Матеріали Новомосковської ОДПІ від 04.08.2016

Матеріали щодо роз’яснення податкового законодавства

Реєстратори розрахункових операцій

ВИКОРИСТАННЯ РРО: X- і Z-ЗВІТИ

ДЕННИЙ Х-ЗВІТ

Статтею 2 Закону про РРО визначено, що денний звіт — це документ установленої форми, надрукований РРО, який містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Згідно з п. З розділу І Порядку застосування РРО та п. 2 Вимог № 199 Х-звіт — це денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам’яті.

Чек Х-звіту відповідно до п. 14 Вимог № 199 має містити такі загальні реквізити:

• назву та адресу господарської одиниці;

• індивідуальний податковий номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН»;

• фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

• заводський номер реєстратора;

• логотип виробника.

Пунктом 15 зазначених Вимог передбачено, що чек Х-звіту має додатково містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються з початку зміни до моменту формування Х-звіту):

• підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

• літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках;

• суми ПДВ за кожною ставкою;

• підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж (надання) яких не підлягає оподаткуванню ПДВ;

• загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати;

• підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ відповідно до абзаців другого, четвертого, п’ятого та шостого цього пункту за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

• суми готівки за операціями «службового внесення» та «службової видачі»;

• дату й час друкування чека Х-звіту.

У разі призначення реєстратора для роботи з кількома валютами чек Х-звіту має додатково містити підсумки розрахункових операцій щодо кожної валюти окремо.

ФІСКАЛЬНИЙ Z-3ВІТ

Згідно зі ст. 2 Закону про РРО фіскальний звітний чек — це документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій вноситься до фіскальної пам’яті.

Z-звіт — це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті реєстратора (п. 2 Вимог № 199).

Як уже зазначалось у п. 14 Вимог № 199, чек Z-звіту має містити такі загальні реквізити:

• назву тa адресу господарської одиниці;

• індивідуальний податковий номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН»;

• фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

• заводський номер реєстратора;

• логoтип виробника.

Відповідно до п. 17 зазначених Вимог чек Z-звіту — фіскальний звітний чек, який має додатково містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються за зміну):

• підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

• літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього внесення (якщо таке внесення проводилося у день друкування даного фіскального звітного чека);

• суми ПДВ за кожною ставкою;

• підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає оподаткуванню ПДВ;

• загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати;

• підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ відповідно до абзаців другого, четвертого, п’ятого та шостого цього пункту за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

• суми готівки за операціями «службове внесення» та «службова видача»;

• кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за реалізованими товарами (наданими послугами) та виданими коштами;

• номер, дату й час друкування фіскального звітного чека;

• повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.

У разі призначення реєстратора для роботи з кількома валютами чек Z-звіту має додатково містити підсумки розрахункових операцій щодо кожної валюти окремо.

Вимоги щодо роздрукування на РРО фіскальних звітних чеків визначено п. 9 ст. З Закону про РРО, а саме суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки (Z-звіти) у разі здійснення розрахункових операцій.

Таким чином, Z-звіт необхідно роздруковувати на РРО щодня за ті дні, коли здійснювалися розрахункові операції.

Роздруковані фіскальні звітні чеки зберігаються у книгах обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) відповідно до вимог п. 6 глави 4 розділу II Порядку КОРО.

Слід також пам’ятати, що згідно з п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункових книжок (далі — РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕПОДАННЯ Z-ЗВІТУ НА РРО

Пунктом 9 ст. 17 Закону про РРО передбачено, що в разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку, в разі обов’язковості її подання до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.).

Передбачено також адміністративну відповідальність.

Так, відповідно до ст. 155ˡ КпАП порушення встановленого Законом про РРО порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 — 85 грн.) і на посадових осіб — від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 — 170 грн.).

Вищезазначені дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 — 170 грн.) і на посадових осіб — від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 — 340 грн.).

Отже, неподання Z-звітів на РРО тягне за собою накладення штрафу згідно з вимогами Закону про РРО та КпАП.

Пропонуємо розглянути відповіді на запитання, які найчастіше надходять від платників податків.

ЦІЛОДОБОВИЙ РЕЖИМ РОБОТИ

Суб'єкт господарювання (ресторан) працює цілодобово (робоча зміна триває з 12 год 00 хв до 00 год 30 хв). Який порядок друкування Z-звіту при такому режимі роботи?

Згідно з п. 9 ст. З Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Зазначена норма враховує особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Зміна — це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті (додаток до Вимог № 199), наведено таке уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не має перевищувати 24 год.

У зазначеному випадку слід розрізняти тривалість зміни роботи РРО та тривалість зміни роботи персоналу суб’єкта господарювання.

Відповідно до п. 7 Вимог № 199 усі режими роботи реєстратора, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, мають блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Отже, у разі якщо суб’єкт господарювання (ресторан) працює цілодобово і робоча зміна закінчується наступного календарного дня о 00 год ЗО хв, то Z-звіт має роздруковуватися кожного дня після закінчення робочої зміни, тобто після 00 год ЗО хв, але не пізніше 24 год, які минули від реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту.

Слід також зауважити, що згідно з п. 2.6 Положення N° 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Таким чином, у разі якщо суб’єкт господарювання (ресторан) працює цілодобово (робоча зміна розпочинається одного календарного дня о 12 год 00 хв, а закінчується наступного календарного дня о 00 год ЗО хв), оприбуткування готівки здійснюється шляхом вчинення запису у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО. При цьому дата оприбуткування готівки у КОРО має відповідати даті роздрукування фіскальних звітних чеків РРО (Z-звіт має роздруковуватися після завершення робочої зміни о 00 год ЗО хв).

ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО КІЛЬКОСТІ РОЗДРУКУВАННЯ Z-ЗВІТІВ

Чи є обмеження щодо кількості роздрукування Z-звітів протягом робочого дня (зміни)?

Пунктом 9 ст. З Закону про РРО передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані щодня друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до п. 8 глави 4 розділу II Порядку КОРО у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня кількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній КОРО, записи в розділі 2 КОРО здійснюються за кожним фіскальним звітним чеком окремо.

Отже, обмежень щодо кількості роздрукування Z-звітів протягом робочого дня (зміни) немає.

РОЗДРУКУВАННЯ Z-ЗВІТУ НА РЕЗЕРВНОМУ РРО

У суб'єкта господарювання зламався РРО. На період його ремонту підприємець вирішив використовувати резервний РРО. Чи потрібно щодня роздруковувати Z-звіт на резервному РРО у разі якщо він не використовувався протягом робочого дня (зміни)?

Статтею 5 Закону про РРО встановлено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше семи робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО. Тобто резервний РРО використовується виключно в період виходу з ладу основного РРО або у разі закінчення його строку служби.

Отже, чинним законодавством не передбачено необхідності щодня роздруковувати Z-звіт на резервному РРО у разі його невикористання протягом робочого дня (зміни).

РОЗДРУКУВАННЯ Z-ЗВІТУ НАПРИКІНЦІ РОБОЧОЕО ДНЯ

Суб'єкт господарювання протягом робочого дня не здійснював розрахункових операцій, окрім операцій «службове внесення» та «службова видача». Чи потрібно такому підприємцю наприкінці робочого дня роздруковувати Z-звіт?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані щодня друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. З Закону про РРО).

Згідно з п. 6 розділу III Порядку застосування РРО внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків мають реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Таким чином, у разі якщо суб’єкт господарювання протягом робочого дня не здійснював розрахункових операцій, окрім операцій «службове внесення» та «службова видача», роздруковувати наприкінці робочого дня Z-звіт йому не потрібно.

Податковий контроль

КОНТРОЛЬ ЗА ПЕРЕВИЩЕННЯМ ОБСЯГУ ДОХОДУ

Постановою № 439 затверджено Порядок здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами — підприємцями) обсягу доходу, визначеного пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі — Порядок).

Нагадаємо, що з 23.07.2015 р. змінами, внесеними Законом № 569 до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу, встановлено, що РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

• першої групи;

• другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. Передбачено також, що у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Отже, граничним обсягом доходу, при перевищенні якого протягом календарного року для платника єдиного податку застосування РРО є обов’язковим, вважається сума у розмірі 1 млн. грн.

Слід зазначити, що застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Порядком визначено механізм здійснення контролю та передбачено, що за наявності обставин, встановлених Податковим кодексом, контролюючим органам надається дозвіл на проведення перевірок фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку другої і третьої груп.

Для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності всі види доходів, отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.

Податковий контроль за досягненням підприємцями, які є платниками єдиного податку, граничного обсягу доходу здійснюється шляхом комплексу заходів з урахуванням податкової інформації, зібраної та/або отриманої у порядку, передбаченому статтями 72 і 73 Податкового кодексу.

Використовуються також відомості, які зберігаються та опрацьовуються в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами таких органів.

За наявності законодавчо встановлених підстав і в порядку, передбаченому п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу, для отримання податкової інформації контролюючі органи можуть звертатися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про подання податкової інформації, необхідної для здійснення податкового контролю, та з метою з’ясування отриманого платниками єдиного податку розміру доходу.

