Матеріали Новомосковської ОДПІ від 29.09.2016

Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Первинні документи бухгалтерського обліку

ОБЛІК ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

Відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти їх здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати передбачені зазначеним Законом обов’язкові реквізити, зокрема:

• назву документа (форми);

• дату і місце складання;

• назву підприємства, від імені якого складено документ;

• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

• особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону № 852, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Згідно з п. 2.7 Положення № 88 первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Розглянемо порядок оформлення найпоширеніших і найвживаніших форм первинних документів.

Акт виконаних робіт

Типову форму акта виконаних робіт органами державної влади не затверджено. Водночас форма акта має включати всі обов’язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік.

Видаткова накладна

Видаткова накладна є одним із найбільш поширених документів, що підтверджує факт поставки (отримання) товарів, робіт (послуг). Таким документом підтверджуються факт виникнення доходів і витрат у постачальників і факт отримання активів та визнання витрат за виконаними роботами (послугами) у замовників.

Форму зазначеної накладної також не затверджено чинним законодавством, проте вона має містити обов’язкові дані про постачальника, дату і місце проведення операції, зміст операції її обсяг, одиниці виміру та дані про осіб, відповідальних за її проведення.

Облік ОЗ

Наступною групою широковживаних первинних бухгалтерських документів є документи, які фіксують виникнення та перетворення в балансі основних засобів (далі — 03). Типові форми обліку 03 затверджено наказом № 352, усього цим наказом затверджено 16 форм, зокрема:

• 03-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів»;

• 03-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів»;

• 03-3 «Акт списання основних засобів»;

• 03-4 «Акт на списання автотранспортних засобів»;

• 03-5 «Акт N° про установку, пуск та демонтаж будівельної машини»;

• 03-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів»;

• 03-7 «Опис інвентарних карток по обліку основних засобів»;

• 03-9 «Інвентарний список основних засобів»;

• 03-14 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для промислових підприємств);

• 03-15 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для будівельних організацій);

• 03-16 «Розрахунок амортизації по автотранспорту».

Розглянемо заповнення деяких з наведених форм.

Форма ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» застосовується для оформлення зарахування до складу ОЗ окремих об’єктів, для обліку введення їх в експлуатацію.

При оформленні приймання ОЗ акт складається в одному примірнику на кожний окремий об’єкт приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника підприємства (організації). Акт після його оформлення з доданою технічною документацією щодо даного об’єкта передається до бухгалтерії підприємства, підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами, на те уповноваженими.

Документом, що посвідчує проведення капітального ремонту, реконструкції або модернізації ОЗ, у результаті чого збільшуються економічні вигоди від експлуатації об’єкта, або строк його корисного використання є форма ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів». Форма застосовується для оформлення приймання-здачі ОЗ з ремонту, реконструкції та модернізації.

Акт, підписаний працівником цеху (відділу), що уповноважений на приймання ОЗ, та представником цеху (підприємства), який виконував ремонт, реконструкцію та модернізацію, здають до бухгалтерії підприємства (організації). Акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами, на те уповноваженими. До технічного паспорта відповідного об’єкта ОЗ повинні бути внесені необхідні зміни до характеристики об’єкта, пов’язані із капітальним ремонтом, реконструкцією та модернізацією.

Списання ОЗ з балансу

Списання основних засобів з балансу підприємства здійснюється на підставі первинного бухгалтерського документа за формою 03-3 «Акт списання основних засобів». Форма застосовується для оформлення вибуття основних засобів (крім автотранспортних засобів) при повному або частковому їх списанні. Акт складається у двох примірниках комісією, призначеною керівником підприємства, будови, організації, затверджується керівником підприємства (організації) або особою, на те уповноваженою. Перший примірник акта передають до бухгалтерії, другий залишається у особи, відповідальної за зберігання основних засобів, та є підставою для здавання на склад запчастин, що залишилися в результаті їх списання, а також матеріалів, металобрухту тощо. Витрати по списанню, а також вартість матеріальних цінностей, що надійшли від зносу та розбирання будинків, споруд, демонтажу обладнання тощо, відображають в акті в розділі «Розрахунок результатів списання об’єктів».

Списання автомобілів з балансу підприємства

Для списання автомобілів з балансу підприємства передбачено окремий первинний бухгалтерський документ, а саме форму ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів». Дана форма застосовується для оформлення списання автомобіля вантажного чи легкового, причепа чи напівпричепа при їх ліквідації. Акт складається у двох примірниках та підписується комісією, що призначається керівником автогосподарства (підприємства) і затверджується керівником підприємства (організації) чи особою, на те уповноваженою. Перший примірник передається до бухгалтерії, другий залишається у особи, відповідальної за зберігання основних засобів, та є підставою для здавання на склад матеріальних цінностей та металобрухту, що залишився в результаті списання.

Витрати по списанню, а також вартість матеріальних цінностей, що надійшли від розборки автотранспортних засобів, відображають в розділі «Розрахунок результатів списання автомобіля (причепа, напівпричепа)».

ОБЛІК СИРОВИНИ ТА МАТЕРІАЛІВ

Типові форми з обліку сировини та матеріалів затверджено н-казом № 193. Зазначимо, що цим наказом затверджено 23 форми обліку сировини і матеріалів, це, зокрема, форми:

• М-1 «Журнал обліку вантажів, що надійшли»;

• М-2а «Акт списання бланків довіреностей»;

• М-3 «Журнал реєстрації довіреностей»;

• М-4 «Прибутковий ордер»;

• М-7 «Акт про приймання матеріалів»;

• М-8 «Лімітно-забірна картка»;

• М-9 «Лімітно-забірна картка»;

• М-1СиАкт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів»;

• М-11 «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів»;

• М-12 «Картка N° складського обліку матеріалів»;

• М-13 «Реєстр N° приймання-здачі документів»;

• М-14 «Відомість обліку залишків матеріалів на складі»;

• М-15 «Акт про приймання устаткування»;

• М-15а «Акт приймання-передачі устаткування до монтажу»;

• М-16 «Матеріальний ярлик»;

• М-18 «Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від установлених норм запасу»;

• М-19 «Матеріальний звіт»;

• М-21 «Інвентаризаційний опис N° »;

• М-23 «Акт N° про витрату давальницьких матеріалів»;

• М-26 «Картка обліку устаткування для установлення»;

• М-28 «Лімітно-забірна картка N° »;

• М-28а «Лімітно-забірна картка N° ». Розглянемо деякі найбільш уживані форми.

Прибутковий ордер

Форма М-4 «Прибутковий ордер» застосовується для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки. Прибутковий ордер в одному примірнику складається матеріально відповідальною особою у день надходження цінностей на склад.

Лімітно-забірна картка

Лімітно-забірна картка (форми № М-8 та N° М-9, № М-28 та N° М-28а) використовуються для оформлення відпуску матеріалів, що систематично витрачаються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби та є підтвердним документом при списання матеріальних цінностей зі складу.

Лімітно-забірні картки виписуються відділом постачання або плановим відділом на одне або декілька найменувань матеріалів (номенклатурних номерів) у двох примірниках. Один примірник до початку місяця передається цеху (дільниці) — споживачу матеріалів, другий — складу або кладовій цеху (дільниці). Відпуск матеріалів у виробництво здійснюється складом при пред’явленні представником цеху свого примірника лімітно-забірної картки. Комірник зазначає в обох примірниках дату та кількість відпущеного матеріалу, після чого — залишок ліміту за кожним номенклатурним номером матеріалів. У лімітно-забірній картці цеху (дільниці) розписується комірник, а в лімітно-забірній картці складу — представник цеху (дільниці).

Для скорочення кількості первинних документів, там, де це доцільно, рекомендується оформляти відпуск матеріалів безпосередньо в картках складського обліку.

У цьому випадку видаткові документи на відпуск матеріалів не оформляються, а сама операція здійснюється на основі лімітних карток, які виписуються в одному примірнику та не мають характеру бухгалтерських документів. Ліміт відпуску можна зазначити і в самій картці. Представник цеху при одержанні матеріалів розписується безпосередньо в картках складського обліку, а в лімітно-забірній картці — комірник.

За лімітно-забірною карткою ведеться також облік матеріалів, що не були використані у виробництві (повернення). При цьому інших додаткових документів не складається.

Понадлімітний відпуск матеріалів та заміна одних видів матеріалів іншими допускається тільки з дозволу керівника підприємства (організації), головного інженера або осіб, ними на те уповноважених.

При цьому виписується акт-вимога (форма N° М-10).

Зміна ліміту здійснюється тими самими особами, яким надано право його встановлення.

Відпуск матеріальних цінностей здійснюється з тих складів, які позначено в лімітно-забірній картці. Комірник зазначає в лімітно-забірній картці дату й кількість відпущеного матеріалу, після чого визначає залишок ліміту з кожного номенклатурного номера матеріалів. Здавання складом лімітно-забірних карток до бухгалтерії здійснюється після використання ліміту.

Бланк лімітно-забірної картки з частковим заповненням реквізитів може бути складено за допомогою засобів обчислювальної техніки.

Оформлені лімітно-забірні картки разом з первинними документами подаються до матеріального звіту та здаються комірником і виробником робіт до бухгалтерії. В бухгалтерії згідно зі звітом складу перевіряється правильність списання матеріалів на виробництво щодо кожного об’єкта та ділянки в цілому і одночасно визначаються дані про витрату матеріалів в лімітно-забірній картці форми N° М-28 з початку будівництва кожного об’єкта. Лімітно-забірні картки з незакінчених (що переходять на наступний місяць) об’єктів повертаються виконавцю робіт.

Накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів

Накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М-11 використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям.

Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою.

