Матеріали ОДПІ від 17 липня 2015 року

1. Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Контроль за переміщенням товарів між митницями

Контроль за переміщенням товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, між двома митницями ДФС або в межах зони діяльності однієї митниці юридичними та фізичними особами незалежно від виду транспорту здійснюється з використанням митних декларацій або документів, передбачених ст. 94 Митного кодексу. Це, зокрема:

• у разі транзиту в межах одного пункту пропуску або для декларування товарів, які не є підакцизними, залежно від виду транспорту замість митної декларації може використовуватися авіаційна вантажна накладна (Аіг Waуbі11) або коносамент (Bill of Lading);

• для декларування товарів, які не є підакцизними, замість митної декларації залежно від виду транспорту можуть використовуватися накладна УМВС (СМГС), накладна ЦИМ (СІМ), накладна ЦИМ/УМВС (ЦИМ/ СМГС, СІМ/SMGS), книжка МДП (Саrnet TIR);

• незалежно від виду транспорту для декларування у митний режим транзиту товарів, транспортних засобів комерційного призначення може використовуватися книжка А.Т.А. або книжка СРD;

• у випадках, передбачених міжнародними договорами України, укладеними відповідно до закону, для декларування у митний режим транзиту товарів, транспортних засобів комерційного призначення використовуються документи, передбачені такими договорами.

Виконання митних формальностей посадовими особами митних органів, перевізниками (водіями) та декларантами (уповноваженими ними особами) від початку і до завершення переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється відповідно до Порядку № 1066, згідно з нормами якого контроль за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перевозяться у митному режимі транзиту до митниці призначення, здійснюється митницею відправлення з використанням Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України (далі — ЄАІС).

Порядком № 1066 також регламентується виконання митних формальностей у разі:

• аварії або дії обставин непереборної сили;

• заміни транспортного засобу або водія;

• зміни митниці призначення або відправлення;

• зміни засобів ідентифікації;

• перевантаження товарів;

• здійснення контролю за виконанням перевізниками

Права та обов'язки перевізників

Відповідно до ст. 191 Митного кодексу перевізники мають право:

• не приймати для перевезення між митницями ДФС товари у разі оформлення митних та/або транспортних документів з порушенням порядку, встановленого законодавством України;

• замінювати моторний транспортний засіб, попередньо повідомивши митницю призначення про причини такої заміни (технічний стан, екологічні вимоги, економічна доцільність);

• замінювати уповноважену перевізником особу (водія), відповідальну за доставку товарів до митниці призначення, попередньо повідомивши цей орган про причини такої заміни (стан здоров’я, візові питання, вимоги Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення);

• з дозволу митниці призначення вивантажувати товар на склад цього органу, якщо доставлені перевізником товари, що перебувають під митним контролем, протягом трьох діб не будуть заявлені відповідальною за це особою до жодного митного режиму. У такому разі витрати на вивантаження та зберігання товару відшкодовуються його власником;

• отримувати роз’яснення причин відмови у митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та перелік заходів, яких потрібно вжити для їх усунення.

Перевізники зобов’язані:

• під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів і їх пакування, у разі неможливості такої перевірки — вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (СМR);

• у строк, установлений ст. 95 Митного кодексу, доставляти товари до митниці призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них;

• не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу митниці ДФС;

• у разі прибуття до митниці призначення у неробочий час забезпечувати схоронність товарів і вживати визначених митницею ДФС заходів для недопущення їх несанкціонованого вилучення з-під митного контролю.


Попередня митна декларація

Використання попередньої митної декларації передбачено ст. 259 Митного кодексу, відповідно до якої декларант або уповноважена ним особа має подати попередню митну декларацію (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до ст. 94 цього Кодексу) митниці, в зоні діяльності якої товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред’явлені для митного оформлення до ввезення в Україну таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо вони перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

При цьому попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для:

• ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митниці призначення; або

випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та без пред’явлення їх митниці, якою оформлено таку попередню митну декларацію; або

• випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пред’явлення їх митниці ДФС, якою оформлено таку попередню митну декларацію.

За рішенням митниці ДФС, якою оформлено попередню митну декларацію, випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, що містить всю необхідну для цього інформацію, може бути здійснено після переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України без пред’явлення їх цій митниці.

Таке рішення приймається на основі результатів аналізу ризиків у строк не більше ніж 4 робочі години з моменту пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Слід зазначити, що при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред’явлення цих товарів митниці ДФС, якою оформлено таку попередню митну декларацію, є обов’язковими.

Відповідальність декларанта або уповноваженої ним особи за достовірність відомостей, наведених у попередній митній декларації, настає з моменту:

• випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред’явлення їх митниці, якою оформлено таку попередню митну декларацію; або

• випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму після пред’явлення їх митниці, якою оформлено таку попередню митну декларацію, але без проведення митного огляду цією митницею; або

• надання декларанту чи уповноваженій ним особі митницею ДФС, якою оформлено таку попередню митну декларацію, інформації про проведення митного огляду пред’явлених товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Попередня митна декларація приймається митницею, якщо внаслідок її перевірки встановлено, що вона містить усі відомості щодо товару і до неї додано необхідні документи або їх копії, у тому числі у вигляді електронного документа. Якщо на момент подання попередньої митної декларації відсутні оригінали документів, то дозволяється подання їх копій. Засвідчення факту прийняття декларації здійснюється посадовою особою митниці, яка її прийняла, шляхом проставлення на декларації відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати і часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Прийняття попередньої митної декларації до митного оформлення здійснюється згідно з Порядком № 631.

У прийнятті попередньої митної декларації не може бути відмовлено, якщо виконано всі умови, встановлені Митним кодексом. Відмова у прийнятті попередньої митної декларації повинна бути мотивованою, про що декларанта має бути повідомлено письмово.

Ввезення товару на територію України за попередньою митною декларацією дозволяється протягом 30 днів з дати її оформлення митницею.

Для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, застосовуються курси валют, визначені згідно зі ст. 3ˡ Митного кодексу, а також заходи тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митницею такої попередньої митної декларації для оформлення, і заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату такого випуску.

У разі якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митниці призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.

Попередня митна декларація, за якою митницею ДФС здійснено випуск товарів, транспортних засобів комер- ційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред’явлення їх цій митниці згідно з частиною п’ятою ст. 259 Митного кодексу, або попередня митна декларація разом з додатковою декларацією, поданою відповідно до частини тринадцятої цієї статті, становлять митну декларацію, заповнену у звичайному порядку.

Митні формальності при здійсненні транзитних переміщень товарів, транспортних засобів комерційного призначення з використанням попередньої митної декларації визначено у розділі III Порядку № 1066.


Фінансова гарантія як спосіб забезпечення митних платежів

Відповідно до розділу X Митного кодексу надання митницям ДФС забезпечення сплати митних платежів є обов’язковим при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом товарів за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перелік товарів, ввезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України прохідним та внутрішнім транзитом здійснюється за умови обов’язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платежів, затверджено постановою № 461.

Спосіб забезпечення сплати митних платежів обирається власником товарів чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено Митним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Одним із способів забезпечення сплати митних платежів є фінансові гарантії.

Забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у формі надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа, — викладене у письмовій або електронній формі зобов’язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу митниці ДФС), або внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником чи гарантом коштів на відповідний рахунок митниці ДФС (грошова застава).


Види фінансових гарантій та умови їх застосування

Фінансова гарантія може бути індивідуальною (одноразовою), багаторазовою та генеральною.

Індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія у вигляді письмового зобов’язання надається у паперовому або електронному вигляді на суму митних платежів за:

• однією митною декларацією в межах однієї зовнішньоторговельної операції;

• однією митною декларацією в межах однієї транзитної операції;

• одним документом контролю за переміщенням товарів;

• однією операцією з переміщення через митний кордон України товарів громадянами у випадках, визначених розділом XII Митного кодексу.

Індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія у паперовому вигляді застосовується виключно під час переміщення товарів через митний кордон України із застосуванням митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів, оформлених на паперовому носії. Електронна копія такої гарантії надсилається до єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України авторизованим електронним повідомленням гаранта. Індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія у вигляді електронного документа застосовується під час переміщення товарів через митний кордон України із застосуванням митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів, оформлених на паперовому носії чи у вигляді електронного документа.

Багаторазова фінансова гарантія надається для забезпечення сплати митних платежів за кількома митними деклараціями або документами контролю за переміщенням товарів при ввезенні товарів на митну територію України з метою транзиту або вільного обігу на цій території для одного власника в межах одного зовнішньоекономічного договору.

Генеральна фінансова гарантія надається для забезпечення сплати митних платежів за митними деклараціями або документами контролю за переміщенням товарів, які декларант або уповноважена ним особа планують подати протягом одного року.

Багаторазова та генеральна фінансові гарантії надаються виключно у вигляді електронного документа.

Фінансова гарантія видається гарантом і надається митниці ДФС особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено Митним кодексом, та діє на усій митній території України.

Фінансова гарантія як забезпечення сплати митних платежів не надається, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро.


Визначення розмірів фінансової гарантії

Розмір фінансової гарантії визначається виходячи із суми митних платежів, що підлягає сплаті при випуску товарів для вільного обігу на митній території України або при вивезенні товарів за межі цієї території у митному режимі експорту.

Якщо при визначенні розміру фінансової гарантії неможливо точно визначити суму митних платежів, що підлягає сплаті, внаслідок ненадання фіскальному органу точних відомостей про характер, найменування, кількість, країну походження, митну вартість і код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД, то її розмір визначається виходячи з найбільшої величини ставок податків, вартості та/або кількості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.

Якщо надана гарантія виявляється недостатньою для забезпечення сплати відповідної суми митних платежів, особи, зазначені у частині третій ст. 307 Митного кодексу, на письмову вимогу митниці надають додаткову гарантію або за їх вибором замінюють раніше надану гарантію новою.


Зобов'язання гаранта

Фінансові гарантії надаються митниці під час або до декларування товарів до митного режиму транзиту, попереднього декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення строку дії відповідного митного режиму.

Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов’язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу митниці ДФС кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов’язань із сплати митних платежів.

Вимога щодо сплати митних платежів направляється гаранту, який видав гарантію у вигляді документа, у таких випадках:

• перевищення більше ніж на 10 днів встановленого ст. 95 Митного кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митниці призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці — від одного підрозділу цього органу до іншого);

• встановлення митницею факту порушення вимог і умов митних режимів з умовним звільненням від оподаткування митними платежами;

• настання терміну сплати податкових зобов’язань відповідно до розділу III вищезазначеного Кодексу;

• встановлення митницею ДФС факту порушення вимог і умов тимчасового ввезення або транзиту товарів, транспортних засобів особистого користування, що переміщуються через митний кордон України громадянами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

Гарант зобов’язаний не пізніше трьох банківських днів, що настають за днем отримання вимоги та документів, що підтверджують настання гарантійного випадку, перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.

У разі порушення строку перерахування коштів у рахунок сплати митних платежів відповідно до вимоги митниці ДФС гаранти несуть відповідальність (у тому числі передбачену Податковим кодексом) за сплату забезпечених гарантією сум митних платежів. У разі несплати гарантом коштів за фінансовими гарантіями суми таких коштів вважаються податковим боргом гаранта і стягуються у порядку, встановленому законодавством.


Підтвердження виконання зобов'язань — вивільнення гарантії

Після завершення митного оформлення товарів чи процедури транзитного перевезення товарів та за відсутності порушення особою зобов’язань зі сплати митних платежів фінансова гарантія не пізніше 2 годин після того, як митницею отримано підтвердження фактичного виконання зобов’язань, забезпечених гарантією, вивільняється (повертається) цією митницею. При вивільненні (поверненні) індивідуальної (одноразової) фінансової гарантії у паперовому вигляді митницею ДФС на всіх її примірниках проставляється відбиток відповідного митного забезпечення.

Підтвердженням фактичного виконання зобов’язань, забезпечених гарантією, є:

• щодо транзитного перевезення товарів — повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, митниці відправлення митницею призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов’язань;

• завершення процедур митного контролю та оформлення товарів до митного режиму, у який задекларовано товари;

• завершення дії митного режиму, що передбачав перебування товарів під митним контролем протягом усього часу дії такого режиму;

• виконання зобов’язання зі сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III Митного кодексу.

Дія фінансової гарантії припиняється:

• на вимогу гаранта шляхом надсилання авторизованого електронного повідомлення;

• у разі відсутності факту ввезення товару на територію України за попередньою митною декларацією, до якої прикріплено індивідуальну (одноразову) фінансову гарантію, протягом 30 днів з дати оформлення цієї декларації митницею;

• у разі відкликання або визнання недійсною в порядку, передбаченому Митним кодексом, митної декларації, до якої прикріплено індивідуальну (одноразову) гарантію.


Конвенція МДП

Конвенція МДП є однією з найдієвіших міжнародних транспортних конвенцій і фактично єдиною глобальною системою митного транзиту.

Для одночасного забезпечення безперешкодного переміщення вантажів з мінімальними затримками в дорозі та максимальної митної безпеки режим МДП містить п’ять основних елементів, на яких будується вся система:

• вантажі повинні перевозитися в безпечних (з точки зору митниці) транспортних засобах або контейнерах;

• сплата митних зборів і податків, щодо яких існує ризик несплати, має бути забезпечена міжнародною гарантією;

• вантажі повинні супроводжуватися визнаним усіма державами — учасницями Конвенції митним документом (книжкою МДП), який прийнято до оформлення в державі відправлення і використовується для контролю в державах відравлення, транзиту і призначення;

• заходи митного контролю, що приймаються в державі відправлення, повинні визнаватися всіма країнами транзиту і призначення;

• доступ до процедури МДП для національних об’єднань (дозвіл на видачу книжок МДП та дія як гаранта), фізичних і юридичних осіб (дозвіл на використання книжок МДП) і міжнародних організацій (відповідальність за ефективну організацію і функціонування міжнародної системи гарантій) повинен контролюватися уповноваженими національними органами або Адміністративним комітетом МДП.


Допуск до перевезень транспортних засобів і контейнерів

Згідно з ‘Конвенцією МДП для убезпечення перевезень вантажі повинні перевозитися в контейнерах або вантажних відділеннях транспортних засобів, сконструйованих так, щоб унеможливити доступ до вмісту запломбованої частини транспортного засобу або контейнера без залишення видимих слідів розкриття вантажного відділення цього засобу чи контейнера або пошкодження митних печаток і пломб.

З метою дотримання цієї вимоги Конвенцією МДП встановлено стандарти конструкцій і процедури допущення. Так, вантажі можуть перевозитися з використанням процедури МДП лише в разі, якщо вантажне відділення транспортного засобу або контейнер пройшли процедуру допуску відповідно до положень цієї Конвенції. Якщо контейнер або вантажне відділення транспортного засобу відповідають усім вимогам, профільне національне відомство видає так зване свідоцтво про допуск дорожнього транспортного засобу або контейнера. Такий допуск визнається всіма договірними сторонами Конвенції МДЦ.

Порядок видачі свідоцтва про допуск дорожнього транспортного засобу до

перевезення товарів під митними печатками та пломбами затверджено наказом № 1064.


Міжнародна система гарантій

Міжнародну систему гарантій розроблено таким чином, що у будь-який момент митні збори і податки, щодо яких існує ризик несплати в ході транзитних операцій, покриваються гарантією національного об’єднання на випадок, якщо перевізника не може бути притягнено до відповідальності.

Принцип дії міжнародної системи гарантій досить простий. Кожне національне об’єднання, що представляє інтереси транспортного сектора в державі — учасниці Конвенції МДП і визнане митними органами цієї держави, гарантує сплату всіх митних зборів і податків, які можуть підлягати сплаті в разі виявлення будь-якого порушення операції МДП на території цієї країни. Тобто національне об’єднання гарантує сплату таких мит і податків як національними, так і іноземними перевізниками, що здійснюють транспортні операції з використанням книжок МДП, виданих ним самим або подібним об’єднанням іншої держави.

У результаті кожну державу забезпечено гарантією при проведенні на її території транспортних операцій МДП. Інакше кажучи, завжди існує національний партнер, з якого митні органи можуть стягувати платежі у разі виявлення будь-яких порушень незалежно від того, здійснено це порушення національним чи іноземним перевізником. Таким чином, систему МДП може бути представлено як ланцюг національних транзитних перевезень, що регулюються більше міжнародними, ніж національними правилами, оскільки перевезення здійснюється під міжнародну гарантію. Водночас умови надання такої гарантії регламентуються національним законодавством, і вони зазвичай включаються до угоди між національними митними органами і об’єднанням.

Так, згідно зі ст. 316 Митного кодексу одним із способів забезпечення сплати митних платежів є гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) як заходу гарантування доставки товарів (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів), що перебувають під митним контролем, до митниці призначення. Це застосовується за умови, що товари під час перевезення перетинають митний кордон України, а їх перевезення на всьому маршруті або на його частині здійснюється автомобільним транспортом.

Усі міжнародні гарантійні об’єднання становлять своєрідний гарантійний ланцюг, що охоплює всі держави — учасниці Конвенції МДП та перебуває у веденні Міжнародного союзу автомобільного транспорту (МСАТ) у Женеві (Швейцарія). МСАТ є неурядовою організацією, що представляє інтереси автомобільних перевізників у всьому світі. Діяльність гарантійного ланцюга підтримується декількома великими міжнародними страховими компаніями і контролюється Виконавчою радою МДП.

У разі виявлення порушень митні органи, перш ніж звернутися до гарантійного об’єднання, повинні за можливості вимагати сплату від осіб, які несуть пряму відповідальність за виявлене порушення. Якщо виникне необхідність у використанні гарантії (наприклад, внаслідок неплатоспроможності зазначених осіб), митні органи держави, на території якого сталося порушення, пред’являють позов своєму гарантійному об’єднанню для врегулювання питання в рамках національного законодавства. Проте згодом національне гарантійне об’єднання через міжнародний гарантійний ланцюг має право на відшкодування своїх витрат.

Кожна країна самостійно визначає межу гарантії. Рекомендована максимальна сума, яка може бути витребувана від національного об’єднання в Україні, становить 60 000 євро за одну книжку МДП.


Книжка МДП

Книжка МДП є міжнародним митним документом і наріжним каменем усієї транзитної системи. Це підтверджує те, що відносно товарів, які перевозяться за процедурою МДП, існує міжнародна гарантія.

На сьогодні МСАТ — єдина міжнародна організація, яка отримала право на централізоване виготовлення і поширення книжок МДП серед національних гарантійних об’єднань під контролем Виконавчої ради МДП відповідно до Конвенції МДП. У свою чергу, кожне національне гарантійне об’єднання видає книжки МДП перевізникам своєї держави на умовах, визначених у декларації — зобов’язанні перевізника.

Перша сторінка обкладинки, а також відривні листки і корінці, згруповані по два, є найважливішою частиною книжки МДП, оскільки стосуються митного контролю і функціонування гарантійної системи. Комплект із двох відривних листків і двох корінців використовується в кожній державі, на території якої здійснюється операція МДП. Пред’явлення належним чином заповненої перевізником іменної книжки МДП, що містить підписи і печатку міжнародної організації, гарантійного об’єднання, що видало її, є доказом існування і дійсності гарантії. Книжка МДП дійсна до завершення перевезення МДП у митниці призначення за умови, що операцію розпочато у митниці відправлення у терміни, встановлені гарантійним об’єднанням, що видав книжку МДП.


Міжнародне визнання заходів митного контролю

Ще одним складовим елементом транзитної системи МДП є принцип визнання країнами транзиту і призначення заходів митного контролю, прийнятих у країні відправлення.

Відповідно до цього принципу вантажі, що перевозяться в опломбованих вантажних відділеннях транспортних засобів або контейнерах, зазвичай звільняються від митного огляду під час слідування. Це є найважливішою перевагою для перевізників, що використовують процедуру МДП. Звичайно, це не унеможливлює вибірковий догляд, якщо у митних органів є підстави вважати, що переміщення здійснюється з порушеннями, проте такі випадки огляду вантажів під час слідування повинні розглядатися як виняток із загального правила.

