Матеріали Новомосковської ОДПІ від 08.12.2016

1.      Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства.

Фінансова реструктуризація

СУТНІСТЬ ПРОЦЕДУРИ

Статтею 17 Закону № 1414 передбачено, що процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, процедура фінансової реструктуризації фактично є добровільним переговорним процесом між боржником і кредиторами з приводу погодження шляхів реструктуризації грошових зобов’язань боржника і за потреби його господарської діяльності загалом.

Для цих цілей Законом № 1414 встановлено такі механізми, як розстрочення виконання грошових зобов’язань, прощення боргу, перегляд розміру процентних ставок та інших умов кредитного договору, відстрочка виконання окремих зобов’язань, надання нового фінансування, залучення нових інвестицій, передача права власності на майно боржника кредитору, конвертація боргу в статутний капітал, реорганізація та структурування бізнесу, зміна керівництва боржника чи структури корпоративного управління боржника тощо.

Зазначені механізми за своєю суттю нагадують процедуру досудової санації, передбачену ст. 6 Закону № 2343, проте процедура реструктуризації відбуватиметься без звернення до суду, а її учасники вирішуватимуть долю своїх зобов’язань самостійно, без участі жодного суб’єкта владних повноважень.

Загальний порядок проведення процедури фінансової реструктуризації боргу підприємства відповідно до Закону № 1414 наведено на схемі.

УЧАСНИКИ ПРОЦЕДУРИ

Виходячи з вимог Закону № 1414 у процедурі фінансової реструктуризації можуть брати участь, зокрема (табл.):

_____________________________________________________________________________________________

БОРЖНИКИ

Юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності (включаючи комунальні та державні підприємства, крім фінансових установ та казенних підприємств), які мають заборгованість хоча б перед однією фінансовою установою, що не є пов'язаною з боржником особою, та ініціюють проведення процедури фінансової реструктуризації відповідно до цього Закону

КРЕДИТОРИ

Фізичні особи, фізичні особи — підприємці, юридичні особи, органи стягнення, які мають документально підтверджені вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань

ЗАЛУЧЕНІ КРЕДИТОРИ

Визначені боржником кредитори, вимоги яких можуть бути реструктуризовані відповідно до процедур, передбачених цим Законом, і які підписали згоду на реструктуризацію, а також орган стягнення (у разі визначення його боржником залученим кредитором у заяві про реструктуризацію), який бере участь у процедурі фінансової реструктуризації у порядку, визначеному цим Законом

ОРГАНИ СТЯГНЕННЯ

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, та його територіальні органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу у межах повноважень (ДФС України та її територіальні органи), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (ДКС України), орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (Департамент виконавчої служби Мін'юсту України)

ПОВ'ЯЗАНІ ОСОБИ

Особи, які мають спільного з боржником кінцевого (кінцевих) бенефіціарного (бенефіціарних) власника (власників), контролера (контролерів); особи, в яких боржник володіє істотною участю; особи, які володіють істотною участю у боржникові; особи, які поряд з боржником мають спільного (спільних) власника (власників) істотної участі, або особи, які перебувають у родинних стосунках (є чоловіком (дружиною), прямим родичем (батьком, матір'ю, дитиною, рідним братом, сестрою, дідом, бабою, онуком, онукою), прямим родичем чоловіка (дружини), дружиною (чоловіком) прямих родичів) з кінцевим бенефіціарним власником (контролером) боржника або з власником (власниками) істотної участі у боржникові; особи, які є поручителями (майновими поручителями) за зобов'язаннями такого боржника. Державні банки, банки за участю держави, інші державні підприємства або органи державної влади для цілей цього Закону не вважаються пов'язаними особами стосовно боржників, які є державними підприємствами

Учасники реструктуризації

Відповідно до ст. 4 Закону № 1414 боржник має право на участь у процедурі фінансової реструктуризації згідно із цим Законом у разі, коли він перебуває у критичному фінансовому стані, а його господарська діяльність може бути визнана перспектив­ною.

Діяльність боржника визнається перспективною, якщо залучені кредитори підписали згоду на реструктуризацію. Перспективність господарської діяльності боржника підтверджується звітом про проведення огляду фінансово-господарської діяльності.

Отже, стати учасником фінансової реструктуризації та скористатися механізмами такої процедури зможуть лише компанії-боржники, господарську діяльність яких буде визнано перспективною (потенційну життєздатність має бути підтверджено звітом незалежного експерта і згодою на реструктуризацію, підписаною кредиторами), що тимчасово відчувають проблеми з ліквідністю і своєчасним погашенням боргів перед кредиторами, проте мають шанси повернутися до успішної економічної діяльності у разі вирішення проблем із борговим навантаженням.

Ініціювання реструктуризації

Ініціатором процедури фінансової реструктуризації виступає боржник шляхом подання до секретаріату відповідної заяви, що містить обов’язкові умови, до якої дода­ються обов’язкові документи.

Секретаріат реєструє заяву, перевіряє відповідність такої заяви вимогам Закону № 1414, наявність у ній згоди на реструктуризацію, приймає рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації (або повертає таку заяву в разі її невідповідності вимогам цього Закону), надсилає кредиторам повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, яке розміщується на веб- сайті секретаріату.

Повідомлення повинно містити такі обов’язкові вимоги: інформацію про боржника; переліки залучених кредиторів та пов’язаних осіб, дату початку проведення процедури фінансової реструктуризації, інформацію про запровадження мораторію, а також дату, час і місце проведення перших зборів залучених кредиторів.

Отже, рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації приймається секретаріатом, а розпочатися така процедура може лише за наявності згоди залучених кредиторів на проведення реструктуризації (у визначених Законом № 1414 випадках і органом стягнення).

Також окрім згоди залучених кредиторів на проведення фінансової реструктуризації боржник повинен мати погодження банків або інших фінансових установ, розмір грошових вимог яких до боржника становить не менше ніж 50 % від загальної суми усіх грошових вимог кредиторів. Тому перед ініціюванням фінансової реструктуризації боржнику доведеться провести підготовчу роботу з кредиторами і фінансовими установами, перед яким він має значні грошові зобов’язання.

ЯКІ ГРОШОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ РЕСТРУКТУРИЗУЮТЬСЯ

Під грошовим зобов’язанням слід розуміти зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

До грошових зобов’язань також належать зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), крім страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

До складу грошових зобов’язань боржника також включаються неустойка (штраф, пеня) та інші майнові чи фінансові санкції.

Склад і розмір грошових зобов’язань визначаються на день подання боржником до секретаріату письмової заяви про реструктуризацію.

Отже, реструктуризації підлягають усі грошові зобов’язання боржника, що виникли як на договірних, так і на інших підставах, передбачених законодавством, включаючи податки, збори та інші обов’язкові платежі на користь держави.

Також до складу грошового зобов’язання боржника окрім основної суми боргу обов’язково включаються неустойка (штраф, пеня) та інші майнові чи фінансові санкції.

При цьому точний склад і розмір грошового зобов’язання, що підлягатиме реструктуризації, фіксуватимуться на день подання боржником письмової заяви про реструктуризацію та відповідно не підлягатимуть збільшенню, зокрема, в результаті нарахування штрафних санкцій.

Важливою відмінністю інституту фінансової реструктуризації від процедури банкрутства та перевагою є те, що Законом № 1414 не передбачено мінімального розміру грошового зобов’язання боржника для можливості ініціювання процедури фінансової реструктуризації.

ПЛАН РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ

Відповідно до ст. 1 Закону № 1414 планом реструктуризації є договір, згідно з яким проводиться реструктуризація грошового зобов’язання та/або господарської діяльності боржника у процедурі фінансової реструктуризації, укладений у порядку, визначеному цим Законом, між боржником, залученими кредиторами та інвесторами (за наявності), а також іншими особами, на яких покладено обов’язки відповідно до плану реструктуризації.

Статтею 25 вищезазначеного Закону передбачено, що план реструктуризації розробляється боржником (або боржниками у разі прийняття рішення про проведення спільної процедури фінансової реструктуризації) разом із кредиторами, що є пов’язаними особами боржника (за наявності), залученими кредиторами та інвесторами (за наявності), і повинен містити:

• суми та умови проведення боржником виплат за вимогами залучених кредиторів;

• суми та умови проведення боржником виплат за вимогами кредиторів, що є пов’язаними особами боржника (за наявності);

• суми та умови сплати боржником зобов’язань за податками, зборами та іншими обов’язковими платежами, які здійснюються на умовах, установлених ст. 28 цього Закону (за наявності);

• умови участі інвесторів у плані реструктуризації (за наявності);

• умови відкриття боржником банківського (банківських) рахунку (рахунків) у визначеному сторонами банку (банках), на який (які) переказуються кошти від продажу майна боржника виключно для цілей погашення його заборгованості перед залученими кредиторами;

• інформацію про порядок погашення заборгованості перед іншими кредиторами боржника, які не беруть участі у процедурі фінансової реструктуризації;

• умови отримання фінансування боржником (за потреби);

• порядок проведення реструктуризації, в тому числі перелік договорів, які повинні бути підписані та/або змінені для завершення реструктуризації грошових зобов’язань та/або господарської діяльності боржника, та строки підписання таких договорів;

• порядок здійснення контролю за виконанням плану реструктуризації;

• умови та наслідки розірвання плану реструктуризації.

ЗГОДА ОРГАНУ СТЯГНЕННЯ

Орган стягнення, розмір грошового зобов’язання (у тому числі загальний розмір податкового боргу) боржника перед яким становить на день подання до секретаріату письмової заяви про реструктуризацію:

• менше однієї третини грошових зобов’язань боржника перед усіма залученими кредиторами, крім пов’язаних осіб, є залученим кредитором та бере участь у процедурі фінансової реструктуризації без необхідності надання згоди на реструктуризацію;

• одну третину та більше грошових зобов’язань боржника перед усіма залученими кредиторами, крім пов’язаних осіб, бере участь у процедурі фінансової реструктуризації у разі підписання згоди на реструктуризацію.

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ ТА ГРОШОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Виконання контролюючими органами плану реструктуризації, погодженого у порядку, передбаченому Законом № 1414, або плану санації, затвердженого згідно зі ст. 6 Закону № 2343 з урахуванням особливостей, установлених Законом № 1414 (далі — план санації), у разі визнання їх залученими кредиторами здійснюється з урахуванням таких особливостей.

Списанню та реструктуризації підлягають податковий борг та грошові зобов’язання платника податку за будь-якими податками та зборами, за винятком ПДФО та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. За такими податком та внеском можуть бути списані та/або реструктуризовані лише штрафні санкції та пеня.

