Матеріали ОДПІ від 1 жовтня 2015 року

1. Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Витрати на відрядження: бухгалтерський та податковий облік.

Загальні поняття про службові відрядження

Згідно з п. 1 розділу І Інструкції № 59 службове відрядження — це поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк в інший населений пункт для виконання службового доручення за межами місця його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Крім того, в Інструкції зафіксовано певні моменти, що стосуються службових відряджень працівників підприємств, організацій, установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, зокрема:

• у разі направлення працівника у відрядження його необхідно забезпечити авансом для здійснення поточних витрат під час відрядження (готівковими або безготівковими коштами з використанням платіжних карток);

• повинні бути встановлені граничні строки відряджень: не більше ніж 30 календарних днів при відрядженні в межах України та не більше ніж 60 календарних днів при відрядженні за кордон. Слід зазначити, що раніше також необхідно було вести спеціальний журнал реєстрації відряджень, проте змінами, внесеними наказом № 694 до Інструкції № 59, такий документ скасовано. Крім того, згідно із внесеними змінами, якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження за наказом, то з дозволу керівництва підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні. При цьому строк перебування такого працівника поза місцем роботи не повинен перевищувати строків, наведених у постанові № 98 (тобто не більше ніж 30 календарних днів при відрядженнях у межах України та 60 календарних днів при відрядженнях за кордон). Слід зазначити, що ці вимоги стосуються бюджетних підприємств.

Іншим суб'єктам господарювання різних форм власності слід керуватися Податковим кодексом, КЗпП, внутрішніми документами підприємства. Так, у ст. 121 КЗпП законодавчо закріплено такі гарантії та компенсації працівникам при службових відрядженнях: працівники мають право на відшкодування витрат і одержання інших компенсацій у зв'язку зі службовими відрядженнями; працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати на найм житла згідно із законодавством; за відрядженими працівниками протягом відрядження зберігається місце роботи (посада); працівникам, які направляються у відрядження, оплата праці здійснюється згідно з умовами трудового або колективного договору, її розмір не може бути меншим, ніж середній заробіток.


Роз'їзний характер роботи

Пунктом 2 розділу 1 Інструкції № 59 передбачено, що службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або носить роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями. Незважаючи на те що дія Інструкції № 59 поширюється на бюджетні підприємства, такий самий підхід застосовується і до госпрозрахункових підприємств. Так, згідно з листом № 5/13/116 при визначенні поняття «роз'їзний характер робіт» необхідно виходити з організації (характеру) виконання (проведення) зазначених робіт. Така організація робіт передбачає виконання робіт на об'єктах, які знаходяться на значній відстані від місця розташування організацій, що пов'язано з поїздками в неробочий час від місця знаходження організації (збірного пункту) до місця роботи на об'єкті й назад. Надбавки (доплати) за роз'їзний характер роботи встановлюються працівникам з метою відшкодування витрат, пов'язаних з постійним їхнім переміщенням (або переміщенням підприємства), а також відірваністю від постійного місця проживання. Крім того, такі надбавки можуть встановлюватися працівникам, які працюють на об'єктах, значно віддалених від місця розташування підприємства, у зв'язку з поїздками в неробочий час від такого місця розташування до місця роботи на об'єкті й назад.

Згідно зі ст. 7 Закону № 3356 питання розміру доплат за роз'їзний характер роботи необхідно вносити до колективного договору, як і питання організації інших виплат (доплат, надбавок, премій тощо).


