Матеріали Новомосковської ОДПІ від 25.08.2016

 1.      Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Прощення боргу

Прощення боргу: особливості обліку

ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ

Правові наслідки припинення зобов’язання регламентовано главою 50 Цивільного кодексу. Відповідно до частини першої ст. 605 цього Кодексу зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Правоприпиняючий юридичний факту формі договору про прощення боргує одностороннім, тобто кредитор після укладення такого договору набуває обов'язку простити борг, а боржник —право погодитися з прощенням боргу та не виконувати зобов’язання. Водночас боржник може не погодитися з прощенням кредитором боргу та виконати зобов'язання за основним договором. Це означає, що обов’язковим моментом прощення боргу, який оформлюється договором, є наявність згоди боржника.

Рішення про прощення боргу може бути оформлено відповідним договором. Цивільний кодекс не містить вимог щодо форми зазначеного правочину, у зв’язку з чим сторони при його укладанні можуть керуватися вимогами статей 206 — 209 і 654 цього Кодексу, які регулюють суспільні відносини з приводу обрання форми правочину.

Статтею 605 Цивільного кодексу встановлено, що прощення боргу можливе лише за умови, коли звільнення кредитором боржника від його обов’язків не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Йдеться про випадки, коли внаслідок прощення боргу зміна майна кредитора негативно вплине на права осіб, які претендують на одержання задоволення за рахунок цього майна за зобов’язаннями з кредитором. Найбільш чітким з точки зору забезпечення захисту прав третіх осіб на майно кредитора, який прощає борг, є здійснення процедури визнання такого кредитора неплатоспроможним.

Зазначимо, що згідно з положеннями Цивільного кодексу прощення боргу може відбуватися до закінчення терміну позовної давності, тобто трьох років, у разі, коли йдеться про загальний строк (частина перша ст. 257), або іншого, збільшеного за домовленістю сторін, терміну (частина перша ст. 259). Якщо термін позовної давності закінчився, то прощення боргу не має практичного значення, оскільки такі борги обома сторонами взаємовідносин списуються.

Бухгалтерський облік

Насамперед зазначимо, що для цілей бухгалтерського обліку у підприємства-боржника, якому пробачили борг, виникає дохід. Так, згідно з п. 5 ПБО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Тобто сума боргу у разі його прощення, яка не погашена ні коштами, ні майном, включається до складу доходів. Виникає запитання — на якому з рахунків (субрахунків) відображати такий дохід? Одразу зазначимо, що субрахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» не підходить, оскільки на ньому згідно з Інструкцією № 291 підлягають відображенню суми списаної заборгованості, яка виникла в ході операційного циклу, після закінчення строку позовної давності. Тому дохід від списання кредиторської заборгованості, який виникає внаслідок прощення боргу, слід відображати на субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності». За Кт цього субрахунку відображається списання заборгованості у кореспонденції з рахунками (субрахунками) обліку зобов’язань. За Дт цього субрахунку відображається віднесення доходу від списання (прощення) боргу на фінансовий результат. Основні кореспонденції рахунків (субрахунків) бухгалтерського обліку у підприємства-боржника наведено у табл. 1.

Таблиця 1

№        Зміст                                                  Дебет                                                 Кредит

з/п        господарської                                     рахунку                                              рахунку

операції                                               (субрахунку)                                      (субрахунку)

1

Списано суму кредиторської заборгованості за придбані товари (роботи, послуги) згідно з укладеною угодою з контрагентом про прощення боргу

631 (685)

719

2

Списано суму кредиторської заборгованості, отриману у вигляді попередньої оплати за товари (роботи, послуги), згідно з укладеною угодою з контрагентом про прощення боргу

361 (377,681)

719

3

Віднесено до складу витрат суму ПДВ, нараховану при попередній оплаті

944

643

4

Віднесено на фінансовий результат суму доходу від прощення боргу

719

791

5

Віднесено на фінансовий результат суму витрат від списання ПДВ, нарахованого при попередній оплаті

791

944

 Якщо йдеться про відображення операції зі списання заборгованості при прощенні боргу у підприємства-кредитора, то слід розуміти, що йдеться про витрати. Згідно з п. 20 ПБО 16 сума безнадійної дебіторської заборгованості* та відрахування до резерву сумнівних боргів відносяться до інших операційних витрат. Такі витрати відповідно до Інструкції № 291 акумулюються на субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги». Тож за Дт субрахунку 944 відображаються як суми створеного резерву сумнівних боргів (чи його збільшення), так і суми списаної заборгованості, у тому числі при прощенні боргів. За Кт субрахунку 944 відображається віднесення витрат до фінансового результату. При створенні та використанні резерву сумнівних боргів застосовується рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів». За Кт цього рахунку відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за Дт — списання сумнівної заборгованості в кореспонденції, у тому числі при прощенні боргів, з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

Основні кореспонденції рахунків (субрахунків) бухгалтерського обліку у підприємства-кредитора наведено у табл. 2.

Таблиця 2

з/п

Зміст

господарської

операції

Дебет

рахунку

(субрахунку)

Кредит

рахунку

(субрахунку)

1

Списано дебіторську заборгованість за відвантажені товари (роботи, послуги) згідно з укладеною угодою із контрагентом про прощення боргу за рахунок резерву сумнівних боргів

38

361 (377)

2

Списано дебіторську заборгованість із здійсненої попередньої оплати за товари (роботи, послуги) згідно з укладеною угодою із контрагентом про прощення боргу за рахунок резерву сумнівних боргів

38

631 (371)

3

Списано дебіторську заборгованість за відвантажені товари (роботи, послуги) згідно з укладеною угодою із контрагентом про прощення боргу на витрати звітного періоду

944

361 (377)

4

Списано дебіторську заборгованість за здійснену попередню оплату за товари (роботи, послуги) згідно з укладеною угодою із контрагентом про прощення боргу на витрати звітного періоду

944

631 (371)

5

Скориговано податкові розрахунки з ПДВ («сторно»)

944

644

6

Віднесено на фінансовий результат витрати від списання заборгованості

791

944

ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК

Податок на прибуток Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є прибуток, визначений шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), відображений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних ПБО або МСФЗ, відкоригований на податкові різниці. Щодо операцій із дебіторською заборгованістю, то слід зазначити, що згідно з пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 цього Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до ПБО або МСФЗ;

• на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 зазначного Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується також на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився цей результат відповідно до ПБО або МСФЗ (пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу).

Слід зазначити, що у пп. 14.1.11 п. 14.1ст. 14 Кодексу наведено ознаки заборгованості з метою визнання її безнадійною.

Отже, борг у разі його прощення у податковому обліку на відміну від бухгалтерського не підпадає під ознаки безнадійної заборгованості. І підприємство-кредитор, яке простило борг, як зазначалося вище, повинно збільшити фінансовий результат на суму витрат від списання такої дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. Тобто коли підприємство в силу певних причин не нараховує та не використовує резерв сумнівних боргів, то фінансовий результат збільшується на суму прощеного боргу у разі його списання у повному обсязі.

Слід мати на увазі, що платник податку на прибуток, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений у бухгалтерському обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн., має право не застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Таке право надається не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. У подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовується (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Тобто такі підприємства мають право не коригувати фінансовий результат на суми за операціями, пов’язаними із дебіторською заборгованістю.

Податок на додану вартість

Розглянемо податкові наслідки з ПДВ при списанні боргу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної  (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

• придбанням або виготовленням товарів(у тому числі при їх імпорті) та послуг;

• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р., — у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

• в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 Податкового кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 зазначеної статті) та місце постачання яких розташовано за межами митної території України;

• в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 цієї статті, та операцій, передбачених п. 197.11);

• в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

• в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, якщо з метою оподаткування ПДВ першою подією є фактичне відвантаження товарів/послуг і оплата за такі товари/послуги після їх відвантаження не здійснюється, то при отриманні платником таких товарів/послуг у нього виникають підстави для формування податкового кредиту за такою операцією на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН постачальником товарів/послуг, та виникає борг перед постачальником за отримані і не оплачені товари/послуги. У разі скасування боргу згідно з пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу такі товари (роботи, послуги) вважаються безоплатно наданими платнику. Тому покупець повинен нарахувати податкові зобов’язання виходячи з вартості придбання таких товарів/послуг та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією, оскільки оплата за поставлені товари (роботи, послуги) не відбувається.

У разі коли першою подією для цілей оподаткування ПДВ є отримання попередньої оплати за товари/послуги, які фактично не були поставлені, то на дату здійснення такої оплати у постачальника виникають податкові зобов’язання з податку на додану вартість та борг перед покупцем за непоставлені товари/послуги. При цьому у разі якщо борг постачальника перед покупцем за непоставлені товари/послуги скасовується і в подальшому постачання товарів/послуг не здійснюватиметься, то вважається, що операція із постачання товарів/послуг відсутня, а тому постачальник та покупець повинні відкоригувати податкові зобов’язання та податковий кредит відповідно на підставі складеного постачальником та зареєстрованого в ЄРПН покупцем розрахунку коригування.

Податок на доходи фізичних осіб

У разі коли боржником є фізична особа, згідно з пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до оподатковуваного доходу такої особи — платника податку включається як додаткове благо сума боргу (кредиту), прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із банкрутством, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити такого боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або укласти відповідний договір, або надати повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення боргу та включити суму прощеного боргу до податкового розрахунку (форма № 1ДФ) за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. Але якщо кредитор не повідомить боржника про прощення боргу з виконанням цих формальностей, то такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходу у вигляді прощеного боргу. Основна сума боргу (кредиту), прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з банкрутством, до закінчення строку позовної давності у сумі не вище ніж 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також сума відсотків, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не включаються до розрахунку оподатковуваного доходу (пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу).

