Матеріали Новомосковської ОДПІ від 22.09.2016

Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Імпорт товарів

Імпорт товарів: особливості обліку

 

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах визначає ПБО 21.

Відповідно до п. 5 цього ПБО операції в іноземній валюті під часпервісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Під валютним курсом згідно з п. 4 цього ПБО слід розуміти установлений Нацбанком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Зауважимо, що на сьогодні офіційний валютний курс вжене визначається Нацбанком України двічі на день.

Крім того, згідно з п. 5 ПБО 21 підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавству в частині застосування валютного курсу.

Можлива ситуація, коли при здійсненні імпорту товарів підприємство спочатку сплачує аванс (попередню оплату). Згідно з п. 6 ПБО 21 сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

На запит щодо дати визнання та відображення в бухгалтерському обліку вартості товарів, придбаних у нерезидентів за іноземну валюту, Мінфіном України у листі N° 31-34000-20-27/11292 надано роз’яснення, згідно з яким датою здійснення операції для зарахування підприємством активів (товарів) на баланс є дата, на яку підприємству переходять ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані (отримані) активи (товари).

Балансова вартість монетарних та немонетарних статей балансу надалі визначається (оцінюється) згідно з відповідними ПБО (п. 6 ПБО 21).

Наприклад, оприбутковані протягом звітного періоду товари, за які підприємство свого часу сплатило іноземну валюту, надалі відповідно до п. 24 ПБО 9 відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. І якщо на дату балансу ціна таких товарів знизилася або вони зіпсувалися чи застаріли, то згідно з п. 25 ПБО 9 такі товари в бухгалтерському обліку вже слід відображати за чистою вартістю реалізації.

У певних випадках після первісного визнання об’єктів, у тому числі імпортованих товарів, в бухгалтерському обліку підприємство має визначити курсові різниці.

При визначенні курсових різниць слід насамперед з’ясувати, чи є відповідна стаття балансу монетарною. До монетарних статей відносяться статті балансу про кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які отримуватимуться або сплачуватимуться у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Приміром, до монетарних статей відносяться кошти в іноземній валюті, що знаходяться у касі або на банківському рахунку підприємства; кредиторська заборгованість, яка виникла внаслідок придбання підприємством товарів у нерезидента на умовах наступної оплати, і для погашення якої, як очікується, підприємство сплатить певну суму коштів у іноземній валюті. Водночас немонетарні статті — статті інші, ніж монетарні статті балансу. Наприклад, до немонетарних статей відноситься дебіторська заборгованість, яка виникла внаслідок сплати на користь нерезидента авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті за товари, які ще не отримано.

Курсові різниці від перерахунку коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Інформація про доходи та витрати (втрати) від таких різниць узагальнюється відповідно на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці» (Інструкція № 291).

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з п. 9 ПБО 21.

Інформація про доходи та витрати (втрати) від курсових різниць, які відображаються у складі інших доходів (витрат), узагальнюється відповідно на субрахунку 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» та субрахунку 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць» (Інструкція № 291).

Якщо протягом звітного періоду курсові різниці від перерахунку монетарних статей було включено згідно з національними ПБО як до доходів, так і до витрат, то у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) їх слід відображати без згортання (тобто такі доходи і витрати відображаються у відповідних рядках цієї форми звітності окремо).

Щодо плати за послуги банків, а також витрат, пов’язаних з купівлею-продажем валюти, то вони згідно з п. 18 ПБО 16 відносяться до адміністративних витрат і, відповідно, відображаються за Дт рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Податковий облік

Податок на додану вартість

Згідно з пп. З п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу, а також:

• особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

• особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Відповідно до пп. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Згідно з п. 190.1 ст. 190 Кодексу базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39ˡ Податкового кодексу.

Відповідно до п. 206.2 ст. 206 Податкового кодексу операції із ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються податком за ставкою, визначеною пп. 194.1.1п. 194.1 ст. 194 Кодексу (тобто за ставками 20 та 7 %), крім операцій:

• із ввезення товарів, звільнених від оподаткування відповіднодо ст. 197 та підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, а також відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України (пп. 206.2.1 п. 206.2 ст. 206 Податкового кодексу);

• із ввезення із звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені в митний режим переробки за межами митної території України та в межах визначеного Митним кодексом строку повертаються на митну територію України (пп. 206.2.2 цього пункту):

у тому самому стані, в якому вони були вивезені за межі митної території України, з дотриманням умов, встановлених Митним кодексом України;

у відремонтованому вигляді, якщо ремонт проведено в рамках гарантійних зобов’язань;

• із ввезення з частковим звільненням від оподаткування товарів,що були поміщені (пп. 206.2.3 п. 206.2 ст. 206 Податкового кодексу):

у митний режим переробки за межами митної території України (крім зазначених у пп. 206.2.2 цього пункту) та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України. Сплаті підлягає позитивна різниця між сумами податку, розрахованими виходячи із бази оподаткування продуктів переробки та бази оподаткування товарів, вивезених за межі митної території України для переробки, визначеними за правилами, встановленими п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу;

у митний режим переробки на митній території України та в межах визначеного Митним кодексом строку не вивозяться за межі митної території України. Сплаті підлягає сума податку, розрахована виходячи із бази оподаткування, визначеної за правилами, встановленими п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу, товарів, ввезених на митну територію України для переробки.

Згідно з п. 206.1 ст. 206 зазначеного Кодексу під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до держбюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу). Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредитує дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідноз цим пунктом (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).

Відповідно до п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена згідно з вимогами законодавства, яка підтверджує сплату податку. У листі № 22718/6/99-99-19-03-02-15 роз’яснено, що у разі якщо платником податку при імпорті товарів, основних фондів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник податку має змогу суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

Податок на прибуток

Починаючи з 01.01.2015 р. згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями розділу III «Податок на прибуток підприємств» цього Кодексу.

При здійсненні імпорту товарів у резидента-покупця можуть виникнути різниці, визначені у розділі III Податкового кодексу, на які цей покупець повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування.

Відповідно до пп. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над звичайною ціною при здійсненні контрольованих операційу випадках, визначених ст. 39 Кодексу. Нагадаємо, що згідноз пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 цієї статті для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є, зокрема, господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткуваннясторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — нерезидентами (наприклад, придбання платником податку — резидентом товарів у пов’язаної особи — нерезидента). Щодо визначення дати проведення контрольованої операції у листі № 11226/6/99-99-15-02-02-15 роз’яснено, що датою проведення контрольованої операції є дата переходу прав власності на товар або дата складення акта або іншого документа, який під-тверджує виконання робіт або надання послуг.

Крім того, згідно з пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму ЗО % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у п. 140.2 та у пп. 140.5.5 п. 140.5 цієї статті та операцій, які визнані контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних у нерезидентів (у тому числі нерезидентів — пов’язаних осіб), що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Слід зауважити, що згідно з цим підпунктом для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є також господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

На сьогодні перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу, затверджено розпорядженням № 977 (далі — Перелік). Ситуацію щодо визнання операції контрольованою у разі переходу права власності на товар після вилучення держави із зазначеного Переліку розглянуто у листі № 7861/6/99-99-19-02-02-15, яким роз’яснено, що попередня оплата за товар не є витратами та не впливає на об’єкт оподаткування. Якщо ж сума попередньої оплати за товар була здійснена під час перебування держави (території), де зареєстрований нерезидент, у зазначеному Переліку а перехід права власності на товар від нерезидента відбувся після вилучення держави, резидентом якої він є, з Переліку, то така операція не враховується при визначенні вартісного критерію (5 млн грн) контрольованих операцій.

Крім того, питання щодо визначення обсягу контрольованих операцій із нерезидентами, держави яких було протягом року включено або виключено з Переліку, передбаченого пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу, розглянуто у листі № 13362/7/99- 99-19-02-02-17. Зокрема, цим листом розглянуто ситуацію з підприємством, яке протягом 2015 р. здійснювало господарські операції з нерезидентом з Австрійської Республіки (далі — Австрія), яку було включено до переліку держав (територій) з 14.05.2015 р. (розпорядження № 449) та виключено з 01.08.2015 р. (розпорядження № 677). Щодо цієї ситуації у листі № 13362/7/99-99-19-02-02-17 зроблено такі висновки:

• якщо загальний обсяг господарських операцій з нерезидентом, зареєстрованим в Австрії, не перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків), здійснених у період з 14.05.2015 р. по 31.07.2015 р., то усі операції, проведені з контрагентом із Австрії у 2015 р., не визнаються контрольованими;

• у разі якщо загальний обсяг господарських операцій з нерезидентом Австрії, здійснених в період з 14.05.2015 р. по 31.07.2015 р., перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків), то у разі перевищення обсягу річного доходу 50 млн грн під визначення контрольованих потрапляють операції з таким нерезидентом, здійснені у період з 14.05.2015 р. по 31.07.2015 р. Такі операції підлягають відображенню у звіті про контрольовані операції;

• інші господарські операції (проведені в періоди з 01.01.2015 р. по 13.05.2015 р. та з 01.08.2015 р. по 31.12.2015 р.) не підпадають під дію положень ст. 39 Податкового кодексу.

