Матеріали ОДПІ від 18 червня 2015 року

1. Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Спрощена система оподаткування

Неповернення засновникам належних їм внесків при ліквідації юридичної особи

У результаті ліквідації юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи його засновникам не повернуто внесені до статутного капіталу майно та кошти. Чи включається до складу доходу юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи вартість неповернутих часток?

Згідно з п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу до складу доходу платника єдиного податку, визначеного цим Кодексом, не включаються суми коштів і вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.

Відповідно до порядку ліквідації юридичної особи, встановленого ст. 111 Цивільного кодексу, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам фіскальної служби.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Отже, у ліквідаційному балансі, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов'язань, що повинно привести до відсутності активів, власного капіталу і зобов'язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

Якщо при ліквідації суб'єкта господарювання після задоволення всіх вимог кредиторів відсутні активи (власний капітал), що підтверджують дані ліквідаційного балансу такого суб'єкта, то можливості повернення засновникам належної їм частки майна та коштів, внесених ними до статутного капіталу, немає. Тобто у разі неповернення засновникам належних їм внесків при ліквідації у зв'язку з відсутністю активів після задоволення вимог кредиторів дохід у юридичної особи — платника єдиного податку не виникає.


Повернення фінансової допомоги, наданої на поворотній основі

Чи необхідно включати до об'єкта оподаткування єдиним податком суму повернутої фінансової допомоги, яку юридична особа — платник єдиного податку третьої групи надала на поворотній основі іншому платнику єдиного податку на два роки?

У пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу зазначено, що поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

До складу доходу, визначеного ст. 292 цього Кодексу, не включається сума фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та повернутої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Тобто сума фінансової допомоги, наданої на поворотній основі та зворотно отриманої юридичною особою — платником єдиного податку третьої групи, не включається до складу доходу такого платника.

При цьому платник єдиного податку — юридична особа, якому надавалась поворотна фінансова допомога, після закінчення 12 календарних місяців з дня її отримання повинен включити суму допомоги до складу доходу та оподаткувати за відповідною ставкою.


Передання основних засобів засновникам при виході їх із засновницького складу

Чи виникає об'єкт оподаткування у платника єдиного податку — юридичної особи у разі повернення основних засобів (нерухомого майна) учаснику (засновнику) товариства при його виході з засновницького складу, якщо внески до статутного капіталу здійснювались у грошовій формі, а вартість таких засобів є більшою за розмір внеску?

Згідно з пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку — юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу основними засобами є матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Товари — це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу). Тобто у розумінні Податкового кодексу основні засоби є товарами.

Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу встановлено, що продажем (реалізацією) товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

При продажу основних засобів юридичними особами — платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продано після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу).

Таким чином, передання основних засобів засновникам юридичної особи — платника єдиного податку при виході їх із засновницького складу замість грошового внеску до статутного фонду прирівнюється до продажу основних засобів.

Об'єкт оподаткування у платника єдиного податку — юридичної особи не виникає, якщо вартість основних засобів дорівнює або вища за вартість внеску в грошовій формі до статутного фонду юридичної особи.

У разі якщо вартість основних засобів є нижчою за вартість внеску до статутного фонду, частину внеску засновника, яка залишається неповернутою, у разі його виходу із засновницького складу юридична особа — платник єдиного податку повинна включити до складу доходу.


Зазначення середньооблікової кількості працівників у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування

Чи необхідно у разі подання суб'єктом господарювання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування в обов'язковому порядку зазначати середньооблікову кількість працівників юридичної особи у графі 9 цієї заяви?

Законом № 71, який набрав чинності з 01.01.2015 р., скасовано обмеження щодо середньооблікової кількості працівників для платників єдиного податку — юридичних осіб.

Згідно з п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу платниками третьої групи єдиного податку можуть бути юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 грн.

До набрання чинності наказом, яким буде затверджено нову форму заяви, суб єкт господарювання заповнює графу 9 заяви. Однак зазначений показник не впливатиме на рішення щодо реєстрації підприємства платником єдиного податку третьої групи.


Касова книга: особливості заповнення та контроль за веденням.

Особливості ведення касової книги

Порядок ведення касової книги встановлено Положенням № 637.

Пунктом 1.2 цього Положення визначено, що каса — приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів. При цьому не обов'язково мати окреме приміщення для роботи касира.

Керівники підприємств мають забезпечити належне облаштування каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній (п. 4.1 Положення № 637).

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів), а відокремлені підрозділи підприємств, які провадять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами та відомостями, ведуть касову книгу.

Таким чином, Положенням № 637 передбачено два різновиди касових книг — головна касова книга підприємства і касові книги відокремлених підрозділів. Головна касова книга може бути лише одна, касових книг відокремлених підрозділів може бути декілька, але видаються та оформляються вони централізовано головним підприємством.


Заповнення касової книги

Аркуші касової книги пронумеровують, прошнуровують і скріплюють відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника та головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Водночас відокремлені підрозділи підприємств, які відповідно до Закону про РРО здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або розрахункових книжок (далі — РК) і веденням книг обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть (абзац четвертий п. 4.2 Положення № 637).

Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники («Вкладні аркуші касової книги»), що є невідривною частиною аркуша касової книги, залишаються в касовій книзі. Другі примірники («Звіт касира»), що є відривною частиною аркуша касової книги, — це документ, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші та другі примірники мають однакові номери.

Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера чи особи, що його заміщує.

Згідно з п. 4.3 Положення № 637 записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. Якщо рух готівки в касі протягом дня відсутній, записи в касовій книзі в цей день можна не робити.

Касир щодня наприкінці робочого дня підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники з прибутковими та видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яку видано за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат, а закриття вищезазначених документів і виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в п. 3.9 Положення № 637.

У разі якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, що використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства — юридичної особи.

Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які здійснюють касові операції з відображенням їх в касовій книзі і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства — юридичної особи, внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства (юридичної особи) відповідно до вимог законодавства України, зокрема визначення часу робочих змін, забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій тощо.


Ведення касової книги в електронній формі

Згідно з п. 4.4 Положення № 637 підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів.

За допомогою програмного забезпечення для ведення касової книги здійснюються візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги, які за формою та змістом мають відтворювати форму і зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів і мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, передбачені формою касової книги. Її сторінки мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

У разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» наприкінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування наприкінці року — їх загальна кількість за рік.

Після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир зобов'язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати «Звіт касира» разом із відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги».

«Вкладний аркуш касової книги» протягом року зберігається касиром окремо за кожен місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) він формується у підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника та головного бухгалтера підприємства — юридичної особи, а підшивки формуються у книгу, що скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.


Контроль за веденням касової книги

Пунктом 4.5 Положення № 637 передбачено, що контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Контролюючі органи відповідно до Податкового кодексу здійснюють перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою. Під час перевірок здійснюється контроль за виконанням підприємством вимог Положення № 637, пов'язаних з веденням касової книги та оформленням операцій з приймання та видачі готівки з каси, веденням відповідних касових документів.

З'ясовуються наявність у підприємства касової книги, а також відповідність її оформлення вимогам законодавства України, перевіряються правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій із приймання та видачі готівкових коштів (у тому числі за строками), відповідність зазначених у ній сум прийнятої до каси або виданої з неї готівки даним прибуткових і видаткових касових ордерів, якість і своєчасність записів касира згідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами, наявність підпису бухгалтера, який перевірив записи в касовій книзі за кількістю отриманих ним касових ордерів, правильність підрахунку в касовій книзі фактичних залишків готівки в касі на кінець дня тощо.

Під час перевірки з'ясовується правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та видаткових відомостей (проставлення потрібних дат, номерів, сум, зазначення підстав для їх виписки, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, відбитків печаток і штампів, підписів про отримання готівки, правильність оформлення депонованих сум тощо). За окремими видатковими відомостями можуть вибірково перераховуватися суми виплаченої готівки.

Установлюються також наявність у підприємства журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів та книги обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей і правильність їх ведення, а також правильність відображення в касових документах номерів кореспондуючих рахунків, відповідність між кореспонденцією рахунків, внесених до касової книги та зазначених у касових ордерах, наявність потрібних підтвердних документів, що додаються до касових ордерів (заяви, накладні, рахунки, довідки тощо), і позначок про їх погашення.

У касових документах, які викликають сумніви стосовно їх справжності, перевіряється достовірність підписів одержувачів коштів і службових осіб, які дають пояснення щодо цього.

Під час перевірки повного та своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами і термінами з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких підтвердних документів: розрахункових документів, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо). Перевіряється також проведення записів щодо реєстрації зазначених ордерів (за сумами і датами) у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Органами контролю застосовуються відповідні зустрічні документальні перевірки, що здійснюються безпосередньо у підприємств-покупців (замовників), які сплатили готівкові кошти, шляхом залучення відповідних первинних документів і взаємного звіряння касових документів отримувачів готівки з даними покупців, для контролю за повним і своєчасним оприбуткуванням готівки конкретним підприємством.

Виявлені в результаті перевірки порушення і висновки про ведення касової книги та касових документів зазначаються в акті про перевірку.


ПДВ.

Автоматичне відшкодування ПДВ

Відповідно до вимог підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс), бюджетному відшкодуванню за заявою платника підлягає сума податку на додану вартість (далі – ПДВ), фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періода

х постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.31 статті 200 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації з ПДВ.

Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ (далі – бюджетне відшкодування) мають платники податку, які відповідають одночасно критеріям, визначеним у пункті 200.19 статті 200 Кодексу.

Порядок визначення відповідності платника ПДВ критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ (далі – Порядок) затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1128, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1454/26231, з внесеними змінами (далі – наказ №1128), який набрав чинності з 01.01.2015.

Згідно з пунктом 3 Порядку критерії оцінки платника ПДВ, відповідність яким надає такому платнику ПДВ право на отримання бюджетного відшкодування, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявності податкової інформації.

