареєстровано 20 млн. податкових накладних та розрахунків коригування на суму ПДВ 58 млрд. грн., та більше 60 тис. митних декларацій на суму ПДВ 11 млрд. грн. Також поповнено ПДВ рахунки на суму 10,5 млрд. грн.

Важливими нормами з удосконалення СЕА стане покращення роботи самої системи адміністрування, зокрема виправлення помилок, зниження ризику формування фіктивного податкового кредиту, а головне – зменшення кількості перевірок.

Переваги відчують сільхозвиробники, постачальники комунальних послуг та інші сфери підприємницької діяльності. «Вже з 1 серпня підприємці запрацюють за новим удосконаленим законодавством», - наголосив Голова ДФС.

Він також зазначив, що фіскальна служба за таким же принципом працює над запровадженням електронного адміністрування акцизного податку.

Роман Насіров підкреслив, що МВФ, який наразі працює в ДФС, ретельно вивчає ініціативи щодо адміністрування податків. Місія позитивно сприймає такі кроки.

«ДФС має на меті в найближчий перспективі повністю електронізувати систему оподаткування. І така робота вже впевнено проводиться зараз. Зокрема це стосується системи ризиків та електронного кабінету платника податків», - підкреслив Роман Насіров.


У першому півріччі ДФС виявлено майже 40 тис. найманих працівників, які працювали неофіційно

Протягом І півріччя 2015 року фахівцями ДФС виявлено майже 40 тис. найманих осіб, праця яких використовувалася роботодавцями без укладання трудових угод. Вони сплатили до бюджету майже 6 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та понад 13 млн. грн. єдиного внеску.

За результатами контрольно-перевірочної роботи до державної реєстрації залучено майже 17 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність неофіційно. Від цих підприємців бюджет додатково отримав понад 6 млн. грн. податків.

Загалом, з початку поточного року під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства встановлено в 56 відс. перевірених роботодавців. До сплати в бюджет донараховано 220 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій.

Крім того, за рахунок спільних заходів ДФС та органів місцевої влади 9,8 тис. суб’єктів господарювання підвищили рівень виплати заробітної плати своїм працівникам, внаслідок чого до бюджету додатково надійшло 13,6 млн. гривень.


Роман Насіров з представниками посольств G7 та ЄС обговорили податкову реформу

Голова Державної фіскальної служби Роман Насіров провів зустріч з послами і представниками посольств, країн-лідерів G7, та керівництвом Представництва ЄС в Україні. Захід також пройшов за участю голів комітетів Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, у закордонних справах Ганни Гопко, заступника Міністра фінансів Олени Макеєвої та ін.

Мова йшла про зміни до податкового законодавства та нові перспективи для міжнародного бізнесу.

Роман Насіров представ високоповажним учасникам нову команду Державної фіскальної служби – керівників ключових підрозділів та запевнив, що відтепер фіскальна служба працює за новими правилами – надання сервісних послуг.

Увага максимально сконцентрована на таких питаннях як відшкодування ПДВ та переплата з податку на прибуток. У свою чергу, зміни, над яким працюють Міністерство фінансів України, профільний комітет ВРУ та ДФС покликані на те, щоб змінити ситуацію та вирішити проблеми, які накопичувалися роками.

Нажаль, бюджетні ліміти не дозволяють відшкодувати ПДВ за всіма заявками. На сьогодні відшкодування проходить в автоматичному режимі, існують критерії за яким воно відбувається. Проте головна проблема в тому, що борги накопичувалися роками, а бюджетних ресурсів не вистачало.

Голова ДФС зазначив, що наразі ДФС відпрацьовує механізми вирішення цих проблем та запевнив, що податкова реформа, яка проходить в Україні, покликана змінити ситуацію.

«Ми намагаємося не брати окремо якусь проблему, ми вирішуємо їх комплексно – в цьому полягає суть реформ», - наголосив Голова ДФС.

Він назвав три головні принципи, які закладаються в податковому реформу – це простота, прозорість та послідовність.

За словами Романа Насірова, вже у вересні-жовтні зміни до податкового законодавства потраплять до Парламенту, а з наступного року вони почнуть діяти.

Обговорювалося й коло митних проблем, над вирішенням яких також активно працює фіскальна служба. «Жоден напрямок, жодна проблема не залишаться поза нашою увагою», - запевнив голова ДФС.

До процесу якісних змін долучений МВФ, який є активним учасником та радником стосовно ефективності та якості змін у роботі як самої фіскальної служби, так і податкових змін в цілому.

Триває робота і над гармонізацією багатьох законодавчих норм, підходів у роботі фіскальної служби до європейських. Кращі світові практики та досвід – це те , чим керується керівництво ДФС у процесі реформ.