Слід також додати, що норми підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу доповнено п. 8, згідно з абзацом першим якого не вважається додатковим благом та не включається до оподаткованого доходу сума заборгованості фізичної особи за фінансовим кредитом в іноземній валюті, яку прощено кредитором, у розмірі різниці між сумою основного боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Нацбанку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Нацбанку України на 01.01.2014 р., а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Зауважимо, що це стосується фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014 р.

Дія абзацу першого п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 01.01.2015 р.

При цьому оскільки Податковим кодексом встановлено, що суми, прощені (анульовані) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до вищезазначеного пункту, не є додатковим благом платників податку та не підлягають оподаткуванню, то на них не поширюються вимоги, встановлені пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу для прощеного боргу. Водночас банк-кредитор має включити такі суми до податкового розрахунку (форма № 1ДФ) за підсумками звітного періоду, у якому їх було прощено.

Підсумовуючи викладене, згідно з цим підпунктом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 р. — 689 грн.). Зазначений дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, — 18% та військовим збором відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу за ставкою 1,5%.

У разі дотримання кредитором вимог, встановлених пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу, щодо повідомлення платника податку — боржника про прощення (анулювання) боргу, такий боржник самостійно сплачує всі податки та збори із зазначеного доходу, передбачені чинним податковим законодавством на день прощення (анулювання) боргу, та відображає їх у річній податковій декларації за відповідний звітний період, у якому проводиться анулювання (прощення) боргу.

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених зазначеним підпунктом.

Аналогічну позицію викладено у листі № 1342/М/99-99-17-03-03-14.

Єдиний податок

Згідно з п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Щодо ставки єдиного податку, то згідно з п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу вона становить 3% доходу у разі сплати ПДВ та 5% доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

При цьому слід мати на увазі, що прощення боргу — це інший спосіб розрахунків, ніж грошовий. Саме тому для підприємства-боржника при оподаткуванні доходу необхідно застосовувати подвійний розмір таких ставок (частина друга п. 293.5 зазначеної статті) — відповідно 6 та 10%.

Запитання – відповіді по темі: АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

РЕЄСТРАЦІЯ ПЛАТНИКОМ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

Чи потрібно суб'єкту господарської діяльності реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального при використанні пального винятково у власних цілях?

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 цього Кодексу є платником акцизного податку.

Відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реалізація пального для цілей розділу VI Податкового кодексу — це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передачі на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника (абзац другий пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, у разі коли придбане суб’єктом господарської діяльності пальне використовується винятково для власних потреб і ним не укладено будь-яких договорів відповідно до абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 цього Кодексу не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу.

У разі якщо суб’єкт господарської діяльності планує здійснювати операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам чи будь-які інші операції з пальним на митній території України, які визначені в абзаці другому пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, то до початку здійснення таких операцій він повинен зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, а також на обсяги пального, що використовується для власного споживання, зареєструвавши акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) згідно з п. 231.1  ст.231 зазначеного Кодексу.

ВІДПУСК ПАЛЬНОГО ПРИ УКЛАДАННІ ДОГОВОРІВ ПІДРЯДУ

Чи відноситься до операцій з реалізації пального відпуск пального, що належить виробникам сільськогосподарської продукції (замовникам) при укладанні договорів підряду на виконання робіт за допомогою техніки підрядника?

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 цього Кодексу передбачено, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 840 Цивільного кодексу встановлено, що якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Таким чином, при заправці пальним техніки підрядника, яку винаймає замовник на умовах договору підряду, здійснюється передача (відпуск, відвантаження) пального від замовника до підрядника, що є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПАЛЬНОГО ЗА ДОГОВОРОМ ПІДРЯДУ ТА У РОЗДРІБ

Чи потрібно суб'єкту господарювання (замовнику) реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального при здійсненні операцій за договорами підряду та реєструватися платником акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів при заправці техніки підрядника власним пальним через власні АЗС або АГЗС? Чи виникатиме у замовника об'єкт оподаткування акцизним податком?

На умовах договору підряду здійснюється передача (відпуск) пального від замовника до підрядника, що є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Згідно з пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 цього Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Отже, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального у розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форму якої затверджено наказом № 218.

Згідно з пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 вищезазначеного Кодексу об’єктами оподаткування є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

• отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН;

• ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

• вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

Такий облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим.

При цьому якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то у замовника не виникатиме об’єкт оподаткування відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу.

Таким чином, замовник на всі обсяги витраченого пального (у тому числі реалізованого (переданого підрядникам для виконання робіт/надання послуг зі збирання врожаю, використаного для власних виробничих потреб замовника)) зобов’язаний складати в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого (витраченого) пального та зареєструвати її в ЄРАН з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Щодо операцій з роздрібного продажу підакцизних товарів при заправці техніки підрядника власним пальним замовника, за яких розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі не здійснюються, слід зазначити, що такі операції не є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а замовник не є платником акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

НЕЗДІЙСНЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВІДПУСКУ ПАЛЬНОГО

Чи потрібно суб'єкту господарської діяльності — постачальнику талонів і пластикових карт на пально-мастильні матеріали, який не здійснює фізичного відпуску пального, реєструватися платником акцизного податку?

Перелік платників акцизного податку встановлено п. 212.1ст. 212 Податкового кодексу. З 01.01.2016 р. змінами, внесеними Законом № 909 до Податкового кодексу, цей перелік доповнено особою, яка реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212Кодексу).

Відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 зазначеної статті особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Згідно з абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу — це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передачі на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 цього Кодексу є платником акцизного податку.

Таким чином, у разі відсутності власних (орендованих) АЗС, нездійснення фактичного отримання пального та його фізичного відпуску споживачу, а також нездійснення інших операцій з реалізації пального, визначених абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, суб’єкт господарської діяльності не повинен реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні, оскільки не здійснює операції з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу.

СПЛАТА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ З РОЗДРІБНОГО ПРОДАЖУ ПІДАКЦИЗНИХ ТОВАРІВ

Чи потрібно суб'єкту господарської діяльності сплачувати акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів у разі заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій?

Відповідно до абзацу третього пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції (АЗС) та/або автомобільної газозаправної станції (АГЗС) товарів, зазначених у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

Пунктом 216.9 ст. 216 Податкового кодексу передбачено, що датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону про РРО, для безготівкових розрахунків — дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а в разі реалізації товарів фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок, — дата надходження оплати за проданий товар.

Таким чином, у разі заправки пальним власної техніки через власні паливозаправні колонки, за відсутності розрахункових операцій, без застосування РРО та у разі використання суб’єктом господарської діяльності такого палива винятково для власних потреб такі операції з відпуску пального не є операціями з його реалізації у розумінні абзацу третього пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу. У такому випадку суб’єкт господарської діяльності не сплачує акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів.

При здійсненні операцій з фізичного відпуску пального одночасно для заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу є операції з фізичного відпуску пального для заправки автотранспорту сторонніх організацій.

ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ «ЕЛЕКТРОННА АКЦИЗНА МАРКА»

Щодо впровадженої з 01.03.2016 р. системи можна виділити низку аспектів:

• облік осіб, які здійснюють реалізацію пального (обов’язкова реєстрація таких осіб у контролюючому органі, внесення їх до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, який щодня оприлюднюється ДФС на власному офіційному порталі);

• відстеження руху пального із використанням акцизних накладних, які реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі — ЄРАН) (обсяги пального в цих накладних не можуть перевищувати отримані від інших платників, імпортовані або вироблені обсяги пального, з яких сплачено акцизний податок);

• необхідність при перевищенні обсягів реалізації пального понад отримані від інших платників, імпортовані або вироблені обсяги, складати та реєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального заявку на поповнення (коригування) залишку пального зі сплатою акцизного податку з такого перевищення.

На сьогодні така система контролю діє лише для пального, а для інших видів підакцизних товарів, зокрема алкогольних напоїв та тютюнових виробів, така система відсутня, тобто відсутній ефективний контроль за обігом цих товарів, який забезпечував би оперативний моніторинг їх переміщення.

ДФС України здійснювався пошук можливих шляхів вирішення цієї проблеми, опрацьовувалися пропозиції європейських компаній і вітчизняних підприємств щодо побудови системи контролю за обігом підакцизних товарів, маркованих марками акцизного податку. Запропоновані системи можна розділити на дві групи:

• одні системи передбачають нанесення спеціального цифрового коду на паперову марку та здійснення з його допомогою контролю за виробництвом товарів та реалізацією від виробника до оптового реалізатора;

• інші системи дають змогу наносити замість паперової марки спеціальні цифрові коди на упаковку продукції та здійснювати контроль за обігом підакцизних товарів за цими кодами. Такі системи передбачають заміну існуючих РРО, тобто потребують значних витрат суб’єктів роздрібної торгівлі та, відповідно, неприйнятні для них.

На основі опрацьованих пропозицій ДФС України запропоновано створення автоматизованої системи контролю за рухом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, маркованих марками акцизного податку, що забезпечить комплексне вирішення питання контролю за обігом підакцизних товарів на етапі між виробником, оптовиком та роздрібною торгівлею з мінімальними витратами оптових та кінцевих реалізаторів маркованої підакцизної продукції.

