Матеріали ОДПІ від 13 серпня 2015 року

1. Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Підприємницька діяльність.

Право на відпустку платника єдиного податку

Чи може фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи скористатися правом на відпустку, якщо має одного найманого працівника, який перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами?

Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, якщо вона триває 30 календарних днів і більше за умови підтвердження копією листка (листків) непрацездатності.

При цьому пп. 291.4.1 п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу передбачено, що при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку — фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами й у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Таким чином, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи може скористатися правом на відпустку, якщо має одного найманого працівника, який перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, за наявності належним чином оформлених документів (з обов'язковим зазначенням у заяві на отримання відпустки відомостей про перебування в декретній відпустці такого найманого працівника).


Одержання довідки про доходи

Чи може фізична особа — підприємець — платник єдиного податку отримати довідку про доходи, у тому числі за будь-який інший, ніж квартальний (річний), податковий (звітний) період?

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік, третьої групи — календарний квартал.

Водночас п. 296.8 ст. 296 Податкового кодексу визначено, що платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу додаткову декларацію за інший, вартальний (річний), податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02.02.96 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі — Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Статтею 20 цього Закону визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.

Тобто фізична особа — підприємець — платник єдиного податку може за письмовою заявою отримати від контролюючого органу довідку про доходи, у тому числі за будь-який інший, ніж квартальний (річний), податковий (звітний) період. При цьому така довідка видається не пізніше 15 днів від дня отримання заяви.


Акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами

Чи включається до бази оподаткування ПДВ фізичної особи — підприємця, яка застосовує загальну систему оподаткування, нарахована під час реалізації сума акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами?

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін, визначених згідно зі ст. 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові та вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).

Підпунктом 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу встановлено, що акцизний податок є загальнодержавним податком.

З 1 січня 2015 р. відповідно до Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо), ставки якого встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з ПДВ), у розмірі 5% (пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що реалізацією підакцизних товарів (продукції) є будь-які операції на митній території України, які передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та його промислових замінників, товарів, зазначених у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, у разі здійснення операцій з постачання підакцизних товарів сума акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами не включається до бази оподаткування ПДВ фізичної особи — підприємця.


Відкликання заяви на щорічну відпустку

Чи може фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, яка подала до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки, надалі відкликати її у зв'язку з перебуванням в такому періоді на лікарняному?

Пунктом 295.5 ст. 295 Податкового кодексу встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 календарних днів і більше.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (пп. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу).

З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки. Заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності доцільно подавати одразу після закінчення лікарняного.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, яка не використовує працю найманих осіб, може відкликати заяву щодо періоду щорічної відпустки до її початку та скористатися правом на звільнення від сплати єдиного податку за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 календарних днів і більше.


Включення до складу витрат суми сплаченої орендної плати за наступний рік

Чи має право фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, включити до складу витрат суму орендної плати за наступний рік?

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу.

Так, п. 178.3 цієї статті визначено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності, без урахування витрат.

Податковим кодексом не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність, тільки встановлено, що зазначені витрати мають бути пов'язані з провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом ДПС України від 24.12.2012 р. № 1185, зазначені фізичні особи при визначенні сукупного чистого доходу мають право на включення до переліку витрат сплаченої суми орендної плати.

При цьому відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу).

Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, включає суму сплаченої орендної плати за наступний рік до складу витрат наступного року.


Застосування штрафної санкції

Який порядок застосування штрафної санкції, передбаченої п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу?

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу неподання, подання з порушенням установлених строків, не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 цього Кодексу.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних санкцій за вчинення податкового правопорушення такому платнику надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення (п. 116.1 ст. 116 Податкового кодексу).

Згідно з п. 2.2 розділу другого Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.11.2012 р. № 1236 (далі — Порядок), податкове повідомлення-рішення складається за формою згідно з додатком 2 (форма «Р») до Порядку.


Розрахунок загальної кількості найманих осіб

Чи враховуються при розрахунку загальної кількості найманих осіб, які перебувають у трудових відносинах з фізичною особою, котра здійснює незалежну професійну діяльність, наймані працівники, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного/шестирічного віку?

Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу самозайнята особа — платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність, за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність — участь фізичної особи в науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з Кодексом законів про працю України фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність і використовує найману працю, має право на період відпустки по догляду за дитиною укласти строковий трудовий договір з іншим працівником на час відсутності основного працівника.

При цьому чисельність найманих працівників у штатному розписі збільшиться, а кількість найманих осіб, праця яких використовується, не зміниться.

Тобто при розрахунку загальної кількості найманих осіб, які перебувають у трудових відносинах з фізичною особою, котра здійснює незалежну професійну діяльність, працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного/шестирічного віку, не враховують у кількості найманих працівників, праця яких використовується.


Відповідальність за неналежне ведення книги обліку доходів і витрат

Які штрафні санкції застосовуються до фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, уразі неведення або неналежного ведення книги обліку доходів і витрат?

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зокрема, форму Книги, яку ведуть фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджено наказом Міндоходів України від 16.09.2013 р, № 481.

Згідно зі ст. 121 Податкового кодексу незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської і статистичної звітності, інших документів з питань обчислення та сплати податків і зборів протягом не менш як 1095 днів та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.

Водночас за неведення або неналежне ведення обліку доходів і витрат до фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, застосовується попередження або накладається штраф у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 136 грн.) відповідно до ст. 164ˡ Кодексу України про адміністративні правопорушення. Такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 136 грн.).


РРО.

Відповідальність за незбереження або втрату КОРО

Яку відповідальність передбачено за незбереження або втрату книги обліку розрахункових операцій?

Відповідно до пунктів 5 та 6 ст. З Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та /або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) з додержанням встановленого порядку її ведення, забезпечувати зберігання використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення.

Пунктом 2.6 Положення № 637 встановлено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

За неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (ст. 1 Указу № 436).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у вищезазначеному пункті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 Кодексу).

Пунктом 121.1 ст. 121 Податкового кодексу встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.