Реструктуризація податкового боргу та грошових зобов’язань платника податків здійснюється контролюючими органами:

• відповідно до особливостей, передбачених п. 37 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу;

• на умовах плану реструктуризації або плану санації;

• без укладення окремого договору про розстрочення (відстрочення) згідно зі ст. 100 цього Кодексу;

• шляхом анулювання (прощення, списання), розстрочення (відстрочення) податкового боргу та грошових зобов’язань платника податку;

• протягом 10 робочих днів з дня погодження плану реструктуризації або затвердження плану санації.

Визнаються безнадійним незалежно від наявності критеріїв визначення податкового боргу безнадійним, установлених у ст. 101 Податкового кодексу, та підлягають списанню контролюючими органами:

• податковий борг платника податків, що виник більш як за три роки до дня початку процедури фінансової реструктуризації відповідно до Закону № 1414;

• податковий борг платника податків, що виник протягом трьох років до дня початку процедури фінансової реструктуризації згідно із цим Законом, що списується на умовах плану реструктуризації або плану санації;

• застосовані штрафні санкції та пеня, нараховані платнику податків до дати початку процедури фінансової реструктуризації відповідно до Закону № 1414, за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження.

Контролюючі органи зобов’язані списати частину податкового боргу пропорційно частині анульованих (прощених) кредиторами зобов’язань боржника відповідно до плану реструктуризації або плану санації.

Підлягають розстроченню (відстроченню) неописаний податковий борг та грошові зобов’язання платника податків, що виникли до дня початку процедури фінансової реструктуризації відповідно до Закону N° 1414, на умовах плану реструктуризації або плану санації.

Розстрочення (відстрочення) або списання податкового боргу здійснюється на умовах плану реструктуризації або плану санації, які повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог інших кредиторів, визначених таким планом реструктуризації або планом санації.

Загальний строк погашення розстроченого (відстроченого) податкового боргу не може перевищувати трьох років з дня погодження плану реструктуризації або затвердження плану санації.

Погашення реструктуризованих податкових зобов’язань здійснюється платником податку на умовах плану реструктуризації або плану санації. У разі невиконання платником обов’язків з погашення реструктуризованих податкових зобов’язань строк виконання податкових зобов’язань  вважається таким, що настав.

Припинення плану реструктуризації або плану санації є підставою для нарахування пені, штрафних та фінансових санкцій відповідно до законодавства на несплачену суму заборгованості з податків (зборів).

Операції з реструктуризації заборгованості відповідно до плану реструктуризації або плану санації не визнаються контрольованими згідно зі ст. 39 Податкового кодексу і до них не застосовуються вимоги цього Кодексу, встановлені до контрольованих операцій.

ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ ТА КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ

Статтею 12 Закону № 1414 передбачено, що залучені кредитори, які є фінансовими установами, мають право надавати у порядку, встановленому законом, інформацію з обмеженим доступом (у тому числі що містить банківську таємницю) про боржника та його поручителя залученим кредиторам та інвесторам (за наявності), а також спостережній раді, секретаріату й арбітражному комітету (арбітру).

Боржник та залучені кредитори, спостережна рада, секретаріат, арбітражний комітет (арбітр) та інші особи, які залучаються до проведення процедури фінансової реструктуризації, зобов’язані не розголошувати дані, інформацію, документи та звіти, що пов’язані з процедурою фінансової реструктуризації та визначаються їх володільцями як конфіденційні.

СТРОК РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ

Законом № 1414 визначено строк для проведення процедури фінансової реструктуризації, який обмежується 90 днями, але передбачено можливість продовження такого строку ще на 90 днів. Тобто загальний строк проведення процедури фінансової реструктуризації не може перевищувати 180 днів. Якщо учасниками не досягнуто згоди протягом зазначеного строку, боржник зможе повторно ініціювати процедуру фінансової реструктуризації не раніше ніж через 18 місяців (півтора року) після подання попередньої заяви.

Враховуючи фіксовані строки фінансової реструктуризації, усі учасники повинні оперативно приймати рішення, оскільки у разі недосягнення згоди щодо плану реструктуризації протягом півроку (180 днів) можливість проведення добровільної фінансової реструктуризації буде втрачено щонайменше на півтора року (18 місяців). У такому випадку кредитори матимуть можливість застосовувати лише процедури санації та банкрутства відповідно до законодавства з питань банкрутства.

МОРАТОРІЙ НА ЗАДОВОЛЕННЯ ВИМОГ КРЕДИТОРІВ

Статтею 21 Закону № 1414 передбачено, що з дня початку процедури фінансової реструктуризації і до завершення такої процедури запроваджується мораторій.

Дія мораторію обмежується часовими рамками не більше ніж 90 днів. Проте залучені кредитори можуть надати згоду на продовження строку дії мораторію на строк, що не може перебільшувати 90 днів, та за умови, що загальний строк дії мораторію не може перевищувати 180 днів.

Залучені кредитори (крім пов’язаних осіб) можуть також припинити дію мораторію у будь-який момент протягом реструктуризації. Отже, від дії мораторію можуть постраждати кредитори, які не є залученими кредиторами, але мають невиконані перед ними боржником зобов’язання, оскільки заборона примусового звернення стягнення на майно боржника на час дії мораторію поширюється на всі виконавчі документи незалежно від того, чи залучений такий кредитор до процедури фінансової реструктуризації.

Також згідно зі ст. 21 Закону № 1414 у період дії мораторію будь-який кредитор (у тому числі на вимоги якого поширюється дія мораторію) має право розпочати або продовжити судове провадження для отримання рішення суду проти боржника про стягнення заборгованості або звернення стягнення на майно боржника.

Під час проведення процедури фінансової реструктуризації боржник зобов’язаний вживати необхідних заходів з метою захисту та збереження свого майна.

Боржнику, його учасникам або акціонерам без отримання згоди залучених кредиторів, жоден з яких не є пов’язаною особою з боржником, у порядку, визначеному частиною другою ст. 23 Закону № 1414, заборонено:

• проводити операції з відчуження майна, крім тих, що проводяться в рамках провадження ним звичайної господарської діяльності;

• приймати рішення про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення).

ЗУПИНЕННЯ ПРОЦЕДУРИ БАНКРУТСТВА

Статтею 20 Закону № 1414 передбачено можливість зупинення процедури банкрутства у разі подання залученим кредитором або боржником клопотання про зупинення процедури банкрутства, до якого додаються докази реєстрації секретаріатом згоди на реструктуризацію боржника, та за умови, що на дату початку процедури фінансової реструктуризації до господарського суду подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, але ухвалу про порушення такого провадження судом ще не було прийнято.

Тобто вищезазначений Закон не передбачає автоматичного зупинення справи про банкрутство, але передбачає гарантію у вигляді можливості подання будь-яким із учасників процедури фінансової реструктуризації відповідного клопотання до суду. Тому зацікавлені учасники процедури фінансової реструктуризації повинні відслідковувати подання відповідних заяв, оскільки за наявності у боржника великої кількості кредиторів існує ризик подання кредитором, який виявився не залученим до процедури фінансової реструктуризації до суду, заяви про банкрутство.

ЗАВЕРШЕННЯ ПРОЦЕДУРИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ

Згідно зі ст. 27 Закону № 1414 процедура фінансової реструктуризації завершується у разі:

• підписання плану реструктуризації;

• визнання діяльності боржника неперспективною на підставі звіту про огляд фінансово-господарської діяльності, наданого незалежним експертом;

• відкликання за письмовою заявою боржника раніше поданої (не більше ніж 30 календарних днів) до секретаріату заяви про реструктуризацію;

• подання залученими кредиторами письмової заяви до секретаріату за умови, що переговори з приводу реструктуризації було припинено без досягнення згоди;

• закінчення строку проведення процедури фінансової реструктуризації (90 або 180 календарних днів із дати початку проведення процедури фінансової реструктуризації);

• прийняття залученими кредиторами, що є фінансовими установами (кваліфікованою більшістю голосів у розмірі не менше як 75 % від загальної суми вимог кредиторів, що є фінансовими установами), у будь-який момент проведення процедури фінансової реструктуризації рішення про завершення такої процедури у разі порушення заборон під час дії мораторію; порушення обмежень за договором про відстрочку; невиконання винесених рішень за спорами у рамках процедури фінансової реструктуризації.

Зобов’язання з надання секретаріату повідомлення про завершення процедури фінансової реструктуризації покладено на боржника, у разі невиконання яким такого обов’язку право повідомлення надається будь-якому залученому кредитору.

Відомості про завершення процедури фінансової реструктуризації на підставі повідомлення або письмової заяви публікуються на офіційному веб-сайті секретаріату.

Отже, позитивним результатом від проведення процедури фінансової реструктуризації має бути затверджений усіма без винятку кредиторами план реструктуризації, а у разі настання певних подій, що зумовлюють недоцільність і неможливість подальшого її проведення, така процедура потребує завершення.

ОРГАНИ, ЩО СТВОРЮЮТЬСЯ НА ПІДСТАВІ ЗАКОНУ № 1414,

ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЯ

Цим Законом визначено інституційну роль та передбачено створення спеціальних органів, зокрема арбітражного комітету, секретаріату і міжвідомчої спостережної ради, які покликані сукупно забезпечувати організацію, координацію та моніторинг проведення процедур, установлених Законом, визначати ключові умови фінансової реструктуризації, запобігати конфліктним ситуаціям, а у випадку їх виникнення — сприяти ефективному процесу вирішення спорів в арбітражі. Функції та повноваження зазначених органів визначено статтями 14 — 16 Закону № 1414.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЗАКОНУ № 1414

Частинами першою — третьою ст. 30 цього Закону передбачено відповідальність за порушення його вимог, що несуть сторони договору (боржник, залучений кредитор або пов’язана особа боржника) у процедурі фінансової реструктуризації, на які покладено обов’язки відповідно до плану реструктуризації.

Така відповідальність застосовується до:

боржника за невиконання обов’язків щодо розкриття інформації або надання достовірної фінансової звітності (зокрема, надання залученим кредиторам та інвесторам (за наявності) даних, інформації, фінансової звітності, висновків аудиторів (на вимогу)); відчуження свого майна без попередньої згоди залучених кредиторів; прийняття рішення про реорганізацію без попередньої згоди залучених кредиторів; переказу коштів без отримання попереднього дозволу залучених кредиторів; порушення умов мораторію щодо виконання вимог кредиторів та укладення угод про заставу чи іпотеку майна; невиконання винесеного стосовно нього арбітражного рішення;

залученого кредитора за ненадання фінансування боржнику; порушення умов мораторію щодо примусового звернення стягнення на майно боржника на підставі виконавчих документів; вчинення дій з метою отримання у володіння (отримання контролю над майном) майна боржника; зарахування зустрічних однорідних вимог; порушення умов договору про відстрочку щодо стягнення заборгованості або звернення стягнення на предмет застави (іпотеки); невиконання винесеного стосовно нього арбітражного рішення.