Система «Електронна акцизна марка» пе­редбачає:

• нанесення на паперову акцизну марку спеціального графічного коду (це дасть змогу за наявності спеціального пристрою та/або смартфону із спеціалізованим програмним забезпеченням оперативно виявляти контрафактну продукцію та продукцію, марковану з порушенням вимог законодавства};

• використання для переміщення товарів від виробника до кінцевого реалізатора зареєстрованих у відповідному Реєстрі (аналогічно ЄРАН) електронних акцизних накладних, які фіксують рух підакцизного товару. З метою уникнення збільшення непродуктивного документообігу така накладна має стати універсальним документом, тобто об’єднати низку первинних документів, що на сьогодні підтверджують рух підакцизних товарів. Це дасть змогу уникнути збільшення непродуктивного документообігу;

• забезпечення функціонування системи обліку даних з РРО, наприклад з використанням штрихових кодів (такі коди вже сьогодні наносяться на упаковку продукції). Для запровадження системи «Електронна акцизна марка» необхідно здійснити:

• розробку відповідних змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів у сфері обігу підакцизних товарів щодо забезпечення функціонування системи;

• розробку технічного завдання на створення системи та її елементів, проведення конкурсного відбору постачальника системи, удосконалення програмного забезпечення Реєстру чеків РРО;

• створення системи, реєстру акцизних накладних та введення системи в експлуатацію (спочатку — дослідну, потім — про­мислову).

Реалізація системи «Електронна акцизна марка» дасть змогу забезпечити:

• зменшення обсягу тіньового ринку алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

• збільшення доходів бюджетів усіх рівнів за рахунок повного обліку виробництва й обігу підакцизних товарів в Україні та виключення можливості реалізації підакцизних товарів без сплати акцизного податку;

• дієвий механізм боротьби з фальсифікованими та/або ввезеними на територію України з порушенням митного законодавства підакцизними товарами.

Єдиний соціальний внесок

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЩОДО ЗВІТНОСТІ З ЄСВ

Статтею 4 Закону про ЄСВ визначено вичерпний перелік платників єдиного внеску.

Платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку такого платника у строки, порядку та за формою, які визначені законодавством (п. 4 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ).

Зазначений Порядок є нормативно-правовим актом, тобто офіційним документом, прийнятим уповноваженим на це суб’єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством у частині подання звіту з ЄСВ за таких осіб, зобов’язані формувати та подавати його до органів доходів і зборів протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 435 (п. 1 розділу III Порядку).

Фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів звіт із ЄСВ самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік (п. 2 розділу III Порядку № 435).

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів звіт із ЄСВ один раз на рік до 1 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік (п. 4 розділу III Порядку № 435).

Статтями 25 та 26 Закону про ЄСВ та ст. 165¹ КпАП передбачено фінансову та адміністративну відповідальність, зокрема, за несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом.

Пунктом 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону про ЄСВ передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — НМДГ) (170 грн.) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 НМДГ (1020 грн.) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом про ЄСВ.

Відповідно до частини 17 ст. 25 Закону про ЄСВ провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється у порядку, встановленому КпАП, а саме ст..165¹ цього Кодексу.

Статею 26 Закону про ЄСВ передбачено, що посадові особи платників єдиного внеску, фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, згідно зі ст. 165¹ КпАП несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за:

• неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску;

• подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених Законом про ЄСВ.

Реєстратори розрахункових операцій

НОВИЙ ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ РРО

Змінено форми окремих документів:

• у формах КОРО для господарської одиниці або для РРО, до якого таку книгу зареєстровано, запроваджено відображення, крім ПДВ, акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів та його ставки у записах про рух готівки та сумах розрахунків, проведених суб’єктом господарювання;

• у Реєстраційному посвідченні запис «Дата початку дії реєстраційного посвідчення» змінено на запис «Дата видачі реєстраційного посвідчення». У такий спосіб визначено, що дата отримання такого посвідчення одночасно є датою, від якої СГД набуває права використовувати РРО;

• форму Довідки про опломбування РРО доповнено полями «Назва господарської одиниці» та «Дата здійснення персоналізації».

Доповнено перелік документів, які СГД подає до контролюючого органу:

• для реєстрації РРО;

• копією паспорта (формуляра) РРО;

• копією паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);

• копією договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО Центру сервісного обслуговування (далі — ЦСО) на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної модеми (модифікації) РРО.

Встановлено тимчасову вимогу про надання суб’єктом господарювання разом із заявою про реєстрацію/перереєстрацію копії договору (або іншого документа) між ЦСО та виробником. Ця вимога виконуватиметься до створення Реєстру центрів сервісного обслуговування;

• для перереєстрації РРО:

   довідкою про опломбування РРО (у разі внесенню змін, які потребували переопломбування РРО);

   копією договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО (у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці).

Спрощено процедуру перереєстрації РРО в контролюючому органі за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків у разі зміни контролюючого органу, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку.

Встановлено, що реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, зазначених в реєстраційному посвідченні.

Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які перебували у контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника.

Доповнено перелік підстав для скасування реєстрації РРО. Так, скасування реєстрації РРО відбувається у разі наявності судового рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці. Скасування реєстрації РРО за цією підставою може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Конкретизовано строки та дії суб’єктів господарювання в окремих випадках. Зокрема, встановлено, що СГД має:

• надавати письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомлення як до ЦСО — протягом робочого дня, так і до контролюючого органу — протягом двох робочих днів, після дня виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю;

• вводити в експлуатацію не пізніше сьомого робочого дня з дня передачі в ремонт РРО (у разі незабезпечення центром сервісного обслуговування гарантійного ремонту РРО) належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО;

• надавати до контролюючого органу у разі перереєстрації та наступного переопломбування РРО копію довідки про опломбування, виданої ЦСО, протягом п’яти робочих днів з дня переопломбування РРО;

• проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО.

Уточнено окремі положення:

• закріплено норму, що РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом ЄДРПОУ юридичної особи;

• визначення «персоналізація РРО», тобто ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО ДФС, доповнено положеннями, що вона виконується на підставі відомостей щодо індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість або податкового номера (якщо суб’єкт господарювання не зареєстрований платником податку на додану вартість);

• встановлено, що у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єкту господарювання видається нове реєстраційне посвідчення;

• урегульовано питання реєстрації РРО уповноваженою особою суб’єкта господарювання за наявності документа, що посвідчує таку особу, та належним чином оформленої довіреності на проведення реєстрації РРО.

Право на податкову знижку

Новомосковська ОДПІ нагадує платникам податків, що метою декларування доходів фізичних осіб є не тільки сплата податку до бюджету, а й повернення платникам сум податку на доходи фізичних осіб, надмірно сплаченого з їх заробітної плати в минулому податковому році.

Повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації права на податкову знижку. Згідно з положеннями ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку на доходи фізичних осіб мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема:

- квитанціями;

- платіжними дорученнями;

- фіскальними або товарними чеками;

- прибутковими касовими ордерами;

- меморіальними ордерами тощо;

Крім того, понесені витрати підтверджується копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати декларацію до 31 грудня року наступного за звітним.

Щодо оподаткування податком на додану вартість

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що Державною фіскальною службою України надано податкову консультацію щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), відображеної у податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), але не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, а саме:

відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку у розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.

Водночас пунктом 50.1 статті 50 Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, якщо сума ПДВ відображена у податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, та з дати складання якої не минуло 1095 днів, не була включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, платник податку може включити таку суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.

(Лист ДФС України від 15.08.2016 № 17646/6/99-95-42-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid...)

Змінено форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що з 19.08.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585 (далі – Наказ №585), яким затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Наказ №897), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860.

Зокрема:

у графі 2 заголовної частини Декларації з’явилося поле для уточнення базового податкового періоду – квартальний або річний;

в основній частині Декларації підкориговано порядок розрахунку разового авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку, нарахованого за три квартали 2016 року (пункт 38 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України);

у новій редакції викладено додатки АВ і ЗП до Декларації;

зазнали змін додатки РІ та ПН до Декларації.

З оновленим текстом Наказу № 897 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Довідково: Наказ №585 опубліковано в газеті «Офіційний вісник України» від 19.08.2016 №63

Щодо граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування

до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Кодексу підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН.

Починаючи з 01.02.2015, реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 11 підрозділу 2 розділу XX „Перехідні положення” Кодексу).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з Кодексом.

Кодексом чітко визначений термін, протягом якого податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних мають бути зареєстровані в ЄРПН - 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН в інші терміни, ніж встановлено пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, є порушенням порядку їх реєстрації в ЄРПН.

При цьому Кодексом передбачено можливість реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН в інші терміни, ніж встановлено пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, але з нарахуванням штрафних санкцій за порушення порядку їх реєстрації в ЄРПН.

Так, згідно зі статтею 1201 Кодексу порушення платниками податку граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених статтею 201 Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/ розрахунку коригування.

Тобто, Кодексом визначено розмір штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, але лише в межах 180 календарних днів з дати їх складання.

Платник податку має можливість зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, або протягом 180 календарних днів з дати їх складання за умови застосування штрафних санкцій, визначених статтею 120 1 Кодексу.

(Лист ДФС України від 02.08.2016 № 16689/6/99-99-15-03-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69380.html)

Щодо включення до Реєстру неприбуткових організацій

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що Державною фіскальною службою України у зв'язку з численними зверненнями неприбуткових установ та організацій щодо виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) листом від 05.08.2016р. №26635/7/99-99-12-02-01-17 було надано наступне роз’яснення.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов'язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 Кодексу, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до п.п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 Кодексу (від 02 грудня 2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями) порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі -неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів управління та інших пов'язаних з ними осіб (визначення доходу наведене у ст.14 Кодексу);

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквар- тирних будинків;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу визначено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

-          бюджетні установи;

-          - громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

-          - спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;

-          - житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

-          - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

-          - професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;

-          - сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

-          - інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440.