Якщо відпуск матеріалів відбувається господарствам свого підприємства, то один примірник передається одержувачам (цеху, дільниці), другий — складу, який потім передається до бухгалтерії.

У разі внутрішнього переміщення матеріалів накладну-вимогу складає матеріально відповідальна особа складу (цеху), що здає цінності. Один примірник служить складу (цеху), що здає, основою для списання цінностей, а другий — складу (цеху), що приймає для оприбуткування цінностей. Графа 9 «Інвентарний номер» заповнюється в тому випадку, якщо облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за інвентарними номерами.

У разі якщо відпуск матеріальних цінностей здійснюється підрозділам свого підприємства, що розташовані за межами його території, або стороннім організаціям, накладну-вимогу виписують на основі договорів, нарядів та інших відповідних документів. Перший примірник передають складу як основу для відпуску матеріалів, другий — одержувачеві матеріалів. При відпуску матеріалів самовивозом накладну-вимогу, підписану одержувачем, комірник передає до бухгалтерії для виписки розрахунково-платіжних документів, якщо матеріали відпускалися із наступною оплатою.

ФОРМИ ОБЛІКУ МАЛОЦІННИХ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

Типові форми з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі — МШП) затверджено наказом N° 145. Цим наказом встановлено вісім форм обліку МШП:

• МШ-1 «Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристро-їв)»;

• МШ-2 «Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів»;

• МШ-3 «Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)»;

• МШ-4 «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів»;

• МШ-5 «Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні»;

• МШ-6 «Особова картка N°___ обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв»;

• МШ-7 «Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв»;

• МШ-8 «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів».

Для наочності наведемо окремі форми, що найчастіше застосовуються на підприємствах.

Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-2)

Застосовується для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) із роздавальної кладової цеху для тривалого користування.

Заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети.

Для обліку інструментів (пристроїв), виданих робітнику із роздавальної кладової цеху для короткострокового користування, застосовується інструментальна марка, яка при здаванні інструментів комірнику повертається робітникові.

Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-4)

Ця форма застосовується для оформлення поломки та втрати інструментів (пристроїв) та інших МШП.

Складається в одному примірнику майстром і начальником цеху (дільниці) на одного або декількох робітників.

При поломці, псуванні та втраті МШП з вини робітника акт складається у двох примірниках. Один примірник залишається в цеху (на дільниці), а другий направляється у розрахункову частину бухгалтерії для утримання у встановленому порядку з робітника вартості поламаного, зіпсованого чи втраченого предмета.

При пред’явленні робітником акта вибуття йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний і записується до картки обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-2). Акти вибуття потім додаються до актів списання (форми № МШ-5 і № МШ-8).

Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні (форма № МШ-5)

Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік проводиться за методом обмінного (оборотного) фонду.

Складається в одному примірнику комісією цеху на підставі разових актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-4). Непридатний інструмент за актом здається до складу для утилізації. Акт візується начальником інструментального чи планового відділу і подається до центрального інструментального складу (ЦІС), який видає цеху інструменти (пристрої) того самого найменування, марки та розміру за актом без виписки вимог і лімітних карток.

Після видачі складом інструментів (пристроїв) акт передається до бухгалтерії, де згідно з цим актом проводиться списання інструментів (пристроїв) зі складу без відображення їх руху по роздавальних кладових цехів.

Виданий складом інструмент (пристрій) у порядку обміну за актами у картці обліку роздавальних кладових не відображається.

Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (форма № МШ-7)

Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів робітникам підприємств в індивідуальне користування за встановленими нормами.

Заповнюється в двох примірниках комірником цеху (відділу, дільниці) окремо на видачу і на повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів і оформляється відповідними підписами. Один примірник передається до бухгалтерії, другий залишається у комірника цеху (відділу, дільниці).

За цією формою ведеться облік прийнятих від робітників спецодягу, спецвзуття на прання, дезінфекцію, ремонт та на літнє зберігання.

Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-8)

Надходження, переміщення і відпуск МШП оформляються первинними документами, правила застосування яких регламентуються Положенням № 88.

В обліку МШП відображають за фактичною собівартістю (ціною придбання, включаючи витрати, пов’язані з доставкою їх на підприємство).

Облік МШП на складах ведеться за їх номенклатурними номерами в порядку, аналогічному обліку матеріалів на складі. При оприбуткуванні МШП бухгалтерія складає групувальні відомості, а також веде сортову оборотну відомість аналітичного обліку.

Передача МШП зі складу в експлуатацію оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію.

З метою збереження МШП, які знаходяться в експлуатації, керівник повинен належним чином організувати контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні.

Форма № МШ-8 застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів після закінчення строку використання, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх у комору для утилю. Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма № МШ 4). Після здавання списаних предметів до комори для утилю акт із розпискою комірника здається до бухгалтерії.

На різні види МШП акти на списання складаються окремо.

Податок на доходи фізичних осіб

СПАДЩИНА НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ СУДУ

Відповідно до ст. З Сімейного кодексу сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 21 цього Кодексу визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

Також відповідно до ст. 27 Сімейного кодексу державну реєстрацію шлюбу встановлено для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 цього Кодексу).

Водночас кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша ст. 16 Цивільного кодексу).

Згідно з частиною п’ятою ст. 11 цього Кодексу у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати за рішенням суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються Податковим кодексом.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 розділу IV цього Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні і об’єктом оподаткування якої є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковуються згідно з розділом IV Податкового кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Податкового кодексу.

Згідно з пп. 174.2.2 п. 174.2 цієї статті вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою 5 %, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення згідно з пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину (п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу).

Також об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що оподатковуються згідно з розділом IV Кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу (пп. 1.3 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 Податкового кодексу (пп. 1.5 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Отже, дохід, отриманий платником податку — фізичною особою — резидентом (спадкоємцем), який не є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, у результаті прийняття спадщини на підставі рішення суду, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % та військовим збором за ставкою 1,5 %. При цьому спадкоємець до 1 травня року, що настає за звітним, подає річну податкову декларацію до контролюючого органу, де перебуває на обліку, в якій відображає зазначений дохід (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу).

Згідно з п. 179.7 ст. 179 цього Кодексу фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

ДОПОМОГА ВНАСЛІДОК НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ

Статтею 15 Закону N° 1105 передбачено права, обов’язки та відповідальність роботодавця як страхувальника, згідно з п. 2 якої він зобов’язаний, зокрема, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг.

Водночас застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених вищезазначеним Законом (пп. 2 п. 1 ст. 16 Закону).

Відповідно до п. З ст. 42 цього Закону, якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування України (далі Фонд) фінансує всі витрати на його лікування.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Пунктом 2.3 Порядку № 24 визначено, що допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, пов’язаною з нещасним випадком або професійним захворюванням на виробництві, призначається та виплачується страхувальником за місцем роботи потерпілого, де стався страховий випадок, у розмірі 100 % середньої заробітної плати.

Виплата такої допомоги за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів страхувальника, а починаючи з шостого дня — за рахунок коштів Фонду.

Підставою для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та надання допомоги, пов’язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, є виданий в порядку, передбаченому Інструкцією № 455, листок непрацездатності та наявність акта про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 або акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, затверджених постановою № 1232 (п. 2.1 Порядку № 24).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу, згідно з пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються державна та соціальна матеріальна допомога, державна допомога у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, допомогу по вагітності та пологах), винагороди і страхові виплати, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, у тому числі (але не виключно) з урахуванням винятків, передбачених цим підпунктом.

При цьому винятки, передбачені пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 цього Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема, дохід у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п 167.1 ст. 167 Податкового бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), зокрема, у вигляді заробітної плати, заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід платнику податку, зобов’язаний утримати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Водночас об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу (пп. 1.2 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Згідно з п. 163.1 ст. 163 цього Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до пп. 1.4 цього пункту нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Отже, сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві, що нараховується (виплачується) роботодавцем за рахунок Фонду, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Реєстратори розрахункових операцій

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА

Відповідно до п. 1 ст. З Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.

Пунктом 5 цієї статті визначено, що у разі незастосування РРО у випадках, визначених Законом про РРО, суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахунки з використанням КОРО та РК з додержанням встановленого порядку їх ведення.

Крім того, РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку(п. 1 ст. 9 Закону про РРО).

Враховуючи зазначене, сільгосптоваровиробник при реалізації продукції власного виробництва у разі проведення розрахунків у касі з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, може здійснювати її без використання РРО та РК.

Водночас відповідно до вимог ст. 10 Закону про РРО постановою N° 1336 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО.

Зокрема, п. 4 цього Переліку визначено, що при роздрібній торгівлі та громадському харчуванні на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільгосптоваровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва, дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО.

Також ст. 10 Закону про РРО встановлено, що РК не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених ст. 9 цього Закону.

Однак п. 2 постанови N° 1336 передбачено обмеження щодо граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), а саме: у разі перевищення 75 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)) застосування РРО є обов’язковим.

Таким чином, у разі здійснення роздрібної торгівлі через структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)) і перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) (75 тис. грн) сільгосптоваровиробник повинен застосовувати РРО.

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

СКЛАДАННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЯ АКЦИЗНИХ НАКЛАДНИХ

3 якої дати особа, яка реалізує пальне, зобов'язана складати та реєструвати акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) та чи передбачено відповідальність у разі реалізації пального особою, не зареєстрованою платником акцизного податку.

Законом № 909, який набрав чинності з 01.01.2016 р., зокрема:

• розширено перелік платників акцизного податку за рахунок включення осіб, які здійснюють реалізацію пального (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу), та визначено порядок їх реєстрації контролюючими органами;

• визначено порядок здійснення електронного адміністрування реалізації пального (ст. 232 Кодексу) та порядок складання акцизних накладних при реалізації пального та їх реєстрації в ЄРАН (ст. 231 Кодексу).