Водночас посадовим особам контролюючих органів надано право отримувати податкову інформацію щодо визначення граничного обсягу доходу шляхом проведення зустрічних звірок даних суб’єктів господарювання стосовно платників єдиного податку. Такі звірки здійснюються у порядку, передбаченому п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу.

За наявності підстав, передбачених підпунктами 78.1.1 — 78.1.18 п. 78.1 ст. 78 та підпунктами 80.2.1 — 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу, з метою здійснення контролю за досягненням платниками єдиного податку граничного обсягу доходу контролюючий орган може призначити та провести документальну позапланову та/або фактичну перевірки.

Податок на нерухомість

ФІЗОСОБІ НЕ ПРИЙШЛА ПЛАТІЖКА З ПОДАТКУ НА

НЕРУХОМІСТЬ: ЧИ БУДЕ ШТРАФ

Станом на початок липня фізособа ще не отримала від податківців жодного повідомлення щодо сплати податку за нерухомість.

 Коли та в йкому розмірі слід сплатити вказаний податок? Чи оштрафують фізособу за спізнення зі сплатою?

 

ВІДПОВІДЬ: Справді, до 1 липня податковий орган повинен надіслати (вручити) платнику-фізособі за місцем реєстрації останнього податкове повідомлення-рішення про суми та реквізити для сплати податку на нерухомість за попередній рік. Це вимога абз. 1 пп. 266.7.2 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Це класичне правило, виключенням буде тільки випадок із власниками-нерезидентами— їм податкове повідомлення-рішення направляють за місцем розташування відповідної нерухомості, але теж до 1 липня.

Своєю чергою, платник-фізособа має на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. "а" пп. 266.10.1 ПКУ).

Таким чином, головне — не проґавити приходу «платіжки" й спливу 60-денного строку для сплати. На підтвердження цієї позиції виступає й п. 54.5 ПКУ згідно з яким якщо суму грошового зобов'язання розраховує контролюючий орган, то платник не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми. Відповідатиме власник нерухомості тільки за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання. А дізнається він про те. скільки перетече з його кишені до бюджетної лише після отримання паперів від фіскалів.

Якщо ж фізособа-платник не звернеться до контролюючого органу з письмовою заявою для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку (пп. 266.7.3 ПКУ) та/або не оскаржить отриманого податкового повідомлення-рішення (п. 54.5, ст. 56 того самого Кодексу). то зобов'язання стає узгодженим. А отже, у разі його несплати протягом 60 днів із дня отримання повідомлення-рішення на 61-й день таке зобов'язання набуде статусу податкового боргу (пп. 14.1.175 ПКУ). Тобто податківці направлять (вручать) платнику податкову вимогу а якщо й вона не подіє, звернуться до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника-фізособи.

Акцизний податок

СТАВКА ПОДАТКУ — З ПРИВ'ЯЗКОЮ ДО ЄВРО

Головна особливість роздрібного акцизу на пальне — його ставка та механізм обчислення суми податку. Це докорінно відрізняє його від 5-відсоткового алкотютюнового родича.

Так, з 01.01.16 р. ставка роздрібного акцизу на пальне — 0,042 євро (а не 5%) за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару (пп. 215.3.10 ПКУ).

При цьому для розрахунку використовують курс євро, установлений НБУ на 20 число місяця, що передує кварталу, у якому здійснюється реалізація палива. І цей курс застосовують протягом усього звітного кварталу {див. лист ДФСУ від 03.02.16 р. № 3495/7/99-99-19-03-03-17). Якщо 20 число припадає на вихідний чи святковий день, діє курс, установлений на найближчий робочий день напередодні вихідного чи святкового дня.

Формула роздрібного акцизу на пальне така:

[ПЗа = Vл х (0,042є х Кє),]

де:

ПЗа — податкове зобов'язання з акцизного податку з роздрібного продажу пального, що підлягає сплаті до бюджету;

Vл — об'єм реалізованого (відпущеного) пального в літрах;

0,042є — ставка акцизного податку, встановлена пп. 215.3.10 ПКУ;

Кє — офіційний курс НБУ гривні до євро, що діє на 20-й день місяця, який передує кварталу, у якому здійснюється реалізація пального. Як ми вже сказали, цей курс залишається незмінним протягом усього звітного кварталу/

ВАЖЛИВО! У показник Кє треба підставляти офіційний курс гривні за 1 євро із шістьма знаками після коми. Тому гривневою ставкою роздрібного акцизу на пальне (0,042є х Кє) і буде цифра з дев'ятьма знаками після коми! Водночас показник літражу проданого пального Vл — це цифра з двома знаками після коми, оскільки мінімально допустима дискретність дозування пального, згідно з ГОСТ 9018-89 "Колонки топливораздаточньїе. Общие технические условия", — 0,01 літра. Не дивлячись на цей "післякомовий" вінегрет, усе потрібно перемножити, не округлюючи множники (див. лист ДФСУ від 06.04.16 р. № 7651/6/99-99-19-03-03-15).

Паливний акциз

ХТО ПЛАТНИК ПАЛИВНОГО АКЦИЗУ

Із цього року коло платників акцизного податку поповнилося ще одним представником — особою, яка РЕАЛІЗУЄ пальне (пп. 212.1.15 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). До того ж неважливо, кому реалізують пальне: громадянам чи суб'єктам господарювання. Тоді як сам продаж пального можуть здійснювати лише юрособи, фізособи-підприємці, та зовсім нещодавно до них долучилися вповноважені юридичні особи, які ведуть облік діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юрособи. Відповідні зміни внесено до Порядку електронного адміністрування реалізації пального згідно з постановою КМУ від 06.07.16 р. №409.

Для конкретики в абз. 2 пп. 14.1.212 ПКУ законодавець пояснив, що мається на увазі під "реалізацією пального".

До того ж у розумінні р. IV ПКУ пальне — це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені в пп. 215.3.4 ПКУ (пп. 14.1.141і ПКУ). Акцентуємо: АЗС й АГЗС, які здійснюють фізичний відпуск видів пального, що названо в пп. 215.3.4 ПКУ крім роздрібного акцизу на пальне, є ще й платниками паливного акцизу (абз. З пп. 14.1.212, пп.пп. 212.1.11, 213.1.9 ПКУ).

Тобто за законом платниками паливного акцизу є ті, хто фактично продає пальне: це і ті суб'єкти господарювання, які й раніше займалися продажем пального (класичний приклад — АЗС), і ті, хто після нововведення має справу з одноразовим неритмічним (час від часу) продажем чи перепродажем пального (скажімо, агропідприємство, у якого на складі є чималі запаси пального, через сезонність своєї діяльності вирішить продати частину непотрібного пального).

Податківці вважають, що платником паливного акцизу (формально не пізніше ніж за 3 робочі дні до операції з пальним) повинні зареєструватися:

1) суб'єкти господарювання, які передають пальне найманим працівникам (скажімо, для заправки їхніх власних автомобілів, які ті використовують у службових цілях);

2) замовники, які забезпечують паливом своїх підрядників (наприклад, для заправки трактора підрядника, аби той зібрав замовнику врожай). Однак якщо підрядник використав власне пальне, а замовник грошима компенсує йому вартість пального на підставі актів виконаних робіт та в межах договору підряду, замовник не є платником паливного акцизу. Оскільки втакому разі до нього право власності або розпорядження на пальне не переходить;

3) суб'єкти господарювання, які дарують пальне. Наприклад, підприємство вирішило передати певну кількість пального на безоплатній основі навчальному закладу, соціальним службам, місцевим органам державної влади або органам місцевого самоврядування тощо;

4) підприємства, організації та установи, які поповнили (зробили внесок) статутний капітал підакцизкою. Хоча зрозуміло, пп. 213.2.1 ПКУ застосовний для виробників підакцизки (у т.ч. із давальницької сировини). А власникам пального, відповідно до пп. 212.3.4 ПКУ реєструватися акцизником потрібно, щонайменше, за 3 дні до початку САМЕ РЕАЛІЗАЦІЇ пального;

5) ті, хто придбав пальне для господарських цілей, але згодом передумав і перепродає таке пальне (див. лист ДФСУ від 25.03.16 р. № 3098/П/99-90-21-05-14). Із цим ми погоджуємося. Формально має бути реалізація, а вона в цьому разі очевидна. Тож змінювати напрям використання придбаного пального конче невигідно. Чому — пояснимо трошки згодом;

6) дистриб'ютори фасованого пального через роздрібну мережу супермаркетів (див. лист ДФСУ від 05.04.16 р. № 7448/6/99-99-19-03-03-15) і спеціалізовані магазини нафтопродуктів, які продають пальне в каністрах і газ в балонах у дрібній розфасовці. До таких суб'єктів належать, зокрема, газові господарства, які, без перебільшення, є в кожному місті. Вони продають газ населенню в комунально-побутових цілях: для газополум'яних і покрівельних робіт, готування їжі тощо.

Платником паливного акцизу (з обов'язком реєстрації в СЕАРП) є чи стає той, хто так чи інак ПЕРЕДАЄ право власності чи розпорядження на пальне.

