Матеріали ОДПІ від 2 липня 2015 року

1. Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Реалізація заставного майна.

Поняття застави

Основне законодавче поняття застави визначено у ст. 572 Цивільного кодексу, якою визначено, що в силу застави кредитор (заставоутримувач) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Аналогічну норму наведено також у ст. 1 Закону про заставу.

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права) або майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернуто стягнення. Чинним законодавством встановлено перелік майна, що не може бути предметом застави (ст. 576 Цивільного кодексу та ст. 4 Закону про заставу). До нього включено: культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання, та пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації; вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом; об'єкти державної власності, приватизацію яких заборонено законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що перебувають у процесі корпоратизації (крім їх товарів в обороті або переробці).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.


Законодавчі вимоги до документального оформлення операцій застави

 

Чинним законодавством передбачено, що договір застави укладається в письмовій формі (Цивільний кодекс, Закон про заставу, Закон про іпотеку, Закон № 1255).

Сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Положеннями Цивільного кодексу, Закону про заставу, Закону про іпотеку встановлено обов'язкове нотаріальне посвідчення договору застави у випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації. Договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

За угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в разі, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.

У договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (застави), вчинений із недодержанням письмової форми (або обов'язкового нотаріального посвідчення), є нікчемним.


Право застави у заставодержателя та заставодавця

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, — з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, — то з моменту його укладення.

Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.


Оцінка предмета застави

Оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Така оцінка здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлено договором або законом.

Стаття 7 Закону про заставу передбачає, що проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадку застави державного та комунального майна, а також оподаткування майна згідно із законом, в інших випадках — за згодою сторін.


Право користування предметом застави

Заставодавець має право:

• користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобуватиз нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави;

• відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором;

• заповідати заставлене майно. Правочин, яким обмежується право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемним.

Заставодержатель має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором. За договором на заставодержателя можебути покладено обов'язок здобувати з предмета застави плоди та доходи (ст. 586 Цивільного кодексу).


Обов'язки особи, яка володіє предметом застави

Особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором: вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави; утримувати предмет застави належним чином; негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.

Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.

Заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завданий збиток.

Для виконання обов'язку щодо збереження предмета застави законодавством дозволено (у деяких випадках — зобов'язано) страхувати предмет застави.

У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.


Страхування предмета застави

Згідно з вимогами Закону про іпотеку іпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов'язок не покладено на іпотекодержателя. У разі наступної іпотеки страхування предмета іпотеки не є обов'язковим. Договір страхування укладається на користь іпотекодержателя, який у разі настання страхового випадку набуває право вимоги до страховика. У разі набуття прав за іпотечним договором новим іпотекодержателем він також набуває право вимоги до страховика.

У разі настання страхового випадку щодо предмета іпотеки іпотекодержатель має переважне право на задоволення своєї вимоги за основним зобов'язанням із суми страхового відшкодування. Після задоволення вимоги іпотекодержателя, що має вищий пріоритет, із суми страхового відшкодування будь-яке перевищення суми страхового відшкодування над розміром вимоги іпотекодержателя, що має вищий пріоритет, підлягає розподілу між іпотекодержателями, що мають нижчий пріоритет, та іншими кредиторами боржника відповідно до пріоритету і розміру їх зареєстрованих прав чи вимог і іпотекодавцем в останню чергу.

За згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, що має вищий пріоритет, страхове відшкодування може бути спрямовано на відновлення предмета іпотеки.

Іпотечним договором на іпотекодавця може бути покладено обов'язок здійснити інші види страхування у зв'язку з передачею нерухомого майна в іпотеку.

Одним із видів застави є застава, яка передбачає заставу рухомого майна, за якої майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя.

Зокрема, ст. 45 Закону про заставу передбачено, що одним із обов'язків заставодержателя у разі застави є страхування предмета застави в обсязі його вартості за рахунок та в інтересах заставодавця.

Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість.


Припинення права застави

Право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати (загибелі) предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації (в тому числі примусового продажу) предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави; закінчення терміну дії права, що складає предмет застави; визнання договору застави недійсним (нікчемним); в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.


Звернення стягнення на заставлене майно

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Також при частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом чи договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше 50% акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено Законом про заставу чи договором.

Законодавством передбачено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, — виключно з аукціонів (публічних торгів).

У разі коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Нормами ст. 25 Закону про заставу чітко передбачено, що у разі якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.


Податковий облік

Податок на прибуток. Розділом III Податкового кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями цього розділу. Це означає, що об'єкт оподаткування з операцій реалізації заставного майна визначається за правилами бухгалтерського обліку.

ПДВ. Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташовано на митній території України, згідно зі ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Податкового кодексу).

Слід зауважити, що операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, переданого фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності — приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернуто стягнення, звільняються від оподаткування (п. 197.12 ст. 197 Податкового кодексу). Детальнішу інформацію щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з постачання банками заставного майна залежно від того, чи переходить предмет застави у власність банку, а також залежно від статусу заставодавця надано в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом № 700.

ПДФО. Правовідносини щодо оподаткування доходів фізичних осіб при зверненні стягнення фінансовою установою заставленого майна регламентуються розділом IV Податкового кодексу.

Так, відповідно до пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), за умови, що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Водночас згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу об'єктом оподаткування платника податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця, у тому числі частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 цього Кодексу (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164).

Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент (п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу).

У разі якщо платник податку протягом року отримує дохід від продажу більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в цьому пункті, то такий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в цьому пункті, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Відповідно до п. 172.8 ст. 172 Податкового кодексу для цілей цієї статті під продажем слід розуміти будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Згідно з пп. «б» п. 172.5 ст. 172 цього Кодексу сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов'язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації.

Якщо кредитний договір укладено між банком і юридичною особою — платником податку, а не з фізичною особою (майновим поручителем), на майно якої відбулося звернення стягнення у зв'язку з невиконанням платником своїх зобов'язань, положення пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу не можуть бути застосовані.

Якщо за рішенням суду в рахунок погашення заборгованості за таким кредитом звернуто стягнення на нерухоме майно фізичної особи (майнового поручителя) шляхом визнання за банком права власності на таке майно, то слід вважати, що за рішенням суду фізична особа відчужила (продала) власне майно. У такому випадку до доходу від такого відчуження мають бути застосовані норми ст. 172 Податкового кодексу. При цьому фізична особа (відчужувач) повинна відобразити такий дохід у річній податковій декларації та самостійно визначити і сплатити суму податку на доходи фізичних осіб.

Водночас банк у разі оприбуткування на баланс нерухомого майна має відобразити у податковому розрахунку форми № 1ДФ за ознакою «104» дохід від відчуження фізичною особою майна за рішенням суду (наказ № 702).


Особливості відображення в бухгалтерському обліку операцій із реалізації застави (заставного майна)

Нормативними документами, які регулюють бухгалтерський облік операцій із реалізації застави, є: Закон про бухоблік, наказ № 291, для банківських установ — постанови № 280 та № 566.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою № 280, банки України відображають операції із заставою на рахунках бухгалтерського обліку, наведених у табл. 1.

