Матеріали ОДПІ від 22 жовтня 2015 року

1. Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Податок на доходи фізичних осіб.

Авансу на відрядження не видавали: чи буде податок на доходи під час компенсації витрат

Чи виникає об'єкт оподаткування ПДФО у найманого працівника, якщо аванс на відрядження або під звіт не видавався, а звіт про використання коштів, виданих на відрядження та під звіт, подається для відшкодування витрат, понесених за власні кошти?

Сума витрат, яка відшкодована найманому працівникові на підставі наданого Звіту про використання коштів, виданих на відрядження та під звіт та оригіналів документів, що підтверджують вартість понесених витрат, не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, незалежно від того, що аванс не видавався, а витрати під час відрядження здійснювались за власні кошти.


Допомога роботодавця мобілізованому працівнику

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО благодійна допомога у грошовій (негрошовій) формі, надана роботодавцем мобілізованому працівнику?

Не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб благодійна допомога у грошовій (негрошовій) формі, надана роботодавцем мобілізованому працівнику — учаснику бойових дій за умови дотримання норм пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ. При цьому обов'язок щодо контролю за цільовим використанням коштів набувачами допомоги (учасниками бонових дій) покладається на благодїйника-роботодавця. Крім того, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2014 році - 1710 грн), встановленого на 1 січня такого року (пп. 170.7.3 п. 170.3 ст. 170 ПКУ). У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника — фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першій підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу. Отже, якщо нецільова благодійна допомога надана роботодавцем мобілізованому працівнику, перевищує граничну суму доходу (у 2014 році — 1710 грн), то сума такого перевищенню підлягає оподаткуванню на загальних підставах.


Право на ПСП при зміні роботи посеред місяця

Чи має право на ПСП ФО з місяця подання заяви, якщо в цьому місяці вона була звільнена з іншого місця роботи, де податковий агент також надав ПСП в місяці звільнення?

Оскільки платник податків має право на отримання податкової соціальної пільги лише від одного працедавця і реалізував це право у звітному місяці на старому місці роботи, то така фізична особа не має пра отримання в цьому місяці податкової соціальної пільги на новому місці роботи. При цьму, при дотриманні умов отримання податкової соціальної пільги, така фізична особа має право на отримання податкової соціальної пільги на новому місці роботи з наступного місяця після прийняття на роботу.


Куди платити податок на доходи за працівників в інших регіонах

До якого бюджету повинен сплачувати ПДФО СГ, який не має відокремлених структурних підрозділів, а має власні або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах України або/та районах міста, де працюють наймані працівники такого СГ?

Податок на доходи фізосіб підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб'єкта господарювання,незважаючи на відсутність у такого суб'єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.


Заповнення форми № 1ДФ

Яким чином відображаються у податковому розрахунку ф. 1ДФ результати проведеного остаточного розрахунку з найманим працівником, який припиняє трудові відносини, якщо з метою уникнення від'ємного значення розрахунків (недоплати з податку) працівник вносить до каси підприємства суму надміру виплаченого оподатковуваного доходу?

У разі повернення найманим працівником суми надміру виплаченого доходу у зв'язку із припинення трудових відносин з роботодавцем, яка була відображена суб'єктом господарювання у податковому розрахунку за ф. 1 ДФ за попередній квартал, суб'єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від'ємним значенням у складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.


Оподаткування ПДФО сум, отриманих під звіт

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума, отримана під звіт (компенсована ФО, яка витратила власні кошти) для проведення представницьких витрат ЮО (не в рекламних цілях)?