            Підприємство-резидент (комітент) може укласти з іншим підприємством-резидентом (комісіонером) договір комісії та придбати у продавця-нерезидента товари, при цьому таким резидентам слід визначитися, за яких обставин для них така операція вважатиметься контрольованою. Аналогічну ситуацію розглянуто у листі № 4921/6/99-99-19-02-02-15, у якому зроблено такі висновки:

• враховуючи те, що придбання товарів на умовах комісії не передбачає переходу права власності на такий товар від продавця-нерезидента до комісіонера, то для комісіонера-резидента такі операції не підпадають під визначення контрольованих незалежно від статусу нерезидента (пов’язана з комісіонером особа чи включена до переліку);

• при цьому підпадають під визначення контрольованих операції з придбання комітентом товарів на умовах комісії у разі досягнення критеріїв, встановлених пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу, якщо продавець-нерезидент є пов’язаноюз комітентом особою або країна його резиденції перебуває у затвердженому переліку країн на момент здійснення такої операції. У цьому випадку комітент зобов’язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду;

• водночас операції з надання комісіонером-резидентом послуг комітенту в межах договору комісії за комісійну винагороду не підпадають під визначення контрольованих як такі, що здійснюються між резидентами.

Вимоги пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу можуть не застосовуватися платником податку, якщо:

• операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповіднодо ст. 39 цього Кодексу;

• або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої цією статтею, але без подання звіту.

Частина платників податку може не здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, пов’язані з імпортом товарів. Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу Ш цього Кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Запитання-відповіді на тему «ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ»

ЗБІЛЬШЕННЯ ПОВНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРУ ПІСЛЯ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЛАТИ

Який порядок складання розрахунків коригування до податкових накладних, складених при отриманні попередньої оплати за товар, у разі збільшення вартості на одиницю продукції?

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:

• постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язаньза результатами податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок;

• отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку (пп. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу).

У разі якщо частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку 1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов’язаннях.

Згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Отже, якщо після здійснення попередньої оплати за товар/послугу відбувається зміна (збільшення) їх повної вартості, а частка товару/послуги, яка відповідає такій попередній оплаті, не містить відокремленої вартості, то до податкових накладних, складених при отриманні такої попередньої оплати, робиться розрахунок коригування, в якому зазначається зміна кількісних (пропорційно сумі отриманої попередньої оплати (дробове число)) та вартісних показників, а також складається податкова накладна на різницю між повною вартістю товару/послуги та отриманою попередньою оплатою.

СПЛАТА ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ, ВИЗНАЧЕНИХ В

УТОЧНЮЮЧОМУ РОЗРАХУНКУ

Як здійснюється сплата платником ПДВ податкових зобов'язань, визначених таким платником в уточнюючому розрахунку, поданому за попередні звітні періоди, а також штрафних санкцій за заниження податкових зобов'язань?

Відповідно до п. 200ˡ.5 ст. 200ˡ Податкового кодексу з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі — СЕА ПДВ) перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань, та суми податкового боргу з податку.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку платника податку в СЕА ПДВ перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, згідно з якою такі кошти підлягають перерахуванню:

• або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку;

• або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.

Згідно з п. 200ˡ.7 ст. 200ˡ Податкового кодексу кошти, зараховані на рахунок платника в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених п. 200ˡ.5 цієї статті, та з метою погашення податкового боргу з ПДВ.

Відповідно до п. 21 Порядку № 569 для перерахування надміру зарахованих коштів платника з його електронного рахунку до бюджету ДФС надсилає Держказначейству реєстр, на підставі якого протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, Держказначейство здійснює відповідне перерахування.

Крім цього, п. 25 Порядку № 569 встановлено, що розрахунок з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу та сплата передбачених цим Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунку до відповідного бюджету.

Таким чином, сплата платником ПДВ податкових зобов’язань, визначених ним в уточнюючому розрахунку, поданому за попередні звітні періоди, а також штрафних санкцій за заниження податкових зобов’язань може здійснюватись:

безпосередньо з поточного рахунку такого платника до відповідного бюджету;

з електронного рахунку платника за його заявою, поданою у складі податкової декларації з ПДВ, у сумі, яка перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до такої поданої декларації.

ПРАВО НА ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ БЕЗ ОТРИМАННЯ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ

У якому звітному періоді відображається податковий кредит на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит?

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Зазначене правило не поширюється на інші документи, які згідно з нормами Податкового кодексу є підставою для формування податкового кредиту (митні декларації, документи, пере-лічені у п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу).

Отже, якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 Податкового кодексу) за правилами, встановленими ст. 50 цього Кодексу для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.

При цьому у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розділу VI Порядку № 21).

ЗАПОВНЕННЯ РЕКВІЗИТІВ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ

Який порядок заповнення реквізиту «Отримувач (покупець)» у податковій накладній, якщо отримувачем товарів/послуг є філія (структурний підрозділ), яка фактично від імені головного підприємства (покупця) є стороною договору?

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку повинен скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до вимог п. 1 Порядку № 1307 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних.

У разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку при складанні податкової накладної у графі «Отримувач (покупець)» спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, та через кому — найменування такої філії (структурного підрозділу), яка (який) фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору.

Відповідно до п. 7 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку, яка фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору, при складанні податкової накладної у рядку «Номер філії отримувача (покупця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).

Таким чином, Порядком № 1307 чітко визначено порядок заповнення у графах податкової накладної реквізитів отримувача (покупця) товарів/послуг.

ПОСТАЧАННЯ ТОВАРІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕКЛАМНИХ ЗАХОДІВ

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання за 1 грн товарів, придбаних для проведення рекламних заходів?

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, а також компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та елексирів)).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою від ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою від звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою, ніж балансова (залишкова) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:

• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

• газу, який постачається для потреб населення.

Для товарів, придбаних на митній території України або ввезених на митну територію України, ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність, тобто ціна зазначена в договорі на придбання товару (контрактна вартість).

Відповідно до п. 15 Порядку № 1307 у разі, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів і перевищує суму постачання таких товарів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

• одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,

• другу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною.

У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, відповідно до п. 8 Порядку № 1307 робиться позначка «15» — складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається, а у її рядках, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Отже, у разі постачання за 1 грн товарів, придбаних/виготовлених для проведення рекламних заходів, платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання виходячи із ціни їх придбання та скласти дві податкові накладні: одну — на суму податкових зобов’язань, обчислених виходячи з фактичної ціни постачання (1 грн), другу — на суму податкових зобов’язань, обчислених виходячи з перевищення ціни придбання таких товарів над їх фактичною ціною.

ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З ПРИДБАННЯ ТОВАРІВ ДЛЯ ПОСІВУ ТА

ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬГОСПКУЛЬТУР

Чи нараховуються суб'єктом спеціального режиму оподаткування податкові зобов'язання з ПДВ

відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу у разі, якщо товари/послуги, при придбанні яких було сформовано податковий кредит, використані для посіву та вирощування сільськогосподарських культур, сходження яких не відбулося?

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежновід того, чи почали такі товари/послуги використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу у разі, якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то такий платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р., — у разі якщо під час їх придбання або виготовлення суми податку було включенодо складу податкового кредиту).

Пунктом 5 розділу І Порядку №21 встановлено, що платники податку, які згідно зі ст. 209 Податкового кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою «0121»/«0122»/«0123» (далі — декларація 0121 — 0123), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого ст. 209 цього Кодексу.

Таким чином, якщо сходження посівів не відбулося, то виходячи з правил відображення у бухгалтерському обліку витрат, здійснених при придбанні товарів/послуг для посіву та вирощування сільськогосподарських культур, суб’єктом спеціального режиму оподаткування податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу:

• нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;

• не нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.

Екологічний податок

СКИДИ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН

Платниками екологічного податку визначено суб’єктів, під час проваджен-ня діяльності яких відбуваються скиди забруднюючих речовин безпосередньоу водні об’єкти (пп. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240Податкового кодексу).

Ставки екологічного податку в частині скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти встановлено ст. 245 вищезазначеного Кодексу і аналогічно групам для об’єктів оподаткування поділяються на ставки для окремих видів забруднюючих речовин (п. 245.1 цієї статті) і на ставки для груп забруднюючих речовин, у які об’єднуються речовини, що характеризуються ознакою гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин (п. 245.2 цієї статті).

Водночас Податковим кодексом передбачено, що для забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, наведеної у п. 245.2 ст. 245 цього Кодексу.

Оскільки розміщення забруднюючих речовин (відходів) відбувається у водних об’єктах, то такі операції, як елемент водних відносин в Україні регулюються Водним кодексом. Зокрема, згідно зі ст. 49 цього Кодексу скидання забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти є видом спеціального використання водних об’єктів, право на користування яким виникає на підставі дозволу на спеціальне водокористування для скиду забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, що надається суб’єкту водних відносин у порядку, затвердженому постановою N° 321. Враховуючи те, що оцінка скидів забруднюючих речовин може здійснюватися як за узагальненим показником кількості, так і за специфічними для кожної забруднюючої речовини показниками, то істотними умовами, що затверджуються дозволом на спеціальне водокористування для скиду забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, є ліміти скидання забруднюючих речовин.