Таблиця 1

Рахунок

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

3409

Отримано майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя

Сума вартості отриманого у власність майна на підставі договору застави; сума збільшення чистої вартості реалізації в межах раніше здійсненої уцінки

Сума вартості реалізованого майна; сума уцінки до чистої вартості реалізації

9500

Отримано заставу, крім застави за складськими свідоцтвами та іпотеки

Сума вартості заставленого майна

Сума вартості заставленого майна під час повернення кредитів; сума пошкодження та знецінення заставленого майна; сума реалізації заставленого майна тощо

9501

Отримано заставну за іпотечними кредитами

Сума виданої заставної

Сума списаної заставної

9510

Надано заставу

Сума вартості активів, наданих у заставу

Сума списання наданих у заставу активів після повернення кредиту або в разі реалізації заставленого майна

9520

Отримано предмет іпотеки — земельні ділянки

Сума вартості предмета іпотеки для забезпечення виконання зобов'язання боржника

Сума вартості предмета іпотеки в разі припинення основного зобов'язання, реалізації предмета іпотеки відповідно до законодавства України, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним, знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди) за умови невідновлення її іпотекодавцем, наявності інших підстав, передбачених законодавством України

9521

Отримано предмет іпотеки – нерухоме майно житлового призначення

9523

Отримано предмет іпотеки – інші об’єкти нерухомого майна

Бухгалтерський облік реалізації заставленого майна платника ПДВ з оприбуткуванням його на баланс банку наведено в табл 2.

Таблиця 2

№ з/п

Зміст госпоагрїької операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Знято майно з позабалансового обліку як забезпечення виконання зобов'язань

9900

9500, 9520, 9521, 9523

2

Оприбутковано майно, зняте з позабалансового обліку як забезпечення виконання зобов'язань за справедливою вартістю

3408, 3409

3739

3

Отримано виручку від реалізації заставленого майна

2600

3739

4

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ

3739

3622

5

Списано собівартість реалізованого майна

3739,7499

3408, 3409

6

Списано (погашено) суму нарахованих відсотків та неповернутого кредиту

3739

2062, 2063, 2065, 2066, 2067, 2068, 2069

7

Повернуто заставодавцю за його зверненням залишок суми від реалізації майна

3739

2600

8

Списано залишок суми від реалізації майна на дохід у разі незвернення заставодавця (неопераційний дохід)

3739

6499

9

Списано безнадійну заборгованість за неповернутими кредитами

2400, 2401

2062, 2063, 2065, 2066, 2067, 2068, 2069

10

Сформовано фінансовий результат (доходи)

3739

6399

11

Сформовано фінансовий результат (витрати)

7399

3739

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

 

Дебет

Кредит

1

Передано майно на реалізацію

Не відображається

Не відображається

2

Реалізовано і знята з позабалансового обліку майно як забезпечення виконання зобов'язань

9900

9500, 9520, 9521, 9523

3

Отримано виручку від реалізації заставленого майна

2600

3739

4

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ

3739

3622

5

Списано вартість реалізованого майна з позабалансового рахунку

9900

9500, 9520, 9521, 9523

6

Відображено суму заборгованості перед заставодавцем після реалізації майна (без ПДВ)

1200

3739

7

Повернуто заставодавцю залишок суми від реалізації заставленого майна

3739

2600

8

Списано отримані доходи на фінансові результати

3739

6399

Бухгалтерський облік реалізації заставленого майна платника ПДВ без оприбуткування його на баланс банку наведено в табл. 3.

Таблиця З

Рахунок

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

05

Надано гарантії та забезпечення

Сума вартості виданих гарантій та забезпечень

Сума погашення заборгованості, на яку вони були надані, та при перенесенні зобов'язань за ними на баланс

06

Отримано гарантії та забезпечення

Сума вартості предмета одержаних гарантій та забезпечень

Сума погашення заборгованості, на яку були вони надані, та при перенесенні заборгованості за ними на баланс

№ з/п

з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

 

Дебет

Кредит

 

1

Знято з позабалансового обліку майно як забезпечення виконання зобов'язань

061

 

2

Оприбутковано майно, зняте з позабалансового обліку як забезпечення виконання зобов'язань за справедливою вартістю

281

6852

 

3

Отримано виручку від реалізації заставленого майна

301,311

7021

4

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ

7021

641

5

Списано собівартість реалізованого майна

902

281

6

Списано (погашено) суму нарахованих відсотків та неповернутого кредиту

6852

3731, 3771

7

Повернуто заставодавцю за його зверненням залишок суми від реалізації майна

6852

301

8

Списано залишок суми від реалізації майна на дохід у разі незвернення заставодавця

6852

717

9

Списано безнадійну заборгованість за неповернутими кредитами

944

6852

10

Сформовано фінансовий результат

7021, 717, 791

791,944

Для обліку операцій, пов'язаних із заставним майном у небанківських установ (підприємств), згідно з Інструкцією, затвердженою наказом № 291, використовують рахунки та субрахунки бухгалтерського обліку, наведені у табл. 4.

Таблиця 4

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Передано на реалізацію майно

025

2

Знято з позабалансового обліку майно як забезпечення виконання зобов'язань

06.1

3

Отримано виручку від реалізації заставленого майна

301,311

7021

4

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ

7021

641

5

Списано вартість реалізованого майна з позабалансового рахунку

025

6

Відображено суму заборгованості перед заставодавцем після реалізації майна (без ПДВ)

704

6852

7

Нараховано відсотки за користування фінансовим кредитам

3731

7031

8

Нараховано пеню за прострочення повернення фінансового кредиту

3741

7151

9

Списано (погашено) суму нарахованих відсотків та пені за неповернутими фінансовими кредитами за рахунок реалізованого майна

6852

3731, 3741

10

Списано (погашено) неповернутий кредит за рахунок реалізованого майна

6852

3771

11

Повернуто заставодавцю залишок суми від реалізації заставленого майна

6852

301

12

Списано отримані доходи на фінансові результати

7021, 7031, 7151

791

13

Списано суму зменшення доходу на фінансові результати

791 .

704

Бухгалтерський облік реалізації заставленого майна платника ПДВ з оприбуткуванням його на баланс небанківської фінансової установи (підприємства) наведено в табл. 5.

Таблиця 5

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Передано на реалізацію майно

025

2

Знято з позабалансового обліку майно як забезпечення виконання зобов'язань

06.1

3

Отримано виручку від реалізації заставленого майна

301,311

7021

4

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ

7021

641

5

Списано вартість реалізованого майна з позабалансового рахунку

025

6

Відображено суму заборгованості перед заставодавцем після реалізації майна (без ПДВ)

704

6852

7

Нараховано відсотки за користування фінансовим кредитам

3731

7031

8

Нараховано пеню за прострочення повернення фінансового кредиту

3741

7151

9

Списано (погашено) суму нарахованих відсотків та пені за неповернутими фінансовими кредитами за рахунок реалізованого майна

6852

3731, 3741

10

Списано (погашено) неповернутий кредит за рахунок реалізованого майна

6852

3771

11

Повернуто заставодавцю залишок суми від реалізації заставленого майна

6852

301

12

Списано отримані доходи на фінансові результати

7021, 7031, 7151

791

13

Списано суму зменшення доходу на фінансові результати

791 .

704

Бухгалтерський облік реалізації заставленого майна платника ПДВ без оприбуткування його на баланс небанківської фінансової установи (підприємства) наведено в табл. 6.