Фізичним особам необхідно сплатити податок на нерухомість до 29 серпня

Новомосковська ОДПІ нагадує, що фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що отримали повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити, мають сплатити податок протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.

Фізичні особи можуть сплатити податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

Також звертаємо увагу на те, що громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до органів фіскальної служби за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;  нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними органів фіскальної служби та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, орган фіскальної служби за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим.

29 серпня – останній термін сплати земельного податку

Новомосковська ОДПІ нагадує, що відповідно до Податкового кодексу нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться органами фіскальної служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Сплачується такий податок фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, тобто до 29 серпня включно.

Звертаємо увагу, що фізичні особи — платники податків повинні сплачувати податки і збори через установи банків та поштові відділення. Зокрема, фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів.

Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість послуг страхових брокерів

та страхових агентів

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про страхування", страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими  посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 року № 1523 "Про порядок провадження страхової діяльності страховими посередниками" визначено, що агентська діяльність – діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.

Договір про надання страхових агентських послуг (агентська угода) – письмова угода між страховиком та страховим  агентом, в якій визначаються права та обов'язки сторін щодо порядку укладення, обслуговування та виконання договорів страхування, порядок внесення страхових платежів, умови здійснення взаєморозрахунків між ними, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов зазначеної угоди, інші умови за згодою сторін.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс), об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Згідно з підпунктом 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Отримання від страхової компанії агентської винагороди за договором про надання страхових агентських послуг (агентська угода) не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість та не спричиняє податкових наслідків з податку на додану вартість у страхового агента.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 ПКУ, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Тому, для обов'язкової реєстрації платником податку враховується обсяг операцій, які згідно з Кодексом є об'єктом оподаткування (підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відс., 7 відс. або 0 відс., а також ті, що звільнені від оподаткування). Операції, які не є об'єктом оподаткування (перераховані в статті 196 розділу V Кодексу) при визначенні обсягу операцій, по досягненню якого реєстрація в якості платника податку є обов'язковою, не враховуються.

Таким чином, платник не підлягатиме обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість у разі, якщо загальна сума агентської винагороди за договорами про надання страхових агентських послуг (агентська угода), яка буде отримана  протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищить 1000000 гривень, а обсяг оподатковуваних операцій, який буде здійснюватися товариством, не досягне зазначеного розміру.

(Лист ДФС України від 22.07.2016 № 15921/6/99-99-15-03-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69375.html )

Щодо дати визначення терміну використання легкового автомобіля з метою оподаткування транспортним податком

Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Підпунктом 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Кодексу визначено, що з 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ, зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Відповідно до п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 Кодексу перша реєстрація транспортного засобу – реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Новий транспортний засіб – транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п.п. 14.1.124 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 111.06 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального і віднесення ємностей в яких здійснюється зберігання пального до акцизних складів

Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Таким чином, у разі якщо Товариство не здійснює та не планує здійснювати операції з реалізації пального, в т.ч. роздрібної торгівлі, у нього не виникає обов’язку реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

Акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, зокрема де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу (п. 14.1.6. ст. 14 Кодексу).

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами - лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п. 230.1. ст. 230 Кодексу). Ця норма набуває чинності з 01.01.2017 року.

Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання,  зокрема який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального (п. 14.1.224. ст. 14 Кодексу).

Таким чином, резервуари які використовуються для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є акцизним складом.

(Лист ДФС України від 05.08.2016 № 17060/6/99-99-12-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69336.html)

Щодо адміністрування акцизного податку та визначення об’єму товарів

при температурі 15°C.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №113 «Про деякі питання електронного адміністрування реалізації пального» (із змінами і доповненнями) установлено, зокрема, що:

- у товаросупровідних документах на пальне обсяги пального відображаються виробниками пального в кілограмах та літрах, які приведені до температури 15°C;

- товаросупровідні документи подаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності під час митного оформлення пального до контролюючих органів з відомостями щодо обсягів пального, що ввозиться на митну територію України, в кілограмах та літрах, які приведені до температури 15° C.

Отже, обсяги пального в кілограмах та літрах, які приведені до температури 15° C, зазначаються у товаросупровідних документах.

Щодо питань оподаткування акцизним податком операцій оптової реалізації пального.

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснює будь-які операції, визначені п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об'єктом оподаткування у випадку реалізації пального є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

- отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

- вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Такий облік отриманого та реалізованого пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення реалізованого пального над отриманим.

Згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії відповідно до УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Отже, у разі здійснення особою будь-яких операцій з реалізації пального (опт, роздріб, інші операції, визначені п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) у такої особи виникає обов’язок зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального з безумовним виконанням вимог законодавства щодо оформлення документів в системі електронного адміністрування реалізації пального, та, у разі перевищення наявних обсягів пального, – обов’язок сплатити з таких обсягів акцизний податок.

Щодо декларування податкових зобов’язань акцизного податку.

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснює будь-які операції, визначені п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Пунктом 49.21 ст. 49 Кодексу визначено, зокрема, що платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 цього Кодексу, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Якщо суб’єкт господарської діяльності реалізує пальне і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку, воно зобов'язане за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації акцизного податку.

(Лист ДФС України від 01.08.2016 № 16610/6/99-99-12-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid... )

Щодо віднесення деяких операцій з пальним до операцій з реалізації пального

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що Державною фіскальною службою України надано податкову консультацію з питання щодо віднесення деяких операцій з пальним до операцій з реалізації пального (використання пального при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, переміщення пального у межах одного підприємства, використання пального на службовий транспорт), а саме:

абзацом другим п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) надано визначення терміна „реалізація пального” – як будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування, за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст.212 Кодексу платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п.212.3 ст.212 Кодексу).

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального – це фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків (абзац третій п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст.212 Кодексу платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. Такі особи підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п. 212.3.1 1 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Якщо при виконанні автосервісними підприємствами робіт з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів підакцизні товари (продукція), зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, використовуються як витратний матеріал і безпосередньо реалізація цих підакцизних товарів не відбувається, то така операція не є операцією з реалізації пального та, відповідно, об’єктом оподаткування акцизним податком.

Операції з переміщення пального у межах одного підприємства між складами або відокремленими підрозділами (філіями), використання пального для службового транспорту не є операціями з реалізації пального у розумінні абзаців другого та третього п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, тому в особи, яка здійснює виключно такі операції, не виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з реалізації пального.

(Лист ДФС України від 10.08.2016 №17343/6/99-99-12-03-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid...)

Щодо реалізації принципу «єдиного вікна»

Новомосковська ОДПІ повідомляє.

З 01.08.2016 набрала чинності постанова КМУ від 25.05.2016 №364 «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю» згідно якої Затверджено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації.

Порядок визначає механізм взаємодії органів доходів і зборів, державних органів, уповноважених на здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю та підприємств за принципом "єдиного вікна" із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів.

Рішення про застосуванням положень цього Порядку приймається підприємством у разі електронного декларування товарів шляхом надсилання органу доходів і зборів електронного повідомлення.

Взаємодія органів доходів і зборів, контролюючих органів та підприємств відповідно до цього Порядку здійснюється за принципом "єдиного вікна" відповідно до міжнародної практики та рекомендацій міжнародних організацій із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів та після доопрацювання та інтеграції інформаційних систем - з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади та системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Інформаційна система надсилає підприємству електроннеповідомлення з електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів, а посадова особа підприємства в свою чергу надсилає електронне повідомленняз електронним цифровим підписом та скановані копії документів, необхідних для завершення відповідного виду державного контролю.

Запроваджується автоматичний обмін даними щодо етапів здійснення всіх видів контролю товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Під час проходження кордону інформаційна система автоматично формує та надсилає підприємству електронне повідомлення, в якому зазначаються: види державного контролю, які завершено у пункті пропуску через державний кордон України та види державного контролю, які необхідно завершити у зонах митного контролю на митній території України, а також вичерпний перелік документів, які необхідно подати відповідному контролюючому органові для завершення необхідного виду державного контролю.

Інформаційна система повідомляє відповідний контролюючий орган про автоматично сформовані рішення щодо здійснення відповідного виду державного контролю.

Уповноважена посадова особа відповідно контролюючого органу протягом чотирьох робочих годин з моменту отримання через веб-інтерфейс електронного повідомлення і сканованих документів приймає рішення в порядку, встановленому законодавством. Якщо протягом цього часу рішення не прийнято то інформаційна система автоматично формує рішення про здійснення відповідного виду державного контролю, яке є підставою для завершення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України

Огляд товарів та/або відбір зразків проводиться одночасно всіма контролюючими органами, час та місце проведення якого може обирати декларант шляхом направлення електронного повідомлення.

За наявності у місцях проведення огляду товарів чи відбору зразків стаціонарних чи портативних технічних засобів митного контролю, які забезпечують відеоспостереження, такий огляд проводиться з обов'язковою його відеофіксацією.

Про нові форми книг ОРО на РРО та книг ОРО на ГО

Новомосковська ОДПІ повідомляє про внесення змін до форм книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО), книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю.

Нові форми зазначених книг установлені Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 920/29050 (далі - Наказ № 547).