Визначення відповідності платника ПДВ критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

Відповідно до пункту 6 Порядку за результатами проведення автоматизованої звірки відповідності даних платника ПДВ критеріям на бюджетне відшкодування Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) не пізніше 15-го календарного дня після граничного терміну подачі звітності формує два переліки платників:

- перелік платників ПДВ, які відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та мають право на автоматичне відшкодування;

- перелік платників ПДВ, які не відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та не мають права на автоматичне відшкодування.

Зазначені переліки не пізніше 15-го календарного дня після граничного терміну подачі звітності доводяться до відома територіальних органів ДФС та використання ними у роботі.

Згідно з пунктом 200.21 статті 200 Кодексу та пунктом 7 Порядку територіальний орган ДФС протягом 17-ти календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомляє платника ПДВ шляхом надсилання/вручення письмового повідомлення про невідповідність платника ПДВ критеріям, визначеним у Кодексі, які дають право на бюджетне відшкодування, з наданням детального пояснення та розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано. Форма зазначеного повідомлення затверджена наказом №1128.

Розрахунок сум бюджетного відшкодування та окремі показники, за якими здійснюється відшкодування податку, зазначаються відповідно у додатках 3 та 4 до податкової декларації з ПДВ, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13 (починаючи із розрахунку показників за лютий 2015 року).

Відповідність критеріям залишається обставиною, за якою суб’єкт господарювання може отримати бюджетне відшкодування за результатами камеральної перевірки, яка відповідно до абзацу 2 пункту 200.18 статті 200 Кодексу проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової звітності.

При цьому, Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу) значно розширені дані, на підставі яких проводяться камеральні перевірки податкової звітності з ПДВ. Використовуються не лише показники, зазначені у податкових деклараціях (розрахунках), а і дані системи електронного адміністрування ПДВ, а саме дані:

- органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ;

- Єдиного реєстру податкових накладних;

- митних декларацій.


Право на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН після анулювання платника ПДВ

При анулюванні реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана за останній податковий період подати податкову звітність з ПДВ, з урахуванням граничного терміну, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання, то особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за умови, що з дати їх виписки минуло не більше 15 календарних днів.


Податок на прибуток

Долучайтесь до обговорення проекту податкової декларації з податку на прибуток підприємств

На офіційному web-сайті Державної фіскальної служби України у підрозділі «Проекти регуляторних актів» розділу «Діяльність» розміщено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» та аналіз впливу цього регуляторного акта.

Проект наказу підготовлено у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України 28 грудня 2014 року Закону України за №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» (далі – Закон), яким змінено редакцію розділу ІІІ «Податок на прибуток» Податкового кодексу України, згідно з якою об’єкт оподаткування визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування. Прийняття нормативного акта забезпечить затвердження нової форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств з метою приведення її у відповідність до Закону. Зауваження та пропозиції до проекту цього наказу від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються протягом одного місяця на адреси розробника: поштову – 04655, МПС, Київ – 53, Львівська площа, буд. 8, Департамент методологічної роботи з питань оподаткування, електронну – lhropun@sfs.gov.ua.


Про податок на прибуток за перше півріччя 2015 року

Платник податку на прибуток, який за підсумками 2014 року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов’язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у 2015 році, а за підсумками першого кварталу 2015 року отримав прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя (10 серпня 2015 року), три квартали звітного (податкового) року (09 листопада 2015 року) та за звітний (податковий) рік (09 лютого 2016 року) для нарахування та сплати податкових зобов’язань.

Такий платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації з податку на прибуток, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації. Це відповідно до звітних періодів не пізніше: 19 серпня 2015 року, 09 листопада 2015 року, 19 лютого 2016 року.


ЄСВ.

Нова звітність з ЄСВ

З 01.06.2015 року звіт з ЄСВ необхідно здавати за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435. У таблиці 1 звіту за формою №Д4 передбачені спеціальні поля для інформації про зниження ставки. Необхідно поставити відмітку про застосування понижувального коефіцієнта — «ТАК» або «НІ». У реквізиті «20» зазначається середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 рік. У рядках 2.1–2.4 таблиці 1 та їх розшифрованих складових має бути зазначена фактична сума нарахованого доходу, із якої стягують єдиний внесок, тобто в межах максимальної величини, але без доведення до розміру мінзарплати, а суми різниці між мінінімальною зарплатою та фактичною величиною нарахованих виплат необхідно зазначати в рядках 2.5.1–2.5.5. Звертаємо увагу на необхідності заповнення в таблиці 6 нарахування єдиного внеску окремо за кожною застрахованою особою. Відображення утримань необхідно зазначати в графі 20. Также таблицю 6 доповнили реквізитом «24»: ознака неповного робочого часу (1 — так, 0 — ні).