До представницьких належать витрати пов'язані з проведенням офіційного прийому (сніданку, обіду, вечері) представників, транспортним забезпеченням, заходами культурної програми, буфетним обслуговування під час переговорів, оплатою послуг перекладача, який не перебуває у штаті установи, оплатою номерів у готелях.<...> пп. "б" пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ встановлено, що податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПКУ терміну, є особа, що видала таку суму під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, — у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій. Для цілей цього пункту до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, у встановлених межах, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями. Згідно зі ст. 1 Закону України від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР "Про рекламу", із змінами та доповненнями, реклама — інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Отже, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (уповноваженої особи) кошти (готівкові, безготівкові, використання корпоративних платіжних карток), отримані від роботодавця платником податку під звіт на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку; придбання та розповсюдження подарунків за умови дотримання усіх вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ При цьому обов'язковою умовою є рекламна спрямованість витрат, здійснених за рахунок таких коштів, та їх документальне підтвердження. Таким чином, сума, отримана під звіт (компенсована фізичній особі, яка витратила власні кошти) для проведення представницьких витрат юридичної особи (не в рекламних цілях), підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.


Відображення в ф. № 1ДФ суми списаної заборгованості: так чи ні

Чи оподатковується та відображається ЮО в податковому розрахунку за ф. 1ДФ сума списаної заборгованості на користь ФО-підприємця на загальній системі оподаткування?

Сума списаної юридичною особою заборгованості на користь фізичної особи — підприємця на загальній системі оподаткування, за якою минув строк позовної давності, є доходом такої фізичної особи — підприємця. При цьому, юридична особа суму списаноъ заборгованості на користь фізичної особи — підприємця у податковому розрахунку за ф. 1ДФ відображає під ознакою дохду "157".


Заповнення розділу щодо військового збору, коли форму № 1ДФ подають кількома порціями

Який порядок заповнення розділу IІ "Військовий збір" податкового розрахунку за ф. 1ДФ, якщо податковий агент має понад1000 працюючих найманих працівників та подає декілька порцій податкового розрахунку?

Якщо податковий агент має понад 1000 працюючих найманих працівників та подає декілька порцій податкового розрахунку ф. 1 ДФ, то нарахований, виплаченений дохід і нарахований, перерахований до бюжету з нього військовий збір відображаються загальними сумами лише один раз у розділі II першої порції податкового розрахунку ф. 1ДФ.


РРО.

Відповідальність за незбереження або втрату КОРО

Яку відповідальність передбачено за незбереження або втрату книги обліку розрахункових операцій?

Відповідно до пунктів 5 та 6 ст. З Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та /або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) з додержанням встановленого порядку її ведення, забезпечувати зберігання використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення. Пунктом 2.6 Положення № 637 встановлено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО. За неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (ст. 1 Указу № 436). Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у вищезазначеному пункті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 Кодексу). Пунктом 121.1 ст. 121 Податкового кодексу встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.


Замість Z-звіту виконано і роздруковано Х-звіт

Помилки при користуванні РРО потрібно виправляти відразу. Та рекомендує розробити детальну інструкцію про те, як діяти касирові в ситуаціях з допущенням помилок. Х-звіт — це документ, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених із застосуванням РРО, без обнулення інформації в оперативній пам'яті. Призначення Z-звіту – обнулення пам'яті РРО та забезпечення фіксації підсумку розрахунків за певний період його роботи. Обов'язок щодня роздруковувати Z-звіт і підклеювати його до КОРО покладено на суб'єкта господарювання нормою п. 9 ст. 3 Закону України № 265. Z-звіт має містити таку інформацію:- назва суб'єкта господарювання та адреса проведення розрахункових операцій; - індивідуальний податковий номер суб'єкта господарювання, якщо той є платником ПДВ, а якщо ні, то код ЄДРПОУ; - фіскальний і заводський номери РРО; - підсумок розрахункових операцій окремо за кожною ставкою ПДВ із буквеним позначенням і сумою; - загальний підсумок розрахункових операцій за певний період роботи РРО; - кількість роздрукованих касових чеків; - номер, дата і час роздрукування Z-звіту; - повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсності Z-звіту.


Розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через Інтернет

Чи видають розрахунковий документ суб'єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (послуг) через Інтернет?