БАЗА ОПОДАТКУВАННЯ ТА СТАВКА ПАЛИВНОГО АКЦИЗУ

Паливний акциз сплачують, тільки якщо обсяг реалізації конкретного виду палива перевищив обсяг придбаного в постачальників — таких самих платників паливного акцизу (абз. 2 пп. 213.1.12 ПКУ). Акцентуємо: вхідні обсяги палива має бути підтверджено акцизними накладними, зареєстрованими постачальниками в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Тож обчислювати й сплачувати паливний акциз необхідно тільки з обсягів пального, які не підтверджено "вхідними" акцизними накладними. Тому зобов'язання зі сплати "паливного" акцизу виникатиме в продавця тільки в разі перевищення обсягу реалізованого над обсягом отриманого пального. І, як ви зрозуміли зі сказаного раніше, під приціл паливного акцизу потрапляють і суб'єкти господарювання — продавці, які мають на балансі пальне (крім пального на смарт-картках чи талонах) і які не надали податківцям до 01.03.16 р. акт інвентаризації залишків обсягів пального (або ж якщо податківці не внесли інформації про залишки до СЕАРП).

До об'єкта обкладення паливним акцизом застосовують ставки податку з пп. 215.3.4 ПКУ, передбачені для виробників підакцизки в розмірах, установлених для кожного виду палива окремо.

Щодо реєстрації суб’єкта господарської діяльності (Товариства) платником акцизного податку з реалізації пального при використанні пального виключно у власних цілях

Новомосковська ОДПІ повідомляє.

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

Абзацом другим п.п. 14.1.212. п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

У випадку, коли придбане Товариством пальне використовується виключно для власних потреб і Товариство не укладало будь-яких договорів, відповідно до абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

У разі якщо Товариство планує здійснювати операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам чи будь-які інші операції з пальним на митній території України, які визначені в абзаці другому п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то до початку здійснення таких операцій воно повинно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, а також на обсяги пального, що використовується для власного споживання, зареєструвавши накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу.

(Лист ДФС України від 20.07.2016 р. № 24565/7/99-99-15-03-03-17 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-pod...)

Нормативні документи

ЧИ РЕЄСТРУВАТИСЯ ПЛАТНИКОМ ПАЛИВНОГО АКЦИЗУ ЗАМОВНИКУ РОБІТ,

ЯКИЙ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПІДРЯДНИКА ПАЛЬНИМ

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення товариство з обмеженою відповідальністю (далі — Товариство) від 31.05.2016 р. №386 (вх. ДФС № 14325/6 від 06.06.2016 р.) та надає відповіді на поставленні запитання.

Відповідно до звернення Товариство укладає договори підряду, згідно з якими виконавці (Підрядники) надають послуги Товариству (Замовнику) із використанням техніки Підрядника, яка буде заправлятись пальним Замовника (Товариства).

Статтею 837 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 840 ЦКУ визначено, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Підрядник відповідає за виконання або за неналежне виконання своєї роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведене, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при неналежному прийманні матеріалу.

Таким чином, на умовах договору підряду здійснюється передача (відпуск) пального від Замовника (Товариства) до Підрядника (виконавця), що належить до операції з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу — це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Суб'єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

З огляду на викладене, Товариство здійснює реалізацію пального та підлягає обов'язковій реєстрації як платник акцизного податку.

Звертаємо увагу, що згідно з п. 117.3 ст. 117 Кодексу здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Чи вважається передача пального з автозаправної станції Товариства (як Замовника за договорами про виконання сільськогосподарських робіт), об'єктом оподаткування роздрібного акцизу? Та чи вважається Товариство у даному випадку платником акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів?

Згідно з пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа — суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Відповідно до абзацу третього пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції (далі — АЗС) товарів, зазначених у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

При цьому датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", для безготівкових розрахунків — дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок, — дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).

Отже, у разі заправки суб'єктом господарської діяльності виключно власних транспортних засобів із власних ємностей (у т.ч. через власні внутрішні АЗС, паливо-заправні пункти і т.д.) пальним, розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі за яке не здійснюється, а також за умови, що операції із заправки транспорту сторонніх організацій суб'єктом господарської діяльності не відбувається, то такі операції не є об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу підакцизним товарів. У такому випадку суб'єкт господарювання не вважається платником акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Водночас у разі здійснення суб'єктом господарювання операцій з фізичного відпуску пального через власні АЗС одночасно для заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій, об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу є операції з фізичного відпуску для заправки автотранспорту сторонніх організацій.

Чи належить виконання робіт або надання послуг, під час яких використовується підакцизна продукція (надається пальне), до переліку операцій, за якими відсутній об'єкт оподаткування акцизним податком з урахуванням норм пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 та п. 213 ст. 213 Кодексу?

Зазначаємо, що п. 213.1 ст. 213 Кодексу доповнено пп. 213.1.12, згідно з яким розширено перелік об'єктів оподаткування акцизним податком. Так, до об'єктів оподаткування віднесено операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, які перевищують обсяги пального:

- отримані від інших платників акцизного податку, підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- ввезені (імпортовані) на митну територію України, засвідчені належно оформленою митною декларацією;

— вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Такий облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться в системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) з метою виявлення об'єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим.

Таким чином, податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку у разі здійснення Товариством операцій з реалізації пального виникатиме тільки у разі перевищення обсягу реалізованого над обсягом отриманого пального (пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

ЯК ЗБІЛЬШИТИ РЕЄСТРАЦІЙНИЙ ЛІМІТ ВИРОБНИКУ ПАЛЬНОГО, ЯКИЙ ВИКОРИСТОВУЄ ЯК СИРОВИНУ ІНШІ ПІДАКЦИЗНІ ТОВАРИ

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула лист Підприємства щодо питань правильності заповнення декларації акцизного податку та акцизної накладної у разі використання при виробництві пального як сировини інших оподатковуваних підакцизних товарів і повідомляє таке.

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі — Закон № 909), яким, зокрема, внесено зміни, що стосуються адміністрування акцизного податку.

Так, згідно із Законом № 909 статтю 217 Кодексу доповнено пунктом 217.6, яким передбачено, що для пального, при виробництві якого як сировина використані інші оподатковувані підакцизні товари, сума податку до сплати зменшується на суму податку, розрахованого для такої сировини.

Сума податку щодо сировини, що підлягає відніманню, обчислюється із застосуванням ставок податку на таку сировину, чинних на дату реалізації пального. У разі якщо така сума перевищує суму податку з пального, виробленого з такої сировини, різниця платнику не відшкодовується.

Норми цього пункту застосовуються під час функціонування системи електронного адміністрування реалізації пального, визначеної статтею 232 Кодексу, тобто з 1 березня 2016 року.

У листі зазначено, що Підприємство є виробником підакцизного товару, а саме палива пічного побутового, при виробництві якого як сировину використовує дизельне пальне.

Отже, сума акцизного податку з дизельного пального (сировини), яка підлягає відніманню, розраховується за ставкою акцизного податку згідно з пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, що діє на дату здійснення реалізації пального (палива пічного побутового).

При цьому відповідно до абзацу першого п. 217.3 ст. 217 Кодексу податок з товарів (продукції), вироблених на території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

Щодо порядку відображення зменшення сум акцизного податку до сплати на суму податку з використаної сировини в декларації акцизного податку повідомляємо таке.

Відповідні зміни до декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку" (далі — наказ №14), знаходяться на погодженні з відповідними міністерствами та відомствами.

До запровадження нових форм звітності виробники, імпортери та особи — суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, зокрема пального, та відповідно до пп.пп. 212.1.1,212.1.2,212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платниками акцизного податку, подають декларацію з акцизного податку за звітні (податкові) періоди 2016 року за формами, затвердженими наказом № 14.

Декларування податкових зобов'язань з нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного (в т.ч. біодизеля та його суміші (що не містять або містять менш як 70 мас. відс. нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід) на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот), визначених у підпункті 215.3.4

Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом № 14, у рядках В1 —В9 розділу В декларації зазначаються перелік операцій з підакцизних товарів (продукції), у результаті яких виникає податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку, а також суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), обчислені за формою згідно з додатком 1 до декларації.

У рядку В10 розділу В декларації зазначаються суми зменшення (коригування) податку, які обчислюються також за формою згідно з додаткові до декларації, у тому числі передбачено у рядку В 10.2 декларування сум зменшення податку в інших випадках.

При цьому для обрахунку значення зменшення (коригування) суми податку на суму акцизного податку, сплаченого із підакцизної сировини, яка використана при виробництві пального, згідно з пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу, додаток 1 до декларації заповнюється для кожного такого випадку окремо, де зазначаються обсяги реалізації виробленого пального та обсяги сировини, яка використана при його виробництві.

Враховуючи викладене, податкові зобов'язання з акцизного податку по операціях з реалізації пального, в цьому випадку палива пічного побутового, повинні відображатися у рядку В1 розділу В декларації, а суми акцизного податку, сплаченого з підакцизної сировини, яка використана при виробництві пального, згідно з п. 217.6 ст. 217 Кодексу (дизельного пального), у рядку В10.2 розділу В декларації.