Порядок регулювання істотних умов щодо узагальненого (інтегрального) або специфічного для кожної забруднюючої речовини показника кількості в обсягах води, що скидаються безпосередньо у водні об’єкти, затверджено постановою № 1100 (далі — Порядок N° 1100), відповідно до п. 18 якого гранично допустиме скидання забруднюючих речовин визначає масу речовини (речовин) у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об’єкта за одиницю часу, тобто ліміт скидання забруднюючої речовини (речовин).

Порядок N° 1100 містить Список А — Перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується, елементи якого майже повністю відповідають видам забруднюючих речовин, ставки для яких затверджено п. 245.1 ст. 245 Податкового кодексу. Водночас Список А Порядку N° 1100 включає такий елемент, як мінералізація води — узагальнений (сумарний) показник кількості забруднюючих речовин у воді (далі — інтегральний показник кількості). Порядком N° 1100, а також Списком А цього Порядку не передбачено, що у визначенні інтегрального показника кількості узагальненого показника кількості «мінералізація води» враховуються інші індивідуально визначені види забруднюючих речовин Списку А.

Таким чином, за умови затвердження дозволом на спеціальне водокористування для скиду забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти контролю винятково лише за інтегральним показником кількості забруднюючих речовин податкові зобов’язання обчислюються за ставками, передбаченими п. 245.3 ст. 245 Податкового кодексу.

При цьому зазначеним Кодексом не передбачено зменшення об’єкта оподаткування на величину інтегрального показника кількості узагальненого показника кількості «мінералізація води» обсягів води, що надходить для використання у господарській діяльності.

Податок на доходи фізичних осіб

ПРОДАЖ ВЛАСНОЇ СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ: ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ

ВИЗНАЧЕННЯ ДОХОДУ

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу.

Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу встановлено, що дохід з джерелом його походження з України — це, зокрема, будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (пп. 162.1.1), і податковий агент (пп. 162.1.3).

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 цього Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 цього Кодексу.

РОЗМІР ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ МАЄ ЗНАЧЕННЯ

Згідно з пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом для ведення:

• садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільгосппродукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отри­мані ним від продажу такої продукції доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

• особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 га. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому вищезазначеного підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу, перевищує 2 га, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) (частина друга ст. 121 Земельного кодексу).

ДОВІДКА ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ПРО ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ

Згідно з пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу при продажу сільгосппродукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому вищевказаного підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника такої продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 Податкового кодексу для податкових декларацій.

Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форму затверджено наказом № 32.

Пунктом 2 цього наказу визначено, що довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі — Довідка), наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом, що відповідно до Податкового кодексу є підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільгосппродукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на цих земельних ділянках (далі — власник сільськогосподарської продукції), безоплатно видається особисто такому власнику сільгосппродукції сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку на підставі відомостей з Державного земельного кадастру (за наявності).

Довідка видається строком на п’ять років (п. 5 наказу № 32).

Пунктом 4 цього наказу визначено, що Довідка реєструється сільською, селищною, міською радою.

У разі втрати чи пошкодження Довідки видається дублікат, про що вчиняється відповідний запис на бланку довідки.

У разі зміни інформації, зазначеної у Довідці, власник сільськогосподарської продукції письмово інформує сільську, селищну, міську раду, яка протягом п’яти робочих днів видає йому нову Довідку з урахуванням відповідних змін. При цьому попередня Довідка анулюється.

Інформація про видачу Довідки передається сільською, селищною, міською радою контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки протягом 10 днів з дати видачі Довідки власнику сільськогосподарської продукції (п. 7 наказу № 32).

Отже, якщо при продажу фізичною особою — платником податку власної сільськогосподарської продукції дотримуються вимоги, встановлені пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу, зокрема такий платник надає підприємству, що закуповує сільгосппродукцію і є податковим агентом щодо цих доходів, копію чинної та належно складеної Довідки, та інформація, яка зазначена в цій Довідці, свідчить про наявність підстав для застосування до таких доходів власника такої продукції норм вказаного підпункту, то підприємство-покупець не утримує ПДФО з доходу, що нараховується (виплачується) фізичній особі за продану власну сільгосппродукцію. У такому випадку у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) ці доходи відображаються за ознакою доходу «148».

ОБОВ'ЯЗКИ ПОДАТКОВОГО АГЕНТА

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) (далі — Податковий розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку затверджено наказом № 4.

У разі недотримання платником податку при продажу сільгосппродукції вимог, визначених пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу, наприклад, якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені Земельним кодексом, або такий платник не надав підприємству-покупцю копію Довідки або надав її з порушенням умов, визначених наказом № 32, то нараховані (виплачені, надані) доходи від такого продажу відповідно до пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і оподатковуються податковим агентом на загальних підставах за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу (у 2016 р. — 18 %), з відображенням у Податковому рахунку за ознакою доходу 127 «Інші доходи».

Підпунктом 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб — це, зокрема, юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.

ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР

Підпунктом 16ˡ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.

Відповідно до пп. 1.1 п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу, зокрема податкові агенти.

Підпунктом 1.2 п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 1.3 п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу визначено, що ставка збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16і підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу (пп. 1.4 п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX Кодексу), відповідальним за що є особи, зазначені у ст. 171 цього Кодексу (пп. 1.5 п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Отже, податковий агент крім ПДФО має утримати і перерахувати до бюджету військовий збір у разі недотримання платником податку при продажу сільгосппродукції вимог, визначених пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу.

ДОХІД ВІД ПРОДАЖУ ВЛАСНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

Підпунктом 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу визначено особливості оподаткування доходів, отриманих платниками податку від продажу власної продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД. А саме: отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2016 р. — 1378,00 грн х 100 = 137 800,00 грн). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання Довідки.

Таким чином, підприємство, яке купує у фізичної особи — платника податку зазначену продукцію тваринництва, ПДФО і військовий збір при нарахуванні (виплаті) таких доходів не утримує і не перераховує, але включає суми цих доходів до Податкового розрахунку з відображенням за ознакою доходу «179».

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, визначений пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Отже, фізична особа — платник податку, яка протягом звітного податкового року продавала власну продукцію тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, повинна самостійно обрахувати суму отриманого доходу від такого продажу. Якщо така сума перевищить 100 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2016 р. — 137 800,00 грн), то відповідно до пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168, п. 179.1 ст. 179 з урахуванням вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу така фізична особа — платник податку зобов’язана надати контролюючому органу довідку в довільній формі про самостійне вирощування, розведення, відгодовування цією особою продукції тваринництва, видану сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва, і якщо такою довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, який платник має включити до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до 1 травня року, що настає за звітним, за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року. Крім того, вказаний дохід оподатковується військовим збором.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

Форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо заповнення такої декларації затверджено наказом № 859 (далі — Декларація).

При цьому пп. «а» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу встановлено, що платник податку, який відповідно до розділу IV вищезазначеного Кодексу зобов’язаний подавати декларацію, повинен вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Форму Книги обліку доходів і витрат та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу затверджено наказом № 794.

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання (ПДФО та військовий збір), зазначену в поданій нею Декларації.

Згідно з пп. «б» п. 171.2 ст. 171 цього Кодексу для доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку, є платник податку.

Актуально для платників екологічного податку!

Новомосковська ОДПІ повідомляє наступне.

Державною фіскальною службою України під час попереднього аналізу податкової звітності з екологічного податку за 2-й квартал 2016 року встановлено непоодинокі методологічні помилки заповнення податкової звітності, а саме:

1. Платниками під час заповнення додатків до Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497) (далі – Декларація), не враховано, що з 1 січня 2016 року Законом України від 24.12.2015 №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» збільшено на 26,7% ставки екологічного податку у порівнянні з тими, що діяли у 2015 році.

2. У випадках, коли коефіцієнт дорівнює «1», у колонці 5 «коефіцієнт» додатка 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти» (далі – додаток 2) та колонках 5 і 6 «коефіцієнти» додатка 3 «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах»   (далі – додаток 3) до Декларації платниками замість «1» зазначається «0».

3. У колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації коефіцієнт платниками зазначається інший, ніж передбачено Податковим кодексом України (далі – Кодекс), або замість коефіцієнта зазначається ставка податку.

4. У додатках 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» (далі – додаток 1), 2 та 3 до Декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів).

5. У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка іншої.

6. Платниками заповнюється замість одного додатка до Декларації інший додаток.

Враховуючи вищевикладене, платники екологічного податку при заповненні Декларації та додатків до неї повинні дотримуватись вимог Кодексу та порядку заповнення зазначеної звітності, зокрема, у частині правильності заповнення усіх реквізитів звітності, застосування ставок та коефіцієнтів.