Частиною четвертою ст. 30 Закону № 1414 визначено, що на застосування санкцій, передбачених цією статтею, до банків, інших фінансових установ та до інших осіб уповноважені такі органи: Нацбанк України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, та не визначений законодавчим актом орган, який повинен бути визначений Кабінетом Міністрів України.

Крім того, постановою № 392 затверджено Положення про застосування Нацбанком України санкцій за порушення банками вимог Закону № 1414.

Таким чином, процедуру фінансової реструктуризації можна розглядати як успішну спробу вирішити проблеми боржника, оскільки окрім нього самого у цьому зацікавлені також усі його кредитори. Також відсутність необхідності звернення до суду у зазначеній процедурі дасть можливість прискорити і підвищити ефективність досягнення бажаного результату.

За умови належної імплементації удосконалених Законом № 1414 механізмів фінансової реструктуризації заборгованості юридичних осіб український бізнес, який наразі має суттєві фінансові проблеми, зможе отримати новий інструмент, спрямований на відновлення господарської діяльності, підвищення платоспроможності та вирішення проблем з ліквідністю боржників за рахунок полегшення їх ників до фінансування, а також для підтримки стабільності фінансової системи України та власне можливості зберегти перспективні бізнес-структури.

З метою створення додаткових стимулів для участі у процедурі фінансової реструктуризації положеннями Закону № 1414 передбачено такі вигоди, які полягатимуть у:

• поліпшенні фінансово-господарської діяльності підприємств-боржників, що опинилися у скрутному фінансовому стані шляхом реструктуризації їх заборгованості;

• анулюванні (прощенні) кредиторами зобов’язань;

• списанні частини податкового боргу за затвердженим планом реструктуризації і розстроченні (відстроченні) неописаних сум податкового боргу та грошових зобов’язань;

• встановленні особливого податкового режиму (звільнення підприємств від податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникають у зв’язку з прощенням кредиторами частини боргу, та здійснення без ПДВ операцій боржників з реалізації (передання) майна для погашення заборгованості перед кредиторами відповідно до затвердженого плану реструктуризації);

• захисті від визнання правочинів недійсними.

У свою чергу, для кредиторів механізми фінансової реструктуризації можуть сприяти досягненню позитивного ефекту у вигляді зменшення проблемного портфеля за рахунок отримання задоволення основної частини своїх грошових вимог (на відміну від неотримання грошових коштів взагалі або отримання у значно менших розмірах в результаті проведення процедури банкрутства боржника).

Крім того, кредиторам передбачено податкові стимули, зокрема:

• з оподаткування ПДВ операцій з реалізації майна, отриманого у власність кредитора у рахунок погашення заборгованості, що здійснюється лише у частині прибутку від подальшої реалізації такого майна;

• з оподаткування податком на прибуток у частині розподілення можливих доходів фінансових установ (банків) від розформування резервів за кредитами у процедурі реструктуризації на три податкові (звітні) роки однаковими частинами.

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою – резидентом

у вигляді вартості подарованого нерухомого майна

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV «Податок на доходи фізичних осіб» (статті 162 – 179) Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до пункту 162.1 статті 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.163.1 ст.163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV ПКУ (п.п.164.2.10 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб визначено пунктом 174.6 статті 174 ПКУ, згідно з яким кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Звертаємо увагу, що порядок оподаткування об’єктів спадщини регулюється пунктом 174.2 статті 174 ПКУ.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, дохід, отриманий фізичною особою, як дарунок у вигляді нерухомого майна оподатковуються:

а) за ставкою 0%, якщо така особа є (п.п.174.2.1 п.174.2 ст.174 ПКУ):

- членом сім’ї першого ступеня споріднення, якими вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені фізичної особи, яка отримала подарунок. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ);

- інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; дитиною-інвалідом;

б) за ставкою 5%, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, якщо така особа не є членом сім’ї дарувальника першого ступеня споріднення (п.п.174.2.2 п.174.2 ст.174 ПКУ);

в) за ставкою 18%, визначеною у п.167.1 ст.167 ПКУ, якщо дарувальником є нерезидент (п.п.174.2.3 п.174.2 ст.174 ПКУ).

Крім того, відповідно до п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка військового збору становить 1,5% об’єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Таким чином, у разі отримання фізичною особою – резидентом доходу у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, такий дохід є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за відповідною ставкою (0%, 5% або 18%) та військовим збором 1,5%.

У громадян залишився місяць, щоб скористатися правом на податкову знижку

за наслідками 2015 року

Новомосковська ОДПІ нагадує, що право фізичних осіб (резидентів) – платників податку на доходи фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, на податкову знижку регламентується статтею 166 «Податкова знижка» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами (квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів). При цьому, у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Нагадуємо, що перелік витрат, які дозволено включати до податкової знижки з урахуванням відповідних обмежень до них, визначений пунктом 166.3 статті 166 ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Для отримання податкової знижки за 2015 рік громадяни повинні надати до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) Декларацію до кінця 2016 року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 02.10.2015 №859 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743).

Вірно заповнені розрахункові документи – запорука вчасного надходження

платежів за призначенням

Новомосковська ОДПІ нагадує, що при сплаті платниками  податків платежів до бюджету поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється  з урахуванням  вимог наказу  Мінфіну  від 24.07.2015р. N666 «Про затвердження  Порядку заповнення  документів на переказ у разі сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами та доповненнями).

Окремо повідомляємо, що застосування коду виду сплати 140 «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску» буде можливим після затвердження  ДФС відповідного Порядку взаємодії структурних підрозділів органів ДФС у процесі визначення напряму сплати сум платниками, які мають податковий борг.

Звертаємо увагу платників на  недопущення випадків  неправильного заповнення реквізитів платіжного документа для оперативного надходження платежів за призначенням.  

З наказом Міністерством фінансів України від 24.07.2015 №666 «Про затвердження порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» можна ознайомитись за посиланням: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0974-15

Щодо рівномірності самостійної сплати податкових зобов’язань

Новомосковська ОДПІ нагадує, що згідно ст. 2001.6 Податкового кодексу України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Внесені зміни до порядку заповнення документів

на сплату податків та зборів

Новомосковська ОДПІ звертає увагу, що 18.10.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.09.2016 №811, що зареєстрований у Міністерстві фінансів України 20.09.2016 за №1272/29402 (далі – Наказ №811).

Зазначеним Наказом затверджено зміни до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за №974/27419).

Відповідного до Наказу №811, зокрема, у новій редакції викладено додаток до Порядку (пункт 10) «Перелік кодів видів сплати».

Наказ №811 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 18.10.2016 №80.

До уваги громадян, які можуть скористатися

правом на податкову знижку за 2015 рік!

Новомосковська ОДПІ нагадує, що право фізичних осіб (резидентів) – платників податку на доходи фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, на податкову знижку регламентується статтею 166 «Податкова знижка» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Нагадуємо, що перелік витрат, які дозволено включати до податкової знижки з урахуванням відповідних обмежень до них, визначений пунктом 166.3 статті 166 ПКУ, а саме:

ПІДСТАВА

ВИТРАТИ

ОБМЕЖЕННЯ

Підпункт 166.3.1 п.166.3 ст.166 ПКУ

Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання

Підпункт 166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ

Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям

Розмір внесків не повинен перевищувати 4 % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік

Підпункт 166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ

Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання

Понесені витрати у 2015 році на здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення не повинна перевищувати 1710 грн., у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року

Підпункт 166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ

Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення

Понесені витрати у 2015 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

при страхуванні платника податку – 1710 грн.;

при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення –

855 грн.

Абзац другий п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій

Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік

Абзац третій п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита

Обмежень не встановлено

Підпункт 166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу

Витрати, пов’язані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути перереєстрований у відповідних органах

Підпункт 166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним

Понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла

 

Внесені зміни до деяких законів України

щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що 03.12.2016 набрав чинності Закон України від 03.11.2016 №1724-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» (далі – Закон №1724).

Законом №1724 внесені зміни до таких Законів України:

- від 16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

- від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;

- від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

- від 23.06.2005 №2709-IV «Про міжнародне приватне право.

Так, зокрема, зазначеним Законом передбачено, що у разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг.

Банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунка (інвойсу), крім викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Закон №1724 опубліковано у газеті «Голос України» від 02.12.2016 №230 та відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцевих положень» цього Закону буде введено в дію 03.01.2017.

Податок на додану вартість

ЗМІНА НАПРЯМУ ВИКОРИСТАННЯ ПРИДБАНИХ ТОВАРІВ

Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюються ст. 200¹ Податкового кодексу та регламентуються Порядком № 569.

Відповідно до п. 4 зазначеного Порядку платникам ПДВ — суб’єктам спеціального режиму оподаткування автоматично на безоплатній основі Казначейською службою України (далі — Казначейство) відкриваються додаткові електронні рахунки, призначені для перерахування коштів до держбюджету та на спеціальні рахунки, для здійснення операцій з постачання:

• сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва);

• зернових і технічних культур;

• продукції тваринництва.

Згідно з п. 23 Порядку № 569 суб’єкти спеціального режиму ведуть окремий облік вищезазначених операцій.

Кошти, зараховані на додаткові електронні рахунки, автоматично протягом операційного дня, що настає за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються Казначейством:

• з рахунків, зазначених в абзаці третьому п. 4 Порядку № 569:

50 % — на електронні рахунки платників;

50 % — на спеціальні рахунки;

• з рахунків, зазначених в абзаці четвертому п. 4 Порядку № 569:

85 % — на електронні рахунки платників;

15 % — на спеціальні рахунки;

• з рахунків, зазначених в абзаці п’ятому п. 4 Порядку № 569:

20 % — на електронні рахунки платників;

80 % — на спеціальні рахунки.

Позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду за операціями, зазначеними в абзацах другому — четвертому п. 23 цього Порядку, підлягає перерахуванню окремо в межах кожного виду таких операцій у розмірах, визначених п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу, до держбюджету та на спеціальний рахунок суб’єкта спеціального режиму.

Для ведення податкового обліку за окремими видами сільськогосподарських операцій у складі податкової декларації з ПДВ із позначками «0121» — «0123» передбачено додаток 10 «Розрахунок сум податку на додану вартість за операціями із сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок (ДС10)» (далі — додаток 10).