Цей принцип привабливий для перевізників і передбачає, що митний контроль, проведений державою відправлення, є прийнятним для всіх митних органів держав транзиту. Отже, для успішного функціонування всієї системи МДП якість митного контролю в державі відправлення має вирішальне значення.

Оскільки здійснення всього перевезення МДП залежить від якості митного контролю в державі відправлення, то важливо, аби він був повним і здійснювався з дотриманням всіх необхідних формальностей. Окрім того, перед тим як накласти митні печатки і пломби, митний орган відправлення повинен перевірити стан вантажного відділення дорожнього транспортного засобу або контейнера, а в разі використання критих брезентом транспортних засобів (контейнерів) — стан брезенту і його кріплень, оскільки відомості про це не вносяться до свідоцтва про допуск.


Контрольований доступ до системи МДП

Додатком 9 до Конвенції МДП передбачено умови і вимоги, які повинні виконуватися національними об’єднаннями для отримання дозволу (у вигляді письмового договору або відповідного урядового документа) від національних компетентних органів (зазвичай митних) на видачу книжок МДП і діяти як гарант. Додатково до комерційних вимог, які можуть бути пред’явлені міжнародною організацією (МСАТ), Конвенцією МДП передбачено, що національні об’єднання можуть отримати такий дозвіл лише в тому випадку, якщо вони існують не менше ніж один рік, мають стійке фінансове положення і не здійснювали раніше серйозних або неодноразових порушень митного чи податкового законодавства. Крім того, ці об’єднання повинні укласти письмовий договір з компетентними органами країни перебування і надати докази того, що їх можливу відповідальність перед митними органами застраховано.

Так, відповідно до п. 5 постанови № 572 Асоціацію міжнародних автомобільних перевізників України уповноважено бути гарантом перед Міжнародною спілкою автомобільного транспорту щодо відповідальності українських та іноземних автоперевізників у зв’язку із застосуванням ними на території України книжок МДП.

Інформація стосовно всіх перевізників, допущених до використання книжок МДП, централізовано зберігається в міжнародному банку даних, який підтримується Виконавчою радою МДП у Женеві з використанням системи унікальних ідентифікаційних номерів.

Умови виконання міжнародних дорожніх перевезень, правила допуску українських перевізників до системи МДП, порядок оформлення книжки МДП на вантажі, що перевозяться між митницями з дотриманням вимог виконання МДП, відповідальність перевізника й гарантійного об’єднання в разі їх порушення визначено Порядком № 755.


Податок на доходи фізичних осіб

ОБОВ'ЯЗКИ КРЕДИТОРА ЯК ПОДАТКОВОГО АГЕНТА

Визначимо, які обов'язки податкового агента повинен виконати кредитор щодо анульованої до закінчення строку позовної давності суми боргу фізичної особи — нерезидента.

Підпунктом «д» пп. 164.2.17п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу передбачено, що дозагального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий ним як додаткове благо (крім випадків, передбаченихст. 165 цього Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку — боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, або укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника пропрощення (анулювання) боргув порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, встановленими для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Податкового кодексу для нерезидентів) (пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 цього Кодексу).

Згідно з пп. 170.10.3 цього пункту у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом — юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення з нерезидентом договору, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що застосовуватиметься до таких доходів.

Отже, кредитор зобов'язаний нарахувати, утримати та сплатити податок із суми прощеного (анульованого) до закінчення строку позовної давності боргу фізичної особи — нерезидента з урахуванням норм пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу і включити таку суму до податкового розрахунку (форма № 1ДФ).


ОПОДАТКУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРИБУТКУ

З'ясуємо, чи підлягає оподаткуванню інвестиційний прибуток, якщо договір купівлі-продажу інвестиційного активу (корпоративного права) між фізичними особами — резидентами укладено в попередньому році, а перерахування коштів відбудеться у звітному році.

Відповідно до положень частини першої, п. 1 частини другої ст. 11 Цивільного кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 вищезазначеного Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, і мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як зазначено у п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу, об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу визначено, що дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, дохід від відчуження корпоративних прав.

Отже, при укладанні договору купівлі-продажу інвестиційного активу (корпоративного права) між фізичними особами — резидентами у таких осіб виникають зобов'язання вчинити певну дію, а обов'язок щодо сплати податку виникає у платника не при укладенні договору, а при отриманні (нарахуванні) доходу за ним на території України.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регламентується п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу, згідно з пп. 170.2.6 якого до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Відповідно до пп. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 вищезазначеного Кодексу для цілей цього пункту термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом і статутними документами (пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Підпунктом 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 цього Кодексу передбачено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 — 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу (крім операцій з деривативами) (пп. 170.2.2 цього пункту).

У разі продажу фізичною особою — резидентом інвестиційного активу (корпоративного права) іншій фізичній особі — резиденту об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб вважається інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, пов'язані з придбанням такого активу (корпоративного права).

При цьому платник податку — фізична особа — резидент, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу (корпоративного права) іншій фізичній особі — резиденту та отримує інвестиційний прибуток, повинен подати податкову декларацію в установленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною ст. 167 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 176.1 ст. 176 цього Кодексу платники податку зобов'язані: вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник зобов'язаний відповідно до розділу IV цього Кодексу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу інвестиційного активу укладено у попередньому звітному році, а кошти від такого продажу фактично надійдуть у звітному році, платник податку повинен включити цей дохід до складу загального річного оподатковуваного доходу та зазначити його у декларації про майновий стан і доходи за підсумками року, в якому фактично отримано дохід (кошти).


ОПОДАТКУВАННЯ СУМ ПЕРЕВИЩЕННЯ ГРАНИЧНИХ НОРМ ДОБОВИХ

Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума перевищення граничних норм добових витрат, понесених платником податку у зв'язку з відрядженням?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу (пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу).

Згідно з пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 зазначеного Кодексу податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт і не повернутої ним протягом встановленого пп. 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, зокрема, на відрядження, — у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій відповідно до цього підпункту.

Крім того, згідно з п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких установлено відповідно до цього Кодексу, помножена

на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К — коефіцієнт;

Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлені законодавством строки.

Водночас пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу встановлено, що до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються кошти, отримані ним на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» пп. 170.9.1 зазначеного пункту не включаються до оподатковуваного доходу платника витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження (у 2015 р. — 243,60 грн.), а для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження (у 2015 р. — 913,50 грн.).

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

• здійснюють комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

• виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

• використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу.

Сума добових визначається у разі відрядження:

• у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), — згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

• до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), — відповідно до наказу про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Держприкордонслужби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Держприкордонслужби України в паспорті або документі, що його замінює, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

Отже, сума добових, отримана платником податку на відрядження і розрахована згідно з пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника. У разі якщо сума добових перевищує суму, розраховану згідно з цим підпунктом, то сума перевищення вважається сумою надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження, і оподатковується на підставі пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу із застосуванням коефіцієнта, визначеного п. 164.5 цієї статті, та у порядку, встановленому пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 зазначеного Кодексу.

Єдиний соціальний внесок


ОКРЕМІ ВИПАДКИ ПРИ РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ ПОНИЖУЮЧОГО КОЕФІЦІЄНТА

Розглянемо, до якого місяця слід включати працівників, яким нараховано доходи за декілька місяців (зокрема, відпускні, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу по вагітності та пологах), при розрахунку показника середньомісячної кількості застрахованих осіб з метою застосування понижуючого коефіцієнта.

Згідно з п. 95 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ЄСВ при розрахунку понижуючого коефіцієнта показники за 2014 р. визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, яка подається відповідно до вимог цього Закону.

З метою дотримання умов, що надають право роботодавцям на застосування понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску та при його розрахунку, страхувальники використовують інформацію, зазначену ними у додатку 4 до Порядку № 435, зокрема показник «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати».

Так, у табл. 6 додатка 4 до зазначеного Порядку персоніфіковано щодо кожного працівника відображаються суми нарахованої заробітної плати, винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах.

Нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця).

На одну застраховану особу допускається декілька записів у табл. 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо, зокрема, протягом одного звітного періоду застрахованій особі нарахування здійснювалися за поточні та майбутні періоди (відпускні, допомога по вагітності та пологах), за минулі періоди (тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами).

Таким чином, з метою застосування понижуючого коефіцієнта працівники, яким нараховано доходи за декілька місяців (зокрема, відпускні, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу по вагітності та пологах), включаються до середньомісячної кількості застрахованих осіб лише в звітному місяці, в якому нараховано такі доходи.


КОНТРОЛЬ БАНКАМИ КОШТІВ для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності

Абзацом першим частини другої ст. 24 Закону про ЄСВ визначено, що банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про їх перерахування для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері адміністрування єдиного внеску, за погодженням з Нацбанком України та центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Нарахування єдиного внеску у розумінні абзацу першого частини другої ст. 24 Закону про ЄСВ — це обов’язкові внески підприємств, організацій та установ усіх форм власності до фіскальних органів. Обчислюються у відсотках

до сум оплати праці за встановленими цим Законом ставками. Вони не впливають на розмір заробітної плати, оскільки здійснюються за рахунок роботодавця.

Водночас утримання із заробітної плати — це вирахування грошових сум із заробітної плати працівника, що проводяться роботодавцем у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 24 Закону про ЄСВ розроблено Порядок № 453.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу(перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону про ЄСВ нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про їх перерахування для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, мають становити не менше 1/3 від суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної у грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.

Отже, сума утриманого із заробітної плати єдиного внеску не враховується при заповненні довідки-розрахунку згідно з додатком 2 до Порядку № 453.

Абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці — підприємства, установи, організації, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу по вагітності та пологах, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, — для осіб, зазначених, зокрема, у п. 11 частини першої ст. 4 цього Закону.

Єдиний внесок для роботодавців нараховується, зокрема, на суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, допомоги або компенсації відповідно до законодавства. Таким чином, допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах є базою для нарахування єдиного внеску.