Не залишається осторонь й тема корупції – ще одна глобальна проблема, як для бізнесу, так і для держави. Докладається максимум зусиль, щоб знищити це явище. Податкові зміни, зміна ключових чинників у роботі ДФС спрямовані на те, щоб знизити рівень корупції.

Високоповажні представники посольств G7 подякували за дійсно відв ерту розмову та підтвердили оптимістичне налаштування представників бізнесу щодо змін, які відбуваються в нашій державі.

Резюмуючи Голова ДФС зауважив, що повага та підтримка міжнародного бізнесу надважливі для України. Він переконаний, що зміни та реформи в цьому контексті відкривають нову сторінку для співробітництва та посилення бізнесових зв’язків зі світовими інвесторами.

Звертаючись до представників посольств Роман Насіров підкреслив: «Ми цінуємо вашу підтримку та терпіння, сподіваємося на зворотній зв'язок. Велике прохання довести до бізнесу наш головний меседж: ми відкриті та готові чути і обговорювати наші недоліки. Ніхто крім бізнесу не зможе нам вказати вірне рішення. Зі сторони фіскальної служби – ми переходимо від слів до практичної реалізації».


В цьому році підприємствам Дніпропетровщини відшкодовано ПДВ в автоматичному режимі майже на 50 мільйонів гривень більше

Впродовж І півріччя 2015 року на рахунки платників Дніпропетровського регіону повернуто з бюджету 227,1 мільйонів гривень податку на додану вартість, що в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року більше на 86,2 млн. грн. З них 140,7 млн. грн., або 62 відсотки, повернуто в автоматичному режимі. А це в свою чергу на 49,6 млн. грн. більше, ніж повернуто «автоматом» за шість місяців 2014 року.

Загалом, автоматичне відшкодування ПДВ з початку 2015 року отримали 50 суб’єктів господарювання регіону. Для порівняння: у минулих роках кількість платників, що пройшли відповідність критеріям на отримання бюджетного відшкодування в автоматичному режимі, складала в 2014 році 25 підприємств, в 2013 році – 15.

Крім того, за результатами контрольно-перевірочної роботи у першій половині поточного року фахівцями органів ДФС у Дніпропетровській області упереджено 19,9 млн. грн. безпідставно заявлених 23 платниками сум бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ. 


З 1 липня в ЄРПН зареєстровано 17 млн. податкових накладних та розрахунків коригування

З 1 липня 2015 року (станом на 23.07.2015) в системі електронного адміністрування ПДВ зареєстровано 17 млн. податкових накладних та розрахунків коригування на суму ПДВ 47,4 млрд. грн., 48,5 тис. митних декларацій на суму ПДВ 9 млрд. грн., а також поповнено ПДВ рахунки на суму 7,7 млрд. грн.

Також 50 тисяч платників скористалися сумами переплат та овердрафту при реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування на суму 2,8 млрд. грн., тобто без поповнення рахунку коштами.


У І півріччі ЦОПами ДФС надано понад 1,6 млн. адміністративних послуг

Центрами обслуговування платників ДФС України надається комплекс послуг, що включає в себе надання адміністративних, консультаційних та інформаційних послуг, а також прийняття податкової звітності та видачу ключів електронного підпису.

На сьогодні цей комплекс включає 92 адміністративні послуги, з яких 56 податкових та 36 митних.

З початку поточного року ЦОПами надано платникам податків та громадянам понад 1 млн. 632 тис. послуг. Зокрема у червні 2015 року – майже 349,8 тис. послуг.

Найбільш запитувана послуга – видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Протягом зазначеного періоду цією послугою скористалось понад 718,8 тис. осіб, у тому числі майже 140,1 тис. осіб – у червні.

На другому місці – послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій. У січні – червні 2015 року ЦОПами було надано майже 174,4 тис. таких послуг.

Також популярною є послуга з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами ДФС. З початку року було надано понад 162,7 тис. таких довідок. З них майже 39,4 тис. довідок видано у червні.


Податкова міліція викрила підпільний завод, який виготовляв бензин для 100 автозаправних станцій

У передмісті Харкова працівники податкової міліції виявили факт незаконного виробництва паливно-мастильних матеріалів. Обсяг продукції, яка виготовлялася на даному підприємстві, перевищував тисячі тонн.

Підпільний завод виготовляв бензин для понад 100 автозаправних станцій, розташованих на території Харківської, Полтавської, Донецької та Луганської областей. Лише за два-три дні завод наповнював та відправляв на АЗС близько 5 бензовозів ємністю у 38 тонн кожний.