Згідно з пунктами 1, 2 та 5 ст. З Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням КОРО та РК з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Крім того, п. 12 ст. 9 вищезазначеного Закону встановлено, що РРО та РК не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Таким чином, розрахунковий документ при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видається у випадку їх безпосереднього надання споживачеві.


Плата за землю.

Припинено діяльність

Чи повинні ЮО — власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками), що є платниками ЄП, сплачувати земельний податок у разі тимчасового припинення господарської діяльності?

Юридичні особи — власники земельних ділянок (землекористувачі), що є платниками єдиного податку, не є платниками земельного податку у разі тимчасово припинення господарської діяльності.


Коли орендар починає платити за землю

3 якої дати необхідно сплачувати оренд- ну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня його реєстрації?

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем із дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме від дати реєстрації договору оренди земельної ділянки.


Чи платити земподаток власникам кіосків та яток

Чи є платником плати за землю ФОП, яка має тимчасову споруду (кіоск, палатку тощо)?

Якщо фізична особа — підприємець має паспорт прив'язки тимчасової споруди, то він повинен мати і правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки), по яких розраховується плата за землю.


Чи платити земподаток за ділянку фізособи, використовувану в підприємницькій діяльності

Чи є платником земельного податку ФОП — платник ЄП за земельну ділянку, яка надана в установленому порядку ФО (акт на право власності оформлено на ФО) для здійснення господарської діяльності і використовується ФОП за призначенням?

У разі надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, тобто підприємницька діяльність наймодавців провадиться обов'язково за рахунок здачі в оренду майна і земельної ділянки, то така фізична особа — підприємець (власник нежитлового приміщення) теж звільняється від нарахування (сплати) та подання податкової звітності з земельного податку.


Чи платити підприємцю – єдиннику земподаток, передаючи ділянку в оренду

Чи є платником земельного податку в ФОП — платник ЄП за земельну ділянку, що перебуває у власності такої особи, при наданні її в оренду?

Фізична особа — підприємець — власник земельної ділянки, що є платником єдиного податку, у разі надання в оренду цієї земельної ділянки іншому суб'єкту господарювання не є платником земельного податку, оскільки земельна ділянка використовується платником єдиного податку в господарській діяльності з метою отримання доходу.


Електронні сервіси.

Новий електронний сервіс

З 1 вересня 2015 року сервіс буде запущено у штатному режимі. Фізична особа – платник податків для отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум своїх отриманих доходів та утриманих податків матиме можливість сформувати запит в електронному вигляді. Сформований запит підписується електронним цифровим підписом та відправляється на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС». За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів. Детальніше з інформацією щодо роботи сервісу можна ознайомитися за посиланням http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.


Електронні сервіси для користування системою електронного адміністрування ПДВ

Державною фіскальною службою України (далі – ДФС України) запроваджено ланку сервісів щодо отримання платниками податків інформації з системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ). Платники податку засобами клієнтського програмного забезпечення направляють електронні запити щодо отримання відомостей з системи електронного адміністрування ПДВ: 1). Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1300103). Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1400103), який надається платнику, містить інформацію щодо: виданих та/або отриманих податкових накладних та розрахунках коригування до податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, як на вказану дату, так і в розрізі контрагентів із зазначенням дати та номеру документа, а також суми податку. 2). Запит про стан рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та суми податку, на яку мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (J/F1301204). Витяг з системи електронного адміністрування (J/F1401204), який надається платнику, містить інформацію щодо: стану рахунку (залишок на рахунку/заборгованість), суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, складових формули розрахунку такої суми. 3). Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ΣНакл), за рахунок сум від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року, що були задекларовані платником у додатку 2 до декларації з ПДВ (J/F1301301). Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних (J/F1401301), який надається платнику, містить інформацію щодо: суми збільшення на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, реєстраційний номер та дату декларації, в якій було задекларовано таке збільшення. 4). Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1301402). Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1401402), який надається платнику, містить інформацію щодо: виданих податкових накладних та розрахунків коригування зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації за запитуваний період та податкові накладні за вказаним кодом філії. 5). Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1301901). Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1401901), який надається платнику, містить інформацію щодо: типу операції, дату та номер документа, суму операції. Електронні формати документів розміщені на головній сторінці офіційного сайту ДФС України у розділі (банер) «Електронне адміністрування ПДВ» («До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення»).