Разом з цим повідомляємо, що відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, для якого цим Кодексом встановлено обов'язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Отже, якщо платник акцизного податку вважає, що форма декларації збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч нормам Кодексу, він може подати додаток 9 "Зразок доповнення до Декларації відповідно до пункту 46.4 статті 46 Кодексу глави 2 розділу II Кодексу".

Щодо заповнення акцизної накладної повідомляємо таке.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 р. № 218, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 р. за № 405/28535, затверджено форми заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального.

Відповідно до п. 1 розділу II Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом № 218 (далі — Порядок № 218), акцизна накладна складається при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Враховуючи викладене, при здійсненні реалізації пального (палива пічного побутового) Підприємство повинно скласти акцизну накладну на обсяги реалізованого пального.

Разом з цим п. 1 розділу IV Порядку № 218 передбачено, що заявка на поповнення (коригування) залишку пального складається особою, що здійснює реалізацію пального, у разі, якщо виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Заявка на поповнення (коригування) залишку пального складається також, якщо в результаті зміни фізико-хімічних показників пального збільшується обсяг пального за певним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, в тому числі при одночасному зменшенні обсягів пального за іншим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до п. 2 розділу IV Порядку № 218 при збільшенні обсягу пального за певним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД з одночасним зменшенням обсягів пального за іншим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД такий платник податку може оформити заявку на поповнення (коригування) залишку пального, де зазначаються обсяги пального, які збільшуються та які зменшуються.

Враховуючи викладене, при здійсненні реалізації пального, у виробництві якого як сировина використані інші оподатковувані підакцизні товари,складається заявка на поповнення (коригування) залишку пального з урахуванням порядку її заповнення, тобто збільшуються обсяги пального за певним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (в цьому випадку палива пічного побутового) при одночасному зменшенні обсягів пального за іншим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (в цьому випадку дизельного палива).

При цьому відповідно до п. 2 розділу IV Порядку № 218:

- заявка на поповнення (коригування) залишку пального оформлюється на суму різниці сум акцизного податку, розрахованих за відповідними ставками з відповідних обсягів залишку пального, що збільшуються та зменшуються, якщо сума акцизного податку на пальне, обсяг залишків якого збільшується, є більшою, ніж сума акцизного податку на пальне, обсяг залишків якого зменшується у зв'язку зі зміною його фізико-хімічних показників;

- заявка оформлюється з нульовою сумою акцизного податку, якщо:

- суми акцизного податку на таке пальне є рівними;

- сума акцизного податку на пальне, обсяг залишків якого збільшується, є меншою, ніж сума акцизного податку на пальне, обсяг залишків якого зменшується у зв'язку зі зміною його фізико-хімічних показників.

Разом з цим повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального (далі — Порядок № 113). Відповідно до п. 33 Порядку № 113 у разі, коли у платника податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в СЕАРП, він має право надіслати ДФС заявку на поповнення обсягів залишку пального, яка реєструється ДФС в СЕАРП, за умови наявності у такого платника сум залишку акцизного податку, перерахованого платником на електронний рахунок, та наявності обсягів залишку пального, що зменшуються згідно із заявкою.

Пунктом 35 Порядку № 113 визначено механізм оформлення заявки на поповнення обсягів залишку пального, у якій зазначаються обсяги залишку пального, що збільшуються та зменшуються. Такий же механізм передбачено пп. 232.4.3 п. 232.4 ст. 232 Кодексу.

Про внесення змін до форми податкової декларації

 з податку на додану вартість

Новомосковська ОДПІ у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 №503 "Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" (далі – наказ №503) повідомляє.

Наказом №503 внесено зміни до деяких наказів Міністерства фінансів України, зокрема, до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 (далі – наказ №21).

Як зазначено в пункті 4 наказу №503, цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ опубліковано 01.07.2016 у "Офіційному віснику України", № 49, ст. 1762.

Підпунктом 2 пункту 1 наказу №503 затверджено Зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом №21 (далі – Зміни до наказу №21).

Відповідно до пункту 2 розділу VІІІ наказу №21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом №503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016), ІV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017).

Змінами до наказу №21 у додатку 5 (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість з таблиці 1 виключені рядки "300000000000" та "500000000000" та з таблиці 2 – рядок "усього за основною ставкою та ставкою 7 %" (пункт 1 Змін до наказу №21).

Викладено у новій редакції примітку "*" додатка 9 (Д9) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 2 Змін до наказу №21), а саме:

"* Дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно. Для новоствореного платника – звітний податковий період".

У додатку 10 (Д10) до податкової декларації з податку на додану вартість у рядку 11.1 таблиці 2 слово та цифру "таблиці 1" змінено на слово та цифру "таблиці 2", а у рядку 11.1 таблиці 3 слово та цифру "таблиці 1" змінено словом та цифрою "таблиці 3" (пункт 3 Змін до наказу №21).

Крім того, викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 4 Змін до наказу №21).

З урахуванням внесених змін нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість.

Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані  відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.

При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.

З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати "найновішу" щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від'ємного значення ПДВ.

(Лист ДФС від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17 "Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість" розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi-dps/259990.html

Про оподаткування операцій за договорами перестрахування

Новомосковська ОДПІ повідомляє.

У листі Міністерства фінансів України від 12.04.2016 № 31-11130-09-10/10496 (копія додається) зазначено таке.

Особливості оподаткування страховика встановлено п. 141.1 ст. 141 Кодексу.

Згідно з п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 Кодексу страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 цього розділу, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 пункту 136.2 статті 136  Кодексу.

До того ж п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст.141 Кодексу передбачено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до п.п. 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об'єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.

Зазначеним підпунктом Кодексу не передбачено включення до складу об'єкта оподаткування податком на дохід страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих страховиком за договорами перестрахування.

Відповідно до п.п. 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

3 відсотки за договорами страхування від об'єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Кодексу;

0 відсотків за договорами із довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договорами страхування додаткової пенсії та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 1, 14.1.52 2 і 14.1.116 п. 14.1ст. 14 Кодексу.

Діяльність у сфері страхування регулюється Законом України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон), який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Відповідно до ст.1 Закону страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо  захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Крім того, ст. 12 Закону визначено, що перестрахування – це страхування  одним  страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

Аналогічні норми наведені і в Цивільному кодексі України (далі – ЦКУ). При цьому визначення договору перестрахування наведено у ст. 987 ЦКУ, згідно з якою це окремий, відмінний від договору страхування, вид договору у сфері страхування.

З метою оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки об'єкт оподаткування страховика визначається як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування.

Страховики, які перестраховують страхові платежі за договорами перестрахування іншій страховій компанії (перестраховику), з якою укладено договір перестрахування, не зменшують об'єкт оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки на суму таких платежів.

Перестраховики, які отримують страхові платежі за договорами перестрахування, не включають їх до складу об'єкта оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки.

Лист ДФС України від 04.05.2016 №15699/7/99-99-15-02-02-17 "Про оподаткування операцій за договорами перестрахування" розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/68048.html

Щодо визначення поняття «вживаний транспортний засіб»

Новомосковська ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація Про особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання вживаних транспортних засобів.

Згідно з пунктом 189.3 статті 189 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новим транспортним засобом вважається:

наземний транспортний засіб, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;

судно, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;

літальний апарат, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує      40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.

Отже, наземний транспортний засіб буде вважатися вживаним товаром, якщо він:

або був у використанні не менше 1 року (незалежно від наявного пробігу);

або реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому має загальний наземний пробіг більше 6000 кілометрів (незалежно від терміну користування до 1 року або більше 1 року).

Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні платником податку операцій з постачання вживаних транспортних засобів

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому постачанням товарів також вважаються фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу (підпункт14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктом 189.3 статті 189 Кодексу встановлено правила визначення бази оподаткування ПДВ у разі здійснення платником податку операцій з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари.

Зокрема, у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V Кодексу.

Про затвердження порядків щодо реєстрації РРО та КОРО

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що з 26.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048 (далі – Наказ 547).

Наказом 547 затверджено:

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;

Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Одночасно втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 року №417 «Про затвердження нормативно – правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року за №1616/24148.

Здійснення платником податку операцій з постачання вживаних транспортних засобів,

придбаних у лізингової компанії

Для операцій придбання платником податку вживаних транспортних засобів у лізингової компанії (лізингодавця) – платника ПДВ, для операцій з подальшого постачання таких транспортних засобів база оподаткування ПДВ визначатиметься відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу, виходячи з договірної вартості вживаних транспортних засобів з урахуванням загальнодержавних податків і зборів, а податкові зобов’язання з ПДВ визначатимуться відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу на дату виникнення будь-якої з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Щодо включення до податкової декларації з плати за землю земель, зайнятих безпосередньо

водним об’єктом – ставком

Відповідно до ст.51 Водного кодексу України водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Сплата орендної плати за водний об'єкт не звільняє від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об'єктом.

Згідно з п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори на поточний рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 року № 420 затверджено  Типовий договір оренди водних об’єктів, в якому визначено, що  об’єкт оренди – вода (водний простір) водного об'єкта та земельна ділянка під водним об’єктом.

Відповідно до статті 270 Кодексу земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об'єктами оподаткування платою за землю.