Замість Z-звіту виконано і роздруковано Х-звіт

Помилки при користуванні РРО потрібно виправляти відразу. Та рекомендує розробити детальну інструкцію про те, як діяти касирові в ситуаціях з допущенням помилок. Х-звіт — це документ, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених із застосуванням РРО, без обнулення інформації в оперативній пам'яті. Призначення Z-звіту – обнулення пам'яті РРО та забезпечення фіксації підсумку розрахунків за певний період його роботи. Обов'язок щодня роздруковувати Z-звіт і підклеювати його до КОРО покладено на суб'єкта господарювання нормою п. 9 ст. 3 Закону України № 265. Z-звіт має містити таку інформацію:

- назва суб'єкта господарювання та адреса проведення розрахункових операцій;

- індивідуальний податковий номер суб'єкта господарювання, якщо той є платником

ПДВ, а якщо ні, то код ЄДРПОУ;

- фіскальний і заводський номери РРО;

- підсумок розрахункових операцій окремо за кожною ставкою ПДВ із буквеним

позначенням і сумою;

- загальний підсумок розрахункових операцій за певний період роботи РРО;

- кількість роздрукованих касових чеків;

- номер, дата і час роздрукування Z-звіту;

- повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсності Z-звіту.


Розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через Інтернет

Чи видають розрахунковий документ суб'єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (послуг) через Інтернет?

Згідно з пунктами 1, 2 та 5 ст. З Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням КОРО та РК з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Крім того, п. 12 ст. 9 вищезазначеного Закону встановлено, що РРО та РК не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Таким чином, розрахунковий документ при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видається у випадку їх безпосереднього надання споживачеві.


ПДФО.

Заповнення форми № 1ДФ

Яку кількість працівників слід зазначати в графі «Працювало за трудовими договорами» Податкового розрахунку за формою № 1ДФ, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв'язку із прийняттям або звільненням з місця роботи?

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу особи, які згідно з цим Кодексом мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (далі — Податковий розрахунок) до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Пунктом 3.7 Порядку № 4 передбачено заповнення граф 6 та 7 для фізичних осіб, які приймалися на роботу у звітному періоді (графа 6), були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді (графа 7). Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються.

Навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» в реквізитах Податкового розрахунку проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) (п. 3.1 Порядку № 4).

При цьому якщо, наприклад, станом на 01.04.2015 р. за трудовими договорами працювало 30 осіб, а протягом звітного кварталу одна особа звільнилась, дві особи було прийнято на роботу, то фактично протягом звітного кварталу працювало 32 особи.

Таким чином, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв'язку із прийняттям або звільненням з місця роботи, то в графі «Працювало за трудовими договорами» Податкового розрахунку слід зазначати максимальну кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом звітного кварталу.


Заповнення розділу ІІ «Військовий збір» податкового розрахунку

Який порядок заповнення розділу II «Військовий збір» Податкового розрахунку, якщо податковий агент має понад 1000 працюючих найманих працівників та подає декілька порцій Податкового розрахунку?

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу (пп. 1.4 п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5% (пп. 168.1.1 п. 168.1 вищезазначеної статті).

Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною кількістю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, хто працює, з обов'язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) однією порцією. Якщо штатна кількість працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання Податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких є окремим Податковим розрахунком зі своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання Податкового розрахунку. Аркуші окремого Податкового розрахунку зшиваються (п. 2.4 Порядку № 4).

Згідно з п. 3.11 цього Порядку відомості про оподаткування військовим збором відображаються у розділі II Податкового розрахунку: у рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у грн. з коп.). Відомості про фізичну особу — платника податку, якій нараховано доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Отже, якщо податковий агент має понад 1000 працюючих найманих працівників та подає декілька порцій Податкового розрахунку, то нарахований, виплачений дохід і нарахований, перерахований до бюджету з нього військовий збір відображаються загальними сумами лише один раз у розділі II першої порції Податкового розрахунку.


Відображення благодійної допомоги в податковому розрахунку

За якою ознакою доходу відображається в Податковому розрахунку сума (вартість) благодійної допомоги, надана благодійниками — суб'єктами господарювання на користь платників податків, визначених пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу?

Відповідно до пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги:

• виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками — фізичними особами, внесеними до Реєстру волонтерів АТО в порядку, визначеному Законом № 5073;

• отриманої благодійниками — фізичними особами, внесеними до Реєстру волонтерів АТО в порядку, визначеному цим Законом, для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у пп. «а» пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку № 4, сума благодійної допомоги, у тому числі гуманітарна допомога, яка надходить на користь платника податку у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги), зазначається під ознакою доходу «169».

Таким чином, сума (вартість) благодійної допомоги, надана благодійниками — суб'єктами господарювання на користь платників податків, визначених пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу, зазначається під ознакою доходу «169».


Військовий збір.

Податковий розрахунок за відокремлений підрозділ

Чи потрібно у Податковому розрахунку, який юридична особа подає за відокремлений підрозділ, не уповноважений нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, відображати інформацію щодо військового збору?

Статтею 29 Бюджетного кодексу визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Держбюджету України.

До доходів держбюджету включаються доходи бюджету за винятком тих, що згідно зі статтями 64, 66, 69, 69ˡ та 71 цього Кодексу закріплено за місцевими бюджетами (п. 1 ст. 29 зазначеного Кодексу).

Військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу, належить до доходів загального фонду Держбюджету України (п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу).

Водночас відповідно до пп. 1.4 п. 16ˡ цього підрозділу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу.

Згідно з пп. 168.4.1 п. 168.4 зазначеної статті Податкового кодексу податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу.

Так, ст. 64 цього Кодексу визначено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Згідно з абзацем першим пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Водночас абзацом другим вищезазначеного підпункту встановлено, що податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, не уповноваженого нараховувати (сплачувати) податок, юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого  неуповноваженого відокремленого підрозділу.

Однак вищезазначена норма регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до держбюджету, зазначену в абзаці другому пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу норму не може бути застосовано до військового збору.

Таким чином, юридична особа перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцезнаходженням.

Відповідно до пп. 1.3 Порядку № 4 дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів — юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Податковий розрахунок у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку. У порції, яка подається за відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) цього підрозділу (пп. 2.6 Порядку № 4).

Враховуючи викладене, юридична особа у Податковому розрахунку, який подає за відокремлений підрозділ, не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, не відображає інформацію щодо військового збору, оскільки така інформація зазначається нею у Податковому розрахунку, поданому за своїм місцезнаходженням.


Відображення військового збору в звітності

Яка сума нарахованого доходу відображається у рядку «Військовий збір» Податкового розрахунку?

Порядок відображення відомостей у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» Податкового розрахунку визначено п. 3.11 Порядку № 4, зокрема: у рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у грн. з коп.). Відомості про фізичну особу — платника податку, якій нараховано доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

При цьому загальною сумою нарахованого доходу з метою відображення у зазначеному вище рядку є загальна сума нарахованого доходу, з якої утримується військовий збір.


Система електронного адміністрування ПДВ.