УНІВЕРСАЛЬНІ ВИМОГИ ДО АЛКОЗВІТНОСТІ

Для зручності ми згрупували правила заповнення та подання алкозвітності, універсальні для всіх трьох форм (ф. № 2-РС, ф. № 1-ОА, ф. № 1-РА).Тож перелічені форми звітів:

1) направляють до податкової за основним місцем обліку ДО 10-го числа наступного за звітним місяця (тобто, наприклад, останній день подання серпневих звітів — 09.09.16 р. Нагадаємо: першим звітним місяцем став квітень 2016-го);

2) подають тільки в електронній формі (з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для по­даткової звітності);

3) заповнюють у цілому по підприємству  з урахуванням усіх структурних одиниць, якщо юрособи мають у своєму складі структурні одиниці, які не належать до юросіб. Незважаючи на те що напряму це передбачено тільки в порядках заповнення та подання алкозвітності оптовиками та роздрібними продавцями алкоголю, вважаємо, для виробників це правило теж актуальне;

4) заповнюють за видами та кодами алкогольних напоїв згідно з додатком до наказу № 49. Орієнтир для цього — перша таблиця "Коди продукції" додатка до наказу № 49. Вона складається з трьох колонок: перша — власне код продукції (від 1 до 84), який треба вписати до графи 1 ф. № 1-РА, друга — код згідно з УКТ ЗЕД, і третя — вид продукції.

Зверніть увагу! Алкогольну продукцію, яка належить до кодів 34 — 39,41 —46,60 — 63, відображають в алкозвітах двічі: перший раз — як самостійний код та вид продукції (34—39.41 —46, 60 — 63), та другий — у складі відповідного коду та виду продукції, до складу якого такий код та вид віднесено згідно з додатком до наказу № 49 (33, 40, 59). І значення показників продукції:

- за кодом 33 "Вина виноградні" — повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 34 — 39;

- за кодом 40 "Виноматеріали" — сумарне значення показників за кодами 41—46;

- за кодом 59 "Лікеро-горілчані вироби" — сумарне значення показників за кодами 60—63.

Невідображення у відповідних звітах обсягів продукції в графах "Вид продукції" та "Код продукції", зокрема, за кодами 34 — 39, 41 —46, 60 — 63 вважають наданням звіту з недостовірними даними незалежно від заповнення показників за кодами 33, 40, 59, що тягне застосування 17-тисячного штрафу (див. роз'яснення в категорії 115.05 ЗІР);

5) формують у тисячах декалітрів (тис. дал) із 6 знаками після коми. Звісно, це актуально для кількісних показників. Нагадаємо: декалітр — одиниця вимірювання об'єму рідини, у 10 разів більша, ніж літр. Тобто 1 дал = 10 л. Оскільки кількісний облік алкоголю ведуть у літрах, для заповнення ф.№ 1-РА потрібно літри перевести в тис. декалітрів: І л = 0,0001 тис. дал. Тож, наприклад, 0,8 л відображають як 0,00008 тис. дал. (див. листи ДФСУ від 05.05.16 р. № 4626/к/99-99- 12-01-01-14. від 29.04.16 р.№ 15535/7/99-99-12-01- 01-17 та роз'яснення в категорії 115.02 ЗІР);

6) неможливо подати у форматі "звітний новий" чи "уточнюючий". Тобто виправити помилки в уже поданих звітах нереально. Ані форми алкозвітів, ані порядки їх заповнення та подання такої можливості не передбачають. Та й програмне забезпечення, за допомогою якого цю звітність можна подати, такої опції не містить.

Податок на нерухомість – 2016: Новації, що не залишать нас байдужими.

Платниками цього податку є фізичні та юридичні особи – власники нерухомого майна.  Без змін залишилася  база  оподаткування – загальна площа житлової та\або  нежитлової нерухомості, що перебуває в одноосібній, спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб.  

Серед новацій - збільшення ставка податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Відтепер, граничний розмір ставки не може перевищувати 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016 року, за 1 кв. м. бази оподаткування (до 41,34 грн за 1 кв.м.).  Для порівняння,  в минулому році  розмір ставки мав не перевищувати 2% мінімальної заробітної плати на 01.01.2015р. за 1 кв.м. (24,36 грн. за 1 кв.м.). Розмір ставки податку встановлюється рішенням сільської, селищної,  міської ради або радами об’єднаних територіальних громад.

Окремо слід звернути увагу власників нежитлової нерухомості. Ставка податку в розмірі до 1 % мінімальної заробітної плати на початок року, що передбачена п.33 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення"  Податкового кодексу, діяла виключно протягом 2015 року.  А тому, в поточному році діє єдина ставка (в межах 3% за рішенням місцевих органів) для об’єктів житлової і нежитлової нерухомості.

Для власників житлової нерухомості – фізичних осіб збережено пільгові метри для зменшення бази оподаткування:

а)   для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. м.;

б)   для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. м.;

в)  для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в т. ч. їх часток, тобто коли фізична особа володіє одночасно різними типами об’єктів, наприклад квартира і будинок,  - на 180 кв. м.     

Слід звернути увагу  на чергову новацію. З 1 січня 2016 році відмінено дія абз. 6 пп.266.4.1 ст. 266 Податкового кодексу. Адже ця норма дозволяла в 2015 році  органам місцевого самоврядування збільшувати граничну межу житлової нерухомості з метою оподаткування, тобто встановлювати додаткові пільгові кв.м. 

Спробуємо  підсумувати новації на прикладі звичайної фізичної особи, що має у власності:

- звичайнісіньку  квартиру площею -  75 кв.м.,

- батьківський будиночок в селі площею – 160 кв.м.,

- сарай та літню кухню у дворі сільського будинку

Для об’єктів житлової нерухомості порахувати орієнтовну суму податку можна за формулою: ∑ =  (S загальна  - пільга) * розмір ставки податку 

Тобто,  по квартирі підлягає оподаткуванню 15 кв.м (75 – 60), по будинку – 40 кв. м (160 – 120), разом – 55 кв.м.  Для простоти розрахунку  приймемо ставку за 1 кв. м. – 41,34 грн, то бюджет податку нашої житлової нерухомості складе – 2273,70 грн за 2016 рік.

Якщо, наприклад,   квартира  поділена між двома власниками (чоловіком та дружиною), пільга по квартирі (60 кв.м.) застосовується кожним власником. Тобто, практично  податку не буде.

Що  стосується нежитлової нерухомості (сарай та літня кухня) – тут пільгових метрів не має. Ставка податку  застосовується за кожний метр площі.

Плануючи бюджет податку  на власну житлову нерухомість слід врахувати, що пільгові метри для зменшення бази оподаткування по житловій нерухомості  не застосовується до об’єктів, які використовується фізичною особою з метою отримання прибутку (здавання в оренду чи здійснення підприємницької діяльності).

Але це не все. Головний сюрприз – запровадження фіксованої ставки на «велику»  житлову нерухомість. За наявності у власності фізичної чи юридичної особи  об'єкта  чи його частки, загальна площа якого перевищує 300 кв. м. для квартири та/або 500 кв. м. для будинку, сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт. Наприклад, фізична особа має у власності квартиру, площею 325 кв.м.

Формула для розрахунку податку на нерухомість   буде мати  такий вигляд:

∑ =  [(S загальна (320)  - пільга (60)) * розмір ставки податку (% від мінімальної заробітної плати)] + 25000 грн.

За такими новаціями ми будемо платити  податок за 2016 рік в 2017 році. Тобто у нас є час аби порахувати  податкове навантаження, оцінити ступінь його суттєвості для свого бюджету і, у разі необхідності, розумно розпорядитися  власним майном.

До уваги неприбуткових організацій!

Новомосковська ОДПІ нагадує, що 16.07.2016 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова №440).

Зазначена Постанова визначає дії контролюючих органів та неприбуткових підприємств, установ та організацій у перехідний період, тобто до 01.01.2017, з метою встановлення відповідності установчих документів неприбуткових організацій вимогам Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) для включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), затвердженого Постановою №440.

Звертаємо увагу, що ДФС України листом від 25.08.2016 №28602/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440» надані роз’яснення з питання належної організації роботи щодо ведення Реєстру. Зазначений лист розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/69588.html

Нагадуємо, що відповідно до підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 141 Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу неприбутковою підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (підпункт 133.4.2 п.133.4 ст.133 Кодексу).

Підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Кодексу визначено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

- бюджетні установи;

- громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

- спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

- житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

- об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

- професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

- інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Про подання податкових документів в електронному вигляді

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що Державною фіскальною службою України у листі від 07.09.2016 №19336/6/99-99-08-02-01-15 (далі – лист ДФС №19336) надана податкова консультація стосовно подання податкових документів в електронному вигляді із використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), зокрема, у разі зміни платником податків місця реєстрації.

Порядок електронного документообігу між платниками податків та контролюючими органами з приводу подання податкових документів в електронному вигляді із використанням ЕЦП регламентується Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, що зареєстрована у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі – Інструкція).

Платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства на підставі укладеного з контролюючим органом договору про визнання електронних документів (далі – Договір).

На сьогодні ДФС спрощено процес укладання Договорів про визнання електронних документів з територіальними органами ДФС, а саме: платником податків укладається один Договір з територіальним органом ДФС за основним місцем обліку, який надає право подавати податкові документи до будь-якого органу ДФС, в якому такий платник перебуває на обліку.

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

Водночас контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку, зокрема, у разі зміни платником податків місця реєстрації (пункт 4 розділу 6 додатка 1 до Інструкції).

У разі розірвання Договору контролюючим органом в односторонньому порядку платник податків, Договір з яким розірвано, має право до складання нового Договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) (пункт 49.4 статті 49 Кодексу).

З текстом листа №19336 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69663.html

На яку суму заробітної плати працівника – інваліда, який працює на підприємстві, в

установі або організації, нараховується єдиний внесок, якщо її розмір не перевищує розміру мінімальної заробітної плати?