Зокрема, затверджені форми книг ОРО передбачають відображення загальної суми розрахунків (графа 5), суми розрахунків, що оподатковуються податком на додану вартість (графа 6), суми розрахунків, що оподатковуються акцизним податком (графа 7), суми податку на додану вартість (графа 8), суми акцизного податку (графа 9).

Отже, на сьогодні перші, другі та наступні книги ОРО на РРО мають реєструватись виключно за новими формами.

Щодо можливості продовження застосування суб’єктами господарювання та перереєстрації книг ОРО на РРО, які були зареєстровані за формами, встановленим у додатку 1 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1618/24150, що втратив чинність, повідомляємо таке.

Пунктом 3 Наказу № 547 установлено, що вимоги до форми і змісту книг ОРО та розрахункових книжок у частині відображення інших податків (зборів), крім податку на додану вартість, не поширюються на здійснення у них записів про рух готівки та про суми розрахунків на підставі розрахункових документів, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, до набрання чинності цим наказом.

Виходячи із зазначеного порядку та підстав для перереєстрації, скасування реєстрації, реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО, суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги ОРО на РРО за старою формою до першої із подій: закінчення книги ОРО, завершення строку служби або припинення застосування відповідного РРО, виникнення підстав для перереєстрації або скасування реєстрації книги. Такі книги дозволяється перереєстровувати лише у перехідний період - протягом місяця після набрання чинності Наказом № 547. Після спливу зазначеного терміну у разі виникнення підстав для перереєстрації книг ОРО здійснюється реєстрація другої або наступної книги ОРО на РРО за новою формою.

При цьому суб'єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з реалізацією підакцизних товарів, у касових чеках яких обов’язковим реквізитом є дані про акцизний податок, використовуючи раніше зареєстровані книги ОРО (за старою формою), здійснюють у них записи таким чином:

у назвах граф 6, 7 книги ОРО за старою формою слід дописати знак «/» та відповідно слова «за ставкою акцизного податку», «сума акцизного податку»;

за наявності розрахункових операцій за товари підакцизної групи послідовно вносяться:

у графу 6 - суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою податку на додану вартість, «/», суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою акцизного податку;

у графу 7 - сума ПДВ», «/», сума акцизного податку.

Водночас слід зауважити, що ведення у такий спосіб книги ОРО є незручним і ДФС рекомендує зазначеним суб’єктам господарювання звернутись до органу ДФС за місцем реєстрації книги для реєстрації другої та наступної книги ОРО на РРО за новою формою. З причини зміни форми книги така реєстрація може бути здійснена у будь-який час.

У суб’єктів господарювання, діяльність яких не пов’язана з реалізацією підакцизних товарів, касові чеки, що друкуються РРО, не містять даних про акцизний податок та відповідні графи 7, 9 книги ОРО будуть не заповненими. Відповідно зазначені суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги ОРО без внесення до них будь- яких змін, але лише до виникнення зазначених вище підстав для припинення використання книги.

Вірно заповнені розрахункові документи – запорука вчасного надходження

платежів за призначенням

Новомосковська ОДПІ нагадує, що при сплаті платниками  податків платежів до бюджету поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється  з урахуванням  вимог наказу  Мінфіну  від 24.07.2015р. N666 «Про затвердження  Порядку заповнення  документів на переказ у разі сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

Окремо повідомляємо, що застосування коду виду сплати 140 «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску» буде можливим після затвердження  ДФС відповідного Порядку взаємодії структурних підрозділів органів ДФС у процесі визначення напряму сплати сум платниками, які мають податковий борг.

Звертаємо увагу платників на  недопущення випадків  неправильного заповнення реквізитів платіжного документа для оперативного надходження платежів за призначенням.  

З наказом Міністерством фінансів України від 24.07.2015 №666 «Про затвердження порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» можна ознайомитись за посиланням: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0974-15

Довідково: відповідно втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 №609 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському

господарстві у 2016 році

Новомосковська ОДПІ нагадує, що Державною фіскальною службою України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" повідомлено про окремі особливості перерахування у 2016 році коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті суб’єктами спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві.

Роз’яснення з цих питань викладено у листі Державної фіскальної служби України від 05.01.2016 № 203/7/99-99-19-03-02-17 «Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/65869.html).

Про окремі особливості застосування касового методу визначення дати виникнення

податкових зобов'язань та податкового кредиту

Новомосковська ОДПІ нагадує, що Державною фіскальною службою України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 24 листопада 2015 року № 812-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу та забезпечення стабільності розрахунків підприємств енергетичної галузі" повідомляє про окремі особливості застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту підприємствами енергетичної галузі (пункт 44 підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу).

Касовий метод визначення податкового кредиту відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу застосовується платниками податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Податковий кредит за касовим методом визначається такими платниками як по операціях з придбання безпосередньо товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, так і товарів/послуг, які використовуються для здійснення операцій з їх постачання.

При формуванні податкового кредиту за касовим методом слід приймати до уваги, що за правилами, встановленими пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, податковий кредит визначається на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, в звітному податковому періоді, в якому було здійснено списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надано постачальнику інші види компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг), але не пізніше, ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Суми податку на додану вартість, сплачені/нараховані до 1 січня 2016 року у зв’язку з придбанням товарів/послуг, включаються до складу податкового кредиту за правилами, які були діючими до вказаної дати, на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати їх складання.

            Роз’яснення з цих питань викладено у листі Державної фіскальної служби України від 22.01.2016 № 2055/7/99-99-19-03-02-17 «Про окремі особливості застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту».

Щодо зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість на підставі

розрахунку коригування до податкової накладної

Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Враховуючи вищенаведене, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

(Лист ДФС України від 04.08.2016 № 16922/6/99-95-42-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid...)

Щодо визначення податкового зобов’язання з ПДВ

при здійсненні операції з переведення боргу

Загальні положення щодо заміни боржника у зобов’язанні (переведення боргу) наведені у статтях 520-524 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до зазначених статей боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Правочин щодо заміни боржника у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання. Новий боржник у зобов’язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Згідно із пунктом 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не є об'єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Формування податкових зобов’язань з ПДВ та податкового кредиту за операціями з продажу та придбання товарів (послуг) здійснюється відповідно до пункту 187.1 статті 187 та пунктів 198.1 та 198.2 статті 198 Кодексу.

Таким чином, у разі, якщо торгівля борговими зобов'язаннями здійснюється за грошові кошти (не передбачається постачання товарів / послуг), то за такою операцією у платника податків податкові зобов'язання з ПДВ не виникають, оскільки така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.

(Лист ДФС України від 18.07.2016 № 15379/6/99-99-15-03-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid...)

2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Щодо результатів проведення операції «Урожай 2016»

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що станом на 01.07.2016 року проведено роботу з 201 юридичною особою, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства, за результатами співбесід ними оформлено 397 найманих працівників, 166 найманим працівникам підвищено розмір заробітної плати.

За рахунок проведеної роботи легалізовано доходу за рахунок добровільного оформлення найманих працівників та підвищення заробітної плати 1924,50 тис.грн. Додатково надійшло до бюджету за рахунок добровільного оформлення найманих працівників та підвищення рівня заробітної плати: ПДФО –346,4 тис.грн. та ЄСВ – 423,4  тис.грн.

Додатково задекларовано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 47,9  тис.грн.

Крім того повідомляємо, станом на 01.08.2016 року сільгоспвиробниками Новомосковського району додатково укладено, зареєстровано, переглянуто договорів оренди земельних ділянок (рілля, сіножаття, пасовища та багаторічні насадження, паїв) у кількості 141 на загальну площу 602,8 га. Додаткові надходження по єдиному податку складають 123,6 тис.грн.

Зустріч аграріїв з податківцями

Нещодавно, а саме 19.08.2016, в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області пройшла зустріч аграріїв з податківцями. На початку зустрічі заступник начальника Новомосковської ОДПІ Сіленко Андрій Валентинович привітав сільгоспвиробників зі збором врожаю та повідомив, що предметом постійної уваги Уряду, обласних та районних державних адміністрацій, органів державної фіскальної служби є і залишатимуться підприємства – сільгоспвиробники. Саме ця, традиційна для України, галузь є найбільш важливою для забезпечення соціально-економічного добробуту жителів сільських територій регіону, і саме вона є найбільш чутливою до всіх змін у фінансово-економічній кон’юнктурі.

Під час зустрічі було акцентовано увагу на декілька питань: питання обов’язкових умов перебування платником ПДВ при застосуванні спеціального режиму оподаткування, неприпустимості участі сільгоспвиробників в схемах ухилення від оподаткування, тобто відображення в звітності сільгоспвиробників достовірних даних про результати їх господарської діяльності та забезпечення повноти декларування зобов`язань та проведення розрахунків з бюджетом, правове врегулювання земельних відносин у сільському господарстві, порядок оформлення та реєстрації договорів оренди земельних ділянок, соціальна та фінансова відповідальність роботодавців за допуск працівників до роботи без укладання трудових договорів та за використання прихованої найманої праці.

Підсумовуючи зустріч, Андрій Сіленко повідомив що в Новомосковській ОДПІ на податковому обліку знаходиться 262 платників єдиного податку 4 групи, зареєстровано платниками податку на додану вартість зі спеціальним режимом оподаткування 220 сільськогосподарське підприємство, у тому числі по Магдалинівському відділенню – 283.