Враховуючи зазначене, земля, зайнята безпосередньо водним об’єктом – ставком має включатися до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)

(Лист ДФС України від 27.05.2016 № 11715/6/99-99-15-02-03-15  розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68786.html)

Щодо пільг зі сплати  плати за землю учасникам бойових дій

Новомосковська ОДПІ повідомляє.

Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі – Закон №3551).

Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону №3551 встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, надання пільг зі сплати плати за землю платникам податків, на яких поширюються положення Закону №3551, здійснюється виключно за нормами Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України   (далі – ЗКУ), справляння плати за землю – Кодекс.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.

Згідно із ст. 269 Кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У ст. 270 Кодексу зазначено, що об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до ст. 281 Кодексу від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 Кодексу, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм              (ст. 121 ЗКУ).

Отже, якщо фізична особа відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги зі сплати земельного податку, та використовує земельну ділянку (оформлену або неоформлену) за кожним видом використання в межах граничних норм, зазначених в ст. 281 Кодексу, то така особа звільняється від сплати земельного податку.

(Лист ДФС України від 23.06.2016 №13828/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68850.html)

Нові сервіси в Електронному кабінеті платника

Новомосковська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua/) повідомила про нові можливості електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП) (http://cabinet.sfs.gov.ua).

Так, з 1 липня поточного року платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування мають  можливість підготувати, заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новими формами.

Нові можливості ЕКП забезпечують повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності відповідно до вимог чинного законодавства.

Користуючись режимом приватної частини «Введення звітності», платники мають змогу створити та надіслати до контролюючих органів в електронному вигляді:

- податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи –підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи;

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок за формою №1ДФ);

- звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- повідомлення про прийняття працівника на роботу.

За результатами обробки звітності квитанції 1 та 2 розміщуються у режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.

Як зазначає ДФС, завдяки доопрацюванню ЕКП у частині подання звітності кількість користувачів зазначеного сервісу збільшилась вдвічі та станом на 06.07.2016 складає 1,8 млн. осіб.

Нагадуємо, що вхід до особистого кабінету здійснюється при наявності електронного цифрового підпису. Його можна отримати у будь якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, а також безкоштовно в АЦСК Інформаційно – довідкового департаменту ДФС (http://acskidd.gov.ua/).

Щодо особливостей оподаткування благодійної допомоги

Особливості оподаткування благодійної допомоги визначено ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодексу), згідно з п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 якого не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами - юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2016 році - 1930 гривень). При цьому перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу у джерела виплати за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу. 

Благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.  

Також, доходи, визначені ст. 163 Кодексу є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі –  Закон №108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, відповідно до п. 14 розділу I якого матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання не є базою нарахування єдиного внеску.

Водночас, відповідно до п.п. 14.1.257 п.14.1 ст.14 Кодексу фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

При цьому безповоротна фінансова допомога – це, зокрема сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладання таких договорів.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.

Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з наданням безповоротної фінансової допомоги фізичним особам. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

(Лист ДФС України від 30.06.2016 № 14282/6/99-99-13-02-03-15 http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68929.html розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68929.html)

Щодо зарахування суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшення

податкового зобов’язання з податку на прибуток в податкових деклараціях

Новомосковська ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо зарахування суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств у 2016 році.

Відповідно до п.п. 57.1 1.1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.

Згідно з п.п. 57.1 1.2 п. 57.1 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених п.п. 57.1 1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Тобто сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітний період, у якому сплачена така сума авансових внесків, повинна враховуватися в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних звітних (податкових) періодів до її повного погашення.

Не зараховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.2015 повинні враховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.

Зважаючи на викладене, у податкових деклараціях з податку на прибуток за I квартал, півріччя, 9 місяців 2016 року у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток враховуються суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не були враховані в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток у попередні звітні періоди.

Крім того, авансовий внесок при виплаті дивідендів за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, якщо на момент виплати таких дивідендів декларація з податку на прибуток за звітний рік, на який припадають такі періоди, не подана. Якщо на момент виплати дивідендів за IV квартал звітного року Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за такий рік подана та зобов’язання, нараховані у такій Декларації, погашені, то авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди).

(Лист ДФС України від 24.06.2016 №14030/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68956.html)

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з передачі майна платника податку до статутних фондів інших платників?

Відповідно до пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI (далі – ПКУ) операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Згідно із п. 98.1 ст. 98 р. ІІ ПКУ під реорганізацією платника податків, зокрема, розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання:

зміна найменування платника податків, а для господарських товариств - зміна організаційно-правового статусу товариства, що тягне за собою зміну їх коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України та/або податкового номера;

злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими;

поділ платника податків на декілька осіб, а саме поділ його майна між статутними фондами новоутворених юридичних осіб та/або фізичними особами, внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який поділяється;

виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 101.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Чи виникають у підприємства податкові зобов’язання з ПДВ у разі медичного

страхування своїх працівників за кошти підприємства?

Відповідно до пп.„б” п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Згідно з пп.14.1.185 п.14.1 ст.14 р.І ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до пп.196.1.3 п.196.1 ст.196 р.V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;

надання послуг із загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Враховуючи вищевикладене, операція з медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.

Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 101.01.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».          

Щодо граничного терміну подання податкової звітності

Новомосковська ОДПІ нагадує платникам податків, що 9 серпня, вівторок, останній день подання:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, за II квартал;

- розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, за II квартал платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, за II квартал платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- звіту про суми податкових пільг за II квартал;

- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за II квартал;

- податкової декларації з ПДВ платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, за ІІ квартал;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС);

- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС);

- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма № 3-РС);

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма № 1-ОА);

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (форма № 1-ОТ);

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма № 1-РА);

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма № 1-РТ);

- податкової декларації рентної плати з розрахунком за ІІ квартал:

Ø      рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

Ø      рентної плати за спеціальне використання води;

Ø      рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- податкової декларації екологічного податку за ІІ квартал;

- податкової декларації туристичного збору за півріччя;

- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за півріччя;

- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за півріччя платниками, віднесеними до третьої групи;

- податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи за півріччя платниками, віднесеними до третьої групи;

- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за IІ квартал (форма № 1ДФ).

Увага! Змінено порядок заповнення платіжних документів

Міністерство фінансів України  своїм Наказом №666 від 24.07.2015 року затвердило новий Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, ЄСВ, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру зарахованих коштів.

Так, у Порядку наведено алгоритм і приклади заповнення поля «Призначення платежу» розрахункового документу при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів.

Також, зокрема, Порядком визначено, що при заповненні полів розрахункового документу не допускаються пропуски (пробіли) між словами і службовими знаками. Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ.

Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському

господарстві у 2016 році

Новомосковська ОДПІ нагадує, що Державною фіскальною службою України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" повідомлено про окремі особливості перерахування у 2016 році коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті суб’єктами спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві.

Роз’яснення з цих питань викладено у листі Державної фіскальної служби України від 05.01.2016 № 203/7/99-99-19-03-02-17 «Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/65869.html).

Про окремі особливості застосування касового методу визначення дати виникнення

податкових зобов'язань та податкового кредиту

Новомосковська ОДПІ нагадує, що Державною фіскальною службою України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 24 листопада 2015 року № 812-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу та забезпечення стабільності розрахунків підприємств енергетичної галузі" повідомляє про окремі особливості застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту підприємствами енергетичної галузі (пункт 44 підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу).

Касовий метод визначення податкового кредиту відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу застосовується платниками податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Податковий кредит за касовим методом визначається такими платниками як по операціях з придбання безпосередньо товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, так і товарів/послуг, які використовуються для здійснення операцій з їх постачання.

При формуванні податкового кредиту за касовим методом слід приймати до уваги, що за правилами, встановленими пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, податковий кредит визначається на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, в звітному податковому періоді, в якому було здійснено списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надано постачальнику інші види компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг), але не пізніше, ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Суми податку на додану вартість, сплачені/нараховані до 1 січня 2016 року у зв’язку з придбанням товарів/послуг, включаються до складу податкового кредиту за правилами, які були діючими до вказаної дати, на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати їх складання.

            Роз’яснення з цих питань викладено у листі Державної фіскальної служби України від 22.01.2016 № 2055/7/99-99-19-03-02-17 «Про окремі особливості застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту».

Щодо впровадження системи інформаційного обміну

за принципом «єдиного вікна»

Новомосковська ОДПІ інформує.

01серпня 2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 року №364 «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю» (далі – Постанова №364), якою впроваджено систему інформаційного обміну між митницями ДФС, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (далі – Система).

Система представляє собою єдину електронну базу даних, яка дозволяє різним службам контролю і митницям ДФС в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про вантаж, який проходить через кордон України, та про результати його державного контролю, у випадку здійснення електронного декларування.

Постановою № 364 передбачено, що для проходження видів державного контролю підприємство подає скановані копії документів разом з електронним повідомленням з дотриманням вимог застосування електронно-цифрового підпису.

Уповноважена посадова особа контролюючого органу протягом чотирьох робочих годин з моменту отримання електронного повідомлення i сканованих документів повинна прийняти рішення про завершення відповідного державного контролю або про необхідність проведення додаткового огляду чи інших дій.