Відповідно до частини першої ст.7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Згідно з частиною п’ятою ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст.7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Для підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, в яких працюють інваліди, єдиний внесок встановлюється у розмірі 8,41%, визначеної пунктом 1 частини першої ст.7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів (частина тринадцята ст.8 Закону №2464).

Частиною чотирнадцятою ст.8 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок:

- для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема, товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3% визначеної п.1 частини першої ст.7 Закону №2464 бази нарахування ЄВ;

- для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, встановлюється, – у розмірі 5,5% визначеної п.1 частини першої ст.7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Тобто, якщо розмір заробітної плати працівника – інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовуються ставки 8,41%, 5,3% та 5,5%, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нарахування єдиного внеску здійснюється роботодавцем із суми фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 301.04.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Податковий календар з 23 по 30 вересня 2016 року

Новомосковська ОДПІ звертає увагу, що

23 вересня, п'ятниця, останній день подання:

- декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію на жовтень 2016 року

28 вересня, середа, останній день сплати:

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за серпень 2016 року

30 вересня, п'ятниця, останній день сплати:

- податку на додану вартість за серпень 2016 року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- акцизного податку за серпень 2016 року;

- плати за землю за серпень 2016 року;

- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень 2016 року;

- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за серпень 2016 року на поточний або депозитний банківській рахунок; на вклади членів кредитної спілки;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за серпень 2016 року.

Отримати ЕЦП можливо лише за новими формами реєстраційних документів

Новомосковська ОДПІ нагадує, що відповідно до наказу Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 10.08.2016 №118 «Про внесення змін до наказу ІДД ДФС від 17.02.2015 №15» (далі – Наказ №118) з 5 вересня поточного року набули чинності нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Наказом №118 затверджено нову редакцію наступних реєстраційних форм:

- Реєстраційна картка (для юридичної особи);

- Реєстраційна картка (для фізичної особи/ фізичної особи – підприємця);

- Додаток до розділу 2 Реєстраційної картки;

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг ЕЦП можна у розділі «Реєстрація користувачів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням: http://acskidd.gov.ua/r_kor

 «ЗІР» – електронний сервіс ДФС України для самостійної орієнтації платників

в інформаційному просторі вимог законодавства

Новомосковська ОДПІ звертає увагу, що для якісного обслуговування платників податків та створення для них комфортних умов Державною фіскальною службою України на головній сторінці офіційного веб-порталу (sfs.gov.ua) розміщені та функціонують ряд електронних сервісів.

Так, електронний сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (далі – «ЗІР») Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України – це «живий» інформаційний ресурс, яким можна скористатись у будь-який зручний час.

Інформація на цьому сервісі оновлюється щоденно та містить запитання – відповіді, письмові консультації, нормативні документи та інформаційні матеріали з питань оподаткування, митної справи та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС.

За допомогою цього ресурсу платники податків мають можливість оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із:

- відповідями на запитання, у тому числі, з якими найчастіше звертаються суб’єкти господарювання та громадяни до ДФС, у розділах «Актуальні запитання», «Запитання-відповіді з Бази знань» та «Письмові консультації»;

- нормативно-правовими, розпорядчими документами та іншою довідковою інформацією, термінами подання звітності та сплати податків і зборів у розділах «Нормативні та інформаційні документи», «Останні зміни в законодавстві», «Необхідно знати».

Крім того, розділ «Інтерактивна мапа» дозволяє користуватися можливістю покрокового пошуку інформації за напрямами «Митна справа», «Єдиний соціальний внесок» та «ПДФО».

Також сервіс «ЗІР» містить розділ «Контакт-центр ГФС», який надає можливість користувачам ресурсу ознайомитись з інформацією про порядок отримання громадянами та бізнесом консультацій, інших інформаційних послуг за телефонними номерами 0-800-501-007 і (044)-454-16-13 у режимі он-лайн та порядку відправки електронних листів в Інформаційно-довідковий департамент ДФС.

Звертаємо увагу, що для зручності платників податків у «ЗІР» з липня поточного року запроваджено новий розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та зручній формі ознайомитись зі ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.

Вірно заповнені розрахункові документи – запорука вчасного надходження

платежів за призначенням

Новомосковська ОДПІ нагадує, що при сплаті платниками  податків платежів до бюджету поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється  з урахуванням  вимог наказу  Мінфіну  від 24.07.2015р. N666 «Про затвердження  Порядку заповнення  документів на переказ у разі сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

Окремо повідомляємо, що застосування коду виду сплати 140 «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску» буде можливим після затвердження  ДФС відповідного Порядку взаємодії структурних підрозділів органів ДФС у процесі визначення напряму сплати сум платниками, які мають податковий борг.

Звертаємо увагу платників на  недопущення випадків  неправильного заповнення реквізитів платіжного документа для оперативного надходження платежів за призначенням.  

З наказом Міністерством фінансів України від 24.07.2015 №666 «Про затвердження порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» можна ознайомитись за посиланням: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0974-15

Довідково: відповідно втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 №609 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському

господарстві у 2016 році

Новомосковська ОДПІ нагадує, що Державною фіскальною службою України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" повідомлено про окремі особливості перерахування у 2016 році коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті суб’єктами спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві.

Роз’яснення з цих питань викладено у листі Державної фіскальної служби України від 05.01.2016 № 203/7/99-99-19-03-02-17 «Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/65869.html).

Про окремі особливості застосування касового методу визначення дати виникнення

податкових зобов'язань та податкового кредиту

Новомосковська ОДПІ нагадує, що Державною фіскальною службою України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 24 листопада 2015 року № 812-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу та забезпечення стабільності розрахунків підприємств енергетичної галузі" повідомляє про окремі особливості застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту підприємствами енергетичної галузі (пункт 44 підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу).

Касовий метод визначення податкового кредиту відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу застосовується платниками податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Податковий кредит за касовим методом визначається такими платниками як по операціях з придбання безпосередньо товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, так і товарів/послуг, які використовуються для здійснення операцій з їх постачання.

При формуванні податкового кредиту за касовим методом слід приймати до уваги, що за правилами, встановленими пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, податковий кредит визначається на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, в звітному податковому періоді, в якому було здійснено списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надано постачальнику інші види компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг), але не пізніше, ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Суми податку на додану вартість, сплачені/нараховані до 1 січня 2016 року у зв’язку з придбанням товарів/послуг, включаються до складу податкового кредиту за правилами, які були діючими до вказаної дати, на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати їх складання.

            Роз’яснення з цих питань викладено у листі Державної фіскальної служби України від 22.01.2016 № 2055/7/99-99-19-03-02-17 «Про окремі особливості застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту».

Чи звільняються від подання податкових декларацій з плати за землю юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню?

Відповідно до пункту 286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 ст.286 Кодексу).

Згідно із статтями 269 та 270 Кодексу платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пункту 30.1 ст.30 Кодексу податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 ст.30 Кодексу).

Статтею 282 Кодексу визначено категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, а статтею 283 Кодексу – види земельних ділянок, що не підлягають оподаткуванню.

Нормами Кодексу не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

Таким чином юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельних податок не справляється через застосування податкових пільг.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 112.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку

Новомосковська ОДПІ нагадує.

Згідно п. 296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

-          першої групи;

-          другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1000000 грн. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1000000 грн.) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до п.292.1 ст.292 Кодексу включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

До уваги суб’єктів господарювання, які реалізують алкогольні напої та тютюнові вироби

З метою усунення проблем, пов’язаних із складністю заповнення форм звітів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», Міністерством фінансів України розроблено проект наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року №49» (проект наказу), який розміщено на офіційній сторінці Міністерства фінансів України в мережі Інтернет (www.minfin.gov.ua) в рубриці «Аспекти роботи. Проекти регуляторних актів для обговорення – 2016».

Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Щодо результатів проведення операції «Урожай 2016»

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що станом на 01.09.2016 року проведено роботу з 374 юридичними особами, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства, за результатами співбесід ними додатково оформлено 726 найманих працівника, 535 найманим працівникам підвищено розмір заробітної плати.

За рахунок проведеної роботи легалізовано доходу за рахунок добровільного оформлення найманих працівників та підвищення заробітної плати 6051,3 тис.грн. Додатково надійшло до бюджету за рахунок добровільного оформлення найманих працівників та підвищення рівня заробітної плати: ПДФО –1089,2 тис.грн. та ЄСВ – 1331,3  тис.грн.

Додатково задекларовано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 71,2  тис.грн.

Також, станом на 01.09.2016 року сільгоспвиробниками Новомосковського району додатково укладено, зареєстровано, переглянуто договорів оренди земельних ділянок (рілля, сіножаття, пасовища та багаторічні насадження, паїв) у кількості 152 на загальну площу 661,1 га. Додаткові надходження по єдиному податку складають 135,7 тис.грн.

Гарячий телефонний зв’язок в Новомосковській ОДПІ

19 вересня 2016 року в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбувся черговий сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Про застосування РРО». На запитання платників податків, які цього дня зателефонували, відповідав начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Олександр Лук’яненко.