Всього надійшло до державного бюджету від підприємств Новомосковського району 701,7 млн.грн. в тому числі податку на додану вартість від сільгоспвиробників надійшло 28,7 млн. грн. В місцевий бюджет району було зібрано 302,8 млн.грн. Тільки єдиного податку від сільгоспвиробників надійшло 11,4 мільйона гривень. Завдання держави виконано на 144,4 відсотка. Загальна площа засіяних зернових та бобових по Новомосковському району та Магдалинівському району складає 120,4 тис. га.

Заступник начальника висловив подяку всім платникам, які сумлінно виконують свій конституційний обов’язок, своєчасно та в повному обсязі сплачуючи кошти до державної скарбниці. В той же час ще раз звернув увагу на необхідності відображення достовірних даних у звітності та повноті сплати податків до бюджету.

Про легалізацію заробітної плати  під час прямого ефіру

у програмі «Грані»

Днями, начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак разом з представниками реклами та торгівлі міськради прийняла участь у прямому ефірі телевізійної програми "Грані" (34 телеканал), під час якої обговорювались питання законності функціонування окремих малих архітектурних форм (МАФів) та легалізації заробітної плати і своєчасної сплати податкових зобов’язань суб’єктами господарювання.

За словами Інни Андрущак: "У Дніпропетровській області здійснюють роздрібну торгівлю 31,4 тис. суб’єктів господарювання, з яких 10,7 тис. - у місті Дніпро. Підприємцями області в своїй діяльності залучено 34 тис. найманих осіб. Всього по області ними сплачено 424,6 млн. грн. податків. На теперішній час триває робота з органами місцевого самоврядування щодо виявлення не зареєстрованих суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю через МАФи, найманих осіб та легалізації їх заробітної плати".

Крім того, з початку року працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області та податковими органами Дніпропетровщини проведена робота з 4,2 тис. суб’єктами господарювання (по місту Дніпро - 1,3 тис. суб’єктів) та виявлено близько 9 тис. найманих осіб, не оформлених відповідно до чинного законодавства. За рахунок оформлення трудових відносин з найманими особами додатково надійшло до бюджету податків на загальну суму близько 5 млн.грн. (по місту Дніпро - на суму 1,2 млн. грн.).

Основними порушеннями діючого трудового законодавства за результатами проведених перевірок суб’єктів господарювання області є: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час; порушення встановлених термінів та обсягів виплати заробітної плати працівникам; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці; незаконне звільнення працівника з роботи з особистих причин та інші.

«Як приклад, під час розгляду скарги, яка надійшла від громадської організації «Н» фахівцями фіскальної служби Дніпропетровщини проведено фактичні перевірки ряду суб’єктів господарювання, які мали кіоски (МАФи) у місті Дніпро, за підсумками яких виявлено близько 10 не оформлених осіб, які згодом були працевлаштовані", - зазначила Інна Андрущак.

В Дніпропетровській області ліквідовано конвертцентр з обігом 370 млн. грн.

В організатора вилучено бойові гранати

Співробітниками податкової міліції Центрального офісу в ході  розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.ст.28, 205 та 209 КК України, припинено діяльність «конвертаційного центру» в Дніпропетровській області.

Встановлено, що організованою групою осіб зареєстровано та придбано корпоративні права низки транзитних і фіктивних суб’єктів господарської діяльності. Використовуючи реквізити і розрахункові рахунки вказаних підприємств дані особи формували податковий кредит з ПДВ для підприємств реального сектору економіки шляхом документального оформлення нікчемних фінансово-господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг та виконання робіт.

В подальшому отримані кошти конвертувалися та знімалися готівкою для передачі замовникам за винятком 8-9% за конвертацію.

Загальний обсяг проконвертованих коштів за 2015-2016 роки через розрахункові рахунки, відкриті в банківських установах, склав близько 370 млн. гривень, ймовірні втрати бюджету складають 61 млн. гривень.

На розрахункові рахунки транзитно-конвертаційних підприємств накладено арешт та заблоковано 916 тис. гривень.

Під час проведених заходів здійснено 16 обшуків за адресами розташування офісних приміщень, в місцях проживання та автомобілі фігурантів справи. За результатами обшуків вилучено 297 тис. гривень готівкою, 83 печатки ФСПД, мобільні телефони, комп’ютерну техніку та фінансово-бухгалтерську документацію.

Крім того, в одному з офісних приміщень, доступ до якого мав лише один із співорганізаторів «справи», в сейфі виявлено 2 гранати РГД-5 та запали до них.

Того ж дня за даним фактом в порядку ст.208 КПК України дану особу було затримано та розпочато кримінальне провадження за ч.1 ст.263 КК України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).

Слідчі дії тривають.

Мирослав Продан: Фінансова безпека кожного регіону залежить від ефективної

протидії контрабанді

Ефективно забезпечити безпеку регіону за рахунок боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил можна лише спільними зусиллями усіх суміжних країн. Про це наголосив в.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан під час тристоронньої  зустрічі делегацій митних адміністрацій України – Молдови – Румунії, яка відбулася у м. Чернівцях.

У заході взяли участь делегації ДФС на чолі з Мирославом Проданом, Національного агентства з фіскального адміністрування Румунії під керівництвом Віце-президента, координатора митних органів Румунії Дорела Фронеа  та Митної служби при Міністерстві фінансів Республіки Молдова під керівництвом Генерального директора Віталія Врабіє.

Зустріч відбулася за спільної ініціативи фіскальної служби України та  представників Румунії і  Молдови.

«Головна мета нашого заходу – проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку співпраці у напрямі митної справи. Оскільки досвід Румунії і Молдови надзвичайно важливий у контексті євроінтеграції України», – зазначив Мирослав Продан.

Учасники зустрічі розглянули питання функціонування пунктів пропуску на суміжних ділянках кордону та розвиток їх інфраструктури за аналогією і зразком європейських країн, спрощення процедур перетину кордону для громадян та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

«Спрощення митних процедур, розвиток сучасної інфраструктури у пунктах пропуску та удосконалення спільного контролю створить  комфортні умови для перетину контролю громадян.  А це, в свою чергу, сприятиме зміцненню торгівельно-економічних відносин між нашими країнами подальшій співпраці між прикордонними районами та розвитку взаємовідносин між людьми», – наголосив Мирослав Продан.

Особливу увагу сторони приділили обговоренню заходів щодо посилення співпраці у напрямі протидії контрабанді та порушенню митних правил. Також було обговорено стан та перспективи розвитку інформаційного обміну між митницями трьох держав, акцентуючи увагу на позитивних тенденціях здійснення спільного контролю, зокрема, на українсько-польському кордоні.

Крім того, учасники зустрічі домовилися розглянути можливість щодо організації спільних заходів з вдосконалення професійної підготовки фахівців митної справи. Так, було підтримано ініціативу делегації Молдови про доцільність  проведення тристороннього семінару з питань вивчення митного законодавства суміжних держав та корупційних ризиків.

Підбиваючи підсумки зустрічі представники делегацій були одностайні в тому, що обмін досвідом та проведення спільних заходів забезпечить новий якісний рівень у розвитку міжнародного співробітництва з питань митної справи. 

«Ми об’єднані однією метою - покрашення контролю на кордонах. Маємо шанс стати не лише партнерами, а й друзями. А друзі - це довіра та підтримка», – підкреслив Мирослав Продан.

Роман Насіров: Конкурсна комісія визначила уповноважений банк для здійснення розрахунків

з державним бюджетом за митними платежами

Державна фіскальна служба України та АБ «Укргазбанк» уклали угоду про співпрацю. Генеральну угоду підписали Голова ДФС Роман Насіров та голова правління АБ «Укргазбанк» Кирило Шевченко.

Документ було підписано на виконання рішення Конкурсної комісії з визначення уповноваженого банку на здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами.

«Сьогодні ми обмінюємося підписаними Генеральними угодами про співпрацю та здійснення розрахунково-касового обслуговування та підписуємо Графік переведення митниць ДФС на обслуговування до державного банку «Укргазбанк». Переконаний, що це буде не просто співпраця з точки зору обслуговування простих банківських операцій, а більш стратегічна робота у плані розробки нових електронних фінансових продуктів», – зазначив Роман Насіров.

««Укргазбанк» запропонував найкращі умови обслуговування, тому було прийнято рішення про співпрацю саме з цим банком. Переконаний, що спільно, у рамках компетенції, ми зможемо створити сприятливі умови роботи для наших клієнтів – платників податків», – наголосив керівник ДФС.

Відповідно до угоди до кінця вересня планується відкриття відділень при митницях, які надаватимуть весь спектр необхідних фінансових послуг для платників податків. Перше відділення вже відкрито в центральному апараті при ДФС, яке обслуговуватиме новий Центр партнерства, що буде відкрито незабаром.

У рамках угоди сторони також координуватимуть свою діяльність щодо спільної побудови мережі банківського обслуговування митниць ДФС та забезпечення оперативного механізму проходження митних та інших платежів, контролю за повнотою і своєчасністю зарахування коштів до державного бюджету.

Під час зустрічі Роман Насіров також подякував керівництву АТ «Райффайзен банк Аваль», який протягом 20 років здійснював обслуговування митних органів по розрахункам за митними платежами, за плідну співпрацю.

Очільник служби також запевнив представників «Укргазбанку» в максимальній підтримці та сприянні у впровадженні інноваційних продуктів.

У ДФС обговорили облаштування пунктів пропуску на українсько-білоруській

ділянці державного кордону України

Питання функціонування та облаштування пунктів пропуску на українсько-білоруській ділянці державного кордону України обговорювали учасники відеоконференції, яка нещодавно відбулася в фіскальній службі.