Таблиця 6

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Передано на реалізацію майно

025

2

Знято з позабалансового обліку майно як забезпечення виконання зобов'язань

06.1

3

Отримано виручку від реалізації заставленого майна

301,311

7021

4

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ

7021

641

5

Списано вартість реалізованого майна з позабалансового рахунку

025

6

Відображено суму заборгованості перед заставодавцем після реалізації майна (без ПДВ)

704

6852

7

Нараховано відсотки за користування фінансовим кредитам

3731

7031

8

Нараховано пеню за прострочення повернення фінансового кредиту

3741

7151

9

Списано (погашено) суму нарахованих відсотків та пені за неповернутими фінансовими кредитами за рахунок реалізованого майна

6852

3731, 3741

10

Списано (погашено) неповернутий кредит за рахунок реалізованого майна

6852

3771

11

Повернуто заставодавцю залишок суми від реалізації заставленого майна

6852

301

12

Списано отримані доходи на фінансові результати

7021, 7031, 7151

791

13

Списано суму зменшення доходу на фінансові результати

791 .

704

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Передано на реалізацію майно

025

2

Знято з позабалансового обліку майно як забезпечення виконання зобов'язань

06.1

3

Отримано виручку від реалізації заставленого майна

301,311

7021

4

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ

7021

641

5

Списано вартість реалізованого майна з позабалансового рахунку

025

6

Відображено суму заборгованості перед заставодавцем після реалізації майна (без ПДВ)

704

6852

7

Нараховано відсотки за користування фінансовим кредитам

3731

7031

8

Нараховано пеню за прострочення повернення фінансового кредиту

3741

7151

9

Списано (погашено) суму нарахованих відсотків та пені за неповернутими фінансовими кредитами за рахунок реалізованого майна

6852

3731, 3741

10

Списано (погашено) неповернутий кредит за рахунок реалізованого майна

6852

3771

11

Повернуто заставодавцю залишок суми від реалізації заставленого майна

6852

301

12

Списано отримані доходи на фінансові результати

7021, 7031, 7151

791

13

Списано суму зменшення доходу на фінансові результати

791 .

704

 

Таким чином, законодавчі норми визначають чітку юридичну й економічну сутність господарських операцій, пов'язаних із заставним майном, установлюють вимоги до документального оформлення операцій застави, права та обов'язки як заставодавця, так і заставодержателя, обов'язок оцінки та страхування предмета застави, порядок відображення здійснених операцій як у бухгалтерському, так і в податковому обліку.


ПДВ.

Автоматичне відшкодування ПДВ

Відповідно до вимог підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс), бюджетному відшкодуванню за заявою платника підлягає сума податку на додану вартість (далі – ПДВ), фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періода

х постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.31 статті 200 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації з ПДВ.

Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ (далі – бюджетне відшкодування) мають платники податку, які відповідають одночасно критеріям, визначеним у пункті 200.19 статті 200 Кодексу.

Порядок визначення відповідності платника ПДВ критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ (далі – Порядок) затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1128, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1454/26231, з внесеними змінами (далі – наказ №1128), який набрав чинності з 01.01.2015.

Згідно з пунктом 3 Порядку критерії оцінки платника ПДВ, відповідність яким надає такому платнику ПДВ право на отримання бюджетного відшкодування, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявності податкової інформації.

Визначення відповідності платника ПДВ критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

Відповідно до пункту 6 Порядку за результатами проведення автоматизованої звірки відповідності даних платника ПДВ критеріям на бюджетне відшкодування Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) не пізніше 15-го календарного дня після граничного терміну подачі звітності формує два переліки платників:

- перелік платників ПДВ, які відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та мають право на автоматичне відшкодування;

- перелік платників ПДВ, які не відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та не мають права на автоматичне відшкодування.

Зазначені переліки не пізніше 15-го календарного дня після граничного терміну подачі звітності доводяться до відома територіальних органів ДФС та використання ними у роботі.

Згідно з пунктом 200.21 статті 200 Кодексу та пунктом 7 Порядку територіальний орган ДФС протягом 17-ти календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомляє платника ПДВ шляхом надсилання/вручення письмового повідомлення про невідповідність платника ПДВ критеріям, визначеним у Кодексі, які дають право на бюджетне відшкодування, з наданням детального пояснення та розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано. Форма зазначеного повідомлення затверджена наказом №1128.

Розрахунок сум бюджетного відшкодування та окремі показники, за якими здійснюється відшкодування податку, зазначаються відповідно у додатках 3 та 4 до податкової декларації з ПДВ, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13 (починаючи із розрахунку показників за лютий 2015 року).

Відповідність критеріям залишається обставиною, за якою суб’єкт господарювання може отримати бюджетне відшкодування за результатами камеральної перевірки, яка відповідно до абзацу 2 пункту 200.18 статті 200 Кодексу проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової звітності.

При цьому, Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу) значно розширені дані, на підставі яких проводяться камеральні перевірки податкової звітності з ПДВ. Використовуються не лише показники, зазначені у податкових деклараціях (розрахунках), а і дані системи електронного адміністрування ПДВ, а саме дані:

- органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ;

- Єдиного реєстру податкових накладних;

- митних декларацій.


Право на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН після анулювання платника ПДВ

При анулюванні реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана за останній податковий період подати податкову звітність з ПДВ, з урахуванням граничного терміну, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання, то особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за умови, що з дати їх виписки минуло не більше 15 календарних днів.


РРО.

Використання РРО при сплаті вступних, членських, цільових та експлуатаційних внесків

Чи повинен дачно-будівельний кооператив «З», приймаючи готівку від членів кооперативу та/або асоційованих членів кооперативу до каси з видачею розрахунково-касових ордерів як сплату вступних, членських, цільових та експлуатаційних внесків (за електро-, водопостачання та водовідведення), здійснювати такі розрахунки з використанням РРО?

Законом про РРО визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Статтею 24 Закону № 4572 встановлено, що громадське об'єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передано такому громадському об'єднанню його членами (учасниками) або державою, набуто як членські внески, пожертвувано громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуто в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Згідно зі ст. 2 Закону № 1087 пай — це майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Вступним внеском є грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації. Членським внеском вважається грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання. Цільовим внеском є грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.

Джерелами формування майна кооперативу відповідно до ст. 19 зазначеного Закону є вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї.

Таким чином, сплата вступних, членських і цільових внесків згідно із Законом про РРО не є розрахунковою операцією за товари (послуги), розрахунки за які можуть здійснюватись у касі підприємства без застосування РРО.

Водночас при здійсненні розрахунків за електро-, водопостачання та водовідведення дачно-будівельний кооператив «З» зобов'язаний застосовувати РРО.


Розрахунки за освітні послуги за допомогою РРО

Чи застосовується РРО при проведенні готівкових розрахунків за освітні послуги, що надаються університетом?

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані здійснювати розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК) (п. 1 ст. З цього Закону).

Пунктом 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Таким чином, скасовано пільгу щодо незастосування РРО та РК суб'єктами господарювання при наданні послуг, у тому числі установами за надані освітні послуги. Водночас Законом про РРО не визначено термін «освітня послуга». Розрахунки у касі підприємства можуть здійснюватися винятково при продажу товарів власного виробництва.