Порядок оформлення службових відряджень

На госпрозрахункових підприємствах порядок оформлення службових відряджень регламентується, як правило, внутрішніми розпорядчими документами. Зазвичай це відбувається таким чином. Ініціююча сторона — це або сам відряджений, або його безпосередній керівник (начальник відділу, цеху тощо) — складає службову записку на ім'я керівника підприємства, у якій обґрунтовує необхідність конкретного службового відрядження. Після одержання згоди видається наказ (розпорядження) по підприємству про відрядження, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, посада відрядженого працівника, місце відрядження (населений пункт, підприємство), його строк і ціль, додаткові обмеження (наприклад, може встановлюватися максимальна вартість оплати за проживання, заборона на проїзд у вагонах СВ тощо). Крім того, у наказі доцільно навести розрахунки суми витрат на відрядження, які повинні бути видані відрядженому працівникові авансом. Працівник, який направляється у відрядження, знайомиться з наказом під розпис, одержує завдання на відрядження та аванс. Щодо видачі авансу на службові відрядження необхідно зазначити, що прямий обов'язок роботодавця видавати його відрядженому працівнику перед відрядженням. Це встановлено для бюджетних організацій (п. 4 Інструкції № 59). Для госпрозрахункових підприємств таку норму в чинному законодавстві не встановлено, не враховуючи обов'язку відшкодовувати понесені витрати, про що вже йшлося вище. Водночас з метою забезпечення виконання виробничих завдань, у тому числі завдань на відрядження, підприємство має право встановити обов'язок щодо видачі авансу перед відрядженням. Такий обов'язок можна закріпити внутрішнім документом, зокрема положенням про відрядження.


Видача коштів і порядок звітування

Згідно з п. 2.11 Положення № 637 видача готівки на відрядження, як і будь-яка інша видача грошей під звіт, здійснюється відповідно до законодавства України. Тобто вона провадиться з каси підприємства за видатковими касовими ордерами (видатковими відомостями) або шляхом перерахування коштів з поточного рахунку підприємства на банківську платіжну картку працівника. Також зафіксовано, що видача коштів здійснюється лише за умови подання підзвітною особою звіту за раніше отримані під звіт суми. На сьогодні чинні форма «Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» (далі — Звіт) і Порядок його заповнення, затверджені наказом № 845.

Відповідно до пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу форма Звіту встановлюється контролюючим органом. Також у цьому підпункті зазначається, що Звіт подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому працівник закінчує відрядження. За наявності залишку невитрачених коштів вони підлягають поверненню в касу або зарахуванню на поточний банківський рахунок підприємства до або при поданні Звіту. Також установлено окремі строки у разі, якщо видача коштів під звіт проводилася з використанням банківських платіжних карток, банківських або іменних чеків. Якщо під час службового відрядження готівку отримано підзвітною особою з використанням платіжних карток, то подання Звіту і повернення невикористаної суми повинні бути здійснені до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження (абзац «а» пп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу). Якщо під час службового відрядження підзвітна особа використовувала платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання Звіту не перевищує 10 банківських днів, підприємство-роботодавець за наявності поважних причин має право продовжити цей строк до 20 банківських днів (для встановлення причин розбіжностей між відповідними звітними документами) (абзац «б» пп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу).


Обмеження в готівкових розрахунках

Згідно з п. 2.3 Положення № 637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у межах сум розрахунків готівкою, установлених відповідно до п. 1 постанови № 210. Слід зазначити, що таке обмеження не поширюється на використання коштів, виданих на відрядження. Це також зафіксовано в п. 2.3 Положення № 637. Якщо ж у період перебування у відрядженні підзвітній особі довелося витратити кошти на виробничі (господарські) потреби підприємства, обмеження застосовується лише до суми таких коштів. Отже, таку операцію може бути здійснено в межах 10 000 грн. (гранична сума розрахунків готівкою підприємств (підприємців) одне з одним, кількість підприємств (підприємців) при цьому не обмежено).


Особливості видачі коштів при службових відрядженнях за кордон

У разі службових відряджень за кордон аванс в іноземній валюті на витрати на відрядження, а також на представницькі витрати видається підприємством з поточного рахунку, відкритого в іноземній валюті (п. 2.1 Правил № 200). Згідно з п. 2.2 цих Правил видача здійснюється на підставі заяви на видачу готівки, довіреності представнику підприємства на одержання іноземної валюти в касі банку, а також листа-розрахунку витрат із зазначенням прізвища, імені та по батькові відрядженого (інших осіб), що виїжджають за кордон.

Підприємство також має право придбавати дорожні чеки на суму витрат на відрядження і представницьких витрат, для цього необхідно скласти заяву в довільній формі, а також надати документи, наведені вище (п. 2.3 Правил № 200).