Пропозиції щодо удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ

Система електронного адміні- стрування ПДВ може бути удосконалена. Відповідний законопроект (№2173а від 30.06.2015), який передбачає внесення змін до Податкового кодексу, вже зареєстрований у Верховній Раді України.

Зміни були підготовлені за результатами засідань робочої групи, створеної при Міністерстві фінансів України за участі представників ДФС та бізнес-спільноти, а також засідань у Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політки за участі народних депутатів.

«Метою законопроекту є удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ за пропозиціями бізнесу та виправлення помилок платників, допущених під час роботи системи в тестовому режимі.

Законопроект спрямований на врегулювання низки питань. Так, зокрема, відповідно до спецрежиму оподаткування суми ПДВ сільськогосподарських товаровиробників не підлягають сплаті до бюджету, а підлягають перерахуванню на їх спеціальні рахунки. Таким суб’єктам пропонується відкриття додаткових електронних рахунків, кошти з яких автоматично перераховуватимуться на спеціальні рахунки таких платників у день їх зарахування на електронний рахунок. Це дозволить с/г товаровиробникам уникнути «заморожування» коштів, оскільки на сьогодні кошти на спеціальні рахунки таких товаровиробників перераховуються після подання податкової декларації.

Також пропонується скасувати реквізити податкової накладної, які втратили актуальність у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ, що скоротить час платникам на заповнення податкової накладної.

Система електронного адміністрування ПДВ дозволяє платникам ПДВ – покупцям отримувати податкові накладні з ЄРПН. Законопроектом пропонується закріпити право покупців відображати податковий кредит по таким податковим накладним.

Крім того, передбачається можливість складання раз на місяць зведених податкових накладних у разі здійснення постачання товарів/послуг, що має безперервний або ритмічний характер (постачання тепла газу, електроенергії, послуг зв’язку тощо). Це, у свою чергу, скоротить кількість податкових накладних та зменшить відволікання обігових коштів платників ПДВ.

Водночас для зменшення відволікання обігових коштів платників при роботі системи електронного адміністрування в повноцінному режимі пропонується продовжити з 15 до 31 календарного дня строки реєстрації податкових накладних, складених протягом трьох місяців роботи системи на постійній основі.

Для забезпечення коректного формування з 1 липня показника суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, пропонується передбачити його „обнуління” та включити до нього:

- суми середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (т.з. „овердрафт”);

- суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01.07.2015;

- суми від’ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015;

- залишку коштів на електронному рахунку платника.

Це дозволить прибрати з системи електронного адміністрування ПДВ фіктивні суми податку, які були „затягнуті” в систему платниками протягом тестового режиму та виправити помилки платників.


Електронні сервіси для користування системою електронного адміністрування ПДВ

Державною фіскальною службою України (далі – ДФС України) запроваджено ланку сервісів щодо отримання платниками податків інформації з системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Платники податку засобами клієнтського програмного забезпечення направляють електронні запити щодо отримання відомостей з системи електронного адміністрування ПДВ:

1). Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1300103).

Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1400103), який надається платнику, містить інформацію щодо:

виданих та/або отриманих податкових накладних та розрахунках коригування до податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, як на вказану дату, так і в розрізі контрагентів із зазначенням дати та номеру документа, а також суми податку.

2). Запит про стан рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та суми податку, на яку мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (J/F1301204).

Витяг з системи електронного адміністрування (J/F1401204), який надається платнику, містить інформацію щодо:

стану рахунку (залишок на рахунку/заборгованість),

суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування,

складових формули розрахунку такої суми.

3). Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ΣНакл), за рахунок сум від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року, що були задекларовані платником у додатку 2 до декларації з ПДВ (J/F1301301).

Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних (J/F1401301), який надається платнику, містить інформацію щодо:

суми збільшення на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних,

суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування,

реєстраційний номер та дату декларації, в якій було задекларовано таке збільшення.

4). Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1301402).

Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1401402), який надається платнику, містить інформацію щодо:

виданих податкових накладних та розрахунків коригування зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації за запитуваний період та податкові накладні за вказаним кодом філії.

5). Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1301901).

Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1401901), який надається платнику, містить інформацію щодо:

  • типу операції,
  • дату та номер документа,
  • суму операції.

Електронні формати документів розміщені на головній сторінці офіційного сайту ДФС України у розділі (банер) «Електронне адміністрування ПДВ» («До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення»).


Зміни у заповненні податкової накладної

Державною фіскальною службою України у зв’язку з прийняттям Закону України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі – Закон №643) у листі від 29.07.2015 №27651/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість» (далі – лист ДФС України №27651) надані роз’яснення щодо порядку складання податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників податкових накладних (далі – розрахунок коригування).

Законом №643 з переліку обов’язкових реквізитів податкової накладної виключено такі реквізити, як «місцезнаходження юридичної особи – продавця або податкова адреса фізичної особи – продавця, зареєстрованої як платника податку» та «вид цивільно-правового договору».

При цьому, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) обов’язковими реквізитами податкової накладної залишаються:

- порядковий номер податкової накладної;

- дата виписування податкової накладної;

- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість (далі – ПДВ), – продавця товарів/послуг;

- податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товар!в/послуг;

- опис (номенклатура) товарів/послуг та їx кількість, обсяг;

- ціна постачання без урахування податку;

- ставка податку та відповідна сума податку у цифровому значенні;

- загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

- код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форми податкової накладної та розрахунку коригування, а також порядок їх заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за №1235/26012, з внесеними змінами (далі – Порядок №957).

Відповідно до листа ДФС України №27651 до внесення відповідних змін до форм податкової накладної/розрахунку коригування, у частині виключення з них реквізитів, які не передбачені новою редакцією пункту 201.1 статті 201 Кодексу, а також реквізитів, які втратили актуальність у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ, податкова накладна/розрахунок коригування складаються за формою, встановленою Порядком №957, але з урахуванням норм Закону №643.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись листом ДФС України №27651, з дати набрання чинності Законом №643 платники ПДВ при складанні податкової накладної/розрахунку коригування можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, які не визначені пунктом 201.1 статті 201 Кодексу як обов’язкові, а саме:

- місцезнаходження (податкова адреса продавця);

- місцезнаходження (податкова адреса покупця);

- номер телефону (продавця та покупця);

- вид цивільно-правового договору, його номер та дата;

- форма проведених розрахунків.

При цьому, наявність чи відсутність у податковій накладній/розрахунку коригування заповнених полів реквізитів заголовної частини, які не є обов’язковими, не може бути підставою для виключення такої податкової накладної/розрахунку коригування зі складу податкового кредиту, якщо немає інших підстав для його зменшення (лист ДФС України №27651).