Зауважимо, що вищий навчальний заклад відповідно до ст. 1 Закону № 1556 — це окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, після-дипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Згідно зі ст. 73 зазначеного Закону вищий навчальний заклад відповідно до законодавства і статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності.

Перелік платних освітніх та інших послуг, що можуть надаватися державними і комунальними вищими навчальними закладами, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Платні освітні та інші послуги надаються вищими навчальними закладами за умови відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, а у разі встановлення законодавством вимог щодо необхідності ліцензування або отримання дозволів для надання платної послуги — після отримання таких дозвільних документів.

Отже, при проведенні готівкових розрахунків за надані освітні послуги вищий навчальний заклад зобов'язаний застосовувати РРО на загальних підставах відповідно до вимог Закону про РРО, водночас у разі здійснення безготівкових розрахунків винятково через банківські установи РРО не застосовується.


Замість Z-звіту виконано і роздруковано Х-звіт

Помилки при користуванні РРО потрібно виправляти відразу. Та рекомендує розробити детальну інструкцію про те, як діяти касирові в ситуаціях з допущенням помилок. Х-звіт — це документ, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених із застосуванням РРО, без обнулення інформації в оперативній пам'яті. Призначення Z-звіту – обнулення пам'яті РРО та забезпечення фіксації підсумку розрахунків за певний період його роботи. Обов'язок щодня роздруковувати Z-звіт і підклеювати його до КОРО покладено на суб'єкта господарювання нормою п. 9 ст. 3 Закону України № 265. Z-звіт має містити таку інформацію:

- назва суб'єкта господарювання та адреса проведення розрахункових операцій;

- індивідуальний податковий номер суб'єкта господарювання, якщо той є платником

ПДВ, а якщо ні, то код ЄДРПОУ;

- фіскальний і заводський номери РРО;

- підсумок розрахункових операцій окремо за кожною ставкою ПДВ із буквеним

позначенням і сумою;

- загальний підсумок розрахункових операцій за певний період роботи РРО;

- кількість роздрукованих касових чеків;

- номер, дата і час роздрукування Z-звіту;

- повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсності Z-звіту.


Про процедуру скасування РРО

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування й ремонт РРО. Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО і повертає органу ДФС реєстраційне посвідчення.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу внутрішніх справ. У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО: поштою або безпосередньо в органі ДФС. Посадова особа органу ДФС протягом п’яти календарних днів із дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО й реєстраційного посвідчення чи прийняття рішення органу доходів і зборів про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом унесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС і надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.


Податок на нерухоме майно.

Про об’єкти оподаткування податковм на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Згідно з підпунктом 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 Кодексу об’єкти житлової нерухомості – це будівлі віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Підпунктами 14.1.129.1 та 14.1.129.1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначені поняття кожного із об’єктів житлової нерухомості та приведений перелік типів будівель, віднесених до житлового фонду, а саме:

- житловий будинок;

- прибудова до житлового будинку;

- квартира;

- котедж;

- кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах.

До об’єктів нежитлової нерухомості, як визначено підпунктом 14.1.1291 підпункту 14.1 статті 14 Кодексу, відносяться:

- будівлі готельні;

- будівлі офісні;

- будівлі торговельні;

- гаражі;

- будівлі промислові та склади;

- будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

- господарські (присадибні) будівлі;

- інші будівлі.

При цьому слід враховувати, що відповідно до підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

Платниками зазначеного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.


Про сплату транспортного податку

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктом оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм двигуна понад 3000 куб. см.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожний легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (пункт 267.4 статті 267 Кодексу). Базовим податковим (звітним) періодом згідно з підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу є календарний рік.

Відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Кодексу визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (підпункт 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).

Відповідно до підпункту а) підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Кодексу транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днівз дня вручення податкового повідомлення-рішення.


Платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відповідно до підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками податку на нерухоме майно є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Порядок визначення платників податку у разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб викладено у підпункті 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Кодексу, а саме:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

База оподаткування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації правна нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

База оподаткування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно, виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).


Юридичні особи – платники транспортного податку

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктом оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм двигуна понад 3000 куб. см.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожний легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (пункт 267.4 статті 267 Кодексу). Базовим податковим (звітним) періодом згідно з підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу є календарний рік.

Відповідно до підпункту 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Кодексу платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (підпункт 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (підпункт 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).

Відповідно до підпункту б) підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Кодексу транспортний податок юридичними особами сплачується авансовими внесками, які відображаються у річній податковій декларації, щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.


Про сплату транспортного податку фізичними особами

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктом оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм двигуна понад 3000 куб. см.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожний легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (пункт 267.4 статті 267 Кодексу). Базовим податковим (звітним) періодом згідно з підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу є календарний рік.

Відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Кодексу визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (підпункт 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).

Відповідно до підпункту а) підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Кодексу транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.


Інші роз’яснювальні матеріали.

Cкорочено кількість податків та зборів з 22 до 11

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, були внесені, зокрема, зміни до загальнодержавних та місцевих податків і зборів.

На теперішній час існує:

а) 7 загальнодержавних податків:

- податок на прибуток;

- податок на доходи фізичних осіб;

- податок на додану вартість;

- акцизний податок;

- екологічний податок;

- рентна плата (складається з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України);

- мито;

б) 2 місцевих податки:

- податок на майно (складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю);

- єдиний податок;

в) 2 місцевих збори:

- збір за місця для паркування транспортних засобів;

- туристичний збір.


До уваги платників - зміни по ЄСВ

Закон України від 02.03.2015 №219-VІІІ «Про внесення змін до розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці)» (далі – Закон №219), яким передбачено більш лояльні умови, надав значній кількості роботодавців право на застосування понижуючого коефіцієнта, понижуючої ставки єдиного внеску.

Закон №219 набрав чинності з 13.03.2015.

Відповіді на найбільш поширені питання щодо практичного застосування норм Закону №219 викладені у листі Державної фіскальної служби України від 09.04.2015 №12518/7/99-99-17-03-01-17 «Про надання роз’яснення».

Зазначений лист розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України за електронною адресою: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/63656.html.

Також Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що у червні 2015 року за звітний період «травень 2015 року» звітність про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) необхідно надавати до територіальних органів ДФС за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905.

Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі – Наказ №449), затверджена нова Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Інструкція №449).

Наказ №449 набрав чинності з 29.05.2015.

Пунктом 5 розділу IV Інструкції №449 визначено, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, більше не зобов’язані щоквартально сплачувати авансові внески з ЄСВ.

Тепер на підставі річної податкової декларації ФОП на загальній системі оподаткування сплачуватимуть ЄСВ до 10 лютого, а особи, які провадять незалежну професійну діяльність, – до 1 травня року, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 15 розділу VII Інструкції №449 платники ЄСВ, зазначені у розділі ІІ цієї Інструкції, які перебувають на обліку у фіскальних органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, звільняються від відповідальності, фінансових санкцій (штрафів та пені) за невиконання обов’язків платника єдиного внеску, передбачених статтями 25 і 26 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з внесеними змінами та доповненнями (зокрема, щодо нарахування, обчислення, сплати ЄСВ та подання звітності) на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника ЄСВ, яка подається ним до фіскального органу за місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, що настають за днем закінчення антитерористичної операції, та сертифікат Торгово-промислової палати України.