Як зазначено вище, роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Якщо єдиний внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачено у встановлені строки або за результатами звірення стану розрахунків платника з фіскальним органом за платником визнано переплату єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй, сплачувати єдиний внесок не потрібно. Із сум нарахованого, але не виплаченого доходу (заробітної плати) платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Таким чином, у платників можуть виникати розбіжності у строках виплати доходу та строках сплати єдиного внеску, зокрема в частині виплати лікарняних або сум допомоги по вагітності та пологах, за яких строки нарахування та виплати не збігаються у зв’язку з фінансуванням цих виплат Фондом соціального страхування України через окремі рахунки. Отже, отримуючи суми коштів на виплату доходів, з яких уже сплачено єдиний внесок у граничні строки, платник єдиного внеску повинен надати банку узгоджену довідку-розрахунок згідно з додатком 2 до Порядку № 453.

Запитання - відповіді


«ЕЛЕКТРОННЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ»

Заповнення податкових накладних філією

Який порядок заповнення податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі їх складання філією, якій делеговано таке право?

Починаючи з 01.01.2015 р. складання податкових накладних/ розрахунків коригування здійснюється за формою і в порядку, затвердженими наказом Мінфіну України від 22.09.2014 р. № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» у редакції власного наказу від 23.01.2015 р. № 13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі — Порядок № 957).

Відповідно до зазначеного Порядку у разі якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку у графі «Продавець» податкової накладної зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначено статутними документами, та найменування такої філії (структурного підрозділу).

У разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку при складанні податкової накладної у графі «Покупець» разом з найменуванням головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, зазначається найменування такої філії (структурного підрозділу), яка фактично є стороною договору від імені головного підприємства (покупця).

Порядковий номер податкової накладної складається з трьох частин, і у третій частині зазначається цифровий номер філії чи структурного підрозділу при складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку. У разі коли податкова накладна заповнюється самим платником податку, номер філії чи структурного підрозділу не заповнюється.

Відповідно до п. 2 Порядку № 957 усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі — Порядок № 1246).

Згідно з цим Порядком для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. Електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються в такому порядку: першим — електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).


Відкриття електронного рахунку для філії не передбачено

Чи можливе відкриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ для філії?

Механізм відкриття та закриття рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (далі — електронний рахунок) визначено Порядком електронного адміністрування ПДВ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 (далі — Порядок № 569).

Відповідно до п. 2 цього Порядку електронний рахунок — рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.

Пунктом 5 Порядку № 569 встановлено, що електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку надсилає Казначейству. При цьому для кожного платника податку Казначейством відкрито один електронний рахунок. Для філій чи окремих структурних підрозділів відкриття електронних рахунків у Казначействі не передбачено.

Таким чином, якщо платник ПДВ делегував філії право складання податкових накладних, на таку філію поширюються загальні правила складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних, а електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у Казначействі відкривається виключно платнику податку — головному підприємству.


Податковий кредит за податковими накладними, складеними до 01.01.2015 року

Який порядок включення до податкового кредиту податкових накладних, складених до 01.01.2015р.?

Платники, які не включили податкові накладні, складені до 01.01.2015 р., до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс). Зазначене стосується податкових накладних, складених до 01.01.2015 р. як в електронному, так і у паперовому вигляді, як зареєстрованих в ЄРПН, так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали такій реєстрації.


ВІДОБРАЖЕННЯ В ПОДАТКОВІЙ НАКЛАДНІЙ СУМ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

Як розраховується та відображається в податковій накладній сума акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами?

Формула розрахунку суми податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів (ПЗа) є такою:

ПЗа = ФРЦ : 105 х 5, де

ФРЦ — фактична роздрібна ціна з урахуванням ПДВ та акцизного податку з роздрібних продажів.

У цьому випадку сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв) становитиме:

ПЗпдв = (ФРЦ - ПЗа) : 120 х 20.

Отже, якщо фактична роздрібна ціна підакцизних товарів становить 1200 грн. з ПДВ (тобто без урахування акцизного податку з роздрібних продажів), то ПЗа становитиме 60 грн. (1200 грн. : 100 х 5).

Порядок заповнення окремих рядків податкових накладних визначено п. 15 Порядку № 957.

У податковій накладній, зокрема, відображається окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів Податковим кодексом та Порядком № 957 не передбачено.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Мінфіну України від 23.01.2015 р. № 13 (далі — Порядок № 13).

У графі 4 розділу І «Податкові зобов’язання» додатка 5 до податкової декларації з ПДВ відображається обсяг постачання товару (без урахування ПДВ), який є базою оподаткування ПДВ, а у графі 5 — сума ПДВ, що нараховується на обсяг такого постачання.


ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛКИ, ДОПУЩЕНОЇ ПРИ СКЛАДАННІ ТАБЛИЦІ 1 ДОДАТКА 2 (Д2)

Як виправити помилки, допущені при складанні табл. 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 р.?

Коригування показників додатка 2 до декларації з ПДВ з метою виправлення допущених помилок полягає у приведенні помилково відображених показників до правильних шляхом їх зменшення (збільшення) на відповідну величину.

Таким чином, для того щоб виправити помилку, допущену при заповненні табл. 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 р., необхідно заповнити уточнюючий розрахунок до декларації за лютий та разом з ним подати додаток 2 (Д2) до декларації.

У табл. 1 додатка 2 (Д2) до декларації, який подається разом з уточнюючим розрахунком, необхідно зазначити:

• зі знаком «+» суму залишків від’ємного значення попередніх звітних періодів станом на 01.02.2015 р., яку не було враховано в колонках 2 — 5 табл. 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий;

• зі знаком «-» суму таких залишків, яку було зайво вказано в колонках 2 — 5 табл. 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 р.

Значення рядка «Усього» колонки 6 табл. 1 додатка 2 (Д2) до декларації, який подається разом з уточнюючим розрахунком, повинно дорівнювати значенню колонки 6 рядка 26 розділу IV уточнюючого розрахунку.


ВИПРАВЛЕННЯ ПЕРЕРОБНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ПОМИЛОК У ДЕКЛАРАЦІЯХ ЗА МИНУЛІ ПЕРІОДИ

Як переробні (м’ясомолочні) підприємства можуть виправити помилки, допущені у звітних (податкових) періодах до 01.01.2015 р. у деклараціях, які подавалися на підставі п. 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу?

Дію особливого режиму справляння ПДВ для переробних (м’ясомолочних) підприємств, визначеного п. 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, зупинено починаючи з 01.01.2015 р.

У зв’язку з цим із зазначеної дати переробні підприємства — платники ПДВ усі операції відображають у податковій декларації 0110 з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, і сплачують ПДВ до бюджету у загальновстановленому порядку, визначеному розділом V Податкового кодексу.

Водночас зазначена категорія платників податку не позбавлена права на застосування норм ст. 50 Податкового кодексу до податкових декларацій, в яких відображено операції, на які до 01.01.2015 р. поширювався особливий режим справляння ПДВ, якщо після цієї дати залишається зареєстрованими платниками ПДВ.

Порядком № 13 не затверджено окремої форми уточнюючого розрахунку для податкових декларацій з позначкою 0140, які втратили чинність у зв’язку з припиненням законодавчої можливості їх застосування.

Отже, з метою забезпечення реалізації права платників податків на самостійне виправлення помилок, наданого ст. 50 Податкового кодексу, починаючи з 01.01.2015 р. уточнення (коригування) податкових декларацій з ПДВ (переробного підприємства) з позначкою 0140 у частині внесення змін до складу податкових зобов’язань та податкового кредиту (зокрема, включення до складу податкового кредиту податкових накладних, дата складання яких припадає на 2014 р.) здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку за формою, яка діяла станом на 31.01.2015 р., затвердженою наказом Мінфіну України від 23.09.2014 р. № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі — Порядок № 966).

У заголовній частині такого уточнюючого розрахунку в обов’язковому порядку заповнюється рядок 0140.

Уточнюючий розрахунок подається як окремий документ порядку, передбаченому пп. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу.

Якщо результатом виправлення помилки є збільшення суми податку, яка до 01.01.2015 р. підлягала перерахуванню на спеціальний рахунок переробного підприємства, тобто збільшується сума податкових зобов’язань, така сума зазначається в рядку 25.1 уточнюючого розрахунку, в рядку 26 нараховується штраф у розмірі 3% від донарахованої суми. Визначені в уточнюючому розрахунку сума податкових зобов’язань та штраф підлягають сплаті до бюджету у загальновстановленому порядку та відображаються в інтегрованій картці платника податку (ІКПП) як окремі нарахування на дату подання уточнюючого розрахунку.

Якщо результатом виправлення помилки є зменшення суми податку, яка до 01.01.2015 р. підлягала перерахуванню на спеціальний рахунок переробного підприємства, або збільшення/зменшення від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, то відповідно до п. 7 розділу VI Порядку № 13 така сума враховується у рядку 29 розділу IV декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок, та зазначається у графі 11 табл. 1 додатка 2 (Д2) до декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.


ВІД’ЄМНЕ ЗНАЧЕННЯ У ДЕКЛАРАЦІЇ ЗА ГРУДЕНЬ 2014 РОКУ ПЕРЕРОБНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Переробним (м’ясомолочним) підприємством за результатами грудня 2014 р. визначено від’ємне значення між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом. Як таке від’ємне значення мало бути відображено в податковій звітності січня 2015 р.?

Дію особливого режиму справляння ПДВ для переробних (м’ясомолочних) підприємств, визначеного п. 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, зупинено починаючи з 01.01.2015 р.

Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту поточного звітного періоду, яке зараховується платником до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 20.2 з декларації з ПДВ з позначкою 0140 за грудень 2014 р. (IV квартал 2014 р.)), мало включатися до складу показника рядка 21.1 декларації з ПДВ з позначкою 0110 за січень 2015 р. (І квартал 2015 р.) та підлягало подальшому відображенню у розділі III декларації відповідно до порядку заповнення цього розділу.