З 01.03.2016 р. набрав чинності п. 58 розділу 1 Закону N° 909 щодо запровадження акцизних накладних при реалізації пального, ЄРАН та системи електронного адміністрування реалізації пального (далі - СЕАРП).

Платники акцизного податку, які реалізують пальне, для роботи в СЕАРП мають бути зареєстровані в контролюючих органах не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального.

Абзацами другим та четвертим п. 6 Порядку N° 113 визначено, що заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. Датою та часом подання заяви до контролюючого органу є дата та час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція).

Згідно з п. 7 Порядку N° 113 не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви засобами системи електронного адміністрування реалізації пального особа реєструється платником податку шляхом включення її до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального (далі — реєстр платників) або такій особі надсилається повідомлення про необхідність подання нової заяви у разі виявлення порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання форми, встановленої наказом Мінфіну України, порядку заповнення і подання заяви згідно з цим Порядком.

Інформація про результати розгляду заяви надсилається особі засобами електронного зв’язку в електронному вигляді у другій квитанції.

При цьому датою реєстрації платника податку є дата включення його до реєстру платників (п. 8 Порядку N° 113).

Відповідно до п. 15 зазначеного Порядку для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які здійснюють реалізацію пального і подали заяву про реєстрацію платника податку не пізніше першого дня початку перехідного періоду, встановленого абзацом другим п. 11 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу, датою реєстрації їх як платників податку є дата, що відповідає першому дню перехідного періоду, тобто 01.03.2016 р.

Пунктом 231.1 ст. 231 Податкового кодексу передбачено, що платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в ЄРАН з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Право на складання акцизних накладних надається винятково особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 Податкового кодексу (п. 231.4 ст. 231 Кодексу).

Згідно з п. 117.3 ст. 117 Податкового кодексу здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у розмірі 100 % вартості реалізованого пального.

Отже, право на складання акцизних накладних надається винятково особі, зареєстрованій як платник акцизного податку, тобто з дати її реєстрації платником податку (включення її до реєстру платників).

При цьому у разі здійснення з 01.03.2016 р. суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у встановленому Податковим кодексом порядку передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі 100 % вартості реалізованого пального.

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПРИЙНЯТТЯ ПРАЦІВНИКА НА РОБОТУ

Працівника за його згодою було переведено на інше підприємство. В який термін власник цього підприємства має повідомити ДФС про прийняття працівника на роботу та чи повинна ця дата збігатися з датою початку роботи працівника?

Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми при укладанні трудового договору є обов’язковим у випадках, визначених частиною першою ст. 24 КЗпП.

Оформлення трудових відносин здійснюється на підставі порядку, встановленого частиною третьою ст. 24 КЗпП, яким передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дата початку трудових стосунків є дата фактичного допуску працівника до роботи.

До початку роботи працівника інформація про його зарахування має бути подана до ДФС або її територіальних органів.

Отже, дата наказу про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника не збігатимуться.

Водночас таке положення закріплено у постанові № 413, де передбачено, що дата наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника відрізняються (колонки 8 та 9 додатка до зазначеної постанови).

ДЕКРЕТНА ВІДПУСТКА ЗАКІНЧИЛАСЯ: ЗВ'ЯЗОК З ПРАЦІВНИЦЕЮ ВІДСУТНІЙ

Працівниця залишилася в АР Крим, зв'язок з нею відсутній. Закінчився термін її декретної відпустки. Які дії роботодавця в такій ситуації?

КЗпП містить вичерпний перелік підстав припинення трудового договору з працівником.

Водночас припинення трудового договору з працівником на підставах, визначених КЗпП, неможливе без участі працівника у цій процедурі.

Таким чином, з метою вирішення зазначеної ситуації роботодавець має всіма не забороненими законом способами зв’язатися з працівником.

У разі неможливості з певних причин здійснити припинення трудових відносин відповідно до порядку, встановленого нормами чинного законодавства, такі відносини можуть припинятися в судовому порядку.

Також слід зазначити, що ст. З Закону № 1207 територію, внутрішні морські води і територіальне море, повітряний простір АР Крим та м.Севастополя визнано тимчасово окупованою територією.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом (частина друга ст. 9 Закону № 1207).

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків (частина третя зазначеної статті).

Транспортний податок

ОПОДАТКУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМ ПОДАТКОМ ФІЗИЧНИХ ОСІБ У 2016 РОЦІ

ОБ'ЄКТИ ОПОДАТКУВАННЯ

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки перемикання передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу).

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів установлено постановою № 66.

БАЗА ОПОДАТКУВАННЯ

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу.

СТАВКА ПОДАТКУ

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до вищезазначеного підпункту.

ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ТА СПЛАТИ ПОДАТКУ

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (пп. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. 267.6.2 цього пункту податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою — платником податку починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам — нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Згідно з пп. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником — починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, що залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (пп. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. 267.6.7 вищезазначеного пункту в разі закінчення п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, що настає за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, що настає за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, за умови, що такий факт підтверджено відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання (пп. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу).

Згідно з пп. 267.6.10 вищезазначеного пункту Кодексу фізичні особи — платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньо-ринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи — нерезиденти звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування у порядку, визначеному пп. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу.

Цим кодексом не передбачено переліку документів, що впливають на середньо-ринкову вартість легкового автомобіля. Визначення такої вартості з метою віднесення легкових автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком покладено виключно на Мінеконом- розвитку України.

СПЛАТА ПОДАТКУ

Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу (пп. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 24 Порядку N° 1388 реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються за місцем звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від місця реєстрації (проживання) фізичної особи. При цьому в реєстраційних документах зазначається місце реєстрації (проживання) фізичної особи (для внутрішньо переміщених осіб — місце проживання на підставі відповідних документів).

Отже, транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, а не за місцем знаходження сервісних центрів МВС, і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу.

СТРОКИ СПЛАТИ ПОДАТКУ

Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 цього Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, він притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

• при затримці до ЗО календарних днів включно, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

• при затримці більше ЗО календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені фізичним особам — платникам транспортного податку розпочинається від першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом.

Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 цього Кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 % річних облікової ставки Нацбанку України, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з цих ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 Кодексу).

Щодо коду документа

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що у зв'язку зі зверненнями суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Державною фіскальною службою України листом від 13.09.2016 р. № 30393/7/99-99-18-02-01-17 було надано роз’яснення щодо коду документу,а саме: при декларуванні упаковок, етикеток, марок акцизного податку та інших подібних товарів, що ввозяться у митному режимі тимчасового ввезення на безоплатній основі на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо комерційної операції та у подальшому будуть вивезені за межі митної території України разом з відповідними товарами, переміщення яких є комерційною операцією, відомості про відповідний зовнішньоекономічний договір (контракт), умовами якого передбачені комерційна операція щодо основних товарів та безоплатне переміщення таких інших товарів, вносяться до графі 44 митної декларації під кодом документа "4000" відповідно до Класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 N 1011 (некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт).

При вивезенні таких товарів разом з товарами, переміщення яких є торговою операцією, відомості про відповідні договори (контракти) зазначаються в загальному порядку.

(Лист ДФС України від 13.09.2016 р. № 30393/7/99-99-18-02-01-17 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/listi/69680.html)

Щодо порядку відкриття рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ 

у разі повторної реєстрації особи як платника ПДВ

Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюються статтею 2001 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 (далі - Порядок N 569).

Відповідно до пункту 4 Порядку N 569 рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) відкривається платнику податку Державною казначейською службою (далі - Казначейство) автоматично на безоплатній основі.

Згідно з пунктом 6 Порядку N 569 Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка/ додаткового електронного рахунка у день відкриття рахунка. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронних рахунків.

У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок (пункт 8 Порядку N 569).

Згідно з інформаційними базами даних ДФС, платнику податку відкрито новий електронний рахунок.

(Лист ДФС України від 30.08.2016 р. № 18745/6/99-99-15-03-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid... )

Щодо оподаткування доходу, виплаченого фізичній особі - підприємцю, отриманого від виду діяльності, який не зазначено у документі, що підтверджує її державну реєстрацію

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Так, при виплаті доходу податковий агент відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із суми виплаченого доходу, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору відображається у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – податковий розрахунок за ф. 1ДФ) під ознакою доходу «102».

Разом з тим, відповідно до п. 177.8 ст. 177 розд. IV Кодексу, під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності у межах обраних ним видів такої діяльності, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, податкові агенти не утримують податок на доходи у джерела виплати.

При цьому, сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь таких фізичних осіб - підприємців, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «157». Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Таким чином, сума оподатковуваного доходу, виплачена фізичній особі - підприємцю, отримана від виду діяльності, який не зазначено у документі, що підтверджує її державну реєстрацію, відображається в податковому розрахунку за  ф. 1ДФ під ознакою доходу «157».

(Лист ДФС України від 15.09.2016 № 20119/6/99-95-42-02-16 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69667.html)

Щодо розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу

Відповідно до пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу згідно з пунктом 100.1 статті 100 Кодексу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Кодексу.

Отже, при розстроченні (відстроченні) грошових зобов’язань (податкового боргу) відповідно до статті 100 Кодексу нараховуються проценти за користування таким розстроченням (відстроченням).

Частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України                 (далі – КАСУ) передбачено, що суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України згідно із частиною п’ятою статті 124 Конституції України та статтею 14 КАСУ.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

 (Лист ДФС України від 21.09.2016 № 20548/6/99-99-17-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid...)

Актуально для платників єдиного внеску: про рахунки для його сплати!