В Інструкції №449 уточнено порядок застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несплату, неперерахування), донарахування ЄСВ за періоди до 01.01.2015 (пункт 2 розділу VII Інструкції №449).

В Інструкції №449 також додано нові норми щодо списання боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ у випадку ліквідації юридичної особи – платника ЄСВ; смерті фізичної особи, оголошення її померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною (пункт 9 розділу VI Інструкції №449).


Електронні сервіси ДФС України

Для якісного обслуговування платників на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) (електронна адреса: sfs.gov.ua) функціонують електронні сервіси:

«Електронний кабінет платника податків» – це персональне автоматизоване робоче місце платника, за допомогою якого можна підготувати, заповнити та подати звітність в електронному вигляді та переглянути дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків) у режимі реального часу;

«Дані реєстру платників ПДВ» – щоденно оприлюднюється інформація про платників ПДВ;

«Митна статистика» – можна отримати статистичну інформацію по 6-ти показниках;

«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» – для перевірки надійності ділових партнерів (наприклад, наявність податкового боргу);

«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» («ЗІР») – сервіс, який забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності (оподаткування, митна справа, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), електронний цифровий підпис) шляхом перегляду за певні періоди інформації не лише по запитаннях-відповідях, розміщених у Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів;

«Анулювання реєстрації платника ПДВ» – надає можливість отримати інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду;

«Антикорупційний сервіс «Пульс» – «гаряча» телефонна лінія, за якою по телефону (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

«Декларування он-лайн» – надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи, яку подають до органів ДФС фізичні особи – підприємці та громадяни, та надіслати її до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку;

«Реєстр платників єдиного податку» – щоденно оприлюднюється інформація про платників єдиного податку;

«Акредитований центр сертифікації ключів» – інформація щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС), який безкоштовно надає послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП); отримання ЕЦП; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати та подати звітність в електронному вигляді (ОПЗ), електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» та інші програмні забезпечення, в яких реалізовано можливість використання посилених сертифікатів, сформованих АЦСК ІДД ДФС та інше;

«Електронна звітність» – інформація щодо порядку надання звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати, подати податкову звітність і реєстр отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді (ОПЗ), актуальні нововведення;

«Електронна митниця» – передбачає здійснення митних процедур в електронному вигляді, використання електронних документів, у тому числі митних декларацій, засвідчених ЕЦП;

«Реєстр страхувальників» – інформація про взяття на облік платника ЄСВ, його реєстраційний номер, код КВЕД, по якому призначений клас ризику та клас професійного ризику;

«Дані про взяття на облік платників податків» – формується інформація по запиту щодо взяття на облік платника.


Подання звітності платниками податків у 2015 році

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) внесені зміни, зокрема, і до порядку звітування платників податків.

Положення Закону №71 набрали чинності з 01.01.2015 (пункт 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №71).

Порядок подання податкової звітності до контролюючих органів регламентується статтею 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

З урахуванням, змін, внесених Законом №71, платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 Кодексу).

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому Кодексом.

Крім того, платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації (пункт 46.2 статті 46 Кодексу).

Пунктом 46.2 статті 46 Кодексу також визначено, що платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацію річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 мільйонів гривень щоквартально надають до контролюючого органу декларацію на прибуток (пункт 57.1 статті 57 Кодексу).

Податковим (звітним) періодом для усіх інших платників податку на прибуток є календарний рік (пункт 137.4 статті 137 Кодексу).

Крім того, якщо платник податку, за підсумками першого кварталу отримує прибуток, а за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, то він має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний рік. Тобто, у такому випадку Кодексом не передбачено права платника податку подавати декларацію з податку на прибуток за І квартал.

У складі річної податкової декларації з податку на прибуток платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний 12-ти місячний період.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу податкова декларація з податку на прибуток, у тому числі розрахунок авансових внесків, за базовий звітний період рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним роком (починаючи з податкової декларації за 2015 рік).

Законом №71 доповнено статтю 49 Кодексу пунктом 49.21, відповідно до якого платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації не залежно від того, чи проводили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.3 статті 49 Кодексу визначено, що податкова декларація подається платником за його вибором, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Звертаємо увагу, що Законом №71 внесені зміни щодо надання звітності з податку на додану вартість, а саме:

«Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством» (пункт 49.4 статті 49 Кодексу).

У такий же спосіб, тобто в електронній формі, подають податкові декларації платники податків, що належать до великих та середніх платників.


Основні аспекти оподаткування сільськогосподарської продукції

Основні аспекти оподаткування сільськогосподарської продукції регламентуються підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс), яким визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому, якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок за формою №3ДФ (далі – Довідка №3ДФ). Оригінал Довідки №3ДФ зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої Довідки.

Форма Довідки №3ДФ затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 №32 «Про затвердження Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.01.2014 за №201/24978 (далі – Наказ №32).

Довідка №3ДФ є підставою невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції.

Довідка №3ДФ безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої Довідки. Довідка №3ДФ видається строком на 5 років (пункт 5 Наказу №32).

Стосовно продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.09.2013 №584-VII, у підпункті 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Кодексу зазначено, що отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, що у 2015 році складає 121800 гривень (мінімальна заробітна плата на 01.01.2015 – 1218 грн.).

Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання Довідки №3ДФ.

У разі, коли сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва (далі – Довідка), що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.

Якщо Довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.


Відображення у митних деклараціях податкових номерів платників ПДВ

Згідно з Законом України від 31.07.2014 N 1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" (далі - Закон) з 01.01.2015 набирають чинності зміни щодо доповнення Податкового кодексу України статтею 200 1 "Електронне адміністрування податку на додану вартість".

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 N 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок), який також набирає чинності з 01.01.2015.

Передбачена положеннями Закону та Порядку система електронного адміністрування податку на додану вартість, серед іншого, передбачає забезпечення автоматичного обліку в розрізі платників податку на додану вартість сум податку, сплачених платниками при ввезенні товару на митну територію України.

У зв'язку з цим, з метою забезпечення функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, під час заповнення декларантами графи B митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (МД) додатково до відомостей, передбачених Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Мінфіну від 30.05.2012 N 651, зареєстрованим у Мін'юсті 14.08.2012 за N 1372/21684, необхідно зазначати відомості про податковий номер (код ЄДРПОУ / реєстраційний номер облікової картки платника податків (або серія та номер паспорта фізичної особи для фізичних осіб - підприємців, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) / реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами) особи, яка претендуватиме на податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі відповідної сплаченої суми.

На паперовому примірнику МД вищезазначені відомості відображатимуться у графі B МД у рядку, в якому зазначено відомості про сплату податку на додану вартість, додатково у квадратних дужках.

Зазначені відомості необхідно вказувати при декларуванні товарів за МД типів "IMXXYY" (де "XX" - код відповідного митного режиму, а "YY" - один з кодів АА, ТК, ТФ, ТН, ЕА, ДР, ДТ, ДЕ, ДМ) з наведенням у першій колонці "Вид" графи 47 МД коду виду платежу "028", а в п'ятій колонці "Спосіб платежу" зазначеної графи одного з кодів способу розрахунку "01", "02" або "99".