Таблична частина податкової накладної/розрахунку коригування, яка визначає опис та номенклатуру товару, до затвердження нової форми податкової накладної/розрахунку коригування заповнюється без змін.

Порядок складання податкових накладних/розрахунків коригування, зазначений у листі ДФС України №27651, поширюється на податкові накладні/розрахунки коригування, дата складання яких припадає на період, починаючи з дня набрання чинності Законом №643, включаючи такий день, тобто з 29.07.2015.


Податок на майно.

Хто сплачує податок, якщо мінився власник транспортного засобу?

Порядок обчислення суми транспортного податку, у разі зміни власника об’єкта оподаткування (легкового автомобіля) регулюється підпунктом 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

При цьому, контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 Кодексу визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року юридичною особою, то такий платник податку повинен надати контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт. При цьому, транспортний податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (підпункт 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу).

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (пункту 267.4 статті 267 Кодексу).

Відповідно до підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 транспортний податок сплачується:

- фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

- юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються у річній податковій декларації.


Змінився власник нерухомого майна: хто сплачує податок?

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі зміни власника об’єкта оподаткування (житлової або нежитлової нерухомості, у тому числі його частки) регулюється пунктом 266.8 статті 266 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (підпункт 266.8.2 пункту 266.8 статті 266 Кодексу).

Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Кодексу платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).


Сервіси ДФС.

Електронні сервіси для платників податків

Для якісного обслуговування платників податків на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) (електронна адреса: sfs.gov.ua) функціонують електронні сервіси:

«Електронний кабінет платника податків» – це персональне автоматизоване робоче місце платника, за допомогою якого можна підготувати, заповнити та подати звітність в електронному вигляді та переглянути дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків) у режимі реального часу;

«Дані реєстру платників ПДВ» – щоденно оприлюднюється інформація про платників ПДВ;

«Митна статистика» – можна отримати статистичну інформацію по 6-ти показниках;

«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» – сервіс для перевірки надійності ділових партнерів (наприклад, наявність податкового боргу);

«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» («ЗІР») – сервіс, який забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності (оподаткування, митна справа, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), електронний цифровий підпис) шляхом перегляду за певні періоди інформації не лише по запитаннях-відповідях, розміщених у Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів;

«Анулювання реєстрації платника ПДВ» – сервіс, який надає можливість отримати інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду;

«Антикорупційний сервіс «Пульс» – «гаряча» телефонна лінія, за якою по телефону (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання цілодобово мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

«Заповнення декларації громадянами» – сервіс, який надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи, яку подають до органів ДФС фізичні особи – підприємці та громадяни, та надіслати її до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку у режимі он-лайн;

«Реєстр платників єдиного податку» – щоденно оприлюднюється інформація про платників єдиного податку;

«Акредитований центр сертифікації ключів» – інформація щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС), який безкоштовно надає послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП); отримання ЕЦП; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати та подати звітність в електронному вигляді (ОПЗ), електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» та інші програмні забезпечення, в яких реалізовано можливість використання посилених сертифікатів, сформованих АЦСК ІДД ДФС та інше;

«Електронна звітність» – інформація щодо порядку надання звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати, подати податкову звітність і реєстр отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді (ОПЗ), актуальні нововведення;

«Електронна митниця» – передбачає здійснення митних процедур в електронному вигляді, використання електронних документів, у тому числі митних декларацій, засвідчених ЕЦП;

«Реєстр страхувальників» – інформація про взяття на облік платника ЄСВ, його реєстраційний номер, код КВЕД, по якому призначений клас ризику та клас професійного ризику;

«Дані про взяття на облік платників податків» – формується інформація по запиту щодо взяття на облік платника.


Cуб’єкти господарювання та громадяни мають можливість ознайомитись з відповідями на актуальні питання сьогодення

В електронному сервісі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) «Загальнодоступний інформа- ційно-довідковий ресурс» («ЗІР»), який розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України sfs.gov.ua, створено новий розділ «Актуальні питання» за посиланням: http://zir.minrd.gov.ua/main/actual/.

У цьому розділі можна ознайомитись з найбільш популярними серед клієнтів Контакт-центру ДФС України запитаннями та відповідями на них.

Розділ «Актуальні питання» оновлюється щоденно.


Інші роз’яснювальні матеріали.

Порядок декларування акцизного податку

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), внесені зміни у частині справляння акцизного податку, положення якого набрали чинності з 01.01.2015.

Адміністрування акцизного податку регулюється розділом VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Пунктом 215.1 статті 215 Кодексу визначено, що до підакцизних товарів належать:

- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

- нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;

- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

- електрична енергія.

Відповідно до пункту 223.1 статті 223 розділу VI Кодексу базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.

Декларація акцизного податку складається та подається особами, визначеними статтею 212 розділу VI Кодексу, як платники акцизного податку.

Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (пункт 223.2 статті 223 Кодексу).

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Відповідно до пункту 46.5 статті 46 Кодексу наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №105/26550 (далі – наказ №14), затверджена нова форма декларації акцизного податку з додатками до неї і Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Порядок №14).

Наказ №14 набрав чинності з дня офіційного опублікування – 30 січня 2015 року (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 30.01.2015 №6).

Пунктом 2 розділу III Порядку №14, визначено, що декларація акцизного податку подається до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника. Місцем реєстрації платника, що є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, є місцезнаходження пункту продажу товарів.

Платники податку – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, заповнюють лише розділ Ґ та додаток 6 до декларації акцизного податку і подають їх до контролюючого органу за місцезнаходженням пункту продажу товарів (пункт 2 розділу I Порядку №14).

Починаючи з 01.03.2015 (за звітний період лютий 2015 року), декларації акцизного податку повинні подаватися всіма платниками акцизного податку тільки за формою, затвердженою наказом №14.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Кодексу, платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Таким чином, обов’язок подавати декларацію акцизного податку у платника виникає за кожний звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню. При цьому платники податку заповнюють та подають розділи та додатки до декларації акцизного податку лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Тобто, у разі відсутності об’єктів (показників) оподаткування у звітному періоді декларація за такий звітний період може не подаватися.

Однак ця норма не стосується платників акцизного податку, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 49.21 статті 49 Кодексу платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.3 статті 49 Кодексу визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (пункт 49.4 статті 49 Кодексу).

З урахуванням вищезазначеного, платники акцизного податку повинні надати декларацію акцизного податку з відповідними додатками до неї за липень 2015 року – не пізніше 20.08.2015 за формою, затвердженою наказом №14.