Новомосковська ОДПІ звертає увагу, що Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розрізі областей розміщено на головній сторінці веб-порталу ДФС України у розділі «Законодавство»підрозділ «ЄСВ» за посиланням:

http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/214641.html

Для отримання інформації щодо рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, що обліковуються в органах ДФС Дніпропетровської області, необхідно завантажити у Додаткових матеріалах: «Дніпропетровська область».

Звертаємо увагу, що з 01.09.2016 діють нові рахунки єдиного внеску по реорганізованим ОДПІ Дніпропетровської області.

У результаті проведеної реорганізації державних податкових інспекцій області:

- Верхньодніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області разом з Вільногорським, Жовтоводським, Криничанським, П’ятихатським відділеннями приєдналась до Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області;

- Східно-Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області разом з Межівським, Першотравенським, Петропавлівським, Покровським відділеннями приєдналась до Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області;

- Криворізька центральна ОДПІ ДФС у Дніпропетровській області разом з Софіївським відділенням приєдналась до Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Тому для платників єдиного внеску, які обліковуються в реорганізованих ОДПІ, нові рахунки розміщені на головній сторінці офіційного субсайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області»: кнопка «Бюджетні рахунки» – розділ «Рахунки місцевих та державних бюджетів для платників» підрозділ «Перелік рахунків за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» за посиланням:http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Яким чином оподатковується дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем від

видів діяльності, не зазначених в реєстраційних даних платника податку?

Відповідно до п.177.6 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) у разі, якщо фізична особа – підприємець (далі – ФОП) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Пунктом 177.8 ст.177 Кодексу визначено, що під час нарахування (виплати) ФОП від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п.14.1.195 та 14.1.222 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 104.11 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

До уваги житлово-будівельних кооперативів!

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що Державною фіскальною службою України у листі від 08.09.2016 №19390/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №19390) надана податкова консультація щодо оподаткування податком на прибуток вступних внесків членів кооперативу.

Правовий статус ЖБК визначається Цивільним кодексом України від 16.01.2003 №435-IV із змінами та доповненнями і Законом України від 10.07.2003 №1087-IV «Про кооперацію» із змінами та доповненнями (далі – Закон №1087).

Згідно зі ст.6 Закону №1087 кооператив створюється внаслідок об’єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними.

Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями діяльності, здійснює її планування. Кооперативи надають послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (ст.23 Закону №1087).

Вимоги до підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими, визначені у підпункті 133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс)

Обов’язковою умовою для неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткова організація) є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 Кодексу).

Нагадуємо, що 16.07.2016 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Порядок).

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені житлово-будівельні кооперативи (далі – ЖБК) (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом) (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 Кодексу).

Отже, утворені згідно із Законом №1087 та внесені до Реєстру ЖБК не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих ними у межах статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такими неприбутковими організаціями виключно для фінансування видатків на їх утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 Кодексу), та не здійснюється розподіл доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Установи та організації, які не відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу, є платниками податку на прибуток на загальних умовах і подають фінансову і податкову звітність та сплачують податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу.

Згідно з п.134.1 ст.134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці з операцій щодо внесення вступних внесків членів кооперативу.

Таким чином, зазначені вище операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Лист №19390 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69705.html

Вартість нагород не оподатковується ПДФО

Новомосковська ОДПІ нагадує, що статтею 165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначені доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, та не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Так, відповідно до підпункту 165.1.38 пункту 165.1 статті 165 Кодексу не оподатковуються ПДФО вартість орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів, грамот та квітів, якими відзначаються працівники, інші категорії громадян та/або переможці змагань, конкурсів.

Чи може бюро адвокатів (адвокатське об’єднання)

бути платником єдиного податку третьої групи?

Новомосковська ОДПІ інформує.

Адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №5076).

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст.14 Закону №5076).

Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша ст.15 Закону №5076).

Пунктом 291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV Кодексу.

Згідно з п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Кодексу суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Кодексу, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у п.291.4 ст.291 Кодексу.

Відповідно до п.291.4 ст.291 Кодексу суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку, зокрема, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 мільйонів гривень.

Нормами п.291.5 ст.291 Кодексу визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро чи об’єднання норми п.291.5 ст.291 Кодексу не поширюються.

Враховуючи вищенаведене, адвокатське бюро чи об’єднання як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV Кодексу.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 108.01.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Про електронний сервіс ДФС «Акредитований центр сертифікації ключів»

Новомосковська ОДПІ нагадує, що про порядок отримання безкоштовних послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), які надають пункти реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС), можна дізнатись за допомогою електронного сервісу Державної фіскальної служби України «Акредитований центр сертифікації ключів», що розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС (http://sfs.gov.ua).

Безкоштовне надання послуг ЕЦП здійснюється АЦСК ІДД ДФС органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктами господарської діяльності та фізичним особам.

Робота АЦСК ІДД ДФС забезпечується сучасним програмно-технічним комплексом, у складі якого використовуються програмно-апаратні рішення, які забезпечують високий рівень надійності захисту інформації.

До послуг ЕЦП, які надаються АЦСК ІДД ДФС належать:

- реєстрація заявників;

- надання у користування надійних засобів ЕЦП;

- допомога при генерації відкритих та особистих ключів;

- обслуговування посилених сертифікатів ключів заявників, що включає сертифікацію відкритих ключів заявників, розповсюдження та зберігання посилених сертифікатів ключів, управління статусом посилених сертифікатів ключів та розповсюдження інформації про статус сертифікатів ключів;

- надання послуги фіксування часу;

- консультативні послуги у сфері ЕЦП за зверненням підписувачів.

Переглянути перелік документів для отримання послуг ЕЦП та завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками їх заповнення платники можуть у розділі «Реєстрація користувачів» головної сторінки офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням: http://acskidd.gov.ua/r_kor

Про оподаткування податком на доходи фізичних осіб  пасивних доходів

Новомосковська ОДПІ звертає увагу, що оподаткування пасивних доходів податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентується пунктом 167.5 статті 167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Так, відповідно до пункту 167.5 Кодексу ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:

- 18% – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 цього пункту) (підпункт 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 Кодексу);

- 5% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (підпункт 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 Кодексу).

У розділі IV «Податок на доходи фізичних осіб» термін «пасивні доходи» означає такі доходи (підпункт 167.5.3 пункту 167.5 статті 167 Кодексу):

- проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

- проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;

- інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);

- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

- плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

- дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

- дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

- відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

- дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;

- інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;

- роялті;

- дивіденди.

Об’єкти оподаткування податком на майно, відмінне від земельної ділянки

Нагадуємо, що порядок адміністрування податку на майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок на майно) визначено статтею 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Відповідно до пункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу об’єктом оподаткування податком на майно є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Визначення об’єктів житлової нерухомості надані у підпункті 14.1.129, а об’єктів нежитлової нерухомості у підпункті 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Так, об’єкти житлової нерухомості це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи (підпункт 14.1.129.1 п.п.14.1.129 п.14.1 статті 14 Кодексу):

а) житловий будинок –  будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу –  житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку –  частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (підпункт 14.1.129.2 п.п.14.1.129 п.14.1 статті 14 Кодексу).

Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (14.1.129.3 п.п.14.1.129 п.14.1 статті 14 Кодексу).

Об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють (підпункт 14.1.1291 п.14.1 ст.14 Кодексу):

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до цього підпункту.

Який порядок сплати податку на прибуток у поточному році підприємствами,

які з 1 січня поточного року або пізніше переходять зі спрощеної системи оподаткування

на загальну систему оподаткування?

Відповідно до п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на прибуток підприємств.

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється у порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 ст.298 Кодексу (п.298.2 ст.298 Кодексу).

Зокрема, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п.298.2.2 п.298.2 ст.298 Кодексу).

Згідно з п.294.1 ст.294 Кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року (п.294.2 ст.294 Кодексу).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п.137.4 ст.137 Кодексу).

Поряд з цим, пунктом 137.5 ст.137 Кодексу визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

З урахуванням зазначеного, платники єдиного податку, які з 1 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абзацу «а» п.137.5 ст.137 Кодексу.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 102.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Реєстратори розрахункових операцій

НОВИЙ ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ РРО

Змінено форми окремих документів:

• у формах КОРО для господарської одиниці або для РРО, до якого таку книгу зареєстровано, запроваджено відображення, крім ПДВ, акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів та його ставки у записах про рух готівки та сумах розрахунків, проведених суб’єктом господарювання;

• у Реєстраційному посвідченні запис «Дата початку дії реєстраційного посвідчення» змінено на запис «Дата видачі реєстраційного посвідчення». У такий спосіб визначено, що дата отримання такого посвідчення одночасно є датою, від якої СГД набуває права використовувати РРО;

• форму Довідки про опломбування РРО доповнено полями «Назва господарської одиниці» та «Дата здійснення персоналізації».

Доповнено перелік документів, які СГД подає до контролюючого органу:

• для реєстрації РРО;

• копією паспорта (формуляра) РРО;

• копією паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);

• копією договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО Центру сервісного обслуговування (далі — ЦСО) на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної модеми (модифікації) РРО.

Встановлено тимчасову вимогу про надання суб’єктом господарювання разом із заявою про реєстрацію/перереєстрацію копії договору (або іншого документа) між ЦСО та виробником. Ця вимога виконуватиметься до створення Реєстру центрів сервісного обслуговування;

• для перереєстрації РРО:

   довідкою про опломбування РРО (у разі внесенню змін, які потребували переопломбування РРО);

   копією договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО (у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці).

Спрощено процедуру перереєстрації РРО в контролюючому органі за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків у разі зміни контролюючого органу, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку.

Встановлено, що реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, зазначених в реєстраційному посвідченні.

Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які перебували у контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника.