ПРИДБАННЯ ТОВАРІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ЦИХ ОПЕРАЦІЙ У ЗВІТНОСТІ

Яким є порядок відображення сільськогосподарським підприємством у податковій звітності з ПДВ операцій з придбання товарів/послуг в особи, не зареєстрованої як платник ПДВ?

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку № 966 товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою використання у виробництві сільськогосподарської продукції, відображаються у розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з позначками 0121 — 0123.

Таким чином, якщо сільськогосподарським підприємством придбаваються товари/послуги, призначені для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, в особи, не зареєстрованої як платник ПДВ, то обсяг придбання за такою операцією відображатиметься у відповідному рядку розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з позначками 0121 — 0123.

Якщо сільськогосподарським підприємством придбаваються товари/послуги, не призначені для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, в особи, не зареєстрованої як платник ПДВ, то обсяг придбання за такою операцією відображатиметься у відповідному рядку розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з позначкою 0110.


Порядок повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу – діє

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 (далі – Постанова №413) затверджений порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу.

Постанову №413 опубліковано 27 червня 2015 року в газеті «Урядовий кур’єр» №115.

Зазначений документ передбачає, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою подається до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем їх обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) за формою, затвердженою Постановою №413.

Це Повідомлення подається одним із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Нагадуємо, що з 1 січня 2015 року набрали чинності зміни до статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), внесені Законом України від 28.12.2014 №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

Відповідно до статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Звертаємо увагу роботодавців, що статтею 265 КЗпП визначена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- порушення інших вимог трудового законодавства – у розмірі мінімальної зарплати.


Особливості реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з 1 липня 2015 року

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує.

З 1 липня 2015 року реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється виключно на суму податку, обчислену за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 (далі – реєстраційна сума) Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Таким чином, при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми.

Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.

Якщо реєстраційна сума є меншою, ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, або має від’ємне значення, то реєстрація таких податкових накладних або розрахунків коригування не буде здійснюватись.

У такому випадку з метою отримання можливості зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН платнику потрібно збільшити свою реєстраційну суму.

Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:

- отриманих податкових накладних та розрахунків коригування, які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;

- сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів;

- поповнення рахунку платника у системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).

Крім того, реєстраційну суму платників податку автоматично:

- 01.07.2015 збільшено на середньомісячний розмір податку, що задекларований та погашений платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців;

- до 10 липня 2015 року буде збільшено на суму надміру зарахованих ними до бюджету коштів, сформованих станом на 01.07.2015.

Також інформуємо, що термін реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН із запровадженням системи електронного адміністрування у звичайному режимі залишився без змін та становить 15 календарних днів з дати складання відповідного документу.

Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Кодексу порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі:

- 10% від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20% від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30% від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40% від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.


Електронні сервіси ДФС України

Для якісного обслуговування платників на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) (електронна адреса: sfs.gov.ua) функціонують електронні сервіси:

«Електронний кабінет платника податків» – це персональне автоматизоване робоче місце платника, за допомогою якого можна підготувати, заповнити та подати звітність в електронному вигляді та переглянути дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків) у режимі реального часу;

«Дані реєстру платників ПДВ» – щоденно оприлюднюється інформація про платників ПДВ;

«Митна статистика» – можна отримати статистичну інформацію по 6-ти показниках;

«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» – для перевірки надійності ділових партнерів (наприклад, наявність податкового боргу);

«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» («ЗІР») – сервіс, який забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності (оподаткування, митна справа, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), електронний цифровий підпис) шляхом перегляду за певні періоди інформації не лише по запитаннях-відповідях, розміщених у Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів;

«Анулювання реєстрації платника ПДВ» – надає можливість отримати інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду;

«Антикорупційний сервіс «Пульс» – «гаряча» телефонна лінія, за якою по телефону (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

«Декларування он-лайн» – надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи, яку подають до органів ДФС фізичні особи – підприємці та громадяни, та надіслати її до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку;

«Реєстр платників єдиного податку» – щоденно оприлюднюється інформація про платників єдиного податку;

«Акредитований центр сертифікації ключів» – інформація щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС), який безкоштовно надає послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП); отримання ЕЦП; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати та подати звітність в електронному вигляді (ОПЗ), електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» та інші програмні забезпечення, в яких реалізовано можливість використання посилених сертифікатів, сформованих АЦСК ІДД ДФС та інше;

«Електронна звітність» – інформація щодо порядку надання звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати, подати податкову звітність і реєстр отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді (ОПЗ), актуальні нововведення;

«Електронна митниця» – передбачає здійснення митних процедур в електронному вигляді, використання електронних документів, у тому числі митних декларацій, засвідчених ЕЦП;

«Реєстр страхувальників» – інформація про взяття на облік платника ЄСВ, його реєстраційний номер, код КВЕД, по якому призначений клас ризику та клас професійного ризику;

«Дані про взяття на облік платників податків» – формується інформація по запиту щодо взяття на облік платника.


Запитання – відповідь щодо електронного сервісу

Яким чином буде працювати новий сервіс по обміну інформацією і контрагентами?

Новий електронний сервіс — це обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами.

Розроблений ДФС України сервіс стане допомогою платникам податків при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, виданої отримувачу товарів (послуг), що передбачено п. 16 постанови КМУ від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Щоб скористатися новим сервісом, електронні документи для здійснення обміну та засоби надсилання документів повинні відповідати таким вимогам:

1. Формат документа повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб'єктів/господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.13 № 729);

2. Формат транспортного повідомлення — відповідати вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС;

3. Електронний документ надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SОАР;

4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФС.

З інструкцією з використання програмного забезпечення можна ознайомитися на веб-поталі ДФС www.sfs.gov.ua


В які терміни проводиться реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі?

З 1 лютого 2015 року всі податкові накладні, сформовані за операціями, датованими починаючи з вказаної дати підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказана норма стосується в тому числі і тих податкових накладних, які складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також податкові накладні, що не надаються покупцю, а також незалежно від суми ПДВ, вказаної в такій податковій накладній. Розрахунок коригування до таких податкових накладних також обов'язково реєструється в ЄРПН.

Термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН складає 15 календарних днів з дати оформлення податкової накладної/розрахунку коригування.

Податкові накладні, складені за операціями, здійсненими після 1 лютого поточного року можуть бути зареєстровані в ЄРПН після спливання 15-денного терміну реєстрації лише із одночасним застосуванням штрафів, але не пізніше 180 днів з дати їх складання.

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.


Як в податковому обліку по ПДВ відображати операції з передоплати за товар, який знаходиться на стадії виготовлення?

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПКУ податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата отримання коштів від покупця на банківським рахунок (чи у касу) платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів.

Отже, якщо «першою подією» є попередня оплата за товар, який ще не виготовлено, то на дату отримання такого авансу постачальник — платник ПДВ повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такого товару, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. У подальшому, якщо при оприбуткуванні виготовленого товару на баланс платника ПДВ його виробнича собівартість перевищить договірну вартість, з якої були визначені податкові зобов'язання на дату отримання передоплати, то на дату його оприбуткування на баланс платник податку повинен скласти другу податкову накладну, виходячи з різниці між виробничою собівартістю та договірною вартістю такого товару. У податковій накладній, яка складена на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини: 17 — складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна також підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.


Які штрафи передбачені за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних?

Штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН застосовуватимуться у таких розмірах:

— 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

— 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Якщо податкова накладна/розрахунок коригування зареєстровані протягом 30 календарних днів з дати їх складання, то з 1 лютого по 1 липня 2015 року штраф, у розмірі 10%, передбачений Податковим кодексом не застосовується.

Слід зауважити, що вказані штрафні санкції за несвосчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН визначені в ст. 120ˡ Податкового кодексу України.


Як заповнюється платіжне доручення при перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на відкритий електронний?

Відповідно до пункту 2 статті 200ˡ Податкового кодексу України платникам податку рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкриваються автоматично.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.

Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

Заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється таким чином:

у полі «Отримувач» вказується назва платника;

у полі «Код» проставляється код за ЄДРПОУ платника;

у полі «Банк отримувача» пишеться «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

у полі «Код банку» заповнюється «899998»;

у полі «№ рахунку» вказується номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні, а у разі ненадходження — отриманий в Центрі обслуговування платників територіальних органів ДФС за основним місцем обліку.

Крім того, слід відзначити, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.04.


Податковий календар на липень 2015 року

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє , що:

20 липня поточного року останній день:

- подання декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за червень 2015 року (підпункт 1.7 пункту 29 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс));

- подання декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року платниками, у яких звітний період дорівнює календарному місяцю (підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункт 203.1 статті 203 Кодексу);

- подання декларації акцизного податку за червень 2015 року (пункти 49.1 та 49.21, підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49; пункт 223.2 статті 223 Кодексу);

- подання звіту по єдиному внеску, нарахованому за попередній календарний місяць роботодавцями за найманих працівників (пункт 4 частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з внесеними змінами та доповненнями (далі – Закон №2464));

- останній день авансової сплати акцизного податку за червень 2015 року (доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку) (підпункт 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 Кодексу);

- останній день сплати авансових внесків з єдиного податку фізичними особами – підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування 1 та 2 груп (пункт 295.1 статті 295 Кодексу);

- останній день сплати єдиного внеску, нарахованого за попередній календарний місяць роботодавцями за найманих працівників (крім гірничих підприємств) (абзац перший частини 8 статті 9 Закону №2464).