Після завершення митного оформлення до МД можуть вноситися зміни шляхом подання додаткової митної декларації та оформлення її митним органом або шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування.

З метою забезпечення функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, під час оформлення додаткової декларації до МД або аркуша коригування, що передбачають повернення помилково та/або надміру сплачених сум податку на додану вартість та відповідне коригування відомостей про сплачені суми митних платежів, автоматизованою системою митного оформлення здійснюватиметься звіряння сум податку на додану вартість, що заявлені до повернення, з сумою, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або рахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що обчислена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України.

Зазначена звірка здійснюватиметься під час оформлення аркуша коригування або виконання за додатковою митною декларацією митних формальностей, передбачених підпунктом 4.5.3 "Контроль співставлення" Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012 N 631 та зареєстрованого у Мін'юсті 10 серпня 2012 за N 1360/21672.

У разі, якщо у зв'язку з внесенням змін до митної декларації сума податку, яка підлягає поверненню платнику податку, є більшою, ніж сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або рахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що обчислена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України, автоматизованою системою митного оформлення надаватиметься посадовій особі митниці, що здійснює митне оформлення, відповідне повідомлення, що є підставою для надання відмови в оформленні додаткової митної декларації або аркуша коригування. Під час заповнення картки відмови при наведенні вимог, виконання яких необхідне для митного оформлення відповідно до статті 256 Митного кодексу України, зокрема, зазначається "Внесення коштів на електронний рахунок платника у системі електронного адміністрування ПДВ згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 N 569".

Звертаємо увагу, що з метою забезпечення функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, оформлення митницею Висновку про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів відповідно до вимог Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 N 618, зареєстрованого у Мін'юсті 25.09.2007 за N 1097/14364, здійснюється на підставі оформлених додаткової митної декларації або аркуша коригування.


Обов’язкові реквізити податкових декларацій

Пунктом 48.2 статті 48 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що обов’язкові реквізити – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Перелік обов’язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація, наведений у пункті 48.3 статті 48 Кодексу, а саме це є:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення – залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості посадових осіб платника податків, визначені у цьому пункті;

- підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити (пункт 48.4 статті 48 Кодексу):

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Таким чином, пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу визначено вичерпний перелік обов’язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація.

Якщо платником податку у податковій декларації не заповнений хоча б один із обов’язкових реквізитів, то така декларація не вважається податковою (пункт 48.7 статті 48 Кодексу).

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 Кодексу у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у терміни, визначені підпунктами 49.11.1 та 49.11.2 пункту 49.11 статті 49 Кодексу.

У разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право (пункт 49.12 статті 49 Кодексу):

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 Кодексу.

Також вважається неподаною податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв’язку, за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (пункт 49.15 статті 49 Кодексу).

При цьому, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов’язаний погасити податкове зобов’язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом (пункт 49.16 статті 49 Кодексу).


Затверджена нова форма декларації з транспортного податку

Наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції 28.04.2015 за №474/26919 (далі – наказ №415), затверджена нова форма податкової декларації з транспортного податку.Цей наказ набрав чинності з 22.05.2015, тобто з дня його офіційного опублікування (газета «Офіційний вісник» від 22.05.2015 №38).Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення.

Нагадуємо, що базовим податковим (звітним) періодом для платників зазначеного податку є календарний рік (підпункт 267.5.1 пункту 267.5 статті 266 Кодексу).

Однак, крім річної декларації з транспортного податку, яка надається платником податку – юридичною особою до 20 лютого звітного року, у суб’єкта господарювання може виникнути необхідність подати таку декларацію в інший термін протягом року.

Якщо платник податку – юридична особа протягом року придбаває легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування, а саме: використовувався до 5 років та має об’єм циліндра двигуна понад 3000 куб. см, то ця юридична особа повинна надати декларацію з транспортного податку до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт (підпункт 267.7.4 пункту 267.7 статті 267 Кодексу).

Таким чином, у разі придбання платником податку – юридичною особою легкового автомобіля, що є об’єктом оподаткування, суб’єкту господарювання необхідно надати декларацію з транспортного податку за формою, затвердженою наказом №415.

Для платників податку – фізичних осіб форма звітності з цього податку не передбачена. Обчислення суми транспортного податку з об’єкту оподаткування здійснюється контролюючим органом самостійно, шляхом надсилання такій особі, за місцем її реєстрації (для резидентів) та за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності нерезидентів (для нерезидентів), до 1 липня звітного року, податкового повідомлення-рішення про сплату відповідної суми податку (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).


З 1 липня починається звітування по екологічному податку за 2 квартал 2015 року

Відповідно до пункту 250.1 статті 250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податковим звітним періодом для платників екологічного податку є календарний квартал.

Згідно з пунктом 250.2 статті 250 Кодексу платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Підпунктами 250.2.1 та 250.2.3 пункту 250.2 статті 250 Кодексу визначено, що податкова декларація екологічного податку подається платником податку до контролюючих органів:- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку.

Таким чином, з 1 липня по 10 серпня 2015 року платники екологічного податку повинні надати до територіальних органів ДФС області, з урахуванням вимог пункту 250.2 статті 250 Кодексу, податкові декларації екологічного податку.

До затвердження Міністерством фінансів України нової форми податкової декларації екологічного податку, платникам податку застосовувати форму податкової декларації, затверджену наказом ДПА України від 24.12.2010 №1010 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №26/18764.


Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДФС

Під час виконання своїх службових повноважень працівники органів Державної фіскальної служби зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс ДФС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДФС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДФС.

Номер цілодобової телефонної лінії «Пульс»: (044) 284-00-07.


Відповідальність платників за порушення правил сплати податків

З урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) визначена відповідальність платників податків за несвоєчасну сплату (перерахування) податків.

У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.


Справляння авансових внесків при виплаті дивідендів

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2015

Особливості справляння авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, визначені Законом №71, викладено у пункті 57.11 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Згідно з підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу у редакції Закону №71 дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 Кодексу (підпункт 57.11.1 пункту 57.11статті 57 Кодексу).

Відповідно до підпункту 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу авансовий внесок при виплаті дивідендів розраховується не з усієї суми дивідендів, а із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди.

Зазначене правило застосовується лише у випадку, якщо грошові зобов’язання за відповідний рік погашені.

Грошовим зобов’язанням, у даному випадку, є сума податкових зобов’язань з податку на прибуток, що самостійно нараховані платником у податковій декларації за звітний рік, за підсумками якого виплачуються дивіденди.

Слід враховувати, що з метою розрахунку суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, необхідне одночасне дотримання двох умов:- подана декларація з податку на прибуток за такий рік;- повністю погашені податкові зобов’язання, самостійно нараховані платником у такій декларації.

У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають сплаті (підпункт 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу).

Якщо у звітному році, за рішенням власників, розподіляється нерозподілений прибуток одразу за декілька попередніх років, то, з метою визначення суми дивідендів, на яку нараховується авансовий внесок, нерозподілений прибуток, який припадає на кожен з цих років за даними фінансової звітності, порівнюється з об’єктом оподаткування податком на прибуток за відповідний рік (лист Державної фіскальної служби України від 29.01.2015 №2707/7/99-99-19-02-01-17 «Про звітність з податку на прибуток підприємств, сплату авансових внесків з цього податку у 2015 році та інші актуальні питання»).