Бізнесмени здійснювали переробку нафтопродуктів на двох розташованих поруч дільницях: на одній з них зберігали та завантажували сировину для виробництва паливно-мастильних матеріалів, а на другій відбувався безпосередній процес переробки нафтопродуктів у бензин та дизельне пальне з використанням відповідних присадок для підвищення октанового числа.

У рамках кримінального провадження працівники слідчо-оперативних підрозділів Харківської області здійснили низку обшуків за адресами виробництва та реалізації кінцевому споживачу незаконно виготовлених нафтопродуктів. Працівники податкової міліції вилучили майже 1,3 тис. тонн нафтопродуктів. Орієнтовна вартість вилученого майна складає майже 19 млн. гривень.

Наразі обшуки на даному підприємстві тривають.


Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Правила переміщення кордону громадянами під час сезону відпочинку» 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника митного поста – начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Дніпропетровськ-аеропорт» Дніпропетровської митниці ДФС Євгена Атаманенко на тему: «Правила переміщення кордону громадянами під час сезону відпочинку»

Питання 1. Скільки може мати один громадянин при собі валюти, щоб перетинати кордон по «зеленому коридору» без заповнення декларації?

Відповідь. Громадянин (фізична особа) має право ввозити в Україну та вивозити за її межі готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.

Питання 2. Який порядок придбання та ввезення вогнепальної зброї?

Відповідь. Згідно постанови ВРУ від 17.06.98 №2471-ХІІ громадяни можуть придбати тільки мисливську, пневматичну зброю та припаси до неї.

В органах внутрішніх справ необхідно отримати дозвіл на придбання та дозвіл на ввезення зброї. П.2 р.1 Положення про дозвільну систему, затвердженого ПКМУ від 12.10.92 №576, до предметів, на які поширюється дозвільна система належать вогнепальна зброя (нарізна, воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна та гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4, 5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с. нарізна зброя може бути придбана громадянином по досягненні 25 –річного віку, гладкоствольна – з 21-річного віку, холодна, пневматична зброя – з 18-річного віку.

Питання 3. На яку суму дозволено ввозити товари без оподаткування?

Відповідь. Товари вартістю до 1000 євро, що ввозяться громадянами через пункти пропуску повітряного сполучення, а також товари вартістю до 500 євро та/або сумарною вагою не більше 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через автомобільні та залізничні пункти пропуску, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які законодавством встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, та підакцизних товарів) не є об’єктами оподаткування.

Ця норма застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. В іншому випадку товари підлягають письмовому декларуванню, митному оформленню та оподатковуються ввізним митом і ПДВ.

Питання 4. Які умови вивезення домашніх тварин?

Відповідь. Згідно ЗУ «Про ветеринарну медицину» від 25.06.92 при переміщенні тварин необхідно отримати у міській державній ветеринарній клініці ветеринарне свідоцтво, яке обмінюється в пунктах пропуску (крім країн СНД) на ветеринарний сертифікат міжнародного зразка.

Законодавством передбачене обов’язкове письмове декларування тварин.

Звертаю увагу на те, що кожен перевізник пред’являє свої вимоги до переміщення тварин – в спеціальних клітках, окремо від власників в багажних відділеннях, обмеження по вазі.

Крім того, в різних країнах діють свої ветеринарні правила щодо наявності щеплень, електронних чипів, карантинного періоду, заборони ввезення окремих порід тварин.

Перед початком подорожі необхідно ознайомитись з правилами, які діють в країнах, куди ви прямуєте або слідуєте транзитом.

Питання 5. Який обсяг ввозу лікарських засобів для громадян?

Відповідь. Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:

- у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);

- у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.

Питання 6. В якому обсязі можуть переміщувати громадяни через митний кордон України банківські метали?

Відповідь. Фізична особа має право ввозити в Україну і вивозити за межі України банківські метали вагою, що не перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на умовах письмового декларування органу доходів і зборів в повному обсязі.

Фізична особа має право вивозити за межі України банківські метали вагою, що перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на підставі індивідуальної ліцензії на вивезення за межі України банківських металів та за умови письмового декларування органу доходів і зборів.

Ліцензію видає територіальне управління Національного банку за місцем проживання фізичної особи.


З початку року власна безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 124 службових розслідувань та перевірок

Протягом січня – червня 2015 року управлінням власної безпеки Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено 124 службових розслідувань та перевірок, за результатами яких встановлено 72 факти порушень вимог діючих законодавчих та нормативно-правових документів з боку співробітників територіальних та структурних підрозділів ГУ ДФС області.

За матеріалами управління власної безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області розпочато 30 кримінальних провадження, у тому числі 4 за одержання незаконної винагороди; винесено 53 подання керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 26 працівників служби.