29 липня поточного року останній день сплати:

- авансового внеску рентної плати за (пункт 257.4 статті 257 Кодексу):

а) транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України;

б) транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

в) транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

г) користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

д) користування радіочастотним ресурсом України;

- сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами (абзац б) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Кодексу);

30 липня поточного року останній день сплати:

- збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за червень 2015 року (підпункт 1.7 пункту 29 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

- земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (крім громадян) за червень 2015 року (пункт 287.4 статті 287 Кодексу);

- єдиного податку платниками єдиного податку 4 групи за 2 квартал 2015 року (підпункт 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 Кодексу);

- податку на додану вартість за червень 2015 року (пункт 57.1 статті 57 та пункт 203.2 статті 203 Кодексу);

- акцизного податку за червень 2015 року (пункт 57.1 статті 57 та підпункт 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Кодексу);

- авансового внеску з податку на прибуток підприємств за липень 2015 року (абзац 4 пункту 57.1 статті 57 Кодексу);

31 липня поточного року останній день сплати:

- суми ПДФО, зазначеної у річній декларації про майновий стан і доходи фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами (пункт 179.7 статті 179 Кодексу);

- ПДФО від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді (пункт 170.4 статті 170 Кодексу):

а) процентів на поточний або депозитний банківський рахунок;

б) процентів на вклади члена кредитної спілки


РРО

З 1 липня платники єдиного податку у третьої групи мають застосовувати РРО

Змінами внесеними до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо проведення розрахункових операцій у 2015 році передбачено, що платники єдиного податку фізичні особи — підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

При цьому зазначені зміни, вступають у силу:

- для платників єдиного податку третьої групи — з 1 липня 2015 року;

- для платників єдиного податку другої групи — з 1січня 2016 року.

Зазначене не стосується тих платників єдиного податку другої і третьої групи (фізичні особи-підприємці), які здійснюють діяльність на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, тобто такі платники податків у таких випадках не застосовують РРО.

Водночас, змінами до Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку другої і третьої групи, крім визначених у пункті 296.10 статті цього Кодексу, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.

Тобто встановлення та застосування РРО платниками єдиного податку другої і третьої групи до 1 липня 2015 року передбачає уникнення від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО до 1 січня 2017 року.

Також для користувачів електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.15 встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.


Замість Z-звіту виконано і роздруковано Х-звіт

Помилки при користуванні РРО потрібно виправляти відразу. Та рекомендує розробити детальну інструкцію про те, як діяти касирові в ситуаціях з допущенням помилок. Х-звіт — це документ, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених із застосуванням РРО, без обнулення інформації в оперативній пам'яті. Призначення Z-звіту – обнулення пам'яті РРО та забезпечення фіксації підсумку розрахунків за певний період його роботи. Обов'язок щодня роздруковувати Z-звіт і підклеювати його до КОРО покладено на суб'єкта господарювання нормою п. 9 ст. 3 Закону України № 265. Z-звіт має містити таку інформацію:

- назва суб'єкта господарювання та адреса проведення розрахункових операцій;

- індивідуальний податковий номер суб'єкта господарювання, якщо той є платником

ПДВ, а якщо ні, то код ЄДРПОУ;

- фіскальний і заводський номери РРО;

- підсумок розрахункових операцій окремо за кожною ставкою ПДВ із буквеним

позначенням і сумою;

- загальний підсумок розрахункових операцій за певний період роботи РРО;

- кількість роздрукованих касових чеків;

- номер, дата і час роздрукування Z-звіту;

- повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсності Z-звіту.

Інші роз’яснювальні матеріали.


Щодо невідповідності суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленій у податковій декларації

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі, якщо за результатами перевірки, у тому числі камеральної, контролюючим органом виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації з ПДВ, то орган ДФС надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення-рішення (далі – ППР).

Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236, що зареєстрований у Міністерстві юстиції 20.12.2012 за №2135/22447 (далі – Порядок №1236), платнику ПДВ надсилаються ППР:

- за формою «В1» згідно з додатком 5 до Порядку №1236 – у разі встановлення перевищення суми бюджетного відшкодування ПДВ через заниження податкових зобов’язань або завищення податкового кредиту з ПДВ;

- за формою «В3» згідно з додатком 7 до Порядку №1236 – у разі з’ясування факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування.

У разі узгодження (не оскарження) ППР протягом 10 календарних днів, що настають за днем їх отримання (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження – протягом 10 календарних днів, наступних за днем її закінчення), завищена сума, на яку складено ППР, зменшується в інтегрованій картці платника податків, що ведеться у контролюючому органі.

При цьому, за умови відсутності порушень норм статей 197 – 199 Кодексу сума, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні (за формою «В3»), може бути врахована платником у збільшення значення рядків «збільшено/зменшено залишок від’ємного значення (від’ємного значення попередніх звітних податкових періодів) за результатами перевірки контролюючого органу» податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження такого ППР (лист Державної фіскальної служби України від 07.07.2015 №24403/7/99-99-15-01-01-17).

У разі, коли платник податків не згодний з рішенням контролюючого органу щодо отриманого ППР, суб’єкт господарювання може скористатись правом, передбаченим статтею 56 Кодексу, та оскаржити таке рішення в адміністративному порядку.

Відповідно до пункту 4.3 розділу IV Порядку №1236 протягом процедури адміністративного оскарження сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.


З 1 липня 2015 року змінено порядок формування податкового кредиту

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Відповідно до пункту 45 розділу I Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 1 липня 2015 року змінено деякі норми Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо порядку формування податкового кредиту.

Так, змінено редакцію пункту 198.3 статті 198 Кодексу, відповідно до якої податковий кредит звітного періоду формується незалежно від напряму використання придбаних товарів/послуг, тобто в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях.

Крім того, виключено пункт 198.4 статті 198 Кодексу, згідно з яким суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг та необоротних активів, які призначаються для використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, не належать до податкового кредиту.

Одночасно, пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку у межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Також внесені зміни до статті 199 Кодексу, зокрема, пунктом 199.1 зобов’язано платників податку у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, нараховувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні на частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись листом Державної фіскальної служби України від 09.07.2015 №24876/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість», у разі, якщо товари (послуги, необоротні активи) придбаваються для повного або часткового використання в операціях, визначених у підпунктах «а» – «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу, платник податку на дату їх придбання включає сплачену/нараховану при придбанні таких товарів/послуг суму ПДВ до складу податкового кредиту (за умови своєчасної реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН).

При цьому, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на відповідний обсяг придбаних товарів (послуг, необоротних активів), що призначені для використання в операціях, визначених у підпунктах «а» – «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу, та не пізніше останнього дня звітного періоду скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.


ДФС – більше не інспекція, а сервісна служба та партнер бізнесу

Про це наголосив Голова ДФС Роман Насіров під час презентації української податкової реформи потенційним американським інвесторам в ході першого в історії Американсько-українського бізнес-форуму.

Сьогодні, 13 липня, у Вашингтоні українська урядова делегація презентувала нові можливості для бізнесу, зокрема ті, які створюються завдяки проведенню реформ. Мова йшла про зміни і в податковій системі Спрощення умов ведення бізнесу та політика реформ, яка орієнтована на нові прозорі та зрозумілі правила – головні гарантії для інвесторів. Інвестор має бути впевнений у надійності політики, яку сьогодні Україна як європейська держава, демонструє всьому світові. Для України – це перший іміджевий захід такого масштабу, який зібрав близько 150 представників іноземного бізнесу.

Про перші кроки та вже досягнуті результати податкової реформи розповів Голова ДФС України Роман Насіров.

Серед ключових моментів, на яких зупинився Голова ДФС:

- з 1 липня 2015 року почала діяти на постійній основі система електронного адміністрування ПДВ. «Із запуском системи нам вдалося вирішити проблему з податковим шахрайством, яке щомісячно коштувало бюджету 100 мільйонів доларів США».

- «Не дивлячись на те, що з боку певних груп відчувався супротив стосовно впровадження електронного адміністрування ПДВ-рахунків, ДФС вдалося запустити цю систему, яка сьогодні працює в штатному режимі».

- «Ми максимально намагаємося спростити багато речей. Це стосується податкової звітності. Але все, що ми робимо – робимо задля чесних добропорядних підприємців».

- «Ми почали реорганізацію самої фіскальної служби. Ми обмежені в часі. В нас є 1,5-річний план задля того, щоб впровадити все заплановане. Проте вже сьогодні можна сказати, що менеджмент ДФС вийшов на якісно новий рівень».

- На фіскальні органи також чекає значне скорочення працівників, які сьогодні працюють. «Ми маємо на меті оновити кадровий потенціал фіскальної служби».

- «Ми намагаємося максимально спростити податкове адміністрування. Багато змін у податковому законодавстві вже незабаром будуть реалізовані. Над ними наразі працює Міністерство фінансів України. Важливо те, що процес реформування податкової системи та самої служби проходять одночасно».

- «Ми працюємо над удосконаленням та спрощенням декларування податків, зокрема прибуткового та ПДВ. Наше завдання – максимально електронізувати процедури, завадити маніпуляціям та схемам з ПДВ».

- «Ми гармонізуємо українське податкове та митне законодавство відповідно до міжнародних вимог. Ми використовуємо найкращі світові практики, рухаючись в одному напрямку з міжнародним бізнесом».

- «Щодо митниці ми працюємо над спрощенням процедури митного оформлення. Нульова толерантність до корупції – головне завдання, яке стоїть перед нами. Задля цього ми усуваємо людський фактор та вводимо електронні сервіси».

«Кожний, хто приїжджає до України, має бути впевнений, що податкова – це партнер бізнесу, що ДФС – відпер не інспекція, а сервісна служба».


Вісім правопорушень «кримінального» характеру виявлено на Дніпропетровщині за результатами перевірок законності проведення тендерів

Вісім кримінальних правопорушень виявлено підрозділами податкової міліції Дніпропетровської області з початку 2015 року за результатами «відпрацювання» підприємств – переможців тендерних закупівель. Відкрито сім кримінальних впроваджень відносно службових осіб із державною формою власності, які за попередніми даними здійснили розкрадання коштів в особливо великих розмірах.

Ще п’ять кримінальних впроваджень відкрито за фактами незаконного одержання відшкодування податку на додану вартість на суму у 5,1 мільйони гривень і один за фактом отримання незаконного відшкодування ПДВ у сумі 2,5 мільйони гривень. За результатами «відпрацювання» ризикових підприємств зареєстровано чотирнадцять правопорушень: дев’яти суб’єктів господарювання імпортерів і п’яти – експортерів, які працювали у Дніпропетровському регіоні.

Загалом, в області підрозділами податкової міліції Дніпропетровської області на початок липня 2015 року розслідується 462 злочини у сфері економіки.