Якщо відрядження здійснюється на транспортному засобі, який є на балансі підприємства (або на орендованому), то таке підприємство має право також використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для забезпечення експлуатаційних витрат, пов'язаних з експлуатацією транспортних засобів за кордоном (п. 3.1 Правил № 200). У цьому випадку до банку необхідно подати такі документи:

• заяву на видачу готівки;

• довіреність представнику підприємства на одержання іноземної валюти в касі банку;

• лист-розрахунок, де зазначено: мета виїзду; прізвище, ім'я та побатькові (за наявності) особи, яка вивозить готівку для забезпечення експлуатаційних витрат, розрахунки експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном (п. 3.2 Правил№ 200).

Необхідно зазначити, що операції з придбання будь-яких товарно-матеріальних цінностей за готівку в іноземній валюті в період перебування у відрядженні за кордоном працівник не може здійснювати, оскільки такі операції належать до торговельних. А розрахунки в межах торговельного обігу здійснюються тільки через уповноважені банки (ст. 7 Декрету № 15-93).

Не використаний після закінчення відрядження залишок готівкової іноземної валюти підлягає зарахуванню безпосередньо на поточний рахунок в іноземній валюті протягом п'яти банківських днів з моменту оприбуткування в касі підприємства, далі вона може використовуватися підприємством лише на аналогічні цілі (тобто відрядження та/або експлуатаційні витрати за транспортними засобами за кордоном) або продаватися (п. 8.4 Правил № 200, п. 11 розділу III Положення № 281). Якщо ж працівник — резидент України використовував у відрядженні за кордоном власні кошти, витрати йому відшкодовуються в гривневому еквіваленті за курсом Нацбанку України, що діє на момент виплати. Виняток становлять працівники-нерезиденти, яким за їх бажанням виплати можуть здійснюватись як в іноземній валюті, так і у валюті України (п. 2.5 Правил № 200).


Документи, що підтверджують службові відрядження та понесені витрати

Слід зазначити, що наказ № 260, яким було затверджено форму «Посвідчення про відрядження», втратив чинність ще в 2011 р. Тому підприємства мають право самостійно розробляти й використовувати форми первинних документів (п. 2.7 Положення № 88). Зокрема, це може бути посвідчення, що містить реквізити завдання на відрядження з наказу. Також можна використовувати окремо бланк з відмітками про прибуття та вибуття. Такі відмітки, завірені підписамита печатками в місцях відрядження, дають змогу визначити фактичний строк перебування у відрядженні. Крім цих документів як підтвердні можуть слугувати готельні рахунки, транспортні квитки, інші документи, що підтверджують понесені витрати, а також час перебування у відрядженні. Наприклад, для водіїв і експедиторів це можуть бути товарно-транспортні накладні з відмітками про одержання товару, дорожній лист вантажного автомобіля (за його наявності) — на сьогодні така форма не є обов'язковою, але підприємства мають право її застосовувати.

Сума добових визначається таким чином:

• при відрядженні в межах України та до країн, в'їзд громадян України на територію яких не вимагає наявності візи, — згідно з наказом по підприємству про відрядження та відповідним первинним документом;

• при відрядженнях до країн, в'їздна територію яких здійснюється за наявності візи, — згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої особи Держприкордонслужби України в закордонному паспорті або документі, що його заміняє. У разі відсутності відповідних підтвердних документів або відміток Держприкордонслужби України сума добових включається до об'єкта оподаткування ПДФО.


Бухгалтерський облік витрат на службові відрядження

Відповідно до положень ПБО 16 витрати на оплату службових відряджень є витратами звітного періоду та залежно від належності працівника до відповідного підрозділу підприємства можуть бути включені до складу таких витрат:

• собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) як інші прямі витрати, які можна віднести до конкретного об'єкта витрат (пункти 11, 14 ПБО 16), якщо відрядженими працівниками є, наприклад, наладчики устаткування при наданні послуг безпосередньо на об'єкті, будівельники при виконанні будівельно-монтажних робіт тощо;

• загальновиробничих при відрядженнях персоналу дільниць, цехів (п. 15.1 ПБО 16);

• адміністративних, якщо відряджені працівники задіяні в управлінні та обслуговуванні підприємства (п. 18 ПБО 16);

• витрат на збут, якщо відряджаються працівники, зайняті збутом (п. 19 ПБО 16).