Інші роз’яснювальні матеріали.

До уваги платників податку на прибуток: закриті рахунки з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків

Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу (sfs.gov.ua) повідомила наступне.

У зв’язку із внесенням змін до бюджетної класифікації наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2015 №651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» у частині виключення кодів, передбачених для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток підприємств, Державною казначейською службою України 06.10.2015 здійснено закриття рахунків з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Враховуючи викладене, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток підприємств повинно здійснюватися платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.


До уваги платників єдиного податку – фізичних осіб: порядок звітування за новою формою

Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за №800/27245, (далі – наказ №578), затверджена нова форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація платника ЄП – ФОП).

Наказ №578 набрав чинності 28.07.2015, тобто з дня його офіційного опублікування.

Згідно з пунктом 294.1 статті 294 Кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Відповідно до пункту 296.2 статті 296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники ЄП – ФОП першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 Кодексу.

Платники ЄП – ФОП третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (пункт 296.3 статті 296 Кодексу).

Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначені підпунктами 296.2 – 296.3 статті 296 Кодексу, затверджуються у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення (пункт 46.6 статті 46 Кодексу).

групи є календарний квартал, то форма декларації платника ЄП – ФОП, затверджена наказом №578, буде використовуватись такими платниками для складання звітності за 2015 рік, починаючи з 01.01.2016, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

Вказана форма декларації також рекомендована для подання платниками єдиного податку першої та другої груп за річний податковий (звітний) період – 2015 рік.

Дане роз’яснення розміщене у категорії 107.08 (строки подання звітності та порядок її заповнення) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням: http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques


До уваги платників єдиного внеску!

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 (далі – Постанова №413) визначений порядок повідом- лення Державній фіскальній службі (далі – ДФС) та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу.

Ця Постанова була прийнята відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), яка містить положення про укладення трудового договору.

Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами –підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423 (далі – Положення №423), Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, трудових відносин.

Одними з основних завдань Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері трудових відносин та здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю (пункт 3 Положення №423),

Також Мінсоцполітики відповідно до покладених завдань інформує у межах повноважень, передбачених законом, та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (підпункт 103 пункту 4 Положення №423).

Відповідно до норм Постанови №413 органи ДФС лише приймають від суб’єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулюють питання трудових відносин, встановлених статтею 24 КЗпП щодо укладення трудового договору.


Оновлені довідники податкових пільг станом на 01.10.2015

Державна фіскальна служба України оновила довідники пільг станом на 01.10.2015:

- Довідник №76/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник №76/2 інших податкових пільг.

Оновлені довідники податкових пільг станом на 01.10.2015 розміщені на головній сторінці офіційного веб-порталу (sfs.gov.ua) у розділі «Довідники» (підрозділ «Довідники пільг») за посиланням:

http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html


Актуально для платників ПДВ!

Державною фіскальною службою України у листі від 09.10.2015 №37545/7/99-99-19-03-02-17 (далі – лист ДФС України №37545) на доповнення до листа ДФС України від 26.08.2015 №31730/7/99-99-19-03-02-17 «Про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника» (далі – лист ДФС України №31730) надані роз’яснення стосовно окремих питань заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Зазначаємо, що лист ДФС України №31730 розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України (sfs.gov.ua) за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63902.html).

У разі, якщо платник податку виявив бажання зайво зараховані кошти на електронний рахунок перерахувати до бюджету чи на поточний рахунок, то такий платник податку зобов’яний заповнити та подати у складі податкової декларації з ПДВ Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА) платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (далі – додаток (Д4)).

У такому випадку у додатку (Д4) платник податку зобов’язаний заповнити таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА, шо перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (далі – таблиця про відомості).