Звіт щодо сум нарахованого ЄВ, коли наймана особа ще сумісник

У разі якщо наймана особа протягом звітного періоду працювала в роботодавця по трудовому договору за основним місцем і за сумісництвом, у таблиці 6 додатка 4 звіту з ЄСВ відомості про нарахування заробітної плати (доходу) стосовно такої особи відображаються одним рядком. Водночас у графі 20 «Ознака наявності трудової книжки» вказується «1-так». Якщо наймана особа протягом звітного періоду звільнилася з основного місця працевлаштування й перейшла на роботу за сумісництвом у межах одного роботодавця, у таблиці 6 додатка 4 звіту з ЄСВ відомості про нарахування заробітної плати (доходу) стосовно такої особи відображаються двома рядками, а саме:

• у рядку 1 зазначаються суми, нараховані за час роботи за основним місцем працевлаштування, й у графі 22 «Ознака наявності трудової книжки» вказується «1-так»;

• у рядку 2 зазначаються суми, нараховані за час роботи за сумісництвом, і в графі 22 «Ознака наявності трудової книжки» вказується «0-ні»;

• у графі 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця» зазначається інформація про кількість календарних днів трудових відносин у звітному місяці лише в одному рядку, де відображено дані про суми нарахованої зарплати за основним місцем роботи.


Замість Z-звіту виконано і роздруковано Х-звіт

Помилки при користуванні РРО потрібно виправляти відразу. Та рекомендує розробити детальну інструкцію про те, як діяти касирові в ситуаціях з допущенням помилок. Х-звіт — це документ, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених із застосуванням РРО, без обнулення інформації в оперативній пам'яті. Призначення Z-звіту – обнулення пам'яті РРО та забезпечення фіксації підсумку розрахунків за певний період його роботи. Обов'язок щодня роздруковувати Z-звіт і підклеювати його до КОРО покладено на суб'єкта господарювання нормою п. 9 ст. 3 Закону України № 265. Z-звіт має містити таку інформацію:

- назва суб'єкта господарювання та адреса проведення розрахункових операцій;

- індивідуальний податковий номер суб'єкта господарювання, якщо той є платником

ПДВ, а якщо ні, то код ЄДРПОУ;

- фіскальний і заводський номери РРО;

- підсумок розрахункових операцій окремо за кожною ставкою ПДВ із буквеним

позначенням і сумою;

- загальний підсумок розрахункових операцій за певний період роботи РРО;

- кількість роздрукованих касових чеків;

- номер, дата і час роздрукування Z-звіту;

- повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсності Z-звіту.


Про процедуру скасування РРО

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування й ремонт РРО. Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО і повертає органу ДФС реєстраційне посвідчення.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу внутрішніх справ. У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО: поштою або безпосередньо в органі ДФС. Посадова особа органу ДФС протягом п’яти календарних днів із дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО й реєстраційного посвідчення чи прийняття рішення органу доходів і зборів про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом унесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС і надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.


Податок на нерухоме майно.

Про об’єкти оподаткування податковм на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Згідно з підпунктом 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 Кодексу об’єкти житлової нерухомості – це будівлі віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Підпунктами 14.1.129.1 та 14.1.129.1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначені поняття кожного із об’єктів житлової нерухомості та приведений перелік типів будівель, віднесених до житлового фонду, а саме:

- житловий будинок;

- прибудова до житлового будинку;

- квартира;

- котедж;

- кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах.

До об’єктів нежитлової нерухомості, як визначено підпунктом 14.1.1291 підпункту 14.1 статті 14 Кодексу, відносяться:

- будівлі готельні;

- будівлі офісні;

- будівлі торговельні;

- гаражі;

- будівлі промислові та склади;

- будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

- господарські (присадибні) будівлі;

- інші будівлі.

При цьому слід враховувати, що відповідно до підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

Платниками зазначеного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.


Про сплату транспортного податку

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктом оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм двигуна понад 3000 куб. см.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожний легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (пункт 267.4 статті 267 Кодексу). Базовим податковим (звітним) періодом згідно з підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу є календарний рік.

Відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Кодексу визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (підпункт 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).

Відповідно до підпункту а) підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Кодексу транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днівз дня вручення податкового повідомлення-рішення.


Платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відповідно до підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками податку на нерухоме майно є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Порядок визначення платників податку у разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб викладено у підпункті 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Кодексу, а саме:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

База оподаткування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації правна нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

База оподаткування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно, виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).


Юридичні особи – платники транспортного податку

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктом оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм двигуна понад 3000 куб. см.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожний легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (пункт 267.4 статті 267 Кодексу). Базовим податковим (звітним) періодом згідно з підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу є календарний рік.

Відповідно до підпункту 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Кодексу платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (підпункт 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (підпункт 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).

Відповідно до підпункту б) підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Кодексу транспортний податок юридичними особами сплачується авансовими внесками, які відображаються у річній податковій декларації, щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.


Про сплату транспортного податку фізичними особами

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктом оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм двигуна понад 3000 куб. см.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожний легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (пункт 267.4 статті 267 Кодексу). Базовим податковим (звітним) періодом згідно з підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу є календарний рік.

Відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Кодексу визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (підпункт 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).