Податковий календар на серпень 2015 року

7 серпня поточного року останній день подання:

- звіту про суми податкових пільг за 2-й квартал 2015 року;

10 серпня поточного року останній день подання:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2015 року при базовому податковому періоді – квартал;

- фінансової звітності за півріччя 2015 року платниками податку на прибуток підприємств, у яких податковий період дорівнює кварталу;

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за перше півріччя 2015 року;

- декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за 2-й квартал 2015 року;

- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2-й квартал 2015 року (форма №1ДФ);

- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за півріччя 2015 року для платників третьої групи;

- податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи за півріччя 2015 року для платників третьої групи;

- подання податкової декларації екологічного податку за 2-й квартал 2015 року;

- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за 2-й квартал 2015 року;

- податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2-й квартал 2015 року;

- податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин за 2-й квартал 2015 року;

- податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України за 2-й квартал 2015 року;

- податкової декларації збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики за півріччя 2015 року;

- податкової декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за півріччя 2015 року;

- податкової декларації збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту за півріччя 2015 року;

- податкового розрахунку за спеціальне використання лісових ресурсів за півріччя 2015 року;

- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за півріччя 2015 року;

- податкової декларації туристичного збору за півріччя 2015 року;

- податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною особою – підприємцем при переході зі спрощеної системи оподаткування, або вперше зареєстровані протягом поточного року;

14 серпня поточного року останній день:

- подання звіту про використання книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок за липень 2015 року;

- подання довідки про використані розрахункові книжки за липень 2015 року;

- сплати авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичними особами – підприємцями, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування;

19 серпня поточного року останній день сплати:

- податку на прибуток підприємств за півріччя 2015 року;

- частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за перше півріччя 2015 року;

- з ПДВ за 2-й квартал 2015 року;

- екологічного податку за 2-й квартал 2015 року;

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за півріччя 2015 року з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин за півріччя 2015 року;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за 2-й квартал 2015 року з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України за 2-й квартал 2015 року з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;

- рентної плати за спеціальне використання води за півріччя 2015 року;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за півріччя 2015 року;

- єдиного податку платниками третьої групи за результатами декларацій, поданих за півріччя 2015 року;

- збору за місця для паркування транспортних засобів за півріччя 2015 року;

- туристичного збору за півріччя 2015 року;

20 серпня поточного року останній день:

- подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за липень 2015 року;

- подання декларації з ПДВ за липень 2015 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному місяцю;

- подання декларації акцизного податку за липень 2015 року;

- подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за липень 2015 року платниками, які звітують щомісячно;

- подання податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за липень 2015 року;

- сплати авансових внесків з єдиного податку фізичними особами – підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування першої та другої груп;

- сплати єдиного внеску, нарахованого за липень 2015 року роботодавцями за найманих працівників (крім гірничих підприємств);

- авансової сплати акцизного податку за липень 2015 року (доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку);

28 серпня поточного року останній день сплати:

- ПДВ за липень 2015 року;

- акцизного податку за липень 2015 року;

- єдиного внеску, нарахованого за липень 2015 року гірничими підприємствами за найманих працівників;

- плати за землю за липень 2015 року;

- збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за липень 2015 року;

- авансового внеску з податку на прибуток підприємств за серпень 2015 року;

- авансового внеску з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2015 року;

- авансового внеску з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за серпень 2015 року;

- авансового внеску з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України за серпень 2015 року;

- ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2015 року;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2015 року;

- ПДФО із загальної суми процентів, нарахованих за липень 2015 року, на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;

31 серпня поточного року останній день подання:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємствами – виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2014 по 30.06.2015;

- податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною особою – підприємцем при переході зі спрощеної системи оподаткування, або вперше зареєстровані протягом поточного року.


Звітність з ПДВ за липень 2015 року заповнюється по-новому

Відповідно до змін, внесених законами України від 28.12.2014 №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та від 16.07.2015 №643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністру- вання податку на додану вартість», з 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) з сум податку, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання, тобто в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях.

Одночасно пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях:

- що не є об’єктом оподаткування;

- звільнених від оподаткування;

- що здійснюються платником податку у межах балансу;

- що не є господарською діяльністю.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, які призначаються для використання та/або починають використовуватися у зазначених вище операціях, податкові зобов’язання нараховуються тільки у випадку, якщо суми ПДВ, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту.

Якщо товари/послуги, необоротні активи придбані без ПДВ (придбані у неплатників ПДВ, звільнені від оподаткування тощо), то у разі їх призначення для використання та/або початку використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю, нарахування податкових зобов’язань не здійснюється незалежно від дати їх придбання.

З урахуванням наведеного, починаючи з липня 2015 року податкова декларація з ПДВ складається по-новому.

Особливості складання податкової звітності з ПДВ за звітні періоди, починаючи з липня 2015 року, висвітлені на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63860.html.


З 1 вересня поточного року пенсії інвалідів війни не оподатковуються

Законом України від 17 липня 2015 року №653-VIII «Про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» з 1 вересня 2015 року звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб пенсії:

- учасників бойових дій у період Другої світової війни;

- інвалідів війни;

- осіб, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Цей закон опубліковано у газеті «Голос України» від 06.08.2015 №142.


Затверджено зміни до бюджетної класифікації

Відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс), а також з метою удосконалення бюджетної класифікації та обліку податку на прибуток підприємств за кодами бюджетної класифікації наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2015 №651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» (далі – наказ №651) були внесені зміни до бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію».

Цими змінами встановлено, що облік податку на прибуток та авансового внеску з цього податку буде здійснюватися за одним кодом бюджетної класифікації. Так, із Класифікації доходів бюджету виключено коди для зарахування авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Пунктом 3 наказу №651 Держказначейству доручено забезпечити зарахування авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які обліковувалися за кодами класифікації доходів бюджету, що виключено згідно з цим наказом, на відповідні коди класифікації доходів бюджету для обліку податку на прибуток підприємств.

З урахуванням змін, внесених до Кодексу, наказом №651 з бюджетної класифікації виключені також коди:

- 14010700 – податок на додану вартість, що сплачується юридичними особами при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м’яса, м’ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м’ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м’яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами – підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва);

- 22090600 – державне мито за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно; за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, обтяження права на нерухоме майно;

- 24060800 – надходження від збору за проведення гастрольних заходів.

Наказ №651 набрав чинності з 20.07.2015.


2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Надходження земельного податку у поточному році зросли на 29,3%

До місцевої казни Новомосковщини за січень – липень 2015 року надійшло понад 24,3 млн. грн. від плати за користування головним багатством держави – землею. Цього року місцева казна додатково отримала майже 5,4 млн. грн.