Порядок заповнення додатку (Д4) та граф таблиці про відомості додатку (Д4) викладений у листі ДФС України №37545, який розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України у банері «Електронне адміністрування ПДВ» за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/64385.html

Звертаємо увагу, що ДФС України листом №37545 відкликала абзац листа ДФС України №31730:

«При цьому графа 5 «Сума коштів на рахунку у СЕА податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника» не заповнюється (прочерки та нулі не проставляються)».


До уваги платників рентної плати! Порядок звітування за третій квартал 2015 року

Наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (далі – наказ №719) затверджено форму Податкової декларації з рентної плати.

Наказ №719 набрав чинності 29.09.2015, тобто з дня його офіційного опублікування (опублікований в «Офіційному віснику України» від 29.09.2015 №75).

Пунктом 257.1 статті 257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Таким чином, за третій квартал поточного року платники рентної плати залежно від об’єкта оподаткування звітують за формами, затвердженими:

а) наказами ДПА України:

- від 24.12.2010 №1011 «Про затвердження форм податкових розрахунків з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України» (далі – форма №1011), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за №81/18819;

- від 24.12.2010 №1018 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України» (далі – форма №1018), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №28/18766;

б) наказами Міністерства фінансів України:

- від 17.09.2012 №1000 «Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами» (далі – форма №1000), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.10.2012 за № 1732/22044;

- від 21.12.2012 №1403 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води» (далі – форма №1403), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за № 123/22655;

- від 21.12.2012 №1404 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів» (далі – форма №1404), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за №172/22704.

Інформація щодо граничних термінів надання та рекомендації щодо порядку заповнення форм №1000, №1011, №1018 за третій квартал 2015 року та форм №1403 і №1404 за три квартали 2015 року викладені у листі Державної фіскальною службою України від 12.10.2015 №37619/7/99-99-15-04-01-17 «Про подання Податкової декларації з рентної плати» (далі – лист ДФС України №37619).

Лист №37619 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (sfs.gov.ua) за посиланням:

http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/rentni-plateji/listi/64391.html.


Розмір єдиного внеску для ФОП – платників єдиного податку без використання праці найманих працівників

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку (далі – ЄП).

ЄВ для платників, зазначених, зокрема, у пунктах 4 та 5 частини 1 статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків визначеної пунктами 2 та 3 частини 1 статті 7 Закону №2464 бази нарахування ЄВ (частина 11 ст. 8 Закону №2464).

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону №2464 визначено, що ЄВ для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону №2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, ФОП – платники ЄП без використання праці найманих працівників, нараховують ЄВ у розмірі 34,7% на суму, визначену такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464 та не менше розміру мінімального страхового внеску.

Дане роз’яснення розміщене у категорії 301.04.02 (порядок обчислення і сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням:

http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques.


Використання статусу неприбутковості установами та організаціями

13.08.2015 набрав чинності Закон України від 17.07.2015 №652-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон №652).

До затвердження Кабінетом Міністрів України нового порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) (включення або вилучення з Реєстру) діє Положення про Реєстр, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 №37, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за №267/22799 (пункт 34 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом №652).

Неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом №652, не підлягають виключенню з цього Реєстру до 01.01.2017 (пункт 34 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).

Неприбуткові організації, внесені до Реєстру, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру. За бажанням неприбуткова організація може подати до контролюючого органу копії установчих документів (пункт 34 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).

Відповідно до пункту 35 підрозділу 4 розділу XX Кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру, що не відповідають вимогам підпункту 133.4 статті 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані до 01.01.2017 привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Отже, неприбуткові організації, які не привели установчі документи у відповідність до норм пункту 133.4 статті 133 Кодексу, після 01.01.2017 виключаються контролюючим органом з Реєстру.

Змінами, внесеними Законом №652, встановлена відповідальність у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених у пункті 133.4 статті 133 Кодексу, а саме: така неприбуткова організація зобов’язана у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, подавати звіт про використання доходів (прибуток) неприбуткової організації за період від початку року до останнього дня місяця, в якому здійснено таке порушення, і вказати суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру.