Відповідно до підпункту а) підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Кодексу транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.


Інші роз’яснювальні матеріали.

До уваги майбутніх користувачів реєстраторів розрахункових операцій (РРО)

Відповідно до статті 296 Податкового Кодексу України платники єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) в своїй господарській діяльності повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій:

платники єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року

платники єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016 року

В зв’язку з вищезазначеним, ГУ ДФС у Дніпропетровській області на базі Центрів Обслуговування РРО організовано безкоштовне навчання з питань користування РРО.

З питань реєстрації та подання заяв на участь у зазначеному навчанні звертатись до уповноважених представників:

ЦСО «Укрсервіс» (учбовий клас – м. Дніпропетровськ пр. Кирова 121-д)- Єрещенко Ганна Миколаївна (тел. 099-367-25-19)

ЦСО «ФОП Кольвах» (учбовий клас – м.Новомосковськ вул. Шевченко 7 (Райадміністрація) – Кольвах Віктор Володимирович (тел. 067-366-84-83)

ЦСО «ФОП Куліненков» (учбовий клас – м. Жовті Води, вул. Петровського 33 (Міськвиконком) – Куліненков Олександр Пилипович (тел. 095-928-44-76).

Координаторами зазначеного навчання від ГУ ДФС у Дніпропетровській області визначені:

Харченко Олександр Володимирович – начальник відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок (РРО) – тел. 066-151-00-24,

Дуднік Роман Олександрович – заступник начальника відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок (РРО) – тел. 093-331-57-71.


Адміністративні послуги від ДФС у Дніпропетровській області

Одним з основних завдань органів Державної фіскальної служби України є організація надання платникам адміністративних послуг та додаткових сервісів під час виконання ними своїх зобов’язань.

Актуальна інформація щодо повного переліку адміністративних послуг, які надаються Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС), Центрами обслуговування платників (далі – ЦОП) територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області та їх відділень, Дніпропетровською митницею ДФС (далі – Митниця ДФС) розміщена на офіційному суб-сайті Територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області у розділі «Діяльність», підрозділі «Адміністративні послуги» головної сторінки за електронною адресою:

http://dp.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/).

Платники податків за цією адресою мають можливість отримати актуальну та повну інформацію щодо адрес, контактних телефонів, електронних адрес, режиму роботи ГУ ДФС, усіх ЦОПів територіальних органів ДФС та їх відділень, Митниці ДФС, де надаються адміністративні послуги.


Електронні сервіси ДФС України

Для якісного обслуговування платників на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) (електронна адреса: sfs.gov.ua) функціонують електронні сервіси:

«Електронний кабінет платника податків» – це персональне автоматизоване робоче місце платника, за допомогою якого можна підготувати, заповнити та подати звітність в електронному вигляді та переглянути дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків) у режимі реального часу;

«Дані реєстру платників ПДВ» – щоденно оприлюднюється інформація про платників ПДВ;

«Митна статистика» – можна отримати статистичну інформацію по 6-ти показниках;

«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» – для перевірки надійності ділових партнерів (наприклад, наявність податкового боргу);

«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» («ЗІР») – сервіс, який забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності (оподаткування, митна справа, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), електронний цифровий підпис) шляхом перегляду за певні періоди інформації не лише по запитаннях-відповідях, розміщених у Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів;

«Анулювання реєстрації платника ПДВ» – надає можливість отримати інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду;

«Антикорупційний сервіс «Пульс» – «гаряча» телефонна лінія, за якою по телефону (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

«Декларування он-лайн» – надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи, яку подають до органів ДФС фізичні особи – підприємці та громадяни, та надіслати її до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку;

«Реєстр платників єдиного податку» – щоденно оприлюднюється інформація про платників єдиного податку;

«Акредитований центр сертифікації ключів» – інформація щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС), який безкоштовно надає послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП); отримання ЕЦП; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати та подати звітність в електронному вигляді (ОПЗ), електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» та інші програмні забезпечення, в яких реалізовано можливість використання посилених сертифікатів, сформованих АЦСК ІДД ДФС та інше;

«Електронна звітність» – інформація щодо порядку надання звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати, подати податкову звітність і реєстр отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді (ОПЗ), актуальні нововведення;

«Електронна митниця» – передбачає здійснення митних процедур в електронному вигляді, використання електронних документів, у тому числі митних декларацій, засвідчених ЕЦП;

«Реєстр страхувальників» – інформація про взяття на облік платника ЄСВ, його реєстраційний номер, код КВЕД, по якому призначений клас ризику та клас професійного ризику;

«Дані про взяття на облік платників податків» – формується інформація по запиту щодо взяття на облік платника.