Участь у відеоконференції взяли представники ДФС, адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства інфраструктури України, Державного агентства автомобільних доріг України, обласних державних адміністрацій (Волинська, Рівненська, Житомирська та Чернігівська), Волинської, Рівненської, Житомирської та Чернігівської митниць ДФС, прикордонних загонів, у зоні діяльності яких розташовані пункти пропуску з Республікою Білорусь, та служб автомобільних доріг в областях.

Захід було організовано та проведено фіскальною службою для обстеження пунктів пропуску через державний кордон з метою визначення об’ємів робіт, обсягів і джерел фінансування, необхідних для їх облаштування (можливого перенесення)  і створення відповідної інфраструктури.

На сьогодні на кордоні між Україною та Республікою Білорусь функціонують 13 автомобільних пунктів пропуску для міжнародного та міждержавного сполучення, що значно менше, ніж передбачено європейськими нормами.

Учасники засідання ознайомилися зі станом делімітації та демаркації українсько-білоруської ділянці кордону, перспективами покращення під’їзних шляхів, а також розглянули актуальні питання функціонування пунктів пропуску. Так, зокрема, представники митниць поінформували присутніх про митну інфраструктуру пунктів пропуску, їх облаштування, стан санітарних зон тощо.

У ході зустрічі було обговорено можливості та шляхи вирішення проблем облаштування українсько-білоруської ділянки, зокрема, митної інфраструктури, та досягнуто домовленостей щодо спільної роботи у цьому напрямі.

На КПВВ «Зайцеве» затримано партію запчастин для ремонту побутової техніки

вартістю майже 120 тис. грн.

Співробітниками «Фантому» у складі міжвідомчої мобільної групи на КПВВ «Зайцеве» ЗММГ зупинено транспортний засіб Рено Трафік, який рухався в бік непідконтрольних територій.

Під час огляду автомобіля встановлено, що 31-річний водій намагався перевезти до тимчасово непідконтрольної території України запчастини для ремонту побутової техніки (пилососи, холодильники, пральні машини) в кількості 1100 одиниць найменувань товару загальною орієнтовною вартістю 119,9 тис. грн.

За даним фактом складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 204-3 КУпАП.

Гарячий телефонний зв’язок в Новомосковській ОДПІ

18 серпня 2016 року в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбувся черговий сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Правильність заповнення реквізиту «Призначення платежу»». На запитання платників податків, які цього дня зателефонували, відповідала в.о. начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Тетяна Літвінова.

Телефонувавших цього дня цікавили відповіді на такі питання:

які реквізити слід зазначати у полях платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ, у зв’язку з прийняттям наказу Мінфіну від 24.07.2015 № 666? (відповідь: відповідно до п. 200 прим.1. 2 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.

Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка

При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

- у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Постанова № 22).

Відповідно до п. 3.8 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419);

чи передбачена відповідальність платників податків у разі заповнення поля «Призначення платежу» документа на переказ платежів до бюджету (платіжні доручення) з порушенням вимог наказу Мінфіну від 24.07.2015 № 666? (відповідь: у разі заповнення поля «Призначення платежу» документа на переказ платежів до бюджету (платіжного доручення) з порушенням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів відповідальність чинним законодавством не передбачена).

В Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області проведено

сеанс телефонного зв’язку

Днями в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» старшого оперуповноваженого з ОВС управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області Павла Хороших на тему: «Профілактичні заходи щодо протидії проявам корупції в службовій діяльності підрозділів фіскальної служби області».

В процедурі спілкування з ініціаторами дзвінків, проведено обговорення проблемних складових щодо захисту персональних даних суб’єктів електронного декларування доходів, розходів і майнового стану, правильного визначення вартості об’єктів нерухомості, права власності на яких отримані в минулому (ще в період дії так званих «купонів») та шляхи отримання достовірної інформації щодо доходів родичів при умовах відсутності можливостей адже формального контакту.

Окрема увага приділена з’ясуванням розуміння межи між технічними помилками при заповненні електронної декларації, навмисними приховуваннями відомостей та проблемності визначення достовірності облікових відомостей в силу об’єктивних обставин. 

Зауважень на адресу працівників фіскальної служби області від ініціаторів дзвінків не надходило.

З початку року за матеріалами оперативних підрозділів на Київщині  за порушення митних

правил застосовано конфіскацією майже на 9 млн. гривень

Всього в напрямку протидії кримінальним правопорушенням у митній сфері з початку року за матеріалами оперативних підрозділів ГУ ДФС у Київській області розпочато 6 кримінальних проваджень, сума встановлених збитків по яких складає близько 20 млн. гривень.

З початку року до митних органів направлено 9 орієнтувань щодо можливого порушення митного та податкового законодавства, по яких складено 7 протоколів порушення митних правил, за якими застосовано конфіскацію майже на 9 млн. грн. та розпочато  кримінальне провадження.

За результатами проведених митних оглядів, накладено арешт на товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 13,2 млн. гривень.

Як приклад, в цьому році працівниками оперативного управління ГУ ДФС у Київській області в рамках досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що через митний пост «Одеса-Порт» здійснювався експорт зернових культур підприємством з ознаками фіктивності.

На підставі ухвали суду накладено арешт на 97 тонн зерна, що знаходилося в контейнерах на території митного поста «Одеса-Порт» та передані на відповідальне зберігання з подальшою реалізацією в дохід держави. Від реалізації зерна вже надійшло до держбюджету 275 тис. гривень.

За результатами перевірки  до бюджету надійшло майже 450,0 тисяч гривень

Фахівцями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у липні поточного року за результатами планової перевірки  ТОВ «Д», яке здійснює оптову торгівлю продуктами харчування, не встановлено фактичного отримання маркетингових та логістичних послуг у 2015 – 2016 роках.

Підприємством надані до перевірки акти виконаних робіт, які не відповідають вимогам складання первинного документа, а саме відсутні обов’язкові реквізити (посада відповідальної особи за здійснення господарської операції). Також до перевірки не були надані звіти про логістичні послуги та маркетингові дослідження, про які зазначено у договорах з постачальниками.

В порушення вимог діючого законодавства підприємство безпідставно збільшило витрати та податковий кредит з податку на додану вартість на суму вищевказаних послуг.

За результатами перевірки донараховано майже 450,0 тис.грн., які сплачені підприємством «грошовими» коштами до бюджету у повному обсязі.

Олексій Лишенко: ДФС щоденно оприлюднює реєстри заяв про повернення сум

відшкодованого ПДВ

Відповідно до діючого законодавства ДФС щоденно оприлюднює на веб-порталі першу частину реєстрів, які містять інформацію про платників, які подали заяви на відшкодування ПДВ, реквізити заяв, суми, заявлені до відшкодування, результати автоматизованої перевірки відповідності визначеним критеріям. Про це повідомив директор департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС Олексій Лишенко.

За його словами, реєстри містять більше 18 тисяч заяв на відшкодування ПДВ на суму понад 51,2 млрд. гривень.

«Законодавством передбачено ведення двох реєстрів заяв за визначеною урядом формою, що потребує створення спеціального програмного забезпечення. Водночас окремого фінансування на створення такого програмного забезпечення в кошторисі ДФС на 2016 рік не передбачено», – розповів Олексій Лишенко.

Посадовець відзначив, що фіскальна служба протягом 2015-2016 року неодноразово зверталася до Міністерства фінансів України з пропозиціями щодо додаткового фінансування ІТ-потреб. Наразі вони ще не підтримані.

«Для забезпечення дотримання визначених законодавчих норм, в рамках покрокового виконання дорожньої карти реформ ДФС та оприлюднення на веб-порталі служби двох частин реєстрів наразі здійснюються роботи щодо створення відповідного програмного забезпечення у рамках виконання договору стосовно послуг із супроводження, технічної підтримки та адаптації ІТС «Податковий блок», – зазначив Олексій Лишенко.

За його словами, після завершення тестування розробленого програмного забезпечення буде оприлюднена перша та друга частина Реєстрів у повному обсязі.

Нагадаємо, що з 1 лютого 2016 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено ведення двох реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року № 68 «Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» затверджено форми Реєстрів, які складаються з двох частин. 

Платникам повернуто 1,2 млрд. грн. за результатами оскарження рішень

про коригування митної вартості

У ДФС проведено аналіз виконання митницями рішень судів щодо повернення митних платежів у зв’язку із скасуванням їх рішень. Про це повідомив директор департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС Дмитро Донець.

За його словами, загальна сума коштів, що оскаржувалася в судах щодо коригування митної вартості, склала 4,4 млрд. грн. З них фактично повернуто 1,2 млрд. грн. коштів. За іншою половиною загальної суми платники податків до митниць не зверталися.

«Протягом першого півріччя поточного року було розглянуто 1013 судових справ за позовами до митних органів у частині оскарження рішень про визначення митної вартості товарів на загальну суму майже 5 млн. гривень. Адміністративними судами винесено остаточне рішення по 343 таких справах на суму 106,1 млн. гривень», – зазначив Дмитро Донець.

Він розповів, що із зазначеної кількості справ на користь митниць ДФС винесено 110 рішень на загальну суму майже 61 млн. грн. Інші 233 рішення на суму майже 45,2 млн. грн. винесено на користь платників.

«Протягом останніх місяців нами проводилось узагальнення судової практики, за результатами якого ми направили митницям роз’яснення з питань повернення надмірно сплачених коштів щодо коригування митної вартості. Крім того, після розгляду скарг, які надходили від платників, ДФС надавало доручення відповідній митниці повторно розглянути заяви на повернення коштів», – підкреслив Дмитро Донець.