За словами першого заступника начальника Новомосковської ОДПІ Ігора Саханова, - позитивна динаміка у зборі земельного податку має важливе значення у виконанні бюджетних прогнозів органів місцевого самоврядування, адже плата за землю, на сьогодні, є другим за обсягом джерелом доходів казни Новомосковщини. Тому позитивна динаміка в наповненні місцевої скарбниці є досить прогнозованою, так як являється результатом спільних зусиль фахівців Новомосковської ОДПІ з місцевою владою в напрямі легалізації земельних відносин – з одного боку, та є свідченням сумлінного ставлення платників регіону до виконання свого обов’язку зі сплати даного податку – з іншого.


Новомосковською ОДПІ з початку року зібрано єдиного внеску на 90,2 млн. грн. більше ніж планувалося

Протягом семи місяців поточного року від новомосковських платників надійшло 353,1 млн.грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зокрема, від платників Новомосковського регіону в аналогічному періоді минулого року надійшло 227,7 млн.грн. єдиного внеску. Тобто, надходження поточного року в порівнянні з минулим роком зросли на 125,4 млн.грн., або на 55,1%.


Новомосковці сплатили 18,0 млн. грн. єдиного податку

У Новомосковській ОДПІ спостерігається стабільна тенденція щодо збільшення надходжень єдиного податку.

Так, у порівнянні з семи місяцями минулого року у Новомосковському регіоні надходження єдиного податку зросли на 55,2%, або майже на 6,4 млн. грн. і склали 11,6 млн. грн.

Надходження єдиного податку від суб’єктів господарювання аграрного сектору економіки за січень – липень 2015 року склали 3,7 млн. грн., що на 22,2% більше ніж було заплановано.


Паперові махінації коштували дніпропетровському підприємству майже 160 мільйонів гривень

З метою недопущення втрат бюджету, у травні – липні цього року робота фіскальних органів Дніпропетровської області була спрямована на відпрацювання суб’єктів господарювання, які допустили заниження подат- кових зобов’язань з податку на прибуток і ПДВ та не скористались процедурою податкового компромісу – сплатити до держбюджету 5 відсотків від раніше занижених податкових зобов’язань з ПДВ і податку на прибуток підприємств.

Так, при перевірці дніпропетровського підприємства «П», яке виробляє снекову продукцію, фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлені взаємовідносини цього підприємства із суб’єктами господарювання, які на момент проведення перевірки ліквідовані.

До того ж, в період «здійснення господарських операцій» у підприємств - партнерів відсутні трудові ресурси, основні засоби, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали, товарні запаси, які необхідні для ведення господарської діяльності.

За результатами зустрічних звірок та даних системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту основних постачальників працівниками фіскальної служби з’ясовано, що ліквідовані підприємства шляхом маніпулювання даними податкової звітності, безпідставно формували податковий кредит підприємствам - покупцям, та реалізовували товари, які фактично не придбали, тобто, рух активів задекларований лише на папері.

Як наслідок, за вказані порушення підприємству «П» донараховано 158,8 млн. грн. податків разом зі штрафними санкціями.


Роман Насіров: Ми почали повертати бізнесу борги, створені за останні роки

Протягом липня поточного року сума переплат по податках скоротилася на 4,9 млрд. грн. та на 1 серпня склала 34 млрд. грн. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров сьогодні, 6 серпня, під час прес-конференції.

«Ми намагаємося фактично повертати борги бізнесу, які були створені за останні роки. Звісно у нас ще немає достатньо для цього можливостей, але ми вже робимо ці кроки. За останні три місяці ми зменшили загальні переплати на 9,5 млрд. грн.. Найбільша проблема залишається з податку на прибуток, акцизного податку, рентної плати, ПДВ. Але головне для нас – повернути гроші, які були заборговані бізнесу. Я вважаю це величезним кроком на шляху до побудови тієї довіри, про яку ми так довго говорили», – наголосив Роман Насіров.

Загалом, за його словами, за 7 місяців поточного року фіскальною службою зібрано 259 млрд грн., що на 13 млрд. грн. більше запланованого показника Міністерства фінансів України.

Водночас, на думку керівника ДФС, в країні однією з великих проблем залишається культура сплати податків.

«Не хочу казати про всіх, але платники податків, бізнес не звикли сплачувати податки. Намагаються шукати деякі лазівки, чекати на зміну ситуації, сподіватися, що згодом все буде як і раніше. Зазначу, як раніше було – більше не буде. Ми всім говоримо і повторюємо: наша держава змінилася, змінилося керівництво держави і ми змінюємо всі правила гри, які були раніше. Нові правила – це чесний бізнес та чесна сплата податків», – підкреслив Роман Насіров.

Одним із значних кроків ДФС є запровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Для її удосконалення ухвалені відповідні зміни, які вже запрацювали. За словами очільника ДФС, завдяки новій системі вже до кінця поточного року буде суттєво знижено кількість перевірок платників, оскільки не буде потреби проводити зустрічні та позапланові перевірки. До того ж очікується, що вже у серпні цього року надходження з ПДВ зростуть на 20 відс.

Активно в ДФС проводяться й заходи щодо запобігання проявам корупції.

«Хочу сказати, що більшу частину організованої корупції ми дійсно подолали. Ніхто зараз не може сказати, що якась схема чи організовується, чи «кришується» з керівництва фіскальної служби», – заявив Роман Насіров.

Загалом, за словами керівника служби, ДФС сьогодні працює у двох основних напрямах. Перший – це своєчасне наповнення державного бюджету та другий – розвиток сервісних функцій для бізнесу. І перші результати вже може бачити бізнес.

«Умови роботи стають однаковими для усіх. Ми створюємо передумови для покращення бізнес-клімату, можливості сплати податків і можливості спілкування з податковими органами. Потрібно, щоб конкуренція була за рахунок зрозумілих речей, а не можливості використовувати або не використовувати якісь схеми та домовлятися з фіскальними органами», – зазначив Роман Насіров.


Управління власної безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє

Працівники управління власної безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з початку року перевірили 325 кандидатів на державну службу.

Також, за сім місяців 2015 року співробітниками управління ВБ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 144 службових розслідувань та перевірок, за результатами яких встановлено 82 факти порушень вимог діючих законодавчих та нормативно-правових документів.

За матеріалами управління власної безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області розпочато 38 кримінальних проваджень, у тому числі 6 за одержання незаконної винагороди; винесено 53 подання керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 26 працівників служби.