Для обліку розрахунків з підзвітними особами, у тому числі за витратами на службові відрядження, Інструкцією № 291 передбачено субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами». За Дт субрахунку 372 відображаються видача коштів під звіт та/або відшкодування понесених витрат, за Кт — дані відповідно до затверджених авансових звітів, а також повернення коштів у касу підприємства та/або утримання із заробітної плати. Основними кореспонденціями рахунків при відображенні понесених витрат у зв'язку із службовими відрядженнями є:

• Дт субрахунку 372 — Кт субрахунків 301 (311) — при видачі коштів у гривнях під звіт та/або відшкодування понесених витрат;

• Дт субрахунку 372 — Кт субрахунків 302 (312) — при видачі коштів в іноземній валюті підзвіт;

• Дт рахунків 23, 91, 92, 93 — Кт субрахунку 372 — відображаються понесені витрати (добові, проїзд, проживання, страхування тощо) у складі витрат звітного періоду;

• Дт субрахунків 203, 205, 207, 209 — Кт субрахунку 372 — відображається придбання запасів для господарських потреб у період відрядження;

• Дт субрахунку 641/ПДВ — Кт субрахунку 372 — відображаються суми ПДВ за понесеними витратами;

• Дт субрахунку 661 — Кт субрахунку 372 — утримання невикористаних коштів із заробітної плати.


РРО.

Відповідальність за незбереження або втрату КОРО

Яку відповідальність передбачено за незбереження або втрату книги обліку розрахункових операцій?

Відповідно до пунктів 5 та 6 ст. З Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та /або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) з додержанням встановленого порядку її ведення, забезпечувати зберігання використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення. Пунктом 2.6 Положення № 637 встановлено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО. За неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (ст. 1 Указу № 436). Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у вищезазначеному пункті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 Кодексу). Пунктом 121.1 ст. 121 Податкового кодексу встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.


Замість Z-звіту виконано і роздруковано Х-звіт

Помилки при користуванні РРО потрібно виправляти відразу. Та рекомендує розробити детальну інструкцію про те, як діяти касирові в ситуаціях з допущенням помилок. Х-звіт — це документ, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених із застосуванням РРО, без обнулення інформації в оперативній пам'яті. Призначення Z-звіту – обнулення пам'яті РРО та забезпечення фіксації підсумку розрахунків за певний період його роботи. Обов'язок щодня роздруковувати Z-звіт і підклеювати його до КОРО покладено на суб'єкта господарювання нормою п. 9 ст. 3 Закону України № 265. Z-звіт має містити таку інформацію:- назва суб'єкта господарювання та адреса проведення розрахункових операцій; - індивідуальний податковий номер суб'єкта господарювання, якщо той є платником ПДВ, а якщо ні, то код ЄДРПОУ; - фіскальний і заводський номери РРО; - підсумок розрахункових операцій окремо за кожною ставкою ПДВ із буквеним позначенням і сумою; - загальний підсумок розрахункових операцій за певний період роботи РРО; - кількість роздрукованих касових чеків; - номер, дата і час роздрукування Z-звіту; - повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсності Z-звіту.


Розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через Інтернет

Чи видають розрахунковий документ суб'єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (послуг) через Інтернет?

Згідно з пунктами 1, 2 та 5 ст. З Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням КОРО та РК з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Крім того, п. 12 ст. 9 вищезазначеного Закону встановлено, що РРО та РК не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Таким чином, розрахунковий документ при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видається у випадку їх безпосереднього надання споживачеві.


Плата за землю.

Припинено діяльність

Чи повинні ЮО — власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками), що є платниками ЄП, сплачувати земельний податок у разі тимчасового припинення господарської діяльності?

Юридичні особи — власники земельних ділянок (землекористувачі), що є платниками єдиного податку, не є платниками земельного податку у разі тимчасово припинення господарської діяльності.


Коли орендар починає платити за землю

3 якої дати необхідно сплачувати оренд- ну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня його реєстрації?

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем із дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме від дати реєстрації договору оренди земельної ділянки.


Чи платити земподаток власникам кіосків та яток

Чи є платником плати за землю ФОП, яка має тимчасову споруду (кіоск, палатку тощо)?