Розподіл суми податкового кредиту звітного періоду за видами сільськогосподарських операцій здійснюється у відповідних рядках таблиць 1, 2 та 3 додатка 10 виходячи з того, для використання в яких саме видах сільськогосподарської діяльності було придбано/ввезено товари/послуги, необоротні активи.

У випадку зміни напряму використання придбаних/ввезених товарів/послуг, необоротних активів у межах спеціального режиму оподаткування платник податку — суб’єкт спеціального режиму повинен відкоригувати показники відповідних рядків таблиць 1, 2 та 3 додатка 10.

Враховуючи те, що зміна напряму використання не є помилкою, коригування податкового кредиту здійснюється не шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ із позначка­ми «0121» — «0123», а безпосередньо в самій податковій декларації з ПДВ із позначками «0121» — «0123».

Коригування податкового кредиту у зв’язку зі зміною напряму використання здійснюється у додатку 10 на підставі бухгалтерської довідки шляхом перенесення обсягів придбаних/ввезених товарів/послуг, необоротних активів з однієї таблиці додатка 10 (зі знаком «мінус») до іншої таблиці додатка 10 (зі знаком «плюс»).

Обсяги придбаних/ввезених товарів/послуг переносяться з однієї таблиці додатка 10 до іншої виходячи з ціни придбання таких товарів/послуг, а обсяги придбаних/ ввезених необоротних активів — у межах їх балансової (залишкової) вартості.

Слід зазначити, що перенесення податкового кредиту з однієї таблиці додатка 10 до іншої змінює значення показників розділу «Розрахунки за звітний період» таблиць додатка 10, а тому якщо внаслідок такого перенесення збільшилися значення показників рядків 13, 13.1, 13.2 таблиці додатка 10 та відповідно рядків 18, 18.1, 18.2 декларації з ПДВ із позначками «0121» — «0123», платник податку, щоб уникнути заборгованості перед Держбюджетом України, повинен до граничної дати подання такої податкової декларації забезпечити зарахування коштів на відповідний додатковий електронний рахунок.

БЮДЖЕТНЕ ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ

Починаючи з 01.02.2016 р. норми Податкового кодексу, що регулюють порядок бюджетного відшкодування, зазнали змін. Зокрема, Законом № 909 скасовано норму з автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ (виключено п. 200.18 ст. 200 цього Кодексу) та запроваджено для всіх без винятку платників відшкодування за наслідками 30-денної камеральної перевірки.

Також запрацювали два публічні відкриті реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до реєстру.

Підставою для бюджетного відшкодування ПДВ є заява платника про повернення суми податку, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Держбюджету України, яка відображається у податковій декларації з ПДВ у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200¹.З ст. 200¹ Податкового кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

БЮДЖЕТНІ ДОТАЦІЇ: ВРАХУВАННЯ В СЕА ПДВ

Постановою № 375 передбачено порядок та умови надання у 2015 р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

З метою можливості збільшення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (далі — реєстраційна сума) підприємствам житлово-комунальної сфери на суму таких субвенцій, Законом № 909 внесено зміни до п. 200ˡ.З ст. 200ˡ Податкового кодексу.

Так, зазначеним пунктом передбачено, що у разі проведення Казначейством розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості тепловоїенергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунку в СЕА ПДВ враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов’язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання у повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Порядок та строки врахування таких сум зменшення в поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації прямої норми Податкового кодексу Кабінетом Міністрів України 09.11.2016 р. прийнято постанову № 788, яка набула чинності 11.11.2016 р. за датою офіційного опублікування («Урядовий кур’єр», № 212).

Такі зміни до Порядку електронного адміністрування ПДВ визначають механізм, за допомогою якого збільшуватиметься реєстраційна сума суб’єктам господарювання житлово-комунального господарства та/або іншим підприємствам, які надають послуги з постачання теплової енергії, опалення, централізованого водопостачання та водовідведення, зареєстрованим платниками ПДВ на суму бюджетних дотацій (субвенцій), що в свою чергу дасть змогу реєструвати таким платникам податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Важливо для неприбуткових організацій: до 01.01.2017 необхідно

привести свої установчі документи у відповідність до вимог законодавства

 

Новомосковська ОДПІ звертає увагу, що Державна фіскальна служба України у листі від 11.11.2016 №24344/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №24344) зазначила, що до нового Реєстру включається неприбуткова організація, установчі документи якої одночасно відповідають вимогам п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

При цьому, якщо неприбуткові організації не привели установчі документи у відповідність до вимог п.133.4 ст.133 ПКУ, такі неприбуткові організації після 01.01.2017 виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Отже, з метою включення до нового Реєстру організації зобов’язані до 01.01.2017 привести свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ та здійснювати свою діяльність на підставі діючих установчих документів, дотримуючись вимог положень п.133.4 ст.133 ПКУ.

Лист №24344 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70389.html

Пільги зі сплати транспортного податку не передбачені

Новомосковська ОДПІ звертає увагу, що Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не передбачено встановлення пільг та звільнення від сплати транспортного податку.

Отже, усі фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в України згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ є об’єктами оподаткування, не звільняються від обов’язку сплати транспортного податку.

Нагадуємо, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Так, станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата становила 1 378 гривень. Таким чином, якщо легковий автомобіль не досяг п’ятирічного віку та його середньоринкова вартість перевищує 1 033 500 гривень (1 378 грн. х 750), то цей автомобіль у 2016 році є об’єктом оподаткування транспортним збором.

Відповідно до пункту 267.4 статті 267 ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті ПКУ.

ЯК У ФОРМІ № 1ДФ ВІДОБРАЖАЮТЬ ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим Міністерством юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі — Порядок).

Порядок відображення відомостей у розділі II "Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір" податкового розрахунку за ф. 1ДФ (далі — розділ II) визначено п. 3.11 Порядку, а саме:

— у рядку "Військовий збір" загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу — платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Враховуючи вищевикладене, у рядку "Військовий збір" зазначаються лише ті доходи, з яких утримувався військовий збір.

Нові можливості оновленого сервісу ДФС «Електронний кабінет платника»

Новомосковська ОДПІ нагадує, що оновлена версія електронного сервісу Державної фіскальної служби України «Електронний кабінет платника» впроваджена з лютого 2016 року.

Модернізований сервіс включає дві функціональні частини:

- відкрита (загальнодоступна);

- приватна (особистий кабінет).

Користуватися функціоналом відкритої частини можна без ідентифікації особи, тобто без використання електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Через відкриту частину платник має можливість:

- ознайомитися з останніми актуальними новинами ДФС, а також дізнатися про нововведення та доопрацювання сервісу (сервіс «Новини»);

- отримати інформацію про граничні терміни сплати та подання податкової звітності (сервіс «Податковий календар»);

- дізнатися контакти та адреси центрів обслуговування платників (сервіс «Контакти та адреси ЦОП»);

- переглянути та роздрукувати бланки податкової звітності (сервіс «Бланки податкової звітності»)

- заповнити податкову декларацію про майновий стан і доходи (сервіс «Декларація про майновий стан»);

- у режимі реального часу отримати інформацію з реєстрів ДФС, що є загальнодоступними (сервіс «Інформація з реєстрів»): дані про взяття на облік платників податків; дані реєстру платників єдиного податку; дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального; дані реєстру страхувальників; дані реєстру платників ПДВ; дані реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами; дані реєстру неприбуткових установ та організацій; інформацію про РРО; інформацію про книги РРО; інформацію про публічну інформацію, а також отримати довідку про відсутність заборгованості.

Сервіс «Довідка про відсутність заборгованості» в «Електронному кабінеті платника» надає можливість: платникам – подавати заяви та отримувати довідки; органам ДФС – підтверджувати відсутність заборгованості довідкою, а третім особам – переглядати видані платникам довідки.

Щоб скористатися приватною частиною платнику необхідно мати електронний цифровий підпис, який можна отримати у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. У приватній частині сервісу («Вхід до особистого кабінету») після ідентифікації платнику надається можливість переглянути особисту інформацію:

- скористатися індивідуальним податковим календарем;

- переглянути та перевірити свої облікові дані;

- створити запит для отримання інформації;

- подати реєстраційну заяву платника ПДВ, заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ, заяву про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів;

- направити листа до органу ДФС;

- переглянути стан розрахунків з бюджетом за останні два роки;

- зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- скористатися сервісами системи «Електронного адміністрування ПДВ» (для платників ПДВ).

Фізичні особи (громадяни), суб’єкти спрощеної системи оподаткування, платники ПДВ та інші платники в «Електронному кабінеті» також мають можливість створити та надіслати звітність в електронному вигляді.

Для фізичних осіб (громадян) сервіс «Електронний кабінет платника» надає можливість створити запит щодо отримання відомостей про суми отриманих доходів та утриманих податків, що важливо у період призначення житлових субсидій та подання електронних декларацій.

На головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС повідомлено, що для покращення сервісного обслуговування платників, фахівцями ДФС було спрощено роботу «Електронного кабінету платника» (оновлена версія). Відтепер для роботи з сервісом не потрібно встановлювати спеціалізованого програмного забезпечення. Він працює як за допомогою персональних комп’ютерів, так і смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.

До уваги платників податку на прибуток підприємств:

сплата авансових внесків з податку

Новомосковська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 30.11.2016 №25825/6/99-95-42-01-15 (далі – лист ДФС №25825) щодо сплати авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток грошовими коштами, якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з цього податку, повідомила таке.

Відповідно до пункту 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року. Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПКУ сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» не передбачено окремих кодів бюджетної класифікації для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток.

Тобто, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток підприємств повинно здійснюватися платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.

Враховуючи те, що перерахування сум авансових внесків у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року, здійснюється платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств, то платник податку має право врахувати переплату з цього податку у сплату авансового внеску у межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється у сплату авансового внеску в автоматичному режимі (без заяви платника).

Лист №25825 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70470.html

Деякі питання справляння плати за землю

Новомосковська ОДПІ нагадує, що земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Використання землі в Україні є платним (стаття 206 ЗКУ).

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Статтею 81 ЗКУ встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно зі статтею 96 ЗКУ землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату тощо.

Статтею 120 ЗКУ передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об’єкти (крім багатоквартирних будинків).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПКУ).

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території (пункт 286.6 статті 286 ПКУ).

Поряд з цим у пункті 287.8 статті 287 ПКУ встановлено, що власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Ця частка визначається співвідношенням загальної площі приміщення до спільної площі усіх квартир і нежитлових будівель у будинку.

2. Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

В Новомосковській ОДПІ підвели підсумки роботи з надходжень

податків і зборів за одинадцять місяців 2016 року

 

Днями в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбулася розширена апаратна нарада за участі керівного складу інспекції, на якій було підведені підсумки роботи інспекції за січень-листопад поточного року. Очільник податкової інспекції Андрій Шульга розповів про надходження до бюджетів усіх рівнів впродовж одинадцяти місяців.

За 11 місяців 2016 року завдяки плідній співпраці платників податків нашого регіону та податківців збір до зведеного бюджету склав 1604,8 млн. гривень, що на 25,0 % більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. В листопаді поточного року

Із загальної суми до Державного бюджету надійшло понад 1093,3 млн. гривень. Найбільше сплачено: податку на додану вартість 115,5 млн. грн.; податку на прибуток – 37,1 млн. грн.; податку на доходи фізичних осіб – 109,2 млн. гривень.

Також, за 11 місяців платниками сплачено до бюджету понад 433,5 млн. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та понад 34,3 млн. грн. військового збору.

Як наголосив начальник інспекції Андрій Шульга – з кожним роком рівень податкової культури платників податків постійно зростає, про це свідчать показники роботи інспекції. «Варто зазначити, що одними з головних умов досягнення значного рівня надходжень є сумлінне виконання громадянами конституційного обов’язку – добровільної сплати податків; вдосконалення системи адміністрування податків і зборів; впровадження електронних сервісів. В теперішніх умовах працювати потрібно спільно та злагоджено на благо держави та громадян», - підсумував на завершення наради Андрій Шульга.

 Новомосковська ОДПІ: надходження в місцевий бюджет перевищили

очікувані показники

 Завдяки співпраці платників податків Новомосковського регіону та податківців Новомосковської ОДПІ збір платежів до Зведеного бюджету по Новомосковському регіону за одинадцять місяців поточного року склав 1604,8 млн. грн. податкових платежів, зокрема, Державний бюджет отримав 1093,3 млн. грн., до місцевого бюджету надійшло 511,5 млн. гривень.

У порівнянні з аналогічним періодом 2015 року вдалося забезпечити позитивну динаміку надходжень до державного бюджету по основних податках. Зокрема, до Державного бюджету надійшло:

податку на доходи фізичних осіб – 109,2 млн. гривень

Податку на додану вартість – 115,5 млн. гривень.

Місцевий бюджет міста поповнився на 511,5 млн. гривень, що на 57,3% більше ніж за аналогічний період минулого року. Лише в листопаді поточного року надходження до місцевого бюджету склали 50,1 млн. грн, а це більше ніж було заплановано на 2,7 млн. грн. (виконання плану склало 106,1%).

Найбільшу частку надходжень за одинадцять місяців склали:

податок на доходи фізичних осіб 327,7 млн. грн. (за листопад – 32,0 млн. грн.; +0,7 млн. грн. до очікуваних надходжень за місяць);

єдиний податок –33,5 млн. грн (за листопад – 4,9 млн. грн.; +0,9 млн. грн. до очікуваних надходжень);

земельний податок та орендна плата – 72,4 млн. гривень (за листопад – 5,8 млн. грн.; +0,6 млн. грн. до очікуваних показників листопада).

Акцизний податок приніс в місцеву скарбницю 30,0 млн. гривень (за листопад – 3,4 млн. грн.; +0,3 млн. грн. до очікуваних показників листопада).

Також, за 11 місяців роботодавцями та підприємцями міста сплачено до бюджету понад 433,5 млн. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та більше ніж 34,3 млн. грн. військового збору.

У 2016 у бюджет міста сплатили майже вдвічі більше податків

Впродовж десяти місяців 2016 року до місцевого бюджету надійшло 461,4 млн. грн. податкових платежів.

Про це повідомив начальник Новомосковської ОДПІ Андрій Шульга.

Сума сплачених податків на потреби громад міста перевищує минулорічні показники на 170,8 мільйони гривень, або на 58,4 %.

Начальник інспекції підкреслив, що ще на початку бюджетного року прогноз щодо надходження податкових платежів до місцевого бюджету ґрунтувався на врахуванні ефекту від заходів з детінізації економіки – збільшення мінімальної зарплати, повного знищення такого явища як «зарплата у конвертах», а це в свою чергу, збільшення надходження до бюджету, боротьба з тіньовою економікою. Важливий крок на шляху до виведення економіки з тіні є протидія ухилення від сплати податків та інших платежів, на що спрямовано роботу податкової інспекції.

Начальник Новомосковської ОДПІ Андрій Шульга зазначив, що лише завдяки всім органам влади, які працювали скоординовано та злагоджено у напрямку легалізації праці та детінізації економіки, місцеві громади отримали належне фінансове забезпечення.

Наповнення дохідної частини бюджетів – тема ,,круглого столу”

У Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області під час засідання «круглого столу» начальника інспекції та суб’єктів господарювання Новомосковського регіону обговорили питання наповнення бюджетів та новацій законодавства. 

На початку заходу начальник Новомосковської ОДПІ Андрій Шульга проінформував про результати роботи інспекції з надходжень до бюджетів усіх рівнів. Зазначив, що з початку поточного року до загального фонду Державного бюджету зібрано податків у сумі 1093,3 млн.грн.. Найбільші надходження в розрізі податкових платежів: податок на доходи фізичних осіб – 109,2 млн.грн., податок на додану вартість – 115,5 млн.грн, військорвий збір – 34,3 млн.грн. та податку на прибуток – 87,1 млн.грн. До місцевого бюджету платниками Новомосковщини сплачено 511,5 млн.грн. податків, приріст надходжень становить 186,3 млн.грн. Найбільші надходження місцевої казни - ПДФО у сумі 327,7 млн.грн., акцизний податок з торгівлі підакцизних товарів-30,0 млн.грн., єдиний податок – 33,5 млн.грн. та плата за землю – 72,3 млн. гривень. 

Також наголошено на новому порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, виключення з нього організацій, які не відповідають критеріям неприбуткових; нової форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації; змін до Переліку кодів видів сплати податків та зборів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 05.09.2016 р. № 811.

Звернуто увагу на необхідності дотримання законодавства щодо офіційного оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

Крім того, в ході зустрічі начальник Новомосковської податкової інспекції проінформував присутніх, що з серпня поточного року запрацювала система інформаційного обміну між митницями ДФС, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використання електронних засобів передачі інформації.

Зустріч пройшла в діловій та конструктивній обстановці. На всі поставленні питання були наданні вичерпні, ґрунтовні відповіді.

За 11 місяців поточного року у Дніпропетровській області зібрано

49,7 млрд. грн. податкових і митних платежів

та 12 млрд. грн. єдиного внеску

З січня по листопад 2016 року органами ДФС на Дніпропетровщині забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) 49 млрд. 735,1 млн. грн.

Так, до державного бюджету протягом одинадцяти місяців поточного року спрямовано 35 млрд. 037,9 млн. грн., в тому числі Дніпропетровською митницею ДФС – 14 млрд. 459,9 млн. грн.

До місцевих бюджетів області за відповідний період платниками сплачено 14 млрд. 697,2 млн. грн. Це на 3 млрд. 818,0 млн. грн. (або на 35,1%) більше фактичних надходжень січня – листопада 2015 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку 2016 року зібрано 12 млрд. 005,7 млн. грн.

Роман Насіров: Сьогодні послугами «Електронного кабінету платника» користуються

понад 4 мільйона українців

Державна фіскальна служба постійно вдосконалює систему адміністрування податків. Про це повідомив Голова державної фіскальної служби України Роман Насіров, презентуючи оновлений сервіс «Електронний кабінет платника» в прес-центрі ДФС.

«Модернізований електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (ЕКП) розпочав роботу з лютого 2016 року. На даний момент послугами кабінету скористалося 4,2 мільйона осіб. Сервіс надає можливість платнику безкоштовно працювати в ЕКП в режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення. Тобто, платник може працювати дистанційно, не відвідуючи центри обслуговування, а це значна економія часу та мінімізація корупційної складової», - зазначив Роман Насіров.

З українських міст до топ-10 споживачів нашого електронного продукту входить Харків, Дніпро, Львів, Одеса, Київ, Полтава, Донецьк, Вінниця, Миколаїв, Черкаси.

Географія користувачів ЕКП охоплює США, Італію, Нідерланди, Німеччину. Загалом, в ЕКП зареєстровано користувачів з-понад 70 країн.

Функціональні частини Електронного кабінету платника: відкрита  (загальнодоступна) – вхід без ідентифікації користувача та приватна частина (особистий кабінет) – вхід за допомогою електронного цифрового підпису.

Нещодавно запроваджено новий сервіс у тестовому режимі - «Довідка про відсутність заборгованості». Сервіс «Довідка про відсутність заборгованості» в «Електронному кабінеті платника» надає можливість:  платникам – подавати заяви та отримувати довідки; органам ДФС – підтверджувати відсутність заборгованостей довідкою; третім особам – переглядати видані платникам довідки.

Також впроваджуються ініціативи, які передбачають:

- подання заяв на видачу ліцензій; реєстр заяв на відшкодування ПДВ;

- видачу всіх довідок, витягів в електронному вигляді;

- формування  та направлення електронних звернень громадян;

- запис на особистий прийом;

- створення функціоналу для обміну інформацією з ЦОВВ, правоохоронними органами;

- впровадження митної складової.

За словами Голови ДФС, наступного року очікується, що кількість користувачів сервісу значно збільшиться  – насамперед, це будуть особи, які мають заповнювати електронні декларації, активні платники податків, приватні підприємці, юридичні особи.

«Можливості "Електронного кабінету платника" забезпечують потреби більше 40  мільйонів фізичних осіб від отримання відомостей про доходи і податки, створення і відсилку електронної декларації до листування з ДФС та з’ясування стану розрахунків з бюджетом», – наголосив Голова ДФС. 

Ліля Булковська: Оновлений Електронний кабінет платника працює безкоштовно,

цілодобово та в режимі реального часу

Для покращення сервісного обслуговування платників фахівцями ДФС було спрощено роботу Електронного кабінету платника. Відтепер для роботи з кабінетом не потрібно встановлювати спеціалізованого програмного забезпечення. Він працює як за допомогою персональних комп’ютерів, так і смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет. Про це під час брифінгу повідомила заступник директора департаменту – начальник управління електронних сервісів та звітності ДФС Ліля Булковська.

За її словами, Електронний кабінет працює безкоштовно в режимі реального часу та цілодобово. Він має відкриту та приватну частини. У відкритій частині робота здійснюється без ідентифікації користувача.