У випадку відсутності будь-яких рішень та дій контролюючих органів впродовж чотирьох годин після отримання від підприємства електронного повідомлення i сканованих копій документів Система автоматично формує рішення про здійснення відповідного виду державного контролю, яке є підставою для завершення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Додатково інформуємо, що з метою реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю, Міністерством фінансів України наказом від 25.07.2016 №657 «Про затвердження переліків даних, необхідних для функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів» (далі – Наказ №657) затверджено:

- перелік місць митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів i зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації;

- перелік пунктів пропуску через державний кордон України, в яких функціонують комплекси для здійснення автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин та ядерних матеріалів;

- перелік документів, які необхідно подати відповідному контролюючому органові для завершення відповідного виду державного контролю.

З текстами Постанови №364 та Наказу №657 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Довідково: Постанову № 364, опубліковано в газеті «Офіційний вісник України» № 46 від 21.06.2016.

Про затвердження нової форми Звіту про використання доходів (прибутків)

неприбуткової організації

Новомосковська ОДПІ інформує.

02 серпня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (далі – Наказ №553), яким затверджено нову форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

Звіт за зазначеною формою подається до контролюючих органів неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, визначеними п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Крім цього, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міндоходів від 27.01.2014 №85 «Про затвердження форми і Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій».

З текстом Наказу № 553 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Довідково: Наказ № 553 опубліковано в газеті «Офіційний вісник України» № 58 від 02.08.2016.

 

Матеріали, які висвітлюють результати діяльності податкової служби.

Надходження земельного податку у поточному році зросли на 76,5 %

До місцевої казни Новомосковщини за січень – липень 2016 року надійшло понад 42,8  млн. грн. від плати за користування головним багатством держави – землею.

За словами в.о. начальника Новомосковської ОДПІ Ігора Саханова, - позитивна динаміка у зборі земельного податку має важливе значення у виконанні бюджетних прогнозів органів місцевого самоврядування, адже плата за землю, на сьогодні, є другим за обсягом джерелом доходів казни Новомосковщини. Тому позитивна динаміка в наповненні місцевої скарбниці є досить прогнозованою, так як являється результатом спільних зусиль фахівців Новомосковської ОДПІ з місцевою владою в напрямі легалізації земельних відносин – з одного боку, та є свідченням сумлінного ставлення платників регіону до виконання свого обов’язку зі сплати даного податку – з іншого.

Новомосковці сплатили 30,3 млн. грн. єдиного податку

У Новомосковській ОДПІ спостерігається стабільна тенденція щодо збільшення надходжень єдиного податку.

Так, у порівнянні з семи місяцями минулого року у Новомосковському регіоні надходження єдиного податку зросли на  85,2  %, або майже на  8,7  млн. грн. і склали  18,9 млн. грн.

Надходження єдиного податку від суб’єктів господарювання аграрного сектору економіки за січень – липень 2016 року склали 11,4 млн. грн., що на  44,4 % більше ніж було заплановано.

ДФС запроваджено програмне забезпечення "Єдиного вікна"

ДФС з 1 серпня 2016 року завершено розробку та розгорнуто все необхідне програмне забезпечення для функціонування «Єдиного вікна». Про це заявив заступник директора департаменту інформаційних технологій ДФС Олександр Івашкович.

Він розповів, що програмне забезпечення складається з трьох частин. Перша частина – це робоче місце митника. Тобто це той модуль у складі автоматизованої системи митного оформлення, який дозволяє митнику виконувати завдання, визначені постановою КМУ.

Друга частина – це автомати, які відповідають за прийняття повідомлень від декларанта та за розсилку повідомлень за принципом «мовчазної згоди», тобто протягом 4 годин.

І третя – модуль для роботи суміжних служб. Це веб-інтерфейс, який дозволяє працівникам суміжних служб переглядати надіслані декларантами документи, приймати рішення по цим справам, вносити результати видів контролю та узгоджувати час проведення митного огляду.

«З 1 серпня, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України, ми почали надсилати декларантам повідомлення про перетин митного кордону товарів, у тому числі тих, які підлягають відповідним видам контролю. Декларанти можуть подати документи як в «Єдине вікно», так і традиційним методом за старою технологією», – зазначив Олександр Івашкович.

Як пояснив посадовець, у повідомленнях зазначається дата та пункт пропуску, через який прямували транспортні засоби декларанта, види контролю, завершені безпосередньо в пункті пропуску, а також ті, які необхідно провести ще всередині країни, та необхідний для цього перелік документів.

Олександр Івашкович також нагадав, що в ДФС було проведено навчання для адміністраторів суміжних служб. Їх ознайомили з веб-інтерфейсом та всіма нюансами функціонування програми, необхідними для роботи адміністратора контролюючого органу. 

Мирослав Продан: У рамках впровадження «єдиного вікна» ДФС розпочала низку

семінарів для контролюючих органів

З 1 серпня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю» від 25 травня 2016 року № 364, якою запроваджується митне оформлення товарів і транспортних засобів за принципом «єдиного вікна».

Відповідно до цієї постанови, ДФС, державні органи, уповноважені на здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності взаємодіятимуть за принципом «єдиного вікна» із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи ДФС.

Для ефективного впровадження «єдиного вікна» в ДФС розпочато проведення низки семінарів для представників контролюючих органів щодо функціонування системи електронної взаємодії.  Так, 1 серпня відбувся семінар для адміністраторів інформаційних систем контролюючих органів, під час якого учасників ознайомили з порядком адміністрування користувачів системи.

«Всі державні органи, які разом із митницями здійснюють відповідні види контролю, користуватимуться цією автоматизованою системою, оскільки інформаційний обмін з цими органами буде здійснюватися виключно в електронному вигляді», – підкреслив в.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності надаватимуть до митниці відповідний пакет документів, а всі необхідні дозволи від інших органів щодо ввезення продукції будуть отримуватися автоматично в електронному вигляді. У разі надходження такого дозволу митне оформлення товарів здійснюватиметься у встановлений час.

«Ми фактично виключили «людський фактор». Адже у разі необхідності отримання якогось дозвільного документу система автоматично робитиме запит, а відповідно і зменшаться корупційні ризики. На отримання рішення є лише 4 години. Саме за цей час має бути визначено, чи підлягає товар митному оформленню, чи ні», – зазначив Мирослав Продан.

Він також підкреслив, що запровадження «єдиного вікна», а, відповідно, і спрощення бюрократичних процедур, та автоматизація процесів інформаційного обміну є одним із кроків реформування української митниці.

«Впевнений, що завдяки цим та іншим новаціям, над якими наразі працюють фахівці фіскальної служби, ми зможемо кардинально змінити роботу української митниці», – наголосив Мирослав Продан.

На Дніпропетровщині вилучено незаконно імпортованих електропобутових

приладів на 15,5 млн. грн.

Співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області зареєстроване кримінальне провадження за ст.ст.27 і 212 КК України за фактом порушення податкового законодавства посадовими особами комерційного підприємства.

Встановлено, що дані особи протягом 2015-2016 років не відобразили у податковому та бухгалтерському обліках операції з реалізації імпортованих електропобутових приладів відомих іноземних виробників через підконтрольний їм Інтернет-магазин.

З метою встановлення каналу походження продукції на територію України було проведено огляд вантажу, що зберігався в складських приміщеннях фігуранта провадження. В ході огляду встановлено, що продукцію імпортовано, але протягом 2015-2016 р. фігурант провадження зовнішньо-економічних операцій не здійснював.

В ході проведених заходів здійснено 6 обшуків в складських та офісних приміщеннях фігуранта провадження, де виявлено та вилучено 14 контейнерів з електропобутовими товарами загальною орієнтовною ринковою вартістю 15,5 млн. гривень без відповідних документів щодо їх походження.

Проводяться оперативні та слідчі заходи.

В Дніпропетровській області викрито незаконне виробництво алкоголю

Працівниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках проведення операції „Акциз-2016” та розслідування кримінального провадження ч.3 ст.204 КК України припинено діяльність підпільного цеху з незаконного виробництва алкогольної продукції.

Встановлено, що на території приватного будинку у м. Дніпро організовано незаконну діяльність з виготовлення, зберігання, транспортування та збуту алкогольної продукції, виготовленої із недоброякісної сировини, яка шкідлива для життя і здоров’я громадян.

Незаконне виготовлення здійснювалось з використанням обладнання, яке забезпечує масове виробництво. Для виготовлення горілки використовували воду, доочищену фільтрувальною установкою.

Готові лікеро-горілчані вироби розливали у раніше підготовлені пластикові 5-літрові ємності, а також скляні пляшки ємністю 0,5 л., з метою продажу їх до торгівельної мережі Дніпропетровської області. Щотижня вироблялося близько 2000 літрів фальсифікату.

На підставі ухвал суду проведено 6 обшуків в приватному домоволодінні, гаражі та автомобілі „Lexus”, складському приміщенні та торгових об’єктах фігурантів провадження. За результатами обшуків вилучено 115,5 дал (154,8 тис. грн.) готової алкогольної продукції в асортименті, 31,5 дал рідини з характерним запахом спирту (37,5 тис. грн.) та обладнання (12,7 тис. грн.) загальною орієнтовною вартістю 205 тис. гривень.