Податковий календар на червень

19 червня 2015 року – останній день сплати авансових внесків з єдиного податку фізичними особами – підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування І та ІІ групп;

22 червня 2015 року – останній день:

- подання декларації податку на додану вартість за травень 2015 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;

- подання декларації акцизного податку за квітень 2015 року;

- авансової сплати акцизного податку за травень 2015 року (доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку);

- подання декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за травень 2015 року;

- подання звіту по єдиному внеску, нарахованому за попередній календарний місяць роботодавцями за найманих працівників;

- сплати єдиного внеску, нарахованого за попередній календарний місяць роботодавцями за найманих працівників (крім гірничих підприємств);

26 червня 2015 року – останній день:

- сплати авансового внеску рентної плати за:

- транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України;

- транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

- транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України

- сплати авансового внеску рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

30 червня 2015 року – останній день:

- сплати акцизного податку за травень 2015 року;

- сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств за червень 2015 року;

- сплати збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності травень 2015 року;

- сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (крім громадян) за травень 2015 року;

- сплати єдиного внеску, нарахованого за попередній календарний місяць, гірничими підприємствами за найманих працівників;

- сплати податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді: - процентів на поточний або депозитний банківський рахунок;

- процентів на вклади члена кредитної спилки

- сплати податку на додану вартість за травень 2015 року.


Нові акцизні марки з 1 липня

Марки акцизного податку нового зразка запроваджуються як для вітчизняних напоїв та тютюнових виробів, так і імпортного виробництва. Нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва затверджені Постановою КМУ від 14.05.2015 року №296 «Деякі питання запровадження марок акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів».


Продаж пива з 1 липня з ліцензією

З 01 липня 2015 р. підлягає ліцензуванню діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

Такі вимоги встановлені внесеними змінами до чинного законодавства. З 01 липня 2015 р. до алкогольних напоїв належатимуть продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5% об’ємних одиниць, які зазначені, зокрема, у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД. З цієї ж дати пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203. При цьому виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Імпорт, експорт і оптова торгівля, зокрема алкогольними напоями, можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Таким чином, з 01 липня 2015 р. підлягає ліцензуванню діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв. При цьому чинним законодавством не передбачено отримання окремої ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю пивом, у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями.


Звіти в разі переходу на спрощену систему оподаткування

У разі переходу платника податку на прибуток на спрощену систему оподаткування такий платник у терміни, встановлені для квартального звітного періоду, зобов’язаний подати податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого платник переходить на спрощену систему оподаткування.

Якщо платник податку на прибуток переходить на спрощену систему оподаткування з 01 липня 2015 р., декларацію з податку на прибуток йому необхідно подати за перше півріччя 2015 р. не пізніше 10 серпня.


Сплатіть вчасно податкові зобов’язання!

Новомосковська ОДПІ головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу громадян, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, задекларували доходи з яких податок не утримувався, зокрема здавали в оренду рухоме та нерухоме майно, здійснювали продаж майнових чи немайнових прав, отримували спадщину, дарування, інвестиційні прибутки чи іноземні доходи та зазначили в них до сплати відповідні суми податку на доходи фізичних осіб, повинні їх сплатити до 1 серпня 2015 року.

У разі порушення терміну сплати відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України передбачена відповідальність у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно - у розмірі 10 відсотків від суми боргу; при затримці більше 30 календарних днів – 20 відсотків від суми боргу.


Рахунки не змінено

Новомоскоська ОДПІ звертає увагу платників єдиного внеску, що у 2015 році платники продовжують сплачувати ЄСВ на небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я органів доходів і зборів та введені в дію з 1 жовтня 2013 року. Відкриття нових рахунків 3719 на ім’я територіальних органів ДФС буде здійснено централізовано після завершення реорганізації територіальних органів Міндоходів та утворення всіх без винятку територіальних органів ДФС.


2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Стабільне зміцнення казни Новомосковщини

Протягом січня – травня 2015 року Новомосковською ОДПІ забезпечено надходження до місцевих бюджетів Новомосковщини близько 124 млн. грн. податкових платежів.

Основну частину надходжень забезпечили: податок на доходи фізичних осіб – 80,2 млн. грн., що на 36,3 млн. грн., або на 82,7% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року; плата за землю склала 20,1 млн. грн., що майже на 7 млн. грн., або на 53,1% більше ніж у аналогічному періоді минулого року. Надходження єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва за п’ять місяців поточного року склали 9,3 млн. грн., що на 2,2 млн. грн., або на 30,2% більше ніж у аналогічному періоді минулого року.

Загалом, поточні надходження до місцевих бюджетів в порівнянні з відповідним періодом минулого року зросли на 50,5 млн. грн., або на 68,9%.


Новомосковською ОДПІ зібрано в травні єдиного внеску майже на 3,4 млн. грн. більше ніж планувалося

Протягом п`яти місяців поточного року від новомосковських платників надійшло 240,4 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зокрема, від платників Новомосковського регіону в аналогічному періоді минулого року надійшло вже 131,7 млн. грн. єдиного внеску. Тобто, надходження поточного року в порівнянні з минулим роком зросли на 108,7 млн. грн., або на 82,6%.

Находження єдиного внеску у травні цього року склали майже 55 млн. грн., що на 16,7 млн. грн. більше ніж у аналогічному періоді минулого року, або на 43,5%.