Телефонувавших цього дня цікавили відповіді на такі питання:

ми новостворена фірма. Наші застосники планують вносити платежі до статуного фонду готівкою. Чи діє готівкове обмеження щодо граничної суми розрахунків на внески до статутного фонгду? Якщо так, то в якому розмірі? (відповідь:  так, на жаль, можна стверджувати, що вимоги стосовно обмеження готівкових розрахунків діють і щодо внесків до статутного фонду. Проте сам собою розмір обмеження залежатиме від того, хто вносить платіж: фізична особа, юридична особа чи приватний підприємець.);

передивляючись папку з авансовими звітами за червень 2016 року, ми знайшли чеки на пальне без зазначеного в них реквізиту «Акцизний податок». Підприємство, яке їх надавало, проходило перереєстрацію РРО вже після 11.03.2016р. Суми, що виплатили підзвітній особі за такими чеками, треба класифікувати як додаткове благо та показувати в ф.№1ДФ з ознакою «126»? Чи слід утримувати ЄСВ? (відповідь: в окресленому випадку має значення не той факт, що підприємство, яке видає чеки РРО без реквізиту «Акцизний податок», проходило перереєстрацію РРО після 11.03.16., а коли саме касовий апарат, на якому надруковано чек, потрапив у Державний реєстр РРО).

Казна Новомосковщини отримала 12,7 млн. грн. єдиного податку

У Новомосковській ОДПІ спостерігається стабільна тенденція щодо збільшення надходжень єдиного податку.

Так, у порівнянні з восьми місяцями минулого року у Новомосковському регіоні надходження єдиного податку зросли на 124,6%, або майже на 12,7 млн. грн. і склали 23,0 млн. грн.

Надходження єдиного податку від суб’єктів господарювання аграрного сектору економіки за січень – серпень 2016 року склали 13,4 млн. грн., що на 24,5% більше ніж було заплановано.

За вісім місяців на сервіс «Пульс» звернулося 185 платників Дніпропетровщини

Впродовж січня – серпня поточного року на телефонний номер сервісу ДФС України «Пульс» від громадян Дніпропетровської області надійшло 185 звернень. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість зменшилася на 336 одиниць або на 35,5 відсотків.

Усі звернення розглянуто та вирішено згідно з чинним законодавством.

Найчастіше платники порушували питання щодо подання звітності та реєстрації накладних (84 звернення або 46,93%). Крім того, 49 платників порушували питання щодо організації роботи територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області, 31 дзвінок стосувався роботи системи електронного адміністрування ПДВ. З приводу перевірок суб’єктів господарювання звернулися 6 платників, роботи ЦОП – 5 .

«Головний принцип роботи сервісу «Пульс» – зворотній зв’язок та оперативне вирішення питань платників. Ефектом такого зворотного зв’язку стає покращення сервісного супроводу підприємництва краю», – зазначила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФСУ «Пульс» (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Майже на 7 відсотків збільшилася кількість митних декларацій,

оформлених митниками Дніпропетровщини

За січень – серпень 2016 року на 6,61 відсотків збільшилася кількість митних декларацій, оформлених Дніпропетровською митницею ДФС у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

«Так, за вісім місяців поточного року митниками області оформлено 98 тисяч 277 митних декларацій, серед яких 46 тисяч 619 – на експорт і 42 тисячі 439 – на імпорт товарів. Станом на перше вересня поточного року у Дніпропетровській області зареєстровано 6 тисяч 443 суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, що на 4,54 відсотки більше, ніж було зареєстровано в аналогічному періоді минулого року», – зазначив заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба.

Основними імпортерами Дніпропетровщини є: країни Європейського Союзу, доля яких в імпорті складає 42,49%, країни СНД – 30,3%, країни Азії – 16,7%.

Із загальної структури експорту по Дніпропетровській митниці найбільші обсяги вивезених українських товарів до країн Європейського Союзу – 37,53%, країн СНД – 28,96%, країн Азії – 24,59%.

Протягом восьми місяців поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали понад 178 тисяч адмінпослуг

На сьогодні 36 Центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 23 види адміністративних послуг. Діяльність центрів забезпечує 303 працівника структурних підрозділів, задіяних у роботі ЦОПів. Впродовж січня – серпня 2016 року ЦОПами області надано 178,1 тисяч адміністративних послуг. Загалом працівниками ЦОПів органів ДФС у Дніпропетровській області надано 1мільйон 805,1 тисяч послуг.

«З метою підвищення ефективності та якості надання послуг у Центрах обслуговування платників проводяться письмові опитування за допомогою розташованої скриньки пропозицій та побажань», – зазначила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Вона також нагадала, що окрім отримання адміністративних, консультативних та інформаційних послуг, відвідувачі Центрів обслуговування платників мають можливість подати податкову звітність та одержати ключі електронного цифрового підпису.

З переліком адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДФС Дніпропетровщини та Інформаційними картками адмінпослуг можна ознайомитись на суб-сайті ГУ ДФС у Дніпропетровській області у розділі «Адміністративні послуги» (http://dp.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/) та у Центрах обслуговування платників області.

Оксана Томчук: Податкова повинна бути не карателем, а захисником бізнесу

Новий очільник фіскальної служби Оксана Томчук в прямому ефірі 34-го телеканалу заявила, що найголовніша її мета – це вибудувати абсолютно прозорі правила роботи як головного податкового органу, так і правила роботи бізнесу: «Я хочу бачити від бізнесу виконання обов’язків перед державою, а від держави – виконання обов’язків перед бізнесом», – сказала в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Оксана Томчук, яка була призначена на посаду лише місяць тому, вже провела перші зустрічі з представниками бізнесу: «Ми говоримо про підвищення рівня заробітних плат, про їх легалізацію. Ми говоримо відверто про уникнення схем мінімізації податку на прибуток. Як не дивно, нас чують і реакція абсолютно адекватна. Перші бізнес-групи вже почали платити податки в рази більші, ніж за «папєрєдніков». Крок за кроком ми вибудуємо принципово інші підходи і стосунки», – підкреслила головний податківець області.

Крім того, Оксана Томчук заявила, що відкрита для спілкування: «Якщо у вас є випадки, коли з вас вимагають податкові органи якісь побори, або є якісь неправомірні дії з боку податкової поліції, або інші ситуації, в яких ви не можете отримати відповідь, не можете отримати належний сервіс, будь ласка, можна мені писати на сторінку в Фейсбуці, можна мені дзвонити, тобто я відкрита до спілкування», – сказала в ефірі телеканалу Оксана Томчук.

У Дніпропетровській області з початку року

офіційно працевлаштовано більше 9 тисяч осіб

12 вересня в медіа-центрі «Мост-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Легалізація трудових правовідносин та відповідальність роботодавців під час виплати заробітної плати «в конвертах» за участі заступника начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ігора Шевченка.

За його словами: «З початку року у Дніпропетровській області легалізовано більше 9 тис. найманих співробітників, серед яких 600 – легалізовано у серпні.

У IІ кварталі п.р. налічується близько 1161 підприємств – «мінімізаторів» по виплаті заробітної плати, що на 77 підприємств менше, ніж у I кварталі п.р. За результатами спільно проведених заходів з органами місцевого самоврядування з питання підвищення рівня заробітної плати заслуховували керівники 704 підприємств, внаслідок чого 702 керівники підвищили заробітну плату, забезпечивши додатково надходження до бюджету податку на доходи фізичних осіб 2,4 мільйонів гривень та єдиного внеску – 3,3 мільйонів гривень. Також, за результатами проведеної роботи керівники 2,4 тис. підприємств підняли рівень заробітної плати, та додатково надійшло до бюджету понад 3,7 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску – 4,9 мільйонів гривень».

Податок на доходи фізичних осіб є одним з основних податків та формує кошик місцевих бюджетів. За 8 місяців поточного року до бюджету мобілізовано більше 6 мільярдів 74 мільйонів гривень, що на 1,8 мільйонів гривень більше у порівнянні з минулим роком.

Мирослав Продан зустрівся з експертами МВФ

Виконуючий обов’язки заступника Голови ДФС Мирослав Продан взяв участь у зустрічі з експертами Департаменту з податково-бюджетних питань Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Під час зустрічі сторони обговорили статус митного адміністрування, пріоритетні напрями та плани реформ, а також зміни, які відбулися у діяльності ДФС.

Мирослав Продан підкреслив важливість підтримки з боку Департаменту з податково-бюджетних питань МВФ впровадження реформ у Державній фіскальній службі.

«Практичні рекомендації, які надаються МВФ, є вкрай важливими для вдосконалення діяльності податкових органів. Переконаний, така плідна співпраця допоможе вчасно та якісно провести реформи у ДФС», - зазначив посадовець.

Зафіксовано 3961 випадок призупинення митного оформлення через порушення

прав інтелектуальної власності

Протягом січня-серпня 2016 року зафіксовано 3961 випадок призупинення митного оформлення товарів за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності. Про це розповів директор департаменту організації митного контролю ДФС Олексій Василенко.

За його словами, за вказаний період митницями ДФС порушено 12 справ про порушення митних правил за фактами ввезення та вивезення товарів з порушенням прав інтелектуальної власності на суму 1,4 млн. грн.