При цьому, з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому здійснено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому статтею 57 Кодексу для неприбуткових організацій – платників податку на прибуток (підпункт 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу), тобто звітність подається за базовий звітний рік.


Забезпечення збереження ЕЦП важливо для платників!

У зв’язку із запровадженням системи електронного адмініст- рування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) усі платники ПДВ, починаючи з 1 січня 2015 року, зобов’язані надавати до контролюючого органу податкову звітність з ПДВ в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (пункт 49.4 статті 49 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс)).

Електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП) за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) (стаття 3 Закону України від 22.05.2003 №852-IV «Про електронний цифровий підпис» з внесеними змінами (далі – Закон №852)).

ЕЦП використовується фізичними та юридичними особами – суб’єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі (стаття 4 Закону №852).

Відповідно до статті 1 Закону №852 ЕЦП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Конфіденційність інформації (неможливість доступу до неї будь-якої особи, що не володіє секретним кодом), зазначеної платником у звітних документах, наданих в електронному вигляді з використанням ЕЦП, забезпечується завдяки надійним криптографічним перетворенням. Безпека використання ЕЦП гарантується тим, що надійні засоби, які використовуються для роботи з ЕЦП, проходять експертизу у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України.

При цьому, дуже важливо використовувати отримані ЕЦП відповідно до вимог чинного законодавства та за наявності підстав для блокування та/або скасування посиленого сертифіката відкритого ключа підписувача своєчасно звертатись до акредитованих центрів сертифікації ключів для негайного скасування сформованих ними посилених сертифікатів ключів. Перелік таких підстав викладено у статті 13 Закону №852. Так, зокрема, акредитований центр сертифікації ключів негайно скасовує сформований ним посилений сертифікат ключа у разі компрометації особистого ключа, тобто будь-якої події та/або дії, що призвела або може призвести до несанкціонованого використання особистого ключа.

На сьогоднішній день питання конфіденційності інформації, яка надається платниками засобами телекомунікаційного зв’язку з використанням ЕЦП, та надійність системи захисту використання ЕЦП, як ніколи актуальні.

З 1 липня поточного року СЕА ПДВ запроваджена на постійній основі та забезпечує автоматичний облік у розрізі платників ПДВ, зокрема, суми поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ (пункт 2001.1. статті 2001 Кодексу).

Платникам ПДВ Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) автоматично на безоплатній основі у СЕА ПДВ відкриваються рахунки (далі – електронний рахунок) виключно на підставі реєстру платників ПДВ, який Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника ПДВ надсилає Казначейству (пункти 4 та 5 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі – Положення №569)).

На електронний рахунок таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з електронного рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок

Відповідно до пункту 211 Положення №569, якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються у заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ, або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з ПДВ.

Для відповідного перерахування коштів ДФС України надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.

Враховуючи, що надання документів з ПДВ до контролюючих органів здійснюється виключно в електронній формі з використанням ЕЦП, звертаємо увагу посадових осіб підприємств та платників ПДВ – фізичних осіб, а також усіх суб’єктів господарювання, які надають звітність засобами телекомунікаційного зв’язку з використання ЕЦП, на необхідність додержання простих запобіжних заходів щодо забезпечення збереження ЕЦП, а саме:

- не передавати особистих ключів іншим особам;

- не залишати носії ЕЦП без нагляду;

- не залишати без супроводу відвідувачів офісу;

- при реєстрації на будь-яких ресурсах, у тому числі і на сайті, держпослуг не зберігати автоматичне введення пароля у браузері;

- не використовувати носій ЕЦП на чужих комп’ютерах.

У разі втрати електронного цифрового підпису його власником, з метою запобігання шахрайств з ЕЦП, необхідно негайно інформувати про цей факт акредитований центр сертифікації ключів, в якому він був отриманий, для негайного скасування посиленого сертифіката такого ЕЦП.