Доповнено перелік підстав для скасування реєстрації РРО. Так, скасування реєстрації РРО відбувається у разі наявності судового рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці. Скасування реєстрації РРО за цією підставою може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Конкретизовано строки та дії суб’єктів господарювання в окремих випадках. Зокрема, встановлено, що СГД має:

• надавати письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомлення як до ЦСО — протягом робочого дня, так і до контролюючого органу — протягом двох робочих днів, після дня виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю;

• вводити в експлуатацію не пізніше сьомого робочого дня з дня передачі в ремонт РРО (у разі незабезпечення центром сервісного обслуговування гарантійного ремонту РРО) належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО;

• надавати до контролюючого органу у разі перереєстрації та наступного переопломбування РРО копію довідки про опломбування, виданої ЦСО, протягом п’яти робочих днів з дня переопломбування РРО;

• проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО.

Уточнено окремі положення:

• закріплено норму, що РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом ЄДРПОУ юридичної особи;

• визначення «персоналізація РРО», тобто ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО ДФС, доповнено положеннями, що вона виконується на підставі відомостей щодо індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість або податкового номера (якщо суб’єкт господарювання не зареєстрований платником податку на додану вартість);

• встановлено, що у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єкту господарювання видається нове реєстраційне посвідчення;

• урегульовано питання реєстрації РРО уповноваженою особою суб’єкта господарювання за наявності документа, що посвідчує таку особу, та належним чином оформленої довіреності на проведення реєстрації РРО.

Про нові форми книг ОРО на РРО та книг ОРО на ГО

Новомосковська ОДПІ повідомляє про внесення змін до форм книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО), книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю.

Нові форми зазначених книг установлені Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 920/29050 (далі - Наказ № 547).

Зокрема, затверджені форми книг ОРО передбачають відображення загальної суми розрахунків (графа 5), суми розрахунків, що оподатковуються податком на додану вартість (графа 6), суми розрахунків, що оподатковуються акцизним податком (графа 7), суми податку на додану вартість (графа 8), суми акцизного податку (графа 9).

Отже, на сьогодні перші, другі та наступні книги ОРО на РРО мають реєструватись виключно за новими формами.

Щодо можливості продовження застосування суб’єктами господарювання та перереєстрації книг ОРО на РРО, які були зареєстровані за формами, встановленим у додатку 1 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1618/24150, що втратив чинність, повідомляємо таке.

Пунктом 3 Наказу № 547 установлено, що вимоги до форми і змісту книг ОРО та розрахункових книжок у частині відображення інших податків (зборів), крім податку на додану вартість, не поширюються на здійснення у них записів про рух готівки та про суми розрахунків на підставі розрахункових документів, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, до набрання чинності цим наказом.

Виходячи із зазначеного порядку та підстав для перереєстрації, скасування реєстрації, реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО, суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги ОРО на РРО за старою формою до першої із подій: закінчення книги ОРО, завершення строку служби або припинення застосування відповідного РРО, виникнення підстав для перереєстрації або скасування реєстрації книги. Такі книги дозволяється перереєстровувати лише у перехідний період - протягом місяця після набрання чинності Наказом № 547. Після спливу зазначеного терміну у разі виникнення підстав для перереєстрації книг ОРО здійснюється реєстрація другої або наступної книги ОРО на РРО за новою формою.

При цьому суб'єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з реалізацією підакцизних товарів, у касових чеках яких обов’язковим реквізитом є дані про акцизний податок, використовуючи раніше зареєстровані книги ОРО (за старою формою), здійснюють у них записи таким чином:

у назвах граф 6, 7 книги ОРО за старою формою слід дописати знак «/» та відповідно слова «за ставкою акцизного податку», «сума акцизного податку»;

за наявності розрахункових операцій за товари підакцизної групи послідовно вносяться:

у графу 6 - суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою податку на додану вартість, «/», суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою акцизного податку;

у графу 7 - сума ПДВ», «/», сума акцизного податку.

Водночас слід зауважити, що ведення у такий спосіб книги ОРО є незручним і ДФС рекомендує зазначеним суб’єктам господарювання звернутись до органу ДФС за місцем реєстрації книги для реєстрації другої та наступної книги ОРО на РРО за новою формою. З причини зміни форми книги така реєстрація може бути здійснена у будь-який час.

У суб’єктів господарювання, діяльність яких не пов’язана з реалізацією підакцизних товарів, касові чеки, що друкуються РРО, не містять даних про акцизний податок та відповідні графи 7, 9 книги ОРО будуть не заповненими. Відповідно зазначені суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги ОРО без внесення до них будь- яких змін, але лише до виникнення зазначених вище підстав для припинення використання книги.

Право на податкову знижку

Новомосковська ОДПІ нагадує платникам податків, що метою декларування доходів фізичних осіб є не тільки сплата податку до бюджету, а й повернення платникам сум податку на доходи фізичних осіб, надмірно сплаченого з їх заробітної плати в минулому податковому році.

Повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації права на податкову знижку. Згідно з положеннями ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку на доходи фізичних осіб мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема:

- квитанціями;

- платіжними дорученнями;

- фіскальними або товарними чеками;

- прибутковими касовими ордерами;

- меморіальними ордерами тощо;

Крім того, понесені витрати підтверджується копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати декларацію до 31 грудня року наступного за звітним.

Щодо відновлення первинних документів, які зберігаються на території

вільної економічної зони «Крим»

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платники податків зобов’язані забезпечити зберігання зазначених вище документів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 Кодексу).

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення зазначених документів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексу для подання податкової звітності.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків (п. 44.5 ст. 44 Кодексу).

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим п. 44.7 ст. 44 Кодексу), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (п. 44.6 ст. 44 Кодексу).

Протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (абзац другий п. 44.7 ст. 44 Кодексу).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 Кодексу порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 Кодексу порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого п. 44.7 ст. 44 Кодексу, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків (абзаци третій, четвертий п. 44.7 ст. 44 Кодексу).

Норми Кодексу не містять положень щодо звільнення платника податків від обов’язку відновлення документів, які зберігаються на території вільної економічної зони «Крим».

Таким чином, відповідно до п. 44.5 ст. 44 Кодексу платник податків повинен забезпечити відновлення та надання контролюючому органу зазначених вище документів.

Незабезпечення платником податків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 46 Кодексу строків тягне за собою накладення штрафу у розмірах, визначених п. 121.1 ст. 121 Кодексу.

Що стосується методики відновлення документів за відсутності регістрів бухгалтерського обліку, то порядок дій у разі втрати первинних документів визначено пунктом 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Крім того, відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

(Лист ДФС України від 07. 09.2016р. № 19342/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid...)

Щодо розрахунку пені при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати

грошового зобов'язання

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податковго кодексу України (далі – Кодекс) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті:

- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

- або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. При цьому момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. "а" пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу пеня нараховується при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Кодексом.

Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 Кодексу).

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Кодексу).

(Лист ДФС України від 05.09.2016р. № 19175/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid... )

Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку

Новомосковська ОДПІ нагадує.

Згідно п. 296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

-          першої групи;

-          другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1000000 грн. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1000000 грн.) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до п.292.1 ст.292 Кодексу включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

Щодо оподатковання податком на доходи фізичних осіб сум комунальних платежів, яка відшкодовуються податковим агентом фізичній особі - орендодавцю,

відповідно до договору оренди

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс), дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.

Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року  № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. 

Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку - орендодавця щодо доходу, отриманого від надання в оренду нерухомого майна є орендар.

Відповідно до п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до Кодексу, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Враховуючи вищевикладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі - орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (18 відсотків).

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 103.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Реєстр неприбуткових організацій

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що якщо неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, то з метою включення до нового Реєстру такі організації зобов’язані до 01.01.2017 р. привести свої установчі документи у відповідність із нормами Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Щодо результатів проведення операції «Урожай 2016»

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що станом на 01.09.2016 року проведено роботу з 374 юридичними особами, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства, за результатами співбесід ними додатково оформлено 726 найманих працівника, 535 найманим працівникам підвищено розмір заробітної плати.

За рахунок проведеної роботи легалізовано доходу за рахунок добровільного оформлення найманих працівників та підвищення заробітної плати 6051,3 тис.грн. Додатково надійшло до бюджету за рахунок добровільного оформлення найманих працівників та підвищення рівня заробітної плати: ПДФО –1089,2 тис.грн. та ЄСВ – 1331,3  тис.грн.

Додатково задекларовано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 71,2  тис.грн.

Також, станом на 01.09.2016 року сільгоспвиробниками Новомосковського району додатково укладено, зареєстровано, переглянуто договорів оренди земельних ділянок (рілля, сіножаття, пасовища та багаторічні насадження, паїв) у кількості 152 на загальну площу 661,1 га. Додаткові надходження по єдиному податку складають 135,7 тис.грн.

Партнерство та співпраця – основний принцип роботи податківців Новомосковщини

“Завдяки конструктивному діалогу між органами податкової служби та громадськістю вдається знаходити компромісні рішення по багатьом питанням, які виникають у представників бізнесу. Адже податкова служба разом із забезпеченням економічних інтересів держави  зацікавлена у стимулюванні економічного розвитку бізнесу”, – зазначив під час чергової зустрічі з громадськістю начальник Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Шульга Андрій Анатолійович.

Андрій Анатолійович подякував представникам бізнесу за взаєморозуміння та підтримку в напрямку мобілізації коштів до бюджетів усіх рівнів, легалізації „тіньової” зайнятості та запевнив, що Новомосковською ОДПІ і надалі будуть створюватись сприятливі умови для виконання платниками податків свого конституційного обов’язку щодо сплати податків. В підтвердження цього, Андрій Анатолійович розповів про роботу сервісного центру обслуговування платників податків, створеного в Новомосковській ОДПІ за всіма європейськими стандартами, в якому зосереджено весь комплекс послуг по адмініструванню податків та зборів – консультація, реєстрація,  надання адміністративних послуг по видачі довідок та дозвільних документів, прийом вхідної кореспонденції.