Посадовець також нагадав, що для сприяння захисту правовласників під час  зовнішньоекономічної діяльності  Державна фіскальна служба України веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності. До них належать об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин.

Станом на 1 вересня поточного року до митного реєстру за заявами правовласників внесено 3126 об’єктів, з них 210 – було включено у цьому році.

У ДФС підбили підсумки діяльності Громадської ради

Підсумки дворічної діяльності Громадської ради обговорювалися 15 вересня під час її заключного засідання за участі Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана та керівників структурних підрозділів ДФС.

«Громадська рада – це відкрита платформа для вільного висловлення пропозицій та конструктивного діалогу.  Ми з позитивом відзначаємо діяльність цього складу ради, вдячні за допомогу нам у процесах реформування служби, опрацюванні змін до податкового та митного законодавства. Впевнений, що представники громадськості, які увійдуть до наступного складу Ради, працюватимуть не менш ефективно», – зазначив Сергій Білан.

У свою чергу, представники Громадської ради наголошували на необхідності продовження роботи у напрямі напрацювання законодавчих змін вже новими членами, яких буде обрано до цього дорадчого органу. За словами голови Громадської ради Дмитра Олексієнка, протягом дворічної діяльності представникам Ради вдалося залучити до своєї роботи професійних фахівців, налагодити ефективну співпрацю з фіскальною службою. Крім того, членів ГР постійно залучали до засідань ДФС з бізнесом та міжнародними експертами, їх думку враховували під час проведення конкурсів на обрання керівників митниць тощо.

Під час засідання представники громадськості також поставили низку запитань до представників фіскальної служби щодо роботи слідчих підрозділів податкової міліції, підрозділів внутрішньої безпеки.

Активно обговорювалися й питання митного спрямування. Так, представниками громадськості підготовлено рекомендації щодо удосконалення функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно», яке працює на всіх українських митницях. Представники фіскальної служби, зокрема, наголосили, що всі проблемні питання щодо функціонування системи оперативно вирішуються і фахівці служби продовжують роботу над її вдосконаленням. Загалом, станом на 13 вересня за принципом «єдиного вікна» було оформлено майже 1900 декларацій.

За підсумками засідання члени Ради визначили свою роботу задовільною та затвердили рішення комітетів Громадської ради.

Нагадаємо, що Громадську раду при ДФС сформовано на Установчих зборах 7 жовтня 2014 року відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996 „Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”.

На підставі протоколу установчих зборів наказом ДФС від 13.10.2014 № 184 затверджено Персональний склад Громадської ради, який обирається терміном на два роки. Її гранична чисельність – 154 особи (на сьогодні 136 осіб). За цей період відбулося 11 засідань Громадської ради.     

У складі Громадської ради утворено такі робочі органи: правління Громадської ради, Комітет з питань податкової політики, Комітет з питань митної справи, Комітет з питань запобігання та протидії корупції, контрабанді та з питань діяльності органів фінансових розслідувань та податкової міліції.

Під час засідань обговорювались актуальні питання щодо податкової реформи, електронного адміністрування та відшкодування ПДВ, зміни в Митному кодексі, запобігання правопорушенням у податковій та митній сферах.

Викрито всеукраїнську мережу ювелірних магазинів, яка ухилялася від сплати податків.

Вилучено товарів на 300 млн. грн.

Співробітники податкової міліції м. Києва спільно з Головним слідчим управлінням ДФС України та Генеральною прокуратурою України провели широкомасштабну операцію, в результаті якої було викрито схему з ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Організував такий «бізнес» керівник однієї з всеукраїнських мереж продажу ювелірних виробів і приватних підприємців.

В рамках розслідування кримінального провадження, відкритого за ч. 3 ст. 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) та ч. 2 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) КК, було встановлено, що громадянин України організував по всій території країни мережу більше, ніж з 60 ювелірних магазинів.

Вказані магазини продавали ювелірні вироби, які були виготовлені на підконтрольному організатору схеми підприємстві з незаконно скупленого брухту золота.

В подальшому ювелірні вироби продавалися від імені низки фізичних осіб-підприємців без відповідного відображення в бухгалтерському та податковому обліках реальних доходів, отриманих від продажу.

Таким чином, зловмисники ухилилися від сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі понад 7 мільйонів гривень.

В даний час встановлено низку підприємців, причетних до злочинної схеми.

В результаті низки проведених обшуків в 18 областях було виявлено та вилучено по 150 кілограмів золота і срібла, ювелірні вироби на суму понад 300 мільйонів гривень, 59 печаток фізичних осіб-підприємців, причетних до злочинної схеми, більше 200 банківських карток, а також чорнову бухгалтерію.

В даний час слідчі дії тривають.

Міжрегіональна митниця

Для посилення контролю над роботою місць митного оформлення та кардинального зменшення зловживань створена "Міжрегіональна митниця" Державної фіскальної служби України. Відповідне рішення було прийнято 8 серпня під час засідання уряду України.

Новостворений орган своїми функціями та повноваженнями буде суттєво відрізнятися від інших діючих митниць. Працівники міжрегіональної митниці можуть, за потреби, втручатися у роботу будь-якої митниці країни. Зокрема, міжрегіональна митниця матиме право здійснювати повний митний контроль, перевіряти відомості у митних деклараціях та правильність нарахування митних платежів, виявляти та припиняти порушення законодавства. Під час перебування працівників міжрегіональної митниці, місцеві митники відсторонюються від виконання своїх обов’язків. Створення міжрегіональної митниці не передбачає збільшення штату ДФС.

Переконаний, що всі ці новації запроваджені лише за останні два місяці, значно покращать роботу митниць, максимально усунуть корупційні прояви, пожвавлять бізнесову активність і посилять довіру між митною службою та підприємцями, а згодом дадуть відчутний економічний ефект. Українська митниця крокує шляхом кардинальних реформ, щоби згодом стати важливою складовою єдиної європейської митної системи.

Роман Насіров: підходи до боротьби з корупцією стали жорсткішими

Подолання корупції - комплексний процес, до якого мають залучатися поряд з  фіскальною службою й інші правоохоронні органи. На цьому наголосив Голова ДФС Роман Насіров під час виступу на 13 щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) «Світ, Європа та Україна: шторми змін», що відбулась в Києві 17 вересня.

За його словами, ДФС вживає заходів для очищення служби. Після затвердження Антикорупційної програми, яка почала працювати з серпня 2015 року, підходи до боротьби з корупцією стали жорсткішими. Ключове положення цієї програми – покладання обов’язків щодо антикорупційної діяльності безпосередньо на керівників підрозділів фіскальної служби.

«Передбачено, що в разі скоєння службовою особою корупційного правопорушення, відповідальність за це нестимуть не тільки особи, котрі його вчинили, а й керівники їхніх підрозділів. За те, що у межах своїх повноважень не забезпечили ефективного контролю за дотриманням підлеглими антикорупційного законодавства», - підкреслив Роман Насіров.

За словами Голови ДФС, з початку року до дисциплінарної відповідальності притягнуто 311 службових осіб,  звільнено – 148. Також упродовж січня-серпня 2016 року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки ДФС розпочато 378 кримінальних проваджень. Це – 90% від загальної кількості розпочатих проваджень всіма правоохоронними органами (420).

«У цьому році виявлено 69 фактів одержання працівниками служби неправомірної вигоди та 162 – зловживання владою або службовим становищем з боку працівників органів ДФС», - підкреслив Роман Насіров.

Крім того, у ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами ГУВБ, працівникам органів ДФС оголошено 119 повідомлень про підозру у вчиненні злочинів у сфері службової діяльності. Цього року до суду з обвинувальним актом направлено 68 кримінальних проваджень. Судом винесено вироки стосовно 17 службових осіб.

Загалом, для з’ясування причин й обставин вчинення посадовцями правопорушень підрозділами внутрішньої безпеки ДФС за 8 місяців 2016 року проведено понад 2,2 тис. службових розслідувань (перевірок). За їх результатами керівникам територіальних органів ДФС направлено 850 подань про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень.

Також перевірено 169  повідомлень про можливі неправомірні дії посадових осіб, що надійшли на антикорупційний сервіс «Пульс», з яких підтвердилось – 28. Перевірено 901 скаргу (звернень) фізичних та юридичних осіб щодо можливих неправомірних дій, вчинених співробітниками органів ДФС, з них 187 підтвердилися. 

Роман Насіров: Необхідно підвищити заробітну плату працівникам ДФС

Через зловживання і корупцію за останній рік в ДФС звільнено більше 200 керівників митниць різного рівня. Про це на 13-тій щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES) заявив голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.

За його словами, останні півтора роки у ДФС проводиться активна діяльність по боротьбі з корупцією. Одним з головних чинників корупції, особливо на нижчому рівні, на думку Романа Насірова, є низький рівень заробітної плати у відомстві.

«Ми приймаємо заходи, аби підвищити реальну державну зарплатню. Зарплата для митника, який прийде до нас з університету, починається з 1750 грн в місяць. Середня зарплата в ДФС з преміями - 4 тис. грн.», - повідомив очільник відомства.

«Також ми оптимізували службу та скоротили кількість працівників з 59 тисяч до 42 тисяч. Ми не можемо більше зменшувати кількість працівників, але можемо підвищувати якість», - підкреслив Роман Насіров.