«Через відкриту частину користувачі мають змогу ознайомитися з останніми актуальними новинами ДФС, а також дізнатися про нововведення та доопрацювання кабінету. Також платники мають змогу отримати інформацію про граничні терміни сплати та подання податкової звітності, дізнатися контакти та адреси центрів обслуговування платників, переглянути та роздрукувати бланки податкової звітності, в режимі реального часу отримати інформацію з понад 10 реєстрів ДФС», – розповіла Ліля Булковська.

Щоб скористатися приватною частиною платнику необхідно мати електронний цифровий підпис, який можна отримати в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. В кабінеті платник може переглянути особисту інформацією – перш за все, це реєстраційні та ідентифікаційні дані, дані податкового обліку та реєстрів, дані щодо розрахунків з бюджетом за останні два роки.

При цьому платники мають можливість переглянути всю подану звітність незалежно від способу подання.

Фізичні особи (громадяни), суб’єкти спрощеної системи оподаткування, платники податку на додану вартість та інші платники в Електронному кабінеті також мають можливість створити та надіслати звітність в електронному вигляді, заяву для реєстрації платником окремого податку, надіслати запит та отримати витяг з реєстру або витяг з відповідної системи, до якої створюється запит.

«Через Електронний кабінет вперше надано можливість електронного листування з контролюючими органами. Для цього необхідно просто обрати податкову інспекцію чи митницю, зазначити вид листа, завантажити його та надіслати», – сказала Ліля Булковська.

Для фізичних осіб (громадян) в Електронному кабінеті є можливість створення запиту щодо отримання відомостей про суми отриманих доходів та утриманих податків, що досить важливо в період призначення житлових субсидій та подання електронних декларацій.

Посадовець також відзначила зацікавленість платників податків оновленим сервісом.

«Після впровадження Електронного кабінету наші платники та користувачі активно брали участь в його тестуванні. Саме платниками було надіслано багато пропозицій щодо його вдосконалення, розширення спектру послуг, які й були першочергово впроваджені та реалізовані в кабінеті», – зазначила Ліля Булковська

Оголошення для суб’єктів господарювання

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проводить конкурс суб’єктів господарювання, яким у 2017 році надається право реалізації безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави. Конкурс відбудеться 09 грудня 2016 року о 15.00 за адресою: м. Новомосковськ, вул. Микити Головка,30 каб.216. Кінцевий термін приймання документів 8 грудня 2016 року.

Перелік документів для участі в конкурсі за телефоном (05693) 7-70-92.

Відомості про результати роботи підрозділів ГУВБ за січень-жовтень 2016 року

Так, з початку року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки розпочато 440 кримінальних проваджень, виявлено 79 випадків хабарництва та 188 фактів зловживання владою з боку працівників органів ДФС.

Працівникам органів ДФС оголошено 157 повідомлень про підозру у вчиненні злочинів у сфері службової діяльності.

До суду надіслано 96 кримінальних проваджень, 21 особу судом визнані винними у скоєнні злочинів.

За матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки складено та направлено до суду 36 протоколів за скоєння правопорушень, пов'язаних з корупцією, за якими 17 осіб на цей час визнано винними.

Перевірено 196  повідомлень про можливі неправомірні дії посадових осіб, що надійшли на антикорупційний сервіс «Пульс», з них підтвердилось – 30. За результатами перевірок до дисциплінарної відповідальності притягнуто 6 посадових осіб, 3 – звільнено та у 4 випадках розпочато кримінальні провадження.

Перевірено 1111 скарг (звернень) фізичних та юридичних осіб щодо можливих неправомірних дій, вчинених співробітниками органів ДФС, з них 221 підтвердилось.

За результатами проведених підрозділами внутрішньої безпеки попереджувально-профілактичних заходів,  посадовим особам ДФС винесено 208 офіційних застережень про неприпустимість дій або бездіяльності, які можуть призвести до корупційних та інших правопорушень.

Крім того, у колективах органів доходів і зборів проведено понад 5,4 тис. тематичних лекцій, виступів і бесід, спрямованих на усвідомлення співробітниками необхідності безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства.

З метою забезпечення відкритого доступу громадськості до інформації про антикорупційні заходи, що вживаються Державною фіскальною службою України, на єдиному веб-порталі відомства,  в різних інтернет-виданнях та на сайтах інформаційних агентств розміщується інформація про викриті корупційні правопорушення з боку співробітників. 

Одним із заходів профілактики корупційних ризиків є проведення співбесід з кандидатами на роботу ДФС із застосуванням так званих «детекторів брехні». Результати таких досліджень враховуються при призначенні та переведенні працівників ДФС.

Так, не погоджено призначення на посади 69 особам, що відносяться до номенклатури Голови ДФС, в діях яких виявлено схильність до можливої участі у вчиненні корупційних правопорушень (кандидатам запропоновано проходження добровільного психофізичного інтерв’ю із використанням поліграфу), а також 25 особам, що відносяться до номенклатури територіальних підрозділів.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління організації роботи

ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Манушак Осипової

на тему: «Оподаткування акцизним податком»

Питання 1. Доброго дня. Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції списання знищеного, зіпсованого, втраченого підакцизного товару та чи проводиться коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку внаслідок такого списання?

Відповідь: Згідно з підпунктом 213.1.6 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України із змінами і доповненнями (далі –  Кодекс) об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням пункту 214.6 статті 214 Кодексу.

У разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції).

Норми втрат і виходу вказаних товарів (продукції) затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 214.6 статті 214 Кодексу).

У випадку повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку – продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення. (пункт 217.5 статті 217 Кодексу).

Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).

Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.

При цьому, у разі повного або часткового повернення покупцем підакцизної продукції, маркованої марками акцизного податку (алкогольних напоїв, тютюнових виробів) їх виробнику для усунення недоліків або знищення, коригування податкових зобов’язань проводиться з врахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» щодо дотримання порядку повернення марок їх продавцю.

Коригування проводиться незалежно від того, в якому періоді були нараховані податкові зобов’язання за операціями з реалізації таких підакцизних товарів (продукції).

У разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) з інших причин коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку не проводиться.

 

Питання 2. Які встановлені строки подання декларації акцизного податку та строки його сплати при реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів?

Відповідь: Пунктом 222.3 статті 222 Кодексу визначено строки сплати податку при реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період (підпункт 222.3.1 пункту 222.3 статті 222 Кодексу).

Особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (підпункт 222.3.2 пункту 222.3 статті 222 Кодексу).

Пунктом 223.2 статті 223 Кодексу, зокрема, встановлено, що суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статті 46 Кодексу.

 

Питання 3. Яким чином виробник пального може збільшити на обліковій картці в системі електронного адміністрування реалізації пального показники суми залишку акцизного податку, на яку він має право зареєструвати акцизну накладну, якщо реалізація пального здійснюється за нульовою ставкою акцизного податку при наданні податкового векселя (сплати податку коштами протягом останніх 12 місяців немає)?

Відповідь: Згідно з абзацом першим пункту 231.1 статті 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Відповідно до пункту 33 розділу IV Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від       24 лютого 2016 року №113 (далі – Порядок №113), у разі, коли у платника податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП), він має право надіслати ДФС заявку на поповнення обсягів залишку пального (далі – Заявка), яка реєструється ДФС в СЕАРП, за умови наявності у такого платника сум залишку акцизного податку, перерахованого платником на електронний рахунок, та наявності обсягів залишку пального, що зменшуються згідно із Заявкою.

Заявка складається особою, що здійснює реалізацію пального, у разі, коли виникає потреба поповнити обсяги залишку пального в СЕАРП.

Сума залишків акцизного податку, в межах якої платник податку має право на реєстрацію Заявки (SЗап), обчислюється як загальна сума поповнення платником з поточного рахунка його електронного рахунка (SПопрах) за вирахуванням загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих в СЕАРП Заявках (SАп) з урахуванням коригувань до цих Заявок такого платника. Такі суми обчислюються наростаючим підсумком починаючи з 01.03.2016 року.

Перерахунок показників (SЗап, SПопрах, SАп) здійснюється протягом операційного дня, що настає за днем отримання ДФС документів, на підставі яких проводиться розрахунок.

Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №14, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №105/26550 (далі – Порядок №14).

Згідно з підпунктами 8 – 10 пункту 5 розділу IV Порядку №14 сума пільг за податковими векселями, виданими при отриманні нафтопродуктів та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, за нульовою ставкою згідно з підпункту 229.2, 229.4, 229.6 статті 229 Кодексу проставляється у рядках В13, В14, В15 Декларації відповідно.

Водночас, перелік операцій з підакцизних товарів (продукції), у результаті яких виникає податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку зазначається у другій колонці рядків В1 – В9 Декларації (підпункту 2 пункту 5 розділу IV Порядку №14).

Розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою, зазначається у додатку 4 до Декларації, порядок заповнення якого визначено пункту 4 розділу V Порядку №14.

Отже, виробнику пального на суму, що відповідає обсягу пального, яке оподатковується за нульовою ставкою при наданні податкового векселя, контролюючим органом на обліковій картці не відкривається овердрафт, розрахований з урахуванням задекларованих до сплати та погашених зобов’язань з акцизного податку з реалізації пального за останні 12 звітних місяців, оскільки зазначені у податковому векселі зобов’язання відображаються у Декларації як пільга та не декларуються до сплати до бюджету.

У разі необхідності, виробник пального може збільшити обсяг залишків пального на обліковій картці в СЕАРП (на який він має право зареєструвати акцизні накладні) шляхом надіслання до ДФС Заявки.

При цьому при утворенні надміру сплаченого акцизного податку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету відповідно до пункту 43.6 статті 43 Кодексу.

 

Питання 4. Чи потрібно придбавати ліцензію на реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо СГ планує під час проведення рекламної акції (презентації) безоплатно розповсюджувати алкогольні напої (тютюнові вироби)?

Відповідь: Відповідно до статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон) роздрібна торгівля визначена як діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій (статті 15 Закону).

Згідно із підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, при розповсюдженні алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом безоплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до споживача. Тому такі операції розглядаються як операції з продажу і можуть здійснюватись лише за наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, якщо такі операції будуть здійснюватись без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій – 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (статті 17 Закону).

Роман Насіров: Громадяни можуть використовувати можливості Електронного кабінету

для декларування своїх доходів

Нові можливості оновленого Електронного кабінету платника податків дозволяють користувачам-громадянам подати в електронному вигляді декларацію про майновий стан і доходи. Про це повідомив Голова ДФС Роман Насіров.