„Змінюється законодавство, змінюються форми і методи нашої роботи. Сьогодні, коли податкове відомство перебуває на шляху перетворення з фіскального органу на сервісну службу, дуже важливо доступними нам методами зробити так, щоб сплату податків сприймали як почесний обов’язок, а бути сумлінним платником податків було почесно”, - зауважив під час виступу Андрій Анатолійович. З цією метою щомісячно керівництво Новомосковської ОДПІ  зустрічається з членами громадських організацій, профспілками, об’єднаннями платників податків та роботодавців, на яких приймаються рішення щодо подальшої співпраці з інститутами громадянського суспільства, координації зусиль, спрямованих на створення сприятливих організаційних та економічних умов розвитку підприємницької діяльності, обговорення проблемних питань ведення малого та середнього бізнесу, розробки та  надання пропозицій щодо необхідності внесення змін до податкового законодавства тощо.

Казна Новомосковщини отримала 12,7 млн. грн. єдиного податку

У Новомосковській ОДПІ спостерігається стабільна тенденція щодо збільшення надходжень єдиного податку.

Так, у порівнянні з восьми місяцями минулого року у Новомосковському регіоні надходження єдиного податку зросли на 124,6%, або майже на 12,7 млн. грн. і склали 23,0 млн. грн.

Надходження єдиного податку від суб’єктів господарювання аграрного сектору економіки за січень – серпень 2016 року склали 13,4 млн. грн., що на 24,5% більше ніж було заплановано.

За вісім місяців на сервіс «Пульс» звернулося 185 платників Дніпропетровщини

Впродовж січня – серпня поточного року на телефонний номер сервісу ДФС України «Пульс» від громадян Дніпропетровської області надійшло 185 звернень. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість зменшилася на 336 одиниць або на 35,5 відсотків.

Усі звернення розглянуто та вирішено згідно з чинним законодавством.

Найчастіше платники порушували питання щодо подання звітності та реєстрації накладних (84 звернення або 46,93%). Крім того, 49 платників порушували питання щодо організації роботи територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області, 31 дзвінок стосувався роботи системи електронного адміністрування ПДВ. З приводу перевірок суб’єктів господарювання звернулися 6 платників, роботи ЦОП – 5 .

«Головний принцип роботи сервісу «Пульс» – зворотній зв’язок та оперативне вирішення питань платників. Ефектом такого зворотного зв’язку стає покращення сервісного супроводу підприємництва краю», – зазначила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФСУ «Пульс» (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Представники ДФС та бізнес-спільноти Бельгії обговорили шляхи залучення

інвестицій в Україну

Ведення бізнесу в Україні, заходи ДФС у напрямі стимулювання підприємницької діяльності та шляхи залучення в Україну інвестицій обговорювалися під час Бельгійсько-українського бізнес-форуму на тему: «Податковий та митний контроль: передова практика як ключ залучення інвестицій та сприяння торгівлі». Участь у заході взяли представники ДФС, Посольства Бельгії, Європейської Бізнес Асоціації та органів виконавчої влади України.

Представники фіскальної служби ознайомили присутніх з основними напрямами роботи служби та планами стосовно покращення ведення бізнесу в Україні. Так, зокрема, за словами директора департаменту адміністративно-судового оскарження та судового супроводження ДФС Дмитра Донця, сьогодні в ДФС триває інституційна реформа, яка розроблена за підтримки МВФ. Вона передбачає широкомасштабне запровадження електронних сервісів, поліпшення якості обслуговування великих платників, збільшення податкових зборів, удосконалення управління, боротьбу з корупцією, посилення податкового та митного аудиту, модернізацію митного і податкового адміністрування та підвищення продуктивності.

Реалізація цих заходів, вважає посадовець, дозволить створити умови для ефективної роботи сумлінного бізнесу в Україні та створить перешкоди у діяльності махінаторів та нечесних підприємців.

Крім того, для залучення інвесторів в Україну в ДФС створено Офіс великих платників податків, в якому обслуговування бізнесу здійснюється на високому рівні з урахуванням потреб клієнтів. Для платників запроваджуються нові електронні сервіси та послуги, які полегшують процеси звітування, отримання довідок та інших послуг.

Окремим блоком питань для обговорення стала митна тематика та новації у цій сфері. Представників бельгійського бізнесу цікавили особливості реформування митниці, стан функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно», заходи, які служба вживає для запобігання корупційних проявів на митницях.

Так, за словами директора департаменту організації митного контролю ДФС Олексія Василенка, фахівці ДФС готують стратегію реформування митниці, яка базуватиметься на рекомендаціях Міжнародного валютного фонду, іноземних експертів та донорів, зокрема, моніторингової місії Митної та прикордонної служби США. Це буде низка поетапних кроків, які включатимуть як внесення певних законодавчих змін, так і впровадження новацій в роботу митниць, облаштування інфраструктури митних постів та запровадження нових сервісів для платників тощо.

Посадовець також розповів, що для зручності користувачів в ДФС сьогодні працюють над удосконаленням сервісу «Єдине вікно» та оперативно вирішують усі проблемні моменти, які виникають під час його роботи.

«Це – новий продукт, який корисний і для бізнесу, і для держави. Це новація для всіх, а тому ми зацікавлені в тому, щоб зробити його досконалим. Звісно, для цього потрібен час, але спільно ми можемо зробити це», – зазначив Олексій Василенко.

Загалом, за принципом «єдиного вікна» вже оформлено понад 3 тис. митних декларацій.

За словами Олексія Василенка, «єдине вікно», а також запроваджена електронна черга під час розподілу декларацій при оформлення товарів є одними із заходів з протидії корупції на митницях. Крім того, виключенню корупційної складової сприятиме і робота мобільних груп, яка стартувала з 5 вересня поточного року. Основним завданням учасників цих груп буде протидія контрабанді на митному кордоні України. 

Представники бізнес-спільноти Бельгії, у свою чергу, висловили свої пропозиції та відмітили позитивну динаміку ДФС по удосконаленню податкового та митного законодавства.

Підприємствам, які готові відмовитися від сумнівних податкових кредитів,

гарантують підтримку і допомогу

Про це заявила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук під час зустрічі з керівниками сільськогосподарських підприємств: «Я хочу, щоб ви знали – всі схеми ми знаємо і бачимо, – сказала Томчук. – Ця ситуація знаходиться не тільки на контролі ДФС, але і правоохоронних органів. Але ми дійсно зацікавлені, щоб ви працювали, бо в державі сьогодні складна ситуація. Запевняю, у нас немає наміру впроваджувати якісь страшні заходи проти бізнесу. Навпаки. Ми готові підтримати вас і допомагати вам. Працює бізнес – живе країна», – підкреслила Оксана Томчук.

Крім масштабного використання в аграрному бізнесі сумнівних податкових кредитів, Оксана Томчук окреслила ще низку проблем в цій галузі. Серед основних, це ухилення від сплати податків і зборів з фонду оплати праці: «Держава крок з свого боку зробила, – відзначила Оксана Томчук. – Ставка ЄСВ істотно у 2016 році знижена. Робіть і ви свій крок – легалізуйте зарплату, припиніть платити в «конвертах».

Також, Оксана Томчук говорила з аграріями про розрахунки за земельні паї: «Перегляньте орендну плату у поточному році добровільно, внесіть відповідні зміни у договори, заплатіть орендодавцям індексовану плату, не очікуючи судових справ, - звернулася до аграріїв Оксана Томчук. – Давайте навчимося говорити правду і працювати чесно. Повторюю, задача ДФС сьогодні – зробити для вас максимально сприятливі умови, а не створювати вам проблеми з правоохоронними органами. Ми готові вас вислухати і допомогти. Звертайтеся – я відкрита і зустрінусь з кожним», – заявила Томчук, підводячи підсумки зустрічі.

З початку року бюджету відшкодовано понад 24 мільйони гривень збитків

від фінансових злочинів

Протягом січня – серпня 2016 року слідчі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області розслідували 527 кримінальних проваджень, з яких 373 – прийнято до провадження у поточному році.

Досудове розслідування закінчено з 169 кримінальних провадження, з яких до суду з обвинувальним актом направлено 45 проваджень, а також 28 кримінальних провадження направлено до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Ще 96 кримінальних проваджень закрито.

Крім того, за вісім місяців 2016 року за підслідністю направлено 93 кримінальних провадження, приєднано до інших проваджень 39 кримінальних провадження. Зупинено 14 кримінальних проваджень.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж січня – серпня поточного року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 24 мільйони 494 тисячі гривень.

Про факти порушення митного оформлення

 вивезення транспортного засобу

Днями, до відділу митного оформлення Дніпропетровської митниці ДФС звернувся громадянин Туреччини із заявою про надання дозволу на вивезення транспортного засобу – автомобіля марки «BMW M6» 2009 року випуску, за межі митної території України.

Проведеною перевіркою було встановлено, що згідно центральної бази даних Державної фіскальної служби України, вказаний вище автомобіль 16 вересня 2015 року було ввезено в зоні діяльності Харківської митниці ДФС в режими «тимчасове ввезення на 1 рік».

В митні органи громадянин Туреччини до закінчення строку тимчасового ввезення з метою його продовження не звертався. Тож, на теперішній час автомобіль «BMW M6», 2009 року випуску, за межі митної території України не вивезений.

Таким чином, громадянин Туреччини перевищив встановлений статтею 380 Митного кодексу України строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України більше ніж на три доби.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 2 статті 481 Митного кодексу України.