Якщо фізична особа — підприємець має паспорт прив'язки тимчасової споруди, то він повинен мати і правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки), по яких розраховується плата за землю.


Чи платити земподаток за ділянку фізособи, використовувану в підприємницькій діяльності

Чи є платником земельного податку ФОП — платник ЄП за земельну ділянку, яка надана в установленому порядку ФО (акт на право власності оформлено на ФО) для здійснення господарської діяльності і використовується ФОП за призначенням?

У разі надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, тобто підприємницька діяльність наймодавців провадиться обов'язково за рахунок здачі в оренду майна і земельної ділянки, то така фізична особа — підприємець (власник нежитлового приміщення) теж звільняється від нарахування (сплати) та подання податкової звітності з земельного податку.


Чи платити підприємцю – єдиннику земподаток, передаючи ділянку в оренду

Чи є платником земельного податку в ФОП — платник ЄП за земельну ділянку, що перебуває у власності такої особи, при наданні її в оренду?

Фізична особа — підприємець — власник земельної ділянки, що є платником єдиного податку, у разі надання в оренду цієї земельної ділянки іншому суб'єкту господарювання не є платником земельного податку, оскільки земельна ділянка використовується платником єдиного податку в господарській діяльності з метою отримання доходу.


Електронні сервіси.

ДФС запроваджує новий електронний сервіс

З 1 вересня 2015 року у штатному режимі працює новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису». Фізична особа – платник податків для отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум своїх отриманих доходів та утриманих податків матиме можливість сформувати запит в електронному вигляді. Сформований запит підписується електронним цифровим підписом та відправляється на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС». За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів. Детальніше з інформацією щодо роботи сервісу можна ознайомитися за посиланням http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.


Електронні сервіси для користування системою електронного адміністрування ПДВ

Державною фіскальною службою України (далі – ДФС України) запроваджено ланку сервісів щодо отримання платниками податків інформації з системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ). Платники податку засобами клієнтського програмного забезпечення направляють електронні запити щодо отримання відомостей з системи електронного адміністрування ПДВ: 1). Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1300103). Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1400103), який надається платнику, містить інформацію щодо: виданих та/або отриманих податкових накладних та розрахунках коригування до податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, як на вказану дату, так і в розрізі контрагентів із зазначенням дати та номеру документа, а також суми податку. 2). Запит про стан рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та суми податку, на яку мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (J/F1301204). Витяг з системи електронного адміністрування (J/F1401204), який надається платнику, містить інформацію щодо: стану рахунку (залишок на рахунку/заборгованість), суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, складових формули розрахунку такої суми. 3). Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ΣНакл), за рахунок сум від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року, що були задекларовані платником у додатку 2 до декларації з ПДВ (J/F1301301). Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних (J/F1401301), який надається платнику, містить інформацію щодо: суми збільшення на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, реєстраційний номер та дату декларації, в якій було задекларовано таке збільшення. 4). Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1301402). Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1401402), який надається платнику, містить інформацію щодо: виданих податкових накладних та розрахунків коригування зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації за запитуваний період та податкові накладні за вказаним кодом філії. 5). Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1301901). Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1401901), який надається платнику, містить інформацію щодо: типу операції, дату та номер документа, суму операції. Електронні формати документів розміщені на головній сторінці офіційного сайту ДФС України у розділі (банер) «Електронне адміністрування ПДВ» («До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення»).


Інші роз’яснювальні матеріали.

Збільшено вартісну межу віднесення матеріальних активів до основних засобів

Внесено зміни до визначення основних засобів відповідно до підпункту 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті яких збільшено вартісну межу віднесення матеріальних активів до основних засобів з 2500 до 6000 гривень. А саме, з урахуванням змін: основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Нововведення запроваджено Законом України від 17 липня 2015 року №655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків”, який набрав чинності з 01 вересня поточного року.


Рахунки змінено!

Новомосковська ОДПІ звертає увагу платників, що з 15 вересня 2015 року діють нові рахунки для зарахування коштів ЄСВ. Реквізити рахунків розміщені на субсайті Територіальні органи ГУ ДФС у Дніпропетровській області (www.dp.sfs.gov.ua) у розділі «Бюджетні рахунки», а також у Центрі обслуговування платників Новомосковської ОДПІ.