«Електронний кабінет надає послуги не лише платникам податків і зборів, але й фізичним особам-громадянам. Завдяки новим функціям декларанти можуть без зайвих зусиль прозвітувати про свої отримані доходи під час деклараційної кампанії. Більше того, у своєму особистому кабінеті вони можуть отримати інформацію про суми нарахованих доходів та утриманих податків, необхідних для заповнення декларації», – розповів Роман Насіров.

За його словами, Електронний кабінет має дві частини – відкриту та приватну. У відкритій платники можуть ознайомитися із загальнодоступною інформацією щодо оподаткування, а у приватній, після проходження ідентифікації, скористатися особистим кабінетом, в якому отримати усю необхідну інформацію про себе як платника податків.

Крім того, платники – користувачі Електронного кабінету мають можливість в он-лайн режимі отримати інформацію з 10 реєстрів, зокрема, Реєстру платників податку на додану вартість, Реєстру платників єдиного податку, Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами тощо.

«Це реальна економія часу для платників податків, адже в кабінеті не лише буде сконцентровано усю інформацію щодо їх підприємницької діяльності, але й спрощено отримання додаткової необхідної інформації», – наголосив Роман Насіров.

Нагадаємо, скористатися Електронним кабінетом платника податків можна на веб-порталі ДФС в меню електронних сервісів. Працювати з ним можна як за допомогою персонального комп’ютера, так і за допомогою старт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.

Детальніше дізнатися про роботу Електронного кабінету можна з відео-уроку.

 Роман Насіров: Податкова і митна системи України стають цивілізованішими,

як і платники податків

Заходи з кардинального покращення роботи податківців і митників уже дають реальні плоди. Впровадження нових, у тому числі й електронних, сервісів спрощує роботу підприємцям та водночас дисциплінує їх, а ухилення від податків все більше сприймається суспільством як абсолютний негатив. Про це Голова ДФС Роман Насіров написав у своєму блозі в інтернет-виданні «Обозреватель».

За його словами, податкова і митна системи України стають цивілізованішими - як і ті, кого ДФС обслуговує. Достойні показники щодо перевиконання планів надходжень коштів до бюджетів усіх рівнів є результатом у тому числі й успішних кроків у напрямі детінізації бізнесу. Крім того, ефективність реформи ДФС та використання в її роботі найсучасніших європейських практик відзначили також й іноземні експерти. Підтвердженням цьому є те, що Україна очолила Генеральну асамблею внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій (ІОТА).

«Членство в ІОТА - це, перш за все, можливість обміну інформацією, а також - практичний досвід для підвищення професійного рівня працівників податкової служби, які обмінюватимуться досвідом з нашими партнерами, у тому числі й під час участі в різноманітних спільних заходах. Україна зробила вибір на користь європейської моделі розвитку, сповідування європейських цінностей та свобод, тому, вважаю, ми рухаємося у правильному фарватері», – зазначив Роман Насіров.

Основним своїм завданням на посаді президента ІОТА Роман Насіров вбачає подальшу координацію членів цієї організації, ефективне забезпечення співробітництва між податковими адміністраціями в європейському регіоні та підтримку їх розвитку.

Пріоритетними завданнями роботи цієї організації на наступний рік є: удосконалення контролю за дотриманням податкового законодавства та збиранням податків, зниження адміністративного навантаження та розвиток сервісів для платників.

«Звичайно, життя коригуватиме нашу роботу, а тому дуже важливо напрацювати спільну ефективну стратегію з обміну найновішими податковими ініціативами між колегами у нашій сфері», – наголосив Роман Насіров.

Очільник ДФС також відзначив, що фіскальна служба готова не лише використовувати досвід іноземних партнерів для  поліпшення власної податкової  системи, але й поділитися своїми напрацюваннями та досягненнями, наприклад, в удосконаленні сервісів. 

Детінізація зарплати – один з пріоритетів роботи податківців Новомосковщини

Новомосковською ОДПІ протягом поточного року проводиться робота в напрямку детінізації заробітної плати, зокрема, з платниками, які згідно з звітами виплачували найманим працівникам заробітну плату менше законодавчо встановленого мінімуму.

Тіньова зарплата є однією із найбільших проблем сучасної економіки України. Виплата заробітної плати «у конвертах» призводить до значних негативних наслідків не тільки для бюджету держави, а й для самих працівників.

З метою зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці найманих працівників з квітня 2016 року майже вдвічі знижено єдиний внесок, який нараховується на заробітну платню (з 41% – до 22%), що суттєво змінює фінансовий стан підприємств, та мало б безпосередньо вплинути на всіх працівників цих підприємств в плані підвищення заробітної плати.

Зменшення єдиного соціального внеску державою вдвічі є сподіванням на відповідний крок від представників бізнесу.

Податківці закликають роботодавців і власників підприємств усіх форм власності виявити соціально відповідальне ставлення до працівників, направивши вивільнені кошти на підвищення зарплат. Адже гідна заробітна плата – це запорука спокійного і благополучного життя як для роботодавця, так і для працівника.

Столичні митники упередили вивезення до Китаю колекції картин 18 – початку 20 століття

Київською міською митницею ДФС виявлено та упереджено спробу незаконного вивезення з України колекції картин європейських живописців 18 – початку 20 століття. Виявлена колекція представлена 21 картиною. Твори живопису українка намагалась вивезти до Китаю.

Під час митного оформлення вкладення міжнародного експрес-відправлення, заявленого нашою співвітчизницею як копії картин, виникли підозри щодо достовірності заявлених нею відомостей.

Після проведення митного огляду із залученням експертів-мистецтвознавців, підозри підтвердилися. Згідно з попереднім висновком фахівців, 18 з оглянутих картин є оригінальними творами живопису, виконані професійними європейськими, переважно німецькими, живописцями 18 – початку 20 століття. Всі картини відрізняються високим рівнем виконавчої майстерності, що дозволяє віднести їх до Державного реєстру національного культурного надбання.

Таким чином, громадянка України намагалася вивезти під виглядом копій оригінальні твори живопису, що мають значну художню та культурну цінність.

Наразі Київською міською митницею ДФС складено протоколи про порушення митних правил за ст. 483 Митного кодексу України. Картини вилучено.

Виявлена колекція є досить різноманітною як за тематикою зображеного (пейзажі, пікніки, катання на човнах, міфічні сцени та сцени полювання, рибалки тощо), так і за розміром. Проте, око пересічного спостерігача найбільше привертає увагу велетенська картина з пейзажем розміром майже два на півтора  метри.

Остаточна цінність та вартість всієї колекції буде встановлена після проведення ґрунтовної мистецтвознавчої експертизи. За результатами висновку Київською міською митницею спільно з СБУ буде розглядатися питання наявності ознак кримінального правопорушення.

Роман Насіров: Підняття рівня мінімальної заробітної плати – крок до детінізації економіки

Необхідно підвищити рівень заробітних плат, адже від цього значною мірою залежать доходи держави. На цьому наголосив Голова ДФС Роман Насіров у інтерв’ю виданню «Деловая столица».

Він зазначив, що протягом року Державна фіскальна служба робить акцент на тому, щоб в Україні більше коштів збиралося з податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Зі збільшенням зарплат збільшиться абсолютна сума надходжень до державного бюджету.

«На початку року ДФСУ пропонувала підняти мінімальну зарплату до 5000 грн. І це дійсно крок до детінізації. Бізнесменам зробили крок назустріч – знизили ЄСВ. Але ми вважаємо, що не весь бізнес став виплачувати білу зарплату, тому боремося з такими маніпуляціями. І за рахунок підвищення мінімалки ДФСУ хоче змусити бізнес платити білі зарплати», - повідомив Роман Насіров.

Очільник ДФС також наголосив на тому, що  необхідно й надалі підвищувати рівень мінімальної заробітної плати.  

«Підприємець буде платити білу зарплату. Ми знаємо, що частина людей вважає за краще отримувати частину зарплати кешем, щоб отримувати субсидію. А значить, це шлях до детінізації. Якщо підприємству не потрібно буде знаходити джерело кеша для доплати зарплат, то йому і немає потреби провертати грошові афери, щоб витягнути кеш. Тобто це теж ще один крок до детінізації української економіки», – підкреслив Голова ДФС.

Він також зазначив, що вже на початку 2017 року необхідно затвердити мінімальну зарплату на рівні 5000 грн, а до кінця року - 7500 грн

«З державним бюджетом все гаразд, він наповнюється: бізнес щоквартально декларує все більше прибутку. У місцевих бюджетах теж коштів достатньо. А в наступному році їх буде ще більше. До того ж, за рахунок цих грошей можна легко забезпечити мінімальну зарплату - для початку в 3200 грн. Ми сподіваємося і впевнені, що парламент підтримає цю ідею», - наголосив Роман Насіров.

 Роман Насіров: Спрощену систему потрібно зробити привабливою для чесного малого бізнесу

Спрощена система оподаткування має функціонувати в іншій формі. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров в інтерв’ю виданню «Деловая столица».

За його словами, зараз спрощенка – це мутована система, яка вже не відповідає своїм початковим цілям і задачам.

«Спрощенка, в моєму розумінні, це форма адміністрування і оподаткування малого бізнесу (навіть не середнього). Вона повинна стосуватися корпоративних податків і оподаткування малого бізнесу - простота у веденні, фіксована або низька процентна ставка», – зазначив Роман Насіров.

Як розповів очільник ДФС, сьогодні бізнесу вигідно йти в спрощену систему оподаткування, тому її треба модифікувати і робити привабливою для малого бізнесу (але чесного), не допускаючи дроблення великого і середнього в невеликий для використання спрощеної системи оподаткування.

«Спрощенка - це офшорна зона всередині країни. ДФСУ навіть знає вже деяких іноземців, у тому числі з європейських держав і пострадянських країн, які приїжджають в Україну легалізуватися, використовуючи спрощену систему (в рамках міждержавних угод щодо усунення подвійного оподаткування)», – підкреслив Роман Насіров.

На думку Голови ДФС, змін потребує і система оподаткування доходів фізичних осіб. Так, зокрема, варто провести реформу Пенсійного фонду, яка тісно пов’язана з податковою реформою.

«Коли працездатне населення стане отримувати білу зарплату, а роботодавці будуть відраховувати ЄСВ і ПДФО - цих грошей має вистачити на покриття дефіциту Пенсійного фонду. А в перспективі можливо і підвищення пенсій», – сказав Роман Насіров.

До того ж, якщо зростатиме заробітна плата, половина її у вигляді податку на доходи фізичних осіб надійде до місцевих бюджетів, а це для них – значний ресурс. Так, наприклад, якщо півтора роки тому місцеві бюджети отримували 5-6 млрд грн в місяць, то в серпні поточного року - 15 млрд грн (при стандартних витратах 8 млрд грн).