Авансовий внесок обчислюється за ставкою, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, тобто 18%. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів (підпункт 57.11.2 пункту 57.11статті 57 Кодексу).Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди (підпункт 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу).

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий ) рік.

Відповідно до підпункту 57.11.5 пункту 57.11 статті 57 Кодексу авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу або міжнародних договорів України.


2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Податкова міліція припинила незаконне виробництво паливно-мастильних матеріалів

У ході проведення оперативно - слідчих заходів за кримінальним провадженням за ч.3 ст.212 КК України, у рамках операцій «Акциз-2015» та «Нафтопродукт-2015» співробітниками податкової міліції Житомирської області припинено діяльність з незаконного виробництва паливно-мастильних матеріалів.

Злочинна схема з виробництва та обігу контрафактного пального марки «Еліт-92 Супер» та «Еліт-95 Супер» протягом тривалого діяла на території Київської області.

За результатами заходів, проведених податковою міліцією, з незаконного обігу вилучено 293 тонни паливно-мастильних матеріалів на суму 5,8 млн. гривень.

Слідчі дії по становленню кола осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення, тривають.


Податкова міліція виявила порушення податкового законодавства на суму 1,6 млрд. грн.

За фактом легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом підприємством, що здійснює оптову торгівлю металобрухтом та його відвантаження за кордон через морські порти, податковою міліцією зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.209 КК України.

Під час діяльності у 2014 – 2015 роках підприємство оформлювало операції із придбання та реалізації металобрухту, використовуючи підроблені документи.

Загальна сума незаконно легалізованих коштів становить 1,6 млрд. гривень., у т.ч. 60 млн. грн. – по експортних операціях.

Податковою міліцією проведено обшуки в Одеській області на морському транспортному судні. У ході обшуків виявлено та вилучено металобрухт, який планувався на експорт, загальною вагою 2,9 тис. тонн та орієнтовною вартістю 15,5 млн. гривень.


Податкова міліція спільно з СБУ затримали найбільшу за останній час партію «контрабандних» харчових продуктів, що прямувала на непідконтрольні території

Підрозділ ДФС України «Фантом» спільно зі співробітниками СБУ та Прикордонною службою затримали одну з найкрупніших партій «контрабандних» продуктів харчування з початку проведення АТО.

На залізничному пункті пропуску «Красний Ліман», що у секторі «С», правоохоронці затримали залізничний склад з одинадцятьма вагонами, який прямував на тимчасово непідконтрольні території. Аби зупинити потяг, було задіяно спецпідрозділ «А» Служби безпеки України.

Згідно супровідних документів, що надали залізничники, одна з металургійних компаній України транспортувала вантаж шлаку. Однак, при огляді вагонів виявилося, що під метровим шаром шлаку ретельно приховані пакунки з цукром, різноманітними прохолоджувальними напоями та мінеральною водою. У одному з вагонів в аналогічний спосіб було завантажено навіть канцелярський папір формату А4, на який у так званій ДНР наразі чималий попит. На пакунках виявлено «вітальний» напис: «Привет ополченцам с Крамахи!».

За попередньою інформацією, понад 700 тонн харчових продуктів мали надійти незаконним збройним формуванням, що здійснюють терористичну діяльність у Донецькій області.

За фактом фінансування тероризму зареєстровано кримінальне провадження за ст. 258-5 КК України. Вантаж вилучено, здійснюється комплекс заходів, спрямованих на притягнення до відповідальності організаторів каналу контрабанди.


Система електронного адміністрування ПДВ запущена на постійній основі (оновлено)

01.07.2015 з 00 годин систему електронного адміністрування ПДВ (далі СЕА) переведено з тестового режиму в звичайний.

Станом на 01.07.2015 у формулу додано показник «сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати податку до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців» на суму 7,35 млрд.грн по 153 тисячах платниках.

На 13 годину 01.07.2015 в системі електронного адміністрування ПДВ зареєстровано 220 тисяч податкових накладних та 11 тисяч розрахунків коригування на суму ПДВ 950 млн.грн., 757 митних декларацій на суму ПДВ 108,6 млн.грн., 707 операцій поповнення ПДВ рахунків на суму 169 млн. грн.

Система працює в штатному режимі.


Підрозділом ДФС «Фантом» попереджено черговий факт фінансування тероризму

Підрозділ ДФС України «Фантом» спільно зі співробітниками СБУ та прикордонною службою попередив надходження коштів до терористичних організацій, що діють на тимчасово неконтрольованих територіях.

У секторі «М» правоохоронці зупинили автівку «ВАЗ», у якій рухались двоє жителів Донецької області, поведінка яких видалась підозрілою оперативникам фіскальної служби. Транспортний засіб був спрямований на поглиблений огляд, де під переднім водійським сидінням було виявлено поліетиленовий пакунок, в якому знаходилось 55 тис. доларів США. У подальшому водій та пасажир легковика зізналися, що кошти призначалися одному з так званих ополченців, що наразі веде терористичну діяльність на території Донецької області.

На даний момент за фактом створення терористичної групи чи терористичної організації зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст. 258-3 КК України.

Триває слідство.


Система електронного адміністрування ПДВ працює в штатному режимі

Вчора, 1 липня з 00 годин систему електронного адміністрування ПДВ (далі СЕА) переведено з тестового режиму в звичайний.

Станом на 01.07.2015 у формулу додано показник «сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати податку до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців» на суму 7,35 млрд.грн по 153 тисячах платниках.

На 18 годину 01.07.2015 в системі електронного адміністрування ПДВ зареєстровано майже 500 тисяч податкових накладних та 23 тисячі розрахунків коригування на суму ПДВ 2 млрд. грн., 2,9 митних декларацій на суму ПДВ 458 млн. грн., 3,7 операцій поповнення ПДВ рахунків на суму біля 330 млн. грн.


Привітання Голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова з Днем працівника державної податкової служби

 

Шановні колеги!

Вітаю вас з професійним святом - Днем працівника державної податкової служби.

Святкування дня податківця 2-го липня - це скоріше традиція, ніж офіційне свято відповідно до законодавства. Але гарна традиція іноді важливіша за формальності. Тому сьогодні хочу привітати всіх колег зі святом.

На часі – створення в Україні стабільної прогнозованої податкової системи, яка забезпечуватиме достатній об`єм надходжень до бюджету, ефективне функціонування економіки держави, справедливий підхід до оподаткування відповідно до принципів прозорості, чесності та відкритості. Сплата податків - це конституційний обов'язок кожного громадянина. Наше з вами завдання - дотримуватися букви Закону та трансформувати податкову культуру громадськості. Я впевнений, що ми зможемо разом змінити ставлення платників податків, відновити їх довіру та підтримку. З іншої сторони - сприяти детінізації економіки. Покладаюся на вашу принциповість і відповідальність, які допоможуть нам в реалізації наших планів.

Бажаю всім вам здоров`я, злагоди і добробуту в родинах, а в повсякденній роботі - натхнення та завзяття, а головне віри в себе та в Україну!