За результатами розслідування 57 кримінальних впроваджень вже направлено до суду, з них 39 – з обвинувальними актами і 18 - для ухвалення рішення про звільнення осіб від кримінальної відповідальності.

Загалом до бюджету направлено більше 35 мільйонів гривень «відшкодування» за вже доведеними фактами протизаконної діяльності у сфері економіки.


Підприємці – «спрощенці» Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів майже 240 млн. грн.

У Дніпропетровській області за спрощеною системою оподаткування працюють понад 69 тисяч фізичних осіб - підприємців.

Як повідомили в ГУ ДФС у Дніпропетровській області, найпопулярнішою серед приватних підприємців залишається друга група спрощеної системи оподаткування – майже 39 тисяч ФОП. На другому місці – третя група, за якою працює понад 21 тисячі підприємців. Більше 9 тисяч підприємців Дніпропетровського регіону обрали першу групу.

Підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у І півріччі 2015 року сплатили до бюджету понад 239,7 млн. грн. єдиного податку, що перевищує надходження минулого року на 61,2 млн. грн., або на 34,3 %.


За порушення митних правил податкова міліція вилучила товарів на суму понад 700 тис. гривень

Співробітниками податкової міліції у рамках операції «Рубіж» у Дніпропетровській та Миколаївській областях виявлено факти здійснення фіктивними підприємствами експорту товарів широкого вжитку за заниженою митною вартістю.

У рамках кримінальних проваджень проведено обшуки транспортних засобів, за результатами яких вилучено товарно-матеріальні цінності загальною орієнтовною вартістю 740 тис. гривень.

На розрахункові рахунки «фіктивних» підприємств із залишком коштів у сумі 233,9 тис. грн. накладено арешт.

Досудове розслідування триває.


Всього за пів року податкова міліція Дніпропетровщини призупинила діяльність п’яти «конвертаційних центрів»

Підрозділами податкової міліції Дніпропетровської області з початку 2015 року ліквідовано діяльність п’яти «конвертаційних центрів» з загальним обертом коштів на суму більше 727 мільйонів гривень.

Так, в середині червня 2015 року у Дніпропетровській області ліквідовано діяльність відразу двох «конвертаційних центрів». Один з «конвертів» надавав «послуги» по формуванню штучного податкового кредиту та переводу з безготівкових коштів у готівку суб’єктам господарювання міст Києва, а також Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей. За попередніми даними, ділки встигли проконвертувати 102 мільйони гривень. В ході слідчих дій на розрахункових рахунках заарештовано 1,9 мільйони гривень, ще 407 тисяч гривень та 4,8 тисяч доларів готівки вилучено під час обшуку.

На рахунках ще одного «конверту», діяльність якого призупинено співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області заарештовано 2,6 мільйони гривень. Слідством виявлено, що «махінатори» перевели з безготівкових рахунків у готівку для суб’єктів господарювання Київської та Запорізької областей більше 111 мільйонів гривень.

Найбільший нелегальний «конвертаційний центр» виявлено у лютому. Виявлено, що ділки – «стахановці» проконвертували у «живі» гроші 310 мільйонів гривень для суб’єктів господарювання Луганської, Донецької, Дніпропетровської областей та міста Києва.

Загалом, з початку 2015 року, в області виявлено 57 транзитно-конвертаційних «фірм», що входили до складу різних «конвертаційних центрів» та 48 суб’єктів господарювання з явними ознаками фіктивності.


Податковою міліцією викрито махінації у сфері перевезень залізничним транспортом

Працівниками податкової міліції зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері перевезень залізничним транспортом.

Впродовж тривалого періоду порушники оформлювали операції з придбання пально-мастильних матеріалів, обладнання для локомотивів, будівельних матеріалів, витратних матеріалів для ремонту потягів та засобів гігієни у фіктивних підприємств. Внаслідок таких махінацій до бюджету не сплачено 19,6 млн. грн. податків.

Слідство триває.


Податковою міліцією ліквідовано міжрегіональний «конвертаційний центр»

Податковою міліцією спільно з обласною прокуратурою та ГУ СБУ у Донецькій області припинено діяльність потужного міжрегіонального «конвертаційного центру», який використовував фіктивні підприємства, зареєстровані у Донецькій, Дніпропетровській областях та у місті Києві.

Загальний обсяг проконвертованих коштів склав 1 млрд. гривень.

У Маріуполі та Дніпропетровську одночасно проведено 11 обшуків в офісних приміщеннях «конвертаційного центру», місцях проживання фігурантів. У ході обшуків виявлено та вилучено бухгалтерські документи, комп'ютерну техніку, 154 печатки підприємств, а також гербові печатки державних податкових інспекцій, печатку банківської установи.

На розрахункових рахунках підприємств, задіяних у роботі «конвертаційного центру», вже заблоковано понад 1 млн. грн. грошових коштів. При цьому кошти на рахунки продовжують надходити.

Наразі вирішується питання про додаткову реєстрацію кримінальних проваджень за ст. 191 (привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем), ст. 205 (фіктивне підприємництво), ст. 209 (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом) та ст. 364 (зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України відносно організаторів та учасників злочинної діяльності, а також розкрадачів державних коштів.

Злочинцям загрожує відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років з конфіскацією коштів та майна, одержаних злочинним шляхом.


Понад 9,3 млрд. грн. єдиного внеску надійшло від платників Дніпропетровщини

Впродовж першої половини 2015 року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 9 млрд. 375 млн. грн. Якщо цей показник порівняти з першим півріччям 2014 року, то цьогорічна сплата ЄСВ більше майже на 538 млн. грн.

При цьому, лише у червні 2015 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд. 700 млн. грн., що на 110 млн. грн. більше червневих надходжень минулого року.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.


Юристи фіскальної служби Дніпропетровщини відстояли у судах на користь держави понад мільярд гривень

Протягом січня – червня 2015 року судові органи підтвердили правомірність дій правовиків ДФС Дніпропетровської області по 1270 справах на суму 1 мільярд 11 мільйонів гривень.

Загалом, з початку 2015 у судах різних інстанцій на розгляді знаходилось майже 13 тисяч справ на суму понад 10 мільярдів гривень за позовами органів ДФС (Міндоходів) Дніпропетровського регіону до платників та за позовами платників до органів ДФС (Міндоходів) області.

Як свідчить досвід, практика досудового врегулювання суперечок між органами державної влади та платниками податків дозволяє уникати необґрунтованих претензій або малоістотних справ.

Спори за позовами платників податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень переважно стосуються донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість. У більшості випадків предметом спору є операції, в яких фіктивні суб’єкти господарювання виступають як контрагенти платників податків, або, як посередники в процесі постачання товару.


Власна безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 100 службових розслідувань та перевірок

Протягом січня - травня поточного року управлінням власної безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 100 службових розслідувань та перевірок, за результатами яких встановлено 62 факти порушень вимог діючих законодавчих та нормативно-правових документів з боку співробітників територіальних та структурних підрозділів ГУ ДФС області.

За матеріалами управління власної безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області розпочато 23 кримінальних провадження, у тому числі 4 за одержання незаконної винагороди; винесено 48 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 26 працівників служби.

З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у поточному року проведено перевірки 274 кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 8 претендентам відмовлено у прийомі на службу.


Новомосковською ОДПІ зібрано в першому півріччі єдиного податку майже на 10,2 млн. грн. більше ніж планувалося

Протягом першого півріччя поточного року від новомосковських платників надійшло до місцевих бюджетів 10,2 млн.грн, що на 12,6% більше ніж торік та на 38,3% - ніж планувалося.


Система електронного адміністрування ПДВ запущена на постійній основі (оновлено)

01.07.2015 з 00 годин систему електронного адміністрування ПДВ (далі СЕА) переведено з тестового режиму в звичайний.

Станом на 01.07.2015 у формулу додано показник «сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати податку до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців» на суму 7,35 млрд.грн по 153 тисячах платниках.

На 13 годину 01.07.2015 в системі електронного адміністрування ПДВ зареєстровано 220 тисяч податкових накладних та 11 тисяч розрахунків коригування на суму ПДВ 950 млн.грн., 757 митних декларацій на суму ПДВ 108,6 млн.грн., 707 операцій поповнення ПДВ рахунків на суму 169 млн. грн.

Система працює в штатному режимі.


Понад 23,8 млн. грн. плати за землю надійшло від платників Новомосковщини

За шість місяців поточного року платниками плати за землю сплачено податку 23,8 млн.грн., що на 46,7% більше проти фактичних надходжень за відповідний період минулого року


Розпочато 350 кримінальних проваджень за фактами корупції в ДФС

За фактами вчинення посадовими особами ДФС злочинів у сфері службової діяльності правоохоронними органами у І півріччі 2015 року розпочато 350 кримінальних проваджень, з яких 302 – за матеріалами підрозділів Головного управління власної безпеки ДФС.

До суду направлено 22 протоколи про вчинення адміністративних корупційних правопорушень посадовими особами фіскальної служби (з них 17 – за матеріалами підрозділів власної безпеки). За результатами розгляду зазначених протоколів у судах за порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» до адміністративної відповідальності притягнуто 16 осіб (з них за матеріалами підрозділів власної безпеки – 15).

Для з’ясування причин і обставин вчинення посадовими особами можливих корупційних та інших правопорушень у сфері службової діяльності, підрозділами власної безпеки проведено майже 2,4 тис. службових розслідувань і перевірок, за результатами яких до дисциплінарної відповідальності притягнуто 397 посадових осіб, з посад звільнено 142 працівники.

Водночас підрозділами власної безпеки органів ДФС перевірено 148 повідомлень про можливі неправомірні дії посадових осіб, що надійшли на антикорупційний сервіс «Пульс», з них підтвердилось – 21. За результатами перевірок до дисциплінарної відповідальності притягнуто 1 посадову особу, 12 особам винесено офіційні застереження про неприпустимість дій, які можуть призвести до порушень антикорупційного законодавства, та розпочато 2 кримінальних провадження.