Позитивна динаміка роботи – результат плідної співпраці фахівців Новомосковської ОДПІ з представниками бізнесу регіону

Днями в Новомосковській ОДПІ головного управління ДФС у Дніпропетровській області перший заступник начальника Ігор Саханов зустрівся за «круглим столом» з бізнесовими колами Новомосковського регіону.

По-перше, Ігор Саханов наголосив на важливості добровільної сплати податків в бюджет, з метою планомірного та прогнозованого його наповнення та додав, що за п’ять місяців поточного року Новомосковською ОДПІ зібрано в місцеві бюджети майже 124,4 млн. грн. податків та зборів, що на 22,9 млн. грн. більше ніж у аналогічному періоді минулого року. Основну частину надходжень забезпечили: податок на доходи фізичних осіб – 80,2 млн. грн., плата за землю – 20,1 млн. грн., єдиний податок – 12,3 млн. грн. Позитивна динаміка спостерігається і у надходженнях єдиного внеску. Так, за січень - травень поточного року місцевий бюджет отримав 240,4 млн. грн. єдиного соціального внеску, що майже на 83% більше ніж у минулому році.

По- друге, під час зустрічі за «круглим столом» з представниками бізнесу обговорили обов’язковість застосування платниками єдиного податку ІІІ групи РРО. Ігор Саханов, підкреслив, що це необхідно зробити до 1 липня поточного року, а часу залишилося обмаль, тож варто поспішати. Також він нагадав, що з 1 липня 2015 року щоб законно реалізовувати в роздрібній торговельній мережі пиво необхідно мати ліцензію.

Не менш важливим, під час «круглого столу» стало питання необхідністі звірки даних, до 1 липня 2015 року, для проведення якісної кампанії щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно (транспортний податок; плати за землю; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). Для цього платникам податків Новомосковського регіону необхідно звернутися в ЦОП Новомосковської ОДПІ.


Гарячий телефонний зв’язок

04 червня 2015 року в Новомосковській ОДПІ головного управління ДФС у Дніпропетровській області відбувся черговий сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Волонтерська діяльність: облік, оподаткування». На запитання платників податків, які цього дня зателефонували, відповідав перший заступник начальника Новомосковської ОДПІ Ігор Саханов.

Телефонувавших цього дня цікавили відповіді на такі питання: як можна переконатися, що волонтер включений до Реєстру? (відповідь: підтвердженням включення волонтера до Реєстру волонтерів АТО є повідомлення органу ДФС про включення волонтера АТО до Реєстру із зазначенням відповідних реквізитів про нього. Зокрема, пунктом 2.5 Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів АТО встановлено, що протягом одного робочого дня, що настає за днем отримання заяви, орган ДФС повідомляє фізичну особу — благодійника про результати розгляду заяви у порядку, визначеному статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу. У разі включення фізичної особи — благодійника до Реєстру у листі зазначаються відповідні дані, наведені у пункті 1.3 розділу І цього Порядку, а у разі повернення документів на доопрацювання вказується причина повернення); чи можна включити волонтерів до Реєстру волонтерів — фізичних осіб без відкриття ними розрахункового рахунку? Якщо вони не отримають кошти, а працюють лише з товарно-матеріальними цінностями? (відповідь: включення волонтера до Реєстру волонтерів АТО проводиться за заявою. Відповідно до абзацу другого пункту 2¹ розділу VII Прикінцевих положень Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» до заяви волонтера разом із іншими документами додається довідка з банку із зазначенням реквізитів рахунків, відкритих на ім'я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності. Таким чином, наявність відкритого рахунку в банку є однією з умов для включення фізичної особи-благодійника до Реєстру волонтерів АТО); чи звільняється від оподаткування платник податків, який здійснює волонтерську діяльність? (відповідь: основними умовами звільнення від оподаткуваня є включення платника податку, що здійснює волонтерську діяльність, до Реєстру волонтерів АТО та цільове використанння ним отриманої благодійної допомоги на користь окремих категорій громадян).


Стабільне надходження військового збору від новомосковців

За січень – травень 2015 року на підтримку української армії від новомосковських платників надійшло 10,2 млн. грн., а це на 52,8% більше ніж планувалося, з них у травні поточного року – 2,4 млн. грн.

Нагадуємо, що оподаткування військовим збором продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Ставка податку у 2015 році залишається на рівні 1,5 відсотка. В той же час, з цього року об’єктом оподаткування збором є доходи, які визначаються по аналогії з доходами, що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.


Легальні трудові відносини – підвищення добробуту регіону

«Робота над легалізацією доходів займає вагоме місце у роботі ДФС та безпосередньо Новомосковської ОДПІ», - зазначив заступник начальника Новомосковської ОДПІ Андрій Сіленко під час нещодавнього практикуму для платників податків.

Ще він додав, що офіційна заробітна плата – це соціальні гарантії для громадян та стабільні надходження в місцеві бюджети. Так, за п’ять місяців поточного року в місцеві бюджети від легальних доходів надійшло податку на доходи фізичних осіб 80,2 млн. грн., що на 36,3 млн. грн., або на 82,7% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року. Це є дуже позитивним показником спільної роботи Новомосковської ОДПІ та роботодавців регіону.