З метою упередження корупційних правопорушень, на постійній основі здійснюються заходи профілактично-виховного характеру: проведено 252 лекції, тематичних бесід в колективах структурних підрозділів ДФС регіону.

Нагадуємо, що інформацію про випадки порушення прав підприємців та громадян, з ознаками корупційних дій, прояви громадян, які видають себе за податківців, неправомірні дії чи бездіяльність працівників ГУ ДФС та Дніпропетровської митниці, а також про проблеми, які виникають під час митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, можна повідомляти на сервіс ДФС України «Пульс» за цілодобовим телефоном: (044) 284-00-07.


На Дніпропетровщині викрито махінації підприємства на суму понад 8 млн. гривень

У Дніпропетровській області працівниками податкової міліції зареєстровані кримінальні провадження за ч.2 ст.209, ч.5 ст.191, ч.3 ст.212 КК України за фактами легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, та ухилення від сплати податків посадовими особами одного з підприємств.

З’ясувалося, що посадовці підприємства, яке здійснює діяльність у сфері дослідження і експериментальних розробок, безпідставно отримали від державних та комунальних підприємств 6 млн. гривень. Отримані кошти в подальшому були легалізовані шляхом внесення до статутного фонду одного з підприємств та перерахування у вигляді фінансової допомоги на розрахункові рахунки іншого підприємства.

Крім цього, злочинці документально оформили низку нікчемних операцій з фіктивними суб’єктами підприємницької діяльності, що призвело до ухилення від сплати податків на суму 2,4 млн. гривень.

Тривають слідчі дії зі встановлення кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.


За сім місяців 2015 року на соціальний захист мешканців Дніпропетровщини надійшло понад 11 млрд. грн. єдиного внеску

Впродовж січня – липня поточ- ного року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 11 млрд. 40 млн. грн. Якщо порівняти цей показник з аналогічним періодом 2014 року, то у цьому році ЄСВ сплачено на 640 млн. грн. більше. Про це повідомила начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак.

При цьому, лише у липні 2015 року платники єдиного внеску Дніпропетровського регіону перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд. 665,8 млн. грн., що майже на 103 млн. грн. більше, ніж у липні минулого року.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.


За сім місяців 2015 року до бюджету сплачено 102,5 млрд. ЄСВ

Протягом січня – липня поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування склали 102,5 млрд. грн. Зокрема, у липні до бюджету сплачено 16,5 млрд. грн. цього податку.

Нагадаємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.


Кроки Державної фіскальної служби на шляху спрощення процедури реєстрації бізнесу

З метою спрощення процедури започаткування бізнесу Державна фіскальна служба України робить наступні кроки:

Перший крок. Відповідно до наказу Мінфіну (15.06.2015 № 552 «Про затвердження Порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами», починаючи з 31.08.2015 року) взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводитиметься одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці за зверненням таких осіб (у тому числі online) або при першому здійсненні такими особами операцій з товарами.

Форму заяви (ф. № 1-ЗЕД) про взяття на облік особи, яка здійснює операції з товарами, скорочено з трьох сторінок до однієї. При цьому виключено норму щодо надання копій реєстраційних та статутних документів. Відмінено картку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами.

Запроваджено витяг із реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами, який видається або надсилається поштою та також може бути направлений на електронну адресу. Водночас встановлено, що дійсні на дату набрання чинності цим Наказом картки обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, застосовуються як витяги із реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами, до внесення змін до такого реєстру щодо відомостей, які зазначені у картці обліку осіб чи отримання витягу із реєстру.

Другий крок. Процедура взяття на облік рахунків платників податків відкритих/закритих у фінансових установах триває від кількох хвилин до однієї години. Надання інформації щодо відкриття/закриття рахунків платників здійснюється шляхом обміну електронними документами між ДФС України та фінансовими установами.

На кожне отримане повідомлення ДФС України автоматично у момент надходження повідомлень формує і направляє фінансовій установі: першу квитанцію, яка є підтвердженням передачі відповідного файла повідомлень до ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку, та другу квитанцію, що засвідчує факт та час проходження файлом повідомлень форматно-логічного контролю, а також містить відомості щодо приймання інформації файла повідомлень до оброблення або її відхилення. За умови відсутності помилки при прийнятті повідомлення автоматично формується файл-відповідь, який містить відомості щодо взяття на облік (відмову у взятті на облік) у контролюючих органах рахунку платника податків.

Єдине вікно подання звітності Державної фіскальної служби України працює цілодобово. В середньому ДФС за день отримує та опрацьовує 5,5 тис. повідомлень про відкриття рахунків та 4,4 тис. повідомлень про закриття рахунків. На сьогодні в органах ДФС обліковується біля 15 млн. рахунків.

Згідно із статтею 69 Податкового кодексу України банки зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. При цьому встановлено, що датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків є дата отримання банком повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою.

Датою та часом надання фінансовою установою повідомлення в електронному вигляді до ДФС України є дата та час, зафіксовані у другій квитанції про прийняття до оброблення файла повідомлень, за умови відсутності помилки при прийнятті цього повідомлення.

Третій крок. Взяття на облік платників ДФС здійснюється протягом 1 дня –у день надходження із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДР) відомостей про новоствореного суб’єкта господарювання.

Відомості із ЄДР надаються в електронному вигляді. На кожне повідомлення із ЄДР формується відповідь про взяття на облік та дані про взяття на облік платника податків та платника єдиного внеску, які включаються до Єдиного державного реєстру.

В середньому щоденно із ЄДР надходить та опрацьовується ДФС близько 3700 відомостей щодо юридичних осіб та 2300 відомостей стосовно фізичних осіб - підприємців, із них близько 200-300 про створення юридичних осіб та 500-600 про реєстрацію фізичних осіб – підприємців.

Такі дані є відкритими та оприлюднюються на веб-сайтах:

Державної фіскальної служби України sfs.gov.ua та доступні через банери «Дані про взяття на облік платників податків» та «Реєстр страхувальників»;

Єдиного державного реєстру usr.minjust.gov.ua і можуть бути переглянуті в режимі «Безкоштовний запит».

На сьогодні в частині взяття на облік платників ДФС реалізовано положення законодавства щодо започаткування бізнесу протягом 24 годин.


Попереджено несплату акцизного податку на загальну суму понад 16,9 млн. гривень

Працівниками податкової міліції та Держприкордонслужби разом з Одеською митницею ДФС у рамках операції «Акциз – 2015» проведено низку спільних заходів, за результатами яких попереджено спробу незаконного ввезення в Україну значної партії підроблених марок акцизного податку через міжнародний пункт пропуску для паромного сполучення «Іллічівськ».