Увага! Змінено порядок заповнення платіжних документів

З 1 вересня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666. Цим наказом затверджено Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі - Порядок). Відповідно попередній наказ із зазначених питань від 22.10.2013 №609 визнано таким, що втратив чинність. Так, у Порядку наведено алгоритм і приклади заповнення поля «Призначення платежу» розрахункового документу при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів. Також, зокрема, Порядком визначено, що при заповненні полів розрахункового документу не допускаються пропуски (пробіли) між словами і службовими знаками. Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ. З повним текстом Порядку Ви можете ознайомитись перейшовши за посиланням: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0974-15.


Про особливості формування Реєстру неприбуткових установ та організацій

До затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – новий Реєстр неприбуткових установ та організацій) діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 37 від 24.01.2013.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652), не підлягають виключенню з цього Реєстру до 01 січня 2017 року.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом № 652, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням неприбуткової організації вона може подати до контролюючого органу копії установчих документів.

Такий порядок встановлено пунктом 34 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 35 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом № 652, що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані до 01 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами Податкового кодексу України та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, після 01 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.


Про зміни в наданні податкових консультацій

Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків” (далі – Закон № 655), який набрав чинності з 01.09.2015, були внесені зміни, зокрема, до статей 52 та 53 Податкового кодексу України щодо надання податкових консультацій платникам податків.

Зміни полягають у тому, що консультації, крім узагальнюючих, надаються:

в усній формі – контролюючими органами;

у письмовій або електронній формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (тобто Державною фіскальною службою України).

Консультації у письмовій чи електронній формі підлягають обов'язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який їх надав, протягом 10 календарних днів після дня надання таких консультацій без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань проводить Міністерство фінансів України та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі на його офіційному веб-сайті, протягом 5 календарних днів.

Крім того, нововведення, внесені Законом №655, надають право платнику податків оскаржити до суду як надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладену в письмовій або електронній формі, так і наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.


Щодо форми документів на провадження митної брокерської діяльності

З 18 вересня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.08.2015 р. № 693 «Про діяльність митних брокерів» (далі – Наказ № 693).

Зокрема, Наказом № 693 затверджено Порядок подання та розгляду заяв і надання дозволу на провадження митної брокерської діяльності та контролю за нею, який регламентує подання та розгляд заяв щодо провадження митної брокерської діяльності, а також надання, переоформлення, анулювання чи зупинення дії дозволу на провадження митної брокерської діяльності та контролю за нею.

Також даним документом затверджено:

- форму заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митної брокерської діяльності;

- форму заяви про анулювання/зупинення дії дозволу на провадження митної брокерської діяльності;

- форму Витягу з реєстру митних брокерів.


Щодо термінів надсилання поштою податкових декларацій

З 1 вересня 2015 року у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку має надіслати таку декларацію не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку її подання. Раніше, таке відправлення необхідно було здійснити за десять днів. Відповідна норма передбачена Законом України від 17 липня №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків».

Також звертаємо увагу: податкова декларація відправляється на адресу відповідного контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку.

Водночас, податкова звітність в електронній формі повинна бути подана не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подачі.


Про зміни в порядку нарахування пені та штрафних (фінансових) санкцій

Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків” (далі – Закон № 655), який набрав чинності з 01.09.2015, були внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, стосовно порядку нарахування пені при самостійному виявлені платником податку помилок та щодо штрафних (фінансових) санкцій.

Так, завдяки доповненню ст. 129 Кодексу пунктом 129.9, у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Закон № 655, шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX „Перехідні положення” Кодексу пунктом 35, тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, скасовує платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн. грн., штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим Кодексом. Нараховані штрафні (фінансові) санкції скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов'язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов'язання не підлягає подальшому оскарженню.


Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням реформи» (щодо податкової міліції) розміщено на веб-порталі ДФС

На офіційному web-порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» розділу «Діяльність»/«Регуляторна політика» розміщено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням реформи» (щодо податкової міліції), пояснювальна записка та аналіз впливу цього регуляторного акту.