2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Протягом січня – вересня 2015 року ДФС зафіксовано понад 2 тис. випадків порушення прав інтелектуальної власності

Протягом дев`яти місяців поточного року ДФС зафіксовано 2 210 випадків призупинення митного оформлення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності.

Про всі виявлені факти своєчасно повідомлено представників правовласників для оперативного прийняття відповідного рішення щодо їх інтелектуальної власності.

Крім того, у зазначений період митницями порушено 19 справ про порушення митних правил за фактом ввезення на митну територію України товарів з порушенням прав інтелектуальної власності. Загальна вартість ввезених з порушеннями товарів складає понад 2 млн. грн.

Для сприяння захисту правовласників під час зовнішньоекономічної діяльності Державна фіскальна служба України веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності. До них належать об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин.

Загалом, станом на 1 жовтня 2015 року до митного реєстру за заявами правовласників внесено 2 785 об’єктів. З них – 356 об`єктів внесено у поточному році.


Україна-ЄС. Співробітництво в митній сфері

15 жовтня в Державній фіскальній службі відбулося засідання Підкомітету №5 ("Митне та траснкордонне співробітництво") Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

В засіданні взяли участь представники Єврокомісії, місій EUBAM, EUAM, TAXUD, делегати ЄС, представники митних органів Литви, Польщі, Угорщини, Словаччини, Німеччини.

Учасники засідання обговорили поточні організаційні зміни в ДФС, питання обміну інфрмацією, прикордонного співробітництва, боротьби з митними правопорушеннями та ін.

Результатом засідання стало оновлення Дорожньої карти Робочої групи Україна-ЄС з питань реалізації Рамкової стратегії митного співробітництва.

Засідання Підкомітету №5 відбувається на регулярній основі в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.


На Дніпропетровщині податковою міліцією вилучено оцинкованої сталі на 60 млн. гривень

Працівниками податкової міліції Дніпропетровської області у ході розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України під час двох обшуків, проведених на підставі ухвали суду, за місцем розташування офісного та складського приміщень підприємств виявлено 590 рулонів (2,5 тис. тон) оцинкованої сталі. Орієнтовна вартість товару 60 млн. гривень.

Слідчо-оперативні заходи тривають.


Податкова міліція викрила факт ухилення від сплати 74,9 млн. грн. податків

Співробітниками податкової міліції Центрального офісу зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України, за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, яке здійснює діяльність з постачання природного газу.

Встановлено, що зазначені особи у 2012 році безпідставно сформували податковий кредит за рахунок здійснення фінансово-господарських операцій з одним із підприємств паливної галузі, що дозволило їм ухилитись від сплати податків у сумі 74,9 млн. гривень.

Слідчо-оперативні заходи тривають.


З початку 2015 року до бюджету надійшло 521 млн. грн. податку на нерухомість

За дев`ять місяців поточного року до бюджету зібрано 521 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Виконання індикативного показника складає 114,9 відс. Це на 487,9 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.

За вересень 2015 року до бюджету надійшло 26,4 млн. грн. цього податку. Індикативний показник виконано на 101,3 відс. У порівнянні з вереснем 2014 року, надходження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки збільшилися на 22,9 млн. грн.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

З 1 квітня 2014 року для нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, базою оподаткування визначено загальну площу об’єкта оподаткування.

Крім того, Законом 71 доповнено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування.


Майже на третину у порівнянні з минулим роком зросли загальні обсяги вантажів, оформлених Дніпропетровською митницею ДФС

За дев’ять місяців 2015 року Дніпропетровською митницею ДФС оформлено 105 тисяч 862 митні декларації. З них 54 тисячі 68 митні декларації для експорту товарів і 42 тисячі 980 на імпорт.

При збільшенні загальних обсягів експорту товарів на 15,9 відсотки, вартість експортованого товару зросла на 20 відсотків. Загальні обсяги імпорту збільшилися на 73,8 відсотки, при цьому вартість імпортованих товарів збільшилася на 61,4 відсотки.