З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у поточному році проведено перевірки 298 кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 8 претендентам відмовлено у прийомі на службу.


Управління власної безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє

24.07.15 працівниками Управління власної безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Управління протидії злочинам у сфері економіки ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області та обласної прокуратури, затримано на гарячому керівника однієї з територіальних ДПІ при отриманні незаконної винагороди у сумі 8200 грн. Зазначені кошти являлись еквівалентом, який дорівнював 1,5% щомісячного обороту підприємства і підлягав оподаткуванню ПДВ за кожний попередній календарний місяць. На теперішній час, судом розглядається питання щодо затримання державного службовця під варту.

По матеріалам кримінального провадження з правовою кваліфікацією ч.3 ст.368 КК України проводиться подальше досудове розслідування.


Підприємство ухилилося від сплати податків на суму 47,7 млн. грн..

Працівниками податкової міліції встановлено факт ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері транспортного оброблення вантажів.

В результаті приховування об’єктів оподаткування підприємство не сплатило 47,7 млн. грн. податків.

За ч.3 ст. 212 КК України зареєстровано кримінальне провадження.


Накладено арешт на сільськогосподарську продукцію загальною вартістю 73,5 млн. грн.

Працівники податкової міліції м. Києва виявили фіктивне підприємство, яке у 2015 році було зареєстроване на підставну особу без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності.

Підприємством було подано для митного оформлення (в режимі «експорт») декларацію щодо відправки за межі митної території України ячменю фуражного.

Встановлено, що такими діями посадові особи підприємства сприяли ухиленню від сплати податків підприємствам реального сектору економіки та завдали шкоди інтересам державі у вигляді несплати податків в особливо великому розмірі.

За фактами фіктивного підприємництва, пособництва та ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері експорту сільськогосподарської продукції, зареєстровані кримінальні провадження за ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України.

В результаті слідчих дій вилучено 641 тонну ячменю фуражного на суму 2,1 млн.грн. та 8 тис. тонн насіння ріпаку на суму 71,3 млн.гривень.

На товар загальною вартістю 73,5 млн.грн. накладено арешт.

Слідчі дії щодо встановлення кола осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення, тривають.


Припинено незаконний експорт товарів до Російської Федерації через Крим

Працівниками податкової міліції Херсонської області у ході розслідування кримінального провадження за ч.2 ст. 205 КК України припинено діяльність групи осіб, яка організувала надання послуг з експорту товарів до Російської Федерації через територію Автономної Республіки Крим з використанням підроблених документів, в т.ч. фіктивних суб'єктів господарювання, з метою заниження їх митної вартості та ухилення від сплати податків.

Встановлено, що протягом поточного року, лише двома з підконтрольних угрупуванню фіктивних підприємств, експортовано до території АР Крим товарів на загальну суму майже 90 млн. гривень.

У ході проведення обшуків податківцями виявлено та вилучено печатки фіктивних підприємств-експортерів, нерезидентів, державних установ, які здійснюють контроль за якістю та сертифікацією товарів, що йшли на експорт, готівкові кошти на суму понад 40 тисяч доларів США та 500 тисяч гривень, комп’ютерну техніку, документи та вогнепальну зброю.

Призначено проведення експертиз та документальних перевірок, за результатами яких буде прийнято рішення стосовно донарахування несплачених податків та притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб.


Стабільне надходження військового збору від новомосковців

За перше півріччя 2015 року на підтримку української армії від новомосковських платників надійшло 12,9 млн.грн., а це на 50,5% більше ніж планувалося.

Нагадуємо, що оподаткування військовим збором продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Ставка податку у 2015 році залишається на рівні 1,5 відсотка. В той же час, з цього року об’єктом оподаткування збором є доходи, які визначаються по аналогії з доходами, що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.


Операція «Урожай - 2015» - стала темою «гаряча лінія» 

27 липня 2015 року в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Операція «Урожай-2015»». На запитання платників податків, які цього дня зателефонували, відповідала начальник відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб, майнових податків та ЄСВ Людмила Фисун.

Телефонувавших цікавили питання: в який термін податковий агент повинен перерахувати ПДФО до бюджету у разі нарахування пайщикам доходу з орендної плати за землю (паї)? Надано відповідь: відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

А також цікавили питання в які терміни необхідно перерахувати ПДФО у разі виплати пайщикам доходу з надання в оренду земельні ділянки? Надана відповідь: Згідно пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розділу IV ПКУ, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 15% або 17% (якщо сума доходу перевищує 12 180грн.) та згідно із пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Відповідно до пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).