Законопроект розроблено з метою реалізації рекомендацій місії Міжнародного валютного фонду щодо реформування системи органів фіскальної служби.

Зауваження та пропозиції до зазначеного законопроекту можуть надсилатися упродовж одного місяця з дати оприлюднення проекту на адресу: Державна фіскальна служба України, Головне оперативне управління, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655, електронну – invest_rada@sfs.gov.ua, до Державної регуляторної служби України на поштову адресу: вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011.

 

2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Додаток 28

За вісім місяців 2015 року платникам Новомосковшини надано 10042 адміністративних послуги

Як і в попередні звітні періоди найбільш актуальною залишається послуга з видачі реєстраційного номера облікової картки платника податків та внесення таких даних до паспорта громадянина України з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Так, протягом січня-серпня 2015 року було видано 3551 реєстраційних номери.

Крім того, ЦОП Новомосковської ОДПІ за вісім місяців 2015 року було зареєстровано 263 платника єдиного податку та надано 441 витяг з реєстру платників єдиного податку; видано 453 довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом; зареєстровано 497 книг обліку доходів і витрат; видано 325 ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та 259 – тютюновими виробами тощо.


В Новомосковській ОДПІ надано відповіді на 8 звернень громадян

Саме стільки громадян з початку року письмово звернулося до Новомосковської ОДПІ. Протягом відповідного періоду 2014 року таких звернень було також 8. Усі громадяни, без винятку, зверталися щодо перевірки нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб.

Разом із цим, наголошуємо, що з набранням чинності 1 вересня 2015 року Закону України від 17 липня 2015 року № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» внесено зміни до статей 52 та 53 Податкового кодексу України щодо надання податкових консультацій платникам податків.

Зокрема зміни полягають у тому, що консультації, крім узагальнюючих, надаються:

- в усній формі – контролюючими органами;

- у письмовій або електронній формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (тобто Державною фіскальною службою України).

Таким чином, консультації у письмовій чи електронній формі підлягають обов'язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який їх надав, протягом 10 календарних днів після дня надання таких консультацій без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, проводить Міністерство фінансів України та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі на його офіційному веб-сайті, протягом 5 календарних днів.

Крім того, нововведення, внесені Законом №655, надають право платнику податків оскаржити до суду як надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладену в письмовій або електронній формі, так і наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.


Казна Новомосковщини отримала 21,7 млн. грн. єдиного податку

У Новомосковській ОДПІ спостерігається стабільна тенденція щодо збільшення надходжень єдиного податку.

Так, у порівнянні з восьми місяцями минулого року у Новомосковському регіоні надходження єдиного податку зросли на 16,5%, або майже на 2,1 млн. грн. і склали 15,1 млн. грн.

Надходження єдиного податку від суб’єктів господарювання аграрного сектору економіки за січень – серпень 2015 року склали 6,6 млн. грн., що на 1,8% більше ніж було заплановано.


Новомосковська ОДПІ зібрала понад 413,6 мільйонів гривень єдиного соціального внеску

Так, за вісім місяців 2015 року від новомосковських платників в місцеву скарбницю надійшло 413,6 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що на 105,7 млн. грн. більше ніж очікувалося (+34,3%) та майже на 146 млн. грн. більше ніж у аналогічному періоді минулого року (+54,6%).

Серпневі надходження ЄСВ у поточному році склали 60,5 млн. грн., а це на 36,8 млн. грн. більше ніж у аналогічному періоді минулого року (+155,9%).


З початку року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали майже 8 млрд. грн.

До місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень - серпень 2015 року надійшло 7 млрд. 810 млн. грн., що на 1 млрд. 116 млн. грн. більше надходжень відповідного періоду 2014 року.

Зростання доходів місцевих громад досягнуто по таким бюджетоутворюючим джерелам, як: податок на прибуток – на 655,7 млн. грн., плата за землю – на 233,3 млн. грн.; єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва – на 146,1 млн. грн.

«Додаткові кошти, які надходять на рахунки місцевих громад Дніпропетровщини працюють на поліпшення соціальних умов мешканців регіону. Досягти таких показників тільки зусиллями працівників фіскальної служби області без тісної співпраці з платниками та органами місцевого самоврядування було б неможливо», – відзначив начальник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Василь Андрухів.