На території Іллічівського морського рибного порту здійснено огляд двох вантажних автомобілів марки «Форд» під керуванням громадян Туреччини, які прибули на судні під прапором Панами, сполученням «Туреччина-Іллічівськ». Згідно наданих документів у вказаних автомобілях здійснювалось перевезення у митному режимі «транзит» вантажу побутової техніки та автомобільного скла до Російської Федерації.

У ході огляду вантажу та автомобілів виявлено 10 картонних коробок, прихованих від митного огляду (у місцях для розміщення інструментів та спальному місці у кабіні водія) з марками акцизного податку України для алкогольних напоїв з позначенням - 20 АВ ЛГП (Харківська область).

За результатами вжитих заходів вилучено 1,2 млн. штук марок акцизного податку для маркування лікеро-горілчаної продукції вітчизняного виробництва.

Вжитими заходами попереджено несплату акцизного податку на загальну суму понад 16,9 млн. гривень.


З початку 2015 року ДФС видано 450,5 тис. електронних ключів

Протягом січня – липня 2015 року Акредитованим центром сертифікації ключів ДФС видано 450,5 тис. посилених сертифікатів відкритих ключів. Більшість з них отримали фізичні особи – 226,1 тис. ключів. У свою чергу, юридичним особам видано майже 224,4 тис. сертифікатів.

Послугами Центру за сім місяців поточного року скористались понад 153,8 тис. клієнтів. У тому числі майже 103,3 тис. фізичних та майже 50,6 тис. юридичних осіб.

На сьогодні Центр обслуговує понад 3,6 млн. посилених сертифікатів відкритих ключів.

Надання зазначеної послуги сприяє розвитку електронних сервісів фіскальної служби. Адже за допомогою ключів електронного цифрового підпису, виданих Центром, платники мають змогу звітувати он-лайн не тільки до органів ДФС, а й до органів Держстату та Пенсійного фонду.

Нагадаємо, що отримати посилений сертифікат можна у відділенні акредитованого Центру сертифікації ключів ДФС.


При ДФС працюватиме Уповноважений з питань підприємництва

За ініціативою ДФС при відомстві буде працювати Уповноважений з питань підприємництва. Проблемами та правами бізнесу на цій посаді опікуватиметься керівник «Українського медіа центру реформ» Тарас Качка.

«Це наша власна ініціатива, над якою ми працювали п’ять-шість тижнів з метою покращення і поглиблення нашого реального діалогу з бізнесом та платниками податків. Підкреслю, це буде ще один інструмент спілкування з приводу тих пропозицій, питань, скарг, які надходять до фіскальної служби. Буде чітко визначений комунікатор та канал зв’язку між фіскальною службою та платниками податків», – зазначив Роман Насіров сьогодні під час представлення Тараса Качки.

Уповноважений з питань підприємництва стане посередником між бізнесом та фіскальною службою. Перш за все, він представлятиме та захищатиме інтереси бізнесу. Важливим завданням стане створення відкритої комунікаційної площадки, мета якої – роз’яснення податкових змін, їх обговорення з підприємцями, а головне забезпечення чесних партнерських відносин між ДФС та бізнес спільнотою.

«Інституція уповноваженого з питань підприємництва діятиме на громадських засадах. Мова йде не стільки про створення додаткового інструменту розгляду звернень платників податків, скільки про посилення роботи в ДФС щодо розгляду тих проблем, які ставить бізнес. Тобто механізм роботи інституції – знаходження дієвих інструментів для розв’язання тих проблем, які існують», – зазначив Тарас Качка.

До Уповноваженого з питань підприємництва платники податків можуть звертатися з трьох категорій питань. По-перше, це індивідуальні скарги. Враховуючи те, що при розгляді індивідуальних скарг існують формальні процедури (адміністративне оскарження і оскарження в судах), у даному випадку розглядатимуться нюанси, пов’язані з тим, як можна врегулювати цю проблему.

По-друге, системні питання, які стосуються адміністрування податків, та по-третє – зміни законодавства. Сьогодні триває активна дискусія щодо податкових змін, тому кожний платник податків може подати свої пропозиції щодо податкової реформи.

Першочерговим завданням стане вироблення ефективного механізму розгляду скарг всередині ДФС. А також взаємодія з усіма іншими інституціями, які представляють інтереси бізнесу – офісом бізнес-омбудсмена, Торгово-промисловою палатою України, Європейською бізнес асоціацією, Американською торгівельною палатою, галузевими асоціаціями, та іншими інституціями.

Тарас Качка – експерт з міжнародного права – питань реформування економіки та фінансової системи. Як колишній віце-президент Американської торгівельної палати в Україні та менеджер з питань регуляторної політики у міжнародних корпораціях, Тарас Качка має досвід налагодження діалогу між бізнесом та Урядом. Також працював в Міністерстві аграрної політики та продовольства України, Міністерстві юстиції України. Сьогодні Тарас Качка керує «Українським медіа центром реформ» та входить в Цільову команду з податкової реформи при Міністерстві фінансів.


Податковою міліцією м. Києва встановлено факт незаконної легалізації 423,2 млн. гривень

Працівниками податкової міліції м. Києва зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.209 КК України за фактом незаконної легалізації грошових коштів громадянами, які протягом 2013-2015 років провели низку фінансових операцій за участю банків.

Зазначені особи знімали кошти з рахунків та зараховували безготівкові кошти у якості кредиту під виглядом надання фінансової допомоги. За вказаний період у такий спосіб було легалізовано коштів на загальну суму 423,2 млн. гривень.

Тривають слідчі дії зі встановлення кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.


В незаконних пунктах обміну валют податківці вилучили 4 мільйона доларів США та 7 мільйонів гривень

Співробітники податкової міліції спільно з прокуратурою м. Києва та МВС у ході проведення обшуків в незаконних пунктах обміну валют у м. Києві виявили та вилучили 4 мільйона доларів США та 7 мільйонів гривень. Про це в ході засідання Кабінету Міністрів України заявив Перший заступник Голови Державної фіскальної служби України Сергій Білан.

Наразі проводяться обшуки за місцем проживання організатора злочинної схеми та безпосередньо у пунктах обміну валют у рамках кримінального провадження, порушеного за ч. 3 ст. 212 КК України. Встановлено, що злочинці під час надання незаконних послуг з обміну валюти ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах.

У результаті обшуків було вилучено 4 мільйона доларів США та 7 мільйонів гривень, а також документи, що підтверджують протиправну діяльність, автоматичну вогнепальну зброю та боєприпаси.

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області