Власна безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 100 службових розслідувань та перевірок

Протягом січня - травня поточного року управлінням власної безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 100 службових розслідувань та перевірок, за результатами яких встановлено 62 факти порушень вимог діючих законодавчих та нормативно-правових документів з боку співробітників територіальних та структурних підрозділів ГУ ДФС області.

За матеріалами управління власної безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області розпочато 23 кримінальних провадження, у тому числі 4 за одержання незаконної винагороди; винесено 48 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 26 працівників служби.

З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у поточному року проведено перевірки 274 кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 8 претендентам відмовлено у прийомі на службу.


Протягом січня - травня 2015 року підприємці сплатили до держбюджету понад 4,1 млрд. грн. єдиного податку

З початку 2015 року платники податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплатили до бюджету понад 4,1 млрд. грн.. єдиного податку. З них у травні сплачено майже 987 млн. грн.

У розрізі категорій платників, фізичні особи – підприємці протягом 5 місяців поточного року спрямували до бюджету 2 852 млн. грн. даного податку, що на 562,5 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, у травні – 669,7 млн. грн. Травневі надходження також перевищили минулорічний показник на 200,1 млн. грн.

У свою чергу юридичні особи – «спрощенці» з початку року спрямували до держбюджету 1 289,4 млн. грн. єдиного податку, з яких 317,2 млн. грн. сплачено у травні.

Серед них платниками третьої групи у січні – травні поточного року сплачено 957,6 млн. грн. єдиного податку, з яких у травні – 250,8 млн. грн.

Щодо четвертої групи платників податків – юридичних осіб, то ними протягом 5 місяців поточного року сплачено до державного бюджету 332,7 млн. грн. єдиного податку. Травневі надходження складають 66,4 млн. грн.

Нагадуємо, що з 1 січня 2015 року ставка податку для третьої групи платників податків – юридичних осіб складає 2% доходу (при сплаті ПДВ) або 4% (у разі включення ПДВ до складу єдиного податку) та скасовано обмеження щодо кількості найманих робітників.


До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення!

З метою надання допомоги платникам податків при виконанні ними вимог п.16 постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 року №82) Державною фіскальною службою України запроваджується новий електронний сервіс - Обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами.

У зв’язку з проведенням технічних робіт по впровадженню електронного сервісу АС "Єдине вікно подання електронної звітності" в період з 23 год. 00 хв. 30 червня 2015 року до 00 год. 00 хв. 1 липня 2015 року працювати не буде.


Міністерство фінансів України провело зустріч з керівництвом ринків

26 червня 2015 року заступник Міністра фінансів України Олена Макеєва організувала зустріч з керівництвом українських ринків. На зустрічі були також присутні Андрій Журжій, перший заступник голови комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, представники ДФС України та Міністерства фінансів. Метою зустрічі стало обговорення питань щодо застосування РРО для платників податків, які здійснюють продаж товарів на ринках та дрібно-роздрібну торгівлю через засоби пересувної мережі.

За результатами проведеної в Міністерстві фінансів України наради з представниками ринків повідомляємо.

Відповідно до п. 296.10. статті 296 Податкового кодексу України не застосовують реєстратори розрахункових операцій:

платники єдиного податку І групи;

платники єдиного податку ІІ і ІІІ груп (фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність на ринках та продаж товарів дрібно-роздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.

Водночас нагадуємо, що платники, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами, зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від місця здійснення діяльності, в тому числі й на ринках.

Слід звернути увагу, що відповідно до Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Мінекономіки, МВС, ДПА, Держстандарту від 26.02.2002 № 57/188/84/105, ринок - це територія для здійснення торгівельної діяльності, яка утримується суб’єктом господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

За інформацією, отриманою від територіальних підрозділів ДФС, в Україні обліковується 1663 суб’єкти господарювання, які заявляють себе як ринки, із лише 740 суб’єктів з них надали документи, які підтверджують їхнє право на організацію ринкової торгівлі.

З метою уникнення непорозумінь з підприємцями, які здійснюють діяльність на ринках, звертаємо увагу адміністрацій ринків на необхідність документального підтвердження статусу ринку (цільового призначення земельної ділянки) у відповідності до вимог законодавства шляхом подачі копій відповідних документів до органів ДФС України за місцем реєстрації платників, які утримують ринки, – до 1 серпня 2015 року.

З метою забезпечення інформування суб’єктів господарювання, які провадять діяльність на ринках, просимо адміністрації ринків невідкладно довести зазначену інформацію до відома підприємців.


Податкова міліція припинила незаконну діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних виробів

Податковою міліцією у ході розслідування кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212 ККУ) припинено незаконну діяльність з придбання дорогоцінних металів і каміння, подальшого виготовлення з них ювелірних виробів та реалізації їх через роздрібну мережу магазинів.

Встановлено, що за допомогою підставних осіб за готівкові кошти незаконно скуповувались дорогоцінні метали і каміння. У подальшому з придбаної сировини виготовлялись різноманітні ювелірні прикраси.

Готові коштовні вироби нелегально клеймувалися та реалізовувались через роздрібну мережу магазинів відомої торговельної марки без відображення у бухгалтерських та податкових звітностях.

За час своєї діяльності злочинцями незаконно проклеймовано понад 1000 кг ювелірних виробів.

Співробітниками податкової міліції проведено 23 обшуки в офісі, роздрібній мережі і приватних домоволодіннях фігурантів провадження у Києві, Харкові, Одесі та Дніпропетровську.

За результатами обшуків вилучено ювелірні вироби на суму 21,6 млн. грн., готівку у сумі 206 тис. доларів США та 140 тис. гривень, а також комп’ютерну техніку, носії інформації і чорнову документацію, що свідчать про протиправну діяльність.

Наразі тривають слідчі дії по встановленню кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.


Протягом січня - травня 2015 року Контакт-центром ДФС надано 589 тис. відповідей на запитання платників

З початку поточного року Контакт-центр Державної фіскальної служби України відповів на 589 тис. запитань суб`єктів господарювання та громадян.

Більшість відповідей, а саме 568 тис., було надано телефоном. Також відповіді надавались електронною поштою та факсом – 18,8 тис. відповідей. Крім того 2,2 тис. відповідей було надано з використанням автовідповідача.

Найбільше суб`єктів господарювання та громадяни цікавили питання оподаткування податком на додану вартість, сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та оподаткування прибутку підприємств.

Для уникнення множинного трактування законодавства та надання заявнику максимально конкретної та повної відповіді використовується База знань. Це автоматизована база уніфікованих відповідей на запитання, які виникають у платників податків та громадян, яка постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Станом на 1 червня 2015 року База знань налічує 12,9 тис. запитань – відповідей. Протягом звітного періоду за допомогою зазначеного ресурсу платникам податків було надано 327 письмових консультацій.

Для зручності суб`єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному веб – порталі ДФС у розділі «Запитання – відповіді» Загальнодоступного інформаційно – довідкового ресурсу. Тому, у будь – який зручний час, відвідувачі порталу можуть самостійно знайти відповіді на питання, що їх цікавлять. З початку 2015 року цією послугою скористалося 1 103,4 тис. клієнтів офіційного веб – порталу ДФС.

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області