Податкова міліція у м. Дніпропетровську вилучила пально-мастильних матеріалів на 13,4 млн. грн.

Співробітниками податкової міліції Центрального офісу у рамках операцій «Акциз-2015», «Нафтопродукт-2015» та розсліду- вання кримінального провад- ження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків одним з підприємств м. Дніпропетровська проведено 5 обшуків.

За результатами обшуків за адресами розташування виробництва і зберігання пально-мастильних матеріалів, а також за адресами розташування офісів виявлено та вилучено 893 тонни пально-мастильних матеріалів вартістю 13,4 млн. гривень, 40 тис. гривень готівкою, комп’ютерну техніку, магнітні носії інформації, печатки різних підприємств і «тіньову» документацію.

Тривають слідчі дії зі становлення кола осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення.


На Дніпропетровщині викрито факт легалізації незаконно одержаних коштів на суму майже 6,1 млн. гривень

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з Кіровським РВ ДМУ ГУ МВС України встановлено протиправну діяльність посадо- вих осіб одного з комунальних підприємств м. Дніпропетровська.

Як з’ясувалося, протягом 2014-1015 років зазначені особи отримували значні суми грошових коштів від населення за надані послуги у сфері обслуговування об’єктів комунальної власності. Отримані кошти для подальшої легалізації перераховувалися через низку інших підприємств на рахунок товариства, яке мало ознаки фіктивності та створювалося для конвертації грошових коштів.

Загалом на рахунок фіктивного підприємства було перераховано майже 6,1 млн. гривень.

За вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст. 191 та ч.2 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Здійснюється кримінальне провадження.


На Дніпропетровщині виявили незадекларовані зубні щітки на суму у чверть мільйона гривень

З 1 вересня 2015 року митниками України розпочато операцію «Рубіж - 2015», спрямовану на запобігання та протидію контрабанді і порушенням митних правил. В ході проведення операції «Рубіж - 2015» системою виявлення ризиків порушення митних правил викрито та припинено спробу переміщення на територію України вантажу зубних щіток виробництва Китай у кількості 55 тисяч штук на суму у чверть мільйона гривень, не задекларованих згідно митних правил суб’єктом господарювання.

В ході спільної операції Дніпропетровською митницею ДФС, Департаментом аналізів ризиків і протидії митним правопорушенням ДФС і територіальним підрозділом податкової міліції незадекларований вантаж під час огляду було затримано, а також складено протокол за фактом незадекларування товарів. В подальшому, товар у порушника митних правил конфіскується і на порушника накладаються штрафні санкції у сумі вартості незадекларованого товару.

Загалом, з початку року митниками Дніпропетровщини складено протоколів на загальну суму 14 мільйонів 285 тисяч 580 гривень. З цієї суми митниками вилучено товарів на суму більше 4 мільйонів 427 тисяч гривень. Судами області вже розглянуто тридцять дві справи про порушення митних правил, за результатами яких з порушників вже стягнуто 356 тисяч 577 гривень.


Під час чергового засідання Громадської ради при ГУ ДФС Дніпропетровщини обговорювалась необхідність податкової реформи ДФС України

Цілу низку важливих питань розглянули члени Громадської ради при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області на черговому засіданні, яке відбулося 24 вересня.

Найбільш важливими питаннями були визнання щодо реформування Державної фіскальної служби України, методів боротьби з «тіньовою» економікою, підняття іміджу служби тощо. Під час обговорення члени Громадської ради звернули увагу на низку питань щодо реформування фіскальної служби, які доцільно винести на обговорення не лише членів уряду та державних службовців, але і громадськості.

Також, в ході засідання йшлося обговорення результатів діяльності комітетів Громадської ради та інше.


Підтримка української армії від новомосковців

З початку 2015 року від новомосковських платників надійшло 21,2 млн. грн. військового збору, а це на 26,8% більше ніж планувалося, з них у вересні поточного року – 2,8 млн. грн.

Нагадуємо, що оподаткування військовим збором продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Ставка податку у 2015 році залишається на рівні 1,5 відсотка. В той же час, об’єктом оподаткування збором є доходи, які визначаються по аналогії з доходами, що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області