Слідчі дії тривають. 

Адвокат організаторів підпільного виробництва спирту пропонував оперативнику ДФС

хабар у сумі 35 тис. доларів США

Працівники податкової міліції Дніпропетровської області в рамках проведення операції „Акциз-2016” та розслідування кримінальних проваджень за ч.3 ст.204 та за ч.2 ст.364 КК України припинили діяльність потужного підпільного цеху з незаконного виробництва та розливу медичного спирту, а також затримали адвоката організаторів незаконної діяльності при спробі дати хабар.

Зловмисник пропонував неправомірну вигоду в розмірі 35 тисячі доларів США слідчому податкової міліції, а після отримання відмови, намагався дати зазначену суму слідчому прокуратури за закриття кримінального провадження стосовно його клієнтів.

Встановлено, що група з трьох осіб організувала на території приватного домоволодіння у Дніпропетровській і Харківській областях роботу підпільного цеху з виробництва спирту під виглядом однієї з торгових марок. На незаконному виробництві працювали 12 найманих робітників.

Щотижневий обсяг продукції, яка випускалася становив близько 30 тисяч пляшок ємністю 100 мл., вартістю 700 тисяч гривень. Спирт збувався по всій території України. В даний час встановлено одержувачів готової продукції в Кіровограді, Києві, Дніпропетровську та Запоріжжі.

За результатами проведених обшуків виявлено та вилучено 17,5 тис. літрів спирту, два вантажних автомобіля і два напівпричепа. Загальна вартість вилученого становить 4,7 мільйона гривень.

При допиті свідків у кримінальному провадженні від їх адвоката оперативному працівникові ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшла пропозиція посприяти у вирішенні питання про закриття провадження за винагороду в розмірі 35 тисяч доларів США. Співробітник ДФС відмовився. Після цього адвокат заявив, що він разом з одним з обвинувачених вирішить це питання зі слідчим прокуратури.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) КК. Про спробу дачі хабара також був поінформований слідчий прокуратури. Адвокат і обвинувачений були затримані під час передачі першої частини хабара за закриття кримінального провадження. Загальна сума пропозиції посадовій особі становила 35 тисяч доларів США.

В даний час вирішується питання про оголошення адвокату і фігуранту провадження підозри. Слідчі дії тривають.

Внутрішньою безпекою ДФС попереджено ухилення від сплати акцизного збору

у сумі 25 млн. гривень

Головним управлінням внутрішньої безпеки ДФС у зоні діяльності Миколаївської митниці ДФС попереджено спробу ухилення від сплати акцизного збору під час ввезення на митну територію України нафтопродуктів під виглядом інших товарів, які не відносяться до підакцизної групи.

Так, у липні поточного року суб’єктами господарювання до митного оформлення у режимі імпорт подано товар «конденсат газовий стабільний» загальною вагою 3 146 тон вартістю 1,3 млн. дол. США.

У результаті ініційованих ГУВБ ДФС лабораторних досліджень встановлено, що зазначений товар відноситься до іншої товарної групи, яка є об’єктом застосування ставки акцизного збору

Внаслідок вжитих заходів до Державного бюджету України донараховано 25 млн. гривень акцизного збору.

Накладено арешт на майно підозрюваної у вчиненні злочину посадової особи

Державної фіскальної служби України

У липні поточного року співробітниками Головного управління внутрішньої безпеки під час одержання неправомірної вигоди було затримано керівника відділу центрального апарату ДФС.

Так, посадова особа ДФС вимагала від працівника регіонального підрозділу фіскальної служби кошти в сумі 10 тис. доларів США за непритягнення останнього до відповідальності за результатами службового розслідування.

Хабарницю затримали під час отримання частини коштів в сумі 125 тис. гривень. Встановлено, що першу частину неправомірної вигоди вона отримала раніше.

Наразі в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні посадовій особі ДФС оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України та накладено арешт на майно, яке перебуває у власності підозрюваної.

ДФС надає доступ до системи «Єдине вікно» суміжним службам

Розробка програмного забезпечення для запровадження автоматизованої системи «Єдине вікно митного контролю» завершена. Дане програмне забезпечення розгорнуто на відповідному обладнанні. Про це повідомив заступник директора департаменту інформаційних технологій ДФС Олександр Івашкович.

«Відповідно до пункту 16  постанови КМУ про «Порядок  інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими  державними органами та підприємствами за  принципом «єдиного вікна» з використанням  електронних засобів передачі інформації» розпочато надсилання декларантам повідомлень про перетин кордону транспортними засобами з товарами», - зазначив Олександр Івашкович

Він також повідомив, що 1 серпня було проведено практичне навчання адміністраторів суміжних служб по роботі з інформаційною системою.

«Після отримання від контролюючих служб в офіційному порядку інформації щодо адміністраторів системи, відповідно до листа Мінфіну від 21.07.16 №31-11320-02-3/21003, останні будуть введені в ІС «Єдине вікно». Адміністратори суміжних служб отримають особисті логіни та паролі, після чого матимуть змогу самостійно надавати доступ до системи всім своїм користувачам», - додав заступник директора департаменту інформаційних технологій ДФС.

За 7 місяців 2016 року у Дніпропетровській області зібрано 28,7 млрд. грн. податкових і митних

платежів та 7,5 млрд. грн. єдиного внеску

З початку 2016 року органами ДФС у Дніпропетровській обла- сті забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) 28 млрд. 715,5 млн. грн. Про це проінфор- мувала виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпро- петровській області Вікторія Каліногорська.

Так, до державного бюджету впродовж січня - липня поточного року спрямовано 20 млрд. 011,8 млн. грн., в тому числі Дніпропетровською митницею ДФС – 8 млрд. 909,6 млн. грн.

До місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону за відповідний період забезпечено 8 млрд. 703,7 млн. грн. Це на 2 млрд. 083,3 млн. грн. (або на 31,5%) більше фактичних надходжень семи місяців 2015 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні - липні 2016 року зібрано 7 млрд. 506,5 млн. грн.

За півроку плата за землю поповнила місцеві бюджети Дніпропетровщини більш як на півтора мільярда гривень

Протягом першого півріччя 2016 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 1 мільярд 589,2 мільйонів гривень плати за землю, що на 488,6 мільйонів гривень більше надходжень аналогічного періоду минулого року.

Зокрема, власниками та орендарями земельних ділянок - юридичними особами в місцеві скарбниці регіону перераховано 1 мільярд 496,5 мільйонів гривень, а підприємцями - фізичними особами та громадянами – 92,7 мільйона гривень.

Нагадаємо, що відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Мешканці Дніпропетровщини спрямували на обороноздатність держави

понад 629 млн. грн. військового збору

За перше півріччя поточного року на підтримку української армії від платників Дніпропет- ровської області надійшло 629,3 млн. грн., що на 145,9 млн. грн., або на 30,2 відсотки більше надходжень січня – червня 2015 року.

«Загалом спостерігається стабільна динаміка надходжень військового збору. Так, якщо у січні 2016 року, відрахування на потреби Збройних сил України в Дніпропетровському регіоні складали - 89,6 млн. грн., то вже у червні поточного року - понад 109,5 млн. грн. І ми вдячні платникам Дніпропетровщини за сумлінну сплату податків», – зазначила виконуюча обов’язки начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Нагадуємо, що військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Крім того, військовий збір стягується з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри.

Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У цьому випадку відповідальною особою за нарахування та сплату збору до бюджету є податковий агент, який зобов’язаний забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового кодексу України.

У ДФС розпочато службове розслідування за фактом корупційних дій на митному

посту «Аеропорт «Київ» (Жуляни)

За фактом одержання неправомірної вигоди (хабара) працівниками митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни) головним управлінням внутрішньої безпеки ДФС розпочато службове розслідування. Про це повідомив перший заступник начальника головного управління внутрішньої безпеки Андрій Пащук.

«Основне завдання службового розслідування – з’ясувати причини та умови скоєння цього злочину, виявити всіх осіб, які причетні до нього, а, можливо, й до інших корупційних дій, покарати винних, у т.ч. на  рівні керівництва за допущення таких ганебних фактів», - зазначив Андрій Пащук.

За його словами, працівника митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни), якого було затримано під час отримання хабара,  буде відсторонено від роботи.  Крім того, ймовірно, на час проведення службового розслідування від роботи також буде відсторонено й керівника затриманого за злочин працівника.

Посадовець також зазначив, що сьогодні співробітники головного управління внутрішньої безпеки значну увагу приділяють, у першу чергу,  попередженню  корупційних дій серед працівників митниць. Так, з початку року за матеріалами ВБ ДФС порушено 108 кримінальних справ за фактами корупційних дій з боку службових осіб митних підрозділів ДФС. Загалом, з усіх корупційних злочинів, виявлених правоохоронними органами в ДФС, 90% - виявляються працівниками внутрішньої безпеки ДФС.