Загальні обсяги вантажів оформлених Дніпропетровською митницею ДФС збільшилися на 32,9 відсотки. Якщо у минулому році за дев’ять місяців було оформлено 28 мільйонів 391 тисяча 606 тон, то з січня по вересень 2015 року оформлено 35 мільйонів 172 тисячі 152 тони.


Бізнес Дніпропетровщини направив на соціальні виплати понад 14,2 мільярдів гривень ЄСВ

З початку року 2015 року органи фіскальної служби Дніпропетров- ської області забезпечили надходження єдиного соціаль- ного внеску на загальну суму 14 млрд. 255,5 млн. грн. Якщо порівняти цей показник з минулорічним, то у січні – вересні поточного року єдиного соціального внеску сплачено на 890 млн. грн. більше. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук.

При цьому, лише у вересні 2015 року платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд. 613 млн. грн.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.


За 9 місяців 2015 року платники Дніпропетровщини перерахували до держбюджету 771 млн. грн. військового збору

З початку 2015 року платники Дніпропетровської області спрямували на потреби Збройних Сил України 771,3 мільйонів гривень військового збору. Тільки у вересні поточного року на зміцнення обороноздатності України з доходів мешканців Дніпропетровського регіону відраховано 97,6 мільйонів гривень, що майже в 2 рази більше, ніж у січні 2015 року (50,7 мільйонів гривень).

Нагадуємо, що оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Ставка податку у 2015 році залишається на рівні 1,5 відсотка.

Крім того, відповідно до Закону України від 18 червня 2015 року №548-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції», який вступив в дію 10 вересня 2015 року, від оподаткування даним збором звільнено грошове забезпечення учасників АТО.


З початку року сервісом «Пульс» скористались 576 мешканців Дніпропетровщини

Впродовж січня – вересня 2015 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 576 заявників Дніпропетровського регіону. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість збільшилась майже на 31%.

Зокрема, більше половини дзвінків стосувались питань, які виникають при поданні податкової звітності в електронному вигляді (300 звернень); щодо системи електронного адміністрування ПДВ звернулось 113 платників; з приводу організації роботи територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області – 110 платників; 24 звернення пов’язані з перевірками суб’єктів господарювання; 4 звернення – з антикорупційної тематики.

Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадаємо, що інтерактивний сервіс «Пульс» приймає звернення платників податків з податкових та митних питань. Оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю та митного оформлення можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.


На Дніпропетровщині майже 100% платників ПДВ надають перевагу електронній звітності

Майже 100 відсотків платників ПДВ та 88,4 відсотків платників єдиного соціального внеску Дніпропетровської області прозвітували у вересні 2015 року в органи ДФС, скориставшись мережею Інтернет.

Так, із загальної кількості 17 тисяч 164 дніпропетровських платників податку на додану вартість, у вересні поточного року 17 тисяч 138 суб’єктів господарювання скористалися електронним сервісом ДФС, направивши звітність по e-mail. Це майже на 8 відсотків більше, ніж у вересні 2014 року і складає 99,85 відсотків від загальної кількості платників ПДВ Дніпропетровської області.

Також, у вересні 2015 року з 45 тисяч 232 платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Дніпропетровщини 39 тисяч 982 платника прозвітували у фіскальні органи регіону засобами електронного зв’язку, що на 1 відсоток більше, ніж у вересні 2014 року.

«Більшість платників не тільки звикли до зручного електронного формату, але й упевнені в його майбутньому, адже електронна звітність економить не лише час платників, а й фінансові витрати. Це – європейський курс і сучасна світова практика», – переконана заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.


Шановні платники та жителі міста Дніпропетровська!

У місті Дніпропетровську з’явилася група шахраїв, які видають себе за працівників органів державної фіскальної служби Дніпропетровщини, не маючи до них жодного відношення, та телефонують суб’єктам господарювання з вимогами сплати грошових коштів.

У разі виявлення та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за телефоном (056) 370-10-32.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області