Роман Насіров: Україна та США активізують співпрацю у напрямі реформування митниці

Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров взяв участь у зустрічі з делегацією США щодо реформування митниці.

«В ході перемовин була досягнута домовленість про підтримку реформування митниці нашими американськими партнерами. За підсумками візиту делегації вироблені рекомендації з реформування роботи митниці», - зазначив Голова ДФС.

За його словами, ефективна робота митниці є необхідною умовою для досягнення економічного зростання у країні.

«Державна фіскальна служба України максимально сприяє місії США та передає американським колегам всю необхідну інформацію», -  запевнив Роман Насіров.

Він наголосив, що представники делегації США надали технічні рекомендації щодо реформ на українській митниці. «За сформованим американською стороною планом реформ найближчим часом розпочнеться модернізація митних органів ДФС».

«Наведення порядку на українській митниці є одним із важливих пріоритетів у роботі служби. Впевнений, з вашою підтримкою ми зробимо це якомога краще», - підкреслив Голова ДФС, звертаючись до американських партнерів.

«Важливими складовими реформування митниці є подолання контрабанди та  корупції, а також внесення змін до законодавства. У результаті ми очікуємо знизити кількість митних правопорушень, перевести роботу митниці на якісно новий рівень і тим самим створити зручні умови для проведення імпортно-експортних операцій», - додав Роман Насіров. 

Завдяки інформації, отриманої на сервіс «Пульс», працівниками підрозділу внутрішньої

безпеки ДФС викрито хабарників

15 вересня поточного року за результатами перевірки відомостей, що надійшли на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби «Пульс», працівниками Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Харківській області спільно з Ізюмською місцевою прокуратурою області було затримано двох інспекторів ГУ ДФС у Харківській області, які під час перевірки підприємства вимагали та одержали неправомірну вигоду.

Встановлено, що за хабар у сумі 5 тисяч гривень  податківці пропонували суб’єкту господарської діяльності непритягнення до відповідальності, а також  зменшення штрафних санкцій та невідображення порушень в акті перевірки.

За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження за кваліфікацією «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» (ч. 3 ст. 368 КК України). 

Нагадаємо, що в ДФС працює антикорупційний сервіс «Пульс», за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Телефонна лінія працює цілодобово.

Тел. (044) 284-00-07.

Мирослав Продан: Проект Twinning спрямований на створення європейських правил

та процедур на кордоні України

Виконуючий обов’язки заступника Голови ДФС Мирослав Продан взяв участь в урочистій церемонії відкриття проекту міжнародної допомоги Twinning «Підтримка прикордонної служби України у подальшому запровадженні принципів інтегрованого управління кордонами, зокрема у сфері перевірки документів та виявлення викрадених автомобілів».

Мирослав Продан наголосив на важливості подібних проектів: «Із січня  2016 року аналогічний дворічний проект почав реалізовуватися і в Державній фіскальній службі. Для нас, як і для прикордонників, допомога з боку Європейської Комісії та країн-членів ЄС надзвичайно важлива».

«Ми вдячні ЄС за підтримку у реформуванні української митниці відповідно до європейських стандартів», - підкреслив посадовець.

За його словами, в рамках проекту Twinning ДФС активно співпрацює з колегами з Німеччини, Польщі та Литви, які допомагають ДФС у реалізації реформ та виконанні Угоди про асоціацію. «Мова йде про такі напрями співпраці, як запровадження Інституту Уповноваженого економічного оператора, приєднання до Спільної транзитної системи, спрощення митних процедур у пунктах пропуску на кордоні України з країнами-членами ЄС, а також боротьбу з корупцією».

Водночас Мирослав Продан відзначив активну та ефективну участь представників Державної прикордонної служби України як партнеру проекту. «Це дозволяє нам, як двом єдиним службам, які знаходяться на кордоні, виробляти спільні підходи та рішення, спрямовані на створення європейських правил та процедур на кордоні України з ЄС».

«Державна фіскальна служба України готова брати активну участь у заходах у рамках проекту Twinning, який буде реалізовуватися нашими колегами з прикордонної служби», - додав посадовець.

 На Дніпропетровщині ліквідовано підпільний цех

по виготовленню алкогольного фальсифікату

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках проведення операції «Акциз-2016» та розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.204 КК України, припинено діяльність підпільного цеху з виготовлення алкогольної продукції в м. Кам’янське.

Під час проведених заходів здійснено 6 обшуків в приватних домоволодіннях, гаражі та автомобілі фігурантів провадження.

За результатами обшуків виявлено та вилучено 98 дал фальсифікованої алкогольної продукції, 50 дал спирту та обладнання загальною орієнтовною вартістю 200 тис. гривень.

Тривають слідчі дії.

За результатами перевірочної роботи до бюджету додатково надійшло

близько 1 млн. грн., нарахованих за порушення суб’єктами

господарювання оформлення митних декларацій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 8 вересня в медіа-центрі «МОСТ – ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Результати проведення пост – митного аудиту» за участі начальника відділу митного аудиту управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олександра Гребьонкіна.

За його словами: «Відповідно до Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Однією з форм митного контролю є проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів».

Контролюючі органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

«З початку року управлінням аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 30 перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. За результатами проведених таких перевірок донараховано до бюджету 5 042,9 тис. грн. з яких вже надійшло 987 тис. грн.», – зазначив Олександр Гребьонкін.

Понад 7,4 тисячі мешканців Дніпропетровщини за результатами декларування доходів громадян отримають 8,9 млн. грн. податкової знижки

З початку року від мешканців регіону до органів ДФС Дніпропетровщини надійшло 47902 декларації про майновий стан та доходи, отримані у 2015 році. Загальна сума задекларованих доходів за минулий рік склала майже 3,4 млрд. грн.

"Так, за результатами кампанії «Декларування – 2016» податок на доходи фізичних осіб до сплати складає 77,53 млн. грн., що на 5,7 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає 13,08 млн. грн. При цьому, повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 7489 громадян на загальну суму 8,9 млн. грн." - зазначив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук.

Про одержані минулого року понад мільйонні статки повідомили 296 мешканців Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає майже 1,4 млрд. грн. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати склала 16,82 млн. грн., сума військового збору  - 1,85 млн.грн.

Нагадуємо, на відміну від обов’язкового декларування доходів, яке закінчилося 04 травня 2016 року, правом скористатися податковою знижкою зможе кожен громадянин впродовж усього року.

Фіскальна служба та громадськість Дніпропетровщини взяли участь

в онлайн-трансляції обговорення змін до Податкового кодексу України

Експертна зустріч, на якій обговорювались питання змін до Податкового кодексу України у складі представників податкової служби, органів місцевої влади, бізнесу та громадськості, відбулася у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в режимі відеоконференції.

Під час експертної зустрічі за участю керівництва Міністерства фінансів України обговорювали проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України». Зокрема: переведення всієї методології на Міністерство фінансів України; адміністрування усіх баз даних Мінфіном чи ДП при Мінфіні; запровадження електронного кабінету платника податків, запровадження єдиного публічного реєстру заяв на відшкодування ПДВ; збільшення терміну реєстрації податкових накладних; запровадження «податкових канікул» тощо.

В ході обговорення свою думку висловили експерти чотирьох регіонів та висловили ряд пропозицій до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України».

Детінізація заробітної плати – запорука майбутнього!

Одним із пріоритетних напрямків державної політики є детінізація заробітної плати. Своєчасна сплата внесків до Пенсійного фонду є запорукою соціальної стабільності в країні. Кожному громадянину гарантується право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати не нижче від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Встановлений розмір мінімальної заробітної плати на сьогодні – 1450 грн.

Винагорода за виконану роботу є основним джерелом формування доходів працюючих громадян та основою при розрахунку розміру пенсії.

Тіньові процеси у сфері виплати заробітної плати набули особливого поширення, питання виплати офіційної, прозорої заробітної плати сьогодні дуже актуальне.

Негативні наслідки неукладання трудових відносин, виплати «заробітної плати в конвертах» відчувають як самі роботодавці, працівники так і члени територіальних громад та суспільство в цілому. Адже використання найманої праці без оформлення трудових відносин призводить до позбавлення працівника: гарантованого розміру заробітної плати; права на оплачувану відпустку, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; права на оплату лікарняного; права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах праці; права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах праці; права не працювати у вихідний і святковий день; права на допомогу по безробіттю; права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань; права на зарахування виробничого стажу; права на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості.

Виплата заробітної плати нижче встановленого державою мінімального рівня і “у конвертах” без сплати єдиного внеску є грубим порушенням конституційних норм, гальмуванням соціального розвитку суспільства та позбавляє найманих працівників права на забезпечене майбутнє.

Мета в нас одна – дійти до кожного громадянина і роботодавця, що у свою чергу забезпечить фінансову стабільність пенсійної системи.

Вирішення проблеми легалізації заробітної плати можливо лише спільними зусиллями, тому органи влади постійно спрямовують діяльність на ліквідацію заборгованості з виплати заробітної плати, з метою реалізації ефективного державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, забезпечення конституційного права громадян на своєчасне одержання заробітної плати.

Шановні громадяни! Не дайте позбавити себе соціальних благ, забезпечте собі майбутнє, не сприяйте порушенням трудового законодавства!

 

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області