Понад 2,7 мільярди гривень податку на додану вартість

надійшло до Державного бюджету від платників Дніпропетровщини

Протягом восьми місяців поточного року платниками Дніпропетровського регіону сплачено до Державного бюджету України 2 мільярди 747,8 мільйонів грн. податку на додану вартість.

«У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшилися на 996,3 мільйонів гривень», – зазначила виконуюча обов’язки  начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

За результатами декларування за вісім місяців поточного року обсяги поставок склали 137 мільярдів 127,7 мільйонів грн. та у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшились на 20 мільярдів 552,5 мільйонів грн.

Крім того, за січень – серпень 2016 року фактично повернуто на поточні рахунки платників податків 416,5 мільйонів гривень ПДВ.

На Дніпропетровщині відбулося чергове засідання

Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Одним з питань, що розглядалися під час засідання Громадської ради було обговорення основних положень проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України», запропонованого Міністерством фінансів України. Члени Громадської ради зазначили, що для підтримки економіки країни необхідні зміни в оподаткуванні, які перш за все зменшили б податковий вплив на бізнес.

Також, учасникам засідання доведено підсумки роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області в напрямку наповнення бюджетів усіх рівнів за січень – серпень 2016 року; розглянуто концепцію про перегляд підстав втручання в діяльність суб’єктів господарювання, а також напрямки діяльності ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо недопущення виплати заробітної плати у «конвертах» та боротьби з правопорушеннями у сфері оподаткування.

Основним при обговоренні питань оподаткування члени Громадської ради вважали не лише наповнення державного і місцевого бюджету, але і застосування принципу рівності при сплаті податків.

З початку року органами ДФС Дніпропетровщини видано понад 9000 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами

За вісім місяців 2016 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області видано 9046 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами (взагалі станом на 1 вересня поточного року діє 12504 ліцензії).

Крім того, ведеться систематичний контроль за своєчасністю щоквартальної сплати суб’єктами господарювання за ліцензії на право роздрібної торгівлі. Так, з початку 2016 року призупинено дію 1469 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу

Слід зазначити, що за вісім місяців поточного року, за порушення законодавства в частині продажу алкогольних та тютюнових виробів анульовано 1285 ліцензій, у тому числі 33 ліцензії за порушення законодавства в частині продажу зазначених товарів особам, які не досягли 18 років.

 ДФС проведе опитування для оцінки якості обслуговування

Понад 1,3 млн платників податків оцінюватимуть якість обслуговування у службі. У рамках створення сучасної системи обслуговування платників податків протягом жовтня 2016 року ДФС за підтримки Німецького товариства з міжнародного співробітництва (GIZ) буде проведено широкомасштабне опитування.

Це опитування дозволить ідентифікувати проблемні питання, які виникають при взаємодії громадян з фіскальними органами, та оперативно вирішити їх.  Отримані результати будуть використані для підготовки плану дій з удосконалення сервісів ДФС, для навчання і мотивації працівників, що повністю відповідає стратегії розвитку ДФС на 2016-2018 роки.

Опитування буде анонімним та добровільним. Усі відповіді залишаться конфіденційними і будуть використані виключно в цілях опитування.

Результати опитування будуть оприлюднені на офіційному веб-порталі ДФС та сторінці ДФС у Facebook одразу після їх опрацювання.

Павло Дроняк: З початку року виявлено близько 105 тис. найманих працівників,

які працювали неофіційно

Протягом січня-серпня поточного року органами ДФС під час проведення документальних планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства встановлено в 61 відс. перевірених платників. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.

За його словами, порушникам донараховано до сплати до бюджетів близько 322 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, 66 млн. грн. єдиного внеску та понад 8 млн. грн. військового збору.

«Як свідчить практика роботи фіскальних органів, низка несумлінних керівників підприємств завдають збитків державі, нехтуючи вимогами законодавства. Зокрема, виплачуючи заробітну плату працівникам, посадові особи підприємств своєчасно не перераховують до бюджету податок на доходи фізичних осіб. Крім того, вони використовують працю неоформлених найманих працівників, які отримують зарплату «у конвертах» без жодних відрахувань до бюджетів», – зазначив Павло Дроняк.

Так, наприклад, під час перевірки комунального підприємства Чернівецької області було встановлено, що посадовці при виплаті заробітної плати своїм працівникам невчасно перерахували до бюджету 3,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб. Подібне порушення зафіксовано й на іншому підприємстві, керівники якого затримали сплату податку на суму 4 млн. грн.

За свої махінації порушникам довелося сплатити не лише заборговані суми податків, а й штрафні санкції та пеню: 2,7 млн. грн. – першому підприємству та 2,1 млн. грн.. – другому. Посадових осіб зазначених підприємств притягнуто до передбаченої законом відповідальності.

Посадовець також розповів, що з початку року за рахунок вжитих практичних заходів було виявлено близько 105 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцями без укладання трудових угод та без сплати податку та єдиного внеску. До бюджетів сплачено понад 32 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та понад 36 млн. грн. єдиного внеску.

Крім того, до державної реєстрації залучено близько 37 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. До бюджету додатково сплачено понад 17 млн. грн. податків.

Роман Насіров: підходи до боротьби з корупцією стали жорсткішими

Подолання корупції - комплексний процес, до якого мають залучатися поряд з  фіскальною службою й інші правоохоронні органи. На цьому наголосив Голова ДФС Роман Насіров під час виступу на 13 щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) «Світ, Європа та Україна: шторми змін», що відбулась в Києві 17 вересня.

За його словами, ДФС вживає заходів для очищення служби. Після затвердження Антикорупційної програми, яка почала працювати з серпня 2015 року, підходи до боротьби з корупцією стали жорсткішими. Ключове положення цієї програми – покладання обов’язків щодо антикорупційної діяльності безпосередньо на керівників підрозділів фіскальної служби.

«Передбачено, що в разі скоєння службовою особою корупційного правопорушення, відповідальність за це нестимуть не тільки особи, котрі його вчинили, а й керівники їхніх підрозділів. За те, що у межах своїх повноважень не забезпечили ефективного контролю за дотриманням підлеглими антикорупційного законодавства», - підкреслив Роман Насіров.

За словами Голови ДФС, з початку року до дисциплінарної відповідальності притягнуто 311 службових осіб,  звільнено – 148. Також упродовж січня-серпня 2016 року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки ДФС розпочато 378 кримінальних проваджень. Це – 90% від загальної кількості розпочатих проваджень всіма правоохоронними органами (420).

«У цьому році виявлено 69 фактів одержання працівниками служби неправомірної вигоди та 162 – зловживання владою або службовим становищем з боку працівників органів ДФС», - підкреслив Роман Насіров.

Крім того, у ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами ГУВБ, працівникам органів ДФС оголошено 119 повідомлень про підозру у вчиненні злочинів у сфері службової діяльності. Цього року до суду з обвинувальним актом направлено 68 кримінальних проваджень. Судом винесено вироки стосовно 17 службових осіб.

Загалом, для з’ясування причин й обставин вчинення посадовцями правопорушень підрозділами внутрішньої безпеки ДФС за 8 місяців 2016 року проведено понад 2,2 тис. службових розслідувань (перевірок). За їх результатами керівникам територіальних органів ДФС направлено 850 подань про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень.

Також перевірено 169  повідомлень про можливі неправомірні дії посадових осіб, що надійшли на антикорупційний сервіс «Пульс», з яких підтвердилось – 28. Перевірено 901 скаргу (звернень) фізичних та юридичних осіб щодо можливих неправомірних дій, вчинених співробітниками органів ДФС, з них 187 підтвердилися. 

Роман Насіров: За 8 місяців до зведеного бюджету надійшло 475 млрд грн. податків

У січні-серпні 2016 року до зведеного бюджету надійшло майже 475 млрд гривень податків. Про це під час засідання Уряду заявив голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.

«Завдяки системному реформуванню Державної фіскальної служби  збільшено надходження до Зведеного бюджету України. У січні-серпні 2016 року до зведеного бюджету надійшло 474,9 млрд грн., тоді як у минулому році - 364,4 млрд грн. Таким чином, цьогорічний показник на 110,4 млрд гривень перевищує показник минулого року», - зазначив очільник відомства.

За словами Романа Насірова, за вісім місяців поточного року до загального фонду держбюджету надійшло 382 млрд гривень, до місцевих бюджетів – майже 93 млрд гривень.

«За січень-серпень збільшено надходження платежів до місцевих бюджетів майже на 50% (на 30,2 млрд грн.) у порівнянні з відповідним періодом 2015 року», - додав Голова ДФС.

Роман Насіров: Завдяки впровадженню нових сервісів вдалося покращити

показники роботи ДФС

З червня 2015 року розпочато системні реформи ДФС, які було узгоджено з МВФ та схвалено Урядом, та які фактично є дорожньою картою у стратегії реформування ДФС на 2 роки. Про це повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров під час засідання Уряду.

Він підкреслив, що серед найбільш важливих нововведень – електронізація сервісів, спрощення та покращення  умов ведення бізнесу.

Зокрема, з лютого 2016 року запрацював в оновленому вигляді Електронний кабінет платника податків. Наразі кількість користувачів досягла 3,3 млн осіб. Крім того, в квітні цього року запроваджена Система електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП). Кількість платників акцизного податку з реалізації пального становить майже 4,5 тис.

«Основним результатом роботи Системи електронного адміністрування реалізації пального є збільшення надходжень акцизного податку. Зокрема, за квітень-серпень 2016 року надійшло  18 млрд грн., що на 7,5 млрд грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року», - підкреслив очільник ДФС.

Серед інших важливих нововведень – запуск мобільних груп, Єдиного вікна на митниці, спрощення митних процедур.

«За принципом «Єдиного вікна» з 1 серпня 2016 року оформлено понад  3500 митних декларацій», - повідомив Роман Насіров.