Митники ДФС вивчали шляхи попередження незаконного імпорту озоноруйнівних речовин

За підтримки Програми Розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні  (ПРООН в Україні) в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС відбувся семінар - навчання «Монреальський протокол та попередження незаконного імпорту озоноруйнівних речовин, навчання з використання професійного обладнання з виявлення озоноруйнівних речовин».

Представник проекту ПРООН в Україні Андрій Тараба наголосив, що з моменту приєднання  до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, Україна взяла на себе зобов’язання з виконання заборон та обмежень щодо озоноруйнівних речовин при експортно-імпортних операціях.

«Проведення цього семінару – навчання у рамках розпочатої співпраці ДФС з ПРООН в Україні забезпечить якісну підготовку представників спеціалізованих та митних органів ДФС щодо роботи з обладнанням – портативними газоаналізаторами Neutronics Ultima ID Pro, що використовуються для виявлення озоноруйнівних речовин», - зазначила керівник Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС Юлія Шадевська.

Нагадаємо, Державна фіскальна служба України відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між ДФС та Програмою Розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні в рамках проекту «Початкова реалізація прискореного вилучення з обігу ГХФВ (озоноруйнівних речовин) у регіоні країн з перехідною економікою» отримала 35 газоаналізаторів.

Сергій Сличко: «Дніпропетровська митниця ДФС входить

у першу п’ятірку митниць України за надходженнями»

30 листопада п.р. в медіа-центрі інформаційного агентства «Днепр-ПОСТ» відбулася прес-конференція виконуючого обов’язки заступника начальника митниці – начальника управління протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС Сергія Сличко на тему: «Протидія митним правопорушенням».

За його словами «У Дніпропетровській області діє вісім митних постів, 15 місць митного оформлення товарів та 12 місць прибуття автомобільного та залізничного транспорту. Через два митні пости в аеропортах міст Дніпро і Кривий Ріг здійснюється пропуск пасажирів, які вилітають за кордони держави. Загалом, у Дніпропетровській області зареєстровано більше шести тисяч суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, якими з початку 2016 року сплачено до державного бюджету України більше 13 мільярдів гривень. Дніпропетровською митницею ДФС проводиться певний контроль суб’єктів господарювання. Серед них – огляд товарів та вантажів, які надходять до зони діяльності. Міжнародна практика свідчить про те, що кількість митних оглядів, які проводяться по товарам, не перевищують у Європі більше 5% від усієї кількості товарів, які надійшли та оформлень цих товарів. Нам є чим пишатися у цьому напрямку. Цей показник у нас не перевищує 3% з початку поточного року. Тож, на сьогодні Дніпропетровська митниця ДФС входить у першу п’ятірку митниць України за надходженнями».

Протидія митним правопорушенням і правопорушенням в цілому – одне із найважливіших завдань, які ставляться перед співробітниками Дніпропетровської митниці ДФС. А також виявлення та документування кримінальних та адміністративних правопорушень, які пов’язані із незаконним переміщенням через митний кордон України так званих предметів, виведених із цивільного обігу – валюти, наркотичних засобів, зброї, старовини та культурних цінностей.

З початку року у Дніпропетровській області зафіксовано 129 адміністративних порушень суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму що перевищує 108 мільйонів гривень. В більшості це недоставлена задекларованих товарів у зону розмитнення, недекларування товарів, або недостовірні данні у митній декларації. За результатами виявлення адміністративних митних порушень в області до суду направлено 51 справу. За даними справами стягнення лише у вигляді штрафів по даним справам становлять пів мільйона гривень.

«З початку 2016 року до митних органів за межі України Дніпропетровською митницею ДФС направлено 48 запитів. До таких країн, як Польща, Болгарія, ФРГ, Китай, Туреччина. За їх результатами складено 18 протоколів про порушення митних правил на суму близько 100 мільйонів гривень». – зазначив Сергій Сличко.

За підміну товарів в документах товариство сплатить до бюджету понад 28 млн. грн.

завданих збитків

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Харківській області спільно з управлінням СБУ у Луганській області встановлені факти маніпулювання з податковими та іншими офіційними документами посадовими особами одного з товариств з обмеженою відповідальністю, зареєстрованого у м.Харкові.

З’ясувалося, що протягом 2015 року та І півріччя 2016 року зазначене товариство придбало продукти харчування та зерно на загальну суму близько 200 млн. грн. В подальшому цей товар фактично був реалізований через роздрібну мережу на території Луганської області без документального оформлення такого продажу.

Натомість до офіційних документів посадовці внесли неправдиві відомості щодо реалізації товарів іншої номенклатури (вапно, будматеріали, металопрокат), які не закуповувалися, та послуг, що не надавалися.

Такі дії товариства дозволили контрагентам-покупцям зменшити суму сплати ПДВ до бюджету, а також надати легального вигляду товарно-матеріальним цінностям сумнівного походження. Загальна сума завданих державі збитків становить 28,6 млн. гривень.

За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області  Інни Андрущак

на тему: «Актуальні питання оподаткування доходів платників податків – фізичних осіб»

Питання 1. Доброго дня! Скажіть, будь ласка, чи може фізична особа – підприємець бути платником єдиного податку другої групи, якщо він надає послуги фізичній особі, а оплата їх вартості здійснюється юридичною особою, яка не є платником єдиного податку?

Відповідь. Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.

Тому, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, в якому визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.

Якщо ж фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа – не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені Податковим кодексом України для другої групи платників єдиного податку.

Однак, за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.

Питання 2. Якщо я є фізичною особою – підприємцем і одночасно працюю на підприємстві, де отримую заробітну плату, то чи маю я право на податкову знижку? Дякую.

Відповідь. Підпунктом 14.1.170 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Як зазначено у підпункті 14.1.48 статті 14 Податкового кодексу України заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Порядок застосування податкової знижки передбачений статтею 166 Кодексу.

Також підпунктом 166.4.2 статті 166 Податкового кодексу передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу.

Отже, право на податкову знижку має фізична особа – підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Питання 3. Скажіть, будь ласка, які документи повинні знаходитись на місці здійснення торгівельної діяльності у фізичної особи – підприємця, який працює на загальній системі оподаткування? Дякую.

Відповідь. Як визначено пунктом 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат і мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Відповідно до Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського та послуг» із змінами та доповненнями фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій .

Слід зазначити, що статтею 7 Закону України від 2 березня 2015 року №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та доповненнями визначено види діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Таким чином, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні торгівельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

При цьому, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:

- книги обліку доходів та витрат;

- книги обліку розрахункових операцій;

- виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

- ліцензії (у разі торгівлі товарами, що підлягають ліцензуванню);

- свідоцтва платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);

- трудових угод з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).

За 10 місяців поточного року платниками сплачено 9,1 млрд. грн. військового збору

З початку адміністрування фіскальною службою військового збору до державного бюджету було сплачено майже 21 млрд. грн. військового збору. Про це повідомила заступник директора департаменту – начальник управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Тетяна Федченко.

«З серпня по грудень 2014 року платники спрямували на підтримку армії 2,5 млрд. грн. У 2015 році сума сплаченого податку склала понад 9 млрд. грн. Майже така ж сума – 9,1 млрд. грн. надійшла і з початку цього року», - розповіла посадовець.

За її словами, платники податків сумлінно сплачують збір, розуміючи важливість цих коштів для української армії. Так, зокрема, лише фізичними особами-підприємцями сплачено 25,7 млн. грн. Крім того, за результатами декларування доходів громадян до сплати задекларовано 230,1 млн. гривень.

Тетяна Федченко також нагадала, що платниками збору є фізичні особи як резиденти, так і нерезиденти, які отримують доходи в Україні, фізичні особи-резиденти, які отримують іноземні доходи, а також податкові агенти. 

Захист прав людини та правозахисна діяльність

у сфері податкових відносин

Гарантії прав та свобод людини і громадянина – це передбачена Конституцією і законами України система правових норм, організаційних засобів і способів, умов і вимог, за допомогою яких здійснюються охорона і захист прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина.

Одним із основних принципів діяльності органів Державної фіскальної служби в Україні є забезпечення додержання та можливості реалізації прав людини, а також гарантування законності та правопорядку в системі оподаткування. Таким чином, реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність набуває особливо важливого значення у сфері податкових відносин.

Враховуючи те, що податкове законодавство України є одним із самих складних в правовій системі в якому спостерігається тенденція щодо його нестабільності, зрозумілість трактування норм та положень є необхідною передумовою його життєздатності та прийняття до застосування всіма суб’єктами відносин, що виникають в процесі оподаткування.

Ефективність захисту прав платників податків визначається ст.ст. 6, 8, 13 і 19 Конституції України, що забезпечує належний захист прав платників податків. Водночас, статтею 67 Конституції України чітко визначено обов’язок кожного громадянина України сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законами України. Частиною 5 ст.41 передбачено право кожної людини і громадянина захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Крім того, ст.56 Конституції України регламентує, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Передбачені Основним законом права та гарантії поширюються на сферу податкових правовідносин.

Стаття 17 Податкового кодексу України визначає права платників податків та механізми їх захисту, зокрема, право платників податків безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

Податковий кодекс України (далі – ПК) деталізує права людини та механізм їх захисту, у тому числі учасників АТО, членів їх сімей та внутрішньо переміщених осіб, зокрема:

- право безоплатно отримувати у контролюючих органах інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, які регулюють діяльність органів ДФС (ст. 52 ПК);

«З метою реалізації та захисту власних прав платники податків, громадяни, а також учасники антитерористичної операції мають право звертатися до інспекцій з метою отримання податкового роз’яснення згідно до Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», -. розповів начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Посадовець підкреслив, що платник податку, як власник своїх грошових коштів має законне право захищати приватну власність, якщо контролюючий орган претендує на більшу суму ніж та, що, з погляду платника, передбачена для сплати податку. Тобто, поряд з обов’язком сплачувати податки, фізичні й юридичні особи наділені певними правами, що дозволяє вести цивілізований діалог з посадовими особами органів Державної фіскальної служби України.

«До таких прав слід віднести право оскаржувати у разі незгоди рішення фіскальних органів щодо донарахування податкових зобов’язань, застосування фінансових санкцій і накладення адміністративних стягнень; відшкодовувати з бюджету грошові кошти, списані органом Державної фіскальної служби у безспірному порядку з порушенням вимог законодавства; отримувати консультації з питань оподаткування; безоплатно отримувати в контролюючих органах інформацію про податки і збори і нормативно-правові акти, тощо», – зазначив Олег Басан.

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області