Посадовець також відзначив, що обов’язковою умовою для повернення коштів є подання платником відповідної заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. У ній повинні зазначатися відомості, які зазначені у Порядку повернення надмірно сплачених коштів, та додаватися документи, що підтверджують ці суми.

У свою чергу митниці перевіряють наявність у платника податкового боргу та факт перерахування митних й інших платежів до бюджету, а також наявність переплати. У разі підтвердження інформації митниці готують відповідні висновки про повернення коштів.

Крім того, Дмитро Донець розповів, що представники ДФС постійно беруть участь у спільних урядових засіданнях з питань вивчення, обговорення та розробки законодавчих пропозицій із вирішення проблем повернення коштів митницями ДФС внаслідок скасування судом рішень митниць.

За результатами цієї роботи направлено на погодження проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та узгоджено позиції щодо внесення змін до Порядку повернення.

Зокрема, проектом постанови, передбачено внесення змін до Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, у частині можливості внесення змін до митної декларації у зв'язку із доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішень митного органу.

На думку Дмитра Донця, ухвалення зазначеної постанови сприятиме реалізації дорожньої карти реформ ДФС та дозволить врегулювати питання, пов’язані з поверненням сум надмірно або помилково сплачених коштів.

З початку року, за результатами перевірок, недобросовісним платникам

донараховано 104,6 млн.грн.

Планові контрольно – перевірочні заходи, які проводяться податківцями Дніпропетровщини спрямовуються лише на ті підприємства, які свідомо не сплачують або сплачують не в повному обсязі платежі до бюджету, використовуючи схеми мінімізації або ухилення від оподаткування.

З початку 2016 року підрозділами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 1118 документальних перевірок, що в 1,3 рази менше, ніж за січень - липень минулого року (1402 перевірок). За результатами цих перевірок донараховано 104,6 млн.грн. грошових зобов’язань, які узгоджені з платниками податків.

До бюджету надійшло 105,5 млн.грн.

З вересня мобільні групи розгорнуть активну діяльність, - Роман Насіров

Мобільні бригади для боротьби з порушеннями на митниці запрацюють до кінця серпня і активізують свою роботу у вересні.

Про це під час брифінгу заявив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров. «До кінця цього тижня ми відкриваємо у стінах ДФС Міжвідомчий цільовий центр. Перші мобільні бригади почнуть працювати до кінця місяця, а у вересні вони активізують свою роботу», - зазначив Голова ДФС.

Роман Насіров повідомив, що керівником Міжвідомчого центру був призначений співробітник фіскальної служби Олександр Власов, який раніше очолював Головне міжрегіональне управління оперативного забезпечення зони проведення антитерористичної операції ДФС. «Крім запуску мобільних груп, ми активно впроваджуємо систему фото- і відеофіксації на митницях.

Ця система, презентована нещодавно на Київській митниці у пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль-аеропорт», буде впроваджуватись на інших регіональних митницях України вже з вересня», - заявив очільник відомства. «На першому етапі процедура відеофіксації проведення митного огляду буде запроваджена на Київській, Київській міській, Львівській, Одеській, митницях», - додав він. 

На Дніпропетровщині вилучено ЛГВ без акцизних марок на 300 тис. грн.

Співробітники податкової міліції Дніпропетровської області поблизу блок-посту в с. Андронівка на автошлях «Знам’янка-Луганськ-Ізварине» в рамках проведення операцій „Акциз – 2016” провели огляд 7 вантажних автомобілів, які згідно супровідних документів здійснювали відомі поштові відправлення.

В результаті проведених заходів виявлено та вилучено 274 дал ЛГВ в тетрапаках ємністю 10 л кожний без марок акцизного податку України загальною орієнтовною вартістю 300 тис. гривень.

За даним фактом до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, які зареєстровані за ч.ч.1 ст.ст.204 КК України.

Слідчі дії тривають.

Мирослав Продан: Ми зацікавлені у конструктивному діалозі з громадськістю

Сучасний стан та перспективи імплементації норм Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі та новації фіскальної служби у митній сфері обговорювалися під час засідання комітету з питань митної справи Громадської ради при ДФС, в якому взяв участь в.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан.

Учасники засідання, зокрема, розглянули актуальні питання зовнішньоекономічної діяльності підприємств та висловили свої зауваження та пропозиції у цьому напрямі.

«Державна фіскальна служба виступає за відкритий і конструктивний діалог з бізнесом. Тому наша позиція – обговорення всіх законодавчих змін з громадськістю та підприємцями. Вважаю, що Громадська рада та комітети, що діють в її складі, є тим ефективним дискусійним майданчиком, на якому знаходяться найоптимальніші шляхи вирішення актуальних питань», – наголосив Мирослав Продан.

Він також розповів, що на сьогодні відповідно до визначених завдань у рамках імплементації Угоди СОТ в службі приділяється значна увага актуалізації інформації на веб-порталі, яка є корисною для платників податків. Так, зокрема, популярністю серед платників користується розділ «Митна справа», що розміщено в інструменті «Інтерактивна мапа» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. Крім того, в регіонах діють Центри обслуговування платників, які надають широкий спектр послуг, зокрема, консультації та роз’яснення.

У свою чергу, представники громадськості запропонували розробити низку пропозицій, які дозволять ДФС вдосконалити роботу у цьому напрямі.

Домовилися учасники зустрічі і про спільну роботу над покращенням функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно», яка з 1 серпня працює на митницях.

«Сьогодні як для користувачів «єдиного вікна», так і для нас, контролюючих органів, діє перехідний період. Це нова система, робота якої на першому етапі звісно не може бути досконалою. Ми вже бачимо низку моментів, які потрібно покращити або відкоригувати. Над цим активно працюють наші фахівці. Полегшити цю роботу можуть і платники податків своїми пропозиціями та зауваженнями», – зазначив Мирослав Продан.

Під час засідання також обговорювалися питання щодо змін граничної межі неоподатковуваних ПДВ товарів, що ввозяться в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, пропозиції з впровадження Комбінованої номенклатури ЄС в частині класифікації товару за кодом 63090000 „Одяг та інші вироби, що використовувалися”, тощо.

На завершення зустрічі учасники також домовилися про подальше обговорення всіх пропозицій після їх доопрацювання.

Детінізація заробітної плати – запорука майбутнього!

Одним із пріоритетних напрямків державної політики є детінізація заробітної плати. Своєчасна сплата внесків до Пенсійного фонду є запорукою соціальної стабільності в країні. Кожному громадянину гарантується право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати не нижче від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Встановлений розмір мінімальної заробітної плати на сьогодні – 1450 грн.

Винагорода за виконану роботу є основним джерелом формування доходів працюючих громадян та основою при розрахунку розміру пенсії.

Тіньові процеси у сфері виплати заробітної плати набули особливого поширення, питання виплати офіційної, прозорої заробітної плати сьогодні дуже актуальне.

Негативні наслідки неукладання трудових відносин, виплати «заробітної плати в конвертах» відчувають як самі роботодавці, працівники так і члени територіальних громад та суспільство в цілому. Адже використання найманої праці без оформлення трудових відносин призводить до позбавлення працівника: гарантованого розміру заробітної плати; права на оплачувану відпустку, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; права на оплату лікарняного; права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах праці; права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах праці; права не працювати у вихідний і святковий день; права на допомогу по безробіттю; права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань; права на зарахування виробничого стажу; права на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості.

Виплата заробітної плати нижче встановленого державою мінімального рівня і “у конвертах” без сплати єдиного внеску є грубим порушенням конституційних норм, гальмуванням соціального розвитку суспільства та позбавляє найманих працівників права на забезпечене майбутнє.

Мета в нас одна – дійти до кожного громадянина і роботодавця, що у свою чергу забезпечить фінансову стабільність пенсійної системи.

Вирішення проблеми легалізації заробітної плати можливо лише спільними зусиллями, тому органи влади постійно спрямовують діяльність на ліквідацію заборгованості з виплати заробітної плати, з метою реалізації ефективного державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, забезпечення конституційного права громадян на своєчасне одержання заробітної плати.

Шановні громадяни! Не дайте позбавити себе соціальних благ, забезпечте собі майбутнє, не сприяйте порушенням трудового законодавства!

Привітання Державної фіскальної служби України з нагоди 25-ї річниці Незалежності

Напередодні Дня незалежності в усіх обласних центрах України та в місті Києві співробітники Державної фіскальної служби України провели масову святкову акцію (флешмоб) – виконання Державного Гімну України.

На центральних площах своїх міст співробітники ДФС разом з родинами виконували Державний Гімн. Акція присвячена – 25-й річниці Незалежності України та всім тим, хто виборював століттями свободу нашої країни.

Як зазначив Голова ДФС Роман Насіров, проведення такої акції напередодні Дня Державного Прапора та Дня Незалежності – це данина пам’яті всім тим, хто боровся за свободу нашого народу.

Флешмоб пройшов в усіх обласних центрах, всього в ньому взяли участь понад 40 тисяч людей. Найбільша кількість співробітників виконували Гімн України на Майдані Незалежності в Києві – понад 2,5 тисячі людей.

До привітання в Києві також приєднався народний артист України  Олександр Пономарьов.

У виконанні Гімну брали участь працівники ДФС, їх родини, співробітники податкової міліції та спецпідрозділу «Фантом», студенти відомчих навчальних закладів та викладачі.

Переглянути відео-привітання у форматі Full HD:https://youtu.be/kbzIjNPK_7Y

 

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області