Він також наголосив, що для створення найкращих умов для платників податків на території України діє 460 центрів обслуговування платників, якими за 8 місяців 2016 року було надано понад 20 млн послуг. Також відбувається реформа Офісу великих платників. Завдяки реформуванню Офісу за 8 місяців поточного року до державного бюджету було сплачено 137,6 млрд грн.

Боротьба з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом

Найбільш актуальною проблемою глобалізації світового фінансового ринку є боротьба з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом. Поняття «легалізація доходів, отриманих незаконним шляхом» тотожне з поняттям «відмивання грошей». Це конверсія або "очищення" майна, яка бере початок від серйозного злочину з метою приховання джерела його походження. Безпосереднім джерелом одержання «брудних» коштів є тіньова економіка.

Головним завданням боротьби з «відмиванням доходів» є детінізація економіки:

–істотне зниження рівня тінізації шляхом створення сприятливих умов щодо залучення тіньових капіталів до легальної економіки та примноження національного багатства;

–виведення на "світло" тіньових капіталів сприятиме суттєвому збільшенню національного інвестиційного потенціалу, матиме значний позитивний ефект для бюджетної сфери, слугуватиме зміцненню довгострокової стабільності та зорієнтованості національної економіки на розвиток і зростання, сприятиме забезпеченню економічної безпеки держави;

–створення сприятливого економічного середовища і поширення правової культури;

–гармонізація суспільних відносин на основі усунення суперечностей економічної моделі, які порушують паритетність розвитку окремих сфер і сегментів ринку, пригнічують інтереси суб’єктів господарювання.

Реалізація зазначених та інших заходів щодо запобігання та протидії легалізації (відмивання) коштів, одержаних незаконним шляхом не лише сприятиме формуванню повноцінного ринкового середовища, розвитку економіки, легалізації капіталу, процесу демократизації економіки і суспільства в цілому, а й забезпеченню відродження та ефективного розвитку вітчизняного підприємництва.

Детінізація зарплати – один з пріоритетів роботи податківців Новомосковщини

Новомосковською ОДПІ протягом поточного року проводиться робота в напрямку детінізації заробітної плати, зокрема, з платниками, які згідно з звітами виплачували найманим працівникам заробітну плату менше законодавчо встановленого мінімуму.

Тіньова зарплата є однією із найбільших проблем сучасної економіки України. Виплата заробітної плати «у конвертах» призводить до значних негативних наслідків не тільки для бюджету держави, а й для самих працівників.

З метою зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці найманих працівників з квітня 2016 року майже вдвічі знижено єдиний внесок, який нараховується на заробітну платню (з 41% – до 22%), що суттєво змінює фінансовий стан підприємств, та мало б безпосередньо вплинути на всіх працівників цих підприємств в плані підвищення заробітної плати.

Зменшення єдиного соціального внеску державою вдвічі є сподіванням на відповідний крок від представників бізнесу.

Податківці закликають роботодавців і власників підприємств усіх форм власності виявити соціально відповідальне ставлення до працівників, направивши вивільнені кошти на підвищення зарплат. Адже гідна заробітна плата – це запорука спокійного і благополучного життя як для роботодавця, так і для працівника.

Чергову «схему» ухилення від сплати податків ліквідовано в Дніпропетровській області

Працівниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках проведення операції „Урожай-2016” ліквідовано незаконну діяльність групи осіб направлену на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Встановлено, що ухилення від сплати податків здійснювалися при експортних операціях сільгосппродукції.

На підставі ухвал суду проведено обшуки за місцями реєстрації, знаходження, проживання фігурантів провадження, а також в офісних приміщеннях, що належать та використовують фігурантами.

За результатами обшуків вилучено мобільні телефони, документацію та 485 тонн ячменю орієнтовною вартістю 2 млн. грн.

Слідчі дії тривають.

Майже на 3 тисячі євро недооцінили "прожектори сценічні"

під час митного оформлення

За даними Дніпропетровської митниці ДФС 20 лютого 2015 року на митну територію України в зоні діяльності Ягодинської митниці ДФС з Німеччини на адресу українського підприємства було переміщено та в подальшому оформлено в митному відношенні товар – «прожектора сценічні», вартістю 625,5 доларів США (за курсом НБУ – 17 тисяч 112 гривень).

Департаментом боротьби з митними правопорушеннями 29 червня 2016 року на адресу Дніпропетровської митниці ДФС скеровано відповідь митних органів Королівства Нідерланди з долученими завіреними копіями документів, які були підставою для експортування товару.

При порівнянні інформації, наявної в матеріалах митного оформлення із відомостями, зазначеними у документах, які надійшли до Дніпропетровської митниці ДФС виявлено розбіжності в частині вартості товару, походження, його відправника та одержувача.

Так, згідно відомостей, загальна вартість товару експортованого на адресу української фірми складає 3 тисячі 570 Євро (за курсом НБУ станом на 20.02.2015 – 111 тисяч 068 гривень).

Таким чином, керівник підприємства вчинив дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу документів, як підстава для ввезення в Україну товарів, які містять неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління обслуговування платників

ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олени Ярової на тему «Надання адміністративних послуг»

Нещодавно відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олени Ярової на тему: «Надання адміністративних послуг»

Питання 1: Що підприємство повинне зазначати у даних податковій звітності у зв’язку з проведенням процесів декомунізації, перейменування міста та вулиць, у розділі – місцезнаходження: місто Дніпро чи Дніпропетровськ?

Відповідь: Відповідно до п.45.2 ст.45 ПКУ, податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Згідно з ст.93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з п.49.2 ст.49 ПКУ, платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

За п.48.1 ст.48 розділу ІІ ПКУ, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 ПКУ та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Перелік обов’язкових реквізитів податкової декларації зазначено у п.48.3 ст.48 ПКУ.

Одним з обов’язкових реквізитів податкової звітності є місцезнаходження (місце проживання) платника податку.

Враховуючи викладене, в даних платника податків та в податковій звітності має бути зазначена інформація щодо фактичного місця ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань

Питання 2: Чи передбачаються зміни до порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН?

Відповідь: Державною фіскальною службою, у зв’язку із необхідністю забезпечення безперебійної роботи інформаційних систем ДФС, проведення технічних та регламентних робіт, встановлення єдиного підходу для визначення тривалості операційного дня, протягом якого приймаються податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної розроблено проект постанови «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», який станом на теперішній час знаходиться на розгляді у Кабінеті Міністрів України.

З цією метою проектом постанови передбачається визначення операційного дня, що триватиме щодня з 8 до 19 години для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної платників податку в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проект знаходиться на розгляді.

Питання 3: Яку форму книги розрахункових операцій, що використовуються при наданні послуг пасажирським та електричним транспортом слід використовувати?

Відповідь: «Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій (наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №920/29050), встановлено єдину форму книги ОРО на кожну окрему господарську одиницю без застосування РРО. Господарська одиниця – це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Дія Порядку поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі та використовують розрахункові книжки та книги ОРО.

У разі необхідності використання СГ – перевізниками книг спеціальних форм, такі СГ можуть ініціювати звернення до Міністерства інфраструктури України для розроблення та затвердження форми таких книг» (відповідно до роз’яснень, наданих листом Міністерства доходів і зборів України №4151/7/99-99-18-02-03-17 від 18.02.2014 року).

Питання 4: Яким чином заповнювати заяву про реєстрацію платника ПДВ новоутвореними підприємствами або фізичними особами – підприємцями при поданні документів державному реєстратору, чи можуть бути не заповнені деякі пункти заяви?

Відповідь: Реєстрація платником ПДВ новоутвореним суб’єктом господарювання здійснюється за добровільним рішенням, відповідно до вимог ст.182 та 183 розділу V Податкового Кодексу України та регламентується розділом III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130.

При заповненні заяви про добровільну реєстрацію платником ПДВ не обов’язково заповнювати(або заповнювати як прочерк) такі дані:

Розділ 1 Заяви, що подається як додаток до заяви про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця;

Розділ 1, 2 Заяви, яка подана юридичною особою як додаток до заяви про державну реєстрацію юридичної особи;

Частин 2 та 3 розділу 7 Заяви;

Розділ 9 Заяви, якщо заявник не є учасником договору про спільну діяльність, управителем майна або інвестором угоди про розподіл продукції;

Розділ 5 Заяви заповнюється згідно з додатком до неї «Причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Кодексу», сам додаток до контролюючого не подається.

У частині першій розділу 7 та розділі 8 заяви про добровільну реєстрацію платником ПДВ зазначається «0».

Правила, порядок та строки розгляду контролюючими органами заяв, поданих засобами електронного зв’язку або як додаток до реєстраційної картки, є такими самими, як і для заяв, поданих у паперовому вигляді.

Про проект змін до Податкового кодексу України

йшлося на семінарі для платників податків

Начальник управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова прийняла участь у семінарі на тему: «Оподаткування 2016: норми законодавства та практика їх застосування», організованому філією Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» у Дніпропетровській області.

Одним з питань, що розглядалися було обговорення основних положень проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України», запропонованого Міністерством фінансів України. Очікується ряд змін до Податкового кодексу України, зокрема, в адмініструванні ПДВ сільгоспвиробниками; збільшення ставок акцизного податку на алкогольну і тютюнову продукцію, а також на дизельне пальне тощо.

Крім того, на семінарі розглядались та обговорювались питання стосовно: заповнення та виправлення даних податкових накладних з ПДВ, правил формування податкового кредиту; практичні поради щодо заповнення та подання податкової звітності земельного податку, застосування рішень місцевих органів; актуальні питання щодо оподаткування податком на доходи з фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору та інші.

Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання, роздатковий матеріал та презентаційний номер журналу «Вісник. Право знати все про податки і збори».

 

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області