Як раніше заявив Голова ДФС Роман Насіров під час презентації пілотного проекту з використання індивідуальних портативних відеокамер у пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль-аеропорт», ДФС значно посилено співробітництво з іншими правоохоронними органами у напрямі виявлення протиправних дій з боку працівників фіскальної служби та звільнення всіх причетних до корупційних дій.

Нагадаємо, 21 липня працівника митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни) було затримано під час отримання хабара. Розслідування проводиться військовою прокуратурою спільно з СБУ.

На КПВВ «Станиця Луганська» затримано чоловіка, пов’язаного з незаконним

обготівкуванням коштів

Спецпідрозділ «Фантом» спільно із співробітниками УСБУ у Луганській області розслідують кримінальне провадження, внесене за ч.1 ст.258-5 ККУ.

В рамках даного провадження на КПВВ «Станиця Луганська» за попередньою добровільною згодою було здійснено огляд особистих речей 41-річного громадянина України, який прямував з м. Луганськ до підконтрольних Україні територій.

За результатами огляду виявлено 14 банківських карток різних банків, які належать іншим особам та мобільний телефон з нульовим серійним номером (ІМЕІ).

Під час огляду телефону виявлено повідомлення з банківських установ про значні поповнення карткових рахунків на загальну суму понад 300 тис. грн. Крім того, у мобільному телефоні містилась переписка про проведення безтоварних операцій без зазначення суб'єкта господарювання на суму 100 тис. грн.

Проводяться невідкладні слідчо-оперативні дії та відповідні заходи.

Роман Насіров: Сучасні системи митного оформлення - дієва складова у боротьбі

з митними правопорушеннями

«В Україні створена та успішно функціонує Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС), яка об'єднує в собі всі програмно-технічні складові, необхідні для автоматизації процесів митного оформлення та контролю. Діюча в її складі автоматизована система митного оформлення «Інспектор» (АСМО) охоплює всі процеси митного контролю як всередині країни, так і на митних кордонах», - повідомив Голова ДФС Роман Насіров під час зустрічі з Генеральним Директором Європейської Служби по боротьбі із шахрайством Джованні Кесслером, яка проходила у рамках 127-128 сесій Ради митного співробітництва Всесвітньої митної організації (ВМО).

Роман Насіров наголосив, що вітчизняна система митного оформлення є важливою складовою у боротьбі з митними правопорушеннями. Зокрема, вона дозволяє отримувати інформацію про види контролю, які здійснюються від першого перетину кордону до випуску у вільний обіг будь-якого товару. «Дана система являє собою функціональний аналог таких передових європейських систем митного оформлення, як німецька «АТЛАС» та польська «ЦЕЛІНА», які є взірцем та прикладом для наслідування при розвитку будь-яких митних ІТ-систем», - підкреслив очільник українського відомства.

Він повідомив, що одним з основних модулів АСМО стала інтегрована в неї Автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР), яка дозволяє створювати профілі ризику довільної складності з використанням таких інноваційних підходів як алгоритми нечіткої логіки (fuzzy logic) та врахування позитивної і негативної історії попередніх митних оформлень.

«На сьогодні АСАУР охоплює більше ста тисяч орієнтувань, регіональних та центральних профілів ризику. Інформація від суміжних держав дозволяє всебічно та повноцінно оцінити будь-які загрози, які можуть виникнути при митному оформленні.  Застосування модуля АСАУР дозволяє здійснювати автоматичний відбір митних декларацій, по яких необхідно посилити митний контроль, генерувати перелік митних формальностей та фіксувати інформацію, внесену посадовими особами митниць за результатами проведених митних формальностей», - додав Роман Насіров.

У складі АСМО також реалізовано систему обліку митних платежів, модулі митного оформлення громадян, а також ефективно діє система електронного (безпаперового) декларування вантажів - в електронному вигляді оформлюється вже понад 95% митних декларацій.

Мирослав Продан: Встановлені знижені ставки акцизного податку на легкові

автомобілі, що використовувались

Про новації законодавства, які сприятимуть розвитку ринку вживаних транспортних засобів розповів в.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан.

Так, з 1 серпня 2016 року набирає чинності Закон України № 1389, відповідно до якого тимчасово, до 31 грудня 2018 року, встановлені знижені ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що використовувались.

На такі авто при їх митному оформленні у 36 графі декларації зазначається код пільги «172».

«Норма цього Закону поширюється у випадку, якщо вживане авто ввозиться на територію України не більше 1 разу на рік, та стосується двох категорій осіб: які ввозять легкові автомобілі для власного використання або ввозять легкові автомобілі на користь інших осіб. В інших випадках знижені ставки акцизного податку не застосовуються», - наголосив Мирослав Продан.

За його словами, нормами закону також встановлено, що знижені ставки акцизного податку не застосовуються, якщо легкові автомобілі мають походження або ввозяться з країни, визнаної державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України.

Він звернув увагу, що документами, які підтверджують країну походження товару, є сертифікат або декларація про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

У разі, якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має надати додаткові відомості для підтвердження країни походження товару.

Довідково.

Додаткові  відомості – це відомості, які містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації та інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Якщо ж товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита, документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються.

Крім того, до відомостей про походження транспортного засобу може бути віднесений його ідентифікаційний номер – VIN-код, інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб та надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації. Складається він із 17 символів.

Під час оформлення у Посвідченні про реєстрацію транспортного засобу посадовою особою митниці здійснюється відповідна відмітка про обмеження щодо відчуження транспортного засобу протягом 365 днів з дня його реєстрації у відповідності до Закону № 1389.

З більш детальним роз’ясненням можна ознайомитися на веб-порталі ДФС.

Про анулювання ліцензій з продажу алкогольних та тютюнових виробів за порушення законодавства

Про це днями заявив фахівець управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрій Первой.

«В області працює майже 6 тисяч торгових пунктів, які здійснюють ліцензовану торгівлю алкоголем та близько 1,2 тис. пунктів здійснюють торгівлю пивом. Ще понад 5,5 тис. торгових точок мають ліцензію на торгівлю тютюновими виробами», — зазначив Андрій Первой.

Співробітниками фіскальної служби постійно здійснюється контроль по реалізації підакцизної групи товарів.

Так, за станом на липень цього року проведено 149 перевірок, в ході яких встановлено 84 порушення законодавства суб'єктами господарювання. До них застосовані фінансові санкції на суму більше 305 млн. грн.

«Серед порушень найчастіше зустрічається торгівля алкоголем і тютюном без ліцензії – 31 випадок, продаж спиртних напоїв за цінами нижче встановлених - 16 випадків. Також, 5 разів фіскальні органи фіксували торгівлю спиртним і сигаретами без акцизних марок, і ще у 5 продавців тютюнові вироби продавали за завищеними цінами. Крім того, зафіксовані такі види порушення, як поштучна торгівля сигаретами – 2 випадки і 14 — горілкою на розлив», — зауважив Андрій Первой.

За його словами, до фіскальних органів надійшло 66 матеріалів від підрозділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх про продаж алкоголю та цигарок дітям. За наслідками матеріалів анульовано 22 ліцензії, 10 з яких - на тютюнові вироби, інші – на торгівлю спиртовмісної продукції.

Викрито фінансові махінації з бюджетними коштами столичного

товариства на 42,4 млн. гривень

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у м.Києві викрито факти фінансових махінацій з бюджетними коштами.

Як з’ясувалося, одне зі столичних товариств з обмеженою відповідальністю отримало від державної установи кошти за надання послуг із супроводження програмного забезпечення. В подальшому кошти були перераховані на рахунки транзитних підприємств за нібито виконані субпідрядні роботи.

Загальна сума можливої легалізації незаконних доходів складає 42,4 млн. гривень.

За вказаними фактами до юного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження. 

Гарячий телефонний зв’язок в Новомосковській ОДПІ

29 липня 2016 року в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбувся черговий сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Податкова знижка на навчання». На запитання платників податків, які цього дня зателефонували, відповідав начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Олександр Лук’яненко.

Телефонувавших цього дня цікавили відповіді на такі питання:

Студент на час літніх канікул протягом червня-серпня 2016 р. працюватиме за цивільно правовим договором. Чи матиме у такому випадку батько право на податкову знижку на навчання дитини, якщо його дитина навчається у виші та паралельно працює за таким договором? (відповідь: податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Цивільно-правоий договір-це угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи, предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Отже, якщо студент проятгом звітного податкового року одержить доходи за цивільно-правовим договором (договором підряду), який є відмінним від трудового договору (контракту), то члени сім’ї  першого ступеня споріднення матимуть право на податкову знижку щодо сум, сплачених за навчання такого студента, за умови додердання всіх вимог, установлених статтями 166 та 176 Податкового кодексу);

чи має право на податкову знижку мати, яка отримує заробітну плату та аліменти на дитину, при навчанні сина за умови, що син не працює? З якої суми вираховується право на знижку: з усієї, отриманої протягом року (заробітна плата та аліменти), чи лише із заробітної плати? (відповідь: відповідно до пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Таким чином, платник податку має прво скористатися податковою знижкою на навчання непрацюючого члена його сім’ї першого ступеня споріднення та включити лише суми коштів, сплату яких фактично підтверджено відповідними розрахунковими документами, в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, котра звертається за податковою знижкою).

 

 

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області