Слідчі ДФС забезпечили відшкодування нанесених державі збитків у сумі 409,9 млн. грн. 

У першому півріччі поточного року у провадженні слідчих фінансових розслідувань перебувало 6 174 кримінальні провадження, з них 2 841 або 46% – про тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Безпосередньо у поточному році розпочато 4 177 проваджень. Закінчено 1 978 проваджень, з яких 717 – про тяжкі та особливо тяжкі злочини, 609 – направлено до суду.

У направлених до суду провадженнях слідчими ДФС забезпечено відшкодування збитків у розмірі 409,9 млн. грн., що на 88,9 млн. грн. або на 27,7% більше, ніж за відповідний період 2014 року.

У зв’язку зі сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), а також відшкодуванням шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою, за перше півріччя поточного року на підставі ч.4 ст.ст. 212 і 212-1 ККУ до суду направлено 118 кримінальних проваджень. Державі відшкодовано збитків на загальну суму 358 млн. грн., що на 76,5 млн. грн. або на 27,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

У закінчених провадженнях арештовано коштів та майна на суму 200 млн. грн., що перевищило аналогічний показник 2014 року на 79 млн. грн. або на 65,3%.


Податкова міліція виявила оборудки з імпортними операціями на суму понад 177 млн. грн. 

Працівниками податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області у ході проведення оперативно-слідчих заходів за кримінальним провадженням викрито групу осіб, які у період з 2013 по 2015 рік надавали незаконні послуги підприємствам реального сектору економіки із заниження митної вартості товарів, які ввозились в Україну з Пакистану, Кореї, Польщі та Туреччини.

У подальшому імпортовані товари реалізувались фактичним покупцям за готівкові кошти, без відображення цих операцій у бухгалтерському та податковому обліку. За вказаний період було здійснено імпорт товарів на суму понад 177 млн. гривень.

Співробітниками податкової міліції проведено 11 санкціонованих обшуків в офісних приміщеннях та за місцями проживання фігурантів.

Під час обшуків виявлено та вилучено понад 5 тис. доларів США та 10 злитків золота вагою по 100 грамів на суму понад 852 тис. гривень.

Крім того, знайдено комп’ютерну техніку, бухгалтерську та податкову документацію підконтрольних брокерських фірм, чорнові записи про здійсненні зовнішньоекономічні операції, скановані оригінали інвойсів і супровідних документів, бланки із печатками нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, документи щодо фактичного придбання товарів у виробників-нерезидентів.

Тривають слідчі дії по встановленню кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.


За півроку плата за землю поповнила місцеві бюджети Дніпропетровщини на 1,1 мільярда гривень 

Протягом першого півріччя 2015 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 1 мільярд 100,6 мільйонів гривень плати за землю, що на 170,3 мільйонів гривень більше надходжень аналогічного періоду минулого року.

Зокрема, власниками та орендарями земельних ділянок - юридичними особами в місцеві скарбниці регіону перераховано 1 мільярд 28,6 мільйонів гривень, а підприємцями - фізичними особами та громадянами – 72 мільйона гривень.

Нагадаємо, що плата за землю включає в себе два види обов’язкових платежів – земельний податок та орендну плату. Перший повинні сплачувати власники землі та землекористувачі, другу – орендарі земельних ділянок, як фізичні, так і юридичні особи.


Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Про плату за землю»

29 липня 2015 року в Новомосковській ОДПІ відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Про плату за землю» на запитання платників відповідала начальник відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподання платежів Оксана Набок: Чи повинні юридичні особи - власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками), що є платниками єдиного податку, сплачувати земельний податок у разі тимчасового припинення господарської діяльності? Надана відповідь: Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, юридичні особи платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Разом з тим, згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Враховуючи зазначене, в силу чинного законодавства юридичні особи – власники земельних ділянок, що є платниками єдиного податку не є платниками земельного податку, незалежно від того з якими показниками вони подають розрахунки про сплату єдиного податку. Тобто юридичні особи – власники земельних ділянок (землекористувачі), що є платники єдиного податку, не є платниками земельного податку у разі тимчасового припинення господарської діяльності.

Чи звільняються від подання податкових декларацій з плати за землю юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню на підставі ст. 283 ПКУ? Надана відповідь: Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.3 ст.286 ПКУ).

Згідно із ст.269 та ст.270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п.30.1 ст.30 ПКУ податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п.30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п.30.2 ст.30 ПКУ).

Статтею 282 ПКУ визначено категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, а ст.283 ПКУ - види земельних ділянок, що не підлягають оподаткування.

Нормами ПКУ не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

Таким чином юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельних податок не справляється через застосування податкових пільг.

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області