Крім того, Андрій Сіленко нагадав присутнім, що внесеними з 01.01.2015р. змінами до Кодексу законів про працю України, «працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». Розмір фінансової відповідальності за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин становить 30 мінімальних зарплат та розмір адміністративної відповідальності - від 8500 грн. до 17000 грн.


Працівниками податкової міліції припинено діяльність конверт-центру, який «допомагав» підприємствам формувати податковий кредит

У Дніпропетровській області працівниками податкової міліції у рамках кримінального провад- ження ліквідовано «конверта- ційний центр», який надавав послуги з формування незаконного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку на території м. Дніпропетровськ та інших регіонів України. Клієнтами конверт-центру були підприємства реального сектору економіки.

Під час обшуків офісних приміщень, де здійснювалась незаконна фінансово-господарська діяльність, транспортних засобів та місць проживання фігурантів виявлено та вилучено 39 печаток СПД з ознаками «фіктивності», 1,2 млн. гривень готівкою та інші докази їх протиправної діяльності.

На рахунках підприємств у банківських установах арештовано грошові кошти у розмірі 3,3 млн. гривень. Проводяться подальші слідчі дії.


Громадянами Дніпропетровської області задекларовано 3 млрд. грн. доходу

З початку 2015 року понад 43,5 тисяч мешканців Дніпропетров- щини надали до фіскальних органів області декларації про майновий стан та доходи. Загальна сума задекларованих доходів за минулий рік склала 3 мільярди гривень. До сплати за результатами декларування підлягає 69,0 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, що на 14,4 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Найактивнішими декларантами у Дніпропетровському регіоні є громадяни, які отримали майно у спадщину чи в подарунок. Таких налічується 4506 осіб, загальна сума задекларованого ними прибутку складає 638,1 млн. грн. Також, 689 мешканців краю задекларували понад 412,1 млн. грн. від продажу (обміну) рухомого або нерухомого майна, іноземний дохід в розмірі 80,1 млн. грн. задекларували 217 жителів області.

В той же час, 6146 громадян реалізували своє право на податкову знижку, сума податку до повернення з бюджету складає 6,9 млн. грн.


Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року збільшилися на 891,3 мільйони гривень

У Дніпропетровській області з початку року надходження до місцевих бюджетів становлять 4 мільярди 804,3 мільйони гривень, що на 891,3 мільйони більше, ніж за відповідний період минулого року.

Так, на 146,3 мільйони збільшилися надходження в місцеві бюджети з земельного податку та орендної плати, всього їх надійшло 915,2 мільйони гривень. На 87,4 мільйони гривень збільшилися платежі єдиного податку, який сплачують суб’єкти малого підприємництва, загалом надходження становлять 324,8 мільйони гривень.

На 74,9 мільйони гривень збільшилися надходження екологічного податку, всього до бюджету надійшло 192,5 мільони гривень. Рентної плати за користування надрами надійшло 110,6 мільйонів гривень.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування у Дніпропетровській області збільшилося на 427,6 мільйона гривень, а загалом ЄСВ у Дніпропетровській області за п’ять місяців 2015 року зібрано 7 мільярдів 674,6 мільйони гривень.


З початку року слідчі ДФС Дніпропетровщини забезпечили відшкодування 28,8 млн. грн. збитків, завданих державі

Протягом січня – травня 2015 року в провадженні слідчого управління фінансових розсліду- вань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області перебувало 408 кримінальних проваджень.

Зі 112 закінчених кримінальних проваджень на розгляд до суду направлено 48, серед яких: 32 з обвинувальним актом та 16 для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з повним відшкодуванням збитків під час досудового розслідування.

Крім того, за 5 місяців поточного року за підслідністю скеровано 75 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 46, зупинено - 3.

У закінчених кримінальних провадженнях слідчими управління фінансових розслідувань ДФС області встановлено спричинення збитків державі у сумі 57,0 млн. грн. З них вже відшкодовано 28,8 млн. грн. та накладено арешт на майно вартістю 6,7 млн. грн.


Припинено діяльність незаконного виробництва фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів

У рамках операції «Акциз-2015» співробітниками податкової міліції у Рівненській області припинено діяльність потужного незаконного виробництва лікеро-горілчаних виробів, який був організований злочинною групою на території Хмельницької області.

фальсифікованої горілки та вилучено з незаконного обігу 73,3 тис. літрів спирту, 1 тис. літрів спиртовмісної рідини, 27,1 тис. пляшок та 45 картонних коробок (об’ємом 10 літрів) з написами «Пшенична» та реквізитами виробника ДП «Житомирський ЛГЗ» (Чуднівська філія) та ТОВ «Олександрія-Бліг», близько 15 тис. підроблених марок акцизного податку України, допоміжне обладнання та фурнітуру, що використовувалось у протиправній діяльності, на загальну орієнтовну суму 10,3 млн. гривень.

Триває досудове слідство.

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області