Перевірено понад 860 скарг і звернень фізичних та юридичних осіб щодо можливих неправомірних дій, вчинених співробітниками органів ДФС, з них 236 підтвердилися.

У рамках попереджувально-профілактичної роботи посадовим особам ДФС винесено 480 офіційних застережень про неприпустимість дій або бездіяльності, які можуть призвести до корупційних та інших правопорушень.


У Закарпатті податковою міліцією вилучено 80 кілограмів бурштину

У ході проведення заходів з протидії незаконному переміщенню товарів через державний кордон працівниками податкової міліції Закарпатської області упереджено незаконне перевезення бурштину.

Вантажний автомобіль марки IVEKO під керуванням громадянина України, в якому перевозився цінний вантаж, було зупинено при в’їзді в пункт пропуску «Ужгород-Вишнє Нємецке» Закарпатської митниці ДФС.

Під час проведення огляду кабіни водія вказаного транспортного засобу виявлено 12 поліетиленових пакетів, обмотаних клейкою стрічкою, в яких знаходилось дорогоцінне каміння природного походження – бурштин різного розміру загальною вагою 80 кг. Орієнтовна вартість вантажу – понад 4 млн. гривень.

Бурштин вилучено, проводяться слідчі дії.


ДФС надано пропозиції щодо удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ

Система електронного адміністрування ПДВ може бути удосконалена. Відповідний законопроект (№2173а від 30.06.2015), який передбачає внесення змін до Податкового кодексу, вже зареєстрований у Верховній Раді України.

міни були підготовлені за результатами засідань робочої групи, створеної при Міністерстві фінансів України за участі представників ДФС та бізнес-спільноти, а також засідань у Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політки за участі народних депутатів.

«Метою законопроекту є удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ за пропозиціями бізнесу та виправлення помилок платників, допущених під час роботи системи в тестовому режимі», – пояснює директор Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС Неля Привалова.

Законопроект спрямований на врегулювання низки питань. Так, зокрема, відповідно до спецрежиму оподаткування суми ПДВ сільськогосподарських товаровиробників не підлягають сплаті до бюджету, а підлягають перерахуванню на їх спеціальні рахунки. Таким суб’єктам пропонується відкриття додаткових електронних рахунків, кошти з яких автоматично перераховуватимуться на спеціальні рахунки таких платників у день їх зарахування на електронний рахунок. Це дозволить с/г товаровиробникам уникнути «заморожування» коштів, оскільки на сьогодні кошти на спеціальні рахунки таких товаровиробників перераховуються після подання податкової декларації.

Також пропонується скасувати реквізити податкової накладної, які втратили актуальність у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ, що скоротить час платникам на заповнення податкової накладної.

Система електронного адміністрування ПДВ дозволяє платникам ПДВ – покупцям отримувати податкові накладні з ЄРПН. Законопроектом пропонується закріпити право покупців відображати податковий кредит по таким податковим накладним.

Крім того, передбачається можливість складання раз на місяць зведених податкових накладних у разі здійснення постачання товарів/послуг, що має безперервний або ритмічний характер (постачання тепла газу, електроенергії, послуг зв’язку тощо). Це, у свою чергу, скоротить кількість податкових накладних та зменшить відволікання обігових коштів платників ПДВ.

Водночас для зменшення відволікання обігових коштів платників при роботі системи електронного адміністрування в повноцінному режимі пропонується продовжити з 15 до 31 календарного дня строки реєстрації податкових накладних, складених протягом трьох місяців роботи системи на постійній основі.

Для забезпечення коректного формування з 1 липня показника суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, пропонується передбачити його „обнуління” та включити до нього:

- суми середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (т.з. „овердрафт”);

- суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01.07.2015;

- суми від’ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015;

- залишку коштів на електронному рахунку платника.

Це дозволить прибрати з системи електронного адміністрування ПДВ фіктивні суми податку, які були „затягнуті” в систему платниками протягом тестового режиму та виправити помилки платників.

«Усі зміни, викладені у законопроекті, спрямовані на покращення роботи системи електронного адміністрування ПДВ та підвищення сервісу обслуговування платників податків», – підкреслила Неля Привалова.


До уваги платників податків!

На головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (sfs.gov.ua) функціонує банер "Електронне адміністрування ПДВ", в якому розміщено актуальні питання-відповіді, перелік електронних сервісів та форматів для отримання інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, роз`яснення щодо особливостей реєстрації податкових накладних та складання податкової звітності, тощо.

Окрім того нагадуємо, що у ДФС функціонує Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс.

Телефони „гарячої” лінії Інформаційно-довідкового департаменту:

0 800 501 007, (044) 454-16-13.


Щодо ситуації на Закарпатті

Вчора керівництвом ДФС від виконання службових обов'язків були усунуті в.о.начальника та заступники Закарпатської митниці у зв'язку з проведенням службового розслідування щодо виявлення контрабанди. Крім начальника та заступників митниці від виконання службових обов'язків були усунені всі керівники митних постів.

Для забезпечення неупередженості розслідування та об'єктивності його висновків, процедура проводиться силами Центрального апарату ДФС із залученням представників регіонів.

Завдання ДФС - ретельно перевірити діяльність митниці, виявити факти контрабанди та притягти винних до відповідальності.

Найближчим часом буде повідомлено про результати розслідування.


За 2 тижні роботи в ЄРПН зареєстровано майже 9 млн. податкових накладних та розрахунків коригування

За 2 тижні роботи системи електронного адміністрування ПДВ (CEA) в звичайному режимі в ЄРПН(15.07.2015) зареєстровано 8,9 млн. податкових накладних та розрахунків коригування на суму ПДВ 32 млрд. грн. Зареєстровано 30,6 тис. митних декларацій на суму ПДВ 5,8 млрд. грн. та здійснено 82 тис. операцій поповнення електронних рахунків на суму більше 5 млрд. грн.

Також 2,5 млрд. гривень сум переплат та «овердрафт» використано для реєстрації податкових накладних.


Україна та США поглиблюватимуть співпрацю в митній сфері

Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров провів зустріч 14 липня із заступником керівника Митної та прикордонної охорони США (U.S. CBP) Кевіном Мак-Аліненом (Kevin K. McAleenan). Учасники обговорили сучасний стан та перспективи українсько-американських відносин в митній сфері.

«Митна та прикордонна охорона США була завжди надійним партнером митних органів України. При підтримці американської сторони ми значно посилили наші можливості з протидії незаконному переміщенню наркотиків, зброї, радіоактивних та інших небезпечних речовин та контролю за товарами подвійного призначення», - підкреслив Роман Насіров.

На думку Голови ДФС України, перспективними напрямами співпраці є поглиблення взаємодії у правоохоронній сфері, пост-митного контролю та аналізу ризиків.

При цьому, він зазначив, що ДФС України розраховує на експертну та технічну допомогу Митної та прикордонної охорони США.

У свою чергу, заступник керівника Митної та прикордонної охорони США погодився на активізацію співпраці та підтримку її подальшого розвитку.

Кевін Мак-Алінен також поінформував, що американська сторона завершила опрацювання проекту міжурядової Угоди про взаємну адміністративну допомогу в митних справах, яка була ініційована українською стороною.

Роман Насіров та Кевін Мак-Алінен погодились прискорити узгодження двома відомствами проекту міжурядової Угоди з метою її подальшого укладення.

За результатами зустрічі Голова ДФС запросив керівництво Митної та прикордонної охорони США найближчим часом відвідати з візитом Україну.


Протягом І півріччя 2015 року до держбюджету сплачено понад 4,5 млрд. грн. єдиного податку

Протягом січня - червня 2015 року платники податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплатили до бюджету понад 4,5 млрд. грн. єдиного податку. З них майже 370 млн. грн. сплачено у червні.

У розрізі категорій платників, фізичні особи – підприємці протягом 6 місяців поточного року спрямували до бюджету 3 089,5 млн. грн. зазначеного податку. Це на 837,7 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, у червні – 237,4 млн. грн. Надходження єдиного податку у червні також перевищили минулорічний показник на 19,7 млн. грн.

У свою чергу юридичні особи – «спрощенці» з початку року спрямували до держбюджету 1 422 млн. грн. єдиного податку, з яких 131,8 млн. грн. сплачено у червні.

Серед них платниками третьої групи у січні – червні поточного року сплачено 1 019,3 млн. грн. єдиного податку, з яких у червні – 61,7 млн. грн.

Щодо четвертої групи платників податків – юридичних осіб, то ними протягом 6 місяців поточного року сплачено до державного бюджету 402,7 млн. грн. єдиного податку. Червневі надходження складають 70,1 млн. грн.


Припинено діяльність «конвертцентру» з оборотом 200 млн. грн.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС в Одеській області припинили діяльність «конвертаційного центру» з оборотом в 200 млн. грн., який знаходився в Миколаївській області.

15 липня 2015 року на виході з банку затримано кур'єра, у якого виявлено 2,2 млн. грн. готівкою.

Наразі проводяться обшуки в офісах, квартирах та автомобілях учасників цієї схеми у місті Миколаєві та Миколаївській області, а також у банках, через які проходили кошти.

У головному офісі «конвертаційного центру» вже знайдені 167 печаток та документи комерційних фірм з ознаками «фіктивності».

Загальний обсяг «проконвертованих» коштів у 2014-2015 роках склав 200 млн. гривень.


Більше 460 злочинів розслідують співробітники Дніпропетровської податкової міліції

За шість місяців 2015 року підрозділами податкової міліції Дніпропетровської області прий- нято до розслідування 326 кримінальних впроваджень. Загалом, в області розслідується 462 злочинів у сфері економіки.

57 кримінальних впроваджень за результатами розслідування вже направлено до суду, з них 39 – з обвинувальними актами і 18 для ухвалення рішення про звільнення осіб від кримінальної відповідальності, з яких 12 – у зв’язку з повним відшкодуванням збитків під час досудового розслідування.

Завдяки роботі підрозділів податкової міліції Дніпропетровської області з початку 2015 року, за результатами кримінальних проваджень, відшкодовано збитків більш, як на 35 мільйонів гривень. З незаконного обігу вилучено матеріальних цінностей на 53 мільйони гривень.

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області